Актуальність теми. Управління холдинговими компаніями в умовах посилення інтеграційних процесів потребує забезпечення високого рівня їх конкурентоспроможності та прибутковості. На теперішній час одним із найбільш актуальних питань підвищення ефективності управління холдинговою компанією стало зростання вартості бізнесу, що можливо у разі поліпшення стратегічних управлінських рішень за рахунок концентрації зусиль акціонерів, топ-менеджерів та працівників на ключових факторах економічної доданої вартості. Тому набуває особливого значення проблема вдосконалення механізму управління холдинговою компанією з урахуванням узгодженості корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин.

Питання створення та вдосконалення механізму управління досліджувались у працях таких вітчизняних та іноземних науковців, як І. Ансофф, А. Алексанян, О. Алієв, В. Барінов, А. Білорус, Ю. Вінслав, Л. Гаєвська, А. Гарасим, О. Гавриш, В. Горбатов, О. Горбунов, І. Гончарова, О. Гребешкова, В. Данніков, В. Дергачова, В. Євтушевський, І. Зятковський, Е. Злобін, П. Забєлін, Е. Кібенко, С. Козаченко, І. Крейдич, О. Мороз, І. Мазур, В. Нусінов, Я. Нусінова, О. Ованесов, В. Полонський, Н. Псарьова, Л. Руденко, Д. Стеченко, Г. Уманцев, Л. Федулова, І. Храбова, І. Шиткіна, Г. Яловой, Б. Мільнер, Я. Грітанс, Т. Кеплер, Тр. Еліот, П. Друкер та ін. У відомих працях поза увагою наразі залишаються питання дослідження впливу узгодження корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин на функціонування механізму управління, його принципи та методи. Крім того, потребують вдосконалення методичні положення стосовно визначення рівня узгодженості корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин корпоративних підприємств. У зв'язку з цим необхідними стають побудова моделі узгодження корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин та вдосконалення механізму управління холдинговою компанією з урахування узгодженості корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин, що зумовило теоретико-методичні та практичні дослідження у вказаному напрямі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідних робіт Української академії бізнесу та підприємництва за темами: "Реальний сектор України в період трансформаційних та інституційних змін" (реєстраційний номер 0107U011110), "Механізм фінансування та кредитного забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України" (реєстраційний номер 0107U011117), "Методологічні основи інвестиційної політики окремих галузей промисловості України" (реєстраційний номер 0107U011115).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробленні теоретико-методичних та практичних засад вдосконалення механізму управління холдинговою компанією машинобудування з урахуванням узгодженості корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин.

Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі поставлено такі завдання:

опрацювати та систематизувати сутність теоретичних поглядів на визначення сутності холдингової компанії;

розглянути теоретичні основи та визначити особливості механізму управління холдинговою компанією в умовах ринкових перетворень;

опанувати іноземний досвід щодо застосування різних моделей управління холдинговими компаніями;

розглянути економічні аспекти становлення машинобудівних холдингових компаній;

провести діагностику функціонування механізму управління холдинговими компаніями;

оцінити ефективність управління холдинговими компаніями;

розробити модель узгодження корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин;

розробити пропозиції щодо розрахунку розміру преміальних виплат топ-менеджерам корпоративних підприємств;

вдосконалити механізм управління холдинговою компанією у напрямі узгодження корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин.

Об'єктом дослідження є процеси управління холдинговими компаніями машинобудування в умовах існування необхідності узгодження корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади та практичні аспекти вдосконалення механізму управління холдинговою компанією з урахуванням узгодженості корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин.

Методи дослідження. Під час узагальнення теоретико-методичних положень роботи використано методи наукової абстракції, аналізу й синтезу, індукції та дедукції, порівняння, історичний і діалектичний методи. Для діагностики функціонування механізму управління холдинговими компаніями в Україні застосовано методи вибіркового обстеження, коефіцієнтів, групування, класифікації та перевірки твердження. При опрацюванні практичних та методичних рекомендацій стосовно вдосконалення механізму управління холдинговою компанією вжито методи моделювання, аналізу й синтезу, індукції та дедукції, коефіцієнтів, групування та класифікації. Інформаційну базу дослідження становили законодавчі та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність підприємств в Україні, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених із проблем управління компаніями, щорічники та офіційні матеріали Державного комітету статистики України, фінансово-господарська звітність холдингових компаній, матеріали наукових і науково-практичних конференцій та періодичних видань, електронні ресурси бібліотек, ресурси Internet. Обробка даних здійснювалася з використанням сучасних комп'ютерних технологій.

