Формування інноваційної політики підприємств машинобудування

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Формування інноваційної політики підприємств машинобудування

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

машинобудівний інноваційний галузь економіка

Актуальність теми. Аналіз тенденцій розвитку світової та національної економік доводить про підвищення рівня конкуренції, що пов'язано з впровадженням підприємствами надбань інноваційної парадигми розвитку, яка потребує постійного удосконалення форм та методів управління, модернізації виробничих потужностей і технологій виробництва, оновлення продукції.

Поточний стан макроекономічного середовища пов'язаний з подоланням світової фінансової кризи, недостатній рівень забезпеченості власними ресурсами, відсутність підтримки інновацій на державному рівні, застарілі форми і методи управління промисловими підприємствами стримують інноваційний розвиток останніх. Це зумовлює необхідність формування дієвої інноваційної політики підприємств індустріального сектору національної економіки, який сьогодні є її домінантною складовою.

Дослідження теоретичних і практичних питань формування інноваційної політики промислових підприємств представлені в роботах видатних економістів: Ансоффа І., Глазьева С., Гелбрейта Дж._К., Друкера П., Іноземцева В., Котлера Ф., Лукаса Р., Портера М., Солоу П., Фостера Р., Шумпетера Й., Яковця Ю., Амоші О., Антонюка В., Бубенка П., Гальчинського А., Геєця В., Ковальчук С., Кондратьєва М., Малицького Б., Маслак О., Перерви П., Семиноженка В., Туган_Барановського М., Чумаченка М., Шипуліної Ю., Яковлєва А. В зазначених роботах обґрунтовані основні теоретичні положення та методичні засади оцінки інноваційного потенціалу підприємств, управління інноваційними процесами, методичні підходи до формування інноваційних стратегій розвитку. Проте, незважаючи на широкий спектр наукових праць у сфері управління інноваційною діяльністю машинобудівних підприємств, потребує розв'язання проблемне коло питань з уточнення сутності понятійно-категоріального апарату та розробки методичного забезпечення формування інноваційної політики, а рекомендації щодо підвищення ефективності її реалізації вимагають подальшого наукового обґрунтування, що зумовлює актуальність дослідження, визначає його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дисертаційної роботи одержані при виконанні у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» держбюджетної теми «Формування організаційно-економічного механізму моніторингу інноваційної діяльності» (номер державної реєстрації № 0111U002284) та господарської договірної науково-дослідної роботи «Формування організаційно-економічного механізму визначення інноваційного потенціалу підприємства» (номер державної реєстрації № 0112U004192), де здобувачем запропоновано та обґрунтовано методичні підходи до формування та оцінки ефективності реалізації інноваційної політики машинобудівних підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних положень і науково-практичного інструментарію формування інноваційної політики підприємств машинобудівного комплексу.

Реалізація цієї мети обумовила визначення та вирішення таких задач:

- обґрунтувати необхідність формування інноваційної політики машинобудівного підприємства як головного важеля забезпечення його економічного зростання й стабільності функціонування та розкрити сутність дефініції «інноваційна політика підприємства» і пов'язаних з нею понять;

- удосконалити теоретико-методичне забезпечення процесу формування інноваційної політики машинобудівного підприємства;

- проаналізувати вплив факторів зовнішнього середовища, основні тенденції перебігу інноваційних процесів на підприємствах та визначити ті ключові з них, що полягають у підґрунті здійснення короткострокового прогнозування ефективності їх функціонування й розвитку;

- розробити методичні положення щодо визначення фінансово-економічних обмежень інвестицій в інноваційний розвиток підприємства;

- удосконалити методичне забезпечення щодо подолання бар'єрів інноваційного розвитку машинобудівного підприємства;

- обґрунтувати застосування сценарного підходу до формування комплексів цілей інноваційної політики підприємств машинобудування;

- розробити організаційне забезпечення взаємовідносин та взаємодії машинобудівних підприємств із суб'єктами зовнішнього середовища при реалізації інноваційної політики.

Об'єктом дослідження є процес формування інноваційної політики підприємств машинобудування в умовах динамічного зовнішнього середовища.

Предметом дослідження є розвиток теоретичних і методичних засад формування інноваційної політики машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дисертаційної роботи є концептуальні положення сучасної наукової думки з проблематики інноваційного розвитку, законодавчі та нормативні акти, методичні матеріали, інструкції міністерств та відомств України, міжнародних організацій, статистичні дані Державної служби статистики, фінансова та статистична звітність суб'єктів господарювання машинобудівного комплексу Харківського регіону, а також власні дослідження дисертанта та результати їх обробки.

Для досягнення визначеної мети і вирішення поставлених питань в процесі дослідження застосовувались такі методи: узагальнення, аналізу та порівняння - для структурування понятійного апарату; економіко-статистичні методи - для обробки статистичних даних; графічні та графоаналітичні методи - для наочного подання, порівняльного аналізу статистичних даних; методи системного аналізу та синтезу - для дослідження процесів управління та організаційно-інформаційного забезпечення інноваційної діяльності машинобудівних підприємств; кореляційного та факторного аналізу - для визначення незалежних змінних при побудові прогнозної моделі; Panel Least Squares, МНК EGLS, узагальнений метод моментів, метод максимальної правдоподібності - для оцінки параметрів побудованої прогнозної моделі.

