Інвестиційна привабливість сільського господарства Закарпаття

Постановка проблеми. Розвиток областей України нерозривно пов'язаний із підвищенням їхньої інвестиційної привабливості для залучення іноземних інвестицій і для міжрегіонального перерозподілу інвестиційних ресурсів. У період становлення ринкової економічної системи дослідження інвестиційної привабливості регіонів та відповідне їх ранжування стали надзвичайно поширеними як у науковій літературі, так і у практиці регіонального управління [5].

Інвестиційна привабливість на обласному рівні має чітко виражену специфіку, яка насамперед стосується особливостей формування потенціалів кожної території, агрокліматичних умов. Інвестиції, трансформуючись в елементи реального капіталу, формують матеріальну основу суспільного виробництва й створюють передумови для розширеного відтворення [4].

Зокрема, нарощування виробництва аграрної продукції, її перероблення та експорту є актуальним на Закарпатті. Розв'язання цього завдання потребує проведення заходів щодо створення сприятливого інвестиційного клімату, спрямування інвестицій на оновлення їхньої матеріально-технічної бази і формування в інфраструктурі та логістиці сільського господарства додаткових потужностей [2].

Децентралізація влади в регіоні повинна створити відповідні умови для інвестиційної діяльності в сільському господарстві.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження інвестиційної привабливості регіонів держави стало надзвичайно поширеним як у науковій літературі, так і у практиці регіонального управління. Ними займалися вчені економісти-аграрники: 1.0. Бланк [1], 1.1. Вініченко [2], М.О. Орли- ковський [8], О.В. Шаповалов [14], Г.О. Харламова [13], А. Зіденберг [15], Д. Хоффман [15], Л.Дж. Гітман [3], М.Д. Джонк [3], М.І. Кареба [4], О.Є. Кузьмін [5], І.М. Комар- ницький [5], Є.О. Ланченко [6], П.С Мозиас [7], М.І. Кісіль і Т.В. Мацибора [9], N. Bandelj [16].

Особливо це стосується сутності й значення інвестиційної привабливості в сучасних умовах, що вирізняються різким загостренням міжрегіональних політичних і економічних відносин, як об'єкта обласного управління.

Розглядаючи питання інвестиційної привабливості, слід зазначити, що хоча її вивчають на рівні країни, галузі, області (регіону) й окремого підприємства, всі ці компоненти, безумовно, взаємопов'язані між собою [3]. Так, для стратегічного інвестора не будуть достатньо переконливими аргументи інвестування засобів у надприбутковий проект, якщо дана галузь у масштабах країни знаходиться у критичному стані. Аналогічно, незважаючи на фінансову вигоду інвестиційного проекту, ризик політичної та економічної нестабільності в державі чи області зведе нанівець будь-які намагання привабити інвестора. Сукупність заходів щодо подолання інвестиційної кризи на всіх рівнях повинна координуватися чіткою інвестиційною політикою держави, а поєднання обласного та галузевого аспектів - стати невід'ємною складовою цієї політики для створення сприятливого інвестиційного клімату на всіх рівнях.

Мета статті - розгляд можливостей сприянню інвестиційним процесам та інвестиційному клімату на обласному рівні. З'ясування економічної сутності й значення інвестиційної привабливості сільського господарства Закарпаття.

Виклад основних результатів дослідження. Дослідження різних аспектів економічного розвитку областей (регіонів) здійснюється в багатьох країнах, щороку зростає кількість міжнародних рейтингів інвестиційного середовища та кредитоспроможності [15].

Інвестиційна привабливість може визначатися на загальнодержавному рівні (інвестиційний клімат), галузевому рівні (інвестиційна привабливість галузі), на рівні конкретної області (регіону)(інвестиційний імідж території), конкретного підприємства (економічний паспорт підприємства) та конкретного проекту (інвестиційна привабливість проекту).

До речі, адміністративне поняття «регіон» в даному разі тотожне терміну «область». Регіон використовують для позначення району, області, території, частини країни, що характеризується комплексом притаманних їй ознак (фізико-географічних, економічних, етнічних тощо).

