Аналіз результативності впровадження природоохоронних заходів регіонального розвитку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 330.341: 658

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

О.В. Латишева, кандидат економічних наук,

С. В. Касьянюк, кандидат технічних наук,

О. С. Касьянюк, ДВНЗ «Донбаська державна машинобудівна академія», м. Краматорськ

Анотація

Приведено результати кластерного аналізу ефективності впровадження природоохоронних заходів, встановлений їх вплив на стан екологічної складової стійкого регіонального розвитку України. Використання кореляційно-регресійного аналізу дозволило встановити залежність рівня ефективності екологічних заходів від рівня витрат на їх здійснення. Були визначені найбільш успішні заходи і регіони, яким вдалося найоптимальніше (максимум результату при мінімальних витратах) здійснити екологічні заходи. Проведений кореляційний аналіз дозволив встановити, що найбільш ефективними виявилися заходи, пов'язані з удосконаленням технологічних процесів, включаючи перехід на інші види палива, сировини, а також інші екологічні заходи, які спрямовані на очищення води, на захист ґрунту, підземних і поверхневих вод, на зниження шумового і вібраційного рівня. У статті відзначено, що в Україні продовжують поглиблюватися екологічні проблеми. Зроблений висновок, що для позитивного впливу на екологічну складову стійкого розвитку регіонів і країни найбільш ефективними є такі заходи: реалізація плану стимулювання екологічно спрямованої інноваційної діяльності підприємств; створення умов для застосуванням екологічно орієнтованої інноваційної техніки і технологій, пріоритетний розвиток високотехнологічних підприємств, залучення інвестицій у розвиток рентабельних виробництв.

Ключові слова: сталий розвиток, довкілля, регіони країни, види економічної діяльності, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, витрати на охорону навколишнього природного середовища, кореляційний аналіз, кластерний аналіз, екологічні заходи.

Приведены результаты кластерного анализа эффективности внедрения природоохранных мероприятий, установлено их влияние на состояние экологической составляющей устойчивого регионального развития Украины. Использование корреляционно-регрессионного анализа позволило установить зависимость уровня эффективности экологических мероприятий от уровня расходов на их осуществление. Были определены наиболее успешные мероприятия и регионы, которым удалось наиболее оптимально (максимум результату при минимальных расходах) осуществить экологические мероприятия. Проведенный корреляционный анализ позволил установить, что наиболее эффективными оказались мероприятия, связанные с усовершенствованием технологических процессов, включая переход на другие виды топлива, сырья, а также другие экологические мероприятия, которые направлены на очистку воды, защиту почвы, подземных и поверхностных вод, снижение шумового и вибрационного уровня. В статье отмечено, что в Украине продолжают углубляться экологические проблемы. Сделан вывод, что для позитивного влияния на экологическую составляющую устойчивого развития регионов и страны наиболее эффективными являются следующие мероприятия: реализация плана стимулирования экологически направленной инновационной деятельности предприятий; создание условий для применением экологически ориентированной инновационной техники и технологий, приоритетное развитие высокотехнологичных предприятий, привлечения инвестиций в развитие рентабельных производств.

Ключевые слова: устойчивое развитие, окружающая среда, регионы страны, виды экономической деятельности, выбросы загрязняющих веществ в атмосферный воздух, расходы на охрану окружающей естественной среды, корреляционный анализ, кластерный анализ, экологические мероприятия.

Results over of cluster analysis of efficiency of introduction of nature protection measures are brought; their influence is set on the state of ecological constituent of steady regional development of Ukraine. Use cross-correlation - regressive analysis allowed to set dependence of level of efficiency of ecological measures on the level of charges on their realization. The most successful measures and regions that succeeded most optimally (at most to the result at minimum charges) to carry out ecological measures were certain. The conducted cross-correlation analysis allowed to set that the measures related to the improvement of technological processes appeared most effective, including passing to other types of fuel, raw material, and also other ecological measures that is sent to water treatment, on defence of soil, underground and superficial waters, on the decline of noise and oscillation level. It is marked in the article that ecological problems continue in Ukraine to deepen. Drawn conclusion, that for positive influence on the ecological constituent of steady development of regions and country most effective are next measures: realization of plan of stimulation of the ecologically directed innovative activity of enterprises; conditioning for by application of the ecologically oriented innovative technique and technologies, priority development of hi-tech enterprises, bringing in of investments in development of cost-effective productions.

Keywords: sustainable development, environment, regions of country, types of economic activity, extrass of contaminents in atmospheric air, charges on the guard of natural environment, cross-correlation analysis, cluster analysis, ecological measures.