Обробка статистичної інформації здійснювалась в пакетах прикладних програм Microsoft Excel, StatSoft Statistica 7, Eviews 7.

Наукова новизна результатів, отриманих особисто здобувачем, полягає у таких основних положеннях:

удосконалено:

- теоретико-методичне забезпечення процесу формування інноваційної політики машинобудівних підприємств, яке, на відміну від наявних розробок, ґрунтується на базовій системі цілей інноваційного розвитку машинобудівного підприємства, враховує фактори, які впливають на їх вибір, та визначає критерії досягнення, що дозволяє розробити систему заходів, спрямованих на ліквідацію розривів між пріоритетами стратегічного розвитку та їх ресурсним забезпеченням, збалансовувати інтереси суб'єктів управління інноваційною діяльністю підприємства;

- методичний підхід до визначення ключових факторів впливу на вибір цілей інноваційної політики підприємства, що, на відміну від існуючої практики, більш точно враховує вплив чинників зовнішнього середовища, тенденції і закономірності інноваційного розвитку окремого машинобудівного підприємства, дозволяє обґрунтовано визначати пріоритетні напрями інноваційної політики та прогнозувати наслідки її реалізації у короткостроковій перспективі;

- методичні положення щодо визначення граничних обсягів інвестицій в інноваційний розвиток машинобудівного підприємства, які базуються на формуванні системи показників оцінки фінансової стійкості, передбачають використання власного і залученого капіталу, що дозволяє визначати структуру та верхню межу фінансування, яке може бути спрямоване на інноваційну діяльність;

- методичний підхід до формування та оцінки системи цілей інноваційної політики підприємства, який, у порівнянні з традиційними, розроблено на основі сценарного методу, що дозволяє врахувати фінансові обмеження при формуванні інноваційної політики та передбачає детермінацію ключових пріоритетів інноваційного розвитку для розробки найбільш ефективних комбінаторних сценаріїв інноваційного розвитку з метою досягнення максимальної ефективності виробничо-підприємницької діяльності машинобудівного підприємства;

дістало подальшого розвитку:

- визначення сутності поняття «інноваційна політика підприємства», що, на відміну від існуючих, розглядається як процес визначення перспектив і орієнтирів розвитку підприємства з подальшою їх формалізацією у вигляді системи цілей у відповідності до ключових компетенцій інноваційної діяльності, спрямованих на досягнення максимальної економічної ефективності його функціонування та фінансово-економічної стійкості з узгодженням комплексу суб'єкт-суб'єктних відносин;

- методичне забезпечення подолання бар'єрів інноваційного розвитку машинобудівних підприємств, що, на відміну від існуючої практики, базується на виділенні основних видів бар'єрів інноваційного розвитку, визначенні ресурсозабезпеченості відповідних інноваційних цілей машинобудівного підприємства, враховує їх ієрархічну супідрядність, дає змогу формувати науково-обґрунтовані комплекси цілей інноваційної політики та визначати найбільш доцільний склад управлінських технологій і фінансових інструментів, спрямованих на їх реалізацію;

- організаційне забезпечення інтеграційного підходу до взаємодії підприємства з суб'єктами зовнішнього середовища при формуванні його інноваційної політики, що, на відміну від інших, передбачає встановлення партнерських відносин, більш тісних ніж ринкові, та дає змогу машинобудівному підприємству залучати ресурси зовнішнього середовища за умов обмеженості внутрішнього та зовнішнього фінансування.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що представлені у роботі положення доведено до рівня методичних розробок і рекомендацій, які пройшли апробацію на машинобудівних підприємствах Харківської області.

Запропоновані здобувачем методичні рекомендації, підходи та практичні заходи сприяють формуванню науково-обґрунтованої інноваційної політики підприємства, дозволяють сформувати та провести подальшу оцінку реалізації системи цілей інноваційного розвитку з урахуванням специфіки певного підприємства та поточного стану зовнішнього середовища, що, в цілому, забезпечує підвищення ефективності діяльності машинобудівного підприємства та його фінансову стійкість у середньостроковій перспективі.

Рекомендації і розробки здобувача впроваджено на підприємствах: публічному акціонерному товаристві «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» (акт № 1660 від 12.07.2011 р.), виробничий кооператив «Експертно-технічний центр «Солар-1» (акт № 124 від 03.07.2012 р.), приватне підприємство «Науково-виробнича фірма Сантек» (акт № 137 від 11.05.2013 р.), а також у навчальному процесі НТУ «ХПІ» при викладанні дисциплін «Інноваційний менеджмент», «Управління інноваційними проектами», «Ризики інноваційної діяльності», «Фінансовий аналіз», «Моделі та методи прийняття рішень у економіці та менеджменті», «Організація і методика економічного аналізу» (довідка від 28.01.2014 р.).

Особистий внесок дисертанта полягає у формулюванні і обґрунтуванні наукових положень, висновків і рекомендацій щодо формування інноваційної політики підприємств машинобудування.

