Підвищення рівня економічної безпеки енергогенеруючих підприємств на основі моніторингу оборотних коштів

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Підвищення рівня економічної безпеки енергогенеруючих підприємств на основі моніторингу оборотних коштів

Ружицький Андрій Валерійович

Київ - 2014

Размещено на http://www.allbest.ru//

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки та підприємництва Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:кандидат економічних наук, доцент

Хринюк Олексій Сергійович,

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»,

доцент кафедри економіки і підприємництва

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор

Крикавський Євген Васильович,

Національний університет

«Львівська політехніка»,

завідувач кафедри маркетингу та логістики

кандидат економічних наук, доцент

Кузенко Тетяна Борисівна,

Харківський національний економічний університет

імені Семена Кузнеця, доцент кафедри фінансів

Захист відбудеться 23 грудня 2014 р. о 1400 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.002.23 у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» за адресою: 03056, м. Київ-56, просп. Перемоги, 37, корпус 7, ауд. 41-б.

З дисертацією можна ознайомитись у Науково-технічній бібліотеці ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» за адресою: 03056, Київ, просп. Перемоги, 37.

Автореферат розісланий «___» листопада 2014 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,О. В. Зозульов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Функціонування енергогенеруючих підприємств України відбувається в умовах дії низки загроз, які можуть здійснювати суттєвий дестабілізуючий вплив як на економічну безпеку самих підприємств, так і на енергетичну безпеку держави в цілому. Тому особливої актуальності набувають наукові розробки щодо забезпечення економічної безпеки зазначених підприємств. Оборотні кошти наповнюють ресурсами діяльність підприємств та забезпечують фінансування програм розвитку. Формування ефективно діючої системи забезпечення економічної безпеки потребує обґрунтування, розробки та застосування відповідних інструментів управління, насамперед моніторингу оборотних коштів, який би враховував їх вплив на економічну безпеку підприємств в поточному періоді та у майбутньому. Енергогенеруючі підприємства становлять основу енергозабезпечення інших установ, організацій, підприємств та населення, а тому їх економічна безпека має особливе значення у економічній безпеці останніх та країни у цілому, що обумовлює актуальність обраної теми.

Дослідженню сутності оборотних коштів присвячено праці І. Власової, Л. Носач, Н. Смолякової та інших. У працях І. Бланка, М. Білик, О. Гнатів, Є. Дубровської, Л. Лігоненко і Дж. Ван Хорна розроблено основні засади щодо формування управління оборотними коштами підприємства. Загальні аспекти функціонування підприємства в ринкових умовах досліджували такі вчені, як Д. Стеченко, Г. Яловий та інші. Проблематика функціонування суб'єктів господарювання в контексті зменшення ризиків та загроз їх діяльності знайшла відображення у працях таких вчених, як Т. Васильців, С. Войтко, О. Гавриш, І. Крейдич, П. Круш, В. Марченко, О. Охріменко, О. Солнцев та інших. Деякі аспекти управління оборотними коштами як складової антикризового менеджменту висвітлили К. Горячева, К. Залогіна, Л. Лігоненко, Л. Єгорова та інші. Специфіка функціонування підприємств енергетичного комплексу знайшла відображення у працях І. Недіна, О. Рижова та інших, які розглянули особливості організації фінансових потоків на енергетичному ринку України; Н. Караєвої, В. Розсохи, в чиїх роботах досліджено сутність ризиків та загроз енергоринку України; В. Дергачової, В. Ємєліна, С. Єрмілова, Ю. Камко, Є. Крикавського, З. Люльчак, які проаналізували проблеми ринкового розвитку підприємств енергетичного комплексу. Проблематика підвищення економічної безпеки суб'єктів господарювання і зменшення ризиків та загроз їх діяльності знайшла відображення у працях таких вчених, як Н. Гічова, А. Кірієнко, Т. Кузенко, І. Мунтіян, К. Половнєв, В. Пономарьов, О. Свірідова, О. Хринюк, Л. Шемаєва та інших.

Натомість певний комплекс проблем забезпечення економічної безпеки дотепер вирішений не повністю. Зокрема, не з'ясовано сутність та особливості впливу оборотних коштів на економічну безпеку підприємства, поза увагою науковців залишається специфіка впливу оборотних коштів на економічну безпеку енергогенеруючих підприємств України. Потребують удосконалення методи оцінювання впливу стану оборотних коштів на економічну безпеку. Усе це зумовлює необхідність проведення комплексного наукового аналізу процесів, що відбуваються у сфері управління оборотними коштами, та їх впливу на стан економічної безпеки підприємств.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до напрямів науково-дослідної роботи кафедри економіки та підприємництва Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» за темою «Управління підприємствами та шляхи підвищення ефективності їх діяльності» (Номер державної реєстрації - 0109u008919). Автором розроблено розділ «Підвищення рівня економічної безпеки енергогенеруючих підприємств на основі моніторингу оборотних коштів».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення та розвиток теоретико-методичних положень і обґрунтування практичних рекомендацій щодо підвищення рівня економічної безпеки енергогенеруючих підприємств на основі удосконалення моніторингу оборотних коштів.

Відповідно до мети було поставлено такі завдання теоретичного, методичного та практичного спрямування:

уточнити понятійний апарат теорії економічної безпеки підприємства;

обґрунтувати принципи оцінювання впливу оборотних коштів на економічну безпеку підприємства;

удосконалити існуючий підхід до аналізу впливу оборотних коштів енергогенеруючих підприємств на економічну безпеку;

провести моніторинг оборотних коштів у контексті забезпечення економічної безпеки енергогенеруючих підприємств;

удосконалити методичні положення щодо оцінювання економічної безпеки енергогенеруючих підприємств на основі управління оборотними коштами;

удосконалити науково-методичні засади моніторингу оборотних коштів з урахуванням економічної безпеки підприємства на різних часових горизонтах;

запропонувати концептуальні положення до обґрунтування вибору управлінських альтернатив, спрямованих на підвищення економічної безпеки підприємства, за результатами моніторингу оборотних коштів.