Поняття «регіон» включає не лише суходіл, материки й острівні ділянки нашої планети, а й водні простори. Регіон - це, з одного боку, визначена просторово-адміністративна територія, де формується виробничо-економічний потенціал, розвиваються ринкові відносини й регіональні аграрно-продовольчі ринки. З іншого боку, регіон - це соціально-економічна система, організація виробничої структури якої має забезпечувати примноження й раціональне використання природно-кліматичного й виробничо-економічного потенціалу з метою реалізації територіальних інтересів населення, що тут проживає, у взаємозв'язку і взаємовідповідності з інтересами держави та територіальних громад.

Основною причиною посилення уваги до міжнародних порівнянь є пожвавлення євроінтеграційних процесів, міжнародного фінансового ринку, зокрема ринку інвестиційних ресурсів [7]. Аналіз найважливіших міжнародних рейтингів дає змогу виділити пріоритети, за якими ранжуються країни і які є реальними чинниками формування підприємницького рішення щодо здійснення кредитної чи інвестиційної операції. Усвідомлення основних засад інвестиційного процесу сприятиме правильному формуванню пріоритетів регіональної політики в Україні.

Так, індекс економічної свободи «Heritage Foudation» - показник, який включає в себе іноземні інвестиції, податкове навантаження, тарифи, регулювання банківської діяльності, фінансову політику, тіньову економіку. Класифікацію країн за ризиками журналу «Euromoney» опубліковують двічі на рік. Країни отримують загальну суму балів, що ґрунтується на дев'яти показниках, кожен із яких оцінюється за значеннями: політичний ризик (25%), економічний розвиток (25%), показники заборгованості (10%), прострочені або відстрочені борги (10%), кредитні рейтинги (10%), доступ до банківського фінансування (5%), доступ до короткострокового фінансування (5%), доступ до ринків капіталу (5%), втрати при стягненні вимог через суд (5%). Щорічник всесвітньої конкурентоспроможності Міжнародного інституту розвитку менеджменту (Швейцарія) ґрунтується на основі аналізів підприємницького середовища країн, умов для розвитку підприємств і конкуренції між ними. На Всесвітньому економічному форумі (Давос, Швейцарія) проходить Всесвітній огляд конкурентоспроможності. Конкурентоспроможність оцінюють як спроможність досягти швидкого економічного зростання та довготривале його утримання. «Індекс економічної свободи» Інституту Фрейзера (Канада) залучає для аналізу порівняння такі компоненти: вплив уряду - урядові замовлення, дотації, субсидії (11%), структуру економіки та використання ринків - виробництво та розподілення через уряд (14,2%), монетарну політику та стабільність цін - захист грошей як засобу обігу і заощаджень (9,2%), вільно використовувати інші валюти та їх доступність (14,%), структуру законодавства та права власності - захищеність прав власності та практика дотримання договорів (16,6%), міжнародний обмін - вільну торгівлю з іншими країнами (17,1%), вільний обмін на ринку капіталів та фінансів (17,2%).

Аналіз методики зазначених підходів до визначення інвестиційної привабливості та ризиків дає змогу встановити основні вимоги іноземних інвесторів до ринків, які вони прагнуть освоїти. Важливими пріоритетами є економічна свобода суб'єктів ринку та прозорість умов господарської діяльності. Адже саме за умов поєднання дії ринкових механізмів та діяльності держави, спрямованої на створення рівних умов для економічних суб'єктів, можливий максимальний економічний ефект.

Однією із передумов стабільного економічного розвитку регіонів є формування та підтримання їхнього сприятливого інвестиційного іміджу щодо потенційних інвесторів. Можна розглянути два підходи щодо першочергової необхідності залучення іноземних інвестицій. Нинішню нестачу внутрішніх інвестиційних ресурсів зумовлено, по-перше, тривалим періодом зниження вітчизняного виробництва, а відтак - недостатністю ресурсів підприємств для оновлення та модернізації основних фондів. По-друге, обмеженістю заощаджень фермерських господарств для здійснення прямих і портфельних інвестицій. По-третє, недостатньою капіталізацією української банківської системи, що обмежує можливості здійснення масштабних інвестиційних проектів. По-четверте, недостатньою розвиненістю вітчизняного фондового ринку. А з іншого боку, участь іноземного капіталу у процесах економічного реформування в Україні була незначною порівняно зі східноєвропейськими країнами. Станом на 01.01.2016 р. реальна потреба в прямих іноземних інвестиціях становила 44о млрд дол. США [10].

