Становлення сучасних інформаційно-комунікаційних наддержав у світі: особливості розвитку макромоделей та уроки для України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Становлення сучасних інформаційно-комунікаційних наддержав у світі: особливості розвитку макромоделей та уроки для України

A.B. Колодійчук, к.е.н., доцент, Ужгородський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

У статті визначено особливості розвитку індійської, бразильської, російської, європейської, американської та китайської моделей становлення інформаційного суспільства і становлення ІТ-індустрії. Зокрема, характеристичний аналіз моделей здійснено за такими критеріями, як особливості ведення ІКТ-бізнесу у країні, особливості розвитку інноваційної інфраструктури, рівень стартапізації ІКТ-сектору, рівень, обсяги та характер державної підтримки розвитку сфери інформаційних технологій, рівень розвитку інтернет-технологій. Виявлено суспільно-політичні передумови та соціально-ідеологічні умови розгортання процесів комп'ютеризації у вищеназваних макроекономічних моделях. Введено в науковий обіг поняття «інформаційно-комунікаційна наддержава»і обґрунтовано його зміст та значення.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні наддержави, розвиток макроекономічних моделей, інформаційні доктрини, технополіси, технопарки, інтернет-піратство, ІТ- інновації, електронне урядування.

В статье определены особенности развития индийской, бразильской, русской, европейской, американской и китайской моделей становления информационного общества и становления ИТ-индустрии. В частности, характеристический анализ моделей осуществлен по таким критериям, как особенности ведения ИКТ-бизнеса в стране, особенности развития инновационной инфраструктуры, уровень стартапизации ИКТ-сектора, уровень, объемы и характер государственной поддержки развития сферы информационных технологий, уровень развития интернет- технологий. Выявлено общественно-политические предпосылки и социально-идеологические условия развертывания процессов компьютеризации в вышеназванных макроэкономических моделях. Введено в научный оборот понятие «информационно-коммуникационная сверхдержава» и обоснованы его содержание и значение.

Ключевые слова: информационно-коммуникационные сверхдержавы, развитие макроэкономических моделей, информационные доктрини, технополисы, технопарки, интернет- пиратство, ИТ-инновации, электронное управление.

Keywords: information and communication superpowers, development of macroeconomic models, information doctrine, technopolises, technoparks, Internet piracy, IT innovations, e-government.

Постановка проблеми. У світлі сучасних трансформаційних геополітичних, геоекономічних та ідеологічних структурних зрушень, які трапилися після ліквідації Організації Варшавського Договору, зникнення соцтабору країн та розпаду СРСР, а також зі значним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, розростанням інформаційного простору, його квазізагальної доступності, значним і поступальним розвитком ЗМІ, спостерігається декілька основних інформаційних течій, які пов'язані зі змінами суспільно-політичного устрою в тих чи інших державах світу: 1) загальна ера демократії у світі, яка наступила у 1991 р. після перемоги США та інших демократичних країн з ринковою економікою у Холодній війні - найбільш поширена на сьогодні інформаційна доктрина; 2) розвиток концепції багатополярного світу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.

Питанням дослідження сучасних світових інформаційно-комунікаційно-технологічних трендів присвячено чимало експертних та аналітичних матеріалів, особливо зарубіжних, проте вони зазвичай носять занадто фрагментарний характер, а тому непридатні для одержання повноцінних наукових результатів. З іншого боку, в науковій літературі існує значна прогалина з приводу актуальних перестановок потенційних центрів прийняття рішень у сфері ІКТ на світовій арені. Тим не менше, вивченню процесів взаємодії між головними гравцями на світовому ринку цифрових технологій, міжнародного руху капіталу для розвитку ІТ-сектора, виокремлення національних особливостей ведення високотехнологічного бізнесу у провідних країнах світу присвячені праці таких науковців, як: С. Агзамходжаєв, М. Баслакова, К. Брюмер, Г. Граббе, М. Дружинін, С. Комлєв, Є. Леонтьева, В. Ломакін, А. Ревенко, Є. Хесін, С. Юрков та інші. Проте питання становлення сучасних інформаційно-комунікаційних наддержав взагалі майже не розглядалося і тому воно потребує детального вивчення.

