Управління економічною безпекою машинобудівного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гришко Наталія Євгеніївна

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

управління економічна безпека машинобудівний

Актуальність теми дослідження. Проблемою сьогодення є кризовий стан підприємств машинобудівної промисловості, що, передусім, обумовлено погіршенням кон'юнктури світового та національного ринків внаслідок дії кризових процесів в економіці, недостатньою увагою до створення системи попереджувальної реакції на негативні зміни, які відбуваються у зовнішньому оточенні, тому на порядку денному постає питання формування ефективного механізму управління економічною безпекою машинобудівного підприємства.

Аналіз існуючих досліджень свідчить про значну увагу, що приділяється вченими, як в Україні, так і за кордоном, проблемі управління економічною безпекою на різних рівнях - від держави до підприємства. Значний внесок у розробку теоретичних та методичних засад щодо управління економічною безпекою внесли О.І. Амоша, С.О. Ареф'єв, Т.Г. Васильців, О.С. Власюк, В.М. Геєць, О.А. Грунін, С.Б. Довбня, М.М. Єрмошенко, Я.А. Жаліло, С.М. Ілляшенко, С.В. Кавун, Г.Б. Клейнер, Г.В. Козаченко, М.В. Куркін, О.М. Ляшенко, О.І. Маслак, В.І. Мунтіян, В.Я. Нусінов, Є.А. Олейников, Г.А. Пастернак-Таранушенко, В.П. Пономарьов, С.Ф. Покропивний, В.Л. Тамбовцев, А.Г. Темченко, А.М. Турило, Т.В. Хайлова, Л.Г. Шемаєва, С.М. Шкарлет, В.Т. Шлемко, В.В. Шликов та ін.

У роботах вчених комплексно досліджуються наукові проблеми щодо категорії «економічна безпека» в аспекті визначення об'єктивних можливостей суб'єктів господарювання у забезпеченні її рівня, ідентифікації загроз та небезпек. Однак питання формування ефективної системи управління економічною безпекою підприємств та її економічної оцінки ще неповністю вирішені або залишаються дискусійними. Це обумовило вибір теми дисертаційної роботи та окреслило коло питань, які в ній досліджуються.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах господарської науково-дослідної роботи кафедри економіки Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського за темами: «Формування системи інноваційно-інвестиційного розвитку регіону в умовах кризових явищ в економіці» (номер державної реєстрації 0110U003597), де здобувачем сформовано модель залежності впливу інвестиційно-інноваційної активності на економічну безпеку промислових підприємств та «Перспективний аналіз розвитку промисловості регіону» (номер державної реєстрації 0110U003599), у межах якої дисертантом розроблений алгоритм інтегральної оцінки економічної безпеки машинобудівних підприємств Кременчуцького регіону, обґрунтовані резерви розвитку промисловості регіону.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних основ та формування практичних рекомендацій щодо управління економічною безпекою машинобудівного підприємства на засадах превентивного регулювання.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- виявити особливості управління економічною безпекою підприємства з погляду окремих підходів до розуміння її сутності та на підставі цього уточнити складові її формування;

- дослідити передумови управління економічною безпекою машинобудівного підприємства;

- здійснити аналіз існуючих методів управління економічною безпекою промислового підприємства та обґрунтувати ті, що найбільшою мірою відповідають вимогам об'єктивності;

- розробити спосіб визначення пріоритетів в управлінні економічною безпекою підприємства за критерієм раціональності;

- розробити процедуру формування сценаріїв управління економічною безпекою підприємства на принципах превентивного регулювання;

- запропонувати підхід до оцінювання результативності управління економічною безпекою підприємства.

Об'єктом дослідження є економічна безпека підприємства.

Предметом дослідження є управління економічною безпекою підприємства машинобудівної галузі.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність способів наукового пізнання, методів і прийомів, що використовувалися в процесі дослідження. Теоретичною основою дослідження послугували фундаментальні положення безпекознавства та теорії управління, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених у галузі управління економічною безпекою підприємства. Інформаційну базу становлять матеріали офіційних видань Державного комітету статистики, дані первинної звітної документації, річної фінансової та статистичної звітності підприємств, результати власних досліджень.

Вирішення поставлених у роботі завдань здійснено з використанням наступних методів: метод логічного аналізу - при визначенні логіки дослідження; теоретичного узагальнення - для вивчення та систематизації теоретичних підходів до визначення та обґрунтування дослідженої проблеми; аналізу та синтезу - для визначення об'єкта та предмета дослідження; PEST-аналізу, математичної статистики - для обґрунтування методичного забезпечення у рамках комплексного оцінювання та прогнозування рівня економічної безпеки підприємства; методу аналізу ієрархій, матричного аналізу - для формування матриці альтернативних стратегічних реакцій; методу багатокритеріальної оптимізації - для формування індивідуальних сценаріїв розвитку підприємства.

