Державна політика створення високопродуктивних робочих місць в промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна політика створення високопродуктивних робочих місць в промисловості

Петрова І.П.

Постановка проблеми. Створення робочих місць вимагає структурних змін, тобто здатності економіки безперервно створювати нові, які швидко розвиваються види діяльності з більш високою доданою вартістю і продуктивністю. Однак в Україні процес створення нових робочих місць має деякі труднощі, а саме проблеми зайнятості; неефективність використання бюджетних коштів; обмеженість доступу підприємств до фінансових ресурсів; низький рівень інвестиційної та інноваційної діяльності [1, с. 17-18].

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Значний внесок у дослідження проблем створення високопродуктивних робочих місць внесли вітчизняні вчені. Куліковим Г. визначено чинники-мотиватори створення нових висо- котехнологічних робочих місць та обґрунтовано вартісний підхід до оцінки робочих місць [2].

Вченими Кожем'якіною С. та Мазуровим С. досліджено вітчизняні та іноземні методики моніторингу створення робочих місць в економіці, встановлено основні 'їх функції, переваги і недоліки для обґрунтування нової інформаційної та аналітичної бази, що сприятиме формуванню єдиних підходів до аналізу, оцінювання та інтерпретації макроекономічних параметрів, що характеризують даний процес [3]. У роботі Мовчан О. визначено новітні підходи державної політики щодо активізації сприяння зайнятості населення в контексті реалізації державних цільових програм [1]. Незважаючи на наявні наукові доробки із зазначеного питання, напрями державної політики створення високопродуктивних робочих місць в Україні залишаються недостатньо дослідженими. Відсутні комплексні міжгалузеві та галузеві рекомендації щодо вдосконалення системи діючих й створення нових робочих місць з урахуванням сукупності технічних, технологічних, організаційних, економічних та соціальних чинників.

Метою статті є аналіз стану продуктивності праці в промисловості та дослідження напрямів державної політики створення високопродуктивних робочих місць в Україні.

Виклад основного матеріалу. Створення високопродуктивних робочих місць є найбільш важливим питанням розвитку національної економіки, адже з вирішенням цього аспекту пов'язані відтворення та ефективність використання трудових ресурсів, умови оплати праці тощо. Аналіз стану та тенденцій розвитку ринку праці за останні роки свідчить про низьку ефективність використання трудових ресурсів (табл.1).

У 2016 р. порівняно з 2015 р. спостерігалось зростання продуктивності праці одного занятого на 3,4%, що супроводжувалося зростанням ВВП на 2,4% та зниженням зайнятого населення у віці 15-70 років на 1%.

Продуктивність праці за видами економічної діяльності свідчить, що найвищі темпи зростання продуктивності праці у розрахунку на одного зайнятого спостерігались у будівництві - на рівні 14,6%; операції з нерухомим майном - 7,3%; сільське, лісове та рибне господарство - 6,5%; промисловості - 5% (табл. 2).

Таблиця 1. Валовий внутрішній продукт, зайняте населення та продуктивність праці в Україні у 2012-2016 рр.

Таблиця 2. Продуктивність праці за видами економічної діяльності

Рисунок 1. Індекси фізичного обсягу продуктивності праці за видами промислової діяльності у 2013-2016 роках (одного штатного працівника, відсотків до попереднього року)

У промисловості України в 2012-2016 рр. показники продуктивності праці мали тенденцію до покращення. У 2016 р. продуктивність праці (у розрахунку на одного штатного працівника) у добувній промисловості зросла на 9,7%, у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря - на 4,4%, у переробній промисловості - на 8% (рис. 1). При цьому кількість працівників у зазначених видах промислової діяльності скоротилась на 9%, 1,8% та 3,4% відповідно.