Вступ

Постановка проблеми. Необхідність дотримання Україною міжнародних екологічних норм та положень «Стратегії сталого розвитку Європейського Союзу», існуючі обмеженості для підприємств (квоти з боку ЄС на зовнішньому ринку для товарів вітчизняних виробників, вимоги та нормативи міжнародних екостандартів та ін.) зумовлюють пошук можливостей вирішення проблеми раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища. Охорона довкілля багато в чому обумовлює стійкість довгострокових трендів соціально-економічного розвитку, а раціональне природокористування значною мірою визначає можливість такого розвитку в майбутньому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам забезпечення сталого розвитку шляхом подолання екологічних проблем значну увагу приділяли вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема: В.І. Данілов-Даніл'ян, К.С. Лосев [1], Б.М. Данилишин, С.І. Дорогунцов, В.С. Міщенко та ін. [1; 2-5]. Віддаючи належне внеску дослідників у розкритті існуючих екологічних проблем та інших завад для забезпечення сталого розвитку країни, необхідно відзначити, що особливий науковий інтерес у нових (з часів проголошення незалежності країни) умовах обраного державою курсу євроінтеграції під впливом зростання вимог до рівня забруднення довкілля у прийнятих країною міжнародних угодах, стандартах та нормативах становить питання визначення сучасного рівня навантаження на навколишнє середовище, результативності та ефективності екологічних заходів за регіонами, основних чинників забезпечення сталого розвитку України.

Метою статті є визначення результативності та ефективності екологічних заходів за регіонами, основних чинників забезпечення екологічної складової сталого розвитку України.

Виклад основного матеріалу дослідження

Зараз в Україні відмічається зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу, найбільшими забруднювачами в країні залишаються ті регіони (рис. 1), в яких насамперед домінує промисловий сектор (загалом підприємства постачання електроенергії, газу та пару, добувної і переробної промисловості складають 93% усіх викидів в атмосферу).

Рис. 1. Обсяг викидів забруднюючих речовин в Україні в атмосферу у 2016 р. за регіонами

Джерело: побудовано на підставі опрацювання останніх опублікованих статистичних даних [6; 7].

Аналіз результатів впровадження повітроохоронних заходів у 2016 р. (табл. 1) показав, що найбільше коштів було спрямовано на підвищення ефективності роботи існуючих очисних установок (включаючи їхню модернізацію, реконструкцію і ремонт) - 1389595,4 тис. грн, а також на будівництво і введення в дію нових газоочисних установок і споруд - 608388,0 тис. грн. Для вирішення наступної наукової задачі по визначенню залежності обсягів зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря після впровадження екозаходів (результативності, ефективності заходів) від суми витрат на ці заходи, що були спрямовані на зменшення викидів у повітря (табл. 1), у тому числі в регіональному розрізі (табл. 2, рис. 2), було застосовано методику проведення кореляційно-регресійного аналізу з використанням пакету "Statistica 7.0" на базі пакету "MS Excel 2010".

Таблиця 1 Початкові дані для проведення кластерного аналізу для визначення залежності результатів впровадження повітроохоронних заходів від витрат на їх здійснення

Джерело: угруповано на підставі опрацювання останніх на момент підготовки матеріалу опублікованих статистичних даних [6; 7].

Таблиця 2 Початкові дані для проведення кластерного аналізу для визначення залежності витрат та результативності (ефективності) впровадження повітроохоронних заходів у регіональному розрізі

Рис. 2. Динаміка витрат та результати впровадження повітроохоронних заходів за регіонами

кластерний природоохоронний захід регіональний

Проведений кореляційно-регресійний аналіз початкових даних (табл. 1, табл. 2) дозволив встановити тип та рівень залежності ефективності екозаходів, що були спрямовані на зменшення викидів у повітря, від суми витрат на ці заходи, у тому числі у регіональному розрізі (рис. 6). Проведений аналіз результативності впровадження екозаходів, тобто залежності результатів впровадження повітроохоронних заходів від витрат на їх здійснення за регіонами України у 2016 р. (табл. 2, рис. 6) з використанням пакету "Statistica 7.0" на базі пакету "MS Excel 2010" показав, що найбільш ефективними екологічні заходи варто вважати у таких областях, як: Івано-Франківська та Харківська.

Проведений аналіз результатів впровадження екозаходів з використанням пакету "Statistica 7.0" на базі пакету "MS Excel 2010" показав залежність зменшення фактичного обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря після впровадження повітроохоронних заходів від фактичних витрат, спрямованих на зменшення викидів у повітря, при цьому скорочення викидів й було прийнято за результат впровадження екозаходів.

Також проведений кореляційний аналіз на підставі існуючих початкових даних - результатів впровадження повітроохоронних заходів (табл. 1) дозволив встановити, що найбільш ефективними виявились наступні заходи: удосконалення технологічних процесів, включаючи перехід на інші види палива, сировини і т.п. (ознака Х1, табл. 1) та інші заходи (ознака Х5, табл. 1), що спрямовані на очищення зворотних вод, захист і реабілітацію ґрунту, підземних і поверхневих вод, зниження шумового і вібраційного впливу (за винятком заходів для охорони праці), збереження біорізноманіття і середовища існування, створення умов радіаційної безпеки (за винятком заходів для запобігання аваріям і катастрофам).