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат полягає в удосконаленні управління економічною безпекою промислового підприємства шляхом визначення пріоритетів при виборі управлінських дій та використання принципів превентивного регулювання.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у такому:

удосконалено:

- оцінювання стану економічної безпеки підприємства шляхом виокремлення функціональних складових та застосування процедури нормування відібраних показників, що, на відміну від існуючих, характеризує рівень безпеки кожної із виділених підсистем: техніко-технологічної, ресурсної та комунікаційної та дає можливість встановлювати рейтингову позицію підприємства стосовно дієвості сформованої системи економічної безпеки (у зіставній часовій площині) та діагностувати проблемне поле у динаміці індивідуальної оцінки;

- спосіб визначення пріоритетності реакції підприємства у межах управління економічною безпекою із застосуванням принципів рейтингування методу аналізу ієрархій, що, на відміну від існуючої практики, дозволяє отримати більш досконалу всебічну порівняльну оцінку альтернатив та підвищити ступінь обґрунтованості управлінських рішень;

- підхід до управління станом економічної безпеки, який, на відміну від інших, надає можливість розробити превентивні заходи із зниження вірогідності відхилення від раціонального рівня економічної безпеки підприємства на основі застосування методів багатокритеріальної оптимізації, що спрямовані на ефективне узгодження варіантів розв'язків локальних задач за окремими напрямами управління економічною безпекою промислового об'єкта і знаходження оптимального розв'язку для підприємства в цілому;

- спосіб визначення результативності управління економічною безпекою підприємства, що на відміну від існуючої практики, ґрунтується на співставленні значень «запасу міцності економічної безпеки», який пропонується визначати як перспективну, прогностичну оцінку передумов для забезпечення економічної безпеки у майбутньому;

дістали подальшого розвитку:

- процедура формування сценаріїв управління економічною безпекою підприємства, яка базується на визначенні локальних завдань для кожного підприємства з урахуванням системи критеріїв, що дозволяє через вплив на якісні характеристики системи економічної безпеки підприємства забезпечити її раціональний рівень, тобто стан балансу витратної та результативної характеристик управління економічною безпекою промислового об'єкта, за передумов адекватної реакції на ймовірну негативну дію зовнішніх та внутрішніх загроз діяльності;

уточнено:

- визначення поняття ,,економічна безпека підприємства”, яке порівняно з існуючими трактуваннями базується на сприйнятті підприємства як виробничо-економічної системи (ВЕС) та твердженні, що рівень економічної безпеки господарюючого суб'єкта залежить від стану безпеки суб'єктів економіки, які з ним взаємодіють, та вказує на доцільність забезпечення передумов досягнення стратегічних цільових орієнтирів розвитку.

Практичне значення дисертаційного дослідження. Отримані результати та розроблені рекомендації являють собою методичну базу управління економічною безпекою промислового підприємства на засадах визначення пріоритетів та принципів превентивного регулювання. До результатів, що мають найбільше практичне значення належать: методичне забезпечення комплексного оцінювання економічної безпеки машинобудівного підприємства, методичні рекомендації щодо побудови індивідуальних сценаріїв розвитку на основі багатокритеріальної оптимізації, алгоритмічна модель визначення результативності управління економічною безпекою підприємства на основі ретроспективної оцінки та з використанням оптимізаційної компоненти.

Запропоновані в дисертації наукові розробки й практичні рекомендації мають прикладний характер і використовуються на підприємствах машинобудівної промисловості: ПАТ «Кредмаш» (акт впровадження № 035/2276 від 18.12.2012 р.), ПАТ «КрКЗ» (довідка № 29/30-203-911 від 20.02.2013 р.), ПАТ «КВБЗ» (акт впровадження № З-01-26/571 від 11.12.2012 р), ПрАТ НТЦ «ІС» (акт впровадження № 11/27 від 17.01.2013 р). Основні положення дисертаційної роботи використані для поглиблення теоретико-методичного забезпечення навчального процесу на кафедрі економіки Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського при викладанні дисциплін «Економічна безпека підприємств», «Фінансова санація та банкрутство», «Антикризове управління», «Управління фінансовою санацією підприємств» (довідка № 71-05/42/1 від 24.01.2013 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в самостійній розробці здобутих результатів на підставі вивчення, аналізу і узагальнення теоретико-методичних і прикладних положень з питань управління економічною безпекою машинобудівних підприємств. Усі наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, отримані здобувачем особисто. Внесок здобувача в колективно опубліковані праці конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідалися і обговорювалися на наступних конференціях: міжнародних: «Диверсифікація інноваційного розвитку національного господарства в контексті реалізації глобалізаційних процесів» (Кременчук, 2010 р.); «Стратегія інноваційного розвитку економіки: бізнес, наука, освіта» (Харків, 2011 р.); «Ідеї академіка Вернадського та науково-практичні проблеми сталого розвитку регіонів» (Кременчук, 2011 р.); «Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу» (Суми, 2011 р.); «Світова економіка ХХІ століття: сучасні тенденції та перспективи розвитку» (Львів, 2011 р.); «Соціально-економічний розвиток України: Європейський вибір» (Одеса, 2011 р.); «Економіка та управління: проблеми науки та практики» (Львів, 2012 р.); у всеукраїнських: «Актуальні питання забезпечення стійкого розвитку національного господарства» (Кременчук, 2011 р.); «Актуальні питання сучасної економіки» (Умань, 2011 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковані в 26 наукових працях, у тому числі - 3 розділах колективних монографій, 11 статтях у фахових журналах і збірниках наукових праць, що є фаховими з економіки, з них 1 стаття - у виданні іноземної держави, 1 стаття - у виданні, що входить до міжнародних наукометричних баз; 3 статті - в інших виданнях, 9 - у матеріалах конференцій загальним обсягом 9,26 ум.-друк. арк., з яких особисто автору належить - 8,05 ум.-друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації складає 263 сторінки тексту, у тому числі обсяг основного тексту роботи - 164 сторінки, який включає 26 рисунків, 32 таблиці (25 стор. - рисунки та таблиці, які повністю займають площу сторінки). Дисертація містить 9 додатків на 47 сторінках, бібліографічний список літературних джерел зі 214 найменувань на 24 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

