Формування цільового потенціалу підприємств машинобудівної промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективне функціонування машинобудівної промисловості, забезпечення її випереджального розвитку - одна з умов побудови постіндустріального суспільства, яке ґрунтується на активному використанні наукових знань та високих технологій. Машинобудування забезпечує функціонування життєво важливих галузей промисловості та має ключове значення для їх технологічного переозброєння. У сучасних умовах машинобудуванню належить першочергова роль у прискоренні науково-технічного прогресу.

Підприємства машинобудівної промисловості України знаходяться в замкнутому колі проблем: застаріле обладнання і технології, недостатність фінансів, старіння та невмотивованість кадрів, відсутність замовлень, нестача необхідних матеріалів та комплектувальних. Значну проблему становлять низький рівень менеджменту та відсутність стратегій розвитку, що часто призводять до різкого зниження потенціалу і, як наслідок, до банкрутства машинобудівних підприємств. Вирішення цих проблем неможливе без пошуку напрямів формування цільового потенціалу машинобудівних підприємств, що забезпечить у довгостроковій перспективі відродження машинобудівної промисловості.

Дослідженню потенціалу підприємства присвячено роботи таких видатних зарубіжних учених-економістів, як І. Ансофф, А. Градов, Т. Єннер, Є. Лапін, В. Полтерович, О. Попов, Р. Солоу та ін. Серед сучасних вітчизняних науковців можна виділити таких, як С. Бойда, В. Блонська, В. Гавва, В. Геєць, А. Гальчинський, О. Добикіна, І. Ігнатієва, С. Ілляшенко, С. Іщук, С. Коверга, Н. Краснокутська, О. Маслак, В. Микитенко, І. Отенко, П. Перерва, Н. Ревенко, І. Рєпіна, О. Сущенко, О. Федонін, В. Хомяков. Праці М. Портера, М. Енрайта, Т. Андерссона, О. Солвела, Х. Хампрея, у яких закладено теоретичні основи формування кластерів, є підґрунтям для формування цільового потенціалу підприємств машинобудівної промисловості. Актуалізували доцільність кластерного підходу для України, а також проаналізували вітчизняний та зарубіжний досвід формування кластерів О. Єрмакова, О. Карпенко, В. Костюк, Н. Мікула, С. Соколенко, О. Тарасова, О. Тищенко, О. Ягольницький. Сучасний стан розвитку машинобудівного комплексу України розкрито в дослідженнях Ю. Великого, І. Дашка, Т. Жуковської, Н. Климовича, А. Чорномазюк та ін.

Значення цих робіт полягає в тому, що вони збагачують методологію і практику формування потенціалу вітчизняних підприємств. Проте недостатньо розробленим залишається комплекс теоретичних і прикладних питань стосовно формування цільового потенціалу підприємств машинобудівної промисловості. Потребує уточнення визначення сутності цільового потенціалу підприємства, характеристик його структурних складових, обґрунтування методичних підходів до оцінювання та формування цільового потенціалу підприємств.

Наукова актуальність та необхідність практичного вирішення зазначених проблем зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету, завдання та проблеми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано на кафедрі економіки та управління Черкаського державного технологічного університету в рамках завдань держбюджетної науково-дослідної роботи Міністерства освіти і науки України за темою № 193-12 «Економічні основи модернізації регіональних господарських комплексів в інвестиційно-інноваційному напрямку» (0112U001704), де автором обґрунтовано формування цільового потенціалу підприємств шляхом створення машинобудівного кластера в Черкаській області, оцінено цільовий потенціал та резерви розвитку підприємств машинобудівної промисловості.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій щодо формування цільового потенціалу підприємств машинобудівної промисловості.

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:

- узагальнити понятійно-категоріальний апарат дефініцій «потенціал підприємства» та «цільовий потенціал підприємства»;

- уточнити і розширити класифікацію видів потенціалу та здійснити класифікацію цільового потенціалу підприємства;

- удосконалити методичні підходи до оцінювання цільового потенціалу підприємства;

- розглянути можливості формування цільового потенціалу машинобудівних підприємств шляхом визначення резервів їх розвитку;

- оцінити потенціал кластеризації машинобудування Черкаської області;

- запропонувати концептуальні підходи щодо розвитку цільового потенціалу підприємств машинобудівного кластера в Черкаській області;

- обґрунтувати ефективність реалізації концепції розвитку цільового потенціалу підприємств машинобудівного кластера.

Об'єктом дослідження є процес формування цільового потенціалу на підприємствах машинобудівної промисловості.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади формування цільового потенціалу підприємств машинобудівної промисловості.

Методи дослідження. Теоретичну і методичну основу дисертаційної роботи становлять фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові праці та методичні розробки провідних учених із питань управління розвитком і підвищення ефективності функціонування підприємства.

