Генетичні ресурси молочного скотарства України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 636.27.082:338.43

Генетичні ресурси молочного скотарства України

Постановка проблеми. Молочне скотарство є однією із найважливіших і перспективних галузей світового тваринництва. Згідно зі статистичними даними ФАО -- Продовольчої та сільськогосподарської організації 00Н структурі світового виробництва молока частка коров'ячого становить 82,7 % [1]. Молочну худобу розводять близько 133 млн господарств у світі, де налічується понад 264 млн молочних корів, що виробляють щороку більше 650 млн т молока [2, 3]. За даними Міжнародної молочної федерації (International Dairy Federation, IDF), найбільше коров'ячого молока виробляють в Азіатському регіоні - 29 % від загальносвітового обсягу, 28 країн Європи - 24, країни Північної та Центральної Америки - 18, Південної Америки - 10 %. Частка молочного виробництва в інших країнах Європи, Африки й Океанії становить 9; 5; 5 % відповідно [3].

Згідно з розрахунками науковців Dairy Campus Вагенінгенського університету (Нідерланди), попит на молоко та молочну продукцію у світі до 2050 року зросте в 1,5 раза - до 1077 млрд кг. Додаткові обсяги будуть вироблені та спожиті переважно в країнах, що розвиваються. Так, на ринок вийшли країни, темпи зростання виробництва молока в яких упродовж останніх 15 років перевищили світові показники. Серед них - Індія і Пакистан (лідери виробництва в неформальному сегменті), Росія (планує за 5-10 років задовольнити власні потреби в молоці), Китай (інвестує не тільки у власне виробництво, а також у молочний бізнес Росії, Австралії, Нової Зеландії), Білорусь, Узбекистан (збільшення виробництва сирого молока у 2,5 раза за 15 років), Таджикистан, Киргизстан, Вірменія, Азербайджан, Туреччина, Іран [4, с. 2].

З огляду на зростання світового молочного ринку (в липні 2017 року індикатор світових цін на молоко становив 38,9 дол. за 1 ц молока, що на 55 % вище показників попереднього року та на 1,3 % вище ціни місяць тому [5]), у бізнесових колах відроджується інтерес до молочного скотарства. За даними Ради з питань експорту продовольства, експорт вітчизняної молочної продукції збільшується. За січень-липень 2017 року надходження від її продажу становили 140,8 млн дол., що на 69,3 % більше, ніж за відповідний період минулого року. Зокрема, надходження від експорту масла зросли в 4 рази (54,4 млн дол.), молочної сироватки - у 2 рази (15,5 млн дол.), сирів - на 45,7 % (17 млн дол.) [6].

Аналогічно в Україні зросла ціна на живу масу великої рогатої худоби, що є додатковим стимулом для розширення дійного стада. Першим відчутним індикатором стало зростання виробництва яловичини [7].

На сучасному етапі розвиток молочного скотарства потребує зосередження уваги на збільшенні дійного поголів'я з високими продуктивними показниками у великотоварному секторі. За період 2000-2016 років поголів'я корів в Україні скоротилось у 2,4 раза (з 4958,3 тис. гол. на 01.01.2001 року до тис. гол. на 01.01.2017-го), а в сільськогосподарських підприємствах - у 3,8 раза (відповідно з 1851,0 до 484,6 тис. гол.).

Попри одночасне зростання вдвічі середнього надою корів (із 2359 кг у 2000 році до 4735 кг у 2016-му), валове виробництво молока скоротилося за вказаний період на

