В.С. Бойко, М.І. Сотник, І.М. Сотник, О.М Сотник. Економічна ефективність енергозберігаючого проекту модернізації насосного устаткування на водопостачальному підприємстві (на прикладі
КП „Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”)

Размещено на http://www.allbest.ru/

98

Механізм регулювання економіки, 2006, № 2

Економічна ефективність енергозберігаючого проекту модернізації насосного устаткування на водопостачальному підприємстві (на прикладі КП „Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”)

В.С. Бойко, М.І. Сотник, І.М. Сотник, О.М Сотник

У статті обґрунтовується економічна доцільність впровадження енергозберігаючих проектів на українських водопостачальних підприємствах. Виконана оцінка економічної ефективності реалізації енергозберігаючого проекту з модернізації насосного устаткування на станції другого підйому Житомирського водоканалу.

економічний енергозберігаючий модернізація насосний

Вступ

Укладення договору між Україною та Росією щодо постачання природного газу в Україну за підвищеною ціною з січня 2006 року змушує вітчизняні підприємства більш серйозно та виважено підійти до вирішення проблем власного енергозабезпечення. Сьогодні продукція, яка виробляється і постачається українськими підприємствами на внутрішній та зовнішній ринки, характеризується значною енергоємністю, яка перевищує аналогічні показники розвинених країн у декілька разів та суттєво знижує конкурентоспроможність вітчизняної продукції [3-6; 8]. Враховуючи цю обставину, зростання цін на газ, а відповідно і на всі товари та послуги українських підприємств може призвести до повної втрати останніми ринків збуту. Отже, в таких умовах актуалізуються питання енергозбереження, що здатне суттєво послабити вплив цінового фактору на якість енергозабезпечення національного виробництва та зберегти або навіть підвищити конкурентоспроможність української продукції.

Важливим напрямком енергозбереження є активізація впровадження енергозберігаючих заходів у житлово-комунальному господарстві України, частка якого у споживанні паливно-енергетичних ресурсів є досить вагомою (близько 30%). Значна частина підприємств цього сектору є природними монополіями, відмінною рисою діяльності яких є можливість повного перекладення на споживача власних непродуктивних втрат ресурсів при наданні житлово-комунальних послуг через підвищення тарифу на них. Така ситуація спричиняє відсутність зацікавленості зазначених підприємств у покращанні якості та стабілізації/зменшенні вартості їхніх послуг, нівелюючи зусилля підприємств інших сфер економічної діяльності та населення з впровадження енергозберігаючих заходів. Проте як зарубіжний, так і вітчизняний досвід свідчить, що саме у сфері житлово-комунального господарства з його природним монополізмом зосереджуються значні резерви енергозбереження, реалізація яких може суттєво вплинути на зменшення рівня енергоємності всього народного господарства.

Однією з пріоритетних сфер запровадження енергозберігаючих заходів у житлово-комунальному господарстві України є водопостачання та водовідведення. Накопичений досвід проведення енергетичних аудитів, зокрема в частині енергетичних обстежень роботи насосних агрегатів та мереж на водопостачальних підприємствах багатьох міст України - в Одесі, Сумах, Києві, Вінниці, Феодосії та інших, підтверджує високу економічну ефективність реалізації енергозберігаючих заходів та їх позитивну роль у підвищенні якості та зменшенні вартості послуг з водопостачання [1; 7]. Одним із яскравих прикладів успішної реалізації резервів енергозбереження на водопостачальному підприємстві є енергозберігаючий проект з модернізації насосного устаткування насосної станції другого підйому на комунальному підприємстві „Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” (КП „ЖВУ ВКГ”). Висвітлення та аналіз економічних результатів зазначеного проекту склали основу даного дослідження.

Техніко-економічні проблеми роботи насосного устаткування станції другого підйому КП „ЖВУ ВКГ”

Вивчення режимів енергоспоживання насосними агрегатами станції другого підйому на комунальному підприємстві „ЖВУ ВКГ”, виконане в серпні 2005 року, дозволило виявити значні резерви підвищення енергоефективності роботи зазначеного устаткування [2].