Досвід інвестиційної діяльності свідчить про найбільшу належність для зовнішніх інвесторів тих країн і регіонів, де відчутна активність місцевих інвесторів.

За оцінками внутрішніх й іноземних економічних суб'єктів, інвестиційний клімат в Україні залишається несприятливим. У залученні інвестицій в регіони України важливу роль має відіграти сприяння на регіональному рівні, що є виявом політичної волі та здійсненням реальних заходів представниками місцевих органів влади щодо підтримки інтересів інвестора, місцевих переваг в інфраструктурному забезпеченні інвестиційних процесів - фінансовому, технологічному, інформаційному тощо [6]. У такому контексті актуалізується оцінка регіонального стимулювання підприємництва, що насамперед цікавить інвесторів. Наразі регіональна активність щодо залучення інвестицій досить неоднорідна, про що свідчать відносні значення розподілу інвестицій в основний капітал на душу населення (табл. 1).

1. Інвестиції в основний капітал на одну особу за регіонами, у 2016 р.

Джерело: Дані Державної служби статистики України за відповідні періоди [12].

Необхідною умовою поліпшення інвестиціної й економічної ситуації в Україні є подальша децентралізація державного управління, що сприятиме підвищенню демократичного потенціалу суспільства й управлінської компетенції регіональних органів влади. Сучасна практика формування інвестиційних програм регіонального рівня недосконала. Переважно обласні інвестиційні програми є звичайним зведенням районних проектів збільшення виробництва певних підприємств з недостатнім економічним обґрунтуванням. Якщо брати до уваги місцевий рівень економічного розвитку, то можливостей сільських, селищних і міських у малих містах органів місцевого самоврядування (ОМС) недостатньо для кваліфікованого моніторингу та управління не тільки інвестиційними процесами, а и економічним розвитком у цілому.

Вивчення та розв'язання проблем інвестиційного розвитку територій мають бути компетенцією виконавчих структур регіонального рівня, зокрема - управлінь економічного розвитку обласних державних адміністрацій [13].

За законодавством України структури державної та регіональної влади не мають права втручатись і впливати на господарську діяльність підприємств. Закономірно, що в період розбудови соціальної ринкової економіки інструменти прямого, адміністративного впливу влади на діяльність суб'єктів господарювання стають неприйнятними. Головним їхнім завданням є опанування економічними методами управління. Це завдання особливо складне з огляду на недостатній рівень професійної підготовки фахівців, яким здебільшого бракує економічних знань і розуміння специфіки функціонування соціальної ринкової економіки.

З огляду на це постає потреба оцінки інвестиційної привабливості окремих територій і регіонів країни. Органи місцевого самоврядування можуть проводити таку оцінку самостійно і використовувати отримані результати під час планування реструктуризації регіону. Це дасть змогу їм активніше залучати зовнішніх інвесторів, поєднавши комерційні інтереси обох сторін. Для виконання таких робіт потрібна методика оцінки інвестиційної привабливості регіону, що дає уявлення і вітчизняним, і закордонним інвесторам про розвиток регіональних виробництв. Найкращою є методика І.О. Бланка [1]. Вона пропонує визначати інвестиційну привабливість на підставі ранжування за такими синтетичними показниками: рівень загальноекономічного розвитку; рівень розвитку інвестиційної інфраструктури; демографічна характеристика; рівень зростання ринкових відносин та комерційної інфраструктури, рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків. За цією методикою виокремлено чотири групи регіонів України (табл. 2).

2. Типізація регіонів України за рівнем інвестиційної привабливості станом на 01.01. 2017 р.

Джерело: Дані Державної служби статистики України за відповідні періоди [12].