холдингова компанія управління машинобудування

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у вирішенні важливого наукового завдання, яке полягає у розвитку науково-методичних та практичних аспектів функціонування механізму управління холдинговою компанією з урахуванням узгодженості корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в такому:

вперше розроблено модель узгодження корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин на основі виділення зони та запасу узгодження, що виконують функцію вбудованого регулятора таких відносин і враховують співвідношення прибутку та номенклатури витрат у межах ціни реалізованої продукції з метою досягнення належного рівня ефективності узгодження;

вдосконалено:

теоретико-методичні засади механізму управління холдинговою компанією в яких, порівняно з наявними, використано принцип новаторства та посилення ролі працівників в управлінні, конкретизовано основне завдання стратегічного управління у напрямку підвищення економічної доданої вартості на основі узгодження корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин, посилено адаптацію до навколишнього середовища за допомогою трирівневого підходу до управління за умови єдності бізнес-системи, бізнес-функцій та ключових функцій, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності холдингової компанії в довгостроковій перспективі;

методичні підходи до порівняльного оцінювання показників прибутку, адаптовані до розрахунку коефіцієнта ефективності досягнення узгодженості корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних інтересів, що, на відміну від існуючих, базуються на динаміці порівнюваних показників (операційного прибутку, амортизації, чистого прибутку, економічної доданої вартості) та забезпечують аналітичний супровід контролю за узгодженням корпоративних інтересів;

критерії визначення розміру преміальних виплат топ-менеджерам, що, на відміну від існуючих, ґрунтуються на порівнюваному оцінюванні економічних результатів діяльності корпоративних підприємств, скоригованих на загальне відхилення номенклатури витрат в частині професійного розвитку персоналу, удосконалення організації праці та підвищення якості виробництва. Такий методичний підхід стимулюватиме реалізацію корпоративних інтересів працівників;

дістали подальшого розвитку:

розподіл повноважень суб'єктів корпоративного утворення, що, на відміну від існуючих, розмежовують їх на національному та міжнародному рівнях та передбачають можливість оперативного вирішення поточних питань в розрізі окремих бізнес-процесів.

методичний підхід до оцінювання ефективності механізму управління холдинговою компанією, що передбачає введення групи показників стану корпоративного управління (наявність принципів, правил, кодексу корпоративного управління, корпоративної культури, залучення іноземного капіталу тощо) та дозволяє враховувати вплив глобалізації.

Практичне значення отриманих результатів. Практична реалізація запропонованого механізму управління довела їх значущість та ефективність при удосконаленні механізму управління холдинговими компаніями ПрАТ "Криворіжаглобуд", ТОВ "Перше реєстраційне бюро", КФ ПАТ "Бліц-Інформ". Наукові та практичні здобутки дисертації використовуються в роботі міжнародного науково-технічного університету імені академіка Ю. Бугая під час викладання навчальної дисципліни "Економіка підприємства".

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій вдосконалено механізм управління холдинговою компанією з урахуванням узгодженості корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин (акціонерів, топ-менеджерів і працівників), який зорієнтований на стабілізацію фінансового стану, зростання економічної доданої вартості, посилення новаторства та ролі працівників в управлінні, що є необхідними умовами підвищення конкурентоспроможності компанії в умовах ринкових перетворень. Викладені в роботі та наукових статтях результати отримані автором особисто і відображають основний зміст дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати, висновки та пропозиції роботи оприлюднені на наукових і науково-практичних конференціях: "Формування сучасної стратегії підприємницької діяльності" (м. Умань, 2007); "Стратегії розвитку України у глобальному середовищі" (м. Сімферополь, 2007); "Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації" (м. Сімферополь, 2008), "Індустрія гостинності в країнах Європи" (м. Сімферополь, 2008); "Проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку України" (м. Сімферополь, 2008); "Освіта та наука в умовах глобальних викликів" (м. Сімферополь, 2008); "Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації" (м. Сімферополь, 2008); "Ефективність бізнесу в умовах трансформації економіки" (м. Сімферополь, 2008), "Напрямки активізації підприємницької діяльності в умовах економічної кризи" (м. Київ, 2009), "Формування сучасної стратегії підприємницької діяльності" (м. Умань, 2008), "Актуальні проблеми і перспективні напрямки управління економічним розвитком вітчизняних підприємств" (м. Кривий Ріг, 2009).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 21 наукову працю загальним обсягом 6,4 д. а., у тому числі 8 праць у фахових виданнях загальним обсягом 3,0 д. а., 13 - в інших наукових виданнях загальним обсягом 3,4 д. а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 153 сторінки друкованого тексту. У дисертації розміщено 19 рисунків на 9 сторінках, 34 таблиці на 25 сторінках і 3 додатки на 19 сторінках. Список використаних джерел містить 176 найменувань на 16 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету та завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, надано інформацію про апробацію та основні результати дисертації у відкритому друці, подано структуру дослідження.

