Аналіз інноваційного розвитку промислових підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз інноваційного розвитку промислових підприємств

В.Г. Алькема

завідувач кафедри управлінських технологій,

професор,

Університет економіки та права «КРОК»

М.М. Третьяк

магістрант,

Університет економіки та права «КРОК»

У статті досліджено динаміку інноваційних показників промислових підприємств, а також проведено аналіз показників фінансового забезпечення інноваційної діяльності України та Дніпропетровської області. Обґрунтовано необхідність розвитку інноваційної активності підприємств.

Ключові слова: інновації, інноваційна активність, економічний аналіз, методичний підхід, інновація, промислові підприємства.

В статье исследована динамика инновационных показателей промышленных предприятий, а также проведен анализ показателей финансового обеспечения инновационной деятельности Украины и Днепропетровской области. Обоснована необходимость развития инновационной активности предприятий.

Ключевые слова: инновации, инновационная активность, экономический анализ, промышленные предприятия.

інноваційний підприємництво активність промисловий

The article deals with the dynamics of innovative indexes of industrial enterprises of Ukraine and Dnipropetrovsk region. The analysis of indexes of financial support of innovative activity in Ukraine and Dnipropetrovsk region was conducted. The necessity of enterprises innovative activity development was justified.

Keywords: innovation, innovative activity, economic analysis, industrial enterprises.

Постанова проблеми

Належний стан інноваційної активності України та її промислових підприємств є підґрунтям для високого рівня життя нашого суспільства, стабільного економічного розвитку, а також конкурентоспроможної на світовій арені національної економіки [1]. Незважаючи на це актуальність інноваційної активності ще не набула розвитку серед промислових підприємств України. Сучасний стан науки та інновацій потребує державної підтримки та належного регулювання. Проблема полягає в необхідності детального аналізу динаміки інноваційного розвитку промислового сектору, а також розгляду вказаного чинника як у національному, так і регіональному розрізах цієї сфері економічної діяльності [2; 5; 16]. Детальний аналіз та оцінка сучасного стану інноваційної діяльності промислових підприємств Дніпропетровщини надасть більш чітке розуміння рівня вагомості окремих регіонів у розвиткові інноваційного сектору економіки держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Проблематика інноваційної діяльності потребує подальшого дослідження, систематизації, аналізу динаміки інноваційних показників. Вагомий внесок у вивчення цього питання зробили українські вчені: І. Баранова [7], К. Белявська [9], К. Бужимська [12], О. Королько [9], Є. Коржов [11], Ю. Лавріненко [4], Н. Сім-ченко [11], І. Тарасенко [9], І. Черепанова [7] та інші.

Детальному дослідженню актуальних аспектів інноваційної діяльності, формуванню рекомендацій щодо покращення стану інноваційної діяльності промислових підприємств України приділяють увагу науковці, С. Барановська [15], В. Вишневський [13], В. Дементьєв [13], О. Кузьмін [17], Т. Кужда [17], М. Иохна [18], А. Реустов[10], С. Силантьєв [14], В. Стадник [18], Р. Патора[20], С. Чижов [19], Н. Чухрай [20]. Вони акцентують увагу на проблемі відсутності фундаментально діючих механізмів підтримки інноваційної діяльності держави, а також комплексного стимулювання інновацій комерційними підприємствами.

Інноваційна активність перш за все є об'єктом наукових досліджень в економіці. Термін «інноваційна активність» використовують задля детального дослідження інноваційного розвитку, оскільки це поняття є комплексним і включає аналіз компонентів: обсяг інноваційних витрат, кількість інноваційно-активних підприємств, кількість упроваджених нових технологічних процесів, обсяг реалізованої інноваційної продукції та інноваційних видів продукції. У Законі України «Про інвестиційну діяльність» тлумачення поняття «інноваційна активність» відсутнє [6]. У наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених поняття воно відображає аналіз інноваційного розвитку промислових підприємств, який базується на виявленні позитивної та негативної динаміки інноваційної активності в країні. Науковці І. В. Баранова, М. В. Черепанова зосереджують увагу, що інноваційна активність є комплексною характеристикою інтенсивності інноваційної діяльності підприємства, яка базується на властивості мобілізації інноваційного потенціалу [7]. Інноваційна активність в економіці - це управлінська діяльність, що враховує потреби ринкової економіки в безперервному оновленні товарів, послуг, технологій [8]. Інноваційну активність суб'єкта господарювання І. О. Тарасенко розглядає як реалізацію стратегічних цілей у ринкових умовах, з урахуванням забезпечення конкурентоздатності підприємства в довгостроковому періоді [9, с. 135]. Російський науковець А. Ю. Реустов розглядає термін «інноваційна активність» як комплексну внутрішню характеристику, сформовану на властивостях, можливостях, здібностях організації як споживача та постачальника інноваційного продукту [10]. Серед іноземних дослідників, які займалися питанням інновацій, можна виділити таких, як Б. Альстренд, Д. Лзмпел та Г. Минцберг [3].

