Моделювання соціально-економічних відносин у процесі наукових досліджень

Цель статьи - рассмотреть основные результаты научных исследований Национального научного центра «Институт аграрной экономики» за 2017 г. по теоретическому обоснованию и практическому воплощению ключевых моделей развития социально-экономических отношений в отрасли с учетом современных вызовов.

Методика исследования. Общенаучные методы: диалектический - для анализа научных трудов ученых, абстрактнологический подход - при обобщении результатов исследования и формулировании выводов, эмпирический - для оценки современного состояния и развития объекта исследования, использован также метод факторного анализа, прогнозирования экономического моделирования.

Результаты исследования. Осуществлено теоретико-методическое обоснование и предложены подходы к оценке эффективности внедрения комплекса социально-экономических моделей развития аграрного сектора экономики, в частности: парадигмы стратегического видения аграрного устройства; алгоритма формирования перспективной модели развития сельских территорий с разработкой инструментария оценки последствий этого процесса на основе определения уровня экономической безопасности сельских территорий; прогнозной модели производства сельскохозяйственной продукции и его эффективности; модели пространственного размещения сельскохозяйственного производства на основе рейтинговой оценки аграрного развития регионов; перспективной модели внедрения рынка земель сельскохозяйственного назначения на основе научно обоснованной селосохраняющей парадигмы сельского развития; модели функционирования ценового механизма на сельскохозяйственную продукцию и концептуальной модели налогообложения сельскохозяйственных товаропроизводителей; модели региональной дорожной инвестиционной карты для обеспечения инвестиционного развития административных районов.

Элементы научной новизны. Сформирована система организационно-экономических моделей, реализация которых обеспечит сбалансированное развитие отечественного сельскохозяйственного производства и сельских территорий, в первую очередь за счет синергетического эффекта прогрессивных изменений по большинству ключевых направлений этого развития.

Практическая значимость. Реализация сложившихся систем организационно-экономических моделей будет способствовать ускорению экономического развития аграрного сектора экономики и сельских территорий страны, результативному формированию конкурентоспособного инновационно-направленного аграрного производства, устойчивого экспортного потенциала и стабильной продовольственной безопасности нации, решению социальных проблем села. Илл.: 2. Биб- лиогр.: 15.

Ключевые слова: аграрный сектор, модели экономических отношений, социально-экономические и правовые отношения, конкурентоспособность экономики сельских территорий, производственный и трудовой потенциал отрасли.

Лупенко Юрий Алексеевич - доктор экономических наук, профессор, академик НААН, заслуженный деятель науки и техники Украины, директор, Национальный научный центр «Институт аграрной экономики» (г. Киев, ул. Героев Обороны, 10)

E-mail: pd@iae.org.ua

Постановка проблеми. Нинішній етап розвитку аграрної економіки значною мірою пов'язаний з динамічністю суспільних процесів, наростанням конкуренції на світових ринках, що вимагає постійного вдосконалення економічних і соціальних відносин, приведення їх у відповідність до поточних та перспективних викликів. Природно, що успішне реагування на найгостріші виклики сьогодення вимагає завершення земельної реформи, остаточне утвердження приватної власності на засоби виробництва у галузі, формування стійкої, конкурентоспроможної та перспективної структури виробництва, реального практичного вибору парадигми сталого сільського розвитку в цілому і аграрного сектору економіки зокрема. Тому економічна наука має дати чіткі відповіді на ці питання, обґрунтувати найдоцільніші шляхи та механізми реагування на них, надати об'єктивну оцінку різноманітних варіантів прийнятних рішень тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом в Україні активізувалися соціально-економічні дослідження в контексті гармонізації тенденцій світового розвитку, максимальної імплементації загальнолюдських цінностей до стратегічного вибору національних економік, адаптації та гармонізації прийнятних для більшості механізмів розвитку. Насамперед, слід відзначити Національну доповідь «Цілі Сталого Розвитку: Україна» [15], де представлено бачення орієнтирів досягнення Україною Цілей Сталого Розвитку, які були затверджені на саміті 00Н у 2015 р.

