Оцінка нематеріальних активів геологорозвідувальних організацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Оцінка нематеріальних активів геологорозвідувальних організацій

УДК 338.585.1

Я.С. Витвицький

76000, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15

Анотації

В статье рассмотрены вопросы методики оценки геологической информации, которая являются нематериальным активом и основными результатами работы геологических организаций. Предлагается использование методов дисконтирования денежных потоков, прямой капитализации, преимуществ в доходах, выигрыша в затратах, освобождения от роялти, стоимости создания, а также теории статистических решений.

The questions of method of estimation of geological information which are an intangible asset and basic job performances of geological organizations are considered in the article. The use of methods of discounting of monies streams is offered, direct capitalization, advantages in profits, winning at expenses, releases from royalty, costs of creation, and also theories of statistical decisions.

Геологорозвідувальні роботи майже завжди мають конкретну спрямованість на пошуки і розвідку корисних копали. Тому їх успішність і результативність, в більшості випадків, оцінюється наявністю відкритих родовищ. Але при цьому часто забувають, що при всій різноманітності завдань і методів, діяльність геологорозвідувальної служби має одну загальну властивість - за її допомогою або отримують нові дані про геологічну будову надр Землі, або коригують вже існуючі уявлення, тобто безпосереднім “продуктом” геологорозвідувальних робіт є інформація. Як показує багаторічна практика, до цієї інформації з часом знову і знову звертаються численні дослідники, які починають розглядати її під іншим кутом зору або в комплексі з новими даними і це дозволяє робити принципово нові висновки. В зв'язку з швидким виснаженням не відновлювальних ресурсів інвестори також все частіше звертаються до результатів раніше проведених геологорозвідувальних робіт, оскільки хочуть приступити до розробки раніше не кондиційних ресурсів. Підрозділи колись потужної геологічної служби в Україні, які ледве животіють в умовах хронічного недофінансування, навіть не уявляють, які багатства за мірками сучасної ринкової економіки зберігаються в їхніх геологічних фондах. Адже геологічна інформація, отримана за результатами раніше проведених геологорозвідувальних робіт, є нематеріальним активом, який має велику вартість. Ці нематеріальні активи можна використовувати як внески до статутних фондів створюваних спільних підприємств або просто для провадження спільної діяльності, але їх треба тільки належним чином оцінити.

Оцінка вартості нематеріальних активів на даний час є одним з важливих напрямів оціночної діяльності, що бурхливо розвивається. При цьому застосовують такі методи [3]:

метод дисконтування грошових потоків;

метод капіталізації грошового потоку;

метод переваги в доходах;

метод виграшу у витратах;

метод надлишкових грошових потоків;

метод звільнення від роялті;

метод вартості створення.

Розгляду можливості застосування і адаптації цих та інших методів щодо оцінки геологічної інформації присвячена дана стаття.

Метод дисконтування грошових потоків передбачає, що вартість геологічної інформації можна оцінити як теперішню вартості майбутніх грошових потоків від її використання. Розрахунок вартості геологічної інформації (ВГІ) слід здійснювати за формулою:

,

де Д_1, Д_{2, .....,}Д_{t -} грошові потоки від використання геологічної інформації за період t;

t - термін корисного використання геологічної інформації;

d - ставка дисконту, яка повинна визначатись з врахуванням інвестиційної привабливості родовищ, на яких використовується геологічна інформація [2].

Суттєвими особливостями методу є прогнозування величини грошових потоків впродовж можливого терміну корисного використання геологічної інформації. При розрахунку грошових потоків необхідно враховувати доходи, які приносяться тільки геологічною інформацією, а не всіма активами, що використовуються для отримання доходів. Складність виділення таких доходів є суттєвим обмеженням для застосування даного методу.

У випадку, коли термін корисного використання геологічної інформації є достатньо тривалим (20 і більше років) і, окрім того, грошовий потік від її використання є постійним, для оцінки може використовуватися метод капіталізації грошового потоку.

Формула для визначення вартості геологічної інформації в цьому випадку має такий вигляд:

,

де Д_пост - постійний грошовий потік від використання геологічної інформації;

k - коефіцієнт капіталізації, який дає змогу перетворити (капіталізувати) грошовий потік у вартість і в даному випадку збігається зі ставкою дисконту.

Оскільки метод капіталізації є частковим випадком методу дисконтування, то всі його проблеми та обмеження притаманні і цьому методу.

Метод переваги в доходах полягає в розрахунку різниці між грошовим потоками, отриманими з використанням нематеріальних активів і грошовими потоками, отриманими без їх використання.

Вартість геологічної інформації в цьому випадку може визначатися за формулою:

,

де ДД₁,...., ДД_t - переваги в доходах за період корисного використання геологічної інформації.

Переваги в доходах визначаються як різниця між грошовими потоками від реалізації продукції родовищ корисних копалин з і без використання даного виду геологічної інформації.

Якщо прогнозується, що перевага в доходах буде отримуватись протягом тривалого періоду в постійних розмірах, то вартість геологічної інформації може бути розрахована методом прямої капіталізації за формулою:

,

де ДД_пост - постійна перевага в доходах, що приносяться геологічною інформацією.

Метод виграшу у витратах є різновидом методу переваг в доходах. Вартість геологічної інформації в цьому випадку визначається шляхом розрахунку економії на витратах, яку отримують при використанні геологічної інформації.