Дисертаційна робота є особистою науковою працею здобувача. Усі результати, отримані безпосередньо здобувачем, знайшли своє відображення в опублікованих працях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані ті ідеї та положення, які отримані автором особисто. Внесок здобувача в роботах [3, 4, 7-10, 14, 15, 19, 20], виконаних у співавторстві, наведено в списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи розглянуто та схвалено на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, серед яких: «Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія та сьогодення» (м. Тернопіль, 2004 р.), «Дослідження та оптимізація економічних процесів «Оптимум» (м. Харків, 2006, 2012р.), «Проблеми й перспективи розвитку академічної та університетської науки» (м. Полтава, 2009 р.), «Актуальні проблеми розвитку економіки України в контексті глобалізаційних процесів» (м. Харків, 2009 р.), «Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми (м. Тернопіль, 2009 р.), «Економічні аспекти сучасних технологій управління в економіці, науці, освіті в ХХІ столітті в умовах фінансової кризи» (м. Харків, 2009 р.), «Україна в умовах глобальної конкуренції: стратегія випереджаючого розвитку» (м. Донецьк, 2010 р.), «Економічні проблеми та перспективи розвитку житлово-комунального господарства на сучасному етапі» (м. Харків, 2010 р.), «Актуальні питання теорії та практики менеджменту» (м. Луганськ, 2010 р.), «Стратегії інноваційного розвитку економіки України: проблеми, перспективи, ефективність» (м. Харків, 2011 р.), «Розвиток національних економік в умовах глобальної нестабільності» (м. Одеса, 2013 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 22 праці, в тому числі 2 розділи у колективних монографіях, 7 статей у наукових фахових виданнях України, 1 стаття - у зарубіжному науковому виданні, 12 тезисів доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 7,66 ум.-друк. арк., з них особисто здобувачеві належить 5,58 ум.-друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи - 167 сторінок друкованого тексту. Дисертація містить 17 таблиць; 43 рисунка; список використаних джерел з 230 найменувань на 24 сторінках і 16 додатків - на 55 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання роботи, об'єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено результати їх апробації.

В першому розділі «Теоретико-методичне забезпечення формування інноваційної політики машинобудівного підприємства» обґрунтовано необхідність формування інноваційної політики підприємства як базису забезпечення його стійкого розвитку та конкурентоспроможності у середньостроковій перспективі; визначено сутність та ключові складові інноваційної політики підприємства; розроблено теоретико-методичне забезпечення формування його інноваційної політики.

За результатами аналізу існуючих теоретичних підходів щодо розвитку підприємств та практики господарювання провідних компаній у розвинутих країнах світу та в Україні, доведено, що лише впровадження інновацій може забезпечити конкурентоздатність суб'єкта господарювання у стратегічній перспективі. В національній економіці за період 2007-2013 рр. близько 13% промислових підприємств були інноваційно-активними, 90% з яких демонстрували фінансово-економічні результати вищі за середньогалузеві.

Визначення пріоритетів у запровадженні інновацій на промислових підприємствах, в історичному ракурсі, дозволило виділити сім етапів їх еволюції (машина індустрія, автоматизація виробництва, реорганізація і реструктуризація, масштабне впровадження результатів НТП, новаторство як масове освоєння знань, поєднання НТР та інноватики, нові підходи і моделі формування систем управління підприємством). Їх аналіз та дослідження теоретичного базису закономірностей перебігу інноваційних процесів стало підґрунтям визначення ключових компетенцій інноваційної діяльності машинобудівних підприємств, що реалізуються у трикутнику «модернізація устаткування - оновлення продукції - підвищення ефективності системи управління».

Теоретичне дослідження термінологічного апарату інноваційної діяльності підприємства зумовило виділення ієрархічної підпорядкованості і взаємозв'язку основних дефініцій інноваційної діяльності, що стало базисом розмежування понять «інноваційна стратегія підприємства» та «інноваційна політика підприємства». Сутність останньої з яких розкрито як процес визначення перспектив і орієнтирів розвитку підприємства з подальшою їх формалізацією у вигляді системи цілей, у відповідності до ключових компетенцій інноваційної діяльності, спрямованих на досягнення максимальної економічної ефективності його функціонування та фінансово-економічної стійкості з узгодженням комплексу суб'єкт-суб'єктних відносин.

Доведено, що базовими компонентами при формуванні інноваційної політики є: визначення цілей інноваційного розвитку машинобудівного підприємства у відповідності до ключових компетенцій його інноваційної діяльності; застосування специфічних методів, що враховують вплив факторів зовнішнього середовища та параметри інноваційної активності; необхідність збалансування взаємовідносин з суб`єктами інноваційного процесу, оцінку впливу її запровадження на ефективність функціонування та фінансову стійкість у середньостроковій перспективі й можливістю подолання розривів між цілями інноваційного розвитку та їх ресурсозабезпеченістю. Це зумовлює необхідність формування інноваційної політики кожного підприємства з урахуванням специфіки його діяльності та наявного ресурсного забезпечення..

Теоретико-методичний базис формування інноваційної політики підприємства представлено на рис. 1.

