Сутність та класифікація кон’юнктури

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ КОН'ЮНКТУРИ

Кощій О.В. к.е.н., доц. (Луцький державний технічний

університет, м.Луцьк)

Анотація

В статті з'ясовано сутність кон'юнктури, розглянуто основні підходи до класифікації кон'юнктури та виявлено їх недоліки. На основі результатів сучасних досліджень кон'юнктури удосконалено її класифікацію.

Термін “кон'юнктура” нині міцно ввійшов в категоріальний апарат і належить до одного з найпопулярніших й часто вживаних у літературі та розмовній лексиці. Цей термін, який почали широко використовувати на початку минулого століття, походить від латинського кореня conjungo і пізньолатинського слова conjunctura - з'єдную, зв'язую і в широкому розумінні означає сукупність умов, взятих в їх взаємному зв'язку, змінну ситуацію, стан речей, що свідчить про системність цього поняття.

Кон'юнктура - важлива галузь економічної науки. Вона уособлює її динамічний напрямок, розглядає господарські процеси у постійній зміні та розвитку. Кон'юнктурні дослідження є невід'ємним елементом господарської програми, без них неможливо досягти успіху.

Проблемі дослідження ринкової кон'юнктури присвячені праці як ранніх послідовників вивчення кон'юнктури М.Д.Кондратьєва, Ф.Г.Піскоппеля, Д.І.Костюхіна, Ф.О.Крутікова, Ф.М.Лєвшина, С.П.Нікітіна, так і сучасних А.І.Бутенко, В.Р.Кучеренко, В.А.Карпова, Е.В.Рака, В.А.Ягорлицького, І.К.Бєляєвського, О. Кратта. Однак з'ясовуючи сутність та проводячи дослідження кон'юнктури слід враховувати її видові поняття. Саме структурування є першим кроком на шляху вірного визначення об'єкта кон'юнктурних досліджень, оскільки намічає галузі, в яких повинно бути знайдено межі об'єкта.

Ціль статті полягає у вивченні видових понять кон'юнктури та їх структуруванні.

В широкому розумінні слова кон'юнктуру можна трактувати як ситуацію, що склалася в даний проміжок часу в будь-якій сфері суспільного життя “кон'юнктура“ - це ситуація, яка склалася в даний проміжок часу в будь-якій сфері суспільного життя [1, с. 238].

Таким чином, можна виділити економічну кон'юнктуру, політичну, соціальну тощо. Економічна кон'юнктура представляє собою ситуацію яка склалася в сфері економіки, політична - в сфері політики, соціальна - відповідно соціальній сфері життя.

Такий видовий поділ кон'юнктури дозволяє з одного боку точніше розкрити її сутність, а з іншого - уникнути деяких неточностей в її трактуванні, які зустрічаються в літературі. Досить часто термін кон'юнктура трактується вузько, стосовно виключно економічних процесів, без належного уточнення, що саме про економічну кон'юнктуру іде мова. Подібний розгляд кон'юнктури як стану розвитку економіки унеможливлює використання цього терміну відносно політичної чи соціальної сфери та передбачає повну ідентичність термінів “кон'юнктура” та “економічна кон'юнктура”.

Різноманітність видових понять кон'юнктури безпосередньо пов'язано з наявністю різних ринків: товарного, фінансового, ринку капіталу, праці і валютного. Тобто ми можемо говорити про кон'юнктуру товарного ринку, кон'юнктуру фінансового ринку, кон'юнктуру ринку капіталу, кон'юнктуру ринку праці, кон'юнктуру валютного ринку. На кожному з перерахованих ринків може складатися своя кон'юнктура.

Параметр "час" вимірює часову площину, в якій відбуваються ринкові процеси. Часову характеристику ринку виділяють практично всі автори. Так з погляду М.Д.Кондратьєва, оскільки економічна дійсність динамічна за самою своєю суттю, то "кон'юнктура" є видовим поняттям відносно загального, родового поняття "економічна динаміка" [2, с.48]. Співвідношення родового і видового понять у даному випадку і є сполучення сутності і форми відносно параметра "час". [2, с. 222]. Параметр "час" відбиває зміну конкретно-історичних умов, ступінь розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Даної думки дотримуються багато економістів, виражаючи її по-своєму [3].