Під час дослідження використано такі методи наукового пізнання: системного та структурного аналізу - для визначення сутності та складових елементів цільового потенціалу підприємства; порівняльного та статистичного аналізу - для дослідження сучасного стану вітчизняних машинобудівних підприємств; кластерного аналізу - для визначення потенціалу кластеризації машинобудування; економіко-математичного аналізу - при формуванні методичних підходів до оцінювання цільового потенціалу машинобудівних підприємств; метод експертних оцінок та індексний метод - для визначення та порівняння складових елементів цільового потенціалу; сценарний аналіз - для прогнозування діяльності машинобудівних підприємств кластера; графічний метод - для наочного подання статистичного матеріалу та схематичного відображення ряду теоретичних і практичних положень дисертації.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти Верховної Ради України, Закони України, монографії та наукові видання вітчизняних і зарубіжних учених, періодичні видання, офіційні дані Державного комітету статистики України, офіційні форми звітів машинобудівних підприємств, Інтернет-ресурси, а також аналітичні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

удосконалено:

- методичний підхід до оцінювання цільового потенціалу підприємства, що, на відміну від сучасної практики, ґрунтується на визначенні інтегрального показника, який ураховує фактори прямого і непрямого впливу, дає змогу оцінити внутрішню і зовнішню складові цільового потенціалу та є інформативно-аналітичною базою для формування цільового потенціалу машинобудівного підприємства в сучасних умовах економічного розвитку;

- методичні засади визначення невикористаних резервів підприємства, що дозволяють оперативно реалізувати наявні можливості зростання потенціалу машинобудівних підприємств порівняно з обраними цільовими значеннями;

- концептуальний підхід до розвитку цільового потенціалу підприємств машинобудівного кластера, який ґрунтується на розробці та реалізації організаційних моделей стратегічного спрямування, «дорожньої карти» проекту кластерного об'єднання, оцінюванні ефективності його діяльності та сприяє формуванню цільового потенціалу машинобудівних підприємств;

дістали подальшого розвитку:

- теоретико-методична сутність поняття «потенціал підприємства» на основі поглиблення і розширення його змісту та поняття «цільовий потенціал підприємства» як можливості досягнення підприємством максимального рівня розвитку, що відповідає встановленим довгостроковим цілям, з реалізацією резервів зростання, які виникають при використанні всіх наявних ресурсів і можливостей внутрішнього середовища, та враховує вплив факторів зовнішнього середовища, що суттєво доповнює теоретичні положення цих понять;

- класифікація видів потенціалу, яка, на відміну від традиційних підходів, передбачає введення двох ознак: за рівнем ієрархії інституціональних одиниць і рівнем використання потенціалу; класифікація цільового потенціалу підприємства, що дозволяє виділити цільовий потенціал підприємства за відповідністю наявних ресурсів і резервів поставленим довгостроковим цілям та рівнем віддачі;

- методичні рекомендації щодо оцінки реалізації концепції розвитку цільового потенціалу підприємств машинобудівного кластера з використанням економічного і соціального ефектів на мікро- та мезорівнях і синергетичного ефекту, що виникає в результаті збалансованого використання резервів і можливостей підприємств машинобудівної промисловості в рамках створеного машинобудівного кластера.

Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні методики формування цільового потенціалу підприємств машинобудівної промисловості. Основні наукові положення дисертації доведено до рівня методичних узагальнень і прикладного інструментарію, що дає змогу здійснювати ефективне формування цільового потенціалу підприємств машинобудівної промисловості.

Теоретико-аналітичні результати та методичні підходи до формування цільового потенціалу підприємств отримали позитивну оцінку та використані на досліджуваних машинобудівних підприємствах, що підтверджують акти впровадження: НВК «Фотоприлад» (акт упровадження № 08-1/436 від 10.09.2012 р.), ПАТ «Смілянський машинобудівний завод» (акт упровадження № 117/3 від 03.07.2012 р.), ПАТ «Золотоніський машинобудівний завод імені І. І. Лепсе» (акт упровадження № 328/45 від 11.05.2012 р.); при розробці «Стратегії розвитку Черкаської області до 2015 року» та формуванні Програми економічного і соціального розвитку Черкаської області на 2013 рік (акт упровадження № 231/02 від 05.11.2012 р.).

Загальні науково-методичні розробки та прикладні результати дисертаційної роботи впроваджено в навчальний процес Черкаського державного технологічного університету при викладанні лекційних курсів: «Економіка підприємства», «Стратегія підприємства», «Потенціал і розвиток підприємства», «Управління потенціалом підприємства» (акт упровадження № 97/01-05 від 28.01.2013 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, у якій викладено авторські розробки щодо методики формування цільового потенціалу підприємств машинобудівної промисловості. Опубліковані наукові роботи містять положення, висновки та пропозиції, що сформульовані особисто автором і відображають його конкретний внесок в економічну науку, зокрема у розвиток економіки та управління підприємствами. Наукові положення, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно і є його науковим доробком.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на таких всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях: «Економіка підприємства: теорія і практика» (м. Київ, 2008 р.), «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2009 р.), «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2010 р.), «Економіка підприємства: теорія і практика» (м. Київ, 2010 р.), «Проблемы современной экономики» (м. Миколаїв, 2011 р.), «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2011 р.), «Актуальні питання сучасної економічної науки і практики» (м. Львів, 2011 р.), «Проблеми і перспективи економіки і менеджменту» (м. Харків, 2012 р.), «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2012 р.).

Публікації. Основні результати дослідження знайшли відображення у 21 науковій праці загальним обсягом 5,56 друк. арк., у тому числі 4,37 друк. арк. належить особисто автору. З них один навчальний посібник з грифом МОН України, 10 статей у наукових фахових виданнях, одна стаття - у науковому виданні іншої держави, 9 публікацій у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Робота викладена на 216 сторінках основного тексту, містить 35 таблиць, із них - 5 на повних сторінках, 52 рисунки, у тому числі - 6 на повних сторінках, 4 додатки на 42 сторінках. Список використаних джерел налічує 215 найменувань і розміщений на 25 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано її мету і завдання, предмет та об'єкт дослідження, методичну базу, розкрито наукову новизну й практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні аспекти формування та оцінки цільового потенціалу підприємства» розкрито сутність та особливості наукових підходів щодо потенціалу підприємства, розроблено основи формування цільового потенціалу підприємства, удосконалено методичні підходи до оцінювання цільового потенціалу підприємства, аргументовано застосування кластерної форми об'єднань як способу підвищення ефективності використання потенціалу підприємств.