Об'єктом дослідження є управління економічною безпекою підприємства. оборотний управлінський безпека енергогенеруючий

Предметом дослідження є сукупність теоретичних і науково-методичних положень та практичних рекомендацій щодо підвищення економічної безпеки енергогенеруючих підприємств на основі здійснення моніторингу оборотних коштів.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є загальнонаукові засади і положення економічної теорії, логічний і системний підходи до аналізу економічних процесів і явищ, які пов'язані з управлінням оборотними коштами та поняттям «економічна безпека підприємства». Вибір наукового інструментарію зумовлений специфікою мети, об'єкта та предмета дослідження, а також конкретних дослідницьких завдань. У роботі застосовано такі методи: індукції та дедукції (для розкриття сутності оборотних коштів та економічної безпеки підприємства); логічного порівняння (для обґрунтування впливу оборотних коштів на економічну безпеку підприємства); методи економічного аналізу (для оцінювання рівня економічної безпеки та стану оборотних коштів досліджуваних підприємств); статистичні методи (для вивчення динаміки рівня економічної безпеки досліджуваних підприємств); динамічного нормативу (для оцінювання динаміки оборотних коштів у контексті їх впливу на економічну безпеку); метод системного узагальнення (для розробки впливу окремих характеристик оборотних коштів на рівень економічної безпеки підприємства).

Інформаційною базою дослідження є закони України, матеріали Державної служби статистики України, фінансова звітність ПАТ «Дніпроенерго» (м. Запоріжжя), ПАТ «Західенерго» (м. Львів), ПАТ «Київенерго» (м. Київ), ПАТ «Центренерго» (м. Київ), ПАТ «Донбасенерго» (м. Донецьк), праці вітчизняних і зарубіжних вчених, інформаційні матеріали національних і міжнародних інформаційних агентств, інформаційні ресурси Інтернету.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в удосконалені теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо підвищення економічної безпеки енергогенеруючих підприємств на основі моніторингу оборотних коштів. Основні положення дисертації, які мають наукову новизну і виносяться на захист, містяться у наступному:

уперше:

- запропоновано концептуальні положення вибору управлінських альтернатив, спрямованих на підвищення економічної безпеки енергогенеруючих підприємств, суть яких полягає в одночасному врахуванні її рівня та потенціалу, а також стану оборотних коштів на різних часових горизонтах (поточному, тактичному та стратегічному), і ґрунтуються на принципах системності, неперервності, адаптивності та формують механізм підвищення економічної безпеки підприємства на основі моніторингу оборотних коштів, що дозволяє своєчасно вжити випереджувальні заходи з управління оборотними коштами з метою недопущення зниження економічної безпеки не лише в поточному, але й у майбутньому періоді;

удосконалено:

- композицію принципів оцінювання впливу оборотних коштів на економічну безпеку, в яку, на відміну від наявних, включено такі принципи: взаємопов'язаності (управління оборотними коштами має здійснюватися у межах загальної системи управління економічною безпекою); диференціації (виділення дії окремих складових оборотних коштів на економічну безпеку на різних часових горизонтах); діалектичності (ліберальна та консервативна політика одночасно здійснюють і позитивний, і негативний вплив на економічну безпеку), що дозволяє виокремити найбільш вагомі внутрішні та зовнішні фактори і складові управління рівнем та динамікою економічної безпеки;

- реалізацію нормативно-порівняльного підходу до аналізу оборотних коштів енергогенеруючих підприємств, який, на відміну від існуючих, доповнено методом порівняння з нормативами, що характеризують стан оборотних коштів у цілому за певний період, а не порівнюють ситуативні значення їх показників, що дозволяє виявити найбільш проблемні місця в управлінні оборотними коштами підприємств;

- реалізацію науково-методичного підходу до оцінювання економічної безпеки енергогенеруючих підприємств, який, на відміну від відомих, ґрунтується на використанні методу динамічного нормативу та принципу формування впорядкованого (у напрямі підвищення впливу на економічну безпеку) еталонного ряду динаміки показників оборотних коштів, що дає змогу враховувати тенденції показників та вирішити проблему невизначеності питомої ваги окремих складових в узагальнюючому показнику економічної безпеки;

- науково-методичні засади моніторингу оборотних коштів енергогенеруючих підприємств, які, на відміну від існуючих, доповнено процесом формування еталонних матриць тенденцій показників оборотних коштів, динаміки потенціалу економічної безпеки та стратегічної безпеки, що дозволяє покращити аналітичність даних моніторингу та об'єктивність оцінок впливу оборотних коштів на економічну безпеку в різних часових горизонтах;

дістали подальшого розвитку:

- понятійний апарат теорії економічної безпеки підприємства щодо уточнення змісту поняття «економічна безпека підприємства», що, на відміну від відомих, враховує такі складові, як «поточний рівень економічної безпеки» та «потенціал економічної безпеки підприємства», і дозволяє врахувати темпоральний компонент під час оцінювання економічної безпеки підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані наукові розробки можуть служити науковою основою управління оборотними коштами енергогенеруючих підприємств для забезпечення їх економічної безпеки.

Одержані результати впроваджені у виробництво на енергогенеруючих підприємствах України: ПП «Енерголісбуд-2008» (довідка № 27 від 02 вересня 2013 р.), ПП «Маяк» (довідка № 36 від 08 липня 2013 р.), ТзОВ «Сібекс» (довідка № 24 від 15 травня 2013 р.), ТЕЦ-5 СВП «Київські ТЕЦ» ПАТ «Київенерго» (довідка № 028/21/7396 від 22 вересня 2014 р.). Основні види діяльності: ПП «Енерголісбуд-2008», ТзОВ «Сібекс», ПП «Маяк» - виробництво електроенергії, розподілення електроенергії; ПАТ «Київенерго» - виробництво електроенергії, розподілення електроенергії, постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені у роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом власних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати, викладені в дисертації, доповідалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку на таких міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління» - м. Київ, НТУУ «КПІ», 2011 р.; «Проблеми економіки підприємств в сучасних умовах» - м. Київ, НУХТ, 2011 р.; «Развитие учета и аудита как основы информационно-аналитической системы предприятия» - м. Харків, ХПІ, 2011 р.; «Актуальні питання забезпечення стійкого розвитку національного господарства» - м. Кременчук, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, 2011 р.; «Сучасний менеджмент: проблеми теорії та практики» - м. Кривий Ріг, Криворізький національний університет, 2012 р.; «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України», м. Дніпропетровськ, 2012 р; «Розвиток підприємництва як фактор росту національної економіки» - м. Київ, 2012 р.

