Постановка проблеми. Ситуацію щодо взаємодії підприємств України із зовнішнім середовищем на сучасному етапі відповідне експертне середовище характеризує як складну та невизначену. Основними формуючими факторами такого становища можна вважати складність та нестійкість власне самого зовнішнього середовища; відсутність комплексного підходу до визначення стану зовнішнього середовища; відсутність уявлення щодо реального потенціалу підприємств України; відсутність регуляторних інструментів щодо запровадження вдалого зарубіжного досвіду управління підприємствами на вітчизняному ринку. Виявлення зовнішніх факторів впливу є однією з передумов до попередження виникнення економічних загроз для підприємств. Систематизація зовнішніх факторів впливу на безпеку підприємств, 'їх аналіз забезпечить наукове підґрунтя до виявлення та практичного усунення економічних небезпек та для створення стратегічних основ забезпечення економічної безпеки підприємств. Аналіз зовнішніх факторів впливу на безпеку підприємств, 'їх точне визначення дозволить зменшити негативний вплив, розробити дієві механізми забезпечення економічної безпеки підприємств з урахуванням зовнішніх факторів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Розробці питань щодо підтримки достатнього рівня економічної безпеки підприємства багато уваги надають вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема: Л. Абалкін, В. Абрамов, О. Амосов, О. Ареф'єва, В. Андрійчук, О. Білорус, І. Бінько, Н Вавдіюк, З. Варналій, О. Власюк, В. Воротін, Т. Васильців, Н. Гавкалова, В. Геєць, З. Герасимчук, В. Горбулін, А. Гордєєв, В. Духов, М. Єрмошенко, Я. Жаліло, З. Живко, О. Захаров, Г. Козаченко, О. Ляшенко, В. Мартинюк, В. Мунтіян, Є. Олєйніков, І. Оттенко, Г. Пастернак-Таранушенко, В. Пономаренко, В. Прохорова, Я. Пушак, О. Терещенко, Ю.Ус, Н. Фідровська, В. Франчук, Н. Чебанова, О. Черняк, М. Швець, Л. Шемаєва, С. Шкарлет, В. Шлемко, В. Шликов, O. Шляйфер, А. Штангрет, В. Ярочкін та інші. Проблеми досягнення належного рівня забезпечення економічної безпеки будівельних підприємств розглядаються у працях В.М. Андрієнко, Н.М. Богдан, С.М. Ільяшенко, О.О. Молодід, І.В. Пірятінської, Т.А. Пушкар, О.В. Федосова, М.В. Чорної. Структурний склад систем економічної безпеки та факторів впливу на діяльність підприємств досліджували О.І. Барановський, І.О. Бланк, А.А. Беспалько, О.В. Васильєв, С.Б. Довбня, М.В. Мосіюк, М.І. Зубок, В.С. Рубцов, Ю.В. Чернов [1-5]. Узагальнення наукових поглядів окремих авторів з питань економічної безпеки підприємства дозволяє класифікувати впливи зовнішнього середовища за певними ознаками, здійснити 'їх систематизацію [6-8].

Мета статті - узагальнити та систематизувати зовнішні фактори впливу на економічну безпеку підприємств в контексті виявлення економічних загроз.

Об'єкт дослідження - зовнішнє середовище економічної безпеки підприємств. Предмет дослідження - зовнішні фактори впливу на економічну безпеку підприємств.

Для досягнення зазначеної мети сформовані такі завдання:

- узагальнити підходи щодо виявлення зовнішніх факторів впливу на економічну безпеку підприємств;

- здійснити аналіз основних загроз зовнішнього середовище економічній безпеці підприємств;

- виокремити критерії систематизації зовнішніх факторів впливу на економічну безпеку підприємств та систематизувати зовнішні фактори впливу на економічну безпеку підприємств за ними в частині виявлення економічних загроз безпеці підприємств у макроекономічному вимірі.

