Основні проблеми та тенденції валютного ринку України в умовах нестабільності валютного курсу

Переломним моментом на українському валютному ринку став 2014 рік, коли національна валюта почала різко знецінюватися. Так, наприкінці 2013 р. курс гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку перебував на рівні - 8,11 грн. за дол. США. Вже наприкінці 2014 року прослідковується стрімке зростання курсу іноземної валюти та падіння курсу гривні. Це було спричинене в основному скороченням обсягу експорту, подорожчанням імпортної продукції, зменшенням обсягу прямих іноземних інвестицій та значними витратами на обслуговування державного боргу, політичними подіями в Україні.

Саме в цей період загострилися події на Сході України, які вагомо вплинули на курс валюти. Через зниження обсягів виробництва на Сході України знизилося ВВП країни, закрилися відділення банків та банківських установ на окупованій території та території Криму, зросли видатки бюджету на обороноздатність країни, знизилися і золотовалютні резерви країни та інвестиційна привабливість країни. Усе це стало причиною різкого падіння гривні у 2014 році.

У наступні роки ситуація на валютному ринку України не покращувалась. Обсяг виробництва скорочувався, що спричиняло і подальше знецінювання гривні. Недовіра населення до стійкості національної валюти у 2015 році призвела до зростання відпливу готівкової валюти поза банки до 1,7 млрд. дол. США. На наступні 20162017 рр. ситуація щодо курсу залишалась стабільною, коливання курсу не мали великої амплітуди.

Рис. 1 - Динаміка курсу української гривні відносно стійких міжнародних валют за 2010-2017рр., грн

Джерело: побудовано авторами за даними [9].

На початок 2018 року курс іноземної валюти відносно гривні знижується, хоча і незначними темпами. Проте це ще не показник покращення становища на українському валютному ринку, оскільки середньорічне значення показника при нестабільній економіці може різко змінитися у протилежну сторону.

Цей період також характеризувався пожвавленням спекулятивних операцій на валютному ринку. Масове скуповування валюти підривало курс гривні. Це стало проблемою і для країни і зокрема для її фінансової системи, оскільки основна частина валютних обмінних операцій здійснювалася на "чорному ринку". Наявність такого явища посилює нестабільність на валютному ринку загалом. Боротися з цим дуже важко, так як попит на іноземну валюту перевищує обсяг валюти, яку пропонують в офіційних обмінних пунктах. Окрім цього були введені законодавчі обмеження щодо купівлі-продажу валюти, до яких був змушений вдатися Національний банк для підтримки стабільності національної валюти.

Негативний вплив на стан валютного ринку також має і тіньова економіка, частка якої є досить високою у сьогоднішніх умовах. Це зменшує великий обсяг ресурсів на валютному ринку, а також знижує ефективність застосовуваних Нацбанком монетарних й валютних регулятивних заходів.

За статистичними даними частка тіньової економіки становить біля 50 %, хоча реальні дані є значно вищими. Тінізація економіки пов'язана з процвітанням "чорного валютного ринку". Наразі в країні сформувалося відразу кілька курсів гривні - офіційний, який встановлює НБУ, міжбанківський і так званий "чорний" (за яким відбуваються торги валютою на нелегальному ринку обміну). У 2014 році в Україні складно було купити валюту легально, зате не було особливих проблем з її купівлею у спекулянтів. Звичайно, ціна валюти за таких умов значно вища за офіційний курс НБУ. Попри це, обороти офіційного ринку падають, а тіньового ростуть. За останній рік обсяг торгів на міжбанку, як правило, не перевищує 300-500 млн. дол. на день, тоді як перед кризою 2014 року денний обсяг торгів на міжбанківському ринку обміну становив близько 1 млрд. дол. [9].

Одним із основних чинників загрози стабільності курсу гривні є зменшення обсягів золотовалютних резервів. Як бачимо з рис. 2, у 2014 році із стрімким ростом курсу гривні відбувалося і різке зменшення золотовалютних резервів. У наступні роки спостерігалося зростання золотовалютних резервів і разом з цим стабілізація курсу гривні.