Мета статті - визначити особливості розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних наддержав і виявити корисний досвід їхнього застосування в реаліях української економіки.

Виклад основного матеріалу. Під інформаційно-комунікаційними наддержавами розуміються провідні країни світу у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, які володіють значним потенціалом виробництва високотехнологічної ІКТ-продукції та надання ІКТ-послуг, потужними кадровими ресурсами сфери ІТ, залучені до виконання масштабних ІКТ-проектів сучасності або виступають ключовими центрами генерування комп'ютерних інновацій на світовому високотехнологічному ринку. Кожна з інформаційно-комунікаційних наддержав володіє потужним ІТ-сектором економіки, що робить їх передовими і найбільш конкурентоспроможними на світовому ринку цифрових технологій; не є секретом і те, що це один із інструментів поширення свого геополітичного і геоекономічного впливу у світі вищеперелічених держав.

Кожна з цих ІТ-макромоделей має свої особливості. Так, бразильська модель спирається в основному на стартапи, що вирощуються в інкубаторах-акселераторах (таких як «Aceleradora.net», «Startup Farm», «21212.com» і т.д.), причому в розгалуженій їх мережі по всій країні, включаючи не лише найбільші, але й великі і середні міста країни; підприємства навчилися дуже швидко копіювати популярні електронні сервіси і відомі західні ICT-- продукти, а наявність вхідних бар'єрів на бразильський ринок робить західні ІТ-корпорації середнього рангу неконкурентоспроможними порівняно з місцевими підприємствами аналогічного профілю. З великими ІТ-корпораціями централізовано налагоджена серйозна кооперація: зв'язками з «Microsoft» займається організація «Інститут інновацій», а з Силіконовою Долиною США - асоціативне утворення «Бразильські інноватори». Бразилія - друга у світі країна по кількості користувачів соцмереж «Фейсбук» та «Твіттер», половина населення має постійний доступ до Всесвітньої Інтернет-мережі, що свідчить про величезний потенційний споживчий ринок продукції ІКТ-технологій. Уряд головну ставку робить на розвиток академічної науки, постійне підвищення кваліфікації і вирощування цілого класу ІТ-шників у країні. З іншого боку, тут немає Силіконових долин, як у США, де був би сконцентрований великий комп'ютерний та комунікаційний бізнес на одній невеликій території, а є регіональна стартап-мережа, яка охоплює всю країну. Це посприяло перетворенню ІТ-сектора з кустарного в мале і середнє ІКТ-- підприємництво, але дуже поширене і розгалужене, що безумовно чинить позитивний вплив на розвиток бразильських регіонів в соціально-економічному плані. Слабкою стороною бразильської моделі є те, що бразильська інвестиційна біржа «BOVESPA» [6] не настільки ліквідна, як аналогічні китайська та індійська; це дуже утруднює вхід значних інвестицій в бразильський ІКТ-сектор. Крім того, дається взнаки те, що Бразилія в основному - ринок запозичених комп'ютерних інновацій, а тому в неї поки що дуже слабкий власний інноваційний ІКТ-потенціал.

Особливості індійської моделі розвитку ІКТ наступні: 1) вона тяжіє до американського досвіду, зокрема концентрації в рамках спеціальних «кремнієвих» долин, зокрема в м. Бангалорі ще у 1978 році створено аналог каліфорнійської долини - Міжнародний парк високих технологій, у якому продукується третина індійського експорту продукції ІКТ; 2) Індія володіє другою за чисельністю в світі спільнотою ІКТ-спеціалістів (після США). Їх налічується в цій країні близько 10 млн. чол.; 3) в основному індійські спеціалісти в області ІКТ зорієнтовані на офшорне програмування, а цей аутсорсинг якраз характерний саме для країн з низьким рівнем розвитку ІКТ-технологій, фахівці у сегменті комунікацій зорієнтовані на телемаркетинг; 4) незважаючи на велику чисельність ІКТ-працівників, їхня кваліфікація порівняно з іншими великими країнами світу значно нижча, тому Індію не можна назвати повноцінною комп'ютерною державою.

