Інвестиційне забезпечення модернізації хмелярських підприємств в Україні

Постановка проблеми. Хмелярська галузь в Україні ще кілька десятиліть тому була високорозвиненим напрямом сільськогосподарського виробництва. Підтвердженням цьому були значні продуктивні площі та висока прибутковість. Але з об'єктивних причин протягом останнього часу ситуація стосовно вирощування культури хмелю в державі значно погіршилася. Так, лише за період із 2005 по 2015 рік, загальні площі хмільників скоротилися з 665 до 187 га, розмір валового збору - з 4700 до 2174 ц, а кількість господарств - із 46 до 6. Відбулися негативні зміни і в економічних розрахунках [1]. Враховуючи суттєву щорічну потребу вітчизняного ринку в хмелярській продукції (у межах 100 т), а також те, що значна частина від цих загальних обсягів хмелесировини має іноземне походження, вважаємо актуальним у запропонованій статті проаналізувати можливість підвищення конкурентоспроможності вітчизняних хмелярських підприємств за рахунок інвестицій у їхнє матеріально - технічне переоснащення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджували та пропонували власні розробки щодо можливих шляхів підвищення конкурентоспроможності роботи хмелярських підприємств вітчизняні й зарубіжні вчені, серед них: Ю.І.Савченко, Т.С.Муляр, А.В.Проценко, Т.Ю. Приймачук, Р.І.Рудик, Г.М. Милоста, A.Anon [9], D.Sugier [10], L. Kettner [11], H.Kohlmann [12] та ін.

Мета статті - проаналізувати існуючу ситуацію й окреслити перспективи на майбутні періоди стосовно інвестиційного забезпечення модернізації вітчизняних хмелярських підприємств.

Виклад основних результатів дослідження. Нинішній стан інноваційно- інвестиційного забезпечення підприємств галузі хмелярства не сприяє розвитку в них процесів модернізації, що негативно позначається на економічній ефективності виробництва продукції, розширенні її асортименту, а також поліпшенню якості та підвищенню конкурентоспроможності. Основними причинами низької активності інвесторів в хмелярстві є:

недосконалість чинної нормативно-правової бази, що регулює інвестиційні відносини, в тому числі й у сфері залучення іноземного капіталу, судової та виконавчої влади. Потребує доопрацювання система стимулювання й захисту вкладів інвесторів на предмет прозорості (відсутність подвійного тлумачення норм законодавства), надійності (гарантування дотримання законності всіма учасниками інвестиційного процесу), недопущення корупції та зменшення рівня бюрократизації;

відсутність практичної реалізації державної стратегії інвестиційного забезпечення суб'єктів аграрного сектора й галузі хмелярства зокрема. Інвестиційні можливості місцевих (регіональних) державних бюджетів обмежені, тому необхідним є консолідація зусиль усіх ланок і сфер виробництва, соціуму, органів державної влади та управління [5]. При цьому державні кошти доцільно надавати хмелярам із розрахунку на одиницю площі насаджень хмелю, виходячи з досягнутого рівня його врожайності (для оцінювання рівня використання виробничого потенціалу), прибутковості (для врахування ступеня економності й раціональності витрат коштів у процесі виробництва) та якості (на предмет відповідності стандартам);

недосконалість амортизаційної й фінансово-кредитної політики держави щодо хмелярів, нерозв'язаність проблеми іпотеки. Наприклад, хмелярам у країнах Евросоюзу надають кредити під 3 - 4 % річних, або пільгові - під менш як 2 %.Придбання техніки, засобів захисту рослин, мікроелементів, добрив здійснюється за рахунок безвідсот- кового кредиту;

