Оцінка людського потенціалу споживчої кооперації України, як структурної компоненти добровільних об’єднань громадян сільських територій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка людського потенціалу споживчої кооперації України, як структурної компоненти добровільних об'єднань громадян сільських територій

Постановка проблеми

споживчий кооперація людський регіон

Людський потенціал є визначальним чинником соціально-економічного розвитку суспільства в умовах ринкової трансформації економіки України. Необхідність дослідження теоретико-методичних засад формування людського потенціалу добровільних об'єднань громадян сільських територій, його оцінки та визначення ролі людського потенціалу у забезпеченні розвитку добровільних об'єднань громадян, визначення концептуальних засад і стратегічних пріоритетів формування людського потенціалу добровільних об'єднань громадян сільських територій зумовили вибір теми даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед вітчизняних вчених, роботи яких присвячені формуванню і розвитку людського потенціалу, слід відзначити В. Антонюк, С. Бандур, Д. Богиня, О. Грішнова, М. Долішній, Т. Заяць, А. Колот, Т. Костишина, В. Лич, І. Кравченко, Г. Куліков, Е. Лібанова, Л. Лісогор, О. Макарова, О. Новікова, В. Новіков, С. Пирожков, В. Петюх, І. Петрова, М. Семикіна, Л. Семів, О. Стефанишин, А. Чухно та інші.

Вищезазначені дослідники зосередили свою увагу на державному і регіональному аспектах даної проблеми. Як показують дослідження, в сучасній економічній науці, недостатньо розкрито процес формування людського потенціалу в контексті забезпечення розвитку добровільних об'єднань громадян сільських територій. Особливої уваги в контексті формування людського потенціалу споживчої кооперації України, як структурної компоненти добровільних об'єднань громадян сільських територій, потребує його оцінка.

Постановка завдання. На основі викладеного можна сформулювати завдання дослідження, яке полягає в розробці теоретико-методологічних підходів до оцінки людського потенціалу та проведенння кластеризація і рейтингування регіонів України за значенням інтегрального індикатора людського потенціалу в контексті розвитку споживчої кооперації, як структурної компоненти добровільних обєднань громадян сільських територій.

Виклад основного матеріалу дослідження

Особливості формування людського потенціалу споживчої кооперації України, як структурної компоненти добровільних об'єднань громадян сільських територій, базуються на наступних засадах:

1) економічні, оскільки в умовах ринкової економіки в сфері господарської діяльності гарантуються економічні права сільського населення;

2) соціальні, адже кооперативна діяльність, в першу чергу, спрямована на підтримку слабо захищених, малозабезпечених верств населення;

3) політико-правові, що передбачають суспільний рух, законодавчу ініціативу з питань розвитку кооперації;

4) духовні, що передбачають створення можливостей для обміну інформацією і публічних висловлювань громадян.

Комплексна діагностика людського потенціалу в контексті розвитку підприємств споживчої кооперації України потребує розрахунку інтегрального індикатора як початкового етапу аналізу основних тенденцій в його формуванні та реалізації. Для розрахунку цього індикатора доцільно використовувати методику відбору показників, нормування та визначення вагових коефіцієнтів для розрахунку індексу людського розвитку, запропоновану РВПС України НАН України та Державним комітетом статистики України. Відповідно до цієї методики, на концептуальному рівні цілком логічним вважається здійснення системного аналізу проблеми, що передбачає її структуризацію; визначення питомого внеску кожного з структурних компонентів до кінцевого результату; розрахунок інтегральних регіональних індексів людського потенціалу [4, с. 19-21].

Найбільш прийнятним для побудови інтегрального індикатора людського потенціалу в контексті розвитку підприємств системи споживчої кооперації України є застосування ієрархічної схеми, згідно якій найбільш вагомий індикатор займає найвищий рівень, тоді як до нижчого рівня належать узагальнюючі, менш вагомі індикатори, які характеризують певні аспекти людського потенціалу.

Для відбору показників найбільш доцільне застосування методу факторного аналізу, який передбачає знаходження кореляційного зв'язку між окремими аспектами досліджуваного аспекту та дозволяє побудувати узагальнюючі фактори. Тому, в якості бази для побудови цих факторів відбираються групи показників, які систематизуються в залежності від характеру та міри їх впливу на вибраний залежний чинник.

При цьому необхідно враховувати, що у ряді випадків необхідною складовою процедури кількісної оцінки людського потенціалу в контексті розвитку підприємств споживчої кооперації України є попереднє нормування відібраних показників, яке забезпечує порівнянність існуючої інформаційної бази. Найбільш адекватним вважається нормування в залежності від належності показника до групи стимуляторів та дестимуляторів 4, с. 19.

Для нормування показників-стимуляторів, збільшення яких стимулює зростання індикатора людського потенціалу в контексті розвитку підприємств споживчої кооперації України, використовується така формула:

Y _ij = (1)

де Z _ij - значення і-го показника в j-регіоні

Z _{i max} - максимальне значення і-го показника

Z _{i min} - мінімальне значення і-го показника.