Рис. 1. Теоретико-методичний базис формування інноваційної політики підприємства

Визначено, що розробка інноваційної політики машинобудівного підприємства передбачає оцінку можливостей підприємства в сфері виробництва оновленої продукції, підвищення віддачі техніко-технологічного потенціалу, а також визначення можливостей вдосконалення системи управління. Це дозволяє забезпечувати збалансовану взаємодію всіх суб'єктів у системі управління підприємством при здійсненні інноваційної діяльності, проводити оцінку ресурсних можливостей та визначати комплекс цілей, що забезпечує максимальну ефективність інноваційної діяльності машинобудівного підприємства при збереженні його фінансової стійкості.

У другому розділі «Оцінка ефективності управління інноваційною діяльністю підприємства машинобудування» проаналізовано макроекономічні тенденції розвитку економіки України та інноваційну активність машинобудівних підприємств Харківської області, визначено їх взаємозв'язок та взаємообумовленість; розроблено підходи щодо визначення ключових факторів фінансово-економічної та інноваційної діяльності підприємства, що впливають на ефективність його функціонування у короткостроковій перспективі та дозволяють прогнозувати її зміну, сформовано та обґрунтовано методичні положення до визначення граничних обсягів фінансування інноваційної діяльності за рахунок власного та залученого капіталу.

Аналіз динаміки інноваційної активності промислових підприємств в України дає змогу констатувати, що за період 2007-2013 рр. спостерігалась позитивна тенденція підвищення освоєння нових видів інноваційної продукції та впровадження нових технологічних процесів, зростання у 2012р. відбулося на 5,42% та 4,7% відповідно. У регіональному розрізі відслідковувалась концентрація інноваційної активності у промислово-розвинених регіонах України (Харківська, Донецька, Дніпропетровська та Запорізька області). В структурі фінансування інновацій найбільшу частку займали власні кошти підприємства (більш 50% на протязі 2007-2012рр.), кредитні та інвестиційні ресурси, практично, не використовувались за умов високої вартості залучення та ризиків інноваційної діяльності.

Макроекономічна кон'юнктура циклічно змінює пріоритети інноваційної політики підприємств від інвестицій у модернізацію виробничих потужностей до зміни моделей з їх управління. Доведено, що більшість підприємств має консервативну інноваційну політику, яка зменшує ефективність їх поточної діяльності та не дозволяє концентрувати власні обмежені ресурси на пріоритетних напрямах розвитку. Визначення ключових управлінських факторів, що зумовлюють інноваційний розвиток підприємства, ґрунтується на забезпеченні високого рівня ефективності операційної діяльності та включає такі положення: використання системного підходу для визначення цілей та вибору сценаріїв інноваційного розвитку; дослідження загальних статистичних закономірностей у сфері інноваційної діяльності підприємств; використання панельних даних для статистичного аналізу підприємств машинобудування; узагальнення та обґрунтування причинно-наслідкових зв'язків між цільовими показниками інноваційного розвитку та індикаторами, що відображають фактори впливу зовнішнього та внутрішнього середовища; аналіз зворотного зв'язку між компонентами блоків моделювання, цілепокладання та заходами для вибору цілей інноваційної політики машинобудівного підприємства.

Дослідження теоретико-методичного базису щодо визначення основних факторів впливу інноваційної активності та чинників зовнішнього середовища на економічну ефективність діяльності підприємства дозволило сформувати 7 груп показників: структура та обсяги витрат на інновації, наукоємність, структура фінансування, структура номенклатури продукції, структура та якість виробничих потужностей, динаміка ринку, вартість кредитних ресурсів та визначити їх склад. У якості цільового показника було обрано коефіцієнт рентабельності активів (ROA), як такого, що враховує прибуткову частину діяльності підприємства та у повній мірі відображає віддачу сукупних активів підприємства.

Для прогнозування ROA в роботі запропоновано використовувати загальну динамічну модель PADL, розроблену на основі панельних авторегрісійних рівнянь з розподіленими лагами:

(1)

де: К4 - частка витрат на придбання машин і устаткування у витратах на інновації;

К8 - частка коштів інвесторів і залучених кредитів у витратах на інновації;

К10 - частка інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої продукції;

К11 - частка нової для ринку продукції в загальному обсязі реалізованої інноваційної продукції;

К13 - коефіцієнт оновлення основних фондів за попередній період;

F - фіксований ефект для кожного підприємства.

Зважаючи на те, що інвестиції в інноваційну активність підприємств здійснюються головним чином за рахунок власних коштів, поряд із забезпеченням економічної ефективності виникає необхідність дотримання фінансово-економічної стійкості. Граничний розмір власних коштів, що може бути спрямований на фінансування інноваційної діяльності, обґрунтовується наявним робочим капіталом підприємства. Для визначення можливості залучення зовнішнього фінансування в роботі на основі аналізу методичних підходів дослідження рівня фінансової стійкості, було сформовано систему показників, що відображають фінансовий стан підприємства: маневреності власного капіталу; співвідношення позикових та власних коштів; фінансового левериджу; довгострокового залучення позикових коштів; фінансового ризику та коефіцієнт Бівера. Урахування порогових значень даних показників дозволило визначити граничні обсяги коштів за кожним з можливих джерел фінансування (табл. 1).