Необхідно відзначити, що коли часову характеристику ринку виділяють практично всі автори, то про існування рівнів параметра "час" говорять лише окремі. Ф.Г.Пископпель висловлює думку, що аналіз кон'юнктури можна вести як шляхом вивчення динаміки, ставлячи при цьому завдання з'ясування тенденцій розвитку кон'юнктури, так і часову на певну дату, визначаючи при цьому її стан [4]. У свою чергу, С.П.Нікітін розрізняє короткочасну ринкову ситуацію, середньострокову і довгострокову [5]. В.А.Карпов і В.Р.Кучеренко в такий спосіб характеризують статику і динаміку кон'юнктури: "Стан кон'юнктури ринку характеризує виробництво і реалізацію товару за визначений термін або ситуацію на ринку в конкретний момент" [6].

Нижнім рівнем параметра "час" можна вважати розглядання стану ринку з позицій економічної статики, що фіксує стан, у якому знаходиться ринок у конкретний момент часу. Для кон'юнктурного дослідження також становить інтерес розгляд кон'юнктури з позицій економічної динаміки, що на підставі порівняння станів дозволяє визначити короткострокові, середньострокові і тривалі тенденції в розвитку ринку. На зміну одній тенденції приходить інша, визначаючи тим самим етапи розвитку ринку. У цьому випадку тривалість періоду може бути подано як рівень параметра: короткостроковий, середньостроковий, довгостроковий.

Таким чином, можна виділити чотири рівні параметра “час”, що є межами об'єкта кон'юнктурних досліджень у часовій площині: кон'юнктура на визначену дату; кон'юнктура за короткостроковий період; кон'юнктура за середньостроковий період часу; кон'юнктура за довгостроковий період часу.

Під час вивчення кон'юнктури ми можемо не лише охоплювати певний проміжок часу її зміни, але і зорієнтувати свою увагу на її минулих тенденціях, сучасних та майбутніх. Тому доцільно виділяти кон'юнктуру, що: 1) характеризує ситуацію в минулому; 2) поточну кон'юнктуру; 3) прогнозовану кон'юнктуру на певний період у майбутньому [7].

Параметр "територія" вимірює територіальну площину, в якій відбуваються ринкові процеси. Економічні відносини є частиною матеріальної дійсності, а, отже, територія є їхньою іманентною характеристикою. Виділення рівнів параметра "територія" визначено специфікою виробництва і споживання того або іншого товару в територіальному розрізі. М.Д.Кондратьєв залежно від масштабу розрізняє кон'юнктуру світового господарства, народного господарства країни, району [2]. І.К.Беляєвський розрізняє чотири рівні просторової структури ринків: міжнародний, федеральний, регіональний, муніципальний або місцевий [3]. Цілком ймовірно, оскільки це російський автор, то він ототожнює федеральний рівень з національним.

Таким чином, рівнями параметра “територія”, що визначають межі об'єкта кон'юнктурних досліджень у часовій площині, є: 1) кон'юнктура місцевого ринку; 2) кон'юнктура регіонального ринку; 3) кон'юнктура національного ринку; 4) кон'юнктура міжнародного ринку .

Параметр кон'юнктури "товар-галузь" вимірює товарно-галузеву площину, у якій відбуваються ринкові процеси. Основу попиту та пропозиції складає задоволення потреб. Різноманітність потреб обумовлює різноманіття товарів, що припускає виділення товарно-галузевої площини як характеристики ринкових процесів і, відповідно, кон'юнктурного параметра. Ф.Г.Пископпель звертає увагу, що поряд із загальними закономірностями, які неоднаково впливають на всі товарні ринки, є ще й інші, властиві окремим товарним ринкам [4].

С.П.Нікітін вважає, що рух кон'юнктури окремих товарів і галузей перебуває під впливом окремих, специфічних закономірностей, властивих тільки цим сегментам ринку [5].

Таким чином, по-перше, тенденції на одних ринках не можна механічно переносити на інші, навіть суміжні ринки. По-друге, ситуація на ринку певного товару значною мірою залежить від стану на ринках інших товарів. Це положення справедливе стосовно як однієї номенклатурної групи, так і продукції різних галузей.

