Напрями регулюючих дій держави щодо зростання кількості робочих місць в переробній промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрями регулюючих дій держави щодо зростання кількості робочих місць в переробній промисловості

Мазуров C.A.

Постановка проблеми. Розроблення шляхів вирішення різноманітних проблем прискорення соціально-економічного розвитку країни висуває необхідність проведення процесів нової індустріалізації в економіці, в першу чергу, забезпечення стійких темпів зростання нових робочих місць в промисловості. На жаль, останнім часом питанням забезпечення макроекономічних умов стимулювання зростання нових робочих місць в промисловості не приділялась належна увага, про що свідчить відсутність цього показника в статистичній звітності, а також в стратегічних державних документах, системі регулювання і прогнозування основних макроекономічних показників, як це має місце в міжнародній практиці. Це звужує можливості державного впливу на підвищення ефективності промисловості, темпи і пропорції економічного зростання в Україні. Саме тому вкрай важливо забезпечити імплементацію в практику інструментів та важелів державного регулювання, котрі сприятимуть поліпшенню умовам щодо створення нових робочих місць в промисловості та, які стабілізують економічний розвиток України.

Аналіз дрсліджень і публікацій з проблеми. Дослідженням різних аспектів ринку праці та державного регулювання зайнятості присвячені теоретичні і науково- прикладні розробки таких відомих вчених, як О. Амоша, С. Бандур, І. Бондар, А. Гальчинський, В. Геєць, С. Жовнір, Т. Заяць, А. Колот, Г. Куліков, Е. Лібанова, О. Новікова, С. Кожем'якіна, В. Онікієнко, О. Рудченко, В. Савченко, А. Сундук, І.Петрова, В. Томілов та багатьох інших науковців і дослідників. Хоча в роботах сучасних авторів і досліджено багато сегментів і проблем зайнятості, але в сучасній економічній ситуації особливої уваги та вивчення потребують передумови створення робочих місць в провідних галузях промислового сектору економіки України задля прискорення темпів економічного зростання та суттєвого підвищення рівня добробуту населення.

Метою статті є розробка пропозицій щодо посилення ролі держави макроекономічних умов створення робочих місць в переробній промисловості.

Виклад основного матеріалу. Переосмислення ролі промислового сектору, особливо переробної промисловості, для економіки стало характерною особливістю сучасного посткризо- вого етапу світового розвитку. Після світової фінансової кризи прийшло усвідомлення того, що ключ до довгострокового економічного зростання перебуває у промисловості. Як показує світовий досвід, промисловий сектор стимулює інноваційну діяльність, гарантує отримання досить високої частки експортних надходжень, формує попит на сировинні та енергетичні ресурси, і найголовніше, створює та підтримує мільйони робочих місць і таким чином характеризується найбільшим мультиплікативним впливом на економічне зростання. Вектор розвитку провідних економік світу нині спрямовано на неоіндустріа- лізацію, тобто проведення масштабних структурних змін в індустріальному базисі господарства на основі інноваційних технологій [1, с.126].

У 2000-2008 рр. українська економіка демонструвала стабільні і досить ви-сокі темпи зростання ВВП, але вразливість формування ВВП (екзогенна орієнтація національної економі-ки з виробництвом переважно сировини на монополізованих ринках), а також світова фінансово-економічна криза спричинили падіння ВВП в Україні у 2009 р. Зниження ж фізичного обсягу ВВП за 2014 рік відбулося в основному під впливом ведення військових дій на сході Україні. І рівень безробіття пов'язаний із фа-зами економічного циклу: скорочується на стадії піднесення та зростає на стадії рецесії. Протягом 2014-2017 рр. у зв'язку з небезпечною ситуацією на сході України було зупинене виробництво всіх підприємств хімічної промисловості та майже всіх шахт, що розташовані в зоні проведення антитерористичної операції. Локальні підприємства та регіональні офіси підприємств на цих територіях зазнали серйозної руйнації або знищення, що призвело до скорочення персоналу або ж навіть до закриття підприємств, що суттєво вплинуло на скорочення обсягів промислового виробництва та інвестиційних вкладень в переробній промисловості в цілому [2].

Таблиця 1 демонструє динаміку показників, які характеризують процеси відновлення основних засобів, інвестиційні процеси, нагромадження основного капіталу, що характеризують умови створення робочих місць в переробній промисловості України.

Таблиця 1. Показники, що характеризують умови створення робочих місць в переробній промисловості в 2010-2016 рр.

