Інституційні проблеми економіки та ризики розвитку кредитного ринку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 336.77(477)

ІНСТИТУЦІЙНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ ТА РИЗИКИ РОЗВИТКУ КРЕДИТНОГО РИНКУ УКРАЇНИ

Мацелюх Ю.В.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. На сучасному етапі існуючі інституційні проблеми економіки України, а саме повільні темпи її зростання, висока інфляція, корупція, неефективна зовнішня і внутрішня кредитна політика, відсутність дієвих законодавчих ініціатив не створюють ефективного інституціонального середовища для кредитного ринку, а трансформуються в ризики і загрози його розвитку. Причини такої ситуації різноманітні, включаючи кризові явища в економіці, низьку платоспроможність населення, високий рівень реальної процентної ставки за кредитами, обслуговувати які має можливість не кожен позичальник, високий кредитний ризик, що потребує від банків формування додаткових резервів під такі кредити. У цьому контексті одним із найважливіших чинників зміни ситуації у позитивну сторону має стати ефективне інституційне забезпечення кредитного ринку для подолання ризиків для подальшого його розвитку. Йдеться не лише про вплив основних макроекономічних показників на розвиток кредитного ринку, але й про створення інституційного середовища для банківських і небанківських організацій, які працюють у сфері кредитування, як необхідної суспільної інституції, без якої не може ефективно відбуватися цей процес.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок в обґрунтування теоретичних підвалин і практичних порад стосовно кредитного ринку України зробили С. Глущенко, А. Даниленко,

О. Дзюблюк, Р. Корнилюк, О. Луняков, В. Федосов, О. Шевцова, І. Школьник. При цьому більш вузькому напряму, а саме дослідженню проблеми управління проблемними активами в банках присвячено праці таких вчених як В. Андрійчука, О. Барановського, І. Бєлової, Г. Карчевої, І. Лютого, В. Міщенко, С. Науменкової, Л. Слободи та ін. Незважаючи на це, на нашу думку, питанню інституційного забезпечення кредитного ринку під впливом сучасних макроекономічних чинників, які формують ризики його розвитку увага приділена недостатньо.

Мета дослідження полягає у визначенні макроекономічних проблем та ризиків, що впливають на розвиток кредитного ринку та розробка рекомендацій щодо вдосконалення інституційного забезпечення розвитку кредитного ринку.

Виклад основного матеріалу. За даними офіційної статистики економіка України у 2017 році продовжувала розвиватися, проте розвиток відбувався дуже уповільненими темпами і суттєво відставав від сучасних глобальних тенденцій1. На економічну ситуацію в країні повпливало багато факторів. Наприклад, один із них - високий рівень корупції. За оцінкою Міжнародного валютного фонду висока корупція в Україні щорічно «з'їдає» 2% ВВП. Аналітики «Українського інституту майбутнього» окреслили головні економічні події в економіці України, які здійснювали найбільший вплив [1]:

- підвищення мінімальної заробітної плати у 2 рази - до 3 200 грн. За оцінками НБУ це привело до зростання ВВП на 0,5%, проте, в той же час, за оцінками UIF це визвало ріст інфляції на 2-4%;

- транспортна блокада Донбасу та насильницький захват бойовиками підприємств на Сході України. За останніми оцінками, які у кінці грудня озвучив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, блокада вже коштувала Україні 1% ВВП;

- отримання траншу МВФ - 1млрд. грн., що допомогло поповнити резерви НБУ і підтримати стабільність курсу гривні;

- підписання угоди про умови об'єднання системи України з ENTSO-E; це означає, що реформа ринку електроенергії просувається у правильному напрямі;

- розміщення 15-річних єврооблігацій Україні на суму 3 млрд. дол. під 7,35%;

- реструктуризація внутрішнього боргу на 220 млрд. грн. зменшила боргове навантаження на держбюджет;