Таблиця 1 Граничний обсяг фінансування інноваційної діяльності

За результатами розрахунків визначено, що лише два машинобудівних підприємства «Турбоатом» та «Світло Шахтаря» мають можливість використовувати зовнішні джерела фінансування для інвестування в інноваційну діяльність.

В третьому розділі «Удосконалення методичних підходів до формування інноваційної політики машинобудівного підприємства» удосконалено методичне забезпечення визначення цілей та подолання бар'єрів інноваційного розвитку підприємства; запропоновано сценарний підхід до формування комплексу цілей інноваційної політики підприємства при залученні джерел зовнішнього фінансування та збереженні фінансової стійкості підприємства; розроблено теоретико-методичне забезпечення інтеграційного підходу до організаційної взаємодії суб'єктів ринку із машинобудівним підприємством при формуванні інноваційної політики останнього.

У роботі визначено, що формування дієвої інноваційної політики машинобудівного підприємства базується на системі ресурсозабезпечених цілей. Розриви між наявними ресурсами та встановленими цілями формують бар'єри інноваційного розвитку, які потребують подолання.

Встановлено, що всю сукупність бар'єрів інноваційного розвитку можна розділити на такі групи: науково-технологічні; інформаційні; фінансові; кадрові та інституціональні. У відповідності до виділених груп було проведено детермінацію цілей інноваційного розвитку підприємства з визначенням їх ієрархічної супідрядності та розроблено комплекси відповідних управлінських технологій і фінансових інструментів, спрямованих на їх подолання. Це дозволило розробити матрицю формування комплексу цілей інноваційної політики машинобудівного підприємства у відповідності до ключових компетенцій його інноваційної діяльності (табл. 2).

Фрагмент формування комплексу цілей інноваційної політики підприємства при реалізації його ключової компетенції «модернізація обладнання» представлено на рис.2.

Рис. 2. Формування комплексу цілей інноваційної політики машинобудівного підприємства при реалізації ключової компетенції «модернізації обладнання»

Зважаючи на необхідність, передусім, фінансового забезпечення реалізації інноваційної політики підприємства, у базисі реалізації цілей полягає вартісна оцінка запровадження комбінацій фінансових інструментів та управлінських технологій.

Обґрунтовано застосування імітаційних моделей SEPATH (Structural Equation Modeling) для розробки сценаріїв реалізації інноваційної політики підприємства. В роботі у відповідності до ключових компетенцій було виділено 4 базових сценарії, а саме: зміна структури номенклатури продукції (1); збільшення обсягів реалізації продукції (2); проведення модернізації існуючих виробничих потужностей (3); техніко-технологічний розвиток виробничої підсистеми (4) та визначені фінансово-економічні обмеження й ключові фактори управлінського впливу.

На рис. 3. наведено структурно-логічну модель оцінки сценаріїв інноваційної політики.

Прийняті позначення: Delta1, Epsilon1, Epsilon2, Epsilon3, Epsilon4, Epsilon5 - похибки регресійних моделей; Policy (політика держави) - зовнішній фактор; iPrice (індекс цін), iCLR (індекс ставки кредитування) - показники зовнішнього середовища; Modernization (модернізація) та Market (ринковий потенціал) - внутрішні фактори

Рис. 3. Структурно-логічна модель оцінки сценаріїв інноваційної політики машинобудівного підприємства

Виділені у другому розділі фактори та проведені розрахунки дозволили визначити максимальне значення показників-стимуляторів інноваційного розвитку підприємства та зробити прогноз зміни ефективності його діяльності при реалізації інноваційної політики (табл. 3).

Таблиця 3. Результати прогнозування рентабельності активів машинобудівного підприємства (ROA)

Враховуючи фінансові обмеження спрямовані на збереження фінансово-економічної стійкості підприємств, було розроблено комплексні сценарії реалізації інноваційної політики, що забезпечують збалансований інноваційний їх розвиток у трикутнику ключових компетенцій. Результати моделювання на прикладі ПАТ «Світло шахтаря» наведено в табл. 4.

Таблиця 4Оцінка сценаріїв формування інноваційної політики підприємства

Результати імітаційного моделювання довели, що максимізація ефективності діяльності підприємства при реалізації інноваційної політики досягається за рахунок побудови збалансованої композиції цілей, а головним обмеженням інноваційного розвитку стає брак власних фінансових ресурсів та неможливість їх залучення у достатніх обсягах із зовнішніх джерел.

На теоретичному рівні в роботі обґрунтовано рекомендації з організації взаємодії підприємства з суб'єктами зовнішнього середовища, що передбачає не тільки звичайні транзакції, а і більш тісну інтеграцію на основі формування партнерських відносин які дозволяють долати бар`єри інноваційного розвитку.

У роботі визначено основні форми та напрями інтеграційної взаємодії машинобудівного підприємства з суб'єктами зовнішнього середовища. Доведено, що найбільш доцільною формою інтеграційної взаємодії є державно-приватне партнерство, яке дозволяє використовувати найбільш повно науково-виробничій та фінансовий потенціал, що мають академічна наука, ВНЗ, НДІ, виробничі підприємства та фінансово-кредитні установи (рис. 5).