Як видно із даних табл. 2, за ступенем інтегрального індексу інвестиційної привабливості всю Україну поділено на чотири групи регіонів. До першої увійшли області, в яких величина інтегрального індексу перевищує одиницю, а у Київській області - 2,03. У другій групі регіонів цей показник перебуває у межах 0,9, для третьої - 0,8 і четвертої, характерною є найменша величина цього інтегрального показника, який і створює так звану низьку інвестиційну привабливість.

У залученні іноземних інвестицій Київська область посідає друге місце в Україні. Як наслідок, велику частину товарів у столичному регіоні вироблено завдяки вкладенню іноземного капіталу. За останнє дисятиріччя в області залучено його майже 0,5 млрд дол. США.

Щодо величини індексу, який визначає рентабельність інвестицій, то тут дещо інше ранжування. Так, найвищою рентабельністю характеризуються інвестиції у Кіровоградській області, яка є представником третьої групи регіонів, що належать до регіону із середнім рівнем інвестиційної привабливості. За нею йде Вінницька область, а далі - Харківська й Рівненська.

Найвищий індекс іноземної інвестиційної активності спостерігається знову-таки у Київській області.

Така оцінка інвестиційної привабливості й типізація регіонів за ії рівнем дає змогу розробляти інвестиційну стратегію підприємствам на довгострокову перспективу, погоджуючи її з потенціалом регіональних ринків ресурсів виробництва, формуючи економічний інвестиційний імідж [8].

В умовах відкритої економіки в оцінках інвестиційної привабливості для прямих інвесторів найважливіше значення має критерій, що визначає співвідношення «випуск-витрати», тобто рішення щодо інвестування приймається ними за умови перевищення ціни над витратами, в даному випадку аграрної продукції.

Фактичний рівень інвестиційної привабливості сільського господарства регіону значною мірою характеризують показники величини інвестицій на 1 га сільськогосподарських угідь (табл. 3).

3. Розміри капітальних інвестицій на 1 га сільськогосподарських угідь, грн

Джерело: Дані Державної служби статистики Закарпатської області за відповідні періоди [11].

За даними табл. 3, розміри капітальних інвестицій на одиницю земельних угідь районів Закарпатської області суттєво різняться і вони надто низькі. Порівняно високу інвестиційну привабливість за останні шість років досягли Мукачівський, Ужгородський, Свалявський, Берегівський, Виноградівський і Тячівський, а найменш привабливими були Великоберезнянський, Міжгірський, Воловецький та Іршавський райони.

Нині сільська місцевість визначається економічною відсталістю та відсутністю можливостей для розвитку. Останніми роками інвестиції міжнародних компаній, що проводять роздрібну торгівлю продуктами харчування, надають імпульси для безпосереднього впливу на економічний стан сільськогосподарських регіонів, зміцнюючи, передусім, сільськогосподарський переробний сектор і деякі великі сільськогосподарські підприємства [6].

Інвестиційну привабливість, що досліджується, доцільно розглядати як узагальнувальну оцінку власників капіталу, всіх інших учасників і заінтересованих сторін щодо їхніх майбутніх вигод, витрат та інших наслідків від здійснення інвестицій у сільське господарство Закарпатської області.

Будь-який район області може поліпшити відповідні інвестиційні рейтинги, якщо змінити уявлення інвесторів про умови їхньої діяльності на кращі. Тому в оцінках інвестиційної привабливості сільського господарства районів області особливо важливо встановлювати загальний характер змін, що відбуваються при покращанні чи погіршенні місцевих умов діяльності інвесторів [9].

Результати аналітичних оцінок інвестиційної привабливості сільського господарства районів області, проведених у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» за інтегрованим показником, що охоплює такі критерії, як інвестиційна активність, обсяги іноземних інвестицій, концентрація капіталу, забезпеченість працюючими, розвиненість інфраструктури галузі та рівень ефективності капіталу, показують суттєві зміни в рівнях інвестиційної привабливості районів області (табл. 4).

4. Зміни рейтингових оцінок районів Закарпаття за рівнем інвестиційної привабливості їх сільського господарства у різні періоди*

* Групи районів за характером змін їх рейтингового місця в динаміці: I - підвищення інвестиційного рейтингу;

II - зниження інвестиційного рейтингу; III - відносно стабільний інвестиційний рейтинг; IV - нестійкий інвестиційний рейтинг із тенденцією до поліпшення; V - нестійкий інвестиційний рейтинг із тенденцією до погіршення.