Разом з тим, для нормування показників-дестимуляторів, зростання яких призводить до зменшення індикатора людського потенціалу в контексті розвитку підприємств споживчої кооперації України, доцільно використовувати дану формулу:

Y _ij = _, (2)

Високий рейтинг регіону за нормованим показником-дестимулятором свідчить про превалювання позитивних тенденцій людського потенціалу в цьому регіоні, тоді як збереження високого рівня показника-стимулятора діє у протилежному напрямку.

Для розрахунку часткового індексу i_ij, який характеризує i-й аспект людського потенціалу в контексті розвитку підприємств споживчої кооперації України у j-му регіоні, може бути використана формула:

i_ij = , (3)

де_і - ваговий коефіцієнт для окремого показника Y_ij, який характеризує i-й аспект людського потенціалу;

Y_ij - нормований показник i-го аспекту людського потенціалу у j-му регіоні;

n - кількість показників, що характеризують і-й фактор людського потенціалу.

Наступним етапом аналізу людського потенціалу в контексті розвитку підприємств споживчої кооперації України виступає розрахунок інтегрального індикатору людського потенціалу I_i, який обраховується на основі узагальнюючих індексів окремих його аспектів, значення вагових коефіцієнтів для кожного з яких обраховуються за аналогічною формулою.

Інтегральний регіональний індекс людського розвитку (РІЛР) розраховується, виходячи з загальних показників окремих його аспектів Ij за формулою:

 (4)

де: Ij - загальний показник j -го блоку людського розвитку в регіоні;

- вага, з якою загальний показник j -го блоку враховується при обчисленні інтегрального індексу реґіонального людського розвитку.

При цьому необхідно відзначити, що за умов застосування факторного аналізу для побудови узагальнюючих індексів доцільним, на нашу думку, є розрахунок ваг за факторними навантаженнями. Знаходження ваг, за умов використання цього методу, застосовується для визначення внеску кожного фактору до загальної дисперсії.

Завершальним етапом дослідження людського потенціалу в контексті розвитку підприємств споживчої кооперації України виступає здійснення системного аналізу проблеми оцінки його регіонального рівня. Загалом, кожний з показників системи, відіграючи важливу самостійну роль, виступає невід'ємною складовою формування узагальнюючого показника.

Високий рейтинг регіону за нормованим показником-дестимулятором свідчить про превалювання позитивних тенденцій людського потенціалу в контексті розвитку підприємств споживчої кооперації України в цьому регіоні, тоді як збереження високого рівня показника-стимулятора діє у протилежному напрямку.

Необхідною складовою процедури побудови інтегрального індикатору людського потенціалу в контексті розвитку підприємств споживчої кооперації України є визначення чинників впливу на вищезазначену систему, класифікація кількісних індикаторів стану розвитку людського потенціалу.

Формування інтегрального індикатора оцінки людського потенціалу в контексті розвитку підприємств споживчої кооперації України відбувається на основі 5 показників, які характеризують окремі аспекти людського потенціалу. Кожному з виділених показників відповідає свій секторний індекс:

фінансово-господарська діяльність:

індекс обсягу роздрібного товарообороту (+);

індекс фінансових результатів підприємств споживчої кооперації (+);

індекс прибутковості підприємств торгівлі (+);

індекс ефективності використання торгової площі (+);

індекс пайового капіталу (+);

пайові внески на одного пайовика (+);

індекс власних коштів в обороті на одного пайовика (+);

індекс прибутковості персоналу (+).

знання:

питома вага працівників з повною вищою освітою (+);

питома вага працівників з базовою вищою освітою (+);

питома вага працівників, що пройшли професійну підготовку (+);

вміння та здібності:

частка працівників у чисельності членів (пайовиків) (+);

індекс середньомісячного навантаження працівників торгівлі (+);

роздрібний товарооборот на одного пайовика (+);

чистий прибуток на одного пайовика (+);

культура:

індекс нагородження заохочувальними відзнаками працівників споживчої кооперації (+);

кількість пайовиків на одну винагороду (+);

індекс нагородження Знаком Пошани працівників споживчої кооперації (+);

здоров'я:

індекс використання фонду робочого часу (+);

індекс втрат робочого часу (-);

тимчасова непрацездатність в структурі фонду робочого часу (-);

питома вага працівників які були відсутні на роботі через тимчасову непрацездатність (-);

індекс середньої тривалості відсутності одного працівника (-).

Запропонована система показників, які характеризують окремі аспекти людського потенціалу та становлять основу розрахунку інтегрального індикатора людського потенціалу в контексті розвитку підприємств споживчої кооперації України.

Особливою проблемою є надання певних вагових значень блокам показників. При цьому найбільш доцільним видається визначення ваги за методом факторних навантажень. Найбільш доцільним, на нашу думку, видається визначення ваг за умов врахування суб'єктивності або об'єктивності характеру локального індексу по відношенню до людського потенціалу - t. При цьому t-складова вагового коефіцієнту формується як сума об'єктивних, суб'єктивно-об'єктивних та суб'єктивних показників, яким присвоюється відповідний ранг (в залежності від значимості цього чинника).