Попередній аналіз режиму роботи станції засвідчив низьку енергетичну ефективність насамперед насосного агрегату Д 4000-95 (НА-2) з нової машинної зали, основні характеристики роботи якого подані в табл. 1.

Таблиця 1 - Основні характеристики роботи НА-2 (станом на серпень 2005 року)

Виходячи з даних табл. 1, можна зробити висновок, що зазначений насосний агрегат характеризується перевантаженням (рівень його використання за потужністю становить 107,2%), що спричиняє підвищений рівень зношування агрегату та зростання витрат електроенергії на підйом ним 1 м³ води.

Крім того, у процесі дослідження з'ясувалося, що технічний стан засувки НА-2 є незадовільним. Коли вона нібито закрита, подача води насосним агрегатом складає приблизно 2000 м³/год, а робоча потужність електричного двигуна дорівнює 1053 кВт. Ця обставина є однією з причин гідроудару в системі водопостачання у ранковий час, коли здійснюється підключення насосного агрегату з нового машинного залу. Отже, внаслідок цього підвищується небезпека виникнення аварійних ситуацій, пов'язаних з поривами у системі водопостачання.

Дослідження параметрів роботи базового та модернізованого насосного агрегату внаслідок реалізації енергозберігаючого проекту

Враховуючи результати проведених досліджень та використовуючи статистичні дані КП „ЖВУ ВКГ”, було вирішено провести модернізацію НА-2 нової машинної зали станції другого підйому шляхом комплектації його ротором зі зміненою геометрією робочого колеса з метою зменшення енергоспоживання. Відповідно до цього була розроблена математична модель модернізованого агрегату і розраховані дані нового робочого колеса. Випробування модернізованого НА-2 були виконані у жовтні 2005 року. Основні результати випробувань у порівнянні з базовим варіантом НА-2 подані в табл. 2.

Дані табл. 2 свідчать, що внаслідок реалізації енергозберігаючого проекту з модернізації існуючого насосного устаткування:

– обсяг подачі води склав 4300-4600 м³/год, амплітуда його коливань зменшилася;

– тиск у магістралі стабілізувався на рівні 6,0-6,5 замість 5,8-6,6 кг/см²;

– робоча потужність електродвигуна НА-2 в режимі роботи станції склала в середньому 1012,3 замість 1339,6 кВт (рівень використання агрегату за потужністю склав 81% проти 107,2% до модернізації);

– середні питомі витрати електроенергії на 1 м³ піднятої води дорівнювали 0,232 кВт·год/м³.

Таким чином, внаслідок проведеної модернізації НА-2 середньодобові питомі витрати електроенергії на 1 м³ піднятої води знизилися з 0,312 до 0,232 кВт·год/м³, або в середньому на 25,7% при стабілізації режиму подачі води та тиску її в магістралі. Добове енергоспоживання НА-2 зменшилося на 5891 кВт·год (на 24,43%), в тому числі середньогодинне - на 327 кВт·год.

Оцінка економічної ефективності енергозберігаючого проекту

Основними економічними результатами виконаного енергозберігаючого проекту слід вважати такі:

1) пряма економія витрат підприємства на електропостачання НА-2 внаслідок значного зниження (на 25,7%) показника його питомого енергоспоживання на 1 м³ піднятої води (при розрахунковій ціні 18,25 коп./кВт·год) склала за першу добу роботи модернізованого агрегату 5891·0,1825=1075,06 грн. Сума річної економії витрат на електроенергію по НА-2 перевищить 392 тис. грн;

2) модернізація НА-2 дозволила виключити його надмірне зношування через зниження рівня використання за потужністю, а також небезпеку виникнення аварійних ситуацій, пов'язаних з поривами у системі водопостачання, внаслідок усунення можливості гідроудару в системі при підключенні НА-2 в ранковий час;

3) рівень поточних витрат на обслуговування НА-2 не змінився;

4) оскільки протягом проведення модернізації НА-2 у роботі станції використовувалося резервне насосне устаткування з аналогічними характеристиками енергоспоживання, підприємство не зазнало додаткових фінансових витрат, пов'язаних зі зміною режиму роботи станції;

5) капітальні витрати на модернізацію НА-2 (заміну ротора) склали в середньому 15 тис. грн;

6) строк окупності енергозберігаючого проекту модернізації НА-2, розрахований на основі прямої економії електроенергії, становить 15000/1075,06=14 діб (!), підтверджуючи надзвичайно високу економічну ефективність проведеної модернізації;

7) нормативний термін служби ротора модернізованого насосного агрегату до капітального ремонту становить 5 років. Отже, економічний ефект від експлуатації НА-2 протягом цього часу, розрахований на основі прямої економії електроенергії, складе без обліку дисконтування близько 2 млн грн.