Із даних табл. 4 видно, що найвищим рівнем інвестиційної привабливості сільського господарства в 2001-2004 рр. вирізнялися Ужгородський, Мукачівський, Берегівський, тоді як до першої трійки аутсайдерів у цей період належали Великоберезнянський, Перечинський та Іршавський райони. Однак внаслідок змін, що відбулися в районах області, їхні місця в інвестиційних рейтингах по сільському господарству в 2016 р. дещо змінилися: лідерами стали Ужгородський, Мукачівський та Тячівський, а останні місця посіли Перечинський, Хустський та Рахівський райони.

Переважна частина іноземного капіталу Закарпаття спрямовується у ті сфери економіки, що є прибутковими як для іноземних партнерів, так і необхідними для вітчизняного господарства. І хоча галузь сільського господарства є не досить привабливим об'єктом іноземного інвестування, однак останнім часом суми таких інвестицій стабілізувались.

Зазначимо, що сільськогосподарських підприємств з іноземними інвестиціями на Закарпатті нараховується небагато -- лише 1,5% від їх загальної кількості. Проблемним залишається питання розподілу іноземних інвестиційних ресурсів по області, яке характеризується значною нерівномірністю. Райони Закарпатської області, що користуються попитом на іноземні інвестиції у сільському господарстві, наведено в табл. 5.

5. Надходження іноземних інвестицій у сільськогосподарські підприємства окремих районів Закарпатської області у 2016 р.

Джерело: Дослідження автора. Статистичний щорічник Закарпаття за 2016 р. / Головне управління статистики у Закарпатській області 2017 р. [11].

Необхідно відмітити, що із 13 районів області 2 райони зовсім не отримували іноземних інвестицій в сільське господарство. З метою стимулювання економічного розвитку територій і пришвидшення у них інвестиційних процесів на регіональному та місцевому рівнях має здійснюватися цілеспрямована стратегія формування іміджу регіону як привабливого об'єкта вкладання інвестицій, зокрема: формування бази даних для потреб широкого кола інвесторів щодо економічного і правового середовища, інвестиційного потенціалу та конкурентних переваг території; запровадження й постійна підтримка дії ефективних каналів поширення інформації щодо потреб та можливостей території; адміністративний та консультаційний супровід інвестиційних проектів [14]. Функціональну модель регіонального інвестиційного процесу зображено на рисунку.

Організація інвестиційного процесу в нинішніх умовах, на регіональному рівні, на наш погляд, має ґрунтуватися на новітніх науково-методологічних підходах та спрямовуватися на основну мету регіонального економічного розвитку - покращання якості життя людини [16]. У такому разі регіональна інвестиційна політика на регіональному рівні може використати процесний підхід моделі управління якістю та стандартами ISO 9001. Цей напрям забезпечить: поступальність і безперервність здійснення інвестиційної політики на регіональному рівні; відповідальність регіональної влади за проведення політики та її соціально-економічні наслідки; можливість визначення критеріїв оцінки інвестиційного процесу та ступеня відповідності йому дій усіх його суб'єктів; можливості моніторингу ефективності інвестиційного процесу та необхідності коригування обраної стратегії; досягнення головної функції регіональної політики - поліпшення якості життя населення регіону.

Важливою умовою успішного проведення інвестиційних процесів регіону є реалізація комплексної стратегії його соціально-економічного розвитку, яка передбачає взаємопов'язану систему заходів. Основні з них: стратегічне планування соціально-економічного розвитку регіону; налагодження міжсекторної співпраці «влада - громада», «влада - підприємництво» на засадах відкритості, прозорості ухвалення та виконання управлінських рішень; реалізація регіональної інформаційної політики, спрямованої на формування сприятливого інвестиційного іміджу регіону; підготовка спеціалістів з місцевого та регіонального економічного розвитку із державним замовленням їх підготовки у вищих навчальних закладах.