Ступінь впливу структурних змін на рівень продуктивності праці варіюється від галузі до галузі, зокрема, за рівнем наукоємності - перехід від низько та середньонизьких до середньовисоких й високих (табл. 3)

Низький та середньонизький рівні наукоємності галузі надають величезні можливості для збільшення зайнятості та деякі можливості для накопичення капіталу. Середньовисокий та високий рівні наукоємності галузей пропонують більше можливостей для накопичення капіталу, але створюють менше робочих місць, ніж низькі та середньонизькі. Високий рівень наукоємності галузі відкриває можливості для впровадження інновацій та розвитку знань. Саме здатність цієї галузі накопичувати капітал й впроваджувати інновації створює високопродуктивні робочі місця.

Переробна промисловість є основним джерелом фінансових та інтелектуальних ресурсів для створення нових робочих місць. Структурні зміни в переробній промисловості не тільки збільшують кількість робочих місць у міру підвищення рівня доходів, але й покращують 'їх якість, підвищуючи рівень оплати праці та пропонуючи більш широкі можливості для підвищення рівня зайнятості.

В останні роки процес створення нових робочих місць у переробній промисловості знизився, кон'юнктура показників зареєстрованого ринку праці характеризувалась значним перевищенням пропозиції робочої сили над її попитом про що свідчать дані (табл. 4)

Слід зазначити, що мають тенденції скорочення робочих місць у порівнянні зі створенням нових. У 2016 р. середньооблікова кількість штатних працівників зменшилась на 46 тис. осіб порівняно з 2015 р. (табл. 5). Отже, має місце випереджальне скороченні робочих місць порівняно зі створенням нових.

Отже, потреба у створені нових високопродуктивних робочих місць набуває актуальності. Законодавче забезпечення є важливим чинником створення робочих місць. У Законі України «Про зайнятість населення» важливе місце відводиться створенню нових робочих місць, а саме стаття 25 спрямована на реалізацію державної політики у сфері сприяння зайнятості населення під час реалізації державних цільових програм та інфраструктурних проектів, якими передбачено створення нових робочих місць [6].

Таблиця 3. Індекс фізичного обсягу продуктивності праці за видами промислової діяльності у 2013-2016 роках

Таблиця 4. Динаміка показників пропозиції та попиту робочої сили у переробній промисловості

Так, ініціатор розроблення державних цільових програм якими передбачається створення нових робочих місць, та інфраструктурних проектів визначає обсяги створення нових робочих місць відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, та узгоджує обсяги працевлаштування безробітних на створені нові робочі місця з територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. Розпорядники коштів, зазначені у державних цільових програмах, якими передбачено створення нових робочих місць, та інфраструктурних проектах, подають до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, перелік роботодавців, які залучені до реалізації таких програм та проектів. Такі роботодавці можуть укладати з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, договір про працевлаштування визначеної кількості безробітних під час реалізації відповідних програм та проектів.

Таблиця 5. Динаміка показників щодо кількості працівників у переробній промисловості

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, проводить моніторинг працевлаштування безробітних на створені нові робочі місця під час реалізації державних цільових програм та інф- раструктурних проектів і подає за його результатами дані центральному органу виконавчої влади у сфері соціальної політики для інформування Кабінету Міністрів України [6].

Програмою сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць на період до 2017 р. [7], затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 1 5 жовтня 2012 р. № 1008, передбачено заходи щодо сприяння зайнятості населення та стимулювання зацікавленості роботодавців у створенні нових робочих місць. У плані заходів щодо сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць передбачено розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту акта про внесення змін до Методики моніторингу створення робочих місць, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2006 р. № 512 «Деякі питання моніторингу створення робочих місць», зокрема з метою ведення обліку робочих місць, створених під час виконання інф- раструктурних та інвестиційних проектів.

Порядок розрахунку, збору та узагальнення показників, що характеризують чисельність осіб, прийнятих на роботу на створені нові робочі місця, та чисельність осіб, звільнених внаслідок змін в організації виробництва і праці, у розрізі адміністративно-територіальних одиниць і за видами економічної діяльності. визначено у Методиці моніторингу створення нових робочих місць (наказ Міністерства соціальної політики України від 23 вересня 2013 р. №611) [8].