Таблиця 3 Результати кластеризації у регіональному розрізі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Результат кластеризації повітроохоронних заходів за рівнем ефективності їх впровадження (за даними табл. 1)

Джерело: побудовано на підставі отриманих даних кластерного аналізу ефективності впровадження природоохоронних заходів (найменування заходівХ1 -Х5 див. у табл. 1).

Рис. 5. Лінійна залежність результативності екозаходу (V ) від обсягу фактичних витрат на його здійснення (P)

Рис. 6. Квадратична залежність результативності екозаходу (V ) від обсягу фактичних витрат на його здійснення (P)

Висновки

Отже, дослідження проблем сучасного екологічного стану в Україні та ефективності впровадження природоохоронних заходів в країні дозволяють констатувати, що простежуються чітка залежність рівня забруднення довкілля регіону від рівня його промислового розвитку.

Отримані результати кластерного аналізу ефективності впровадження природоохоронних заходів дозволяють встановити їх вплив на екологічний стан регіонального розвитку України. Представлені результати динамічного аналізу показників забруднення довкілля і рівня екологічних витрат, спрямованих на попередження і ліквідацію негативних екологічних наслідків по галузях, регіонах і країні в цілому, дозволили встановити, що на підприємства постачання електроенергії, газу і пари, добувної і переробної промисловості доводиться 93% усіх викидів в атмосферу країни за рік і саме тому регіони з розвиненим промисловим сектором є найбільшими забруднювачами довкілля.

Використання кореляційно-регресійного аналізу дозволило встановити майже пряму залежність рівня ефективності екологічних заходів від рівня витрат на їх здійснення, визначити найбільш успішні заходи і регіони, яким вдалося найоптимальніше (максимум результату при мінімальних витратах) здійснити екологічні заходи.

Проведений кореляційний аналіз дозволив встановити, що найбільш ефективними виявилися заходи, пов'язані з удосконаленням технологічних процесів, включаючи перехід на інші види палива, сировини, а також інші екологічні заходи, які спрямовані на очищення води, на захист ґрунту, підземних і поверхневих вод, на зниження шумового і вібраційного рівня.

Зараз в Україні продовжують поглиблюватися екологічні проблеми і тому необхідно негайно впроваджувати заходи позитивного впливу на екологічну складову стійкого розвитку регіонів і країни. Варто констатувати, що в сучасних складних умовах становлення засад децентралізації для сталого розвитку окремих регіонів та країни у цілому потрібна ефективна державна екологічна політика та стратегія розвитку для подолання негативних наслідків забруднення довкілля та стимулювання розвитку екологічно спрямованих технологій та виробництв, насамперед в промислово розвинутих регіонах, але зараз в Україні сформувалась дуже загрозлива природомістка структура економіки, саме тому і продовжують поглиблюватись екологічні проблеми в країні.

Вважаємо, що серед цілого ряду різноманітних шляхів позитивного впливу на екологічну складову сталого розвитку України найбільш значним є реалізація плану стимулювання екологічно спрямованої інноваційної діяльності підприємств для відродження економічного потенціалу регіонів та країни; створення умов для застосуванням екологічно орієнтованої інноваційної техніки і технологій, пріоритетний розвиток високотехнологічних підприємств, залучення інвестицій в розвиток рентабельних виробництв.

Література

1. Данилов-Данильян В.И., Лосев К. С. Экологический вызов и устойчивое развитие. Москва: Прогресс-Традиция, 2000. 415 с.

2. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України / Б. М. Данилишин, С. І. Дорогунцов, В. С. Міщенко [та ін.]. Київ: РВПС України. 1999. 716 с.

3. Данилишин Б. М., Шостак Л. Б. Устойчивое развитие в системе природно-ресурсных ограничений. Киев: СОПС Украины НАНУ, 1999. 367 с.

4. Брундтланд Г. Х. Наше спільне майбутнє. Міжнародна комісія з навколишнього середовища і розвитку: резолюція ГА ООН. 1983. Москва,1989. С. 50-51.

5. Кошкалда І.В., Тишковець В.В. Роль екологічної складової в контексті сталого розвитку. Збалансоване природокористування. 2015. № 2. С. 34-40. URL: www.irbis- nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe? ...Кошкалда%20... (дата звернення: 25.01.2016). - Назва з екрану.

6. Витрати на охорону навколишнього природного середовища у 2016 році Експрес-випуск № 138/0/06.4 вн-17 від 19.05.2017 р. / Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/express. - (дата звернення 18.03. 2017). - Назва з екрану.

7. Павлов К.В. Особенности управления эколого-экономическими системами пригородніх сельскохозяйственных районов. Економічний вісник Донбасу. 2017. № 1 (47). С. 126-132.

Размещено на Allbest.ru