1 По країнах з ринком, що формується і країнам, що розвиваються прогноз залишився незмінним - 4,9% (в 2018 році) і 5% (в 2019) відповідно. Оцінка зростання економіки Індії не змінилася - 7,4% і 7,8%. У Бразилії МВФ очікує в 2018 році зростання на 1,9% (прогноз поліпшений на 0,4 п.п.), в 2019 році - на 2,1% (плюс 0,1%). Прогноз зростання китайської економіки фонд знову підвищив на 0,1 п.п. щорічно, до 6,6% і 6,4%. В економіках країн СНД в 2018 році МВФ очікує зростання на 2,2% (прогноз поліпшений на 0,1 п.п.), в 2019 році - 2,1%. Без урахування Росії ВВП держав СНД в поточному році буде рости темпами на рівні 3,4% (прогноз поліпшений на 0,1 п.п.), в 2019 році - 3,5%. Оцінка зростання ВВП розвинених країн поліпшена: в 2018 році - на 0,3 п.п., до 2,3%, в 2019 році - на 0,4 п.п., до 2,2%. Прогноз зростання економіки США підвищено на 0,4 п.п. - до 2,7% і на 0,6 п.п. - до 2,5%, країн єврозони - на 0,3 п.п., до 2,2% і 2%, Японії - на 0,5 п.п., до 1,2% в 2018 році і на 0, 1 п.п., до 0,9% в 2019 році. Прогноз зростання ВВП Великобританії залишився без змін на поточний рік - 1,5%, на 2019 - знижений на 0,1 п.п., до 1,5%. Зростання економіки Росії в 2018 році МВФ очікує на рівні 1,7%. Раніше, в жовтні, він оцінював його в 1,6%, в 2019 році - 1,5%. Економіка Китаю зростає швидше, ніж очікувалося.

Як повідомлялося, 7 грудня 2017 року Верховна рада прийняла держбюджет на 2018 рік, у якому закладено прогноз зростання ВВП на рівні 3% при інфляції 9% і курс гривні 29,3 гривні за долар у 2018 році.

- перевищення рівня інфляції над орієнтиром НБУ - так, на кінець 2017 р. інфляція планувалася на рівні 9,1%, а у підсумку склала 12,2%;2 [2]

- підвищення облікової ставки НБУ - з 12,5% до 16%. Це створило тиск на ділову активність та ріст економіки;

- покращення у рейтингу Doing Business з 80 до 76 позиції, що певним чином знизило ризики для інвесторів;

- вихід банківського сектору у прибуток: зазначається, що це сприяє загальному зростанню економіки.

Сучасна державна зовнішня і внутрішня кредитна політика теж не створює сприятливих умов для розвитку кредитного ринку України. Зростання розмірів державних боргів збільшує залежність України від іноземних кредиторів і відповідно знижує інвестиційну привабливість національної економіки. Уряд, з метою фінансування виплат за зовнішніми запозиченнями, підвищує податковий тиск на громадян та бізнес. А саме, внутрішні борги погашаються за рахунок додаткового фінансового тиску на населення через інфляцію та девальвацію, коли гроші просто друкуються для фінансування державних видатків, а цей процес маскується під збільшення обсягів внутрішньої державної позики. Так, починаючи з 2004 року сума державного та гарантованого державою боргу збільшилась з 85 млрд. до 2800 млрд. гривень відповідно до стратегії управління запозиченнями Міністерства фінансів на 2018 рік. (рис.1).

Прогнозні показники Мінфіну базуються на повній вибірці коштів за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ), кредитною угодою між Державним банком розвитку КНР і НАК «Нафтогаз України» і складають приріст суми зобов'язань на 700-800 млрд. гривень або +27% лише за один рік [3]. В цілому, по Україні з 2014 року можна відмітити подвоєння державних боргів.

За методологією МВФ для країн третього світу допустиме максимальне державне боргове навантаження на економіку складає близько 60%. В Україні даний показник наближається до відмітки 80-90% (рис. 2), що є рекордним значенням за всю історію незалежності.

За даними офіційної статистики за підсумками 2017 року інфляція в Україні становить 13,7%, а 2016-го - 12,4%. Серед регіонів найвищі показники інфляції були в таких областях: Донецька - 15,9%, Рівненська - 15%, Луганська - 14,9%, Одеська та Черкаська - по 14,6%, Херсонська - 14,4%. Найнижчі показники - у Дніпропетровській (12,8%) та Чернівецькій (12,4%) областях. Інфляція в Києві склала 13,4%.