У першому розділі ,,Управління економічною безпекою промислового підприємства: критерії та підходи” проведено критичний аналіз підходів відомих економістів до визначення сутності категорії «економічна безпека», її критеріїв, основних складових та виявлено, що немає єдності у думках дослідників у вирішенні цих питань. У процесі проведення аналізу авторських визначень поняття «економічна безпека підприємства» були виділені основні підходи які, з певною часткою умовності, можна назвати як інформаційний, зовнішній, ресурсно-функціональний, гармонізаційний; підхід, що базується на стійкості, адаптивності та урівноваженості системи функціонування підприємства. Множинність концепцій та підходів до трактування економічної безпеки підприємства зумовила виникнення багатьох наукових підходів до управління нею.

Обґрунтовано, що використання системного підходу, згідно з яким підприємство слід розглядати як виробничо-економічну систему (ВЕС), тобто підсистему суспільства, що здійснює виробництво, розподіл і споживання матеріальних благ, дозволить досліджувати особливості забезпечення економічної безпеки техніко-технологічної підсистеми (підприємство, постачальники обладнання, інноваційні фірми, конкуренти), комунікаційної підсистеми ВЕС (підприємство, система логістики, кредитори, дебітори, споживачі готової продукції, дилери, фінансово-кредитні інститути, конкуренти), особливості забезпечення економічної безпеки ресурсної підсистеми ВЕС (підприємство, ринок трудових ресурсів, постачальники сировини, матеріалів, інвестори, фінансово-кредитні інститути). На цій підставі автор пропонує своє бачення категорії «економічна безпека підприємства», яка базується на твердженні, що рівень економічної безпеки господарюючого суб'єкта залежить від стану безпеки суб'єктів економіки, які з ним взаємодіють.

Узагальнюючи авторські модифікації визначень, економічну безпеку підприємства пропонується розглядати як збалансований стан його виробничо-економічної системи (ВЕС), котрий в умовах протидії дестабілізуючим чинникам зовнішнього та внутрішнього середовищ забезпечує можливість досягнення стратегічних цільових орієнтирів розвитку.

На наш погляд, запропоноване визначення більше відбиває економічний зміст економічної безпеки як стану та діяльності підприємства у контексті його прогресивного розвитку, при цьому не суперечить існуючим інваріантам, тому що виходить із прийняття визначного впливу зовнішніх та внутрішніх загроз на діяльність підприємства та необхідності врахування інтересів контрагентів при реалізації власного ефективного розвитку.

Застосування дефініцій розвитку та відтворення дозволяє надати поняттю економічної безпеки активного звучання, додати до наукового обігу категорію «запас міцності економічної безпеки», яку пропонується трактувати як перспективну, прогностичну оцінку передумов для забезпечення економічної безпеки у майбутньому. Оцінка діяльності підприємства у такому аспекті є невід'ємною складовою превентивного, упереджувального управління економічною безпекою промислового об'єкта.

Проаналізовані способи оцінювання економічної безпеки досить складні в практичному використанні, у роботі обґрунтовано переваги методу комплексної оцінки на базі сукупного критерію серед інших існуючих для визначення стану економічної безпеки підприємства. Метод дозволяє отримати проміжну оцінку для локальних складових, які у сукупності формують рівень економічної безпеки промислового об'єкта, при цьому є можливість налаштування гнучкого інструменту на специфіку конкретної організації, що також відноситься до переваг та пріоритетів пропонованого підходу.

За результатами аналізу підходів до розуміння економічної безпеки підприємства, а також з урахуванням того, що управління нею перебуває на етапі становлення, представляється необхідним розробити підхід, який на основі оцінювання стану економічної безпеки та використання інформації про зв'язки між управляючими факторами надасть можливість здійснювати спрямований, локалізований вплив на них. У такому контексті управління економічною безпекою - це сукупність дій упереджувального характеру, що скеровані на підтриманні економічної безпеки підприємства в прийнятному стані.

Обґрунтовано, що цільовою спрямованістю управління економічною безпекою підприємства є формування превентивних, адаптивних реакцій на дію загроз у будь-якій сфері його життєдіяльності і, як наслідок, - забезпечення стабільного функціонування на довготривалий період. Комплексна модель управління системою економічної безпеки машинобудівного підприємства, на нашу думку, може бути описана функцією управління складовими її забезпечення:

МУЕБМП = f (ТТП, КП, РП), (1),

де f - функція, що припускає наявність завдань в управлінні системою економічної безпеки підприємства, яка об'єднує всі елементи механізму керування; ТТП - техніко-технологічна підсистема; КП - комунікаційна підсистема; РП - ресурсна підсистема ВЕС машинобудівного підприємства.

Управління економічною безпекою на засадах визначення пріоритетів та принципів превентивного регулювання значною мірою відповідає вітчизняним управлінським реаліям, не потребує суттєвих змін технологій ухвалення управлінських рішень. При цьому результативність істотно залежить від використання можливостей забезпечення реалізації стратегічних і тактичних інтересів суб'єкта господарювання шляхом взаємодії із суб'єктами оточуючого середовища.