Виділяють кон'юнктуру загальногосподарську й окремих галузей економіки або товарних ринків. Критерієм такого розподілу є рівень усуспільнення попиту та пропозиції. Якщо для першої такими є сукупні попит та пропозиція у межах економіки країни, то для другої - у межах галузі. Родоначальником виокремлення загальногосподарської кон'юнктури в цілому і галузей зокрема варто вважати М.Д.Кондратьєва.

Загальногосподарську кон'юнктуру можна розглядати як систему, яка представляє собою сукупність кон'юнктур товарних ринків з множиною відносин між ними. Однак ці частини існують лише в силу існування цілого, тобто не товарні кон'юнктури складають загальногосподарську кон'юнктуру, а навпаки, загальногосподарська кон'юнктура породжує при своєму поділі елементи - кон'юнктури товарних ринків. При цьому об'єднання кон'юнктури товарних ринків в якості елементів в загальногосподарську кон'юнктуру, як в ціле, надає останній нові якості, яких немає у товарних кон'юнктур.

Кон'юнктура товарних ринків вивчає зміни і коливання у сферах виробництва і реалізації окремих видів товару та є складовим елементом економічної кон'юнктури. Кон'юнктура товарних ринків тісно пов'язана із станом і розвитком ринку інвестицій, цінних паперів, праці. Ситуація на ринку товарів є одним із факторів економічної кон'юнктури в цілому. В свою чергу ситуації, які складаються на ринках взаємно впливають на їх кон'юнктури.

Більшість публікацій дозволяє констатувати загальновизнану думку, що не існує рівнів параметра "товар-галузь" нижче галузевого. Разом з тим О. Кратт стверджує, і на нашу думку цілком справедливо, що такі рівні існують, й основу їх складають дві обставини.

Перша: ступінь унікальності властивостей товарів різний. Одні мають унікальні властивості, й у цьому випадку варто говорити про рівень параметра у межах товарів конкретного типомаркорозміру. Інші товари є взаємозамінними, й у цьому випадку варто говорити про рівень параметра у межах номенклатурної групи. Існує і третя група, коли різниця між товарами незначна, і тому варто говорити про рівень параметра у межах галузевого асортименту.

Друга обставина: ту ж саму потребу можна задовольнити різними способами. Залежно від цього товари розділяються на номенклатурні групи. Причому кількість таких груп може бути досить великою [3].

Таким чином, рівнями параметра “товар-галузь”, що визначають межі об'єкта кон'юнктурних досліджень у товарно-галузевій площині, будуть такі: 1) типомаркосорторозмір; 2) кон'юнктура номенклатурної групи; 3) галузева кон'юнктура; 4) загальногосподарська кон'юнктура.

Кон'юнктуру окремої галузі або регіону інколи називають спеціальною і поділяють на: просту кон'юнктуру; диференційовану кон'юнктуру. Проста спеціальна кон'юнктура характеризує ступінь зміни елементів певної галузі або регіону в конкретний момент порівняно з попереднім моментом. Така кон'юнктура рівнозначна загальній кон'юнктурі, і порядок її дослідження аналогічний.

Дещо інакше формується диференційована кон'юнктура. Тенденція розвитку окремих галузей може бути однаковою, проте ступінь їх напруги може бути різним. Зростання цін, обсягу виробництва може спостерігатися в усіх галузях, проте темп зростання істотно відрізнятиметься. Тоді говорять про диференційовану кон'юнктуру. Іншими словами, диференційована кон'юнктура - це проста кон'юнктура окремої галузі, але взята у порівнянні або відношенні до простої кон'юнктури іншої галузі.

Кон'юнктура є нестійким явищем і з плином часу змінюється. Діапазон зміни кон'юнктури протягом однакових проміжків часу може бути різним, що в свою чергу вимагає її класифікації за ознакою стійкості у часі. Зважаючи на вищесказане пропонуємо розширити класифікацію кон'юнктури за ознакою стійкості останньої в часі.

За ознакою стійкості кон'юнктури в часі пропонуємо виділяти:

1.Стійку кон'юнктуру. Стійка кон'юнктура характеризується відносною її стабільністю протягом певного, більш-менш значного, проміжку часу.

