Методичні аспекти управління портфелем патентів підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Одним із ключових факторів конкурентоспроможності підприємства є його інтелектуальна власність, в тому числі і портфель патентів. Проте саме лише володіння таким портфелем не може забезпечити сильну конкурентну позицію на ринку. Необхідною умовою її досягнення є здійснення ефективного управління використанням інтелектуальної власності.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемам управління інтелектуальною власністю присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних дослідників Зінова В.Г., Лукічової Л.І., Єгоричева Д.Н., Наумова В., Полторака А. та інших. При цьому недостатньо розробленими залишаються проблеми методичного забезпечення процесу управління інтелектуальною власністю.

Метою статті є вдосконалення методичної бази управління використанням портфеля патентів підприємства.

Патенти і патентні заявки, що складають портфель патентів, можна розділити на три категорії [4]: ключові, другорядні та непотрібні.

Ключові патенти захищають ключові технології. Вони підкреслюють виключність технологій, товарів чи послуг підприємства. У випадку порушення ключових патентів підприємство має справу з такими двома важливими негативними наслідками конкуренції, як втрата ринку та вимушене зниження цін. Другорядні патенти стосуються корисних чи потенційно корисних технологій, які не мають критичного значення для конкурентної позиції підприємства. Некорисні патенти відносяться до застарілих технологій або тих, що здавались багатообіцяючими, проте не виправдали очікувань. Підприємству необхідно відмовитись від патентів, що приносять збитки.

Для прийняття рішення про відмову чи залишення патенту в портфелі інтелектуальної власності підприємства та спосіб його використання пропонується застосування методу аналізу ієрархій.

Відповідно до цієї методології визначимо пріоритети альтернатив щодо їх ефективності та вартості. З цією метою необхідно розглянути альтернативи по відношенню до цілей, реалізації яких вони сприяють та здійснити оцінку втрат, які понесе підприємство в результаті їх прийняття. Для розрахунку ефективності альтернатив треба проаналізувати ієрархію цілей та характеристик альтернатив, а також самі альтернативи, щоб мати уявлення про те, яким є внесок кожної альтернативи в досягнення цілі.

Альтернативами в нашому випадку є використання об'єкта інтелектуальної власності у своїй господарській діяльності, продаж ліцензії на його використання третій особі, повна передача прав на об'єкт третій особі та відмова від патенту. В перших двох випадках об'єкт залишається в портфелі патентів підприємства, у двох останніх - вилучається з нього.

Цілями, яких можна досягти з використанням об'єкта інтелектуальної власності (вигодами), на нашу думку є (рис. 1):

· конкурентні переваги, що їх забезпечує використання об'єкта інтелектуальної власності;

· завоювання певної ринкової ніші, в тому числі і створення нових ринків;

Рис. 1. Вигоди від використання ОІВ

інтелектуальний власність конкурентоспроможність портфель

· дохід (в тому числі від зниження собівартості, надходження від продажу прав на об'єкт інтелектуальної власності, роялті тощо);

· покращення умов праці за рахунок впровадження нової технології;

· зниження шкідливого впливу на зовнішнє середовище.

Наступним етапом є розгляд ієрархії для втрат підприємства, пов'язаних з реалізацією альтернатив. Вони, на нашу думку, будуть наступними:

· витрати на підтримання патенту в силі (виплата зборів Патентному відомству);

· втрачена вигода при використанні інтелектуального продукту третіми особами (в тому числі неправомірне під час порушення патентних прав);

· витрати на захист прав інтелектуальної власності в суді (рис. 2).

Першим етапом аналізу є попарне порівняння вигод на предмет їх важливості для підприємства. Позначимо сукупність вигод як В1....В5. Тоді кількісні судження про пари (Ві, Вj) будуть представлені у вигляді матриці 5х5 В=(bij), де i, j = l…5. Елементи bij визначаються за наступними правилами:

· якщо bij= б, bji = l/б, б?0

· якщо судження такі, що Ві має однакову важливість із Вj, то bij=bji=1

Рис. 2. Втрати від використання ОІВ

Присвоївши значення для кожного bij та bji матриці, необхідно визначити власний вектор матриці, який після нормалізації стане вектором пріоритетів.