У другому розділі ,,Дослідження передумов управління економічною безпекою машинобудівного підприємства” на основі результативних матриць PEST-аналізу визначено характер, ступінь залежності досліджуваних машинобудівних підприємств від змін у зовнішньому середовищі та можливості щодо обмеження або подолання його негативних впливів. У результаті проведеного аналізу встановлено параметри оцінювання економічної безпеки машинобудівного підприємства, кожен із яких містить набір ключових процесів і характерних взаємозв'язків елементів організації, стан яких у сукупності формує інтегральний показник економічної безпеки промислового об'єкта. Запропоновано каталог чинників впливу на оціночні параметри складових економічної безпеки машинобудівного підприємства (з позицій суб'єкта господарювання), які охоплюють показники відповідної підсистеми економічної безпеки. Для виділення всіх суттєвих зв'язків і суттєвих відношень, об'єктивно існуючих між елементами системи економічної безпеки підприємства, що забезпечують її структурно-функціональну єдність та обумовлюють цілісність, використано інструментарій теорії графів.

Однією з найважливіших передумов управління економічною безпекою є її оцінювання, результати якого є основою прийняття управлінських рішень. Інтегральна модель оцінювання економічної безпеки машинобудівного підприємства (рис. 1) в пропонованому контексті базується на постулаті виділення функціональних складових (нерівнозначних у визначеній сукупності) та процедурі нормування (стандартизації) відібраних показників. Сформована критеріальна шкала (табл. 1) дозволяє визначити рівень інтегрального показника економічної безпеки машинобудівних підприємств та надати йому лінгвістичну оцінку залежно від належності до певної класифікаційної ознаки.

Таблиця 1

Шкала оцінки економічної безпеки машинобудівних підприємств

Рівень ЕБ	Інтервал	Характеристика	Припустимі альтернативні реакції підприємства у забезпеченні РРЕБ
Високий	(0,8 - 1,0]	рівень економічної безпеки характеризується позитивною динамікою показників за всіма функціональними складовими	Реакція підприємницька: довгостроковий потенціал. Реакція інноваційна: короткостроковий потенціал
Прийнятний	(0,5 - 0,8]	тимчасове зниження локальних показників при загальних позитивних значеннях за всіма складовими	Реакція конкурентна: оптимальний прибуток. Реакція інноваційна: короткостроковий потенціал
Низький	(0,2 - 0,5]	показники мають негативну динаміку при суттєвій залежності стану підприємства від впливу зовнішніх загроз	Реакція стабілізаційна: оптимізація витрат на виробництво
Критичний	(0 - 0,2]	характеризується істотним зниженням показників за всіма функціональними складовими	Реакція самозбереження: збереження параметрів виробництва

Пропонований підхід до оцінювання економічної безпеки машинобудівних підприємств дає можливість визначати рейтингову позицію підприємства (рис. 2) стосовно дієвості сформованої системи економічної безпеки (у зіставній часовій площині) та діагностувати проблемне поле (у динаміці індивідуальної оцінки) відповідно до виділених підсистем та функціональних складових зазначеної системи.

Застосування принципів превентивного регулювання в управлінні економічною безпекою передбачає використання нових універсальних формалізованих якісних характеристик зазначеної системи: комунікативність (k₁), маневреність (k₂), стійкість (k₃) та адаптивність (k₄). Визначення функціональної залежності динаміки рівня економічної безпеки та ступеня впливу відібраних чинників (що є параметрами моделі) реалізовано шляхом кореляційно-регресійного аналізу за допомогою пакета аналізу даних MS Exel. У результаті побудови пропонованої багатофакторної регресійної моделі отримано залежність динаміки чистого прибутку машинобудівного підприємства від якісних індикаторів економічної безпеки (табл. 2).

Моделі підтверджують попередній висновок про значний вплив якісних індикаторів системи економічної безпеки на динаміку чистого прибутку. Разом із тим, на підприємствах ПАТ «КВБЗ» та ПАТ «Кредмаш», де рівень економічної безпеки на фоні підвищення агресивності зовнішнього середовища залишився на прийнятному рівні, вплив k₃ та k₄ набуває негативних значень, кінцевий результат діяльності цих підприємств в існуючих умовах переважно сформований за рахунок підвищення комунікативності та маневреності.

Рис. 1 Система показників для інтегральної оцінки економічної безпеки машинобудівного підприємства

	високий
	прийнятний
	низький критичний

Рис. 2 Динаміка інтегрального показника рейтингової оцінки економічної безпеки машинобудівних підприємств

На ХК «АвтоКрАЗ» у виді ВАТ, де рівень економічної безпеки знаходиться у межах низького та критичного інтервалів, позитивні значення результативної ознаки формуються, передусім, за рахунок зовнішніх чинників.