Найбільш значущим чинниками створення робочих місць є інвестиції в основний капітал та модернізація виробництва, які безпосередньо пов'язані з розширенням продуктивної праці. Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» (від 06.09.2012 № 5205-VI) [9] спрямований на створення умов для активізації інвестиційної діяльності шляхом концентрації ресурсів держави на пріоритетних напрямах розвитку економіки з метою запровадження новітніх та енергозберігаючих технологій, створення нових робочих місць, розвитку регіонів.

Слід заначити, що чинне законодавство у сфері створення нових робочих місць в Україні має декларативний характер й не враховує міжгалузеві та галузеві особливості створення нових робочих місць з урахуванням технічних, технологічних, організаційних, економічних та соціальних чинників.

Висновки

Отже, необхідність створення високопродуктивних робочих місць у промисловості потребує ефективної державної підтримки. Державна політика щодо створення нових робочих місць має включати наступні напрями: продуктивність праця промисловість підприємництво

- фінансове забезпечення розвитку та модернізації пріоритетних галузей економіки: залучення бюджетних коштів ресурсів в рамках цільових програм; залучення коштів позабюджетних фондів та інститутів розвитку; надання державної підтримки розвитку та модернізації пріоритетних галузей (секторів) національної економіки на інноваційно-інвестиційній основі.

- створення нових і модернізація високопродуктивний робочих місць в базових промислових галузях: розбудова мережі індустріальних (промислових) парків; активізація співпраці виконавців державних цільових програм і державної служби зайнятості з метою укомплектування безробітними створених робочих місць; запровадження інноваційних технологій, забезпечення підвищення продуктивності праці; запровадження стимулів зацікавленості роботодавців у створенні нових робочих місць.

- розвиток малого та середнього підприємництва, що створюють нові робочі місця у пріоритетних видах економічної діяльності: державна підтримка малого та середнього підприємництва; забезпечення доступності малого та середнього підприємництва до кредитних ресурсів; спрощення дозвільної системи у сфері господарської діяльності та усунення адміністративних бар'єрів для ведення бізнесу; розроблення регіональних програм мікрокредитування малого та середнього підприємництва.

- забезпечення належного рівня професійної підготовки кадрів: реформування системи підготовки кадрів; забезпечення відповідності рівня підготовки кадрів потребам соціально- економічного розвитку галузей економіки; удосконалення системи забезпечення якості вищої та професійно-технічної освіти; створення умов для навчання особи протягом життя.

Створення високопродуктивних робочих місць в промисловості створить додаткові можливості для ефективного нарощування соціально-економічного потенціалу, збільшення валового внутрішнього продукту, обсягів виробництва промислової та науково-технічної продукції.

Список використаних джерел

1. Мовчан О. Нагальні проблеми щодо активізації зайнятості населення в контексті реалізації державних цільових програм / О. Мовчан // Україна: аспекти праці. - 2014. - № 4. - С. 11-18.

2. Куліков Г. Т. Створення високопродуктивних робочих місць як чинник економічного зростання / Г. Т. Куліков // Економічний вісник університету. - 2013. - Вип. 21(1). - С. 116-123.

3. Кожем'якіна С. М. Методичні підходи до розрахунку створених робочих місць в економіці: порівняльний аналіз / С.М. Кожем'якіна, С.А. Мазуров // Бізнес Ін- форм. - 2017. - №8. - C. 173-177.

Анотація

Предметом дослідження є процеси створення високопродуктивних робочих місць в промисловості.

Метою дослідження є аналіз стану продуктивності праці в промисловості та дослідження напрямів державної політики створення високопродуктивних робочих місць в Україні.

Методи дослідження. У роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи: наукової абстракції, аналіз та синтез; аналітичний; системний.

Результати роботи. У статті проаналізовано продуктивність праці в промисловості та обґрунтовано напрями державної політики щодо створення нових робочих місць.

