Еволюція сутності поняття "діагностика" в економіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Еволюція сутності поняття «діагностика» в економіці

Вступ

Питання підвищення ефективності управління підприємствами займає вчених-економістів протягом багатьох десятиліть. Відомий на сьогоднішній день комплекс наукових розробок, концепцій, підходів, методів і методик значною мірою сприяє вирішенню покладених на них задач, однак розвиток управлінської практики виявляє нові проблеми сучасного підприємства як соціально-економічної системи, на яке впливає безліч внутрішніх та зовнішніх чинників. Ускладнення характеру діяльності підприємств в сучасних умовах висуває нові вимоги до інструментів управління і, зокрема, до методів дослідження й оцінки їх діяльності. Саме тому в даний час склалися об'єктивні передумови для застосування в системі управління підприємствами інструмента, який дозволяв би проводити детальне дослідження, одержувати достовірну і повну інформацію про діяльність підприємства, що служила би базою для розробки та прийняття ефективних управлінських рішень. На наш погляд, таким інструментом управління повинна стати економічна діагностика.

У результаті проведеного аналізу спеціальної літератури з питання застосування економічної діагностики в галузі економіки [3,5,15,17,18,19] встановлено, що незважаючи на тривалу еволюцію економічної діагностики як науки, все більше визнання її сучасною теорією і практикою, на нинішньому етапі ще не склалося єдиного погляду на розуміння сутності економічної діагностики, досить часто вона ототожнюється з економічним аналізом чи розглядається як його складова частина.

Постановка задачі. Метою статті є визначення особливостей поняття «економічна діагностика», яке має власний індивідуальний зміст та вимагає більш детального і комплексного дослідження діяльності підприємства з метою одержання максимально достовірної інформації про його поточний стан, перспективи та проблеми розвитку.

Результати

Термін «діагностика» (від грец. diagnostikos - спроможний розпізнавати, визначати, розрізняти) означає розпізнавання стану досліджуваного об'єкта за непрямими ознаками [7]. Інший можливий переклад цього терміну - вивчення стану об'єкта, у тому числі економічного, що відповідає традиційному поняттю економічного аналізу [1, с.223]. Спочатку поняття «діагностика» використовувалось лише як медичний термін [13, с.717], на початку ХХ ст. з'являється поняття «технічна діагностика» [14] і тільки в кінці ХХ ст. в сфері економічних досліджень починає застосовуватись термін «економічна діагностика» [3,5]. Застосування в економіці медичного терміну цілком закономірно, оскільки якщо ідентифікувати стан людини і підприємства, то стає можливим розгляд підприємства як складного «організму», який «живе», «хворіє», «видужує» як і будь-який інший організм, «...тому деякі закономірності, властиві біологічним системам, поширюються і на економічні» [10, с.46].

Виявлена актуальність застосування економічної діагностики в управлінні підприємством, все більше її визнання сучасною теорією і практикою, на жаль, поки що не призвело до завершеності загальноприйнятого понятійного апарата і не усунуло виниклих на перших етапах його розвитку протиріч. На відміну від медичної та технічної наук, для яких на даний момент теорія діагностики достатньо опрацьована, в економіці, з властивою їй невизначеністю ситуацій і серйозною обмеженістю інформації, що використовується, діагностика поки що не набула аналогічного звучання. Особливо це стосується опису діагнозів і можливих причин виникнення проблем, адже економічні явища є досить різноманітними. На наш погляд, труднощі, які виникають при розробці термінологічної та методологічної бази економічної діагностики можна пояснити, в першу чергу, її новизною як інструмента дослідження діяльності підприємства.

Вивчення спеціальної літератури з питання застосування діагностики в галузі економіки показало, що єдиної точки зору на розуміння її сутності немає.

На думку акад. Муравйова О.І., який провів перші загальні дослідження в області економічної діагностики в Росії у 80-і рр. XX ст., під економічною діагностикою підприємства необхідно розуміти «...спосіб встановлення характеру порушень нормального ходу господарського процесу на основі типових ознак, властивих тільки даному порушенню» [12, с.72]. Вчений вважає, що «економічна діагностика... повинна служити цілям експрес-аналізу, тобто аналізу швидкого і відносно дешевого... Можливо, що більш точним є визначення економічної діагностики як одного із прийомів аналізу, який дозволяє зробити висновок про будь-яку сторону діяльності об'єкта, не проводячи безпосередніх спостережень (вимірів) у цій сфері, а лише складаючи динаміку відповідних показників» [12, с.73]. Тобто економічна діагностика, на погляд Муравйова О.І., представляє собою новий напрямок економічного аналізу, в зв'язку з чим вчений ще у 1989 році відзначив: «Один зі способів уникнути підвищення трудомісткості аналізу…полягає в розвитку економічної діагностики - напрямку аналізу господарської діяльності, що дозволяє виявити і локалізувати порушення ходу відтворювального процесу на основі мінімальної кількості показників, взятих у динаміці» [18, с.17].