Таблиця 2

Показники кореляційної залежності динаміки чистого прибутку машинобудівного підприємства від якісних індикаторів економічної безпеки

Підприємство Показник	ПАТ «Кредмаш»	ПАТ «КрКЗ»	ПАТ «КВБЗ»	ХК «АвтоКрАЗ» у виді ВАТ
Залежність	Y= -29,83-85,76·k1 +171,39·k2 - - 153,85·k3+ +125,88·k4	Y= -32,44+ 4,28·k1+ +49,51·k2 + +30,65·k3 - - 30,97·k4	Y= 118,34+434,60·k1+ + 1309,45·k2+ + 1201,63·k3 - - 2846,99·k4	Y= 3,15+4,82·k1+ + 9,97·k2 - - 7,48·k3 - - 6,39·k4
Коефіцієнт множинної кореляції R	0,9429	0,9837	0,9189	0,9326
Коефіцієнт множинної детермінації D=RІ	0,8891	0,9677	0,8444	0,8698
Нормований RІ	0,8258	0,9493	0,7554	0,7954
Фактичне значення критер. Фішера(Fp)	14,0367	54,4467	9,4945	11,6904
Критичне значення критерію Фішера Fтабл (0,95;4;7)	4,12	4,12	4,12	4,12
Прогнозне Y, тис.грн.	14895,4	3277,45	301692,2	3379,193

Характер визначеної залежності дозволяє оцінити дійсну реакцію підприємства на сукупність ймовірних змін зовнішнього оточення та внутрішніх можливостей відповідно до особливостей сформованої системи економічної безпеки, дає можливість аналізувати вплив окремих чинників на результати діяльності підприємства та стан його економічної безпеки, оцінювати можливі наслідки їх змін в майбутньому та є методичною основою для формування та обґрунтування сценаріїв превентивного управління економічною безпекою підприємства.

У третьому розділі ,,Управління економічною безпекою підприємства на засадах визначення пріоритетів та принципів превентивного регулювання” визначення пріоритетів в управлінні економічною безпекою підприємства ґрунтується на ранжуванні альтернатив у забезпеченні її раціонального рівня, що реалізовано на прикладі машинобудівних підприємств регіону - ПАТ «Кредмаш», ПАТ «КрКЗ», ПАТ «КВБЗ», ХК «АвтоКрАЗ» у виді ВАТ.

У контексті пропонованого підходу встановлено суб'єкт управління (служба безпеки підприємства), конкретизовано об'єкти управління (структурні підрозділи, ресурси, види та процеси діяльності підприємства), розроблено відповідний інструментарій.

Запропонований спосіб щодо визначення пріоритетів в управлінні економічною безпекою підприємства базується на концепції сприйняття системи економічної безпеки як особливого різновиду і відносно самостійної, локальної підсистеми управління підприємством. Обґрунтовано, що управління економічною безпекою підприємства повинне базуватися на принципах забезпечення її раціонального рівня, який не обмежує можливості прогресивного розвитку та одночасно резервує ресурси для підтримки стабільності граничних умов, враховуючи дуалістичний характер впливу інвестиційно-інноваційної діяльності на стан економічної безпеки.

У контексті оцінки результативності управління станом економічної безпеки підприємства пропонується визнати метою управління «раціональний рівень економічної безпеки промислового підприємства», який визначається як такий її стан, що забезпечує баланс витратної та результативної характеристик системи управління економічною безпекою промислового об'єкта, надаючи можливість адекватно реагувати на ймовірну негативну дію зовнішніх та внутрішніх загроз діяльності.

Ідентифікацію вагомості загроз для певного машинобудівного підприємства пропонується здійснювати за допомогою матриці «загрози - втрати», яка визначає позицію (зона критичного, високого, середнього, низького та мінімального рівня небезпеки) на основі двох орієнтирів - ймовірності виникнення загрози та можливості втрати досягнутого рівня економічної безпеки.

Сформовано процедуру побудови сценаріїв управління економічною безпекою підприємства, яка базується на визначенні локальних завдань для кожного підприємства з урахуванням системи критеріїв, що характеризують стан внутрішнього та зовнішнього середовищ функціонування. Система підтримки прийняття управлінських рішень, пропонована до впровадження, реалізована у вигляді комплексу економіко-математичних моделей і дає змогу на основі системи техніко-економічних та фінансових показників діяльності підприємства забезпечити задану стратегічну реакцію, що дозволяє через вплив на якісні характеристики економічної безпеки підприємства забезпечити її раціональний рівень. Результати моделювання за сформованими сценаріями для ПАТ «Кредмаш» наведені в табл. 3.

Сценарії 0 «Реакція самозбереження» - означає відсутність імпульсів направлених змін у сфері управління станом економічної безпеки. Підприємство знаходиться у контурі пасивного сценарію управління економічною безпекою.

Сценарії 1-3 «Реакція стабілізаційна» - підприємство знаходиться у контурі активного сценарію управління станом власної економічної безпеки. Направлені імпульсні зміни націлені на наближення значень управляючих факторів до значень, які відповідали максимальному значенню інтегрального показника оцінки економічної безпеки підприємства у період дослідження.

Сценарії 4-6 «Конкурентна реакція» в умовах, коли орієнтиром направлених імпульсних змін обрані значення управляючих факторів підприємства машинобудування, яке обіймає найвищу позицію за рейтинговою оцінкою рівня економічної безпеки.

Сценарії 7-9 «Реакція інноваційна» мають орієнтиром максимальні значення тих управляючих факторів, які визначають інноваційний напрям розвитку підприємства.