Стосовно аграрного сектору економіки перспективи розвитку більшою мірою представлені у Переглянутій стратегічній рамковій програмі ФАО на 2010-2019 рр. [4], у якій узагальнено результати стратегічного аналізу щодо виявлення загальних глобальних політичних і соціально-економічних тенденцій, що визначають розвиток сільського господарства на середньострокову перспективу, основні виклики людству, пов'язані з цими тенденціями, та роль ФАО.

В Україні питання перспективного розвитку галузі представлені у Стратегічних напрямах розвитку аграрного сектору економіки до 2020 року [11], розроблені в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки», на основі яких Кабінетом Міністрів України було затверджено відповідну Стратегію [10], а також більш сучасний і комплексний документ - Стратегію розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні на період до 2025 р., опрацьовану установами Національної академії аграрних наук України [12].

Зазначена проблема є складовою програми наукових досліджень Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (далі -- ННЦ «ІАЕ») «Теоретико-методологічне забезпечення економічного розвитку аграрного сектору економіки та сільських територій» на 2016-2020 рр.

Мета статті - висвітлити основні результати досліджень ННЦ «ІАЕ» за 2017 р. щодо теоретичного обґрунтування та практичного втілення ключових моделей розвитку соціально-економічних відносин у галузі з урахуванням сучасних викликів.

Виклад основних результатів дослідження. Обґрунтування ключових механізмів розвитку будь-якої галузі економіки безпосередньо пов'язано з визначенням основних тенденцій, з'ясування причин тих чи інших проблем, що стримують цей розвиток, передусім можливих найефективніших шляхів розв'язання виявлених проблем, а також очікуваних наслідків запропонованих рішень. У результаті такий процес зводиться до обґрунтування характерних економічних та (або) соціальних відносин між усіма учасниками процесу. Йдеться про обґрунтування певної моделі розвитку: загальної або її складової, у якій економічні відносини формуються залежно від визначених цілей, наявних проблем, шляхів та можливостей досягнення поставлених цілей.

Найбільш загальною моделлю розвитку галузі, обґрунтованою у 2017 р. в ННЦ «ІАЕ», стала парадигма стратегічного бачення аграрного устрою України, спрямована на забезпечення комплексного розвитку сільського господарства та сільських територій в умовах децентралізації влади, євроінтеграції і запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Ця модель включає стратегічне бачення багатофункціональності сільського господарства, оптимізації землеволодіння і землекористування, організації ведення сільськогосподарської діяльності та розвитку інтеграційних процесів на засадах багатоукладності, розміщення продуктивних сил сільського господарства на сільських територіях та стратегію дій у його розбудові з використанням територіально - інтегрованого підходу ЄС.

Серед головних механізмів імплементації цієї моделі, що мають бути покладені в основу реалізації державної політики комплексного розвитку сільського господарства і сільських територій для формування відповідного аграрного устрою, виділено:

створення сприятливих економічних умов ведення сільськогосподарського виробництва для усіх організаційно-правових форм господарювання;

формування умов для підвищення рівня зайнятості, оплати праці та доходів сільського населення, запровадження кодексів належної сільськогосподарської практики;

розроблення і реалізації державної економічної, регіональних цільових та місцевих програм комплексного розвитку сільського господарства і сільських територій;

раціональне поєднання галузевої і територіально-самоврядної систем управління на основі адаптованого до умов України територіально-інтегрованого підходу ЄС;

сприяння розвитку системи громадського і міжгосподарського самоврядування в АПК;

розвиток державно-приватного партнерства;

створення умов для ефективного функціонування ринку сільськогосподарської продукції та продовольства;

розвиток системи техніко-технологічного, інвестиційного, кадрового, науково-інноваційного, інформаційно-консультаційного забезпечення сільськогосподарської діяльності;

застосування механізмів бюджетної й іншої державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам і селянським господарствам населення [1].