Сучасні підприємства функціонують у так звану «епоху без закономірностей», або в постіндустріальну епоху, що характеризується як невизначеністю ринку та розвитку ситуації, так і внутрішніми обмеженнями: матеріальними, фінансовими, людськими. У машинобудівній промисловості України протягом багатьох років складається непрогнозована та нестабільна ситуація, що спонукає до пошуку нових форм і методів стабілізації та подальшого розвитку підприємств. Одним з таких методів є формування цільового потенціалу.

Дослідивши сутність та взаємозв'язок понять «потенціал підприємства» і «цільовий потенціал підприємства», дисертантом сформульовано позицію, відповідно до якої потенціал є загальним поняттям і визначається як збалансоване використання всіх наявних резервів та можливостей для задоволення потреб споживачів шляхом виробництва конкурентоспроможних товарів і послуг; цільовий потенціал є вужчим поняттям, оскільки акцентує увагу на такій характеристиці, як динамічність, та підкреслює важливість установлення місії та цілей підприємства для визначення такого стану, який є бажаним і водночас досяжним. При цьому запропоновано авторське визначення поняття «цільовий потенціал підприємства», що розглядається як можливість досягнення підприємством максимального рівня розвитку, що відповідає встановленим довгостроковим цілям, з реалізацією резервів зростання, які виникають при використанні всіх наявних ресурсів і можливостей внутрішнього середовища, та враховує вплив факторів зовнішнього середовища.

Враховуючи розмаїття видів потенціалу, виявлених у результаті аналізу наукових досліджень, розвинуто сучасну класифікацію потенціалу, що дає змогу більш чітко структурувати потенціал за такими ознаками, як рівень ієрархії інституціональних одиниць та рівень використання. У свою чергу, цільовий потенціал підприємства запропоновано розрізняти за відповідністю наявних ресурсів поставленим довгостроковим цілям та рівнем віддачі цільового потенціалу, що дозволяє врахувати особливості формування та оцінювання цільового потенціалу з позиції розподілу обмежених ресурсів підприємства для досягнення системного ефекту.

На процес формування цільового потенціалу підприємства впливає комплекс факторів мікро- і макросередовища, а також міні-стратегія підприємства, яка включає бачення, місію, цілі та пріоритети підприємства. На основі цього визначено, що при формуванні цільового потенціалу підприємства необхідно враховувати внутрішню і зовнішню складові цільового потенціалу та їх взаємозв'язок з міні-стратегією, що дозволяє мобілізувати наявні ресурси і можливості підприємства (рис. 1).

Рис. 1. Схема цільового потенціалу підприємства

Розглядаючи цільовий потенціал як більш вузьку складову поняття «потенціал підприємства», автором проаналізовано сучасний методичний інструментарій оцінки потенціалу підприємства та розглянуто методи проблемно-орієнтованого підходу (цільового), оскільки саме вони дають змогу визначити відповідність наявного потенціалу поставленим цілям. В основу цих методів покладено концепції перетворення соціально-економічних індикаторів, які описують мету розвитку підприємства, у систему факторних оцінок (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Класифікація методів оцінки потенціалу підприємства: МП-метод: Мета > Показники; ПМ-метод: Показники > Мета

У роботі вдосконалено методику оцінки цільового потенціалу підприємства, яка полягає у визначенні інтегрального показника оцінки цільового потенціалу підприємства, що дає можливість оцінити не тільки внутрішні фактори розвитку підприємства, а й фактори зовнішнього середовища прямого та непрямого впливу й відображає реальне становище підприємства на ринку.

Цільовий потенціал підприємства визначається за формулою

, (1)

де ЗСЦП - зовнішня складова цільового потенціалу підприємства;

ВСЦП - внутрішня складова цільового потенціалу підприємства.

Використання зазначеної методики дає змогу визначити вплив складових елементів на інтегральний показник цільового потенціалу і зробити висновки щодо ефективності використання ресурсів та можливостей підприємством (рис. 3).

Автором запропоновано застосування кластерної концепції, що, як підтверджує позитивний досвід широкомасштабної практики функціонування промислових кластерів у багатьох країнах світу, є одним із пріоритетних шляхів підвищення ефективності використання потенціалу підприємств.

Узагальнення теоретичних засад формування цільового потенціалу підприємства створюють наукову основу для подальшого дослідження.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Схема визначення інтегрального показника цільового потенціалу підприємства

У другому розділі «Діагностика цільового потенціалу вітчизняних підприємств машинобудівної промисловості» проаналізовано сучасний стан розвитку машинобудування в Україні загалом та Черкаській області зокрема, оцінено цільовий потенціал підприємств машинобудівної промисловості та досліджено можливості формування цільового потенціалу вітчизняних машинобудівних підприємств.

На основі удосконаленої методики оцінювання цільового потенціалу підприємства обчислено інтегральний показник цільового потенціалу машинобудівних підприємств Черкаської області у 2011 р., який розрахований з урахуванням вагових коефіцієнтів, визначених за результатами анкетування представників машинобудівних підприємств та індексної оцінки показників складових елементів цільового потенціалу (табл. 1).