Таблиця 3

Значення якісних характеристик системи економічної безпеки машинобудівного підприємства при різних сценаріях розвитку

Сценарій Показник	0	1	2	3
kкомунік.	0,622070	0,639854	0,618626	0,597398
kманевр.	0,608672	0,635195	0,612264	0,589333
kстійк.	0,580982	0,709713	0,671751	0,633790
kадапт.	0,551348	0,646687	0,641436	0,636185
Сценарій Показник	0-1	4	5	6
kкомунік.	0,636433	0,618626	0,814530	0,793566
kманевр.	0,627842	0,890712	0,865251	0,839790
kстійк.	0,643466	0,761961	0,691262	0,620562
kадапт.	0,555065	0,653507	0,649809	0,648748
Сценарій Показник	0-2	7	8	9
kкомунік.	0,622070	0,713685	0,691726	0,603977
kманевр.	0,608672	0,650393	0,627312	0,590537
kстійк.	0,580982	1,061356	0,684936	0,691746
kадапт.	0,551348	0,803220	0,854554	0,791252
Сценарій Показник	0-3	10	11	12
kкомунік.	0,622070	0,723522	0,701466	0,688212
kманевр.	0,609241	1,215489	1,203968	1,175120
kстійк.	0,584695	0,688874	0,650227	0,624863
kадапт.	0,547632	0,751042	0,744758	0,740108

Сценарії 10-12 «Реакція підприємницька: довгостроковий потенціал» мають враховувати співставлення темпів зміни розміру результатів діяльності підприємства, репрезентованих у пропонованій моделі через показник чистого доходу від реалізації та темпів росту активів (їх складових). Поряд із цим, обмеження, закладені в оптимізаційні моделі, враховують засади ефективного використання трудових ресурсів підприємства, а саме, переважання темпів зростання продуктивності праці над зростанням темпів її оплати. Залежно від результатів аналізу імовірності впливу загроз зовнішнього середовища використовується три оцінки впливу за певний період: оптимістична (1-4-7-10), найбільш імовірна (2-5-8-11), песимістична (3-6-9-12). Концептуальна схема підходу до управління економічною безпекою підприємства, що пропонується до впровадження, наведена на рис. 3.

Обґрунтовано, що для точнішої оцінки результативності управління економічною безпекою, яка є одним з головних критеріїв якості системи, слід використовувати розроблену методику, сформовану на двохкомпонентній основі.

Рис. 3 Концептуальна схема управління економічною безпекою підприємства на засадах превентивного регулювання

Ретроспективна складова оцінки дозволяє надати характеристику системі економічної безпеки у зіставній часовій та об'єктній площині за динамікою інтегрального показника економічної безпеки підприємства. Другий етап (оптимізаційна складова оцінки) передбачає визначення «запасу міцності» системи економічної безпеки конкретного підприємства на основі відхилення фактичних показників економічної безпеки періоду від її раціонального рівня.

Коефіцієнт динаміки рівня економічної безпеки, досягнутий в період t_і запропоновано визначати за співвідношенням:

(2)

де - рівень економічної безпеки, досягнутий в періоді ; - рівень економічної безпеки, досягнутий в період ; - коефіцієнт динаміки рівня економічної безпеки, досягнутий в період t.

Основний критерій розвитку системи у зіставній об'єктній площині запропоновано визначати таким чином:

або (3)

де - ефективність розвитку системи економічної безпеки промислового об'єкта; і - відповідно значення інтегрального показника економічної безпеки підприємства, досягнутий в періоді t за системою рейтингової оцінки і орієнтир ефективності організації.

У нашому випадку формалізований вираз представленого зв'язку між аналізованими показниками якісних характеристик системи економічної безпеки доцільно представити у вигляді адитивної моделі:

(4)

де - раціональний рівень економічної безпеки машинобудівного підприємства; - вектор локальних пріоритетів критеріїв; - оптимальні значення якісних характеристик системи економічної безпеки підприємства.

Формула для визначення запасу міцності системи економічної безпеки машинобудівного підприємства матиме вигляд:

(5)

де - запас міцності (Margin of safety) системи економічної безпеки машинобудівного підприємства; - раціональний рівень економічної безпеки за реалістичною оцінкою (Realistic terms); - раціональний рівень економічної безпеки за песимістичною оцінкою (Pessimistic terms).

Завдання оптимізації рівня економічної безпеки повинне базуватися на максимізації співвідношення «результат-витрати». Для його вирішення підрозділи та служби підприємства повинні стежити за дотриманням таких умов:

(6)

(7)

(8)

Таким чином, пропонований підхід до управління економічною безпекою підприємства дозволяє організувати превентивне регулювання та поточний контроль за її індикативними показниками, своєчасно реагувати на зміни зовнішніх та внутрішніх умов, сприяє вибору обґрунтованого рішення при формуванні стратегії підприємства.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі за результатами проведеного дослідження вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо застосування превентивного регулювання в управлінні економічною безпекою машинобудівного підприємства. Висновки та результати, одержані в ході дослідження, зводяться до такого.

1. Дослідження існуючих підходів до управління економічною безпекою промислового підприємства свідчить про те, що їх побудова, передусім, залежить від трактування науковцями базової категорії «економічна безпека». Уточнено визначення терміну «економічна безпека» у контексті системного підходу до її розуміння, що враховує її комплексний характер та наголошує на доцільності уникнення, послаблення або локалізації небезпек зовнішнього або внутрішнього походження (збалансований стан виробничо-економічної системи (ВЕС), котрий в умовах протидії дестабілізуючим чинникам зовнішнього та внутрішнього середовищ забезпечує можливість досягнення стратегічних цільових орієнтирів розвитку). Упорядковано складові економічної безпеки на основі їх типологізації та дослідження економічного змісту.