Не вирішені раніше частини загальної проблеми

Стан інноваційного розвитку українського промислового сектору демонструє низький рівень і нестабільність інноваційної активності, її залежність від внутрішніх і зовнішніх чинників. Вітчизняними та зарубіжними вченими не проводилися комплексні дослідження динаміки інноваційної активності промислового сектору держави та його взаємозв'язку з індексом глобальної конкурентоспроможності, рейтингом конкурентоспроможності українських регіонів. У науковій літературі відсутній аналіз динаміки інноваційної активності промислових підприємств Дніпропетровської області як складової системи інноваційної діяльності України.

Формулювання цілей статті

Метою статті є дослідження динаміки інноваційної активності промислових підприємств України та Дніпропетровської області під впливом інвестиційного чинника.

Виклад основного матеріалу дослідження

Рівень конкурентоспроможності будь-якої економіки визначається конкурентоспроможністю її основних господарюючих суб'єктів - підприємств. Конкурентоспроможність українських підприємств залишається низькою порівняно з підприємствами економічно розвинених країн. Підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств пов'язане з необхідністю їх комплексної інноваційно-технологічної модернізації [12].

На першому етапі дослідження було проаналізовано звіт Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність. Індекс глобальної конкурентоспроможності включає в себе три групи компонентів: базові складові; складові, що підвищують ефективність; інноваційні та активні складові. Третя група складових зосереджується на інноваціях, оскільки економіка країни залежна від інноваційного розвитку. Було встановлено, що у 2012-2013 рр. Україна займає 73 місце в рейтингу, у 2011 р. - 89-е місце серед 133 країн проти 82-го місця у 2009-2010 рр. та 72-го - у 2008-2009 рр. (табл. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

З аналізу таблиці 1 видно, що порівняно з 2011 р. стан конкурентоспроможності України на світовому рівні суттєво погіршився.

Другим етапом дослідження став аналіз динаміки упровадження інновацій на промислових підприємствах України в період з 2001 по 2012 рр. (рис. 1)

Головними показниками інноваційної активності є питома вага підприємств, що впроваджували інновації, та питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової. З наведеного рис. 1 видно, що мінімум питомої ваги підприємств, що впроваджували інновації, мав місце у 2005 р. і становив 8,2 %, а максимум - у 2002 р. і становив 14,6 %. Відповідно питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової характеризується найменшим показником у 2012 р. (3,3 %) та максимальним - у 2002 р. (7 %). Отже, по-перше, наявна висока розбіжність у відношенні впроваджених інновацій і реалізованої продукції в обсязі промисловості; по-друге, з 2007 р. спостерігається лінійний тренд зменшення питомої ваги реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової.

Питома вага підприємств, що впроваджували інновації, %

Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової, %

Рис.1. Упровадження інновації на промислових підприємствах України

На наступному етапі було досліджено динаміку обсягів фінансування інноваційної діяльності промислового сектору України в період 2000-2012 рр. із визначенням відносного значення зміни витрат на промислові інновації та визначення величини приросту витрат у 2001-2012 рр. порівняно з базовим 2000 роком (табл. 2)

Таблиця 2. Фінансування інноваційної діяльності в Україні

Отже, з наведених у табл. 2 даних можна зробити висновок, що фінансування інноваційної діяльності в Україні за 2000-2012 рр., характеризується нестабільністю, про що свідчить характер динаміки загальної суми витрат. Позитивним показником є зростання витрат на інноваційну діяльність відносно базового 2000 року. В Україні сформовано завдання стимулювання інноваційного співробітництва підприємств і створення для цього необхідних умов. Запровадження ефективної системи стимулювання розвитку малого і середнього інноваційного підприємництва та вдосконалення інституційно-правового забезпечення інноваційного розвитку, що могло б значно знизити рівень ризику та нестабільності підприємницької діяльності, сприяти підвищенню прошарку інноваційно-орієнтованих підприємств та їх впливу на активізацію інноваційної діяльності [11].

Наступним кроком був аналіз індексу конкурентоспроможності регіонів України. З аналізу даних рис. 2 можна зробити висновок, що місто Київ і Харківська, Дніпропетровська та Донецька області є лідерами впровадження інновацій у промисловому секторі економіки.

Рис. 2. Індекс конкурентоспроможності регіонів України

Співставлення результатів дослідження показників Дніпропетровської області з іншими регіонами України дає змогу визначити її місце в розвитку інноваційного сектору держави. Як видно з рис. 2, Дніпропетровська область після міста Києва та Харківської області займає третє місце з упровадження інновацій. її відрив від Харківської області є несуттєвим.

Завершальним етапом дослідження стало встановлення зв'язку між використанням фінансових ресурсів на впровадження інновацій і практичним результатом інноваційної активності промислових підприємств регіону, який наведено в табл. 3. У цій таблиці проаналізовано динаміку обсягів фінансування інноваційної активності промислових підприємств Дніпропетровській області та відповідно динаміку питомої ваги реалізованої продукції в обсязі промислової та питомої ваги підприємств, що впроваджують інновації.