У дисертації розроблено шкалу оцінювання ступеня сформованості цільового потенціалу (ЦП) у відсотках: високий (81 < ЦП ? 100), достатній (61 < ЦП ? 80), середній (41 < ЦП ? 60), недостатній (21 < ЦП ? 40) та низький (0 < ЦП ? 20).

За цією шкалою встановлено, що ступінь сформованості цільового потенціалу машинобудівних підприємств Черкаської області є недостатнім. Найбільш суттєвим у негативному аспекті виявився вплив інноваційного та фінансово-інвестиційного елементів цільового потенціалу машинобудівних підприємств. Найвищий ступінь сформованості цільового потенціалу серед досліджуваних машинобудівних підприємств Черкаської області мають ПАТ НВП «СЕМЗ» (49 %) та ПАТ Уманський завод «Мегомметр» (43 %), а найнижчий - ПАТ «Смілянський машинобудівний завод» (26 %).

Формування цільового потенціалу машинобудівних підприємств потребує оцінення резервів їхнього розвитку. В роботі удосконалено методичні засади визначення відносного значення резерву за і-м показником (), що розраховується за формулою

, (2)

де S_цi, S_фi - відповідно цільове та фактичне значення і-го показника.

Цільовим може бути значення потенціалу будь-якого успішного підприємства в базовому році або в році реалізації відповідного проекту.

Таблиця 1

Інтегральна оцінка цільового потенціалу машинобудівних підприємств Черкаської області в 2011 р.

Показники	Вага	Виробництво машин та устаткування	Виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування	Виробництво транспортних засобів та устаткування	Усереднене значення показника
		ПАТ «Золотонiський машинобудiвний завод імені I.I. Лепсе»	ПАТ «Уманьферммаш»	ПАТ «Темп»	ПАТ «Смілянський машинобудівний завод»	ПАТ «ВО «Восход»	НВК «Фотоприлад»	ПАТ «Уманський завод «Мегомметр»	ПАТ НВП «СЕМЗ»	ПАТ «Електромеханічний завод «Магніт»	ПАТ «Черкаський автобус»
Фактори прямого впливу	0,6	0,45	0,51	0,34	0,37	0,42	0,43	0,41	0,52	0,285	0,37	0,41
Споживачі	0,3	0,6	0,7	0,47	0,52	0,6	0,6	0,6	0,6	0,3	0,52	0,55
Постачальники	0,2	0,52	0,47	0,33	0,33	0,47	0,47	0,3	0,52	0,3	0,3	0,4
Конкуренти	0,3	0,33	0,47	0,27	0,3	0,27	0,3	0,33	0,47	0,27	0,33	0,33
Держава	0,2	0,33	0,33	0,27	0,27	0,33	0,33	0,33	0,47	0,27	0,27	0,32
Фактори непрямого впливу	0,4	0,44	0,47	0,40	0,43	0,44	0,48	0,48	0,47	0,41	0,44	0,45
Економічні фактори	0,3	0,52	0,52	0,52	0,52	0,52	0,52	0,52	0,52	0,52	0,52	0,52
Політичні фактори	0,2	0,33	0,33	0,33	0,33	0,33	0,4	0,33	0,33	0,33	0,33	0,34
Науково-технічні фактори	0,2	0,33	0,47	0,26	0,33	0,33	0,47	0,52	0,47	0,26	0,33	0,38
Соціально-культурні фактори	0,05	0,6	0,6	0,6	0,6	0,6	0,6	0,6	0,6	0,6	0,6	0,60
Демографічні фактори	0,1	0,6	0,6	0,6	0,6	0,6	0,6	0,6	0,6	0,6	0,6	0,60
Міжнародні фактори	0,1	0,47	0,47	0,26	0,33	0,47	0,47	0,47	0,47	0,26	0,47	0,41
Природно-екологічні фактори	0,05	0,27	0,33	0,27	0,33	0,27	0,27	0,33	0,27	0,33	0,33	0,30
Зовнішня складова цільового потенціалу	0,4	0,45	0,49	0,36	0,39	0,43	0,45	0,44	0,50	0,34	0,40	0,43
Виробничий елемент цільового потенціалу	0,2	0,336	0,66	0,54	0,53	0,43	0,29	0,44	0,45	0,29	0,203	0,419
Інноваційний елемент цільового потенціалу	0,3	0	0	0	0	0	0,3	0,3	1	0	0	0,167
Фінансово-економічний елемент цільового потенціалу	0,2	-0,068	0,08	-0,07	0,05	0,068	0,03	0,08	0,04	1	-0,06	0,116
Організаційно-управлінський елемент цільового потенціалу	0,2	0,22	0,57	0,67	0,16	0,33	0,4	0,91	0,36	0,07	1	0,47
Маркетинговий елемент цільового потенціалу	0,1	1	0,5	0,2	0,2	0,17	0,33	0,5	0,17	0	0,143	0,32
Внутрішня складова цільового потенціалу	0,6	0,20	0,31	0,25	0,17	0,18	0,27	0,43	0,49	0,27	0,24	0,28
Цільовий потенціал	0,30	0,38	0,29	0,26	0,28	0,34	0,43	0,49	0,30	0,30	0,34

Оцінка використання основних ресурсів машинобудівними підприємствами Черкаської області порівняно з підприємством-лідером у галузі машинобудування України засвідчила, що вітчизняні машинобудівні підприємства мають низький рівень використання матеріальних та трудових ресурсів, що призводить до накопичення значних невикористаних резервів.