Визначено поняття «запас міцності економічної безпеки» (перспективна, прогностична оцінка передумов для забезпечення економічної безпеки у майбутньому), що є невід'ємною складовою превентивного управління економічною безпекою промислового об'єкта.

2. Передумовами управління економічною безпекою підприємства пропонується визнати: діагностування чинників впливу на економічну безпеку на мікро- та макрорівні, формування методу її оцінювання, прогнозування змін її показника. Процедурно оцінювання економічної безпеки підприємства в пропонованому контексті складається з двох етапів та дозволяє на основі розрахунку інтегрального показника визначити її стан у динаміці індивідуальної оцінки та рейтингову позицію підприємства стосовно дієвості сформованої системи економічної безпеки у ретроспективі та прогнозному періоді.

3. Запропоновано підхід до управління економічною безпекою підприємства, що дозволяє організувати превентивне регулювання та поточний контроль за індикативними показниками її рівня, своєчасно реагувати на зміни зовнішніх та внутрішніх умов, сприяє вибору обґрунтованого рішення при формуванні стратегії підприємства. Управління економічною безпекою у цьому контексті являє собою виконання послідовних, взаємопов'язаних, концептуальних блоків з використанням пристосованих до завдань управління методик та моделей: блок 1 (аналітичний), блок 2 (оптимізаційний); блок 3 (оціночний).

Застосування системного та процесного підходів в управлінні економічною безпекою та обґрунтований вибір економіко-математичного інструментарію дозволяє підвищити якість управлінських рішень в процесі забезпечення економічної безпеки та містить такі етапи: формування обґрунтованого комплексу показників, що відображають стан формалізованих якісних характеристик зазначеної системи: комунікативність, маневреність, стійкість та адаптивність; визначення функціональної залежності динаміки рівня економічної безпеки та ступеня впливу відібраних чинників; побудову факторної залежності динаміки чистого прибутку машинобудівного підприємства від якісних індикаторів економічної безпеки, прогноз наслідків реалізації управлінських рішень.

4. Для підвищення ступеня економічної обґрунтованості прийняття рішення відносно пріоритетності реакції підприємства щодо самозбереження, стабілізації, формування конкурентної, інноваційної позицій або позиції забезпечення довгострокового потенціалу у рамках управління економічною безпекою підприємства запропоновано використовувати метод аналізу ієрархій, що надало змогу розкласти інтегральний показник оцінки її стану на узагальнюючі показники, сформувати уявлення про цілі діяльності та можливість їх досягнення.

5. З метою підвищення ефективності прийняття управлінських рішень розроблено процедуру формування сценаріїв управління економічною безпекою підприємства, яка базується на визначенні локальних завдань для кожного підприємства з урахуванням системи критеріїв, що характеризують стан внутрішнього та зовнішнього середовищ функціонування. Задана стратегічна реакція дозволяє через вплив на якісні характеристики системи економічної безпеки підприємства забезпечити її раціональний рівень, тобто стан балансу витратної та результативної характеристик системи управління економічною безпекою промислового об'єкта, за передумов адекватної реакції на ймовірну негативну дію зовнішніх та внутрішніх загроз діяльності. Підхід розроблено на основі комплексу авторських економіко-математичних моделей, сутність яких полягає у встановленні залежності якісних індикаторів економічної безпеки від системи оціночних показників у розрізі функціональних складових.

Основою побудови індивідуальних сценаріїв розвитку є метод багатокритеріальної оптимізації на основі адитивної згортки. Для локальних задач за окремими напрямами управління економічною безпекою промислового об'єкта проведений обґрунтований вибір показників, що віддзеркалюють їх економічний зміст та характеризують ступінь досяжності за умов оптимістичного, найбільш ймовірного та песимістичного розвитку подій.

6. Сформовано спосіб визначення результативності управління економічною безпекою підприємства на двохкомпонентній основі: на першому етапі (ретроспективна складова): за динамікою інтегрального показника економічної безпеки підприємства у індивідуальній та рейтинговій позиції; на другому етапі (оптимізаційна складова): на основі відхилення показника економічної безпеки періоду від її раціонального рівня за найбільш імовірним та песимістичним сценаріями. Результати дослідження впроваджені в діяльності ПАТ «Кредмаш», ПАТ «КрКЗ», ПрАТ НТЦ «ІС», ПАТ «КВБЗ» та в навчальному процесі КрНУ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати:

у фахових виданнях:

1. Гришко Н.Є. Методичні аспекти оцінки фінансової складової економічної безпеки підприємства / Н.Є. Гришко // Регіональні перспективи. - 2002. - №1 (20).- С. 154-155.

2. Гришко Н.Є. Економіко-статистичний аналіз факторів економічної безпеки Полтавського регіону / Н.Є. Гришко // Регіональні перспективи. - 2002. - №5 (24). - С. 135-136.

3. Гришко Н.Є. Оцінка ефективності процесів реструктуризації промислового підприємства (на прикладі ВАТ „КрКЗ”) / С.В. Дідур, Н.Є. Гришко // Регіональна бізнес-економіка та управління. Науковий, виробничо-практичний журнал. - 2008. - №4(20). - С. 92-101. (Особистий внесок автора: оцінка результативності процесів реструктуризації в аспекті формування стану економічної безпеки).