Динаміка державного боргового навантаження на національну економіку протягом 2004-2018 років*

Отже, у 2018 році українська влада планує на плечі громадян (в розрахунку на одного жителя) перекласти ще близько 23 тис. гривень нових боргів. За думкою експерта європейського аналітичного центру Вадима Бардаса, більше половини цих коштів будуть направлені через корупційний механізм у приватний бізнес осіб, наближених до вищої ланки державного менеджменту.

Що стосується сучасних тенденцій грошово-кредитної політики НБУ, то визначальними її індикаторами є підвищення облікової ставки з 13,5% до 14,5% у грудні 2017 року, та до 16% у січні 2018 року. Вона впливає на вартість кредитів, що надаються Нацбанком комерційним банкам. Чим вона вища, тим дорожче обходяться банкам позики рефінансування, тим дорожче вони пропонують власні кредити, тим менше позичальників оформляють позики. Обслуговувати дорогі кредити в силах не кожен позичальник, а високий кредитний ризик потребує від банків формування додаткових резервів під такі кредити. Слід також враховувати і значний юридичний ризик, пов'язаний з кредитними операціями, оскільки права кредиторів в Україні слабо захищені на рівні як законодавства, так і правозастосувальної практики, що перешкоджає, в тому числі, розвитку кредитування та доступності кредитних коштів.

Перехід банківської системи на міжнародну практику визначення непрацюючих кредитів та введення банківським регулятором нових вимог до оцінки банками розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями дали змогу оцінити реальний рівень проблемних кредитів, виданих українськими банками. Результат видався вражаючим: частка таких кредитів (а це 58% в липні 20І7 року) виявилася найбільшою у світовій практиці за усю історію спостережень. Для порівняння слід згадати, що, за даними НБУ, серед країн з найбільшими історичними максимумами частки непрацюючих кредитів, наприклад, у 2010 році Афганістан - цей показник складав 50%; Нігерія - 38%; Екваторіальна Гвінея - в 2016 році - 28%. Слід також відмітити, що частка кредитів, що прострочені більш, ніж а 90 днів (тобто тих кредитів, надії на повернення яких невеликі), складає майже 80% від усіх непрацюючих кредитів. І це при тому, що за рівнем кредитної активності населення України знаходиться на одному із останніх місць у Європі: співвідношення таких кредитів до ВВП складає усього 3,6% [4].

Крім того, наявність проблемних кредитів у банків - це і значний ризик для вкладників цього банку, адже порушення графіку грошових надходжень від позичальників створює загрозу для регулярних виплат за депозитами.

При цьому сподіватися тільки на покращення економічної ситуації у країні для скорочення проблемних кредитів не доводиться. Як зазначає НБУ у своєму Звіті про фінансову стабільність [5], якщо економіка буде зростати, то якість кредитного портфелю суттєво покращиться, але обслуговування більшості непрацюючих кредитів вже ніколи не продовжиться. Якщо ж бурного економічного зростання не відбудеться, а курс гривні буде як і раніше падати (що є більш реалістичним сценарієм), то портфель проблемних кредитів залишиться джерелом системних ризиків для банків. На нашу думку, банкам слід активніше вирішувати питання проблемних кредитів, використовуючи при цьому механізми реструктуризації та списання боргу. інфляція борг ризик кредитний

На сучасному етапі, при роботі з проблемними боргами українські банки, як правило, домовляються про реструктуризацію з позичальниками, списують їх або продають з дисконтом, тобто, нижче за їх вартість. Внаслідок неефективності судової системи стягнення за проблемними кредитами самим банком може стати неможливим або вимагати багато часу.

На нашу думку, для врегулювання діяльності банків з проблемними кредитами є необхідність прискорити прийняття в 2018 г. проекту Закону України «Про діяльність з управління заборгованістю». Прийняття вказаного законопроекту, в доповнення до існуючих можливостей, дозволить банкам продавати проблемні кредити спеціалізованим фінансовим установам - компаніям з управління заборгованістю. В подальшому саме ці компанії будуть врегульовувати питання погашення заборгованості, взаємодіючи безпосередньо з боржниками. Даний законопроект направлений на правове забезпечення діяльності компаній з управління заборгованістю в Україні, створення належного конкурентного середовища на вторинному ринку кредитів, вдосконалення регулювання передачі прав вимог за заборгованістю. Крім цього, прийняття цього закону надасть банкам реальну можливість більш оперативно очищати свої баланси від «токсичних кредитів», що приведе до покращення їх фінансового стану, вивільнення додаткових ресурсів, що раніше використовувалися у якості резервів, та активізації кредитного ринку у цілому.