Іншою й не менш важливою розробкою є модель розвитку сільських територій України, підпорядкована загальній стратегії сталого розвитку. її основними цілями, задля досягнення яких розробляються відповідні механізми, є підвищення конкурентоспроможності економіки сільських територій (не тільки сільського господарства), поліпшення рівня життя сільського населення, покращення демографічної ситуації та збереження довкілля. Ця модель включає такі ключові елементи, як людський і соціальний капітали, підприємництво, державне регулювання (політика сільського розвитку), природні та фінансові ресурси (зокрема, державне та місцеве фінансування), а також інфраструктуру сільських територій (освіта, охорона здоров'я, культура, дорожньо-транспортне й житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, зв'язок).

У процесі ув'язки з можливим запровадженням обігу сільськогосподарських земель розроблена схема (алгоритм) формування перспективної моделі розвитку сільських територій на основі купівлі селянами (жителями села) земельних ділянок, що стане базою для розширення ефективного сільськогосподарського виробництва і становлення середнього класу на селі, збільшення доходів місцевих бюджетів, забезпечення соціальної та фінансової спроможності сільських громад. У свою чергу, такі сільські громади будуть забезпечувати зростання якості життя свого населення та охорону довкілля. В кінцевому підсумку, всі елементи моделі розвитку на основі земельної власності (селянин-власник, заможний середній клас та спроможна сільська громада), в силу своєї єдності і територіальної прив'язки за місцем зайнятості і проживання, нарощуючи свій потенціал, забезпечуватимуть сталий сільський розвиток на певній території, а у цілому - на усій сільській території України.

Для методологічного забезпечення процесу децентралізації влади та формування об'єднаних територіальних громад обґрунтований і практично розроблений відповідний інструментарій оцінки наслідків цього процесу. Цей інструментарій являє собою систему показників для практичного визначення рівня економічної безпеки сільських територій України як загального індикатора, що характеризує наслідки децентралізації за наступними блоками: організація охорони здоров'я сільського населення (налічує 8 субіндексів), демографічна безпека (8), стан благоустрою (10), освітнє середовище (6), загальний матеріально-економічний добробут (11), стан сільських домогосподарств (8), екологічна безпека (10).

Для забезпечення інвестиційного розвитку розроблено модель регіональної дорожньої інвестиційної карти на прикладі аграрного адміністративного району. Як головні складові цієї моделі виділено: визначення основних завдань інвестиційної карти, оцінку стану поточного розвитку та наявного потенціалу, обґрунтування інвестиційних пріоритетів, напрямів та заходів щодо залучення інвестицій, формування сприятливого інвестиційного середовища, оцінка економічних, соціальних та екологічних наслідків запровадження даної моделі. Для реалізації зазначеної моделі розроблено відповідні рекомендації, які дають змогу запровадити її в усіх адміністративних районах країни [8].

У постійній динаміці знаходиться моделювання різноманітних видів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, розвитку сімейних фермерських та особистих селянських господарств [3, 13], сільськогосподарського дорадництва, інноваційно-інвестиційного розвитку та ін.

Серед моделей, безпосередньо пов'язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, ключове місце займає модель прогнозування виробництва та його ефективності. Зазначена модель - алгоритм процесу, який передбачає п'ять основних етапів (рис. 1):

перший етап включає прогнозування показників урожайності сільськогосподарських культур, посівних площ, продуктивності тварин, поголів'я тварин з урахуванням їх динаміки, а також оцінки основних чинників впливу. Наприклад, по урожайності оцінюється динаміка, починаючи з 1955 р., а коригування проводиться з урахуванням кліматичного чинника, кількості опадів, обсягів внесення добрив;

другий етап - прогноз обсягів виробництва по видах продукції на основі прогнозних показників, одержаних на першому етапі, а також обсягів валової продукції у зіставних цінах по видах продукції, галузях та в цілому по сільському господарству [2];

третій етап - прогноз ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Такий прогноз здійснюється, знову ж таки на основі прогнозних показників, одержаних на першому етапі, з урахуванням прогнозів собівартості виробництва та цін реалізації.