Розрахунки табл.1 показують, що динаміка коефіцієнту інтенсивності оновлення основних засобів спадна, також зменшується питома вага ВНОК в основних засобах переробної промисловості. Ступінь зносу основних засобів у переробній промисловості у 2013р. зменшився, що свідчить про позитивні зрушення в процесах оновлення основних засобів, але проблема докорінного оновлення виробничих потужностей залишається для вітчизняної переробної промисловості не вирішеною. Спостерігаються низькі темпи або падіння обсягів капітальних інвестицій, особливо в 20142015 рр., що знижує потенційні можливості створення високопродуктивних робочих місць в переробній промисловості.

Законом України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» від 6 вересня 2012 року № 5205-VI передбачено, що держава повинна стимулювати залучення інвестицій у галузі економіки, спрямовані на забезпечення потреб суспільства у високотехно- логічній конкурентоспроможній екологічно чистій продукції, високоякісних послугах, які реалізують державну політику щодо розвитку виробничого та експортного потенціалу, створення нових робочих місць (у пріоритетних галузях) [4].

Відповідно до вимог, передбачених цим Законом, Кабінет Міністрів України своїм Розпорядженням від 14 серпня 2013 року № 843-р затвердив перелік пріоритетних галузей економіки: агропромисловий комплекс, виробництво, зберігання харчових продуктів, у тому числі дитячого харчування, а також виробництво біопалива, з орієнтацією на імпортозаміщення; житлово-комунальний комплекс: створення об'єктів поводження з відходами (побутовими, промисловими та відходами, які утворилися в результаті добування та перероблення корисних копалин і виробництва електричної та теплової енергії; будівництво, реконструкція і технічне переоснащення у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водо відведення; машинобудівний комплекс: виробництво нових видів комп'ютерів, електронної та оптичної продукції, машин і устаткування, електричного устаткування, автотранспортних засобів тощо; транспортна інфраструктура: будівництво, реконструкція і технічне переоснащення у сфері транспортної інфраструктури; курортно-рекреаційна сфера: будівництво рекреаційних об'єктів та об'єктів туристичної інфраструктури; переробна промисловість: імпортозаміщуюче металургійне виробництво.

В Законі України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» закладаються певні засади покращення інвестиційних умов модернізації промислового виробництва з метою створення нових і реконструкції існуючих робочих місць в промисловості. Нестача капітальних інвестицій вітчизняних підприємств та низький рівень надходження іноземних інвестицій обмежують створення нових робочих місць та гальмують розвиток промисловості та економіки в цілому. Вагомою причиною такого низького рівня надходження інвестицій є різноманітні обмеження, які сповільнюють розвиток бізнесу, що не приваблює інвесторів. Зняття обмежень через дере- гуляцію та розв'язання цих проблем дасть змогу залучити інвестиції та створити нові робочі місця для населення, а залучення інвестицій з держав - членів ЄС допомагатиме Україні на шляху до єв- роінтеграції. Крім того, дерегуляція має сильний антикорупційний ефект, оскільки зменшує можливості для отримання неправомірної вигоди [5].

Водночас, модернізаційні перетворення у промисловості гальмуються повільним рухом реформ. Значним чином це спричинено відсутністю низки стратегічних документів, що мали забезпечити нормативно-правовий фундамент відновлення економічного зростання в Україні, створити рамкові умови для реалізації необхідних реформ й запустити життєво важливі механізми розвитку економіки. Зокрема, вкрай важливими для промисловості є прийняття Стратегії розвитку промислового комплексу на період до 2025 року (мала бути затверджена ще у 201 5 р.), а також Державної програми розвитку вітчизняних промислових підприємств, що має створити сприятливі умови для розвитку внутрішнього ринку промислової продукції, а також імпортозаміщення у ключових галузях. Досить довго на фінальній стадії перебувала розроблена Міне- кономрозвитку Стратегія розвитку високотехно- логічних галузей до 2025 року. Стратегія спрямована на створення умов для стимулювання розвитку високотехнологічних галузей та перехід до інноваційної економіки. А в основу Стратегії покладено головний компонент - це необхідність створення сприятливих умов для розвитку високих технологій через вплив на макроекономічні чинники, які є необхідними умовами розвитку [6].

Не розроблено вчасно також заплановану Урядом ще на 2016 рік низку законопроектів, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості галузей промисловості України, стимулювання розвитку екологічних та інноваційних виробництв, розвиток промислових кластерів.

