Перспективи оцінки соціально-економічного стану в умовах інноваційного розвитку України

економічний соціальний інноваційний

Звичним явищем став неконтрольований і безпідставний ріст цін на енергоносії, споживчі товари та послуги, в той час як держава практично ігнорує виконання владних повноважень у сфері регулювання цін та антимонопольно! політики. На рисунку 3 представлена гістограма, яка відображає надходження та витрати бюджету України за період 2011-2016 років.

У процесі трансформації політичної та економічної систем в Україні триває пошук ефективної моделі розвитку економіки. В розвинених країнах домінують змішані суспільства. У них взаємодіють ринок як засіб підвищення ефективності економіки і система коригування ринку як засіб досягнення оптимально справедливого розподілу доходів через структуру соціального законодавства.

Низька ефективність державної інноваційної політики пояснюється недосконалістю та фрагментарністю існуючого законодавства, незадовільним виконанням прийнятих відповідних законів. Формування інноваційної інфраструктури відбувається повільно, безсистемно, без належного обґрунтування; при цьому відсутні чіткі розмежування завдань і повноважень у сфері реалізації інноваційної політики між центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Не отримує належної державної підтримки діяльність винахідників, раціоналізаторів, науковців.[4]

На низькому рівні реалізуються освітній та науковий потенціали, насамперед вищих навчальних закладів, у сфері інформаційно-комунікаційних високих технологій, а також інформаційні ресурси системи науково-технічної та економічної інформації, зокрема бази даних з питань технологій, науково-технічних досягнень. Всупереч законодавству щодо мораторію на приватизацію науково-дослідних і галузевих наукових інститутів, обсяги протиправного відчуження майна в цій сфері постійно зростають. Наукові установи втрачають власні приміщення, руйнуються наукові школи, знищується обладнання та інтелектуальна власність, процвітає рейдерство. Багато вчених і фахівців змушені виїжджати за межі України в пошуках роботи. На рисунку 4. зображено зіставлення мінімальної заробітної платні та прожиткового мінімуму за останні десять років.

Усвідомлення зовнішніх факторів суспільством не завжди призводить до прийняття адекватних заходів щодо їхнього усунення, тобто надзвичайний стан може стати нормою існування в умовах негативних зовнішніх факторів соціально-економічного розвитку суспільства. Створюється своєрідний вакуум соціального розвитку, коли спільнота не має відповідної політико-організаційної опори та стикається з національно-державним егоїзмом чи внутрішньопартійними суперечностями. Конкуренція та амбіції лідерів конфліктуючих інституцій поступово знижують вагомість безпеки на шкалі національних пріоритетів. Парадоксом є те, що найбільш загрозливі ситуації не тільки не прораховують, а навіть не беруть до уваги. Загроза настає, але не факт, що вона обернеться превентивною політикою подолання ризику. Одночасно з розривом між бажаним та реальним станом речей виникає вакуум політичної компетентності та інституціональності. Тому дуже важливим є постійний моніторинг внутрішньо-та зовнішньополітичної ситуації і як наслідок - проведення глибокого аналізу можливостей настання політичних ризиків у соціальному розвитку.

Методика оцінки полягає у:

- виборі можливих факторів впливу та їх фракціонуванні;

- оцінці впливу вагомості того, чи іншого фактору шляхом використання експертного аналізу;

- проведенні тесту адекватності моделі (перевірка наявності зв'язку між факторами та перевірка узгодженості думок експертів);

- виокремленні та аналізу найвагоміших факторів за думкою експертів.

Політичний ризик є вірогідністю настання негативних для суб'єкта політики явищ, що мають своїм джерелом прийняття рішень, відхилення від початкової мети чи іншу політичну діяльність.

У явищі політичного ризику можна виокремити такі основні елементи:

- можливість відхилення від припустимої політичної мети, заради якої здійснюється обрана альтернатива політичного рішення щодо соціально-економічного розвитку;

- імовірність отримання бажаного результату політичної діяльності;

- невпевненість у досягненні поставленої політичної мети;

- можливість настання несприятливих наслідків (матеріальний або фізичний збиток, захворювання, смерть тощо) при здійсненні тих чи інших політичних дій в умовах невизначеності для суб'єкта політичної діяльності, який іде на ризик;

- матеріальні, екологічні, морально-ідеологічні та інші втрати, пов'язані із здійсненням обраної в умовах невизначеності альтернативи;

- очікування небезпеки, невдачі внаслідок вибору альтернативи та її реалізації. Саме ці елементи є сутністю політичного ризику, щодо соціального розвитку.

І тому політичні ризики є одним із найважливіших факторів впливу на соціально економічний та інноваційний розвиток в цілому.