Рис. 5. Схема формування державно-приватного партнерства в інноваційній і науково-технологічній сферах

Запропонований підхід до реалізації державно-приватного партнерства знижує ризики, підвищує результативність НДДКР, ліквідує розриви між науково-дослідною та виробничою сферами діяльності, забезпечує координацію й регулювання інноваційного процесу, але потребує реформування інституціонального середовища, з метою створення ефективних інтеграційних об'єднань у сфері науково-виробничого співробітництва.

ВИСНОВКИ

Результатом проведеного дисертаційного дослідження є вирішення актуального науково-прикладного завдання формування інноваційної політики машинобудівних підприємств.

Отримані наукові результати дозволяють зробити такі висновки.

1. Еволюційний аналіз запровадження інновацій у промисловості дав змогу визначити головні етапи модернізації техніко-технологічних та управлінських підсистем підприємств машинобудівного комплексу та визначити ключові компетенції їх інноваційного розвитку у трикутнику «модернізація устаткування - оновлення продукції - підвищення ефективності системи управління». Їх паралельно-послідовний характер від інновацій у виробничу сферу діяльності до впровадження новацій в управлінську дозволяє визначити фактори оцінки пріоритетів формування інноваційної політики машинобудівного підприємства та обґрунтовувати необхідність її формування. Запропоновано підхід до визначення сутності поняття «інноваційна політика підприємства», який дозволяє на основі виділених ключових компетенцій інноваційної діяльності формувати систему цілей інноваційної політики, збалансовувати «суб'єкт-суб'єктні» відносини в інноваційному процесі, що сприяє подоланню бар'єрів інноваційного розвитку підприємства, забезпечує економічну ефективність його функціонування та фінансову стійкість.

2. Доведено, що підґрунтям формування інноваційної політики підприємства є визначення системи базових цілей інноваційного розвитку, що враховує науково-обґрунтовані принципи їх формування. Подальша оцінка можливості їх досягнення відбувається з урахуванням впливу факторів, які зумовлюють вибір методів усунення протиріч при запровадженні інноваційної політики, урахування основних цільових критеріїв, що дозволяє ідентифікувати та оцінювати ресурсозабезпеченість інноваційної політики підприємства, формувати комплекси фінансових інструментів та управлінських технологій, які необхідно використовувати при її реалізації.

3. Розроблено методичний підхід до визначення основних внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на ефективність економічної діяльності підприємства при реалізації інноваційної політики. Доведено взаємозв'язок інноваційної активності підприємства та зміни ефективності його фінансово-економічної діяльності; обґрунтовано інерційність економічних процесів інвестування в інновації. На основі використання панельних авторегресійних рівнянь розроблено динамічну модель, що дозволяє оцінювати зміну ефективності діяльності підприємства при формуванні і реалізації його інноваційної політики.

4. За результатами теоретичного аналізу визначення сутності фінансово-економічної стійкості підприємства та основних індикаторів, що відображають її рівень, в роботі науково обґрунтовано формування системи показників, які дозволяють встановлювати граничний обсяг власного та запозиченого капіталу, який може бути використано при досягненні цілей інноваційного розвитку. Це дало змогу обґрунтовувати фінансові обмеження при формуванні інноваційних цілей з точки зору їх ресурсозабезпеченості. Емпіричний аналіз фінансового стану машинобудівних підприємств, що досліджувалися у роботі, показав, що лише їх незначна частка може залучати зовнішні джерела фінансування для інвестування у інноваційну діяльність.

5. Виділення бар'єрів інноваційного розвитку підприємства дозволило обґрунтувати вибір комплексів цілей інноваційної політики підприємства на основі їх ієрархічної супідрядності та визначення взаємозв'язку з сучасним фінансовим інструментарієм та управлінськими технологіями, узгодження інтересів суб'єктів інноваційних процесів, що стало теоретико-методичною основою для формування імітаційного моделювання і подальшої оцінки сценаріїв реалізації інноваційної політики підприємства та інтеграційного підходу до вибору форм організаційної взаємодії з суб'єктами управління зовнішнього середовища підприємства.

6. Удосконалено методичний підхід до формування цілей інноваційної політики підприємств машинобудування на основі застосування сценарного підходу, що визначає цільові пріоритети запровадження інновацій у виробничу та збутову сфери діяльності, які спрямовані на підвищення ефективності підсистеми управління підприємством, що дозволяє визначати напрями інвестицій з урахуванням стану зовнішнього оточення та можливостей залучення фінансово-кредитних ресурсів на основі оцінки ефективності різних сценаріїв формування інноваційної політики підприємства.

З метою визначення найбільш ефективної комбінації цілей в роботі розроблено підхід до оцінки базових сценаріїв формування інноваційної політики підприємства, сутність якого полягає у визначенні ключових факторів інноваційного розвитку, детермінованих за абсолютними показниками фінансово-економічного стану та інноваційної діяльності підприємства. Управлінський вплив на визначені які дозволяє максимізувати економічну ефективність функціонування підприємства та прогнозувати її зміну у середньостроковій перспективі з урахуванням параметрів забезпечення фінансової стійкості суб'єкта господарювання.