Значно більш технологічно потужніший за індійську ІКТ-- індустрію китайський ІТ-сектор, який здатен на рівних конкурувати зі своїми американськими компаніями-конкурентами. Особливості китайського ІТ- чуда: 1) в пріоритеті для китайської інтернет-економіки - висококваліфіковані кадри, діє механізм рекрутингу колишніх спеціалістів з провідних американських ІТ- фірм; 2) китайський ІТ- сектор, який забезпечує максимальний вклад у щорічний ріст китайського ВВП, має потужні конкурентні позиції у світі (китайські компанії «Alibaba», «Baidu», «LeEco», «China Mobile», «Tencent Holdings»), а національний ринок ІТ- технологій має протекціоністський захист, передусім від західних компаній; 3) в Китаї в Сюньані споруджується власний аналог каліфорнійської кремнієвої долини, що є частиною великого китайського інноваційного трикутника «Тяньцзінь- Пекін-Хебей». Слід зазначити, що китайська модель комп'ютерної революції, на відміну від описаних вище бразильської та індійської, є високотехнологічною і спрямована на розробку кардинально нових цифрових технологій, а не на виконання рутинних та допоміжних комп'ютерних аутсорсингових операцій.

На китайському ринку працюють величезні за оборотом компанії-аналоги західних комп'ютерних брендових компаній (наприклад, китайський текстовий месенджер «WeChat» - аналог «WhatsApp», «Baidu» - аналог браузера «Google», «Енциклопедія Байду» - аналог «Вікіпедії», кампусна мережа «Ren Ren» - китайська відповідь «Facebook», «Sina Weibo» - гібридна версія «Twitter», «Youku Tudou» - аналог «YouTube»), проте вони отримані доходи від обороту вкладають в кардинально нові технологічні комп'ютерні системи; це дуже яскравий приклад того, як китайський економічний шлях постійного удосконалення забезпечує його передовий характер у світі. Російська модель побудови і функціонування ІКТ-сектора відзначаєтся в першу чергу висококваліфікованими ІТ-кадра- ми, сконцентрованими насамперед поблизу великих університетів країни (російська комп'ютерно-університетська трійка - Москва, С.-Петербург, Новосибірськ).

Сам ІТ-сектор в рази менший за бразильський і значно менш конкурентоспроможний порівняно з китайським та американським, проте володіє значним потенціалом для подальшого розвитку. На роль замінників силіконових долин у країні претендують такі великі за розмірами і масштабами діяльності ІТ-технопарки та ІТ-технополіси: 1) технопарк «Жигулівська долина» у м. Тольятті Самарської області, закладений у 2010 році; 2) ІТ-парк- технополіс «Хімград», відкритий у 2009 році у м. Казані; 3) Новосибірський академічний технопарк, закладений у 2007 році. Поки що, саме ця технопаркова тріада становить інфраструктурну основу функціонування російської моделі ІКТ. Крім того, для Росії характерна сильна державна (організаційна, фінансова, законодавча, фіскальна, соціальна допомога і забезпечення) підтримка розвитку ІТ-сектора економіки, вінцем якої став масштабний інноваційний проект «Сколково».

На відміну від американського та європейського ринків, де витрати на аутсорсинг становлять біля 2% від сукупної величини ІТ-затрат, у російських компаній на своєму ринку високих технологій ця стаття витрат в середньому складає 0,4% від сумарних витрат на ІКТ, що свідчить про те, що у них аутсорсинг може стати одним із головних пріоритетів в майбутньому. Ще одна цікава особливість російського підходу, який відрізняє його від кустарних індійських та бразильських ІТ- виробництв - це системна галузева інформатизація секторів федеральної економіки, в першу чергу це банківський сектор, транспорт та паливно-енергетичний комплекс.