Далі за такою ж схемою здійснюємо попарне порівняння альтернатив відносно кожного елемента верхнього рівня (Вk) та розраховуємо вектори пріоритетів кожної матриці. Отримуємо матрицю пріоритетів, помноживши яку на вектор важливостей вигод, здійснюємо остаточний розрахунок коефіцієнтів вигод кожної з альтернатив (bk).

Аналогічним чином розраховуємо коефіцієнти втрат по кожній з альтернатив (dk). Критерієм для остаточного прийняття рішення є відношення bk/dk (табл. 1).

Таблиця 1

Використаємо вищеописану методику для прийняття рішення для конкретного патенту. Розглянемо патент UA № 11596 від 16.01.2006, F04B9/04 на корисну модель „Поршневий компресор” ВАТ „Полтавський турбомеханічний завод”. Спочатку порівняємо вигоди підприємства. Для попарного порівняння вигод пропонується скористатись шкалою, що має 9 значень. Такий вибір ґрунтується на проведених дослідженнях [4] стосовно можливості людини здійснювати якісні розмежування, що представлена п'ятьма визначеннями: рівний, слабкий, сильний, дуже сильний та абсолютний. Для більшої точності та можливості компромісу між сусідніми визначеннями додається ще чотири значення. Отже, маємо шкалу з дев'ятьма градаціями. В результаті попарного порівняння важливості вигод для підприємства отримуємо матрицю (табл. 2):

Таблиця 2

Після проведення розрахунків отримуємо вектор пріоритетів для вигод (1,31;2,21;0,94;0,33;0,2)т.

Таблиця 3 - Порівняння альтернатив відносно забезпечення конкурентних переваг

Аналогічно описаному вище здійснимо попарне порівняння альтернатив відносно кожної з вигод та розрахуємо для них вектори пріоритетів (табл. 3)

Таблиця 4 - Порівняння альтернатив відносно їх впливу на захват ринкової ніші

Таблиця 5 - Порівняння альтернатив відносно їх впливу на дохід

Таблиця 6 - Порівняння альтернатив відносно їх впливу на умови праці та екологію

Отримуємо матрицю пріоритетів для вигод (табл. 7)

Таблиця 7 - Матриця пріоритетів для вигод

Помноживши отриману матрицю пріоритетів по вигодах на вектор важливостей цих вигод для підприємства, отримаємо вигоди (bi) кожної з альтернатив (0,41934; 0,237558; 0,088902; 0,08546)т

Аналогічно здійснимо порівняння втрат та розрахуємо вектор пріоритетів (табл. 8):

Таблиця 8 - Порівняння втрат

Далі здійснюємо порівняння альтернатив відносно кожної втрати та розраховуємо для них вектори пріоритетів (табл. 10).

Таблиця 9 - Порівняння альтернатив відносно витрат на захист прав

Таблиця 10 - Порівняння альтернатив відносно втраченої вигоди

Таблиця 11 - Порівняння альтернатив відносно витрат на підтримання патенту в силі

Для отримання коефіцієнтів втрат di помножимо матрицю пріоритетів відносно втрат на вектор їх важливостей та отримаємо вектор (0,197357; 0,120854; 0,225799; 0,455991)т

Для прийняття рішення необхідно знайти відношення bi/di (табл. 12).

Таблиця 12

Результати проведених розрахунків дають підстави для прийняття рішення щодо продовження використання даної розробки на підприємстві, тобто залишення патенту UA № 11596 в портфелі інтелектуальної власності підприємства.

Таким чином, використання пропонованої методики дає можливість підвищити ступінь економічної обґрунтованості прийняття рішень щодо об'єктів інтелектуальної власності, які є складовими портфеля інтелектуальної власності підприємства.

Список літератури

1. Лукичева Л.И., Егорычев Д.Н. Внутрифирменное управление интеллектуальными активами. - М.: ООО «Омега-Л», 2004. - 192 с.

2. Зинов В.Г. Управление интеллектуальной собственностью. - М.: Дело, 2003. - 512 с.

3. Наумов В. Вопросы защиты и управления интеллектуальной собственностью в индустрии.

4. Полторак А., Лернер П. Основы интеллектуальной собственности.: Пер. с англ.. - М.: „Вильямс”, 2004. - 208 с.

Размещено на Allbest.ru