Виклад основного матеріалу. Відомо, що економічна безпека підприємства зазнає впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ. За даними Інституту стратегічних досліджень зовнішніми ризиками для України у 2015-2016 рр. є:

- скорочення попиту на український експорт внаслідок уповільнення економічної активності у країнах з ринком що формується та країнах, що розвиваються, насамперед Китаю;

- ускладнення конкуренції за зовнішнє фінансування (погіршення умов запозичень) внаслідок високої ймовірності розгортання боргової кризи у периферійних країнах ЄС та її переростання в ланцюгову реакцію на локальних та міжнародних фінансових ринках;

- небезпека затягування економіки України у "воронку" згортання економіки РФ внаслідок рецесії економіки РФ в умовах санкцій та наростання її "токсичності";

- ескалація російської агресії, що суттєво погіршує стан економіки України;

- посилення відтоку капіталу з України;

- посилення дестабілізуючого впливу платіжного балансу на стан державних фінансів та золотовалютних резервів;

- згортання іноземними компаніями інвестиційних планів або перенесення термінів 'їх реалізації на майбутній період у зв'язку з макроекономічною невизначеністю;

- зменшення рівня політичної і фінансової допомоги з боку Європейського союзу та США у випадку гальмування структурних реформ (для динаміки фінансового рахунку) [9].

Зазначені макроекономічні ризики створюють загрози для усіх суб'єктів господарювання. Актуальним залишається питання стратегічного управління економічною безпекою, яке розглядають як сукупність специфічних процесів прийняття управлінських рішень щодо забезпечення довготермінового безпечного функціонування суб'єкта господарювання, вибору стратегії і шляхів 'її досягнення та оптимальне використання ресурсів, що можуть забезпечити реалізацію обраної стратегії. Науковцями зазначено, що економічну безпеку підприємства складають юридичні, виробничі відносини і організаційні зв'язки, матеріальні, кадрові, інтелектуальні та інші ресурси, що забезпечують стабільність його функціонування, фінансово-комерційний успіх, прогресивний науково-технічний і соціальний розвиток. Можна припустити, що у всіх цих складових присутній взаємозв'язок як з зовнішніми так із внутрішнім середовищем. Аналіз кожної складової дозволить виокремити низку факторів, які здійснюють вплив на формування, забезпечення економічної безпеки підприємства [10].

Доктор економічних наук, професор Н.Г. Мете - ленко у своєму дослідженні "Систематизація факторів впливу на економічну безпеку промислового підприємства" узагальнив класифікаційні ознаки факторів зовнішнього середовища та систематизував 'їх [11]. Визначено, що під впливом зовнішнього факторів змінюються ціль діяльності, виробнича база, управління підприємством, організація виробництва, праці і управління, а також відбуваються основні процеси, що забезпечують розширене відтворення капіталу (інноваційні, інвестиційні) і формуються ринкові позиції підприємства.

Джерелами негативних зовнішніх впливів на стабільність та безпеку підприємства можуть бути [12]:

- свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і суб'єктів господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій, підприємств-конкурентів);

- збіг об'єктивних обставин (стан фінансової кон'юнктури на ринках даного підприємства, наукові відкриття та технологічні розробки, форс - мажорні обставини тощо).

Думку щодо необ'єктивності зовнішніх факторів підтримують й інші науковці, які стверджують, що зовнішні загрози не залежать від діяльності підприємства, вони відносяться до факторів ризику довкілля, в якому працює підприємство. Науковці узагальнили підхід до загроз економічній безпеці підприємства від зовнішнього середовища [13]. Запропонований підхід поділяє зовнішні фактори впливу за таким критерієм як джерело їх виявлення (галузевий підхід) та місце виникнення (структурний підхід). За цими критеріями розрізняють:

Економічні загрози: запровадження реформ; купівельна спроможність споживачів; доступність кредитних ресурсів; податкова політика; інфляційні процеси; експортно-імпортна політика.

Правові загрози: організаційно-правові форми підприємницької діяльності; правові основи підприємництва; нормативно-правові акти монетарної та фіскальної політики; регулювання валютної та митної політики.

Ринкові загрози: захоплення нових ринків збуту; бажання споживачів; переваги конкурентів; тривалість життєвого циклу продукції.

Технологічні та технічні загрози: нова альтернативна техніка; рівень розвитку НТП; якісна сировина та матеріали.

Географічні загрози: розміщення підприємства; регіональна підприємницька політика; кліматичні умови та наявність природних ресурсів; доступність транспорту та зв'язку.

