Застосування системного підходу до аналізу інфраструктури зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 338.439.5:339.9.01 /477/

Україна, Таврійська державна агротехнічна академія

ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДО АНАЛІЗУ ІНФРАСТРУКТУРИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АПК

Н.В. Почерніна

 Успішний розвиток зовнішньоекономічних зв'язків агропромислового комплексу ґрунтується, передусім, на певних змінах у даній системі. Одним з напрямів його розвитку виступає створення розгалуженої інфраструктури, яка забезпечувала б швидку реалізацію ринкових перетворень.

Актуальність теми. Рівень розвитку інфраструктури визначає ступінь успіху країни у диверсифікації виробництва та поширенні торгівлі. Тому теоретико-методологічний аналіз зовнішньоекономічної інфраструктури набуває особливого значення як при розв'язанні проблем ефективної інтеграції України у світовий економічний простір, так і при визначенні шляхів подальшого розвитку агропромислового комплексу.

Дана проблема вже знайшли певне висвітлення в працях як зарубіжних, так і вітчизняних економістів, таких як Бураківський І.В., Гайдуцький П.І., Гальчинський М.А., Кандиба А. М., Рум'янцев А.П., Саблук П.Т. та інших. Однак, питання розвитку інфраструктури зовнішньоекономічної діяльності АПК потребує більш детального аналізу. По-перше, через те, що використання зовнішньоекономічних зв'язків є одним із напрямів подолання кризових явищ в період переходу до ринку. По-друге, існує цілий ряд проблем у розвитку зовнішнього сектору економіки АПК, в тому числі й у сфері його інфраструктури. По-третє, ринкова інфраструктура зовнішньоекономічних зв'язків має певні особливості у своєму функціонуванні, оскільки підпадає під вплив дії економічних законів світового господарства.

Мета дослідження. Основною метою дослідження є визначення умов функціонування зовнішньоекономічної інфраструктури АПК як єдиного системного утворення, показ прямого та оберненого зв'язку між системою ЗЕД та системою відповідної інфраструктури, побудова "дерева цілей” зовнішньоекономічної інфраструктури АПК.

Зміст дослідження. Ефективність зовнішнього сектору в значній мірі залежить від ступеню розвитку інфраструктури, тому зовнішньоекономічний сектор АПК, на наш погляд, слід розглядати як інтегровану систему, яка складається з двох взаємопов'язаних блоків: підсистеми власне зовнішньоекономічної діяльності та підсистеми обслуговуючої її інфраструктури (див. рис.1).

Будь-яка система являє собою сукупність певних елементів, що пов'язані між собою через відповідні процеси та технології. Матеріальною основою розвитку такої системи виступають необхідні вхідні ресурси, що забезпечують життєздатність системи та її результативність у вигляді вихідних ресурсів (кінцевої продукції). Стійкість системи частково забезпечується наявністю зворотного зв'язку у розподілі кінцевих результатів функціонування системи, тобто її самозабезпеченням, та існуванням головної цілі, мети, задля досягнення якої i існує відповідна система. Зовнішнє середовище існування системи формують певні обмеження - екзогенні фактори, що регулюють та координують взаємовідносини даної системи з іншими.

Під ринковою інфраструктурою зовнішньоекономічної діяльності розуміється система міжнародних, державних, приватних i громадських інститутів, а також технічних засобів, що обслуговують інтереси суб'єктів міжнародних ринкових відносин та забезпечують їх ефективну діяльність та взаємодію. потреба агропромисловий зовнішньоекономічний власність

Основною метою зовнішньоекономічної діяльності є задоволення потреб АПК в рідкісних ресурсах за рахунок зовнішнього ринку: залучення додаткового капіталу, робочої сили, технологій, різноманітних товарів та послуг тощо. Кінцевим результатом підприємництва на зовнішньому ринку виступають економічні блага, надходження яких із світового ринку сприяє зростанню ефективності АПК та підвищенню добробуту населення країни.

Основна мета інфраструктури полягає в забезпеченні функціонування зовнішнього сектору АПК як системи, стійкої до зовнішніх впливів та внутрішніх змін та здатної до саморозвитку. В свою чергу, інфраструктура отримує додаткові можливості для подальшого розвитку через систему зворотного часткового використання вихідних ресурсів ЗЕД. Інтегрована система зовнішньоекономічного сектору діє у сфері економічних i правових обмежень, які існують в рамках національної економіки та на світовому ринку. В рамках національної економіки зовнішньоекономічна діяльність АПК обмежена дією законодавчих актів, нормативів, пріоритетів політичного і економічного розвитку, існуючою системою господарювання, його нормами, традиціями та звичаями, середнім рівнем розвитку народного господарства, наявністю та рівнем використання природних ресурсів тощо. До обмежень наднаціонального характеру слід віднести норми міжнародного права, міжнародні угоди, рівень монополізації світових ринків, стан світової валютно-фінансової системи i т.д. Інфраструктура здатна відчутно вплинути на зовнішньоекономічну діяльність, але тільки за умови, що її послуги достатньо ефективні та відповідають реальному попиту. Механізм досягнення цієї мети показаний через побудову “дерева цілей” (Рис. 2).