Однією із причин скорочення резервів було спрямування великої їх частини на погашення боргових зобов'язань України перед іноземними кредиторами і, зокрема, перед Міжнародним валютним фондом. У 2013 році, Україна заборгувала, 9 млрд. доларів США за зовнішніми боргами, з яких 6 млрд. доларів США - зобов'язання за кредитами МВФ, що були за попередні періоди [9]. В наступні періоди МВФ продовжував поповнювати бюджет країни, що посилювало боргове навантаження на наступні роки. Отже, зростання боргових зобов'язань являється одним із факторів, які впливають на стабільність курсу гривні. валютний ринок україна курсоутворення

Джерело: побудовано авторами за даними [9].

Окрім факторів, що впливають на валютний курс, важливим є вибір оптимального режиму валютного курсу. Виділяють три основні режими валютних курсів: плаваючий, фіксований та регульовано плаваючий.

Формування валютного курсу за плаваючого режиму відбувається ринковими силами ринку без прямого втручання НБУ. Центральний банк за даного режиму може втручатися на формування валютного курсу за допомогою непрямих інструментів, за рахунок чого здійснюється вплив на регулювання рівня інфляції, грошової маси і процентних ставок.

За режиму регульованого валютного курсу НБУ частково застосовує інструменти прямого впливу на валютному ринку. Для подолання зовнішніх шоків, що негативно впливають на формування валютного курсу, центральний банк використовує інструмент валютних інтервенцій, покриваючи незадоволений попит та пропозицію іноземною валютою з метою стабілізації валютного курсу [4].

Режим фіксованого валютного курсу передбачає встановлення курсу національної грошової одиниці центральним банком, а в разі невідповідності попиту та позиції на іноземну валюту він постійно проводить валютні інтервенції, продаючи або купуючи іноземну валюту на міжбанківському ринку. За даного режиму, якщо темпи інфляції в країні є вищими, ніж у країнах-партнерах, національне виробництво стає менш привабливим для споживачів, а споживання іноземних товарів зростає, що, своєю чергою, збільшує прогалину між попитом та пропозицією на валютному ринку та створює потребу у все більших інтервенціях з боку Центрального банку [4]. За цих умов міжнародні резерви спустошуються, що призводить до валютної кризи. За таких умов режим фіксованого валютного курсу є неефективним.

В умовах валютної кризи НБУ не може проводити валютні інтервенції, які застосовуються у регульованого та фіксованого валютних режимах. Тому Національний банк України у стратегії своєї монетарної політики на 2016-2020 роки оголосив про реалізацію монетарної політики на засадах режиму інфляційного таргетування з плаваючим обмінним курсом [9].

За висновками МВФ запровадження плаваючого валютного курсу дасть можливість більшою мірою контролювати інфляційні процеси та рівень доларизації, що є одним із пріоритетних завдань на даному етапі в Україні. Але не всі науковці поділяють цю думку. У наукових дослідженнях можна прослідкувати протилежні погляди щодо оптимального режиму валютного курсу в умовах сьогодення. Одні виступають за впровадження вільно плаваючого валютного курсу, інші - заперечують будь-які коливання ціни гривні, оскільки зазначають, що вони спричиняють втрати для економіки держави.

Наприклад, науковець I. Макаренко стверджує, що з погляду довгострокових перспектив розвитку економіки рішення НБУ перейти на гнучкий курс гривні є позитивним явищем, результативність якого в подальшому буде залежати від наступного розвитку подій на політичній арені України [8]. Інший погляд висловив член Ради Національного банку України, заслужений діяч науки і техніки України Т. Ковальчук. За його словами Україна не відповідає критеріям ефективної ринкової економіки, що є умовою для переходу на режим плаваючого валютного курсу [5].

Ці дискусії створюють паніку серед населення та збільшують негативні валютні очікування, що створює ажіотажний попит на іноземну валюту, що є одною із причин падіння національної валюти.

Можна виділити позитивні і негативні сторони переходу українського валютного ринку до плаваючого режиму валютного курсу. Позитивні сторони відображаються у можливості збереження золотовалютних резервів країни, економічної стабілізації після "внутрішніх та зовнішніх" шоків, підтримці експортерів у разі падіння курсу гривні, платіжного балансу, поступового зменшення доларизації економіки [4].