Висновки

В умовах неухильного зростання цін на паливно-енергетичні ресурси питання енергозбереження набувають для українських підприємств вирішального значення. Без перебільшення можна стверджувати, що останнім часом стратегія енерго- та ресурсозбереження перетворюється для вітчизняних суб'єктів господарювання у єдино можливу стратегію виживання на ринку. В першу чергу це стосується підприємств житлово-комунального господарства, зокрема сфери водопостачання, більшість з яких традиційно є збитковими. Проте, як свідчать дані енергетичних аудитів та енергетичних обстежень роботи насосних агрегатів, саме на цих підприємствах зосереджені значні резерви енергозбереження, що можуть бути реалізовані при порівняно невеликих витратах коштів та строках окупності.

Прикладом реалізації енергозберігаючого проекту з високим рівнем економічної ефективності є модернізація насосного устаткування станції другого підйому на КП „ЖВУ ВКГ” з метою зменшення енергоспоживання. Головним економічним результатом проекту стала економія витрат підприємства на електроенергію у розмірі понад 1 тис. грн щодобово внаслідок більш ніж 25% зниження споживання електроенергії насосним агрегатом. Середньорічний економічний ефект, розрахований на основі економії електроенергії, склав близько 400 тис. грн, забезпечивши окупність проекту в межах 14 (!) днів.

Розглянутий енергозберігаючий проект підтверджує економічну доцільність реалізації резервів енергозбереження у вітчизняних суб'єктів господарювання. Враховуючи що такі резерви є практично на всіх водопостачальних підприємствах України, їх практична реалізація здатна забезпечити значний дохід власникам та сприяти підвищенню якості послуг з водопостачання і стабілізації їх вартості.

Література

1 Бойко В.С., Сотник Н.И., Сотник И.Н. Технико-экономические результаты реализации энергосберегающего проекта реконструкции насосной станции третьего подъема на ГКП «Горводоканал», г. Сумы//Механізм регулювання економіки. - Суми, 2004. - Вип. 4. - С. 105-113.

2 Звіт по науково-технічній роботі „Підвищення енергоефективності роботи насосного обладнання „ВУ водопровідно-каналізаційного господарства м. Житомира”. - Суми, 2005. - 28 с.

3 Мельник Л.Г. «New-ВАСЮКИ» глобального масштаба: Экономические эссе. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2004. - 56 с.

4 Рубан Л.О. Маркетингова стратегія підприємств в галузі ресурсозбереження: Автореферат дис… канд. екон. наук: 08.06.02. - Х.: ХДЕУ, 2000. - 17 с.

5 Скоков С.А. Эколого-экономическое регулирование процессов ресурсосбережения: Дис… канд. экон. наук: 08.08.01. - Сумы: СумГУ, 2002. - 190 с.

6 Сотник И.Н. Эколого-экономические основы управления энергосбережением: Дис… канд. экон. наук: 08.08.01. - Сумы: СумГУ, 2002. - 217 с.

7 Сотник М.І., Сотник І.М. Особливості та економічні результати впровадження енергоощадних заходів на водопостачальному підприємстві (на прикладі ДКП “Міськводоканал”, м. Суми)//Механізм регулювання економіки. - Суми: ВТД “Університетська книга”, 2003. - Вип. 3. - С. 56-64.

8 Харламова О.В. Економічні основи використання матеріальних ресурсів (на прикладі підприємств водопровідного господарства): Автореферат дис… канд. екон. наук: 08.10.01. - Харків: Харківська державна академія міського господарства, 2000. - 18 с.

Размещено на Allbest.ru