Для підвищення інвестиційної привабливості сільського господарства Закарпатської області необхідно консолідувати зусилля по всіх ланках і сферах виробництва, соціуму, органів самоврядування регіону.

Висновки

Встановлено, що навіть за умов економічної та фінансової кризи, що охопила й регіони України, їх сільське господарство приваблює інвесторів завдяки власній низькій насиченості та високому потенціалу розвитку.

В Європі помітне зацікавлення новими ринками, зокрема економіками країн, що розвиваються, з огляду на їхню перспективність. Для інвесторів вирішальними у прийнятті рішень є економічна свобода суб'єктів ринку, прозорість умов господарської діяльності. У Закарпатській області політика сприяння інвестиційним процесам ще не досягла належного рівня, зокрема обмежені можливості органів місцевого самоврядування.

Ринок аграрної продукції Закарпатської області досить молодий, а потенціал подальшого розвитку високий, насамперед у сегментах довгострокового іноземного капіталовкладення, що сприятиме залученню іноземних інвесторів.

Діяльність має бути спрямована за такими напрямами: вивчення потреб і ресурсів громади, інформаційне забезпечення задля підтримання сприятливого інвестиційного іміджу території, організаційно-інформаційна підтримка підприємництва.

Результати оцінок інвестиційної привабливості сільського господарства Закарпаття мають урахувати органи державної влади й управління економікою регіону, національні та іноземні інвестори, центральні органи виконавчої влади, фінансово-кредитні установи.

Список бібліографічних посилань

1. Інвестологія: наука про інвестування. Бланк І. 0. та ін. Київ : Атіка, 2001. 264 с.

2. Вініченко І. І. Інвестиційна привабливість аграрного виробництва регіону. Інвестиції: практика та досвід. 2008. № 10. С. 3-5.

3. Гітман Л.Дж. Основи інвестування / пер. з англ. Л. Дж. Гітман, М. Д. Джонк. Москва : Діло, 1997. 1008 с.

4. Кареба М. І. Стан, проблеми та основні напрями активізації інвестиційної діяльності у сільському господарстві. Економіка АПК. 2008. № 7. С. 79.

5. Кузьмін 0. Є., Комарницький І. М. Нова парадигма оцінки інвестиційної привабливості регіонів: від конкретного до загального. Регіональна економіка. 2002. № 4. С. 36-43.

6. Ланченко Є. О. Іноземні інвестиції у сільському господарстві України: проблеми та перспективи. Аграрна наука і освіта. 2006. Вип. 1-2. Т. 7. С. 114-120.

7. Мозиас П. С. Прямые иностранные инвестиции: современные тенденции. Мировая экономика и международные отношения. 2002. № 1. С. 71.

8. Орликовський М. О. Оцінка інвестиційної привабливості аграрного виробництва регіону. Економіка АПК. 2007. № 1. С. 94-98.

9. Панорама інвестиційної привабливості АПК України / [М. І. Кісіль, Т. В. Мацибора, С. П. Іващук та ін.] ; пер. з англ. Мелколм Андервуд. Київ : ННЦ ІАЕ, 2011. 122 с.

10. Прямі іноземні інвестиції в Україну на 1 січня 2016 р. URL : http://www.ukrstat.gov.ua/.

11. Статистичний щорічник Закарпатської області за 2016 рік. Ужгород : Головне управління статистики у Закарпатській області. 2017. 546 с.

12. Статистичний щорічник України за 2016 рік. Київ : Держстат України. 2017. 660 с.

13. Харламова Г. О. Вплив інвестицій на економічне зростання. Фінанси України. 2005. № 3. С. 57-64.

14. Шаповалов О. В. Роль місцевої влади у створенні сприятливого інвестиційного клімату в Україні. Фінанси України. 2004. № 7. С. 68-74.

15. Україна на роздоріжжі: Уроки з міжнародного досвіду економічних реформ / за ред. А. Зіденберга і Л. Хоффмана. Київ : Фенікс. 1998. 477 с.

16. Bandelj N. (2002). Creation of Foreign Direct Investment in Central and Eastern Europe Princeton University, Wallace Hall, NJ.

Размещено на Allbest.ru