Теоретичні засади управління синергетичним потенціалом державно-приватного партнерства в контексті розвитку агропромислового комплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернігівського національного технологічного університету

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ СИНЕРГЕТИЧНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ АПК

Косач І.А.

Постановка проблеми. У вітчизняних реа-ліях існує нагальна потреба наближення орга-нізаційного устрою національної економіки до європейських стандартів поєднання інтересів та узгодження протиріч держави та бізнесу в контексті розвитку провідних галузей. В Укра-їні роль держави в розвитку агропромислового сектора зведена нанівець, усі значні перетво-рення відбуваються завдяки капіталу великих інтеграційних утворень -- агрохолдингів, які, з одного боку, є провідною рушійною силою розвитку вітчизняного АПК, а з іншого, вна-слідок монополізації виробництва, не дають розвиватись малому та середньому аграрному бізнесу. В контексті даної ситуації актуальним є розв'язання проблеми активізації діяльності малих та середніх агропромислових виробни-ків, а можливим це є лише із активною держав-ною підтримкою та наголосом на партнерських відносинах між державою та бізнесом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій літературі існують різноманітні теоретичні дослідження окремих проблем, які стосуються різних сфер застосування державно-приватного партнерства (ДПП) в Україні [1; 2]. Заслуговують на увагу дослідження Тищенко В. [3, с. 277] стосовно потенціалу публічно-приват-ного партнерства, формування системи показ-ників його оцінки, та В. Остапенко [4, с. 32] в сфері фінансового потенціалу державно-приват-ного партнерства.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. На даний час значна кількість наукових досліджень присвячена дослідженню потенціалу країни, регіону, підприємства та потенціалу окремих видів ресурсів. Недостатня опрацьованість теоретичних і практичних аспектів потенціалу ДПП ускладнює впрова-дження проектів ДПП в конкретну галузь еко-номіки і зокрема управління процесами моти-вації та організації партнерської взаємодії. державний приватний партнерство агропромисловий

Дослідження цього питання вимагає роз-гляду потенціалу ДПП як економічної категорії. Тлумачний словник української мови трактує «потенціал» як «приховані здібності, сили для якої-небудь діяльності, що можуть бути вико-ристані за певних умов» [5]. По відношенню до національної економіки категорія «потен-ціал» -- це «сукупність економічних можливос-тей держави (групи держав), що можуть бути використані для забезпечення всіх її матеріаль-них потреб» [6].

Підвищений інтерес суспільства до ДПП як нової форми відносин між суб'єктами ринку робить актуальною проблему оцінки можливос-тей підприємств агропромислового комплексу та держави в прискоренні процесів впрова-дження ДПП в господарську діяльність агро-промислових підприємств. В цьому контексті комплексне дослідження потенціалу ДПП стає особливо актуальним, оскільки його результати дали б можливість точніше визначити вектор розвитку підприємств АПК з метою формування інтеграційних об'єднань, основними суб'єктами яких могли б стати підприємства малого та середнього бізнесу. Особливо актуальною стає дана проблематика, якщо враховувати той факт, що і державний сектор, і підприємницькі структури, що взаємодіють на основі інтегра-ції, повинні забезпечувати створення споживчої цінності (ринкової цінності) на основі реаліза-ції принципів ресурсозбереження та економіч-ної ефективності. При цьому орієнтація на цілі кожного з партнерів виступає не тільки фун-даментом їхнього майбутнього організаційного розвитку, а й центральною ланкою управління партнерською взаємодією. Питання організації взаємодії органів влади і бізнесу і як наслідок, управління потенціалом подібної взаємодії в умовах сьогодення мають особливу важливість.

Однією з головних умов, що сприяють ефек-тивному соціально-економічному розвитку агро-промислового комплексу, є оптимальне поєд-нання ресурсів приватного сектора та держави. Здатність мобілізувати достатній обсяг сиро-винних, фінансових, інформаційних, трудових ресурсів та ефективно його використати в пев-ному галузевому напрямку визначає потенціал ДПП. Його можна визначити як інтегровану характеристику рівня економічної потужності партнерської взаємодії, наявності ресурсів і від-повідної можливості розширеного відтворення, забезпечення господарювання і соціально-еко-номічного розвитку АПК. Особливе значення для створення такого потенціалу має спільна діяльність за рішенням задач соціально-еконо-мічного розвитку АПК.