Публікації. Результати дослідження опубліковано в 22 наукових працях загальним обсягом 9,13 ум. друк. арк., із них 18 статей у фахових виданнях, 4 в інших виданнях. Особисто автору належить 6,83 ум. друк. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 211 найменування. Робота містить 38 таблиць, зокрема одна займає повну сторінку; 32 рисунки, з них один займає повну сторінку; 11 додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить 172 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, завдання та визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, основні положення дисертації, що становлять наукову новизну, подано практичне значення одержаних результатів та інформацію щодо апробації результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі - «Теоретичні основи забезпечення економічної безпеки підприємств на основі моніторингу оборотних коштів» - уточнено зміст поняття «економічна безпека підприємства», визначено роль оборотних коштів підприємства у забезпеченні його економічної безпеки, узагальнено теоретичні аспекти організації моніторингу оборотних коштів на підприємстві у системі забезпечення економічної безпеки.

Проведений в роботі критичний аналіз підходів науковців до сутності економічної безпеки підприємств дозволив обґрунтувати, що поняття «економічна безпека підприємства» розкривається через дві характеристики: «поточний рівень економічної безпеки» та «потенціал економічної безпеки підприємства». Перше є відносною комплексною характеристикою стану підприємств, що відображає рівень його можливостей функціонувати в поточному періоді. Друге є характеристикою здатності та можливості підприємств розвиватися у майбутньому. Комбінуючи напрям динаміки обох компонент (зростання, зменшення), доцільно виокремити три типи економічної безпеки з позиції управління оборотними коштами: стійка безпека (поточний рівень і потенціал зростають); нестійка безпека (поточний рівень зростає, але потенціал зменшується, і навпаки) та критична небезпека (одночасно зменшуються і поточний рівень, і потенціал).

Механізм управління економічною безпекою підприємства визначено як цілісну систему заходів суб'єктів управління, спрямовану на підвищення рівня економічної безпеки, які ґрунтуються на використанні об'єктивних економічних законів та нормативно-правових актів.

Оборотні кошти суттєво впливають на економічну безпеку енергогенеруючих підприємств. Найбільш негативно на економічну безпеку підприємства впливає зростання дебіторської заборгованості (рис. 1). Збільшення дебіторської заборгованості спричиняє зростання кредиторської заборгованості, що спричиняє проблеми у формуванні необхідних запасів палива та унеможливлює виконання інвестиційних проектів з модернізації обладнання, що створює загрози економічній безпеці.

В управлінні оборотними коштами необхідно враховувати їх діалектичний вплив на складові економічної безпеки підприємств. Ліберальна політика щодо розрахунків за електро- та теплоенергію підвищує рівень економічної безпеки за рахунок отримання доходів у майбутньому, але одночасно знижує її за рахунок вимивання коштів у дебіторську заборгованість; консервативна політика, навпаки, позитивно впливає на економічну безпеку підприємства за рахунок зменшення дебіторської та кредиторської заборгованості, але водночас негативно впливає на можливість отримання доходів у перспективі. Отже, управління оборотними коштами має бути досить гнучким і враховувати поточний стан та потенціал економічної безпеки підприємства і повинне ґрунтуватися на моніторингу оборотних коштів.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 1. Дебіторська заборгованість в економічній безпеці енергогенеруючих підприємств

Головним змістом комплексного моніторингу оборотних коштів як інструменту управління виступає превентивний вплив, зміна процесів та стану оборотних коштів за рахунок управлінських дій, зворотній зв'язок через контроль обраної системи показників, які характеризують стан і тенденції оборотних коштів та рівень економічної безпеки. У результаті проведеного дослідження, а також узагальнення теоретичних засад організації моніторингу оборотних коштів у системі забезпечення економічної безпеки енергогенеруючих підприємств, обґрунтовано, що в межах комплексного моніторингу доцільно виокремлювати його постійно діючу частину (базовий моніторинг), суть якого полягає у виявленні проблемних ситуацій першого рівня: зміни швидкості процесів, що відбуваються в оборотних коштах; зміни спрямування процесів. Як доповнення до базового моніторингу доцільно використовувати проблемний моніторинг у випадку виявлення проблемних ситуацій другого рівня (розбалансування інтересів суб'єктів управління з метою підвищенням економічної безпеки підприємства), а також третього рівня (невідповідність чи неповнота інформації, яка отримується в межах базового моніторингу, неефективність застосовуваних інструментів аналітичної обробки інформації).

У другому розділі - «Оцінювання впливу управління оборотними коштами на формування економічної безпеки енергогенеруючих підприємств» - здійснено діагностику рівня економічної безпеки енергогенеруючих підприємств та проаналізовано формування економічної безпеки на основі управління оборотними коштами.

З рівнем економічної безпеки безпосередньо пов'язана ймовірність банкрутства підприємства - зі зростанням економічної безпеки ймовірність банкрутства зменшується, і навпаки. На основі проведеної в ході роботи діагностики ймовірності банкрутства згідно з моделями Терещенка, Альтмана та Спрінгейта встановлено, що енергогенеруючі підприємства мають низький рівень економічної безпеки (рис. 2).



Рис. 2. Середні значення інтегральних оцінок економічної безпеки енергогенеруючих підприємств згідно з дискримінантними моделями за 2007-2012 рр.

Розраховані за квартальними даними значення інтегральних функцій згідно з наведеними моделями вказують на відсутність змін у тенденціях інтегральних оцінок для всіх підприємств, а середні їх значення значно нижчі за граничні (для моделі Терещенка граничне значення інтегральної оцінки - 1, для моделі Альтмана - 1,8, для моделі Спрінгейта - 0,862). Це означає, що в більшості періодів інтервалу енергогенеруючі підприємства перебувають у зоні низької економічної безпеки. З метою встановлення впливу оборотних коштів на економічну безпеку було досліджено зв'язок пов'язаних з ними показників на динаміку інтегральних оцінок економічної безпеки (рис. 3).