Залишковий ваговий коефіцієнт може бути розрахований за формулою:

Д = ; У _Д = 1 (5)

Згрупуємо індексовані параметри за групами відповідно до таблиці 1.

Таблиця 1 Індексовані параметри за групами

Знайдемо проміжні значення групових індексів і забезпечимо їх належність числовому проміжку від 0 до 1

Розвиток підприємств:

 (6)

Знання:

(7)

Вміння та здібності:

(8)

Культура:

(9)

Здоров'я:

(10)

Для розрахунку інтегрального індикатора людського потенціалу в контексті розвитку підприємств споживчої кооперації України скористуємося формулою:

(11)

Таким чином отримаємо інтегрований показник, що описує стан людського потенціалу в контексті розвитку підприємств та обмежений границями 0 та 1.

Виходячи з початкових індексів Х_і отримаємо формулу інтегрального індикатора:

(12)

Перевіримо, чи існує залежність між нашим інтегральним індикатором та економічними показниками. Для цього обчислимо інтегральний показник на множині відомих даних.

Дослідимо розподіл значень продуктивності праці в залежності від значень індикатора (табл. 2).

Таблиця 2.

З наведеної таблиці бачимо, що більшим значенням K_лп відповідають більші середні значення продуктивності.

Аналогічну закономірність можна помітити і дослідивши розподіл середніх величин ефективності роботи персоналу (табл. 3).

Таблиця 3

Крім того існування залежності можемо дослідити і методом регресійного аналізу (табл. 4).

Таблиця 4

Як бачимо з таблиці Р-значення не перевищують 0,05, з чого можна зробити висновок про існування зв'язку.

Також з таблиця регресійної статистики свідчить. що близькість коефіцієнта кореляції Пірсона до 1 (r = 0,976) говорить про високий ступінь вірогідності гіпотези про існування зв'язку між інтегральним індикатором людського потенціалу в контексті розвитку підприємств споживчої кооперації України та соціально-економічними показниками (табл. 5)

Таблиця 5

Розрахуємо інтегральний індикатор станом на 2011 рік.

Результати авторських розрахунків інтегрального індикатору людського потенціалу в контексті розвитку підприємств споживчої кооперації України та рейтинги регіонів України за його рівнем представлені у таблиці 6.

Таблиця 6 Розподіл областей за значеннями інтегрального індикатора людського потенціалу в контексті розвитку підприємств споживчої кооперації України

На основі проведених досліджень можемо стверджувати, що рівень інтегрального індикатору людського потенціалу в контексті розвитку підприємств споживчої кооперації України має суттєву регіональну диференціацію; найвищий рівень інтегрального індикатору в контексті розвитку підприємств споживчої кооперації України мають облспоживспілки з розвиненою ринковою інфраструктурою в різних галузях та високими кількісними та якісними показниками діяльності (Житомирська, Харківська, Вінницька облспоживспілки; Кримспоживспілка); низький рівень інтегрального індикатору людського потенціалу в контексті розвитку підприємств споживчої кооперації України мають облспоживспілки у яких низький рівень конкурентоспроможності підприємств, негативні показники, що характеризують знання, вміння, культуру та здоров'я працівників (Дніпропетровська, Волинська, Львівська, Хмельницька, Чернігівська облспоживспілки).

У цілому диференціація облспоживспілок України за рівнем інтегрального індикатору людського потенціалу в контексті розвитку підприємств споживчої кооперації України зумовлена нерівномірністю існуючого розвитку регіонів та облспоживспілок.

Висновки з проведеного дослідження

З наведеного вище можна зробити наступні висновки. Ефективне формування людського потенціалу в контексті розвитку підприємств споживчої кооперації суттєво залежить як від держави та і від умов, які створюються в споживчій кооперації України.

Оцінка людського потенціалу та його впливу на розвиток споживчої кооперації України дають підстави вважати, що система споживчої кооперації, як структурна компонента добровільрих обєднань громадян сільських територія, є структурованою та організаційною в часткою кооперативного сектору національної економіки України. Визначення відмінностей за інтегральним індикатором людського потенціалу контексті розвитку облспоживспілок споживчої кооперації зумовлено нерівномірністю економічного розвитку підприємств, існуючою різницею в обсягах наявних ресурсів людського потенціалу, ефективністю їх використання та підходами до формування.

Бібліографічний список

1. Бабенко С.Г. Трансформація кооперативних систем у перехідній економіці : [монографія] / С.Г. Бабенко. - К. : Наукова думка, 2003. - 332 с.

2. Кочума Ц.О. Проблеми й динаміка показників людського розвитку в Україні // Вісник Технолог, ун-ту Поділля. -- № 1. -- Ч. 2. -- Т. 2. -- Хмельницький, 2004. -- С. 198--201.

3. Людський розвиток в Україні: 2003 рік / Щорічна науково-аналітична доповідь / За ред. Е.М. Лібанової. -- К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2004. -- 290 с.

4. Людський розвиток регіонів України: методика оцінки і сучасний стан / Е.М. Лібанова, Н.С. Власенко, О.С. Власюк та ін. -- К.: 2002. -- 110 с.

Размещено на Allbest.ru