Такий підхід до економічної діагностики відображає її динамічний характер, тобто порівняння показників у часі і необхідність встановлення нормативних значень показників, які є найбільш інформативними для різних етапів розвитку підприємства. Як видно з наведеного визначення, економічна діагностика Муравйовим О.І. розглядається з погляду системи дій, необхідних для постановки діагнозу і виявлення якісних характеристик порушень у діяльності підприємства.

Більш узагальнено поняття діагностики розглядається Швиданенко Г.О. та Олексюк О.І., які під діагностикою розуміють процес оцінки на основі комплексу методичних прийомів стану об'єкта, предмета, явища чи процесу управління, що дає змогу виявити в них слабкі ланки та «вузькі місця». Тобто автори розглядають економічну діагностику «як процес розпізнавання й визначення негативних (кризових) явищ у діяльності підприємства на основі помічених локальних змін, установлених залежностей, а також особливо помітних явищ поточної підприємницької діяльності» 17, с.6.

Класичним визначенням економічної діагностики є визначення сформульоване Вартановим О.С., який розглядає економічну діагностику як складову частину комплексного економічного аналізу і вважає, що «економічна діагностика спрямована насамперед на оцінку стану економічних об'єктів в умовах неповної інформації з метою виявлення проблем розвитку і перспективних шляхів їх вирішення, а також на вивчення режимів функціонування самих систем» [3, с.10]. Вартанов О.С. вказує на суттєві відмінності діагностики від аналізу, які не враховуються багатьма авторами: на відміну від економічного аналізу, який направлений на вивчення динаміки економічних показників, діагностика дозволяє ще й виявляти «структуру зв'язків між цими показниками, щільність та динаміку цих зв'язків» [3, с.9]. На думку Вартанова О.С., введення терміна «діагностика» здійснено не з метою позначення нового виду аналізу, а для того, щоб підкреслити, що основна увага повинна приділятися інтерпретації тих чи інших економічних результатів діяльності підприємства. Вартанов О.С. вносить ряд конкретних пропозицій у теоретичне і практичне трактування діагностики, розвиває прийоми і методи економічної діагностики, але все ж таки вчений зупиняється тільки на окремих аспектах проведення економічної діагностики, справедливо відзначаючи, що проблема в цілому ще тільки починає досліджуватися і вимагає методологічних та прикладних розробок.

Соколовська З.М. [15] розглядає економічну діагностику з позицій системного підходу, що дозволяє не тільки всебічно оцінювати стан підприємства в умовах неповної інформації, але і виявляти проблеми його функціонування, а також визначати шляхи їх вирішення, враховуючи коливання параметрів системи. Крім того, з позицій даного підходу існує можливість вивчати режими функціонування системи в цілому.

Глазов М.М. визначає економічну діагностику як «вчення про методи та принципи розпізнавання дисфункцій і постановку діагнозу...або...процес постановки діагнозу об'єкту, що аналізується, з метою підвищення ефективності його функціонування, підвищення його життєздатності в умовах вільної конкуренції, вільного, нерегульованого ринку» [5, с.13].

Мескон М., Альберт М., Хедоурі Ф. розглядають економічну діагностику як початковий етап прийняття управлінських рішень і вважають, що «перший крок на шляху вирішення проблеми - визначення або діагноз, повний і правильний», а зміст економічної діагностики - «складають виявлення, розпізнавання або прогноз відхилень від нормального або запланованого ходу господарських процесів, визначення пов'язаних з цим причин і можливих наслідків» 11, с.125.

Верба В.А. та Решетняк Т.І. розширюють границі економічної діагностики й акцентують увагу на взаємозв'язку проблем підприємства, визначаючи діагностику як процес детального і поглибленого аналізу проблем, виявлення факторів, що впливають на них, підготовки всієї необхідної інформації для ухвалення рішення, а також виявлення головних аспектів взаємозв'язку між проблемами, загальними цілями і результатами діяльності підприємства [4, с.134]. Однак, на нашу думку, недостатньо на основі висновків про стан підприємства визначати проблемну ситуацію, необхідно розробляти конкретні рекомендації, цінність яких полягає не тільки в оцінці минулої діяльності підприємства, а й у запобіганні повторення виявлених проблем у перспективі. В зв'язку з цим, своєчасне проведення економічної діагностики діяльності підприємства надасть можливість заздалегідь, до моменту настання негативних тенденцій, виявити причини їх виникнення і відповідно зреагувати на них.