Соціально-культурні загрози: культурні цінності споживання; національна свідомість; охорона культурних та національних цінностей.

Міжнародні загрози: зацікавленість в українському ринку; міжнародні інвестиції; міжнародне торговельне право.

У частині виявлення економічних та ринкових загроз фактори впливу на економічну безпеку суб'єкта господарювання виявляються у сферах забезпечення підприємства матеріально-сировинними ресурсами - сировиною, матеріалами, деталями, напівфабрикатами; наявністю не - надійних коопераційних відносин у виробництві; у сферах забезпечення підприємства ресурсами - електроенергії, тепла, палива, води, що призводять до простоїв і нанесення збитків підприємству. Дослідники визначають найвагоміші зовнішні фактори впливу на економічну безпеку підприємств у ринкових умовах господарювання. Найбільш високою гарантією безпеки діяльності підприємства є гарантований ринок збуту продукції, її конкурентоспроможність і надійність. Відповідна ніша на ринку, стабільні споживачі продукції, доступні ціни на товари сприяють довготерміновим угодам на поставку продукції на взаємовигідних умо - вах. Важпивими факторами економічної безпеки в ринкових умовах є купівельна спроможність клієнтів і попит на певну продукцію. Важливою ознакою економічної безпеки є надійність внутрішніх і зовнішніх факторів виробничої діяльності підприємства, які забезпечують його стабільну роботу і гарантію поставок товарів у визначених обсягах, і строки поставки. Не менш важливе значення має достатня інформаційно-рекламна діяльність на продукцію, на її якісні та кількісні показники, дизайнерське оформлення товару, його зовнішній вигляд [14, 15].

Доцільно враховувати специфіку факторів впливу різних галузей народного господарства та ситуацію на ринку цих товарів чи послуг, до яких відповідно відноситься підприємство. До прикладу, до зовнішніх факторів впливу на економічну безпеку будівельних підприємств дослідники віднесли: ступінь недосконалості законодавчої бази; недостатньо розвинена правова система захисту прав інвесторів і виконання чинного законодавства; рівень оподаткування; інвестиційна привабливість регіону, держави; криза грошової і фінансово - кредитної систем; залежність економічної безпеки підприємства від економічної безпеки держави, регіону; наявність/відсутність багаторівневої концепції економічної безпеки підприємств усіх рівнів, що дає можливість забезпечити передбачуваність зовнішніх загроз підприємствам; нестабільність економіки; недосконалість механізмів формування економічної політики держави; скупка акцій, боргів підприємства небажаними партнерами чи підставними компаніями; процеси роздержавлення та приватизації; несприятливий інвестиційний клімат; формування нових ринкових ніш; недобросовісна конкуренція на ринку замовлень; монополізація ринку великими будівельними підприємствами; невідповідність якості будівельних послуг європейським стандартам якості та технічно-експлуатаційній сумісності [16].

Отже, фактори зовнішнього впливу можна систематизувати за певними критеріями у макроекономічному вимірі:

За критерієм об'єктивності:

об'єктивні (які здійснюють безпосередній вплив, зазвичай вимірюються у кількісних на вартісних показниках);

необ'єктивні (які зазвичай виникають без участі самого підприємства, мають хаотичний несистемний характер, важно прогнозовані та вимірювані).

За критерієм сфери виявлення факторів: економічні, правові, політичні, соціальні, культурні, географічні, технічні, енергетичні, екологічні.

За відношенням до розташування підприємства на ринку (у контексті здійснення економічної діяльності та взаємовідносин з іншими учасниками ринку, у тому числі державним та громадським секторами): глобальні/міжнародні, національні, регіональні, локальні.

За галузевим спрямуванням: фактори галузевого значення; фактори міжгалузевого значення; фактори міжнаціонального економічного впливу.

За структурно-виробничим підходом: фактори забезпечення підприємства; фактори виробничо-технологічного впливу на ринку продукції/послуг, що виготовляє підприємство; фактори попиту споживачів; фактори конкурентного середовища.

Актуальним залишається питання поділу механізмів регулювання зовнішніх загроз та факторів впливу на економічну безпеку. З позиції макрорівні можна зазначити такі основні механізми регулювання:

- нова політика реіндустріалізації, модернізація технологічного розвитку;

- формування активної експортної політики;

- збільшення частки бюджетних видатків інвестиційного спрямування,

- активізація приватизаційних процесів;

- активізація політики формування споживчого та інвестиційного попиту.