Для визначення потенціалу кластеризації машинобудування у Черкаській області проведено аналіз пріоритетності галузей промисловості за методом «бульбашкової діаграми», у результаті якого виявлено, що машинобудування є перспективною галуззю з високим потенціалом існування кластера, оскільки характеризується зростанням частки працюючих за останні п'ять років, є великим з точки зору зайнятості, має порівняно високу середньомісячну заробітну плату та середню спеціалізацію у промисловості (рис. 4).

Рис. 4. Визначення потенціалу кластеризації галузей промисловості Черкаської області у 2011 р. за методом «бульбашкової діаграми»

Здійснені оцінки цільового потенціалу, невикористаних резервів машинобудівних підприємств та окреслені шляхи їх використання становлять інформативно-аналітичну базу для формування цільового потенціалу підприємств машинобудівної промисловості.

У третьому розділі «Розвиток цільового потенціалу підприємств машинобудівної промисловості на засадах кластерного підходу» запропоновано заходи щодо формування цільового потенціалу машинобудівних підприємств на основі кластерного підходу, розроблено концепцію розвитку цільового потенціалу підприємств машинобудівного кластера та здійснено оцінку ефективності її реалізації.

Автором розроблено алгоритм, у якому обґрунтовано зміст і послідовність процедур формування цільового потенціалу машинобудівних підприємств (рис. 5).

Машинобудівний кластер є перспективним напрямом розвитку підприємств галузі машинобудування Черкаської області, оскільки вона має ряд переваг: наявність основних складових виробничого ланцюга (виробники комплектувальних, серійні виробництва, підтримувальні та обслуговувальні галузі); висока освітня складова потенціалу (профільні ВНЗ, технічні коледжі, ПТУ); значна кадрова складова потенціалу (наявність висококваліфікованого

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Алгоритм формування цільового потенціалу підприємств машинобудівної промисловості персоналу з досвідом роботи); інфраструктурні можливості виробництва машинобудівної продукції; фінансова інфраструктура; потужна науково-технічна база галузі, що представлена центральними та спеціальними конструкторськими бюро.

З огляду на те, що виробництво обладнання для агропромислового комплексу є пріоритетним напрямом та має підтримку держави через створення сприятливих економічних передумов розвитку, визначених у Законі України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу», у роботі запропоновано стратегію розвитку кластера, яка спрямована на виявлення і формування переваг у сільськогосподарському машинобудуванні та передбачає реалізацію організаційних моделей зі створення «Інжинірингового центру» і «Центру модернізації виробництва».

Для ефективного розвитку кластерного об'єднання машинобудівних підприємств розроблено «дорожню карту» проекту, метою якої є допомога членам кластера в чіткому визначенні кроків формування цільового потенціалу з врахуванням необхідних заходів, часових параметрів та ефектів, що виникають у результаті їх реалізації (рис. 6).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 6. «Дорожня карта» проекту розвитку машинобудівного кластера

Дисертантом спрогнозовано діяльність машинобудівного кластера за чотирма сценаріями, які враховують можливі варіанти розвитку підприємств на основі коефіцієнтів зміни, що допомагає прийняти найбільш ефективні та аргументовані проектні рішення стосовно машинобудівних підприємств (рис. 7).

Рис. 7. Фактичний та прогнозний рівні прибутку в результаті реалізації сценаріїв розвитку: а) ПАТ «Уманський завод «Мегомметр»; б) ПАТ «Уманьферммаш»; в) ПАТ НВП «СЕМЗ»; г) ПАТ ВО «Восход»

Запропоновано методичні рекомендації щодо здійснення оцінки ефективності реалізації концепції розвитку цільового потенціалу підприємств машинобудівного кластера, що розглядається з позиції впливу його діяльності на мікро- та мезорівнях (рис. 8).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 8. Схема отримання очікуваних результатів від створення машинобудівного кластера

цільовий потенціал машинобудівний

Для отримання результату від створення машинобудівного кластера нeoбхiдним є збалансоване використання резервів розвитку та наявних можливостей підприємств машинобудівної промисловості, а саме: невикористаних резервів із матеріаловіддачі та продуктивності праці; виробничого, інноваційного, фінансово-інвестиційного, організаційно-управлінського, маркетингового елементів цільового потенціалу.

Важливою особливістю машинобудівного кластера є побудова гнучких коопераційних зв'язків між підприємствами, що забезпечує отримання значного синергетичного ефекту за рахунок інвестиційної синергії та синергії від диверсифікації. Інвестиційна синергія досягається завдяки економії інвестиційних ресурсів підприємствами шляхом спільного виконання в кластері науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, інжинірингових послуг. Синергетичний ефект за рахунок диверсифікації досягається шляхом щорічного збільшення реалізації машинобудівної продукції в рамках кластера.

Обґрунтовані в дисертації теоретико-методичні засади і практичні рекомендації щодо вдосконалення формування цільового потенціалу підприємств машинобудівної промисловості сприятимуть підвищенню ефективності діяльності та поступовому відродженню підприємств машинобудівної промисловості.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення наукового завдання та запропоновано авторський варіант його вирішення - розробка й обґрунтування теоретико-методичних і прикладних аспектів формування цільового потенціалу підприємств машинобудівної промисловості. Основні положення та результати, одержані під час дослідження, є такими:

1. Досліджено й узагальнено теоретичні основи понять: «потенціалу підприємства» як збалансованого використання всіх наявних резервів і можливостей для задоволення потреб споживачів шляхом виробництва конкурентоспроможних товарів і послуг та «цільового потенціалу підприємства» як можливості досягнення підприємством максимального рівня розвитку, що відповідає встановленим довгостроковим цілям, з реалізацією резервів зростання, які виникають при використанні всіх наявних ресурсів і можливостей внутрішнього середовища, та враховує вплив факторів зовнішнього середовища.