Висока ймовірність банкрутства та її зростання вказує на низький рівень економічної безпеки у цілому. Враховуючи зв'язок дискримінантних моделей оцінки ймовірності банкрутства з оборотними коштами, визначено їх вплив на економічну безпеку. Як зону економічної безпеки ідентифіковано область, де ймовірність банкрутства за моделлю Терещенка низька. Відповідно, зона з низьким рівнем економічної безпеки (зона економічної небезпеки) - це область, де ймовірність банкрутства підприємств висока. Додатні абсолютні значення частки оборотних коштів у зміну інтегральної оцінки відображають позитивний вклад, але зважаючи на їх низькі значення, можна зробити висновок, що разом із від'ємними значеннями отримані результати у цілому вказують на негативний вплив динаміки оборотних коштів на підвищення економічної безпеки для ПАТ «Київенерго». Для решти досліджуваних підприємств вплив динаміки оборотних коштів на підвищення економічної безпеки незначний, що в умовах перебування підприємств у зоні низької економічної безпеки не може трактуватися позитивно.

Рис. 3. Внесок оборотних коштів у зміну інтегральних оцінок економічної безпеки енергогенеруючих підприємств 2007-2012 рр. *

*внесок оборотних коштів у зміну інтегральних оцінок розраховувався як відношення приросту показників, пов'язаних з оборотними коштами, до приросту інтегральної оцінки

На низький рівень економічної безпеки енергогенеруючих підприємств вказує переважання кредиторської заборгованості над дебіторською для всіх енергогенеруючих підприємств. Отже, головні акценти при формуванні економічної безпеки мають бути поставлені на зменшення зобов'язань підприємств перед кредиторами, що дозволить зменшити загрози економічної безпеки в поточному періоді. Зобов'язання енергогенеруючих підприємств сформовані переважно за рахунок кредиторської заборгованості за товари та послуги (60-90 % всіх зобов'язань) і меншою мірою за рахунок зобов'язань за авансами та короткостроковими банківськими кредитами. Для контрагентів найбільш суттєвими є зобов'язання за розрахунками з підприємствами та організаціями (кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги), а також банками.

Отже, для підвищення економічної безпеки в поточному періоді підприємствам необхідно налагодити своєчасні розрахунки із зазначеними групами контрагентів, однак для цього потрібно забезпечити надходження коштів на підприємства за рахунок роботи з погашення дебіторської заборгованості.

Проведений моніторинг оборотних коштів енергогенеруючих підприємств виявив, що в майбутніх періодах основні загрози економічній безпеці енергогенеруючих підприємств створюватимуться низькою керованістю дебіторської заборгованості. Основною проблемою є високий рівень сумнівної дебіторської заборгованості, питома вага якої для ПАТ «Західенерго» в окремі моменти становить майже 16 % від всього обсягу первісної дебіторської заборгованості, для ПАТ «Київенерго» - 50 %, а для ПАТ «Дніпроенерго» - майже 90 %. Фактично через дебіторську заборгованість відбувається втрата значної частини активів енергогенеруючих підприємств і саме у методах зменшення її розміру криються суттєві резерви підвищення економічної безпеки.

Оскільки економічна безпека підприємств залежить від стану та тенденцій складових оборотних коштів, здійснено оцінку ефективності формування економічної безпеки підприємств. Для цього застосовано метод динамічного нормативу. З метою створення еталона динаміки оборотних коштів вперше було побудовано ранжований ряд показників, що характеризують оборотні кошти. Ряд сформовано таким чином, щоб перевищення значення змін показника вищого рангу над відповідним показником нижчого рангу позитивно впливало на поточну економічну безпеку (табл. 1).

Таблиця 1

Впорядкований ряд показників окремих характеристик оборотних коштів та їх складових

Ранг	Показник	Формула розрахунку показника	Вплив позитивної динаміки на економічну безпеку
1	Індекс динаміки абсолютної ліквідності (Р1)	(Грошові кошти / поточні зобов'язання) на кінець періоду/ (Грошові кошти / поточні зобов'язання) ) на початок періоду	Зростає можливість негайно виконати зобов'язання та профінансувати необхідні витрати
2	Індекс динаміки оборотності оборотних активів (Р2)	(Виручка від реалізації / середня величина оборотних активів) на кінець періоду / (Виручка від реалізації / середня величина оборотних активів) на початок періоду	Зростає інтенсивність грошового потоку, за рахунок чого за короткий час може бути накопичена необхідна сума для фінансування витрат та виконання зобов'язань
3	Індекс динаміки покриття (Р3)	(Поточні активи / поточні зобов'язання) на кінець періоду/ (Поточні активи / поточні зобов'язання) на початок періоду	Більше оборотних коштів, які потенційно можуть бути перетворені у грошові кошти і використані для фінансування потреб порівняно з поточними зобов'язаннями
4	Індекс динаміки фінансування за рахунок стабільних джерел (Р4)	((Довгострокові зобов'язання + короткострокові кредити банків) / власний капітал) на кінець періоду/ ((Довгострокові зобов'язання + короткострокові кредити банків) / власний капітал) на початок періоду	Зменшується частка поточних зобов'язань у загальних обсягах фінансування діяльності, які необхідно виконувати негайно

Для показників (індекс динаміки абсолютної ліквідності), (індекс динаміки оборотності оборотних активів), (індекс динаміки покриття) і (індекс динаміки фінансування за рахунок стабільних джерел) має виконуватися умова , що забезпечує підвищення економічної безпеки підприємства.

У разі порівняння двох впорядкованих рядів, кожен з яких містить 5 показників, кореляція між ними вважається істотною на рівні значимості 0,95, якщо коефіцієнт кореляції Спірмена перевищує , для коефіцієнта Кендела (у протилежному випадку нема підстав вважати, що між рядами існує кореляція). Порівнюючи фактичні значення кореляції (табл. 2) з критичними, можна зробити висновок про відсутність кореляції між фактичними рангами показників та їх рангами в еталонному ряду - це свідчить про те, що всі чотири досліджувані підприємства мають низьку ефективність управління поточною економічною безпекою: їх динаміка протилежна еталонному режиму, що відповідає не підвищенню, а зниженню економічної безпеки.