Треба мати на увазі, що потенціал ДПП як системне утворення перевищує просту ариф-метичну суму його складових. Це з'являється внаслідок виникнення синергетичного ефекту від взаємодії господарюючих суб'єктів і, згідно авторської позиції, потенціал ДПП можна вва-жати синергетичним потенціалом. Відповідно в дослідженні питання потенціалу ДПП будемо виходити з припущення про те, що синерге-тичний потенціал ДПП як потенціал взаємодії залежить від величини потенціалів суб'єктів, що є сторонами партнерства, та зовнішніх умов (попиту споживачів, конкурентної боротьби, державної підтримки). З точки зору системного підходу синергетич-ний потенціал доцільно розглядати як систему, що характеризується наступними властивос-тями (рис. 1).

Дослідження синергетичного потенціалу ДПП як системи дозволяє зробити наступні висновки:

• синергетичний потенціал ДПП -- це складна система пересічних характеристик його елементів, причому останні можуть тою чи іншою мірою заміщати один одного, тобто вони альтернативні;

• синергетичний потенціал ДПП немож-ливо сформувати на базі механічного додавання складових елементів, оскільки це -- динамічна структура;

• при формуванні потенціалу ДПП діє закон синергії його елементів;

• синергетичний потенціал ДПП у вищих формах свого прояву може самостійно трансфор-муватися з появою нових складових елементів;

• елементи синергетичного потенціалу ДПП повинні функціонувати одночасно і в сукуп-ності, оскільки закономірності розвитку мож-ливостей партнерської взаємодії не можуть бути розкриті окремо, а тільки в їх поєднанні, що потребує досягнення збалансованого опти-мального співвідношення між елементами;

• складові елементи синергетичного потен-ціалу ДПП повинні бути адекватними характе-ристикам продукції і послуг, що виробляються за проектами ДПП.

Об'єднання потенціалів в єдиний процес приводить до синергетичного ефекту. При цьому елементи потенціалу ДПП повинні функ-ціонувати одночасно і в сукупності, оскільки закономірності розвитку можливостей під-приємства не можуть бути розкриті окремо, а тільки в їх поєднанні, що потребує досягнення збалансованого оптимального співвідношення між елементами.

Процес формування системи організацій-ного управління синергетичним потенціалом ДПП пов'язаний з необхідністю його цілісного розгляду, а також конкретизацією етапів його формування і розвитку. Застосування систем-ного аналізу структури, цілей і функцій сис-теми управління синергетичним потенціалом ДПП передбачає розгляд в процесі формування і розвитку з точки зору виконання основної функції потенціалу, а саме функції ефективної діяльності інтеграційного об'єднання, що фор-мується на його основі.

На рис. 2 зображена структурно-логічна схема оцінки ефективності управління синерге-тичним потенціалом ДПП.

Оскільки діяльність вітчизняних суб'єктів АПК відбувається в умовах посилення глоба- лізаційних процесів, загострення конкуренції на міжнародних ринках агропромислової сиро-вини та супутніх послуг у сфері агропромисло-вого виробництва, управління синергетичним потенціалом ДПП в Україні повинно базуватись на визначенні цілей управління синергетичним потенціалом ДПП, факторів впливу на його формування та розвиток із врахуванням набору стратегічних ресурсів та їхніх альтернативних комбінацій (рис. 2). В умовах обмежених дер-жавних, у першу чергу бюджетних, ресурсів це дозволить зосередити увагу на вирішенні най-більш проблемних питань з урахуванням фак-торів, цілей та задач регулюючого впливу дер-жави на синергетичний потенціал ДПП.

Першим кроком на цьому шляху має стати визначення цілей управління синергетичним потенціалом ДПП, тобто з'ясування, що пови-нна і на що спроможна держава по відношенню до агропромислової сфери, що розвивається у складній системі ринкових відносин за зако-нами самоорганізації в їх специфічному прояві.

Тут доцільно уточнити, що управління синергетичним потенціалом ДПП в контек-сті його використання повинно забезпечити такий рівень продовольчого забезпечення, що є достатнім для підтримання продовольчої без-пеки країни. Відповідно до вищезазначеного можна виділити наступні завдання управління синергетичним потенціалом ДПП:

1) збір, підготовка та обробка зовнішньої і внутрішньої інформації;

2) прогнозування зміни зовнішніх впливів; вироблення альтернатив; експертний аналіз; комплексний аналіз на основі аналітичних та експертних методів прийняття рішень.

Послідовне і постійне вирішення зазначених завдань є основою ефективного управління еко-номічним потенціалом ДПП.