Головна проблема 90-х років - інтернет-піратства, в цілому вирішена, на відміну від бразильської та індійської моделей, де це одна з головних з їхніх рис. Особливо цікавою є американська модель розвитку ІКТ-сфери, оскільки всі вона є родоначальником всіх ключових відкриттів у даній сфері, до сьогодні задає тренд у сегменті комп'ютерних інновацій і зберігає футурологічний потенціал ІКТ-домінування у світі. Особливості американської моделі лідерства в ІКТ-- сфері: 1) в країні знаходиться не лише одна комп'ютерна Кремнієва Долина в м. Пало-Альто, а ціла плеяда подібного роду ІКТ-долин з диференційованим ухилом на різні сегменти ІКТ-- індустрії: спеціалізований в основному на прикладних комп'ютерних технологіях Інноваційний трикутник (RTP - Research Triangle Park) Північної Кароліни, провідний центр інтернет-технологій - техаський ІТ-кпастер в Остіні, технологічний кластер програмування Сан-Дієго в Каліфорнії; 2) головними центрами стартапізації в країні є не окремі розкидані по регіонах бізнес-акселератори, а саме вищеназвані інформаційно-комунікаційні територіально-виробничі комплекси, в яких «вирощують» інтернет-стартапи, фармастартапи, софтверстартапи, хард-верстартапи, IoT-стартапи, мобільні стартапи, криптостартапи); 3) на сьогоднішній день США володіють найбільшим у світі ринком ІКТ-послуг, його об'єм - це більша половина від загальносвітового, який становить бл. 900 млрд. дол. США станом на 2016 рік (для порівняння - український ринок у загальносвітовому вартісному об'ємі ІКТ-послуг володіє часткою в 0,35%), що дозволяє цій країні багато в чому диктувати правила гри (точніше в особі т.зв. конгломерату FAAMG - п'ять найбільших ІТ-компаній США: «Facebook», «Amazon», «Apple», «Microsoft», «Alphabet» (материнська компанія - «Google») для інших ринкових гравців, ключові позиції мають США і на світовому ринку ІТ, який становить 2 трлн. дол. США станом на початок 2016 року; 4) багато американських ІТ-компаній («Uber», «Apple», «Twitter», «Microsoft», «Mozilla» тощо), як і в ЄС, залежать від притоку до них іноземної інтелектуальної робочої сили (особливо з країн третього світу), причому у значних масштабах; 5) кадрове питання для американської моделі розвитку ІТ особливо гостре, адже високотехнологічний сектор в цій країні вже відчуває значний дефіцит (за прогнозними підрахунками експертів [4], в найближче десятиліття попит на кваліфікованих фахівців ІКТ в США становитиме 1,4 млн. вакансій, а пропозиція - лише 0,4 млн. осіб), що загрожує американській моделі значним спадом і падінням конкурентоспроможності, бо відбувається перерозподіл ресурсів з іншими моделями не на користь американської; 6) державна допомога ІТ-сектору (програма «Tech Hire 2015» стосувалася стимулювання збільшення чисельності інженерних кадрів - програмістів), в порівнянні з російським, несистемна, фрагментарна, непослідовна і не носить попереджувального характеру, в результаті чого федеральний ІКТ- сектор переживає глибоку кризу, яка постійно наростає; 7) механізм венчурного фінансування зорієнтований в основному на вклад у вирішення кадрової проблеми (венчурні фонди «AME Cloud Ventures», «Trinity Ventures», «Partech Ventures»), на зарубіжне інвестування (венчурні корпоративні фонди «Intel Capital», «Accel», «Garage Technology Ventures»), а не на кардинально нові розробки, що ще стає одним головним гальмом у процесі функціонування американської моделі; 8) американська модель, як і інші, опирається на потужну університетську складову підготовки ІКТ-спеціалістів і активізації комп'ютерних інновацій (Каліфорнійський, Стен- фордський університети), а також на сильну бізнес-інкубаторну складову («500 Startups», «Plug&Play», «RocketSpace Incubator»).