висока капітало- і трудомісткість виробництва продукції, високий ступінь зношення основних засобів, низький рівень забезпечення фахівцями з вищою освітою відповідного напряму й практично відсутність матеріального стимулювання до продуктивної праці, технології виробництва у переважної більшості суб'єктів господарювання не відповідають вимогам Європейських регламентів, а садивний матеріал низької якості (за результатами інвентаризації хмелевих насаджень комісією Інституту сільського господарства Полісся НААН встановлено, що у більш як 30 % випадків плантації експлуатуються понад 20 років, зрідженість на них рослин досягає 30 % і майже всі вони інфіковані різними збудниками хвороб [6]). Отже, необхідне запровадження у виробничий процес хмелепідприємств відповідної системи заходів, зокрема: оновлення спеціалізованої техніки для посадки й догляду за насадженнями хмелю, застосування сучасних хмелезбильних комбайнів, заміна технології вирощування культури, використання лише оздоровленого садивного матеріалу зареєстрованих сортів і періодичне оновлення хмеленасаджень, розробка та застосування дієвої системи мотивації персоналу тощо;

низький рівень дохідності хмелярів унаслідок, передусім, нееквівалентного обміну з підприємцями інших сфер виробництва. Головним системоутворювальним фактором підвищення інвестиційної привабливості хмелярських підприємств має стати ціновий механізм, який нині не забезпечує економічного інтересу до високоефективної діяльності [2].

Модель ціноутворення на продукцію хмелярів, на наш погляд, повинна передбачати:

формування цін ринковим способом, виходячи з дії законів попиту й пропозиції;

запровадження державою практики гарантованих або інтервенційних цін як основного інструменту державного регулювання процесу формування останніх;

забезпечення паритетності цін на продукцію хмелярських підприємств і ресурси, які використовуються в галузі;

встановлення оптимального співвідношення цін на продукцію хмелярів та вироби з хмелю (пиво, продукція фармацевтичної, косметичної й інших галузей), із метою пропорційного перерозподілу кінцевого продукту [7].

Отже, для активізації та розвитку процесів модернізації підприємств галузі хмелярства необхідним є залучення коштів з усіх можливих джерел інвестування. Згідно із Законами України «Про інвестиційну діяльність» (ст. 10), «Про інноваційну діяльність» (ст. 18), а також існуючою нині в світі практикою джерелами інвестування модернізації підприємств галузі хмелярства можуть бути такі (рис.).

Джерело: Розроблено на основі [3, 4].

Даний поділ джерел інвестування є умовним, оскільки забезпечення розвитку підприємств на основі їх модернізації вимагає застосування й внутрішніх, і зовнішніх інвестицій. Придбання хмелярами інноваційної спеціалізованої техніки для виробництва продукції, нових високопродуктивних сортів рослин, засобів їх захисту, добрив та інших матеріалів, інноваційне оновлення людського капіталу й системи управління виробничо-збутовою діяльністю потребує інвестицій в обсязі, якого немає у даних суб'єктів господарювання. З іншого боку, залучення зовнішніх інвестицій у виробничий процес стане можливим лише в результаті поліпшення інвестиційної привабливості хмелепідприємств.

Таким чином, авторський підхід до інвестиційного забезпечення модернізації підприємств галузі хмелярства полягає у залученні до даного процесу не лише хмелевиробників, а також й пивоварних, фармацевтичних, косметичних підприємств, державних і комунальних інноваційних фінансово - кредитних установ та інших інвесторів. При цьому держава має бути не лише суб'єктом інвестування, а й гарантом прозорості ведення бізнесу, дотримання всіма учасниками вимог чинного законодавства, міжнародних договорів, Європейських регламентів щодо якості сировини, технології виробництва продукції.

Визначення прогнозних параметрів інвестування модернізації хмелярських підприємств здійснювали на період до 2025 року за стратегічними цілями, зокрема: модернізація виробничих ресурсів, технологій; модернізація системи організації праці та управління виробництвом; модернізація системи маркетингу. Для чого використовували метод екстраполяції й розрахунково-конструктивний. Розрахунки проводили в трьох площинах:

1. Оптимістичний сценарій розвитку процесу інвестування - передбачає суттєве збільшення суми інвестицій у вирощування, переробку (в гранули, екстракти) та реалізацію хмелю, що зумовлено запровадженням практики державної компенсації відсотків за комерційними кредитними лініями, наданням державних цільових кредитів, державних дотації, субвенції хмелярам, надходженнями коштів від спеціалізованих державних і комунальних інноваційних фінансово - кредитних установ, вітчизняних та зарубіжних інвесторів поряд із власними коштами підприємств галузі хмелярства. Це сприятиме тому, що матеріально - технічна база, людський капітал, система організації праці й управління виробництвом будуть модернізовані, кількість хмелярських підприємств наблизиться до рівня 2005 року, а площі під даною культурою зростуть у цілому по Україні в 2,5 раза;

2. Песимістичний сценарій - сума інвестицій у виробництво продукції підприємств галузі хмелярства хоча і зросте, проте суттєво не змінить стан інноваційного оновлення їх виробничого потенціалу, оскільки «левова» частка інвестицій - це власні кошти хмелярів. Як наслідок, кількість підприємств та площа під насадженнями хмелю залишаться на рівні, близькому 2015 року.

Реалістичний сценарій - збільшення суми інвестицій у модернізацію виробничо-збутової діяльності хмелярських підприємств має помірний характер. Державна підтримка розвитку галузі хмелярства разом із надходженнями коштів від вітчизняних і зарубіжних інвесторів балансує з власними коштами хмелярів, що сприятиме розвитку інноваційних процесів у підприємствах, збільшенню кількості функціонуючих суб'єктів господарювання та нарощуванню площі насаджень хмелю (табл. 1).

1. Прогноз інвестицій в основні засоби хмелярських підприємств, тис. грн

Джерело: Сформовано автором.

За реалістичного сценарію ріст суми інвестицій в основні засоби хмелярів забезпечить у 2020 році значення показника 116,0 млн грн у цілому по Україні й 104,9 млн грн у Житомирській області, а в 2025 році - відповідно 251,1 і 233,7 млн грн. Отже, вже у 2020 році хмелевиробники зможуть оновити силові й робочі машини для посадки та догляду за насадженнями хмелю, а в 2025 році - застосовувати сучасні високопродуктивні хмелезбиральні комбайни. Адже, як показує практичний досвід, через недостатній рівень забезпеченості спеціалізованою технікою чи високий ступінь її зношення не дотримуються технологічні вимоги до вирощування культури, що призводить до втрат урожаю, погіршення якості хмелю й підвищення його собівартості.

Крім того, об'єднавшись у сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, хмелярі матимуть змогу придбати холодильне устаткування з регульованим газовим середовищем для зберігання зібраного врожаю, спеціалізоване обладнання для переробки хмелесировини у гранули, екстракти. Це сприятиме розв'язанню проблеми швидкого окислення альфа - кислот хмелю, розширення ринків його збуту та збільшення грошових надходжень підприємства при реалізації продукції за вигідними для виробників цінами.

Щодо суми інвестицій у матеріальні ресурси (оборотні засоби сфери виробництва) хмелярських підприємств, то за результатами дослідження встановлено, що вона збільшиться в межах 1,9 - 17,3 раза в цілому по Україні й 1,9 -22,0 разів у Житомирській області (табл. 2).

За умови реалістичного сценарію виробники матимуть змогу в 2020 році придбати та застосовувати якісні засоби захисту хмелю, спеціалізовані мікроорганізми для підвищення його врожайності, безвірусний посадковий матеріал. Стане можливим впровадження у виробництво технології вирощування саджанців за допомогою культури in vitro, що забезпечить вирощування оздоровленого садивного матеріалу зареєстрованих сортів в обсягах виробничої потреби. При цьому високопродуктивні промислові хмільники створюватимуть за скороченим терміном (за 1 рік). Зникне необхідність у розсадниках для дорощування хмелю, що позитивно впливатиме на біологію рослини, адже не відбуватиметься її механічного травмування при пересаджуванні, не обриватиметься її стрижневий корінь [8].

2. Прогноз інвестицій у матеріальні ресурси хмелярських підприємств, тис. грн

Джерело: Сформовано автором.

Результати прогнозування суми інвестицій у людський капітал показують, що вона протягом 2015 - 2025 років збільшиться в межах 2,0 - 17,3 раза в цілому по Україні й 2,0 - 22,8 раза у Житомирській області (табл. 3).