2. Уточнено і розширено класифікацію видів потенціалу та виокремлено дві ознаки, які дають можливість розрізнити потенціал за рівнем ієрархії інституціональних одиниць і рівнем використання, що сприяє більш структурованому погляду на досліджувану категорію. Запропоновано варіант класифікації цільового потенціалу підприємства за відповідністю наявних ресурсів та резервів поставленим довгостроковим цілям і за рівнем віддачі цільового потенціалу, що враховує особливості формування та оцінювання цільового потенціалу в умовах обмеженості ресурсів підприємств.

3. Удосконалено методичний підхід до оцінки цільового потенціалу підприємства, який є інтегральним та враховує не тільки внутрішні фактори розвитку підприємства, а й фактори зовнішнього середовища прямого і непрямого впливу. Використання розробленої методики дає змогу визначити вплив складових елементів цільового потенціалу на інтегральний показник і зробити висновки щодо ефективності використання ресурсів та можливостей підприємством. Проведені дослідження на основі машинобудівних підприємств Черкаської області у розрізі підгалузей показали, що значення інтегрального показника цільового потенціалу машинобудування області є недостатнім через низький рівень розвитку фінансово-інвестиційного та інноваційного елементів цільового потенціалу.

4. У роботі здійснено оцінку невикористаних резервів машинобудівних підприємств Черкаської області порівняно з підприємством-лідером у машинобудуванні України, результат якої сигналізує про неефективне використання ресурсів машинобудівними підприємствами Черкаської області та дає можливість прийняти правильні рішення щодо підвищення ефективності використання потенціалу.

5. З метою визначення готовності машинобудівної галузі до створення кластера проведено оцінку потенціалу кластеризації машинобудування в Черкаській області, що здійснювалася на основі сучасних методик кластерної концепції. Установлено, що машинобудівна промисловість має необхідні передумови та є перспективною для існування кластера.

6. Запропоновано концептуальний підхід до розвитку цільового потенціалу підприємств машинобудівного кластера в Черкаській області, що полягає в розробці відповідної стратегії, яка ґрунтується на досягненні переваг у сільськогосподарському машинобудуванні та реалізації організаційних моделей - «Інжинірингового центру» і «Центру модернізації виробництва». На основі проведеного прогнозування можливих сценаріїв розвитку машинобудівних підприємств з'ясовано, що реалізація «цільового» сценарію розвитку є найбільш ефективною, про що свідчить отримання максимального прибутку підприємствами кластера. Для ефективного розвитку машинобудівного кластера розроблено «дорожню карту» проекту, у якій визначено кроки та часові параметри формування цільового потенціалу машинобудівних підприємств кластера.

7. Обґрунтовано ефективність концепції розвитку цільового потенціалу підприємств машинобудівного кластера шляхом розрахунку економічних та соціальних вигід кластерного об'єднання на мікро- та мезорівні, а також визначення дисконтованого синергетичного ефекту в результаті діяльності кластера за рахунок врахування інвестиційної синергії та синергії від диверсифікації.

Результати досліджень свідчать, що питання формування цільового потенціалу підприємств машинобудівної промисловості є широким полем наукового пошуку, а запропоновані в дисертації положення, підходи та рекомендації можуть служити базою для подальших розробок у цьому напрямі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В навчальному посібнику:

1. Федоренко О. В. Потенціал і розвиток підприємства / В. І. Хомяков, В. М. Бєлінська, О. В. Федоренко ; за заг. ред. проф. В. І. Хомякова (з грифом МОНУ. Лист МОНУ від 01.07.2010 р. №1/11-5875). - К. : «Кондор», 2011. - 432 с. Здобувачем здійснено сутнісну характеристику потенціалу підприємства, досліджено розвиток підприємств шляхом об'єднання у кластер, проведено оцінку резервів розвитку інституціональних одиниць.

В наукових фахових виданнях:

2. Федоренко О. В. Резерви розвитку потенціалу інституціональних одиниць / В. І. Хомяков, І. В. Бакум, О. В. Федоренко // Формування ринкової економіки: зб. наук. пр. Спец. вип. Економіка підприємства : теорія і практика. - Ч. ІІ. - К. : КНЕУ, 2008. - С. 617 - 625. Здобувачем розраховано невикористані резерви розвитку вітчизняних підприємств за видами промислової діяльності.

3. Федоренко О. В. Підвищення ефективності використання ресурсів інституціональними одиницями / В. І. Хомяков, І. В. Бакум, О. В. Федоренко // Збірник наукових праць ЧДТУ. - Черкаси, 2008. - Вип. 20. - С. 3 -10 (Серія : Економічні науки). Здобувачем розглянута проблема підвищення ефективності використання ресурсів інституціональними одиницями.

4. Федоренко О. В. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування Черкаської області / В. І. Хомяков, О. В. Федоренко // Збірник наукових праць ЧДТУ. - Черкаси, 2010. - Вип. 25. Ч. 2. - С. 3 - 9 (Серія : Економічні науки). Здобувачем здійснено аналіз діяльності машинобудівних підприємств Черкаської області та визначено структуру машинобудівного кластера.