Результативність реформ, пов'язаних із модер- нізаційними перетвореннями, насамперед обумовлюється можливістю забезпечення їх відповідними інвестиційними ресурсами. Доведено, що конкурентоспроможність економіки на макрорівні пов'язана з тривалістю циклу відтворення основних виробничих засобів і, відповідно, продуктивних сил суспільства і визначається загальногосподарською ефективністю капіталовкладень. Відтак неухильне нарощування обсягів інвестування економіки, покращення його структури, забезпечення сприятливого інвестиційного клімату у країні є обов'язковою передумовою модернізаційних перетворень[7].

На жаль, Україна ще не є державою зі сприятливим інвестиційним кліматом. Одним із головних чинників, що впливають на дану ситуацію, є недосконале законодавство. Інвестора цікавлять не пільги чи спрощені умови інвестування, а надійність правового регулювання своєї діяльності. Для активізації іноземної інвестиційної діяльності потрібна інвестиційна політика з більш чітким механізмом реалізації на державному та місцевому рівнях.

Іншим проявом недосконалості макроеконо- мічних умов є також високий фіскальний тиск на промисловість і низький на фінансову діяльність і торгівлю. На думку Шовкун І., це впливає на міжгалузевий розподіл економічних ресурсів, насамперед капіталу, веде до вимивання коштів з промислового виробництва на користь торговельно-фінансового сектору. Незважаючи на останні зміни в податковому законодавстві, вітчизняна неефективна система оподаткування, продовжує провокувати технологічну деградацію промислового потенціалу. Технологічно найскладніші та найбільш наукомісткі галузі промислового сектору несуть великий податковий тиск, рівень якого у більший за податкове навантаження на торгово-фінансову сферу. Таким чином, промисловість, особливо її високотехно- логічний сегмент, позбавляються власних фінансових ресурсів, чим підриваються можливості їх розширеного відтворення [8,с.52.]

Суттєвим напрямом поліпшення макросере- довища є розпочате реформування фінансового сектору, яке дозволить не тільки розширити доступи до кредитів промислових підприємств, але і стимулювати зайнятість та створення робочих місць. У сфері поліпшення функціонування кредитного механізму у країнах ЄС передбачається надання державних фінансових субсидій підприємствам, що беруть участь у виконанні державних програм у певній галузі. Також застосовуються фінансові штрафи при квотуванні робочих місць для інвалідів та інших неконкурентоспроможних на ринку праці верств населення. А механізм здешевлення кредитів на розвиток підприємницької діяльності та створення нових робочих місць, який пропонується багатьма дослідниками, повинен виконувати подвійну функцію: макроекономічний переробний промисловість інвестиційний

по-перше, превентивну - надання таких кредитів дозволить своєчасно не допустити ліквідації підприємству, вивільнення людей та поповнення армії безробітних;

по-друге, перспективну - пільгові кредити можуть стати ефективним інструментом вирішення проблеми зайнятості, збільшення кількості нових робочих місць через створення та розвиток виробництва, сфери послуг (в основному для малих і середніх підприємств).

Автором було узагальнено основні напрями покращення макроекономічних умов щодо створення робочих місць в промисловості та зображено на рисунку.

В країнах ЄС стимулювання зайнятості здійснюється шляхом проведення ефективної податкової політики через надання відповідних пільг щодо звільнення від сплати страхових внесків у соціальні фонди, компенсації витрат на професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників, розвиток персоналу, за працевлаштування не конкурентоспроможних на ринку праці громадян. Одним з стимулюючих факторів для підприємців є пільги по оподаткуванню прибутку.

Оскільки в українській методології відсутні методики аналізу макроекономічних процесів створення робочих місць в промисловості, то необхідно забезпечити розробку таких методичних підходів. Також, в статистичній практиці відсутній моніторинг кількості створених високопродуктивних робочих місць в промисловому секторі і в цілому в економіці України, що негативно

Рисунок впливає на прийняття управлінських рішень щодо модернізації вітчизняної промисловості.

Як показано на рис.1 заходи з підвищення ефективності державного управління в Україні сприятимуть зниженню операційних витрат у промисловому секторі шляхом захисту прав власності, обмеженню дії обтяжливих адміністративних і судових норм і правил та забезпеченню високого рівня нормативно-правової бази. Ефективне управління макроекономічними процесами дозволяє контролювати рівні інфляції і бюджетного дефіциту для забезпечення стабільного економічного клімату. У більш широкому сенсі, ефективність управління макроекономічними процесами підвищує передбачуваність ситуації і зменшує економічні ризики, що стимулює промисловців ухвалювати інвестиційні рішення щодо розширення виробництв та створення додаткових робочих місць [9].