На нашу думку, найбільш точно підійшла до інтерпретації поняття діагностики проф. Лігоненко Л.О., яка пропонує розглядати діагностику як «систему ретроспективного, оперативного і перспективного цільового аналізу, спрямованого на виявлення ознак кризового стану підприємства, оцінку загрози його банкрутства та (або) подолання кризи» 9, с.102. Запропонований автором підхід суттєво розширює сферу економічної діагностики та коло завдань, що мають бути розв'язані. Економічна діагностика у даному визначенні не тільки має констатувати ступінь та причини «хвороби» підприємства, а й надавати суб'єктові управління аналітичну інформацію, необхідну для оцінки можливості, доцільності та передумов виведення підприємства з кризового стану.

Проведене нами дослідження сучасних наукових публікацій, присвячених аналізу господарської діяльності підприємства, показало, що в них часто економічна діагностика ототожнюється з економічним аналізом чи розглядається як його складова частина, визначаються єдині цілі, задачі економічної діагностики та економічного аналізу. Так, не розмежовує поняття «економічна діагностика» та «економічний аналіз» Черняк Ю.І., який відмічає, що «діагностика багато в чому переплітається з аналізом як за задачами, так і за методами, взаємодоповнюючи один одного» [16, с.98]. На думку автора, на відмінність від аналізу, який представляє собою переважно науково-теоретичне дослідження кабінетного типу, діагностика системи являється «польовим дослідженням» і базується на безпосередньому дослідженні об'єкта.

Французький економіст Коласс Б. у своїй роботі, присвяченій управлінню фінансовою діяльністю підприємства, використовує поняття фінансової діагностики. Автор не вводить чіткого визначення цієї категорії, але відзначає, що «займатися діагностикою - це значить розглядати фінансовий стан підприємства так, щоб виявити в динаміці симптоми явищ, що можуть затримати досягнення поставлених цілей і рішення задач, піддаючи небезпеці заплановану діяльність» [8, с.43]. Такий підхід відбиває досить вузьку спрямованість діагностики, тобто основний акцент робиться на діагностиці фінансового стану підприємства. Таким чином автор виділяє фінансову функцію в економічній діагностиці. Коласс Б. підкреслює необхідність проведення діагностики на етапі фінансового планування і, аналогічно вітчизняним дослідникам, розглядає діагностику як якісний опис явищ, що викликали дисбаланс у діяльності підприємства. На нашу думку, недоцільно обмежувати діагностику тільки дослідженням фактичного фінансового стану підприємства за допомогою моніторингу системи фінансових показників. Економічна діагностика діяльності підприємства за своїм змістом та спрямуванням є також діагностикою проблем, що виникли в процесі функціонування підприємства та можуть зумовити негативні наслідки для його життєдіяльності, генерувати загрозу виникнення ситуації банкрутства та припинення діяльності.

На думку Бухтіярової Т.І. економічна діагностика «тісно зв'язана з аналізом господарської діяльності. По суті, це одне й те саме, що й аналіз, але тільки на рівні, коли система для виробничої діяльності пропонується у вигляді певного рівня складності системи» [2, с. 123]. Уточнює це визначення Дмитрієва О.Г., яка вважає, що «економічна діагностика наближена до економічного аналізу, але це не одне й те саме. Вони різняться метою, задачами та інструментарієм, що використовується. Аналіз визначає кількісне значення параметрів, виявляє відхилення різних параметрів від норми, а діагностика (постановка діагнозу) - це агрегований синтетичний висновок про стан досліджуваного об'єкта, який складається на основі різної аналітичної інформації, її синтезу та співставлення. Тобто, головна відмінність економічної діагностики від аналізу полягає в її цільовій спрямованості на виявлення відхилень від норми, пошук патології» [6, с.22]. При цьому сукупність операцій, що локалізують причину відхилення об'єкта від нормального функціонування називають функціональною діагностикою, а що визначають відхилення параметрів об'єкта від заданої норми - параметричною діагностикою.

Погостинська Н.М. розрізняє поняття економічної діагностики й аналізу. Виходячи з їх головних функцій, автором сформульовані розбіжності цих понять: функція діагностики - встановлення факту; функція аналізу - встановлення причини [19, с.33]. У вузькому розумінні, діагностика визначається Погостинською Н.М. як виявлення проблем, а в широкому - як оцінка, розрізнення і розпізнавання проблем. Це є основою для розмежування понять «оцінка», «аналіз» і «діагностика» відносно економічного середовища, при цьому діагностика трактується як більш широке поняття, ніж оцінка й аналіз.