Але, на сьогодні в Україні відсутня система моніторингу, оцінки та аналізу політичних ризиків тих чи інших факторів, які впливають на внутрішнє становище в державі, зовнішні відносини та на місце в міжнародних рейтингових системах загалом. Відсутність чіткого механізму аналізу ризиків у соціально-економічному напрямку залишає нашій державі тільки позицію об'єкта досліджень політичних ризиків. На нашу думку, за інших умов, коли б в Україні було вироблено та напрацьовано базу для чіткого і якісного інструментарію дослідження ризиків, ми отримали б можливість стати суб'єктом, який самостійно здатний управляти як внутрішньодержавними, так і регіональними соціально-економічними та інноваційними процесами розвитку.[5]

Сучасні умови розвитку соціально-економічної та політичної систем, вихід на світову арену нових «політичних акторів» зумовлює проведення аналізу політичних ризиків в більш об'єктивних та конкретних рамках. Перш за все вагомим фактором аналізу є якість інформації. Параметри, які її характеризують, повинні відповідати таким вимогам:

- вірогідність (коректність) інформації - міра наближеності інформації до першоджерела або точність передачі інформації;

- об'єктивність інформації - міра відображення інформацією реальності;

- однозначність;

- порядок інформації - кількість передатних ланок між першоджерелом і кінцевим користувачем;

- повнота інформації - відображення вичерпного характеру відповідності отриманих даних цілям збору;

- релевантність - ступінь наближеності інформації до суті питання чи ступінь відповідності поставленому завданню;

- актуальність інформації (значущість) - важливість інформації для оцінки ризику;

- вартість інформації.

Збір інформації у ході проведення аналізу ризику в Україні є чи не найвищою ланкою у процесі дослідження політичного ризику загалом. Це пов'язано з особливостями політичного та територіального поділу держави, з соціально-економічним, інноваційним та культурним розвитком кожного з них, кількістю інвесторів, підприємств, розміром державної допомоги. Треба наголосити на необхідності введення як спільних індикаторів (у разі базового аналізу ризику), так і індивідуальних - для кожного окремого регіону (в рамках повного аналізу). Залежно від наявності тих чи інших чинників ситуація в кожному районі може бути іншою.

Для якісного аналізу політичних ризиків в Україні варто брати до уваги таке:

1) в Україні має місце неоднорідність суспільно-політичного середовища, суспільних настроїв та соціальних груп;

можна спостерігати відсутність загальнонаціональної системи моніторингу соціального та інноваційного розвитку

2) досить складною є регіональна специфіка України;

3) наявність внутрішніх та зовнішніх конфліктів та боргів;

4) Україна досі залишається транзитною державою (країною перехідного типу), а тому ризики є невід'ємним атрибутом політичної системи. [5]

Для дослідження було запропоновано систему для оцінки впливу різних факторів, яка представлена нижче,за критерієм значущості.

Побудована система містить десять видів політичних ризиків, які поділяються на три групи:

- внутрішні чинники політичного ризику;

- зовнішні чинники політичного ризику;

- ознаки політичного ризику.

До внутрішніх чинників відносяться шість індексів:

- роздрібність та проблематика в основному державному апараті;

- менталітет, в тому числі ксенофобії, націоналізм, корупція, кумівство, готовність до компромісу та інше.

- фракціонування з мови, етнічної або соціальних умов, в тому числі населення, релігійних груп і влади цих фракцій;

- соціальні умови для населення, релігійних груп і влади цих фракцій, щільність і розподіл багатства;

- обмежувальні (примусові) заходи, необхідні для утримання влади;

- організація і використання армії для підтримки радикального уряду;

До зовнішніх чинників відносяться два індекси:

- залежність від і / або важливість для ворожо-налаштованої держави;

- наявність боргових зобов'язань.

До ознак політичного індексу належать останні два індекси:

- соціальні конфлікти: пікети, демонстрації, страйки;

- нестабільність, що виявляється в неконституційних змінах і партизанських війнах.

На основі цих індексів проводиться опитування, у якому приймає участь десять експертів. Кожен експерт має оцінити вплив кожного індексу за шкалою від 0 до 7, де 0 це найвищий рівень проблеми на думку експерта, 7 - проблема на думку експерта відсутня. Кожен експерт надає додатково від 1 до 3 балів за сприятливі умови для ведення бізнесу.

Максимальна оцінка, яка може бути виставлена експертом - 100 балів. Мінімальна 0 балів. Трактування загального ризику та набуття ним можливих значень в певних діапазонах представлено у таблиці.

Далі, враховуючи наведені рекомендації та дану методику треба провести опитування серед обраної експертної групи про вплив політичних ризиків на економіку та тенденції розвитку України.

Після отриманих результатів, треба перевірити отриману модель на адекватність. Для перевірки достовірності отриманих результатів опитування та узгодженості думок експертів пропонується застосувати методику узагальнення оцінок. Для цього треба використати коефіцієнти конкордації Спірмена і Кенделла[6]. Розрахунок коефіцієнту Спірмена, вказує на втрату інформації при опитуванні та компетентність експертів взагалі.

Розрахунок коефіцієнту конкордації Кенделла вказує на ступінь узгодженості думок експертів. Після аналізу моделі на адекватність, треба визначити найважливіші фактори політичного ризику, які впливають, на соціально-економічний та інноваційний розвиток країни. Для цього розрахуємо вагу кожного фактору по відношенню до інших. Використовуючи формулу [1], до початкової таблиці перетворюємо її на таблицю рангів.

Таблиця. Значення рівнів загального ризику

Размещено на Allbest.ru