Наступним напрямом вдосконалення умов зростання кількості робочих місць є поліпшення конкурентного середовища, посилення конкуренції між суб'єктами господарювання. Конкуренція - один із ключових факторів, що стимулюють підвищення продуктивності й сталий економічний розвиток. Роль держави полягає в захисті ринку від несумлінної конкуренції, у тому числі від використання домінуючої позиції компаній, змов між конкурентами й надмірної концентрації.

Висновки

Таким чином, показники інвестицій та капіталу, що характеризують умови створення робочих місць в переробній промисловості показують, що в Україні ще не створено належних умов для успішного реформування промислового сектору. Для реалізації Стратегії розвитку високотехноло- гічних галузей автором пропонується концептуальний підхід щодо забезпечення макроеконо- мічних умов для створення високопродуктивних робочих місць, що включає: формування методичних підходів щодо аналізу макроекономічних процесів та єдиного статистичного моніторингу створення нових робочих місць в промисловості; реформування фінансового сектору та поліпшення інвестиційного клімату; забезпечення ефективного державного управління та макро- економічної стабільності та посилення конкуренції в промисловому секторі. Державний вплив на процеси створення високопродуктивних робочих місць в переробній промисловості пропонується здійснювати цілеспрямовано в розрізі інституці- онального, економічного та соціального аспектів через прямі і непрямі регулюючі дії держави.

Список використаних джерел

1. Неоіндустріальна трансформація промислового потенціалу України : колективна монографія / [Дейнеко Л.В., Шовкун І.А., Шелудько Е.І. та ін.]; за ред. д-- ра екон. наук, проф. Л.В.Дейнеко; НАН України, ДУ «Ін--т екон. та прогнозув. НАН України». - Електрон. дані. -- К., 2016.

2. Шовкун І. Податкові фактори технологічного розвитку економіки / І. Шовкун // Економіки України. -- 2011. -- № 5.-- С. 52.

3. Кожем'якіна С.М. Продуктивність праці на макро- рівні: визначення, аналіз та прогнозування : монографія / Кожем'якіна С.М. -- К. : ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2012. -- С.320--323.

Анотація

Предметом дослідження є питання участі держави у формуванні макроекономічних умов створення робочих місць в промисловості.

Метою дослідження є розробка пропозицій щодо поліпшення ролі держави у поліпшенні макроекономічних умов створення робочих місць в переробній промисловості.

Методи дослідження. У роботі використана сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, структурно-функціональний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну єдність дослідження.

Результати роботи. У статті обґрунтовано пропозиції щодо обґрунтування напрямів державного впливу на поліпшення макроекономічних умов створення робочих місць в переробній промисловості.

Галузь застосування результатів. Економіка та управління національним господарством, реалізація державної соціально-економічної стратегії розвитку промислового комплексу та високо- технологічних галузей.

Висновки. 1.Аналіз динаміки показників, які характеризують процеси відновлення основних засобів, інвестиційні процеси, нагромадження основного капіталу, що характеризують умови створення робочих місць в переробній промисловості України демонструє низькі потенційні можливості створення високопродуктивних робочих місць в цьому секторі. 2. В прийнятому Законі України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» закладаються певні засади покращення інвестиційних умов модернізації промислового виробництва щодо створення нових і реконструкції існуючих робочих місць в промисловості. З.Підкреслено важливість реформування фінансового сектору, зокрема, це дозволить розширити доступ до кредитів промислових підприємств, і стимулювати зайнятість та створення робочих місць. 4.В цілому систематизовано основні напрями забезпечення макро-економічних умов створення високопродуктивних робочих місць, які включають: формування методичних підходів щодо аналізу макроекономічних процесів та єдиного статистичного моніторингу створення нових робочих місць в промисловості; реформування фінансового сектору та поліпшення інвестиційного клімату; забезпечення ефективного державного управління та макроекономічної стабільності та посилення конкуренції в промисловому секторі. Б.Державний вплив на процеси створення високопродуктивних робочих місць в переробній промисловості пропонується здійснювати цілеспрямовано в розрізі інституціонального, економічного та соціального аспектів через прямі і непрямі регулюючі дії держави.

Ключові слова: регулюючі дії держави, макроекономічні умови, переробна промисловість, високопродуктивні робочі місця, інвестиційний клімат, ефективність державного управління, модер- нізаційні перетворення, конкурентне середовище.