Як бачимо, головна мета інфраструктури передбачає, з одного боку, створення умов для формування та розвитку елементів ЗЕД, а з іншого боку, поєднання їх в єдину систему таким чином, щоб забезпечити її сталість, ефективність та життєздатність.

Однією з цілей функціонування інфраструктури зовнішнього сектору є забезпечення життєдіяльності системи зовнішньоекономічної діяльності, яка має реалізуватися через створення можливостей для саморозвитку системи та координації її взаємозв'язків з іншими системами. Механізм саморозвитку проявляється через поглиблення взаємозв'язків між елементами зовнішньоекономічного сектору. На наш погляд, практична реалізація цієї мети для України постає у необхідності підключання до глобальної логістичної стратегії ЄС. Важливим напрямом удосконалення взаємозв'язків між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності є підвищення ролі посередницько-збутових підприємств в АПК, а також спільна комерційна діяльність з підприємствами окремих зарубіжних країн.

Що стосується зв'язків зовнішньоекономічного сектору з іншими системами народного та світового господарства, то їх координація потребує удосконалення з приводу слідуючих міркувань. У сучасному світовому господарстві зовнішньоекономічні зв'язки охоплюють більш широкий, ніж раніше, спектр взаємодії: торговий обмін переріс в науково-технологічне й інвестиційне співробітництво [2]. Але для України притаманний "збутово-постачальницький'' та "посерецницько-торговий'' менталітет виходу у світогосподарську сферу. У зв'язку з цим необхідно перейти до нової моделі співробітництва національного господарства із світовим.

Зовнішній сектор АПК знаходиться під впливом змін ендогенних внутрішніх та екзогенних /зовнішніх/ факторів. Адаптація зовнішньоекономічної діяльності до їх дії є однією з необхідних системоутворюючих характеристик, тому метою інфраструктури, нарівні з іншими, виступає забезпечення сталості розвитку системи ЗЕД.

Серед ендогенних факторів, які впливають на зовнішньоекономічну діяльність, можна виділити технічний рівень виробництва, циклічні коливання розвитку економіки, реформування відносин власності, кон'юнктуру національного ринку, орієнтири зовнішньої політики тощо. До екзогенних факторів, в першу чергу, відноситься кон'юнктура світового аграрного ринку, процеси транснаціоналізації виробництва та капіталу, трансформація світової валютно-фінансової системи тощо.

Висновок. Найбільш повне урахування внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на розвиток інфраструктури ЗЕД, є однією з умов ефективного функціонування цілісної господарської системи АПК. Застосування системного підходу в аналізі формування інфраструктури зовнішнього сектору АПК може забезпечити комплексний характер розвитку складових її елементів, сприяти координації управлінських рішень та забезпечити послідовність реалізації поставлених цілей щодо розвитку зовнішньоекономічної діяльності України.

Література

1. Гайдуцький А.П. Підвищення інвестиційної привабливості інфраструктури аграрного сектора // Економіка АПК - 2004 - № 10 - с.99

2. Гальчинський А., Льовочкін С. Становлення інвестиційної моделі економічного зростання України // Економіка України - 2004 - № 6 - с.4

3. Кандиба А.Н. Зовнішньоекономічна діяльність в агропромисловому комплексі. - К.: Урожай, - 1994. - 208 с.

4. Міщенко Н.М. Формування інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції // Економіка АПК - 2004 - № 5 - с.115

5. Саблук П.Т. Основні напрями розроблення стратегії розвитку агропромислового комплексу в Україні // Економіка АПК - 2004 - № 12 - с.3

6. Стегура В.В. Проблеми інфраструктурного забезпечення АПК України // Економіка АПК - 2004 - № 2 - с.118

Анотації

Розкривається зміст ринкової інфраструктури зовнішньоекономічної діяльності АПК та досліджуються основи її функціонування як цілісної системи.

Раскрывается сущность рыночной инфраструктуры внешнеэкономической деятельности АПК и исследуются основы ее функционирования как целостной системы.

The economic essence of the market infrastructure of the foreign economic relations of agro-industrial compex is shown. The basics of its functioning as a complete system is researched.

Размещено на Allbest.ru