У першому розділі "Теоретичні засади механізму управління холдинговою компанією" відображено зміст, структуру та переваги холдингових компаній, визначено поняття "холдингова компанія"; розглянуто теоретичні основи механізму управління холдинговою компанією в умовах ринкових перетворень; розглянуто принципи, методи управління та оцінювання ефективності управління з урахуванням узгодженості корпоративних інтересів.

У роботі розглядається механізм управління холдинговою компанією в умовах ринкових перетворень - об'єднання капіталів, розподілу капіталу та робочої сили, інтернаціоналізації інформаційних систем, нестабільного навколишнього середовища. У результаті систематизації сутності теоретичних поглядів на визначення холдингової компанії встановлено її фінансово-стратегічну спрямованість та виявлено відмінність поглядів на розподіл функцій управління.

Вдосконалено матрицю розподілу функцій управління компанією І. Ансоффа та адаптовано її до управління холдинговою компанією через встановлення впливу функцій управлінської компанії на складові внутрішнього середовища корпоративних підприємств, які розглянуто залежно від їх орієнтації на реалізацію продукції національного або міжнародного ринків (табл.1). Запропонований розподіл функцій управління надає корпоративним підприємствам свободу дій на національному ринку, що дозволить частково реалізувати принципи децентралізації управління, диверсифікації функцій, економічної зацікавленості корпоративних підприємств у результатах діяльності.

У результаті розгляду сутності та структури механізму управління холдинговою компанією було виявлено, що недостатньо приділяється уваги питанням адаптації механізму до навколишнього середовища та узгодженню корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин. Перше питання запропоновано вирішити шляхом застосування трирівневого підходу І. Мазур до управління за умови єдності бізнес-системи, бізнес-функцій та ключових функцій з метою виключення додаткових витрат. З огляду на це визначено основні категорії механізму управління: суб'єкт управління - топ-менеджери; об'єкт управління - бізнес-система (стратегічне управління; система бізнесів та ресурсів компанії; організаційна структура; система бізнес-процесів; законодавче та нормативне забезпечення; стандарти компанії, система корпоративних відношень; корпоративна культура; корпоративна інформаційна система); ключові функції управління - прогнозування та планування; організація; облік, аналіз і контроль; координація та регулювання; бізнес-функції управління - управління персоналом, управління інноваціями, управління інвестиціями, управління проектами, управління фінансами, управління постачанням та збутом, управління якістю, управління маркетингом, управління екологією, управління безпекою, управління ризиками, управління власністю та цінними паперами, управління діяльністю колегіальних органів; принципи корпоративного управління; методи управління; методи оцінки ефективності управління. Розширення функціонального рівня бізнес-функціями забезпечує активне реагування на мінливі умови зовнішнього середовища.

Таблиця 1. Розподіл функцій управління холдинговою компанією*

* удосконалено автором на основі [Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / Игорь Ансофф. - С. Пб.: Питер, 1999. - 416с.]

Відносно другого питання кількісно визначено корпоративні інтереси суб'єктів корпоративних відносин для подальшого використання їх в методичних підходах механізму управління холдинговою компанією:

особисті корпоративні інтереси (акціонери - виплата дивідендів; топ-менеджери та працівники - достойна оплата та умови праці);

колективні корпоративні інтереси (акціонери - економічна додана вартість, показники прибутковості; топ-менеджери - економічна додана вартість, показники прибутковості, обсяг реалізованої та товарної продукції; працівники - обсяг товарної продукції). Під узгодженням корпоративних інтересів розглянуто стратегічне планування такого рівня обсягу реалізованої продукції, виходячи з можливостей виробництва та ринку збуту, який забезпечив би узгодження корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин.