Покращити ситуацію у даному сегменті ринку банківських послуг може допомогти і остаточне прийняття законопроекту №7114-д, який передбачає створення і ведення кредитного реєстру НБУ. Кредитний реєстр, що існує у багатьох країнах світу, являє собою інформаційну систему, в якій зібрані данні про кредитні угоди фінансових установ і стану їх виконання. Банки зможуть використовувати таку інформацію при оцінці рівня кредитного ризику перед наданням кредиту і своєчасно дізнаватися про проблеми потенційного позичальника при обслуговуванні інших кредитів. Це дозволить знизити ймовірність кредитування недобросовісних позичальників та зменшить кількість проблемних кредитів у майбутньому.

Ліквідність банківської системи в Україні продовжує знаходитися на високому рівні. При цьому банки вкладають кошти в депозитні сертифікати Національного банку та державні цінні папери. Загальний обсяг ОВДП в обігу наближається до розміру депозитного портфеля банків. При цьому уряд накопичив історично високі залишки коштів на казначейському рахунку в Національному банку. Кошти місцевих бюджетів продовжують розміщуватися на депозитах банків, замість розширення інвестування реального сектору економіки. У Раді НБУ зазначають, що такі обсяги ліквідності свідчать про формування «монетарного навісу», який сконцентрований в банківській системі та державному секторі.

З огляду на поточний стан грошово-кредитного ринку, витрачання коштів урядом протягом короткого періоду часу, як це традиційно відбувалося в кінці 2017 року, може мати більш суттєві ризики стабільності грошової одиниці України ніж в попередні роки. Тому вкрай важливим є необхідність проведення моніторингу стану грошово-кредитного та валютного ринку, ліквідності банківської системи, а також існує потреба посилення координації грошово-кредитної та бюджетної політики з метою недопущення різкого збільшення пропозиції коштів та посилення інфляційних ризиків.

Висновок

Інституційні проблеми економіки України тісно пов'язані з розвитком кредитного ринку України. До основних макроекономічних проблем слід віднести зростання розмірів державних боргів, яке збільшує залежність України від іноземних кредиторів і відповідно знижує інвестиційну привабливість національної економіки; по-друге високі темпи інфляції; по-третє - постійне зростання облікової ставки НБУ, як базового інструмента конкурентоспроможності кредитного ринку України. Це, в свою чергу, формує ризики в розвитку кредитного ринку України, а саме збільшує кількість проблемних кредитів, що є однією з головних загроз банківського сектору. Існує також значний юридичний ризик, пов'язаний з кредитними операціями, оскільки права кредиторів в Україні слабо захищені на рівні як законодавства, так і правової практики, що перешкоджає, в тому числі, розвитку кредитування та доступності кредитних коштів. У зв'язку з цим, на нашу думку, необхідне мобільне запровадження нових інструментів роботи з проблемною заборгованістю, які допоможуть банкам очистити баланс від «токсичних» кредитів та покращити стан кредитних портфелів, зокрема через прийняття проекту Закону України «Про діяльність з управління заборгованістю». Вкрай важливим вважаємо запровадження постійного моніторингу стану грошово-кредитного та валютного ринку, ліквідності банківської системи та посилення координації грошово-кредитної та бюджетної політики з метою недопущення різкого збільшення пропозиції коштів та посилення інфляційних ризиків.

Анотація

Предмет дослідження - вплив інституційних проблем економіки на розвиток кредитного ринку України.

Мета дослідження - визначення макроекономічних проблем та ризиків, що впливають на розвиток кредитного ринку та розробка рекомендацій щодо вдосконалення інституційного забезпечення розвитку кредитного ринку.

Методи дослідження - дослідження базується на застосуванні загальнонаукових та економіко-математичних методів.