21.9% [8, с. 10, 22, 24]. За результатами 2016 року найбільше молока вироблено в Полтавській, Черкаській, Київській, Сумській, Харківській, Хмельницькій областях [8, с. 116-117]. Такі показники досягнуто, в основному, за рахунок сільськогосподарських підприємств. Поступове нарощування великими підприємствами обсягів виробництва є позитивною тенденцією з погляду якості молока й економічної ефективності його виробництва. Важливим фактором зростання великотоварного сектора має стати відродження національної системи селекції. Тому наразі особливої актуальності набуває питання наукового обґрунтування організаційних засад ефективного ведення племінного молочного скотарства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання оцінки сучасного стану племінної бази молочного скотарства та напрямів її ефективного розвитку досліджували провідні вчені-економісти й селекціонери - М. 3. Басовський [9], М. І. Бащенко [10], П. С. Березівський [11], В. І. Бойко [12], В. П. Буркат [9, 13], В. І. Власов [9, 14], А. А. Гетя [10, 15], М. В. Гладій [15], М. Я. Єфіменко [16], М. В. Зубець [14], О. І. Костенко [10], Т. Я. Мостенська [12], Ю. П. Полупан [13], С. Ю. Рубан [10, 15], П. Т. Саблук [12], П. І. Шаран [13] та ін. Проте в науковій літературі недостатньо досліджені селекційно-економічні аспекти розвитку вітчизняного молочного скотарства.

Мета статті - здійснити оцінку генетичних ресурсів племінного молочного скотарства України.

Наразі динаміку порідного складу молочної худоби за відсутності порідного перепису й обліку можна оцінити лише за матеріалами Державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві, який веде ДП «Головний науково-виробничий селекційно- інформаційний центр у тваринництві Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН». Також у процесі досліджень використано матеріали спостережень

Державної служби статистики України, Міжнародного комітету з обліку тварин (ICAR - International Committee for Animal Recording).

Виклад основних результатів дослідження. Породи великої рогатої худоби різняться за показниками господарсько корисних ознак тварин, у т.ч. рівнем продуктивності, що суттєво впливає на економічну ефективність виробництва продукції. За даними ICAR, лідерами за надоями в усіх країнах залишаються корови голштинської породи, продуктивність яких за 305 днів лактації на нинішній час знаходиться на рівні 9-11 тис. кг молока (табл. 1). Такі досягнення є результатом тривалої інтенсивної селекційної роботи з породою, направленої на підвищення молочної продуктивності. Разом із тим у стадах голштинських корів істотно зріс рівень інбридингу (споріднення), що спричинило погіршення показників їхнього здоров'я, відтворення та зменшення тривалості господарського використання корів.

1. Основні господарсько корисні ознаки племінних корів основних молочних та молочно-м'ясних порід у деяких країнах світу в 2015 році

Джерело: Складено автором за даними звіту ICAR [17].

Серед інших порід, які за надоєм наближаються до тварин голштинської породи, - айрширська, шведська червона (до 9,0 тис. кг); швіцька, монбельярдська, симентальська, норвезька червона, джерсейська (7,08,0 тис. кг). Ряд порід вирізняються якісними ознаками молочної продуктивності. Наприклад, вміст жиру в молоці корів джерсейської породи американської селекції становить 4,81 %. Корови цих порід за дещо нижчого, ніж у голштинської, рівня надоїв мають суттєві переваги у функціональних ознаках, таких як висока відтворювальна здатність, подовжена тривалість господарського використання, висока оплата корму одержаною продукцією, що підвищує їхню конкурентоспроможність до рівня тварин голштинської породи.

В Україні найвищу продуктивність мають корови швіцької породи (8389 кг), голштинської (8071 кг), української чорно-рябої (6743 кг) і червоно-рябої (6626 кг) молочних порід [18]. Наразі у 348 племінних стадах утримується 128,2 тис. корів, що на третину менше, ніж 10 років тому (табл. 2). Найчис- леннішою є українська чорно-ряба молочна порода - 68,2 тис. племінних корів, або 53,2 % у порідній структурі племінного молочного скотарства. Частка поголів'я корів української червоно-рябої молочної породи становить 19,8 %, голштинської - 14,4 %.

2. Зрушення у структурі порідного складу племінного поголів'я великої рогатої худоби молочних та молочно-м'ясних порід, на початок року

Джерело: Складено автором за матеріалами Державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві [18].