У роботі розглянуто основні положення управління світовими холдинговими компаніями Sony, Toyota, Honda, BP, McKinsey & Co, Unisys, Golden Sachs, Astra Zeneca та принципів, на яких вони ґрунтуються. Установлено необхідність розширення принципів управління принципом новаторства, який виявляється у стимулюванні інноваційної діяльності в компанії, прагненні до якості та постійного вдосконалення продукту, послуги або бізнес-процесу, бажанні задовольнити клієнтів. Крім цього, необхідно впровадити принцип посилення ролі працівників, який передбачає створення рівних можливостей та умов для творчого розвитку особистості, заохочення до навчання, поповнення знань і самовдосконалення; розвиток взаємоповаги і довіри між робочою силою та управлінням; партнерство між працею та капіталом, відмову від привілеїв керівників; чіткий та прозорий план кар'єрного успіху.

З огляду на те, що основу стратегічного управління холдинговими компаніями становить прийняття стратегічних рішень на основі оцінювання привабливості корпоративних підприємств, як методичний підхід щодо оцінювання управління корпоративними підприємствами обрано систему збалансованих показників, яка найкращим чином здійснює стратегічне планування, реалізацію й подальше коректування стратегії за допомогою об'єднання зусиль усіх суб'єктів корпоративних відносин та узгодження їх корпоративних інтересів. Крім того, обрано показник економічної вартості, який оптимально враховує інтереси основних учасників відтворення - власників і найманих працівників - та найбільш адекватно оцінює ефективність бізнесу в умовах ринкових перетворень.

У другому розділі "Діагностика механізму управління холдинговими компаніями в Україні" розглянуто економічні умови становлення машинобудівних холдингових компаній в Україні, проведено діагностику функціонування механізму управління холдинговими компаніями, запропоновано методичний підхід до оцінювання ефективності управління холдинговою компанією.

За результатами розгляду економічних умов становлення машинобудівних холдингових компаній в Україні виділено чотири періоди розвитку процесів корпоративного управління:

1) 1990 - 1995 рр. - контроль з боку міністерств та відомств;

2) 1995 - 2000 рр. - встановлення бюрократичного контролю над діяльністю корпоративних підприємств;

3) 2000 - 2005 рр. - посилення бюрократичного контролю;

4) 2005 р. - по теперішній час - формування однорідних в галузевім плані вертикально інтегрованих холдингових структур, якісно більш високий рівень корпоративного контролю та управління корпоративними підприємствами, початок застосування нових методів управління. Інтеграційні процеси цього періоду стають прозорішими, спостерігається приплив іноземного капіталу у промислові, фінансові та високотехнічні галузі економіки. Встановлено, що цей період потребує від великого бізнесу прозорості, логічності, гнучкості та соціальної відповідальності.

Аналіз економічного становища машинобудування у період 2006 - 2011 рр. показав, що для розвитку холдингових компаній машинобудування на інноваційній основі наразі не склалися сприятливі умови: падають обсяги виробництва та реалізації, зростають ціни на продукцію та послуги, знижується кількість інноваційно активних підприємств, збільшується відхилення середньої номінальної заробітної платні одного працівника машинобудування від промисловості. Погіршення економічного становища машинобудування відбувається на фоні низького рівня забезпечення власними оборотними активами, маневреності власного капіталу галузі.

У роботі вдосконалено методичний підхід до оцінювання ефективності управління холдинговою компанією, який проводиться у такому порядку. Спочатку необхідно розрахувати динаміку показників господарської діяльності, фінансового стану та стану корпоративного управління дослідного періоду порівняно з базисним періодом (рис.1).

Рис.1. Складові оцінювання ефективності управління холдинговою компанією (удосконалено автором на основі [Євтушевський В.А. Основи корпоративного управління / В.А. Євтушевський: навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - 317 с.])

Далі визначаються бали наступним чином: показники господарської діяльності - "1 бал" - позитивна динаміка показника, "0 балів" - негативна динаміка показника за виключенням показників 1.2, 1.3, 1.4, для яких вірним є зворотна ситуація; показники фінансового та стану корпоративного управління - "1 бал" - позитивна динаміка показника, "0 балів" - негативна динаміка показника. Визначивши в балах та підсумувавши показники, оцінюємо рівень ефективності управління холдинговою компанією: "низький" - від 0 до 6 балів, "середній" - від 6 до 12 балів, "високий" - від 12 до 18 балів. На підставі результатів оцінювання ефективності управління холдинговими компаніями і ранжування показників чистого прибутку та ефективності управління за допомогою коефіцієнта кореляції рангів Кендела встановлено відсутність тісного взаємозв'язку між чистим прибутком і ефективним управлінням холдинговою компанією. Розрахований коефіцієнт кореляції склав від 0,05 до 0,35 у дослідний період. Це свідчить про необхідність зміщення акцентів управління холдинговою компанією з максимізації прибутку на покращення фінансового стану компанії через узгодження корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин (табл.2).