Результати роботи. У статті розглядаються інституційні проблеми економіки, пов'язані з надмірною інфляцією, обслуговуванням внутрішнього та зовнішнього боргу, нестабільною політичною ситуацією, високою обліковою ставкою, які створюють високі ризики для розвитку кредитного ринку. Зокрема, збільшують кількість проблемних та дорогих кредитів, що знижує інвестиційну привабливість економіки України. Покращення ситуації у даному сегменті ринку банківських послуг автор вбачає у прискоренні прийняття законопроекту, який передбачає створення і ведення кредитного реєстру НБУ. Це дозволить знизити ймовірність кредитування недобросовісних позичальників та зменшить кількість проблемних кредитів у майбутньому.

Галузь використання результатів. Отримані результати сприяють вдосконаленню інституційного середовища для розвитку ринку банківських послуг та призначені для використання НБУ та банками для усунення проблем кредитування.

Висновки. Встановлено, що ризики в розвитку кредитного ринку пов'язані з інституціональними проблемами розвитку економіки України на сучасному етапі. Обґрунтовано, що подолання ризиків потребує запровадження нових антикризових інструментів для розвитку кредитного ринку, змін в інституційно-правовому забезпеченні та посиленні координації грошово-кредитної політики НБУ.

Ключові слова: кредитний ринок, кредитний ризик, інституційні проблеми економіки, облікова ставка, державний борг, рівень інфляції.

Предмет исследования - влияние институциональных проблем экономики на развитие кредитного рынка Украины.

Цель исследования - определение макроэкономических проблем и рисков, влияющих на развитие кредитного рынка и разработка рекомендаций по совершенствованию институционального обеспечения развития кредитного рынка.

Методы исследования - исследования базируется на применении общенаучных и экономико-математических методов.

Результаты работы. В статье рассматриваются институциональные проблемы экономики, связанные с чрезмерной инфляцией, обслуживанием внутреннего и внешнего долга, нестабильной политической ситуацией, высокой учетной ставкой, которые создают высокие риски для развития кредитного рынка. В частности, увеличивают количество проблемных и дорогих кредитов, снижает инвестиционную привлекательность экономики Украины. Улучшение ситуации в данном сегменте рынка банковских услуг автор видит в ускорении принятия законопроекта, который предусматривает создание и ведение кредитного реестра НБУ. Это позволит снизить вероятность кредитования недобросовестных заемщиков и уменьшит количество проблемных кредитов в будущем.

Область применения результатов. Полученные результаты способствуют совершенствованию институциональной среды для развития рынка банковских услуг предназначены для использования НБУ и банками для устранения проблем кредитования.

Выводы. Установлено, что риски в развитии кредитного рынка связаны с институциональными проблемами развития экономики Украины на современном этапе. Обосновано, что преодоление рисков требует введения новых антикризисных инструментов для развития кредитного рынка, изменений в институционально-правовом обеспечении и усилении координации денежно-кредитной политики НБУ.

Ключевые слова: кредитный рынок, кредитный риск, институциональные проблемы экономики, учетная ставка, государственный долг, уровень инфляции.

The subject of the research is the influence of the institutional problems of the economy on the development of the credit market of Ukraine.

The purpose of the study is to identify macroeconomic problems and risks that affect the development of the credit market and to develop recommendations for improving institutional support for the development of the credit market.

Methods of research - researches are based on the application of general scientific and economic- mathematical methods.

Results of work. The article deals with the institutional problems of the economy, connected with excessive inflation, servicing domestic and external debt, an unstable political situation, high interest rates, which create high risks for the development of the credit market. In particular, they increase the number of problematic and expensive loans, which reduces the investment attractiveness of Ukraine's economy. Improving the situation in this segment of the banking services market, the author sees in the acceleration of the adoption of the bill, which provides for the creation and maintenance of a credit register of the NBU. This will reduce the probability of lending to unscrupulous borrowers and reduce the number of bad loans in the future.

The field of results utilization. The obtained results contribute to the improvement of the institutional environment for the development of the banking services market and are intended for use by the NBU and banks to address lending problems.

Conclusions. It is established that risks in the development of the credit market are connected with the institutional problems of the development of the Ukrainian economy at the present stage. It is substantiated that overcoming of risks requires the introduction of new anti-crisis instruments for the development of the credit market, changes in the institutional and legal support and strengthening of coordination of monetary policy of the NBU.

Key words: credit market, credit risk, institutional problems of the economy, discount rate, state debt, inflation rate.