З урахуванням наявності інформаційної бази цей прогноз здійснюється тільки по сільськогосподарських підприємствах;

четвертий етап включає уточнення прогнозних показників у процесі моніторингу виробництва, після завершення посівних робіт. Він виконується щодо обсягів виробництва продукції з урахуванням фактичних посівних площ та стану посівів [5]. П'ятий етап також є уточнюючим стосовно раніше прогнозованої ефективності виробництва в сільськогосподарських підприємствах на основі даних моніторингу обсягів реалізації продукції, витрат та цін на неї [6].

Джерело: Наукові дослідження ННЦ «ІАЕ».

Серед інших моделей можна виділити прогноз впливу малого підприємництва на рівень зайнятості сільського населення, прогноз кількості зайнятих у неформальному секторі економіки в сільській місцевості, прогноз кількості малих сільськогосподарських підприємств та ін. [9].

Для оцінки розвитку аграрного сектору економіки регіонів розроблено модель рейтингової оцінки аграрного виробництва на основі обчислення співвідношення конкретних показників по регіону до середнього по Україні з подальшим визначенням середніх індексів по кожній групі цих показників (виробництво, ефективність, соціальний розвиток) і загального індексу. За рівнем останнього здійснювалася оцінка рейтингу регіону, яка, за результатами 2016 р., становила від 1,536 у Черкаській до 0,737 у Чернівецькій областях.

Для оцінки можливостей та вибору оптимального варіанта запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення узагальнено перспективну модель науково обґрунтованої селозберігаючої парадигми сільського розвитку. Ця модель передбачає поетапне запровадження купівлі земельних ділянок, спочатку виключно для фізичних осіб, що проживають у сільській місцевості, мають відповідну кваліфікацію та передбачають безпосередньо працювати на ній. Цей етап прогнозується на найближчі 5-10 років, його результатом мають стати формування ефективного сімейного фермерства, потужного середнього класу на селі та утвердження сільських громад.

У процесі дослідження механізму ціноутворення на продукцію сільського господарства на основі компасного підходу, що визначає поетапне відстеження (моніторинг) витратно-цінових трансформацій у процесі виробництва, функціонування збутової інфраструктури, руху продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках та формування споживчого попиту, розроблено модель функціонування цінового механізму на продукцію сільського господарства в різних економічних системах [14], (рис. 2).

Джерело: Наукові дослідження ННЦ «ІАЕ».

Важливе місце у процесі економічних досліджень займають питання оподаткування, від якого значною мірою залежить формування інтересів сільськогосподарських товаровиробників, забезпечення пріоритетних напрямів аграрної політики держави. Нині система оподаткування перебуває в умовах трансформації, фактично відбувається перехід від дотаційно-стимулюючого до регулюючого механізму оподаткування. Враховуючи нинішні тенденції пропонується нова концептуальна модель оподаткування в галузі:

запровадження зниженої ставки ПДВ на окремі види сільськогосподарської продукції (експортоорієнтовані, нішеві, сконцентровані у господарствах населення, чутливі продукти харчування);

запровадження спеціального порядку адміністрування ПДВ у сфері малого аграрного бізнесу у вигляді компенсаційних ставок для покриття вхідного ПДВ;

компенсації сільгоспвиробникам частини акцизу на дизельне паливо;

надання бюджетного відшкодування ПДВ при експорті сільгосппродукції виключно сільгосптоваровиробникам або особам, які придбали у них цю продукцію;

обмеження права використання спеціальних податкових режимів по податку на прибуток для афільованих та екстериторіальних осіб, а також суб'єктам, для яких земля не є основою ведення сільськогосподарської діяльності.