Оцінювання організаційної складової механізму управління холдингових компаній машинобудування виявило незадовільнений стан корпоративного управління у зв'язку з одноособовим виконанням функції стратегічного управління наглядовою радою або загальними зборами акціонерів, низькою компетенцією та мотивацією членів наглядової ради; неповним переліком бізнес-функцій для умов нестабільного оточуючого середовища; низьким рівнем показників корпоративних інтересів порівняно з аналогічними показниками промисловості.

Таблиця 2. Взаємозв'язок чистого прибутку та ефективності управління холдинговими компаніями

Джерело: розраховано автором за даними фінансової звітності холдингових компаній.

Одержані результати діагностики механізму управління машинобудівними холдинговими компаніями дозволяють стверджувати, що управління холдинговою компанією має бути направлено на посилення стимулювальної ролі фінансів компанії у напрямі узгодження корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин.

У третьому розділі "Напрямки трансформації механізму управління холдинговою компанією" розроблено модель узгодження корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин, розраховано розмір преміальних виплат топ-менеджерам корпоративних підприємств, вдосконалено механізм управління холдинговою компанією у напрямку узгодження корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин.

Запропоновано модель узгодження корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин (рис.2), яка ґрунтується на співвідношенні прибутку та номенклатури витрат у межах ціни реалізованої продукції. Визначено номенклатура витрат: витрати на оплату праці (В1), витрати на соціальні відрахування (В2), витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення (В3), витрати на медичне страхування та обслуговування (В4), витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього природного середовища (В5), витрати на навчання та підвищення кваліфікації працівників (В6), витрати на матеріальне стимулювання та винагородження (В7), витрати на придбання професійної літератури (В8), витрати на якість (В9), витрати на вдосконалення технології та організації виробництва, корпоративної інформаційної системи (В10).

Для досягнення належного рівня ефективності узгодження запропоновано вбудовані регулятори - "зона" та "запас" узгодження корпоративних інтересів, що передбачають послідовний розрахунок наступних показників:

обсягу реалізованої продукції, за яким досягається повне узгодження корпоративних інтересів працівників та частково - топ-менеджерів, нормо-годин (ОР1):

, (1)

де Ц1н - ціна узгодження корпоративних інтересів працівників та топ-менеджерів на 1 нормо-годину, грн; ЗВн - змінні витрати на 1 нормо-годину, грн; ПВ - постійні витрати виробництва, грн;

обсягу реалізованої продукції, за яким досягається узгодження повне узгодження корпоративних інтересів акціонерів корпоративних підприємств та частково - топ-менеджерів, нормо-годин (ОР2):

, (2)

де Ц2н - ціна узгодження корпоративних інтересів акціонерів корпоративних підприємств на 1 нормо-годину, грн; П1н - прибуток акціонерів корпоративних підприємств на 1 нормо-годину, грн;

обсягу реалізованої продукції, за яким досягається повне узгодження корпоративних інтересів акціонерів управлінської компанії, нормо-годин (ОР3):

, (3)

де ЗХВ - загальнохолдингові витрати управління, грн; Ц3н - ціна узгодження корпоративних інтересів акціонерів управлінської компанії на 1 нормо-годину, грн; П2н - прибуток акціонерів управлінської компанії на 1 нормо-годину, грн. Зона узгодження корпоративних інтересів акціонерів управлінської компанії з працівниками та топ-менеджерами корпоративних підприємств (З) розраховується з виразу:

. (4)

Запас узгодження корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин (ЗУ) розраховуємо за формулою:

Рис. 2. Модель узгодження корпоративних інтересів (розроблено автором)

, (5)

де Bpi - планове значення показника номенклатури витрат, грн; Bfi - фактичне значення показника номенклатури витрат, грн; i - кількість показників номенклатури витрат.