2.Кон'юнктуру з середнім рівнем стійкості. В даному випадку мається на увазі кон'юнктура для якої характерні певні, відносно незначні, коливання протягом певного проміжку часу.

3.Нестійку кон'юнктуру для якої притаманні постійні динамічні зміни.

Можна класифікувати кон'юнктуру і за напрямком її зміни [7]:

1.Зростаюча кон'юнктура. Автори характеризують дану кон'юнктуру як таку, яка формується в умовах товарного дефіциту (перевищення попиту над пропозицією) для неї притаманне зростання цін на товари і збільшення кількості укладених договорів. Однак, на нашу думку, така характеристика не зовсім точна, адже зростання цін може бути спричинено інфляційними процесами, а збільшення кількості укладених договорів може відбутися за рахунок укладання угод на поставки дрібних партій товарів. Тому краще охарактеризувати зростаючу кон'юнктуру, як таку для якої притаманне збільшення обсягу купівлі-продажу товарів та зростання цін.

Ринок для якого притаманна зростаюча кон'юнктура називають ринком продавця.

2. Висока кон'юнктура. Для неї характерна порівняна стійкість високих цін і найбільша активність споживачів і постачальників. Ці стани товарної кон'юнктури відповідають інтересам виробників і в сукупності називаються ринком продавця.

3.Спадна кон'юнктура зумовлена затоваренням ринку (пропозиція перевищує попит) і характеризується зниженням ринкових цін, скороченням кількості договорів. На нашу думку, враховуючи вищезазначені в пункті 1 міркування, дане визначення доцільно було б уточнити скороченням обсягів купівлі-продажу товару на ринку. Таке становище на ринку називають ринком покупця.

4.Низька кон'юнктура. Низька кон'юнктура відображає панівну перевагу пропозиції товару над його попитом до позиції їх урівноваження, коли число торговельних операцій та ринкові ціни досягають свого мінімального значення, понижуються прибутки підприємств. Основними її ознаками є низькі ціни і пасивність суб'єктів ринку. Умови низької товарної кон'юнктури відповідають умовам ринку покупця.

5.Короткочасний стан ринку, де панує рівновага попиту і пропозиції, називають ринковою рівновагою.

Залежно від суб'єкта спостереження кон'юнктура визначається з погляду виробника, продавця і споживача.

За ознакою відношення до суб'єкта господарювання можна виділити сприятливу та несприятливу кон'юнктуру. На нашу думку, такий поділ доцільний лише при умові зазначення суб'єкту господарювання про який йде мова (виробник, споживач). Адже сприятлива кон'юнктура для виробників (ринок продавців) характеризується високими цінами, перевищенням попиту над пропозицією тощо, що з точки зору споживачів навпаки є несприятливим станом кон'юнктури і навпаки.

Такими чином запропонована класифікація дозволяє виявити видові поняття кон'юнктури, належним чином структурувати її. Це не лише полегшує розуміння її суті як такої але й полегшує визначення об'єкта кон'юнктурних досліджень, оскільки намічає галузі, в яких повинно бути знайдено межі об'єкта. кон'юнктура виробник продавець ринковий

Розглянуті в роботі групування кон'юнктури не є єдино можливими, класифікацію кон'юнктури можна розширити залежно від поставленого завдання дослідження та поглиблення знань про неї.

Література

1.Ожегов С.И. Словарь русского языка. - М.: Русский язык, 1988. - 750с.

2.Кондратъев Н.Д. Проблемы экономической динамики. - М., 1989.

3.Кратт О. Типізація об'єктів кон'юнктурних досліджень // http://www.vesna.org.ua/txt/sxid/econ2003/52.html

4. Пископпель Ф.Г. Основы изучения конъюнктуры капиталистического хазяйства. - М., 1960.

5. Никитин С.П. Конъюнктура мировых товарных рынков: преемственность и специфика. - М.: Международные отношения, 1982. - 215 с.

6. Кучеренко В.Р., Карпов В.А. Основи економічної кон'юнктури. - К., 2004. - 224 с.

7. Крикавський Є.В., Косар Н.С., Мних О.Б., Сорока О.А. Маркетингові дослідження. -Львів: Інтелект-Захід, 2004. - С. 133.

Размещено на Allbest.ru