У процесі дослідження питань вдосконалення обліку в галузі, зокрема, розроблено концептуальну модель сучасної системи обліку на базі клауд-комп'ютерної форми, що характеризується:

повністю бездокументарною формою обліку та оцінки активів, впровадженням таксономій XBRL в обліково-оціночний процес;

збереженням облікової інформації поза підприємством з використанням бізнес-моделей Saas, Daas;

одночасним використанням інформації обліку багатьма користувачами з будь-якої точки планети за допомогою клауд- комп'ютерних технологій.

Оцінку моделей проводили за різними методиками і її результати підтвердили ефективність. Зокрема, очікуваний ефект нових методичних підходів до нормативно-грошової оцінки земель на сучасній інформаційній базі становить близько 4,7 млрд грн у вигляді збільшення доходів власників земельних паїв від орендної плати, а також доходів місцевих бюджетів на 18 %.

Запропонована модель удосконалення механізму управління родючістю ґрунтів забезпечить збільшення доходів від їх використання приблизно на 10 млрд грн, а модернізації управління зрошувальним землеробством на різних рівня - зменшення потреби у зовнішніх інвестиціях на 7 млрд грн.

Апробація моделей запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення способом анкетування власників земельних паїв, землекористувачів та представників сільських територіальних громад засвідчила про значне перевищення попиту на земельні ділянки над пропозицією (21 % землекористувачів готові придбати земельні ділянки, а 10,4 % власників земельних паїв готові їх продати). Частка осіб, які в тій чи іншій формі допускають обіг сільськогосподарських земель, сягає 37,6 %, тоді як прихильників повної заборони купівлі-продажу сільськогосподарських земель - 24,5 % [7].

Результати оцінки залучення та використання інвестицій різними групами сільськогосподарських підприємств показали, що найбільші прирости продукції та чистого прибутку на 1 грн чистих інвестицій (відповідно 1,87 і 0,05 грн), а також найвищого рівня рентабельності (37,6%) у 2016 р. досягли малі підприємства, тоді як великі не досягли приросту продукції і прибутку, а середні - приросту прибутку за нижчої рентабельності виробництва (відповідно 29,3 і 32,3 %).

За розрахунками економічний ефект на 1 грн сукупної доданої вартості, одержаної від виробництва та експорту зерна, припадає 1,95 грн сукупної доданої вартості від виробництва зерна, переробленого і спрямованого на виробництво молока та 2,21 грн - на виробництво м'яса свиней.

За рахунок досягнення раціональних норм харчування та 20 % частки витрат на харчування поза домом, як це відбулося у розвинутих країнах світу (модель оцінки ємності вітчизняного споживчого ринку), потенційні інвестиції в сільське господарство й пов'язані з ним сфери переробки, торгівлі і громадського харчування можуть скласти 483 млрд грн.

Висновки

У сучасних умовах забезпечення високої результативності економічних досліджень потребує не лише оригінальних високоефективних рішень, а й розробки різноманітних моделей економічних відносин практично в усіх сферах процесу виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, включаючи пов'язані з ними сфери. Для сільського господарства важливу роль відіграють соціально- демографічні, екологічні та інші моделі, що так чи інакше впливають на формування й використання виробничого, трудового потенціалу галузі.

Розроблення відповідних моделей має забезпечити формування цілеспрямованих економічних, соціально-економічних, правових відносин між елементами цих моделей (суб'єктами і об'єктами відносин), спроможними забезпечити максимальний ефект. Від того, наскільки повно базові моделі будуть охоплювати увесь процес виробництва, включаючи його соціальні аспекти, значною мірою залежить кінцевий результат.