7. У роботі обґрунтовано вибір форм інтеграційної взаємодії суб'єктів інноваційного процесу при формуванні інноваційної політики підприємства, застосування яких дозволяє залучати необхідні ресурси для забезпечення інноваційного розвитку підприємства в умовах обмеження власних фінансових коштів та необхідності забезпечення його фінансової стійкості. Доведено, що найбільш ефективною формою інтеграційної взаємодії при запровадженні інноваційної парадигми розвитку підприємства в сучасних умовах господарювання є механізм державно-приватного партнерства.

8. Основні теоретико-методичні та практичні розробки дослідження питань управління інноваційним розвитком машинобудівних підприємств, зокрема формування інноваційної політики, використано у практиці господарювання таких підприємств Харківського регіону, як ПАТ «Світло Шахтаря», ПП «НВФ «Сантек», Експертно-технічний центр «Солар-1» та у навчальному процесі НТУ «ХПІ».

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

машинобудівний інноваційний галузь економіка

Розділи у монографіях

1. Строков Є.М. Теоретико-методичні аспекти розробки сценарного підходу до формування інноваційної політики розвитку промислових підприємств / Є.М. Строков, О.В. Манойленко // Дослідження та оптимізація економічних процесів: монографія / за ред. О.В. Манойленко, В.О. Матросової. - Х. : «Цифрова друкарня №1», 2012. - С. 239-262. Здобувачем розроблено методичний підхід до формалізації цілей інноваційної політики підприємства, імітаційне моделювання реалізації сценаріїв формування та реалізації інноваційної політики розвитку підприємства.

2. Строков Є.М. Управління інноваційними процесами: формування методичного підходу до подолання бар'єрів розвитку / Є.М. Строков, О.В. Манойленко, М.О. Ткаченко // Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики: монографія / під. ред. Кизима М.О., Тищенка О.М. - Х. : ВД «ІНЖЕК», 2013. - С. 139-158. Здобувач запропоновував схеми подолання бар'єрів інноваційного розвитку та формування цілей інноваційної політики на основі матричного підходу.

Статті у наукових фахових виданнях

3. Строков Е.М. Анализ и оценка финансового состояния предприятия на основе выбранной системы показателей / Е.М. Строков // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Технічний прогрес і ефективність виробництва. - Харків : НТУ «ХПІ». - 2005. - № 58, Т. 3. - С. 43-47.

4. Строков Е.М. Анализ методических подходов к оценке эффективности инновационной политики / Е.М. Строков // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Технічний прогрес і ефективність виробництва. - Харків : НТУ «ХПІ». - 2006. - № 13 (1). - С. 182-186.

5. Строков Е.М. Анализ моделей инновационной политики : критический взгляд / Е.М. Строков, А.В. Шульга // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Технічний прогрес і ефективність виробництва. - Харків : НТУ «ХПІ». - 2008. - № 55 (1). - С. 66-69. Здобувачем проведено аналіз моделей інноваційного процесу та інноваційної політики.

6. Строков Е.М. Показатели и алгоритм сравнительной оценки уровня инновационного развития предприятий отрасли промышленности / Е.М. Строков, С.Ю. Кныш // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».- Харків : НТУ «ХПІ». - 2010. - № 62. - С. 65-71. Здобувачем здійснено вибір показників рівня інноваційного розвитку підприємств і розроблено способи їх розрахунку.

7. Строков Є. Інформаційно-аналітичне забезпечення як рушійна сила інноваційних процесів. / Є. Строков // Економічний аналіз : зб. наук. праць; Тернопільський національний економічний університет. - Тернопіль : Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського національного економічного університету «Економічна думка», 2012. - Вип. 11. - Частина 3. - С. 60-65.

8. Строков Є.М. Формування методичного підходу фінансової оцінки реалізації цілей інноваційної політики підприємства / Є.М. Строков, О.В. Манойленко // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». - Харків : НТУ «ХПІ». - 2013. - № 21 (994). - С. 135-146.

9. Строков Е.М. Теоретическое обоснование формирования интеграционных форм взаимодействия предприятий при разработке инновационной политики / Е.М. Строков, А.В. Манойленко // Бізнес Інформ. - Х. - 2014. - № 1(432). - С. 37-41. Здобувачем розроблено схему інтеграційної взаємодії суб'єктів інноваційної політики та запропоновано характеристики її функціональних складових.

Статті у наукових виданнях інших держав

10. Строков Е.М. Теоретико-методическое обеспечение формирования государственно-частного партнерства при разработке инновационной политики предприятия / Е.М. Строков, А.В. Манойленко // Вестник Самарского государственного экономического университета. - Самара. - 2013. - № 8 (106). - С. 64-69. Здобувачем сформована схема державно-приватного партнерства в інноваційній та науково-технологічній сферах.

Тези доповідей та матеріали науково-практичних конференцій

11. Строков Е. К вопросу анализа финансового состояния предприятия / Е. Строков // Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції [«Розвиток підприємницької діяльності в Україні : історія та сьогодення»], (Тернопіль, 10-11 червня 2004 р.) / Міністерство освіти і науки України, Інститут економіки і підприємництва, Вища школа маркетингового управління та іноземних мов [та інші]. - Тернопіль, 2004. - С. 196.