Слід відзначити вкрай недостатню кількість корів активної частини популяції (підконтрольні племінні стада, які атестовані як суб'єкти племінної справи і ведуть племінний облік) - 26,5 % від кількості корів, що утримуються в сільськогосподарських підприємствах, та 6,1 % - у господарствах усіх категорій. Для прикладу, в Ізраїлі - світовому лідері з молочної продуктивності дійного стада (надій близько 12 тис. кг на корову), до племінної книги (The Israeli Herd-book (DHI)) внесено більше 90 % поголів'я [19, с. 12]. В інших країнах із розвиненою галуззю молочного скотарства цей показник на рівні 90 % - у Данії [20], 86 % - у Швеції [21], 70 % - у Канаді [22]. Низька частка підконтрольного поголів'я молочного скотарства України значно ускладнює процес нарощування високопродуктивних стад.

За останні десять років кількість племінних господарств України з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно- м'ясних порід скоротилася вдвічі. Як видно з даних таблиці 2, серед племінних господарств із розведення великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності намітилася тенденція до їх укрупнення. Середнє поголів'я стада корів у племінному господарстві становило: у 2006 році - 248 гол., у 2011 - 318, у 2016 році - 368 гол. Усього за 2006-2016 роки внаслідок процесів концентрації поголів'я середній розмір племінного молочного стада збільшився майже в півтора раза, що за рахунок ефекту масштабу дало змогу підприємствам скоротити витрати на виробництво одиниці продукції в частині постійних витрат.

Середня молочна продуктивність племінних корів у промислових підприємствах зросла з 4606 кг у 2006 році до 6789 кг у 2016му, або майже у півтора раза (табл. 3). Внаслідок дії фактора природного біологічного антагонізму удою й відтворювальної здатності корів, зростання надою у племінних стадах зі збільшенням спадковості голштинської породи призвело до зниження виходу телят на 100 корів, зменшення тривалості господарського використання корів. Ця тенденція є характерною також для всіх ново- створених вітчизняних порід. Зокрема, у тварин української чорно-рябої молочної породи вихід телят на 100 корів зменшився з 82,8 гол. у 2006 році до 76,8 гол. у 2016му, у червоно-рябої молочної - відповідно із 82,2 до 79,2 гол. У стадах української червоної молочної породи, де частка спадковості голштинської породи дещо нижча порівняно з першими двома, показник виходу телят знижувався меншими темпами.

3. Виробничі показники племінних стад великої рогатої худоби молочних та молочно-м'ясних порід

Джерело: Складено автором за матеріалами Державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві [18].

Вказані виробничі показники напряму впливають на господарську цінність корів но- востворених вітчизняних порід. Порівняно із продуктивнішою голштинською, тварини но- востворених порід мають втрати продуктивності за лактацію. За даними В. П. Даниленка, І. А. Рудика [23], за весь період продуктивного використання корів цих порід власники одержують прибуток майже втричі вищий, ніж від корів голштинської породи. молочний продуктивність виробничий витрата

За даними бонітування, з-поміж вітчизня- кої чорно-рябої молочної породи - 6613 кг із вмістом жиру 3,71 %, білка -- 3,27 %, української червоно-рябої молочної породи - відповідно 6357; 3,76; 3,25, української червоної молочної - 5963; 3,87; 3,29 (табл. 4). Вітчизняні молочні породи за генетичним потенціалом знаходяться на рівні кращих європейських аналогів, а за показниками відтворення та здоров'я переважають їх (це доводить досвід їх експлуатації низкою потужних промислових підприємств України).

4. Динаміка кількості поголів'я та показників молочної продуктивності племінних корів вітчизняних молочних порід за період 2011-2016 рр., за даними бонітування

Висновки

Порідна належність корів є важливим фактором економічної ефективності розвитку молочного скотарства. Завдяки тривалій інтенсивній селекційній роботі з породами великої рогатої худоби рівень молочної продуктивності корів у країнах із розвиненим скотарством досяг рівня 8,0-10,0 тис. кг і більше за 305 днів лактації. Проте в стадах голштинських корів -- лідерів за надоями, істотно погіршилися показники їх здоров'я й відтворення, зменшилася тривалість їх господарського використання.

Поголів'я корів у племінних господарствах за 2006-2016 роки скоротилося на 48 тис. гол., або на 27 %. У порідній структурі племінного молочного скотарства переважають тварини українських чорно- й червоно-рябих молочних порід (53,2 та 19,8 %) і голштинської породи (14,4 %).