Інтегральний показник відхилення фактичного ряду від еталонного, що розраховувався за формулою , відображає загальну оцінку відхилення динаміки показників-індикаторів від ідеальної траєкторії динаміки оборотних коштів, яка відповідає підвищенню поточної економічної безпеки підприємства, а тому може використовуватися як інтегральний показник ефективності управління економічною безпекою підприємства (табл. 2).

Порівняння рангів фактичного впорядкованого ряду динаміки показників з рангами еталонного ряду дозволяє встановити ступінь її відповідності режиму підвищення економічної безпеки за допомогою методів рангової статистики та подати інтегральний показник ефективності управління економічною безпекою підприємств.

Чим ближча така оцінка до одиниці, тим більш наближена фактична динаміка оборотних коштів та їх складових до еталонної, а отже тим вища ефективність (з позиції забезпечення економічної безпеки) управління ними.

Низькі значення коефіцієнтів рангової кореляції дозволяють зробити висновок щодо незначного рівня зв'язку фактичних показників динаміки величини оборотних коштів та їх складових з еталонними, які забезпечують економічну безпеку. На це ж вказує й інтегральний показник, значення якого значно менше від одиниці на всіх п'яти підприємствах, особливо для ПАТ «Дніпроенерго» та в окремі періоди для ПАТ «Київенерго» та ПАТ «Центренерго». Отже, ефективність управління економічною безпекою на досліджуваних підприємствах є низькою.

Негативні тенденції в управлінні економічною безпекою пояснюються саме відсутністю на підприємствах складової управління оборотними коштами у системі формування економічної безпеки. Зокрема, недостатньо сформованою є оцінка стану оборотних коштів і стану економічної безпеки та прогноз змін стану оборотних коштів у майбутньому (що не дозволяє завчасно вживати заходів щодо їх покращання). На ПАТ «Центренерго» помітне зниження ефективності управління економічною безпекою спостерігалося у 2010 р. (зменшення з 0,39 до 0,14 (табл. 2)) за рахунок збільшення поточних зобов'язань; на ПАТ «Київенерго» в 2012 р. відбулося суттєве зростання дебіторської заборгованості, що зумовило зменшення оборотності активів, коефіцієнта абсолютної ліквідності й негативно вплинуло на економічну безпеку ( від 0,56 до 0,02). Постійне зниження оборотності активів за рахунок збільшення дебіторської заборгованості зумовлює кризу в управлінні поточною економічною безпекою ПАТ «Дніпроенерго». Таким чином, для досліджуваних підприємств актуальним є вдосконалення управління оборотними коштами на основі їх моніторингу.

Таблиця 2

Динаміка інтегрального показника ефективності управління економічною безпекою підприємств за 2009-2012 рр.

Показники	2009	2010	2011	2012
ПАТ «Київенерго»
Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена,	0,1	0,5	0,6	-0,8
Коефіцієнт рангової кореляції Кендела,	0	0,4	0,4	-0,6
Інтегральний показник ефективності управління економічною безпекою,	0,28	0,53	0,56	0,02
ПАТ «Західенерго»
Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена,	0,3	0,2	0	0,2
Коефіцієнт рангової кореляції Кендела,	0,2	0,2	0	0,2
Інтегральний показник ефективності управління економічною безпекою,	0,39	0,36	0,25	0,36
ПАТ «Центренерго»
Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена,	0,3	-0,3	0,6	0,6
Коефіцієнт рангової кореляції Кендела,	0,2	-0,2	0,4	0,4
Інтегральний показник ефективності управління економічною безпекою,	0,39	0,14	0,56	0,56
ПАТ «Дніпроенерго»
Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена,	-0,9	-0,5	-0,5	-0,9
Коефіцієнт рангової кореляції Кендела,	-0,8	-0,4	-0,2	-0,8
Інтегральний показник ефективності управління економічною безпекою,	0,005	0,075	0,1	0,005
ПАТ «Донбасенерго»
Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена,	-0,4	0	0	0,6
Коефіцієнт рангової кореляції Кендела,	-0,8	-0,4	-0,2	-0,8
Інтегральний показник ефективності управління економічною безпекою,	0,03	0,15	0,2	0,08

У третьому розділі - «Організаційно-економічний механізм підвищення рівня економічної безпеки енергогенеруючих підприємств на основі моніторингу оборотних коштів» - запропоновано науково-методичні засади формування моніторингу оборотних коштів з урахуванням майбутнього стану економічної безпеки, запропоновано науковий підхід до вибору управлінських альтернатив за результатами моніторингу, що дозволило одночасно врахувати стан окремих складових оборотних коштів та зміну економічної безпеки на різних часових горизонтах.

З метою вдосконалення управління економічною безпекою запропоновано здійснювати моніторинг впливу оборотних коштів на економічну безпеку підприємства послідовно в три етапи.

На першому етапі здійснюється ідентифікація динаміки об'єму оборотних коштів, а також стану економічної безпеки із застосуванням методу динамічного нормативу за допомогою оцінювання міри подібності зміни показників оборотних коштів еталонному ряду: , де - нормована міра відповідності еталонній динаміці, %; - елементи матриці фактичного зіставлення динаміки показників (можуть набувати значень «-1», «0», «1»); - елементи еталонної матриці (також можуть набувати значень «-1», «0», «1»); - кількість обраних показників (кількість рядків та стовпців у нормативній та фактичній матриці); - кількість ненульових елементів еталонної матриці.

Розроблену еталонну матрицю для оцінювання впливу тенденцій величини оборотних коштів та їх складових на економічну безпеку підприємства наведено в табл. 3.