Метод надлишкових грошових потоків базується на тому, що приріст вартості активів забезпечується нематеріальними активами, наприклад, геологічною інформацією. Розрахунок вартості здійснюється за формулою:

,

де Д_норм - нормалізований грошовий потік для геологорозвідувального підприємства;

В_А - ринкова вартість матеріальних активів геологорозвідувального підприємства:

Р_СР - середньогалузева рентабельність активів в частинах одиниці;

k - коефіцієнт капіталізації.

Цим методом оцінюється сукупна вартість нематеріальних активів.

Метод звільнення від роялті використовується переважно для нематеріальних активів, права на використання яких передаються за допомогою ліцензій, наприклад, ліцензії на розробку родовищ корисних копалин. Плата за ліцензію зазвичай прив'язується до величини обсягів реалізації продукції, яка буде отримана власником ліцензії при її продажі. Відсоток такої виручки виступає у вигляді роялті. На розвинутих ринках склалися стандартні ставки роялті для окремих видів продукції, галузей [5]. Ставка роялті може бути розрахована з застосуванням певних методичних прийомів [1].

Метод звільнення від роялті можна представити в такому вигляді:

,

де ОП₁,..., ОП_t - обсяг продаж продукції від видобутку корисних копалин, відкритих за результатами геологорозвідувальних робіт;

р - ставка роялті, в частинах одиниці;

1, 2, ....t - періоди розробки родовищ;

d - ставка дисконту.

Метод вартості створення передбачає, що нематеріальні активи і відповідно геологічна інформація вартують стільки ж, скільки вартують витрати на їх створення. Отже, необхідно визначити витрати на створення геологічної інформації в сучасних цінах. Також необхідно оцінити рівень зношення нематеріального активу, що є непростим завданням, оскільки зношення геологічної інформації може носити і економічний характер. Як правило, вартість нематеріальних активів визначена за цим методом не є ринковою.

Окрім цих методів, оцінку геологічної інформації можна здійснювати застосовуючи і статистичні методами, зокрема теорію статистичних рішень. Принципи застосування теорії статистичних рішень потребують імовірнісних формулювань. Саме тому область геологорозвідувальних робіт, для якої характерна величезна кількість статистичних даних і невизначеність кінцевого результату, є сприятливою сферою для успішного застосування статистичних методів, а саме, теорії ігор і статистичних рішень [4].

Згідно цієї теорії при прийняті рішень здебільшого розглядаються ситуації трьох типів: 1) коли результат не викликає сумніву (рішення при визначеності); 2) коли відомі імовірності кожного з можливих станів природи (рішення при ризику); 3) коли імовірності станів природи невідомі (рішення в умовах невизначеності).

Для геологорозвідувальної діяльності характерним є вибір рішень в умовах поєднання невизначеності і ризику, які об'єктивно існують після проведення геологорозвідувальних робіт.

Як критерій ефективності рішень, що приймаються на основі геологічної інформації, можна розглядати величину середньозважених втрат (ризику), яка визначається за формулою:

,

де Р(х_і) - апріорна імовірність належності параметра, що визначається за результатами геологорозвідувальних робіт, до і-го класу;

Р(у_j/x_i) - умовна імовірність прийняття і-го класу за j-тий в результаті проведення геологорозвідувальних робіт;

С_ij - економічні втрати, коли споживач інформації орієнтується на заключення у_j, а в дійсності має місце стан x_i.

Функція середніх втрат дає змогу зробити оцінку як приріст функції втрат, взятої з оберненим знаком, що і є цінністю геологічної інформації.

де R_Б і R_З - функції середніх втрат відповідно без і з застосуванням геологічної інформації. нематеріальний геологічний грошовий

Наведену формулу можна застосовувати при оцінці геологічної інформації, яка використовується при вирішенні як якісних задач (є структура - нема структури, пласт продуктивний - непродуктивний), так і при вирішенні інших управлінських задач.

Описана методика дає можливість оцінити геологічну інформацію, що отримана в результаті геологорозвідувальних робіт. Однак точність оцінки і найбільші труднощі пов'язані з визначенням параметрів, що входять у формулу середніх втрат та їх імовірностей.

Отже, розглянуто можливості застосування традиційних методів оцінки нематеріальних активів щодо геологічної інформації, а також принципово нового підходу на основі теорії статистичних рішень, що базується не на визначенні доходності нематеріального активу, а на попередженні з його допомогою можливих втрат. Однак, необхідні подальші дослідження по розробці методики визначення параметрів, що входять у функцію середніх втрат.

Література

1. Архипов В.В. Объекты интеллектуальной собственности как товар и подходы к экспертной оценке их стоимости. Методическое пособие. - К.: Издательский центр НАУ „Национальный аграрный университет Украины”, 2003. -144 с.

2. Данилюк М.О., Витвицька У.Я. Аналіз методичних підходів до визначення ставки дисконту при обґрунтуванні інвестиційних проектів. // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи встановлення та проблеми розвитку. Вісник національного університету „Львівська Політехніка”. Зб. наук. пр. №436 - Львів: Національний університет „Львівська Політехніка”, 2001 - с. 327 - 335.

3. Оценка имущества и имущественных прав в Украине: Монография / Лебедь Н.П., Мендрул А.Г., Ларцев В.С., Скрынько С.Л., Жиленко Н.В., Драпиковский А.И., Иванова И.Б. / Под ред. Н.П. Лебедь / Изд. Второе, перер. и доп. - К.: ООО «Информационно-издательская фирма «Принт-Экспресс», 2003. - 715 с.

4. Определение экономической эффективности научно-технических разработок в геологии / Г.В. Белов и др. - М.: Недра. 1985. - с. 144

5. Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності / Навчальний посібник. - К.: „Інститут інтелектуальної власності і права”, 2003. - 172с.

Размещено на Allbest.ru