Основою розвитку галузі молочного скотарства України мають становити створені нові спеціалізовані молочні породи, які за генетичним потенціалом знаходяться на рівні кращих європейських аналогів, а за показниками відтворення та здоров'я переважають їх, відтак є економічно вигідними. У цьому зв'язку потребують детальнішого вивчення інші аспекти організації й управління технологічними процесами в умовах племінних господарств, серед яких -- вирощування ремонтного поголів'я, проведення селекції на підвищення рівня молочної продуктивності, тривалості продуктивного використання, поліпшення відтворної функції тощо.

Список бібліографічних посилань

1. Тваринництво України за 2016 рік: Стат. збірник / Державна служба статистики України / відп. за вип. О. М. Прокопенко. К., 2017. 142 с.

2. Басовський Н. 3., Буркат В. П., Власов В. И., Коваленко В. П. Крупномасштабная селекция в животноводстве. К.: Украина, 1994. 376 с.

3. Гетя А. А., Бащенко М. I., Рубан С. Ю., Костенко О. І. Основні складові проекту «Відроджене скотарство». Тваринництво України. 2011. № 10. С. 2-7.

4. Березівський П. С. Економічна ефективність скотарства та шляхи її підвищення. Львів, 1998. 158 с.

5. Економіка виробництва молока і молочної' продукції в Україні : монографія / П. Т. Саблук та ін. К.: ІАЕ, 2005. 340 с.

6. Буркат В. П., Полупан Ю. П., Шаран П. І. Основні чинники рентабельності молочного скотарства у племінних господарствах. Вісник аграрної науки. 2008. № 10. С. 27 - 31.

7. Власов В. І., Зубець М. В., Дяченко Є. В. Управління відтворенням і продуктивністю молочного стада. К.: Урожай, 1987. 136 с.

8. Гладій М. В., Рубан С. Ю., Гетя А. А., Прийма С. В. Породи сільськогосподарських тварин України. Історія, стан, перспективи розвиту. Розведення і генетика тварин. 2015. Вип. 49. С. 44-57.

9. Ефименко М. Я. Формирование внутрипородной структуры создаваемых пород молочного скота. Розведення і генетика тварин. 2012. Вип. 46. С. 50-53.

10. ПанкратоваЛ. Функціонування та розвиток ринку молока в Ізраїлі. К. : ННЦ «ІАЕ», 2014. 40 с.

11. Даниленко В. П., Рудик І. А. До питання ефективності використання молочних порід у господарстві. Розведення і генетика тварин. 2012. Вип. 46. С. 63-66.

Анотація

Мета статті - здійснити оцінку генетичних ресурсів племінного молочного скотарства Украіни.

Методика дослідження. Дослідження проводили на матеріалах спостережень Державної служби статистики України, Державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві за 2016 рік із використанням статистичних методів.

Результати дослідження. Встановлено, що племінні господарства України з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м 'ясних порід забезпечують ефективність галузі шляхом підвищення молочної продуктивності корів та зниження виробничих витрат за рахунок ефекту масштабу. Для нарощування високопродуктивних стад необхідно збільшити підконтрольне поголів'я молочного скотарства.

Елементи наукової новизни. Доведено, що порідна належність корів є важливим фактором економічної ефективності розвитку молочного скотарства, що безпосередньо впливає на економічну доцільність утримання великої рогатої худоби. У цьому зв'язку потребують детальнішого вивчення інші аспекти організації й управління технологічними процесами в умовах племінних господарств, серед яких - вирощування ремонтного поголів'я, проведення селекції на підвищення рівня молочної продуктивності, тривалості продуктивного використання, поліпшення відтворної функції тощо.

Практична значущість. За результатами дослідження обґрунтовано висновок, що основою розвитку галузі молочного скотарства України мають становити створені нові спеціалізовані молочні породи, які за генетичним потенціалом знаходяться на рівні кращих європейських аналогів, а за показниками відтворення та здоров'я переважають їх, відтак є економічно вигідними. Табл.: 4. Бібліогр.: 23.

Ключові слова: молочне скотарство, ефективність, порода, продуктивність, вихід телят, витрати, прибуток.

The purpose of the article is to evaluate genetic resources of dairy cattle breeding in Ukraine.