З огляду на те, що реалізація узгодження корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин здійснюється суб'єктом управління - топ-менеджерами, вдосконалено розрахунок розміру їх преміальних виплат. У роботі застосовано методичні підходи Я. Нусінової до порівнювального оцінювання показників прибутку діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів. На підставі розрахунку відхилень сумарної величини фактичних значень показників номенклатури витрат (Вfі) від їх планового рівня (Вpі) коригується операційний прибуток корпоративного підприємства (ОП) за формулою

, (6)

де ОПф - фактична величина операційного прибутку, грн; ?Ві - сумарна величина відхилень фактичних витрат від їх планових значень, грн.

Розрахунок порівнювальної величини чистого прибутку (ЧП) проводиться аналогічним чином.

Порівнювальний показник економічної доданої вартості корпоративного підприємства (EVA) запропоновано коригувати в частині чистого прибутку (NOPAT) та власного капіталу (CE) та визначати з виразу

, (7)

де WACC - порівнюваний показник середньозваженої вартості капіталу, %.

Запропоновано розрахувати порівнюваний показник середньозваженої вартості капіталу за формулою

, (8)

де Kd - очікувана ставка вартості позичкового капіталу, %;

Wd - частка позичкового капіталу в сукупному інвестованому капіталі, %;

T - коефіцієнт, який характеризує ставку податку на прибуток;

Ks - очікувана ставка вартості власного капіталу, %; Wр - сума нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), грн; Wс _- сумарна величина складників власного капіталу за виключенням нерозподіленого прибутку, грн.

На підставі отриманих розрахунків економічних показників діяльності корпоративного підприємства вдосконалено розрахунок показника розміру преміальних виплат топ-менеджерам (Kprem), на який коригується плановій фонд преміювання топ-менеджерів та розраховується з виразу

, (9)

де С1 - коефіцієнт виконання планового обсягу товарної продукції, грн; С2 - коефіцієнт виконання планового обсягу реалізованої продукції, грн; С3 - коефіцієнт виконання порівнювального планового операційного прибутку, грн; С4 - коефіцієнт виконання порівнювального чистого прибутку, грн, С5 - коефіцієнт виконання порівнювальної економічної доданої вартості, грн.

Удосконалено механізм управління холдинговою компанією, який дозволяє узгодити корпоративні інтереси суб'єктів корпоративних відносин (рис.3).

Запропоновано три етапи реалізації узгодженості корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин:

1. Обговорення на загальних зборах акціонерів корпоративного підприємства ефективності досягнення узгодженості корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин за минулий період (місяць, квартал, півріччя, рік); планування та узгодження зацікавленими особами планової величини корпоративних інтересів на 1 нормо-годину на наступний період.

2. Розгляд та затвердження загальними зборами акціонерів управлінської компанії планової величини корпоративних інтересів на 1 нормо-годину на плановий період.

3. Реалізація корпоративних інтересів топ-менеджерами управлінської компанії та корпоративного підприємства у стратегічному управлінні, управлінні фінансами та оперативному управлінні.

У роботі вдосконалено методичний підхід до оцінювання ефективності досягнення узгодженості корпоративних інтересів корпоративних підприємств. Спочатку проведено розрахунок динаміки фактичного значення показників корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин порівняно з базисним: обсягу товарної продукції (К1), обсягу реалізованої продукції (К2), витрат на оплату праці (К3), порівнювального операційного прибутку (К4), порівнювального чистого прибутку (К5), порівнювальної економічної доданої вартості (К6), виплати дивідендів (К7). Потім проведено бальну оцінку за умови: "1 бал" - позитивна динаміка показника, "0 балів" - негативна динаміка показника. Коефіцієнт ефективності досягнення узгодженості (Kef) розраховано з виразу

(10)

де і - кількість оціночних показників, одиниць. Розрахований коефіцієнт ефективності узгодження корпоративних інтересів оцінюється таким чином: від 0 до 0,33 - "низька ефективність"; від 0,33 до 0,67 - "середня ефективність"; від 0,67 до 1 - "висока ефективність".

У роботі проведено оцінювання корпоративних підприємств ВАТ "АвтоКраз", в результаті якого середнього ступеня ефективності узгодження корпоративних інтересів досягли корпоративні підприємства "Херсонський завод карданних валів", "Сімферопольський завод авторулів", "Полтавський автоагрегатний завод", "Авторадіатор". Корпоративне підприємство "Залів" оцінено як низькоефективне (Кеф = 0,25) та потребує запровадження заходів щодо покращення ситуації з узгодження корпоративних інтересів суб'єктів корпоративних відносин.

Висновки