Таблиця 3

Еталонна матриця для оцінювання впливу тенденцій величини оборотних коштів та їх складових на економічну безпеку підприємства*

Показники	D1	D2	D3	D4	D5	D6	D7	D8
Власний капітал, D1		1	0	-1	0	0	1	1
Позиковий капітал, D2	-1		-1	0	-1	0	0	0
Оборотні активи, D3	0	1		-1	1	1	1	1
Виручка від реалізації, D4	1	0	1		1	0	1	1
Дебіторська заборгованість, D5	0	1	-1	-1		1	1	1
Сумнівна дебіторська заборгованість, D6	0	0	-1	0	-1		0	0
Кредиторська заборгованість, D7	-1	0	-1	-1	-1	0		1
Заборгованість із розрахунків з бюджетом, соціальними фондами та персоналом, D8	-1	0	-1	-1	-1	0	-1

* Значення «1» відповідає випадку, коли динаміка темпів приросту показника у відповідному рядку вища за динаміку темпів приросту показника у відповідному стовпці, що позитивно впливає на економічну безпеку. Нижня половина матриці заповнена автоперенесенням

У процесі управління оборотними коштами перевіряється, чи перевищує фактична оцінка їх стану (нормована міра відповідності еталонній динаміці ) критичне значення (як критичний рівень обрано низьку і дуже низьку відповідність еталонній динаміці інтегрального показника стану розрахунків - < 50 %; ). Якщо стан оборотних коштів є критичним, необхідно вжити заходи оперативного плану.

На другому етапі моніторингу оцінюється потенціал економічної безпеки на тактичному горизонті. Для оцінювання потенціалу розроблено впорядкований нормативний ряд показників (табл. 4), з яким порівнюється фактичний. Для показників (індекс динаміки рентабельності продажів), (індекс динаміки фондовіддачі), (індекс динаміки продуктивності праці) додатково має виконуватися нерівність як умова підвищення потенціалу економічної безпеки.

Таблиця 4

Впорядкований ряд показників оцінювання потенціалу економічної безпеки підприємства на тактичному горизонті

Ранг	Показник	Формула розрахунку	Вплив позитивної динаміки показника на економічну безпеку
1	Індекс динаміки рентабельності продажів (Т1)	(Чистий прибуток / собівартість реалізованої продукції)поточн. період / (Чистий прибуток / собівартість реалізованої продукції)минул. період	Зростає частка вільних коштів підприємства, які воно може спрямовувати в майбутньому не лише на покриття витрат поточної діяльності, але й для розвитку
2	Індекс динаміки фондовіддачі (Т2)	(Вартість реалізованої продукції / середня вартість основних фондів)поточн. період / (Вартість реалізованої продукції / середня вартість основних фондів)минул. період	Більш продуктивно використовуються основні засоби, що вказує і на їх більш ефективне забезпечення відповідними оборотними активами (зокрема й за рахунок покращання розрахунків з дебіторами)
2	Індекс динаміки продуктивності праці (Т3)	(Вартість реалізованої продукції / середньоспискова чисельність працівників поточн. період / (Вартість реалізованої продукції / середньоспискова чисельність працівників)минул. період	Більш продуктивно використовуються трудові ресурси, зокрема й за рахунок покращання розрахунків з персоналом

Якщо динаміка потенціалу економічної безпеки негативна, то необхідно вживати заходи тактичного реагування - навіть у випадку, коли в поточному періоді стан та тенденції оборотних коштів не є критичними з позиції економічної безпеки.

На третьому етапі моніторингу оцінюється стратегічна економічна безпека. Якщо її динаміка негативна, то в майбутньому політика формування дебіторської заборгованості як найбільш значимого фактора впливу на економічну безпеку має бути більш наближеною до консервативної. Коли зазначений вплив позитивний, то політику формування дебіторської заборгованості підприємства доцільно змінювати в бік більш ліберальної.

Для оцінювання потенціалу економічної безпеки на стратегічному горизонті автором запропоновано показники і розроблено еталонний впорядкований ряд їх динаміки (табл. 5). Для показників С1 (індекс динаміки виробництва на підприємстві відносно галузі) та С2 (індекс динаміки коефіцієнта придатності основних виробничих фондів) додатково має виконуватися нерівність як умова зростання потенціалу економічної безпеки на стратегічному горизонті.

Для ідентифікації ступеня впливу оборотних коштів на економічну безпеку підприємства виокремлено такі стани: нормальний - відповідність еталонній динаміці найвища (нормована міра відповідності еталонній динаміці > 90 %) і дуже висока ( = 80-90 %); допустимий ( = 60-80 %); проблемний ( = 50-60 %); критичний ( < 50 %). Розроблену автором матрицю управлінських альтернатив залежно від стану оборотних коштів наведено в табл. 6.

У процесі апробації моніторингу оборотних коштів на ПАТ «Київенерго» встановлено, що тип економічної безпеки підприємства - «критична небезпека»: поточний рівень економічної безпеки та її потенціал знижуються (міра подібності динаміки показників еталонному ряду, яка вказує на зростання потенціалу економічної безпеки, становить лише 57 %). Стан оборотних коштів з погляду впливу на економічну безпеку підприємства є критичним (відповідність еталонній динаміці лише 46,5 %). Отже, в поточному періоді необхідною є негайна розробка та реалізація заходів щодо скорочення дебіторської заборгованості та зменшення періоду її інкасації, що забезпечить надходження коштів для скорочення кредиторської заборгованості, формування запасів та фінансування програм інвестиційного розвитку підприємства.

Таблиця 5

Впорядкований ряд показників потенціалу економічної безпеки підприємства на стратегічному горизонті

Ранг	Показник	Формула розрахунку	Вплив позитивної динаміки на економічну безпеку
1	Індекс динаміки виробництва на підприємстві відносно галузі (С1)	(Обсяг виробництва енергії на підприємствіпоточн.період / Обсяг виробництва енергії на підприємствіминул.період ) / (Обсяг виробництва енергії по галузі поточн.період / Обсяг виробництва енергії по галузіминул.період)	Підприємство краще організовує свою роботу, ніж інші підприємства галузі, отже, може виділяти більше коштів для покриття зобов'язань за розрахунками
2	Індекс динаміки коефіцієнта придатності основних виробничих фондів (С2)	(1 - залишкова вартість основних фондів / первісна вартість основних фондів)поточн. період / (1 - залишкова вартість основних фондів / первісна вартість основних фондів)минул. період	Зменшується ризик аварій та технологічних зупинок виробництва

Дослідження стану й тенденцій економічної безпеки на тактичному та стратегічному горизонтах прогнозу показало, що в майбутньому негативні тенденції будуть посилюватися. Отже, одночасно з оперативними повинні плануватися та реалізуватися заходи тактичного характеру. В стратегічному аспекті потрібно здійснювати перехід до максимально консервативної політики формування дебіторської заборгованості, що дозволить залучити кошти в оборот.

