Специфіка і закономірності трансформації аграрних відносин в країнах Центрально-Східної Європи

Загальною закономірністю країн із перехідною економікою є низький рівень прямих іноземних інвестиції в агропродовольчий сектор, причому рівень інвестицій у сільське господарство є суттєво нижчим від рівня інвестицій в галузі, що знаходяться вище і нижче за технологічним ланцюжком.

Досвід країн із перехідною економікою показує, що ефективність процесів реформування значною мірою залежить від інституційних трансформацій в економіці і суспільстві. Земельна реформа не є достатньою умовою економічних перетворень на селі. Значно важливішим елементом аграрної реформи є інституційна, яка має бути спрямована на реформи в усіх сферах агропромислового комплексу та створення сприятливого підприємницького середовища.

Успіх аграрної реформи залежить від послідовності, комплексності та системності реформаційних заходів та загальної макроекономічної ситуації в країні. Мова йде про те, що, по- перше, не можливо досягнути високої результативності реформованих сільськогосподарських підприємств в дестимулюючих макроекономічних умовах. Натомість підвищення стабільності проведення реформ покращує доступ до ринків капіталів, технологій, стимулює підприємницьку ініціативу. По-друге, паралельно з реформуванням аграрних структур мають проводитися реформи систем господарського і адміністративного управління. Адже відсутність нового інституційного середовища, збереження традиційних методів і принципів господарювання ведуть до функціонування сільськогосподарських підприємств в звичному для них режимі, консервують стару поведінку, оскільки ринкові стимули не працюють.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Таким чином, проведення аграрних реформ у країнах з перехідною економікою Центрально-Східної Європи можна умовно поділити на три періоди: на першому етапі - стратегічним завданням була структурна реформа аграрного сектора, в основі якої лежала приватизація землі; на другому етапі відбулася радикальна зміна напрямку внутрішньої аграрної політики в напрямку політики підтримки цін і ринків, експортних і імпортних обмежень; на третьому етапі відбувалася (а в деяких країнах вже відбулася) підготовка до вступу в ЄС. Ціллю аграрних реформ в країнах Центрально-Східної Європи було перетворення аграрного сектору їх національних економік на ринково орієнтований сектор економіки. Для досягнення цієї цілі були поставлені такі завдання: приватизація землі і реорганізація колишніх сільськогосподарських підприємств, структурна перебудова аграрного сектору; лібералізація ринків, проведення приватизації у суміжних галузях агропромислового комплексу, формування ринкової інфраструктури; формування нової державної агропродовольчої політики.

Зміст та результати проведених реформ великою мірою, особливо на першому етапі, визначалися стартовими умовами, які різнилися в окремих країнах Центрально-Східної Європи. Спільними результатами аграрних трансформацій майже усіх країн стали: утвердження багатоукладності форм власності і форм господарювання на селі; запровадження ринку землі, контрольованого державою; зменшення частки сільського господарства у виробництві валового внутрішнього продукту в їхніх національних економіках та зменшення частки зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції тощо. Крім того, відбулося формування нових аграрних відносин, які із позицій забезпечення економічного і соціального розвитку є більш ефективними порівняно з попередніми. Однак, хоч проведені реформи і посприяли розв'язанню наявних на той час суперечностей в системі відносин власності, форм господарювання та господарського механізму в аграрному секторі економіки, проте водночас породили, із запровадженням приватної власності на землю, ряд нових суперечностей, які наразі розв'язуються у країнах Центрально-Східної Європи шляхом встановлення контролю з боку суспільства за використанням землі та дотриманням умов її купівлі-продажу.