Розробка соціально-економічних моделей на нинішньому етапі має сприяти досягненню цілей сталого розвитку, передусім сільських територій, де органічно поєднуються процеси виробництва та використання людських і природних ресурсів. Залежно від того, наскільки ці моделі спроможні забезпечити досягнення згаданих цілей, слід оцінювати їх ефективність.

У процесі досліджень Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» у 2017 р. сформовано систему організаційно-економічних моделей, реалізація яких на практиці сприятиме прискоренню економічного розвитку аграрного сектору економіки та сільських територій, в першу чергу завдяки синергетичному ефекту прогресивних змін за більшістю ключових напрямів цього розвитку.

Список бібліографічних посилань

1. Аграрний устрій України: наукове видання ; за ред. Ю. О. Лупенка, М. Ф. Кропивка. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2017. 72 с.

2. Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні, очікуване у 2017 році / [Лупенко Ю. О., Месель-Веселяк В. Я., Грищенко О. Ю., Волосюк Ю. В.] ; за ред. Ю. 0. Лупенка, В. Я. Месель-Веселяка. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2О17. 30 с.

3. Методичні рекомендації з організації молочарських обслуговуючих кооперативів / М. В. Гладій, Ю. 0. Лупенко, М. Й. Малік та ін. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2018. 84 с.

4. Переглянута стратегічна рамкова програма ФАО. URL: http://www.fao.org/docrep/meeting/027/mg015r.pdf.

5. Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні, очікуване у 2017 році (червень 2017 року) / [Лупенко Ю. О., Месель-Веселяк В. Я., Грищенко О. Ю., Волосюк Ю. В.] ; за ред. Ю. О. Лупенка, В. Я. Месель- Веселяка. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2017. 31 с.

6. Прогноз собівартості продукції, її дохідності, прибутковості та рентабельності в сільськогосподарських підприємствах України на 2017 рік: методика і розрахунки (листопад 2017 року) / [Лупенко Ю. О., Месель-Веселяк В. Я., Грищенко О. Ю., Волосюк Ю. В.] ; за ред. Ю. О. Лупенка, В. Я. Месель-Веселяка. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2017. 68 с.

7. Результати опитування щодо моделей обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні / Лупенко Ю. О., Ходаківська О. В., Шпичак О. М., Юрченко І. В., Матвієнко А. П. та ін. Київ : ННЦ ІАЕ , 2018. 52 с.

8. Рекомендації з розроблення Дорожньої інвестиційної карти розвитку аграрного району / за ред. Я. М. Гадзала, П. Т. Саблука. Київ : Аграр. наука, 2017. 148 с.

9. Розвиток малих форм аграрних підприємств у ринковому інституційному середовищі: індикатори та ефективність : монографія /[Лупенко Ю. О., Шпикуляк О. Г.,

Малік М. Й. та ін.] ; за ред. О. Г. Шпикуляка. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2017. 204 с.

10. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 806-р «Про схвалення Стратегії розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року». Уряд. кур'єр. 21 листопада 2013 року. № 215.

11. Стратегічні напрями розвитку сільського господарства України на період до 2020 року / [за ред. Ю. О. Лупенка, В. Я. Месель-Веселяка] ; 2-е вид., переробл. і допов. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2012. 218 с.

12. Стратегія розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні на період до 2025 року / [за ред. академіків НААН Я. М. Гадзала, М. І. Бащенка, В. М. Жука, Ю. О. Лупенка]. Київ : Аграр.наука, 2016. 216 с.

13. Тенденції та перспективи розвитку особистих селянських господарств / Малік М. Й., Шпикуляк О. Г. Економіка АПК. 2018. № 1. С. 11-19.

14. Теоретико-методологічні та практичні основи ціноутворення / Шпичак О. М., Боднар О. В., Шпичак О. О. Київ : ЦП «Компринт», 2017. 545 с.

15. Цілі Сталого Розвитку: Україна. Національна доповідь 2017 / Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Sustainable development COALS. 2017. 174 c.

Размещено на Allbest.ru