5. Федоренко О. В. Інноваційна складова потенціалу машинобудівного підприємства / В. І. Хомяков, О. В. Федоренко // Формування ринкової економіки. Збірник наукових праць. Спец. вип. Економіка підприємства : теорія і практика. - Ч. ІІ. - К. : КНЕУ, 2010. - С. 361 - 369. Здобувачем досліджено поняття «інноваційна складова потенціалу машинобудівного підприємства» та запропоновано його використання в рамках створення кластера.

6. Федоренко О. В. Сутнісна характеристика поняття «цільовий потенціал підприємства» / О. В. Федоренко // Науковий вісник «Економіка і регіон». - Полтава : Полтав. нац. техн. ун-т ім. Ю.Кондратюка, 2011. - № 2 (29). - С. 156 - 160.

7. Федоренко О. В. Методика формування та оцінки цільового потенціалу машинобудівного підприємства / В. І. Хомяков, О. В. Федоренко // Збірник наукових праць ЧДТУ. - Черкаси, 2011. - Вип. 27. Ч. 1. - С. 3 - 9 (Серія : Економічні науки). Здобувачем здійснено оцінку цільового потенціалу машинобудівних підприємств.

8. Федоренко О. В. Оцінка та шляхи реалізації невикористаних резервів машинобудівних підприємств / В. І. Хомяков, О. В. Федоренко // Збірник наукових праць ЧДТУ. - Черкаси, 2011. - Вип. 29. Ч. 3. - С. 198 - 205 (Серія : Економічні науки). Здобувачем здійснено оцінку резервів розвитку машинобудівних підприємств та розроблено рекомендації щодо їх використання на основі кластерного підходу.

9. Федоренко О. В. Методика формування регіонального машинобудівного кластера / О. В. Федоренко // Збірник наукових праць Тернопільського національного економічного університету «Економічний аналіз». - Тернопіль, 2012. - С. 380 - 387.

10. Федоренко О. В. Оцінка потенціалу машинобудівних підприємств Черкаської області / О. В. Федоренко // Збірник наукових праць ЧДТУ. - Вип. 31. Ч. 1. - Черкаси, 2012. - С. 160 - 167 (Серія : Економічні науки).

11. Федоренко О. В. Концепція розвитку регіонального машинобудівного кластеру / О. В. Федоренко // Збірник наукових праць ЧДТУ. - Черкаси, 2012. - Вип. 32. Ч. 3. - С. 84 - 90 (Серія : Економічні науки).

В наукових виданнях інших держав:

12. Федоренко О. В. Возникновение и эволюция кластера как инструмента повышения потенциала предприятий / О. В. Федоренко // Гуманитарные, социально-экономические и общественные науки. - Краснодар, 2013. - № 1. - С. 361 - 364.

В інших наукових виданнях:

13. Федоренко О. В. Динаміка розвитку потенціалу підприємства / В. І. Хомяков, І. В. Бакум, О. В. Федоренко // Економіка підприємства : теорія і практика : ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. : зб. матеріалів. - К. : КНЕУ, 2008. - С. 346 - 349. Здобувачем розроблено схему розвитку потенціалу підприємства, уточнено та розширено класифікацію видів потенціалу.

14. Федоренко О. В. Управління стратегічним потенціалом підприємств машинобудівної галузі / В. І. Хомяков, О. В. Федоренко // Теорія і практика сучасної економіки : матеріали X Міжнар. наук.-практ. конф. - ЧДТУ, 2009. - Т. 1. - С. 8 - 11. Здобувачем досліджено поняття та визначено етапи управління стратегічним потенціалом підприємства.

15. Федоренко О. В. Формування цільового потенціалу машинобудівного підприємства / В. І. Хомяков, О. В. Федоренко // Теорія і практика сучасної економіки : матеріали XІ Міжнар. наук.-практ. конф. - ЧДТУ, 2010. - Т. 2. - С. 107 - 110. Здобувачем розглянуто процес формування цільового потенціалу машинобудівного підприємства.

16. Федоренко О. В. Машинобудівний кластер як передумова розвитку економіки Черкаської області / В. І. Хомяков, О. В. Федоренко // Економіка підприємства : теорія і практика : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. - К. : КНЕУ, 2010. - С. 333 - 336. Здобувачем запропоновано створення машинобудівного кластера, функціонування якого призведе до підвищення конкурентоспроможності економіки Черкаської області.

17. Федоренко О. В. Сучасне визначення потенціалу з врахуванням парадигми сталого розвитку / О. В. Федоренко // Проблемы современной экономики : материалы ІІ Всеукраинской науч.-практ. конф. - Николаев, 2011. - С. 90 - 91.

18. Федоренко О. В. Аналіз основних показників діяльності машинобудівних підприємств Черкаської області / В. І. Хомяков, О. В. Федоренко // Теорія і практика сучасної економіки : матеріали XІІ Міжнар. наук.-практ. конф. - ЧДТУ, 2011. - С. 3 - 5. Здобувачем здійснено аналіз основних показників діяльності машинобудівних підприємств Черкаської області.

19. Федоренко О. В. Технологічна модернізація вітчизняного машинобудування / О. В. Федоренко // Актуальні питання сучасної економічної науки і практики : матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. - Львів, 2011. - С. 79 - 81.

20. Федоренко О. В. Аналіз внутрішніх джерел фінансування інвестиційної діяльності машинобудування Черкаського регіону / О. В. Федоренко // Проблеми і перспективи економіки і менеджменту : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. - Харків, 2012. - С. 286 - 290.