Галузь застосування результатів. Економіка та управління національним господарством, у частині державних систем та механізмів управління економікою на галузевому, міжгалузевому та регіональному рівнях, методи й економічні важелі регулювання економічних процесів та їх ефективність.

Висновки. Аналіз стану та тенденцій розвитку ринку праці за останні роки свідчить про низьку ефективність використання трудових ресурсів. Процес створення нових робочих місць знизився, кон'юнктура показників зареєстрованого ринку праці характеризувалась значним перевищенням пропозиції робочої сили над її попитом. Спостерігаються тенденції скорочення робочих місць у порівнянні зі створенням нових. Запропоновано напрями державної політики щодо створення нових робочих місць: фінансове забезпечення розвитку та модернізації пріоритетних галузей економіки; створення нових і модернізація високопродуктивних робочих місць в базових промислових галузях; розвиток малого та середнього підприємництва, що створюють нові робочі місця у пріоритетних видах економічної діяльності; забезпечення належного рівня професійної підготовки кадрів.

Ключові слова: високопродуктивні робочі місця, промисловість, напрями, державна політика, продуктивність праці.

Предметом исследования являются процессы создания высокопроизводительных рабочих мест в промышленности.

Целью исследования является анализ производительности труда в промышленности и исследование направлений государственной политики создания высокопроизводительных рабочих мест в Украине.

Методы исследования. В работе использованы общенаучные и специальные методы: научной абстракции, анализ и синтез; аналитический; системный.

Результаты работы. В статье проанализированы производительность труда в промышленности и обоснованы направления государственной политики по созданию новых рабочих мест.

Область применения результатов. Экономика и управление национальным хозяйством, в части государственных систем и механизмов управления экономикой на отраслевом, межотраслевом и региональном уровнях, методы и экономические рычаги регулирования экономических процессов и их эффективность.

Выводы Анализ состояния и тенденций развития рынка труда за последние годы свидетельствует о низкой эффективности использования трудовых ресурсов. Процесс создания новых рабочих мест снизился, конъюнктура показателей зарегистрированного рынка труда характеризовалась значительным превышением предложения рабочей силы над ее спросом. Наблюдаются тенденции сокращения рабочих мест по сравнению с созданием новых. Предложены направления государ- ственной политики по созданию новых рабочих мест: финансовое обеспечение развития и модернизации приоритетных отраслей экономики; создание новых и модернизация высокопроизводительных рабочих мест в базовых промышленных отраслях; развитие малого и среднего предпринимательства, что создает новые рабочие места в приоритетных видах экономической деятельности; обеспечение надлежащего уровня профессиональной подготовки кадров.

Ключевые слова: высокопроизводительные рабочие места, промышленность, направления, государственная политика, производительность труда.

The subject of the study are the processes of creating high-performance jobs in industry.

The purpose of the study is to analyze labor productivity in industry and study the directions of the state policy of creating high-performance jobs in Ukraine.

Methods of research. In the work general scientific and special methods were used: scientific abstraction, analysis and synthesis; analytical; system.

Results of the work. The article analyzes the labor productivity in industry and justifies the direction of the state policy on creating new jobs.

Application of results. Economics and management of the national economy, in terms of state systems and mechanisms for managing the economy at the sectoral, intersectoral and regional levels, methods and economic instruments for regulating economic processes and their effectiveness.

Conclusions. Analysis of the state and trends of labor market development in recent years indicates a low efficiency of the use of labor resources. The process of creating new jobs has decreased, the conjuncture of the indicators of the registered labor market was characterized by a significant excess of labor supply over its demand. There are trends in job cuts compared to the creation of new ones. The directions of the state policy for the creation of new jobs are proposed: financial support for the development and modernization of priority sectors of the economy; creation of new and modernization of high-performance jobs in basic industrial sectors; development of small and medium-sized businesses, which create new jobs in priority economic activities; ensuring the appropriate level of professional training.

Keywords: high-performance jobs, industry, directions, state policy, labor productivity.