12. Строков Е.М. Инновационная деятельность - определяющий фактор экономического развития государства / Е.М. Строков // Труди V-ої міжнародної науково-практичної конференції [«Дослідження та оптимізація економічних процесів «Оптимум-2006»], (23-24 листопада 2006 р.) / Міністерство освіти та науки України, Навчально-методична комісія з економіки та підприємництва Міністерства освіти та науки України, НТУ «ХПІ» [та інші]. - Харків : НТУ «ХПІ», 2006. - С. 117.

13. Строков Е.М. Инновационно-инвестиционная политика предприятия / Е.М. Строков // Збірник тез доповідей IV Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції [«Розвиток України в ХХІ столітті : економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми»], (30 березня 2009 р.). / Тернопільській національний економічний університет, Рада молодих вчених. - Тернопіль : ТНЕУ, 2009. - С. 168-172.

14. Строков Е. Обновление понятийного аппарата экономической науки на примере терминов «Политика» и «Потенциал» / Е. Строков, В. Есина // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених [«Актуальні проблеми розвитку економіки України в контексті глобалізаційних процесів»], (9 грудня 2009 р.). / Міністерство освіти і науки України, НТУ «ХПІ». - Харків : НТУ «ХПІ», 2009. - С. 112-114. Здобувачем розкрита сутність поняття «інноваційна політика».

15. Строков Е.М. Регион и предприятия в инновационном взаимодействии / Е.М. Строков, И.И. Жилина // Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції [«Проблеми й перспективи розвитку академічної та університетської науки»], (16-18 грудня 2009 р.). / Міністерство освіти і науки України, Національна академія наук України, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка. - Полтава : ПолтНТУ, 2009. - С. 66-67. Здобувачем запропоновані умовні фактори взаємодії в системі «регіон-підприємство».

16. Строков Є.М. Проблеми інформаційної замкнутості підприємств для наукового дослідження / Є.М. Строков // Матеріали І-ої Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених [«Актуальні питання теорії та практики менеджменту»], (17-19 березня 2010 р. Присвячується 90-річчю СНУ ім. В. Даля). / Міністерство освіти і науки України, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Факультет менеджменту. - Луганськ : ТОВ «Віртуальна реальність», 2010. - С. 357-358.

17. Строков Е.М. Формирование взглядов и оценок на качественные характеристики экономических явлений / Е.М. Строков // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Чотирнадцяті Ліберманівські читання) [«Економічні аспекти сучасних технологій управління в економіці, науці, освіті в ХХІ столітті в умовах фінансової кризи»] (9 грудня 2010 р.) / Вчені записки Харківського інституту управління : Науковий журнал : Харків : ХІУ, 2010. - Випуск № 28. - С. 215-219.

18. Строков Е.М. Проблемы взаимодействия промышленных предприятий, НИИ и ВУЗов в ходе инновационных процессов / Е.М. Строков // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції [«Україна в умовах глобальної конкуренції : стратегія випереджаючого розвитку»]. (22-24 квітня 2010 р.). / Всеукраїнська спілка вчених-економістів, Учбово-навчальний інститут «Вища школа економіки та менеджменту» ДонНТУ. - Донецьк : ДРУК-ІНФО, 2010. - С. 259-261.

19. Строков Е.М. Подход к оценке условий и возможностей роста инновационного потенциала и инновационной активности предприятий ЖКХ / С.Ю. Кныш, Е.М. Строков // Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції [«Економічні проблеми та перспективи розвитку житлово-комунального господарства на сучасному етапі»] (20-22 жовтня 2010 р.) / Міністерство з питань житлово-комунального господарства України, Національна академія наук України, Харківська національна академія міського господарства [та інші]. - Х. : ХНАМГ, 2010. - С. 219-222. Здобувачем визначені фактори впливу на інноваційний потенціал та запропоновано методичний підхід до їх розрахунку.

20. Строков Є.М. Мережева модель управління інноваційною політикою промислових підприємств / Є.М.Строков, В.М. Тимофеєв // Матеріали II-ї Міжнародної науково-практичної Internet-конференції студентів та молодих вчених [«Стратегії інноваційного розвитку економіки України: проблеми, перспективи, ефективність»], (7 грудня 2011 р.) / Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України, НТУ «ХПІ», Економічний факультет [та інші]. - Харків : НТУ «ХПІ», 2011. - С. 200-203. Здобувачем розроблена трисекторна мережева схема управління.

21. Строков Е.М. Управление инновационным развитием организации на основе принципов стратегического менеджмента / Е.М. Строков // Труди VIII-ої Міжнародної науково-практичної конференції [«Дослідження та оптимізація економічних процесів «Оптимум-2012»] (5_7 грудня 2012 р.). / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Навчально-методична комісія з економіки та підприємництва Міністерства освіти та науки України, НТУ «ХПІ» [та інші]. - Х. : НТУ «ХПІ», 2012 р. - С. 158-161.

22. Строков Е.М. Классификация целей машиностроительного предприятия / Е.М. Строков // Матеріали першої науково-практичної конференції [«Розвиток національних економік в умовах глобальної нестабільності»] (15-16 лютого 2013 р.) / Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова [та інші]. - Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2013. - С. 43-44

Размещено на Allbest.ru