21. Федоренко О. В. Шляхи досягнення цільового потенціалу машинобудівних підприємств Черкаської області / О. В. Федоренко // Теорія і практика сучасної економіки : матеріали XIII Міжнар. наук.-практ. конф. - Черкаси, 2012. - С. 77 - 78.

АНОТАЦІЯ

Федоренко О.В. Формування цільового потенціалу підприємств машинобудівної промисловості. - Рукопис.

Дисертацію присвячено науково-теоретичним, методичним і практичним аспектам формування цільового потенціалу підприємств машинобудівної промисловості з метою підвищення ефективності їх функціонування та конкурентоспроможності.

У роботі систематизовано та узагальнено наукові підходи до визначення сутності потенціалу підприємства, цільового потенціалу підприємства та доведено необхідність застосування кластерної концепції для формування цільового потенціалу машинобудівних підприємств.

Здійснено оцінку цільового потенціалу машинобудівних підприємств на основі удосконаленого методичного підходу до визначення інтегрального показника цільового потенціалу з урахуванням факторів внутрішнього і зовнішнього середовища прямого і непрямого впливу. Запропоновано концептуальний підхід до розвитку цільового потенціалу підприємств машинобудівного кластера, що полягає в розробці відповідної стратегії, яка ґрунтується на реалізації організаційних моделей, «дорожньої карти» проекту та оцінки ефективності результатів роботи кластера.

Ключові слова: потенціал, цільовий потенціал підприємства, резерви розвитку, машинобудівні підприємства, машинобудівний кластер, формування цільового потенціалу машинобудівних підприємств.

Диссертация посвящена научно-теоретическим, методическим и практическим аспектам формирования целевого потенциала предприятий машиностроительной промышленности с целью повышения эффективности их функционирования и конкурентоспособности.

Проведенный в работе анализ существующих подходов к потенциалу предприятия позволил выделить целевой потенциал предприятия как возможность достижения предприятием максимального уровня развития, что соответствует установленным долгосрочным целям, с реализацией резервов роста, которые возникают при использовании всех имеющихся ресурсов и возможностей внутренней среды, и учитывает влияние факторов внешней среды.

Усовершенствована классификация видов потенциала, которая дополнена двумя признаками, позволяющими различить потенциал по уровню иерархии институциональных единиц и уровню использования, что способствует более структурированному взгляду на исследуемую категорию. Предложена классификация целевого потенциала предприятия, включающая целевой потенциал за соответствием имеющихся ресурсов и резервов поставленным долгосрочным целям и уровню его отдачи.

Усовершенствованный в работе методический подход к оценке целевого потенциала предприятия является интегральным, учитывает не только внутренние факторы развития предприятия, но и факторы внешней среды прямого и косвенного воздействия, что позволяет сделать выводы об эффективности использования ресурсов и возможностей предприятием. Исследование на основе машиностроительных предприятий Черкасской области в разрезе подотраслей обнаружило, что степень формирования целевого потенциала машиностроения области является недостаточным из-за низкого уровня развития инновационного и финансово-инвестиционного элементов целевого потенциала.

Выполненная оценка неиспользованных резервов машиностроительных предприятий Черкасской области по сравнению с предприятием-лидером в машиностроении Украины показала, что предприятия машиностроительной промышленности неэффективно используют свои ресурсы, поэтому нуждаются в формировании целевого потенциала.

Осуществленная оценка потенциала кластеризации машиностроения в Черкасской области на основе использования современных методик кластерной концепции выявила, что машиностроительная промышленность области имеет необходимые предпосылки и является перспективной для существования кластера.

Предлагаемый концептуальный подход к развитию целевого потенциала предприятий машиностроительного кластера в Черкасской области включает разработку стратегии и реализации организационных моделей. В ходе прогнозирования возможных сценариев развития машиностроительных предприятий доказано, что реализация «целевого» сценария развития является наиболее эффективной, о чем свидетельствует получение максимальной прибыли предприятиями кластера. Разработана в работе «дорожная карта» проекта позволяет определить шаги и временные параметры формирования целевого потенциала машиностроительными предприятиями кластера.

В работе обоснована эффективность концепции развития целевого потенциала предприятий машиностроительного кластера, которая предполагает расчет экономических и социальных выгод кластерного объединения на микро- и мезоуровнях, а также определения дисконтированного синергетического эффекта в результате деятельности кластера за счет инвестиционной синергии и синергии от диверсификации.

Ключевые слова: потенциал, целевой потенциал предприятия, резервы развития, машиностроительные предприятия, машиностроительный кластер, формирование целевого потенциала машиностроительных предприятий.

The thesis is devoted to scientific and theoretical, methodological and practical aspects of the formation of the target potential of enterprises of machine-building industries in order to increase their effectiveness and competitiveness.

In this paper, the scientific approaches to defining the essence of the enterprise potential, target potential of enterprise and the processes of formation of the target enterprise potential based on use of the cluster concept are systematized and generalized.

There is made the estimation of the target potential of machine-building enterprises based on improved methodology for determining the integral indicator of the target potential taking into account the factors of internal environment and external environment of direct and indirect effects. There is proposed the conceptual approach towards the development of the target potential of the enterprises machine-building cluster that consists of its strategy, which is based on the organizational models, «road map» of the project and evaluation the results of the cluster.

Keywords: potential, target potential of enterprise, reserves of development, machine-building enterprises, machine-building cluster, forming of the target potential of enterprises of machine-building.

Размещено на Allbest.ru

...