Аналіз змісту і результатів проведених аграрних реформ в країн Центрально-Східної Європи дозволяє зробити наступні висновки щодо закономірностей трансформації аграрних відносин: у тих країнах, де відбувалася реституція, відбулося затягування земельної реформи та уповільнення структурної реформи; більш вигідні стартові позиції для проведення приватизації землі і структурної реформи аграрного сектора мали країни, де приватизація в інших галузях відбулася до проведення аграрної реформи, а аграрні перетворення почалися вже за умови макроекономічної стабілізації; загальною закономірністю для всіх країн було більш повільне реформування державних підприємств порівняно з колективними; успіх реформування значною мірою визначався ступенем визнання необхідності і суті реформ сільським населенням; після проведення структурної реформи у аграрних секторах країн Центрально-Східної Європи склалася бімодельна структура господарювання з різною часткою дрібних та крупних господарств; у результаті аграрних трансформацій у більшості країн зменшилась як частка сільського господарства у валовому внутрішньому продукті країн, так і частка зайнятих у галузі; ефективність процесів реформування значною мірою залежить від інституційних трансформацій в економіці і суспільстві; успіх аграрної реформи залежить від послідовності, комплексності та системності реформаційних заходів та загальної макроекономічної ситуації в країні тощо. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі будуть стосуватися розробки теоретичної концепції та моделі розв'язання суперечностей в системі аграрних відносин.

References

1. Kovach I. Jakosc zycia na wsi w 6 wybranych krajach postsocjalistycznych /I. Kovach // Wies i Rolnictwa. - 1997. - №3.

2. Zglinski W. Procesy dekolektiwizacji rolnictwa I ich skutki w postkomunistycznych krajach Europy Srodkowej i Wschdniej / Problematyka geopolityczna Europy Srodkowej i Wschdniej / W. Zglinski. - Rzeszow: WE UMSK, 1999. - S. 141-142.

3. Agrarnaya reforma v stranakh Tsentral'no-Vostochnoy Yevropy i Rossii (1990-2000) [Agrarian reform in the countries of Central-East Europe and Russia (1990-2000)]. - M.: Nauka, 2003. - 255 s.

4. Budkin V. Peredumovy i rezul'taty transformatsiyi vlasnosti u postsotsialistychnykh derzhavakh [Prerequisites and results of the transformation of property in post-socialist states] / V. Budkin // Ekonomika Ukrayiny. - 2002. - №5. - S. 76-83.

5. Hubeni YU. E. Ahrarna reforma u Ches'kiy Respublitsi: vid «oksamytovoyi» revolyutsiyi do yevropeys'koyi intehratsiyi. Pryklad hidnyy nasliduvannya [Agrarian reform in the Czech Republic: from the «velvet» revolution to European integration. An example worthy of imitation] / YU. E. Hubeni. - L'viv: Ukrayins'ki tekhnolohiyi, 2001. - 368 s.

6. Markus K. Kaka prokhodila agrarnaya reforma v Kitaye? [How was the agrarian reform in China?] / Karen Markus, Dzhon Svinen // Transformatsiya. - 1999. - №6. - S. 11-13.

7. Ostashko T. O. Rynkova transformatsiya ahrarnoho sektora [Market transformation of the agrarian sector] / T.O. Ostashko. - K.: Feniks, 2004. - 280 s.

8. Serova Ye.V. Agrarnaya ekonomika [Agrarian economy] / Ye.V. Serova. - M.: GU VSHE, 1999. - 480 s.

ДАНІ ПРО АВТОРА

Шульга Ольга Антонівна, докторант кафедри політичної економії, кандидат економічних наук, доцент,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1,

e-mail: shulga olga a@ukr.net

ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ

Шульга Ольга Антоновна, докторант кафедры политической экономии, кандидат экономических наук, доцент,

ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана»,

03680, г. Киев, проспект Победы, 54/1, e-mail: shulga olga a@ukr.net

DATA ON AUTHOR

Shulga Olga Апіопоупа, doctoral сandidate department political economy, Associate of Proffesor, PhD in Economics,

SHEE «Kiev national economic university named after Vadym Hetman»,

03680, Kyiv, Prospekt Pobedy, 54/1, e-mail: shulga olga a@ukr.net

Размещено на Allbest.ru