З метою вдосконалення організаційно-економічного механізму управління економічною безпекою, запропоновано формувати його на основі моніторингу через управління оборотними коштами.

Впровадження моніторингу оборотних коштів зумовить суттєві позитивні економічні ефекти, пов'язані з додатковим надходженням коштів за рахунок зменшення дебіторської заборгованості в результаті здійснюваних заходів. Проведене оцінювання показало, що у разі зменшення дебіторської заборгованості за рахунок вжитих заходів комплексу практичних рекомендацій на основі впровадження моніторингу на 2,5 % додаткові надходження коштів для ПАТ «Київенерго» становитимуть 65 млн. грн., а у разі зменшення дебіторської заборгованості на 25 % - 677 млн. грн. Додаткові надходження коштів можуть бути значними порівняно з усіма видами витрат підприємства і перевищуватимуть інвестиційні витрати підприємства у 2012 р. Отже, за рахунок впровадження моніторингу оборотних коштів ПАТ «Київенерго» матиме змогу суттєво збільшити фінансування інвестиційних програм, підвищити продуктивність праці за рахунок матеріального стимулювання та покращити стан розрахунків з постачальниками. Усі зазначені економічні ефекти позитивно впливатимуть на економічну безпеку ПАТ «Київенерго», сприятимуть її підвищенню в поточному періоді та в майбутньому.

Таблиця 6

Матриця управлінських альтернатив у забезпеченні економічної безпеки залежно від стану оборотних коштів

Стан оборотних коштів	Рівні розробки, управлінські дії
	Оперативний	Тактичний	Стратегічний
Нормальний	Продовження моніторингу	Продовження моніторингу	Коригування політики розрахунків з контрагентами у бік її лібералізації
Допустимий	Продовження моніторингу	Заходи щодо упередження розвитку негативних тенденцій	Дотримання існуючої політики взаєморозрахунків
Проблемний	Заходи з усунення проблем (комплекс управлінських дій визначається виявленими проблемами)	Заходи щодо нейтралізації розвитку негативних тенденцій у майбутньому	Внесення окремих змін у напрямі її більшої консервативності у політику взаєморозрахунків з дебіторами або кредиторами*
Критичний	Визначення і погашення найбільш критичних зобов'язань; процедури прискорення погашення простроченої дебіторської заборгованості; відтермінування / реструктуризація власних зобов'язань; переговори щодо можливості отримання банківського кредиту	Переговори щодо авансової оплати за теплоенергію в обмін на зниження її вартості; перенесення витрат на більш пізні періоди, крім тих, які життєво необхідні для забезпечення виробничого процесу	Коригування політики взаєморозрахунків у бік більшої консервативності

* Залежно від того, які показники оборотних коштів є найбільш проблемними. Консервативна політика в розрахунках з дебіторами максимально обмежує обсяги та терміни дебіторської заборгованості; у розрахунках з кредиторами максимально обмежує обсяг та термін кредиторської заборгованості

Ґрунтуючись на розробленому методичному забезпеченні моніторингу оборотних коштів запропоновано комплекс практичних рекомендацій щодо удосконалення забезпечення економічної безпеки як для ПАТ «Київенерго», так і для інших досліджуваних підприємств. По-перше, доцільним є впровадження на підприємствах системи моніторингу стану й тенденцій зміни оборотних коштів та економічної безпеки в поточному періоді, а також динаміки економічної безпеки у відповідності з розробленою методикою. По-друге, за результатами моніторингу мають вживатися необхідні заходи з корегування співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості. По-третє, для того, щоб максимально ефективно управляти економічною безпекою підприємства, необхідно завчасно корегувати управління оборотними коштами відповідно до поточного та майбутніх станів економічної безпеки підприємства.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення та наведено авторське вирішення наукової задачі, запропоновано наукові підходи та пропозиції, що спрямовані на вдосконалення управління економічною безпекою на основі моніторингу оборотних коштів. Розв'язання цієї задачі дозволяє суттєво вдосконалити методи та інструменти підвищення економічної безпеки енергогенеруючих підприємств, враховуючи вплив оборотних коштів.

1. Аналіз літературних та емпіричних даних показав, що підвищення економічної безпеки набуває особливого значення з наукової точки зору та практики управління підприємством. Надзвичайно важливе воно, зокрема для енергогенеруючих підприємств з огляду на їх складний економічний стан та роль, яку зазначені підприємства відіграють в забезпеченні енергетичної безпеки держави, що особливо актуально у сучасних умовах. Оборотні кошти є важливою складовою ресурсів, які забезпечують поточне функціонування енергогенеруючих підприємств та їх розвиток, і здійснюють суттєвий вплив на економічну безпеку. Тому управління оборотними коштами, має здійснюватися у контексті управління економічною безпекою підприємства.

2. На основі аналізу наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених визначено, що зміст поняття «економічна безпека підприємства» має трактуватися як комплексна відносна характеристика стану підприємства, що відображає рівень можливостей підприємства розвиватися у поточному періоді та у майбутньому, і включає поточний рівень економічної безпеки (можливості підприємства забезпечувати своє функціонування) та її потенціал (здатність розвиватися). Таке розуміння змісту економічної безпеки дозволяє, комбінуючи динаміку обох складових, виокремити три її типи - стійка безпека, нестійка безпека, критична небезпека - та врахувати, що в управлінні економічною безпекою необхідно зважати на її поточний стан та потенціал.