З позиції мікрорівня для підприємств як суб'єкта визначення зовнішніх факторів впливу на економічну безпеку основними завданнями для усунення негативних їх впливів може бути:

- формування ефективних факторів виробництва (нового устаткування, кваліфікованої робочої сили і т.д.);

- виробництво продукції з урахуванням потреб ринку, підвищення її якості та дизайну;

- вибір надійних постачальників сировини, матеріалів, енергоносіїв;

- надійний захист власних комерційних таємниць;

- зміна, в разі необхідності, керівництва підприємства [14, 15].

Здійснений аналіз зовнішніх факторі впливу на економічну безпеку підприємств, аналіз зовнішнього середовища, підходів до 'їх вивчення дав змогу зробити наступні узагальнення:

Існує чимало підходів до систематизації впливу та зовнішніх факторів впливу на економічну безпеку підприємств. Узагальнення 'їх дало змогу виокремити 'їх за певними критеріями у контексті процесу виявлення загроз. Зокрема, за класифікаційними ознаками впливу факторів зовнішнього середовища розрізняють: безпосередній вплив, опосередкований, підконтрольний, не - контрольований, існуючий загальний, можливий частковий, цілеспрямований, не прогнозований. За джерелами походження негативних зовнішніх впливів: збіг об'єктивних обставин; свідомі та несвідомі дії учасників впливу. Окремо увагу заслуговує підхід за джерелами виявлення у галузі (галузевий підхід), за місцем у структурі виникнення (структурний підхід).

Проведений огляд основних загроз зовнішнього середовище економічній безпеці підприємств дає змогу поділити 'їх на макро- та мікро- рівні. З позиції макрорівня на сьогодні виокремлені такі загрози як:

- дестабілізуючий вплив на економіку країни, пов'язаний з проведенням АТО;

- залежність економічної безпеки підприємства від економічної безпеки держави;

- зменшення попиту на експорт української продукції;

- криза грошової і фінансово-кредитної систем;

- ризики у сфері забезпечення підприємства матеріально-сировинними ресурсами;

- відтік капіталу, у тому числі зменшення іноземних та внутрішніх інвестиційних потоків;

- залежність економіки від зовнішньої цільової допомоги відповідних фінансових утворень та ризики, пов'язані з умовами 'її надання;

З позиції макро- та мікрорівнів для підприємств як суб'єкта визначення зовнішніх факторів впливу на економічну безпеку запропоновано основні завдання для усунення негативних їх впливів.

Здійснено систематизацію зовнішніх факторів впливу на економічну безпеку підприємств за певними критеріями в частині виявлення економічних загроз безпеці підприємств. Виокремлено наступні критерії систематизації зовнішніх факторів впливу на економічну безпеку підприємств: критерій об'єктивності, сфери виявлення факторів; критерій розташування підприємства на ринку; критерій галузевого спрямування; структурно-виробничі критерії. Запропонована систематизація зовнішніх факторів впливу на економічну безпеку підприємств виглядає наступним чином:

За критерієм об'єктивності: об'єктивні (які здійснюють безпосередній вплив, зазвичай вимірюються у кількісних на вартісних показниках); необ'єктивні (які зазвичай виникають без участі самого підприємства, мають хаотичний несистемний характер, важно прогнозовані та вимірювані). За критерієм сфери виявлення факторів: економічні, правові, політичні, соціальні, культурні, географічні, технічні, енергетичні, екологічні. За відношенням до розташування підприємства на ринку (у контексті здійснення економічної діяльності та взаємовідносин з іншими учасниками ринку, у тому числі державним та громадським секторами): глобальні/міжнародні, національні, регіональні, локальні. За галузевим спрямуванням: фактори галузевого значення; фактори міжгалузевого значення; фактори міжнаціонального економічного впливу. За структурно-виробничим підходом: фактори забезпечення підприємства; фактори виробничо-технологічного впливу на ринку продукції/послуг, що виготовляє підприємство; фактори попиту споживачів; фактори конкурентного середовища.

Висновки