Як видно з табл. 3, динаміка економічних показників фінансування інноваційної діяльності в Дніпропетровській області у 2000-2012 рр. свідчить про абсолютне збільшення приросту загальної суми витрат у 2012 р. відносно базового 2000 року. Тобто обсяг інноваційного інвестування у промисловість у 2012 р. на 5,21 раза зріс порівняно з базовим 2000 роком. Нестабільну ситуацію, фінансування інноваційної діяльності характеризує кризовий 2008 рік. Графа «Частка Дніпропетровської області» в табл. 3 відображає розрахунок відсоткового відношення фінансування Дніпропетровської області до загальних витрат на весь інноваційний сектор України. Отже, процес фінансування інноваційної діяльності характеризується залежністю від економічного стану національної та світової економіки. Тобто, спад в економіці позначається на погіршенні розвитку інноваційної діяльності.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наведені в табл. 3 дані свідчать про негативну тенденцію впровадження інновацій на промислових підприємствах у Дніпропетровській області. Показник питомої ваги підприємств, що впроваджували інновації за 2012 р. зменшився на

5,9 % відносно базового 2000 року. Незначне покращення спостерігалось у передкризові 2005-2007 рр., тобто збільшення на 0,2 % у 2005 р. та на 1,6 % у 2006 р. відносно 2004 року. Мінімум питомої ваги підприємств, що впроваджували інновації, спостерігається у 2011 р. та становить 0,5 %, а максимум - у 2006 р. (5,7 %). Із 2006 р. спостерігається поетапне зменшення питомої ваги реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової. Найбільше значення питомої ваги підприємств, що впроваджували інновації, спостерігається у 2000 р. та становить 13,6 %. Тісної кореляції між обсягами інвестування інноваційної діяльності та результатами інноваційної активності промислових підприємств не існує. Розраховувати на швидкий ефект інвестицій в інноваційну діяльність за нинішніх умов в Україні не варто. Тому державі та юридичним особам слід зосереджуватися на довгостроковому прогресивному результаті.

Висновки

Інноваційний розвиток промислових підприємств України має дегресивний характер. Це проілюстровано статистичними даними щодо питомої ваги підприємств, які впроваджували інновації, та питомої ваги реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової за період з 2000 по 2012 роки. Динаміка показників інноваційної активності свідчить про те, що з 2006 р. в Україні відбувається поетапне зменшення питомої ваги реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової. Тобто розвиток інноваційного сектору в стадії спаду, що у свою чергу впливає на зниження рівня конкурентоспроможності національної економіки на світовому рівні. Про це свідчать також дані звіту Всесвітнього економічного форуму [21].

Інноваційний розвиток регіонів є диспропорційним, наявна значна диференціація показників інноваційності за регіонами. Індекс конкурентоспроможності регіонів України засвідчує, що Харківська, Дніпропетровська та Донецька області є лідерами інноваційної активності. Аналіз статистичних даних інноваційної діяльності промислових підприємств Дніпропетровської області свідчить про її залежність від стану національної та світової економіки. Світова економічна криза вплинула на рівень фінансування інноваційної діяльності. Загальна сума витрат на фінансування інноваційної діяльності в Дніпропетровській області у 2009 р. суттєво зменшилася, що негативно позначилося на динаміці інноваційної активності в довгостроковому періоді. Східні області України мають переважаючу інноваційну активність. Спостерігається диспропорційність між інноваційною активністю регіонів та обсягами фінансування їх інноваційних процесів.

Література

МинцбергГ. Школы стратегий. Стратегическое сафари : экскурсия по дебрям стратегий менеджмента / Г.Минцберг, Б. Альстренд, Д. Лэмпел. - С.-Пб. : Питер, 200І. - ЗЗбс.

ЛавріненкоЮ. М. Інноваційний розвиток аграрної економіки / Ю. М. Лавріненко// Теорія і практика сучасної економіки : матеріали Х міжнар. наук.-практ. конф. - Черкаси : ЧДТУ, 2009. - Т. І. - С. І09-ІІІ.

КоржовЄ. О. Пріоритетні підходи до розроблення стратегічних карт забезпечення інноваційної активності машинобудівних підприємств / Є. О. Коржов, Н. О. Сімченко // Зб. наук. праць «Вісник ДДМА». - 20І2. - № І(2б). - Краматорськ : ДДМА, 20І2. - С. 224-229.

12. ДементьєвВ. Чому Україна не інноваційна держава : інституційний аналіз [Текст] / В Дементьєв, В. Вишневський // Економічна теорія. - 20ІІ. - С. 5-20.

Силантьєв С. О. Економічні механізми інноваційно активних підприємств / С. О. Силантьєв // Актуальні проблеми економіки : науковий економічний журнал / Національна академія управління. - К., 20ІЗ. - № 5 (І4З). - С. ІЗ2-І40.

ЙохнаМ. А. Економіка й організація інноваційної діяльності : навчальний посібник / М. А. Йохна, В. В. Стадник. - К.:Академвидав, 2005. - 400 с.

Чухрай Н. Товарна інноваційна політика : управління інноваціями на підприємстві : підручник / Н. Чухрай, Р.Патора. - К.:КОНДОР, 2006. - 398 с.

Размещено на Allbest.ru