Європейська концепція функціонування ІТ-індустрії базується на ряді наступних ключових підходів: високий рівень конкуренції на ІКТ-ринку, жорсткий відбір кваліфікованого ІТ-персоналу (превалювання методу «батога» над пільгами і преференціями, як у всьому світі), надмірна забюрократизованість ринку праці для ІТ-фахівців, активне втручання європейських наднаціональних органів управління у справи європейського ІКТ-сектору, полікультурний й поліетнічний характер ринку високих технологій у ЄС, що неодмінно відображається на його строкатості. Великими країнами ІТ-центрами у рамках європейського об'єднання є Ірландія, Великобританія, Німеччина, Швеція, Естонія та Португалія. Як і для бразильської моделі, для європейської також характерна розгалужена стартап-мережа бізнес-акселераторів сфери ІТ (це спеціалізовані організації-акселератори «Startup Bootcamp Berlin», «Hub:raum», бізнес-інкубатори «Rocket Internet», «Hitfox Group»). Сильною стороною європейської моделі є венчурний бізнес ІТ-профілю (відомі компанії-фонди та приватні бізнес-ангели інвестиційних ІКТ- проектів «Cherry Ventures», «EarlyBird», «e. ventures», «Point 9 Capital», «WestTech Ventures»).

Крім того, саме європейська модель з-поміж усіх розглянутих серйозно концентрується на е-урядуванні, адже дві країни-члени ЄС - Фінляндія та Естонія, входять до трійки країн світу з повним електронним урядуванням. Державна підтримка в рамках європейської моделі організації ІКТ-ринку диференціюється залежно від країни і носить в основному фіскальний характер пільг. Так, у Франції венчурні ІТ-проекти отримують податкові пільги до 40% від обсягу вкладених в них коштів.

Отже, бразильська та індійська моделі еволюціонують поки що на початкових етапах розвитку процесів діджіталізації, російська модель має значний потенціал розвитку, європейська модель в довготерміновій перспективі нежиттєздатна і великою мірою утопічна, оскільки вона потребує величезних і дуже якісних ресурсів при доволі низьких результатах віддачі, американська та китайська моделі найбільш конкурентоспроможні, високотехнологічні і ефективні на сьогоднішній день у світі. Для України досвід потенційних наддержав у напрямку інформатизації є дуже повчальним і вона може обрати одну з представлених моделей (оскільки вони досяжні в недалекому майбутньому, вони наближені багато в чому до вітчизняних умов тощо) або поєднання декількох вищеописаних зразків. Інформаційно-комунікаційні технології настільки пронизали систему суспільно-політичного устрою в сучасних країнах, що не є перебільшенням заявити, що саме вони стали важливою компонентою, яка цей суспільно-політичний устрій в держави визначає. Наявність електронних ЗМІ з різносторонніми поглядами та доступність соціальних мереж вже стали «лакмусовим» критерієм визначення типу суспільно-політичного режиму в тій чи іншій країні.

наддержава інформатизація економіка

1. Бушуев С.Д. Современные подходы к развитию методологий управления проектами / С.Д. Бушуев, Н.С. Бушуева // Управління проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. пр. - Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2005. - № 1 (13). - С. 5-19.

2. Важинський Ф.А. Антикризове фінансове управління як економічна система / Ф.А. Важинський, А.В. Колодійчук // Науковий вісник НЛТУ України: зб. наук-техн. пр. - Львів: РВВ НЛТУ України, 2010. - Вип. 20.3. - С. 127-132.

3. Важинський Ф.А. Механізм регулювання інвестиційної діяльності в регіоні / Ф.А. Важинський, А.В. Колодійчук // Науковий вісник НЛТУ України: зб. на- ук.-техн. праць. - Львів: РВВ НЛТУ України. - 2010. - Вип. 20.7. - С. 138-143.

4. Офіційний сайт Міжнародної організації праці»

5. Шевчук Л.Т. Світовий і вітчизняний досвід створення і функціонування бізнес-інкубаторів / Л.Т. Шевчук, А.В. Колодійчук // Регіональна економіка. - 2013. - №1. - С. 178-184.

6. Site oficial do intercвmbio de investimentos brasileiro «BOVESPA»

Размещено на Allbest.ru