Предметом исследования является вопрос участия государства в формировании макроэкономических условий создания рабочих мест в промышленности.

Целью исследования является разработка предложений по улучшению роли государства в улучшении макроэкономических условий создания рабочих мест в перерабатывающей промышленности.

Методы исследования. В работе использована совокупность научных методов и подходов, в том числе системный, структурно-функциональный, логический, что позволило обеспечить концептуальное единство исследования.

Результаты работы. В статье обоснованы предложения по обоснованию направлений государственного влияния на улучшение макроэкономических условий создания рабочих мест в перерабатывающей промышленности.

Область применения результатов. Экономика и управление национальным хозяйством, реализация государственной социально-экономической стратегии развития промышленного комплекса и высокотехнологичных отраслей.

Выводы 1.Анализ динамики показателей, характеризующих процессы обновления основных средств, инвестиционные процессы, накопление основного капитала, характеризующие условия создания рабочих мест в перерабатывающей промышленности Украины демонстрирует низкие потенциальные возможности создания высокопроизводительных рабочих мест в этом секторе. 2. В принятом Законе Украины «О стимулировании инвестиционной деятельности в приоритетных отраслях экономики с целью создания новых рабочих мест» закладываются определенные принципы улучшения инвестиционных условий модернизации промышленного производства по созданию новых и реконструкции существующих рабочих мест в промышленности. Э.Подчеркнуто важность реформирования финансового сектора, в частности, это позволит расширить доступ к кредитам промышленных предприятий, и стимулировать занятость и создание рабочих мест. 4.В целом систематизированы основные направления обеспечения макроэкономических условий создания высокопроизводительных рабочих мест, которые включают: формирование методических подходов к анализу макроэкономических процессов и единого статистического мониторинга создания новых рабочих мест в промышленности; реформирования финансового сектора и улучшения инвестиционного климата; обеспечение эффективного государственного управления и макроэкономической стабильности и конкуренции в промышленном секторе. Б.Государственное влияние на процессы создания высокопроизводительных рабочих мест в перерабатывающей промышленности преддага- ется осуществлять целенаправленно в разрезе институционального, экономического и социального аспектов посредством прямых и косвенных регулирующих действий государства.

Ключевые слова: регулирующие действия государства, макроэкономические условия, перерабатывающая промышленность, высокопроизводительные рабочие места, инвестиционный климат, эффективность государственного управления, модернизационные преобразования, конкурентная среда.

The subject of the study is the question of participation of the state in the formation of macroeconomic conditions for the creation of jobs in industry.

The aim of the study is to develop proposals for improving the role of the state in improving the macroeconomic conditions for the creation of jobs in the processing industry.

Research methods. The paper uses a set of scientific methods and approaches, including systemic, structural-functional, logical, which allowed to ensure the conceptual unity of the research.

Results of work. The article substantiates the proposals on the justification of the directions of the state influence on the improvement of macroeconomic conditions for the creation of jobs in the processing industry.

The field of application of results. Economy and management of the national economy, implementation of the state socio-economic strategy for the development of the industrial complex and high-tech industries.

Conclusions. 1. Analysis of the dynamics of indicators characterizing the processes of restoration of fixed assets, investment processes, accumulation of fixed capital, characterizing the conditions of creation of workplaces in the processing industry of Ukraine demonstrates low potential opportunities for creating high-qualityjobs in this sector. 2. In the adopted Law of Ukraine «On stimulation of investment activity in priority sectors of the economy with a view to creating new jobs», certain principles are set for improving the investment conditions for the modernization of industrial production for the creation of new and reconstruction of existing jobs in the industry. 3. The importance of reforming the financial sector has been emphasized, in particular, it will increase access to industrial enterprises loans and stimulate employment and job creation. 4. In general, the main directions of ensuring macroeconomic conditions for the creation of high-performance jobs are systematized: the formation of methodical approaches to the analysis of macroeconomic processes and a unified statistical monitoring of the creation of new jobs in industry; reforming the financial sector and improving the investment climate; ensuring effective public administration and macroeconomic stability and increasing competition in the industrial sector. 5. The state influence on the processes of creation of high-performance jobs in the processing industry is proposed to be carried out purposefully in the context of the institutional, economic and social aspects through direct and indirect regulatory actions of the state.

Key words: regulatory actions of the state, macroeconomic conditions, manufacturing industry, high-performance jobs, investment climate, efficiency of public administration, modernization transformations, competitive environment.

Размещено на Allbest.ru