Викладені підходи підтверджують необхідність введення розмежування у використанні понять «економічної діагностики» та «економічного аналізу». Не заперечуючи, а навпаки підтримуючи думку про те, що економічна діагностика може бути використана в процесі аналізу об'єкта, на наш погляд, спірним моментом є виділення її в напрями економічного аналізу. Аналіз як філософська категорія ширше за категорію «діагностика підприємства», але поняття економічного аналізу значно вужче за поняття економічної діагностики. Економічний аналіз - це тільки інструмент, причому не єдиний, при проведенні економічної діагностики діяльності підприємства.

На нашу думку, економічній діагностиці притаманні свої особливості та специфічні риси.

По-перше, повертаючись до тлумачення термінів, «diagnosіs» - «розпізнавання», «визначення», а «analysis» - також в перекладі з грецької - «розкладання», «розчленовування», тобто аналіз можна представити як поділ різних об'єктів на складові частини, який здійснюється як в практичній, так і в теоретичній діяльності з метою пізнання деякого складного цілого. Таким чином, можна говорити не тільки про використання діагностики в процесі аналізу, але й про розпізнавання (економічну діагностику) за допомогою аналізу.

По-друге, метою економічної діагностики є виявлення проблем, «вузьких місць» у функціонуванні об'єкта, а аналізу, якщо згадати його призначення як прийому мислення з філософських позицій - фіксування особливостей, що відрізняють частини одну від одної.

По-третє, результатом аналізу повинен стати синтез, тобто об'єднання в єдине ціле роз'єднаних аналізом елементів. Одержання результату економічної діагностики потребує не тільки об'єднання елементів, але й прийняття на основі цього рішення, тобто постановки діагнозу.

По-четверте, відмінною рисою економічної діагностики є виявлення причинно-наслідкових зв'язків в об'єкті, визначення їх структури, цілеспрямованості та тісноти.

По-п'яте, для постановки діагнозу потрібен перелік типових симптомів проблемних ситуацій та причин їх виникнення. Знання симптому (ознаки) дозволяє швидко і досить точно встановити характер порушень, не здійснюючи безпосередніх вимірів, тобто без дій, що вимагають додаткового часу і коштів.

Таким чином, просліджується чітка тенденція до сприйняття економічної діагностики не просто як аналізу, а як дослідницького процесу, спрямованого на виявлення відхилень у роботі підприємства від певного нормативного стану.

Висновки

Проаналізувавши думки багатьох авторів, ми прийшли до висновку, що представлені точки зору дозволяють розкрити лише деякі сторони економічної діагностики. На наш погляд, економічну діагностику не можна розглядати ні як частину економічного аналізу, ні як допоміжній елемент в процесі дослідження, вона має власний індивідуальний зміст. Результати проведених нами досліджень з даної теми свідчать про те, що економічна діагностика вимагає більш детального і комплексного дослідження діяльності підприємства з метою одержання максимально достовірної інформації про його поточний стан і перспективи розвитку. Економічна діагностика покликана дати про об'єкт не тільки широкий спектр інформації у вигляді економічних показників, але й має абсолютно конкретну ціль - вдосконалити процес управління підприємством в умовах нестабільного динамічного середовища, що вимагає постійних корегувань в процесі управління з метою досягнення генеральної стратегічної мети. Здійснити це в рамках аналізу не є можливим у повній мірі, оскільки економічний аналіз має свої цілі та задачі і передбачає передусім отримання певної кількості ключових параметрів, що надають можливість визначити об'єктивну і точну картину стану підприємства. Тому, на наш погляд, економічну діагностику необхідно розглядати як один з етапів процесу управління, який передує прийняттю управлінських рішень та являє собою самостійний напрям зі своїми прийомами, елементами і методами проведення. У процесі управлінської діяльності після здійснення етапів обліку та аналізу конкретної ситуації, що вимагає прийняття рішення, органічно необхідним стає її діагностика, тобто визначення на основі системи розроблених типових ознак стану діяльності підприємства та можливих проблем в його розвитку, оскільки вибір адекватного управлінського рішення залежить від того, наскільки правильно оцінена конкретна ситуація. Відсутність даного етапу в процесі підготовки і прийняття управлінських рішень може ускладнювати весь подальший хід цього процесу.

Таким чином, проведене нами дослідження понятійного апарата економічної діагностики, узагальнення підходів до розкриття її змісту, яке надало нам можливість розглядати економічну діагностику як один із етапів процесу управління, що передує прийняттю управлінських рішень, підготувало теоретичну базу та виділило головні моменти для визначення ролі і місця економічної діагностики в системі управління діяльністю підприємства, виявило основні напрями для подальшої розробки методичних засад і практичного інструментарію економічної діагностики діяльності підприємства.

Література