3. Прогноз інвестицій у людський капітал хмелярських підприємств, тис. грн

Джерело: Сформовано автором.

За реалістичним сценарієм збільшення суми інвестицій у людський капітал хмелярських підприємств забезпечить у 2020 році можливість запровадження в діяльність хмелярів системи постійного реального (а не лише на папері) самовдосконалення, поліпшення професійних знань, умінь і навичок. Як показує досвід кращих хмелярських підприємств світу, якісне зростання людського капіталу забезпечується функціонуванням системи мотивації персоналу - матеріальним заохоченням за здобування й використання у процесі діяльності одержаних знань. Тобто, середній розмір грошової винагороди (заробітної плати) працівників вітчизняних хмелярських підприємств зросте у 2020 році порівняно з 2015 роком на 43,7 тис. грн, або в 4,4 раза і становитиме 56,4 тис. грн на рік, а в 2025 році проти 2015- го - на 110,2 тис. грн, або в 9,7 раза й дорівнюватиме 122,9 тис. грн, що з розрахунку на місяць становить 10,2 тис. грн. Прогнозні параметри інвестицій у маркетингову діяльність хмелярських підприємств наведено в таблиці 4.

4. Прогноз інвестицій у маркетингову діяльність хмелярських підприємств, тис. грн

Джерело: Сформовано автором.

За реалістичним сценарієм збільшення суми інвестицій у маркетингову діяльність підприємств забезпечить у 2020 році можливість хмелярським господарствам модернізувати систему формування попиту на продукцію і систему стимулювання її збуту. Зокрема, в першому напрямі стане можливим здійснення хмелярами (спеціалізованими організаціями на умовах укладеного договору) маркетингових досліджень на предмет виявлення потреб (у тому числі й латентних) потенційних споживачів продукції, ступеня еластичності попиту за ціною на внутрішньому та зовнішньому ринках, проведення рекламних, PR - заходів тощо. В другому напрямі стане можливим удосконалення політики ціноутворення на хмелепродукцію забезпеченням її гнучкості - швидкої адаптації до зміни чинників внутрішнього й зовнішнього середовища підприємств, кон'юнктури ринку, стадій життєвого циклу товару (хмелепродукцїї), оновлення його асортименту та ін. Крім того, у хмелярів з'явиться можливість розбудови власної торгової мережі, об'єднавшись в обслуговуючі (збутові чи багатофункціональні) сільськогосподарські кооперативи.

Щодо суми інвестицій в організацію й управління виробництвом хмелярських підприємств, то її прогнозні параметри на період 2015 - 2025 років наведено в таблиці 5.

5. Прогноз інвестицій в організацію та управління виробництвом хмелярських підприємств, тис. грн

Джерело: Сформовано автором.

За реалістичним сценарієм збільшення суми інвестицій в організацію та управління виробництвом підприємств галузі хмелярства забезпечить у 2020 році можливість здійснити інноваційне оновлення методів, стилю й філософії управління як персоналом, так і господарською діяльністю в цілому; реалізувати комплекс заходів щодо якісного поліпшення системи планування, організації та контролю праці й виробництва; запровадити, або якісно оновити, виходячи з практичного досвіду кращих хмелярських підприємств світу в поєднанні з регіональними ментальними особливостями, систему традицій і цінностей роботи, механізм самоконтролю та самодисципліни персоналу.

Загальна сума інвестицій на модернізацію підприємств галузі хмелярства протягом 2015 - 2025 років за оптимістичним сценарієм у цілому по Україні зросте на 616,6 млн грн, або у 17,1 раза й становитиме 654,9 млн грн (табл.6).

6. Прогноз загальної суми інвестицій на модернізацію підприємств галузі хмелярства, тис. грн.

Джерело: Сформовано автором.

За реалістичним сценарієм загальна сума інвестицій на модернізацію хмелепідприємств у цілому по Україні у 2020 році зросте на 126,0 млн грн порівняно з 2015 роком, у підприємствах Житомирській області, збільшиться на 119,4 млн грн.