3. Досліджуючи роль оборотних коштів у забезпеченні економічної безпеки підприємства обґрунтовано, що оцінювання впливу оборотних коштів на економічну безпеку має ґрунтуватися на таких принципах: взаємопов'язаності (управління оборотними коштами має здійснюватися через управління економічною безпекою); диференціації дії окремих складових оборотних коштів на різних часових горизонтах (окремі складові оборотних коштів здійснюють різний вплив на економічну безпеку: грошові кошти та запаси впливають на економічну безпеку здебільшого у поточному періоді, а дебіторська заборгованість - на більш віддалених горизонтах); діалектичності впливу оборотних коштів на економічну безпеку (і ліберальна і консервативна політика управління оборотними коштами, зокрема пов'язаними з розрахунками, здійснює позитивний і негативний вплив на економічну безпеку). Тому в управлінні економічною безпекою енергогенеруючих підприємств має враховуватися вплив взаєморозрахунків з покупцями та постачальниками в поточному періоді та у майбутньому.

4. На основі економічного дослідження діяльності енергогенеруючих підприємств проведено діагностику рівня економічної безпеки з використанням дискримінантних моделей оцінювання ймовірності банкрутства, аналізу окремих показників фінансового стану та вдосконаленої комплексної методики оцінювання економічної безпеки на поточному, тактичному та стратегічному часових горизонтах. Встановлено, що рівень економічної безпеки енергогенеруючих підприємств є низьким, а найбільш суттєвий негативний вплив здійснює невідповідність дебіторської заборгованості показникам діяльності підприємств та кредиторської заборгованості - власному капіталу в джерелах фінансування оборотних коштів.

5. У процесі комплексного моніторингу оборотних коштів у контексті забезпечення економічної безпеки енергогенеруючих підприємств ПАТ «Дніпроенерго» (Запоріжжя), ПАТ «Західенерго» (Львів), ПАТ «Київенерго» (Київ), ПАТ «Центренерго» (Київ) виявлено основні загрози економічній безпеці підприємств. Встановлено, що економічну безпеку досліджуваних підприємств знижують: висока частка дебіторської заборгованості (в окремі періоди вона збільшується до 60-80 % усіх оборотних активів (норматив - зменшення); некерованість дебіторської заборгованості (варіація питомої ваги дебіторської заборгованості в активах підприємств перевищує 100 % - чим нижчий показник, тим більша керованість); висока частка сумнівної дебіторської заборгованості (в окремі періоди 16 % всього обсягу первісної дебіторської заборгованості для ПАТ «Західенерго», 50 % для ПАТ «Центренерго», 50 % для ПАТ «Київенерго», 90 % для ПАТ «Дніпроенерго»). Тому в моніторингу оборотних коштів управлінню дебіторською заборгованістю необхідно приділяти особливу увагу.

6. Запропоновано здійснювати оцінювання економічної безпеки на основі управління оборотними коштами, ґрунтуючись на сформованому еталонному ранжованому ряді динаміки показників, пов'язаних із оборотними коштами, який відповідає максимальному підвищенню рівня економічної безпеки енергогенеруючих підприємств. Використання порівняння фактичного та еталонного впорядкованих рядів дозволяє вирішити проблему невизначеності питомої вага окремих складових в узагальнюючому показнику економічної безпеки. Із застосуванням розробленого інструментарію оцінки економічної безпеки енергогенеруючих підприємств виявлено низьку відповідність фактичної динаміки показників управлінського впливу еталонній динаміці, що свідчить про невідповідність тенденцій змін показників економічної безпеки завданням її підвищення. Встановлено, що при максимальному значенні в «1», найбільша відповідність динаміки поточної економічної безпеки напряму її підвищення на кінець 2012 р. була в ПАТ «Центренерго» , досягнувши рівня 0,56. Суттєво нижчим цей показник був у ПАТ «Західенерго» - 0,36. Аналіз показав відсутність тенденцій покращення показників економічної безпеки в ПАТ «Київенерго» та ПАТ «Дніпроенерго», в яких числові значення показника відповідності склали лише 0,02 та 0,005. Це дозволило обґрунтувати висновок щодо необхідності підвищення ефективності управління оборотними коштами для забезпечення відповідного рівня економічної безпеки.

7. На підставі сформованих еталонних матриць динаміки показників, пов'язаних з тенденціями у зміні оборотних коштів, з напрямом динаміки потенціалу економічної безпеки, а також зі зміною стратегічної економічної безпеки, розроблено науково-методичні засади моніторингу оборотних коштів з урахуванням їх впливу на економічну безпеку енергогенеруючих підприємств. Застосування еталонних матриць динаміки показників надає можливість ідентифікувати стан економічної безпеки та вплив на неї оборотних коштів на різних часових горизонтах замість застосування нормативних значень та ваг окремих показників, які встановлюються значною мірою суб'єктивно, що підвищує об'єктивність моніторингу.

8. Враховуючи комплексний вплив оборотних коштів на економічну безпеку енергогенеруючих підприємств запропоновано концептуальні положення до обґрунтування вибору управлінських альтернатив на основі одночасного врахування стану та тенденцій окремих складових оборотних коштів і зміни економічної безпеки. Розроблено відповідну матрицю управлінських альтернатив та обґрунтовано конкретні заходи на оперативному, тактичному та стратегічному часових горизонтах щодо недопущення негативного впливу оборотних коштів на економічну безпеку. Застосування такого підходу дозволяє своєчасно виявляти загрози економічній безпеці та вживати превентивні заходи щодо нейтралізації. Ґрунтуючись на розроблених методичних рекомендаціях щодо моніторингу оборотних коштів, запропоновано комплекс практичних рекомендацій щодо удосконалення економічної безпеки ПАТ «Київенерго». У процесі моніторингу встановлено, що у поточному періоді тип економічної безпеки підприємства - «критична небезпека», а на тактичному та стратегічному горизонті моніторингу негативні тенденції будуть посилюватись. Обґрунтовано, що поряд з оперативними заходами щодо скорочення дебіторської заборгованості та зменшення періоду її інкасації необхідно здійснювати перехід до максимально консервативної політики розрахунків за вироблену тепло- та електроенергію.

...