4. Гришко Н.Є. Модель кількісного оцінювання впливу логістичної системи на результати господарської діяльності машинобудівного підприємства (на прикладі ВАТ «Кредмаш») / Н.Є. Гришко, К.М. Пастухова // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 257: В 7 т. - Т.ІІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2009. - С. 562-568. (Особистий внесок автора: побудова залежностей впливу показників комунікаційної підсистеми економічної безпеки підприємства).

5. Гришко Н.Є. Особливості оцінки інвестиційної привабливості машинобудівного підприємства в контексті гарантування економічної безпеки / Н.Є. Гришко, М.С. Джуган // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. - Харків: НТУ „ХПІ”. - 2009. - № 35. - С. 88-93. (Особистий внесок автора: підходи до оцінки складових економічної безпеки).

6. Гришко Н.Є. Економічна безпека підприємства: сутність, функціональні складові / Н.Є. Гришко // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Збірник наукових праць. - Харків: НТУ „ХПІ”. - 2009. - № 36-1'. - С. 161 - 169.

7. Гришко Н.Є. Сучасний стан економічної безпеки на промислових підприємствах України у контексті їх інноваційного розвитку / Н.Є. Гришко // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Збірник наукових праць. - Харків: НТУ „ХПІ”. - 2011. - №8-1'2011.- С. 32 - 39.

8. Гришко Н.Є. Підходи до прогнозування змін показників економічної безпеки підприємства на довготривалий період / О.І. Маслак, Н.Є. Гришко // Економіка та держава. Міжнародний науково-практичний журнал. - 2012. - №12. - С. 8-13. (Особистий внесок автора: обґрунтування концепції управління загальносистемними характеристиками економічної безпеки).

9. Гришко Н.Є. Формування оціночних параметрів складових економічної безпеки машинобудівного підприємства / Н.Є. Гришко // Вісник соціально-економічних досліджень. Збірник наукових праць. - №1(48). - 2013. - С. 62-69.

10. Гришко Н.Є. Управління економічною безпекою підприємства на принципах забезпечення її раціонального рівня / О.І. Маслак, Н.Є. Гришко // Маркетинг і менеджмент інновацій. Науковий журнал. - 2013. - №1. - С. 198-208. (Особистий внесок автора: методичні рекомендації щодо прийняття рішення відносно пріоритетності реакції підприємства у рамках управління економічною безпекою).

11. Гришко Н.Е. Механизм управления экономической безопасностью машиностроительного предприятия в контексте развития трансфера технологий/ Н.Е. Гришко, М.В. Маслак // Современные проблемы науки и образования [электронный научный журнал]. - 2013. - № 2. - Режим доступа: URL: http://www.science-education.ru/108-9063. (Особистий внесок автора: методичні рекомендації до визначення результативності управління економічною безпекою підприємства).

у колективних монографіях:

12. Гришко Н.Є. Проблеми та перспективи ринково-орієнтованого управління інноваційним розвитком: колективна монографія / за ред. д.е.н., професора С.М. Ілляшенка. - Суми: ТОВ «Торговий дім «Папірус», 2011. - 644 с. (Особистий внесок автора: методи управління економічною безпекою промислового підприємства (підрозділ 9.1) с. 394-402).

13. Гришко Н.Є. Становлення економіки України у післякризовий період: ризики та проблеми розвитку: колективна монографія / під ред. д.е.н. професора О.О. Непочатенко (частина 2) Умань: Видавець «Сочінський», 2012. - 416 с. (Особистий внесок автора: формування системи показників економічної безпеки машинобудівного підприємства (підрозділ 4.10) с. 62-69).

14. Гришко Н.Є. Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища: колективна монографія / за ред. д.е.н., проф. О.І. Маслак. - Кременчук, 2012. - 208 с. (Особистий внесок автора: оптимізація параметрів екологічного розвитку у контексті забезпечення економічної безпеки машинобудівного підприємства (підрозділ 1.1) с. 7-33.).

у інших виданнях:

15. Гришко Н.Є. Економічна безпека: регіональний аспект / Н.Є. Гришко // Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету: Наукові праці КДПУ. - Кременчук: КДПУ. - 2001. - Вип. №2(11). - С. 444-445.

16. Гришко Н.Є. До проблеми управління економічною безпекою регіону / Н.Є. Гришко // Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету: Наукові праці КДПУ. - Кременчук: КДПУ. - 2002. - Вип. №4(15). - С. 8-10.

17. Гришко Н.Є. Підходи до оцінювання рівня економічної безпеки підприємств/ О.І. Маслак, Н.Є. Гришко // Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. - Кременчук, 2011. - Вип. 6. - 2011(71). - С. 183-187.

Опубліковані праці апробаційного характеру:

18. Гришко Н.Є. Модель аналізу і попередження економічної небезпеки промислового підприємства / Н.Є. Гришко // Диверсифікація інноваційного розвитку національного господарства в контексті реалізації глобалізаційних процесів : міжнар. наук.-практ. конф., 22-23 квітня 2010 р.: тези допов. - Кременчук, 2010. - С. 165-167.

19. Гришко Н.Є. Сучасний стан економічної безпеки на промислових підприємствах України у контексті їх інноваційного розвитку / Н.Є. Гришко // Стратегія інноваційного розвитку економіки: бізнес, наука, освіта : ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., 6-9 квітня 2011 р.: тези допов. - Харків НТУ «ХПІ», 2011. - С. 92-94.

...