Структурна перебудова національної економіки в умовах четвертої промислової революції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структурна перебудова національної економіки в умовах четвертої промислової революції

С.В. Куйбіда,

аспірант кафедри теоретичної та прикладної економіки ІПДО НУ «Львівська Політехніка»

У науковій статті показано передумови розвитку четвертої промислової революції на наступні роки, визначено основні його чинники та наведено особливості, що визначатимуть структурну перебудову економіки. Проаналізовано тенденції та особливості розвитку національної економіки упродовж останніх років. Визначено ключові можливості та загрози для розвитку національної економіки в умовах четвертої промислової революції. Запропоновано стратегії розвитку економіки у майбутньому та механізм переходу України на шлях випереджаючого розвитку на основі інновацій. Визначено напрями досягнення випереджаючого розвитку: стимулювання високотехнологічного виробництва; широкомасштабне впровадження електронного урядування; впровадження технологій smart city; стимулювання розвитку ІТ сектору та капіталовкладень в інновації; стимулювання розвитку наукових досліджень.

Ключові слова: четверта промислова революція, технології, національна економіка, галузь, інновації, розвиток.

Структурная перестройка национальной экономики в условиях четвертой промышленной революции

В научной статье наведены предпосылки появления и развития, приведены особенности четвертой промышленной революции на последующие годы и основные факторы, которые будут определять структурную перестройку экономики. Проанализированы тенденции и особенности развития национальной экономики в последние годы. Определены ключевые возможности и угрозы для развития национальной экономики в условиях четвертой промышленной революции.

Предложено стратегии развития экономики в будущем и механизм перехода Украины на путь опережающего развития на основе инноваций во время четвертой волны промышленной революции. Сформированы направления достижения опережающего развития: стимулирование высокотехнологичного производства; широкомасштабное внедрение электронного управления; внедрение технологий smart city; стимулирование развития ИТ сектора и капиталовложений в инновации; стимулирование развития научных исследований.

Ключевые слова: четвертая промышленная революция, технологии, национальная экономика, отрасль, инновации, развитие.

Structural adjustment of the national economy in the conditions of the fourth industrial revolution

In the conditions of the cyclicality of economic transformations in Ukraine, it is urgently necessary to analyze the opportunities and threats of the development of the national economy and elaborate the strategies and plans for the structural adjustment of the national economy in the conditions of the fourth industrial revolution, which substantially actualizes the research of the chosen topic.

The tendencies and peculiarities of the development of the national economy during the last years have been analyzed and revealed, namely: increasing the influence of cyclicality, global crisis phenomena and internal reforms and transformations on conveyer of boom of economic growth in Ukraine; changes in the structure of consumption and accumulation in the national economy; changes in the sectoral and technological structure of the national economy; the decrease in the volume of capital investments in the field of long-term pay back period; high level of «shadow economy»; growth of dynamism of capital movements outside Ukraine; insufficient level of innovation; shortage of labor resources.

Keywords: the fourth industrial revolution, technology, national economy, industry, innovation, development.

Постановка проблеми. Глибокі зміни в промисловості, що відбувались упродовж XVIII-- XX ст. спричинили зростання механізації, поділу праці, індустріалізації виробництва, зростання продуктивності праці, що у свою чергу сприяло автоматизації, інформатизації, а далі - появі цифрових технологій, «цифрової економіки» пов'язаних з початком четвертої промислової революції, про яку говорили на 46-му Міжнародному економічному форумі в Давосі. Роботизація виробництва, поява нових технологічних платформ, біо- та нанотехнологій, інтернету речей, штучного інтелекту, криптовалютних розрахунків кардинально змінює світову та національну економіку. В умовах циклічності економічних перетворень в Україні, нагально необхідним є проведення аналізу можливостей і загроз розвитку національної економіки та напрацювання стратегій і планів дій структурної перебудови національної економіки, що суттєво актуалізує дослідження обраної тематики.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Багато вітчизняних та зарубіжних науковців присвячують свої праці дослідженню перспективних напрямів розвитку четвертої промислової революції. Серед зарубіжних можна виділити праці таких авторів, як: Арон Р., Аджемоґлу Д., Белл Д. Гелбрейт Дж., Друкер П., Коваль С., Ростоу А., Ріфкін Дж., Робінсон Дж., Тоффлер Е., Хатч Ф. Шваб К., Шумпетер Й. та інші. Вітчизняні вчені також зробили значний внесок у розробку проблем перебудови національної економіки. Серед них варто виділити праці Антонюк Л., Березіна О., Геєць В., Гринкевич С., Данилишин Б., Жулин О., Іляшенко С., Лібанова Є., Матюшенко І., Нікола- єв Є., Семиноженко В., Туган-Барановський М., Федулова Л., Ханін І., Хвесик М., Шипуліна Ю. та інші. Проте, невирішеними залишились питання стратегії перебудови національної економіки в сучасних умовах.

Основною метою статті виступає аналіз можливостей та напрацювання стратегій структурної перебудови національної економіки в умовах четвертої промислової революції.

Виклад основного матеріалу. Третє тисячоліття визначається розгортанням промислової революції нового типу. Історично, перебудова економік ХІХ-ХХ ст. відбувалась у напрямку індустріалізації, продуктивнішого використання технологій, активного використання технічних засобів виробництва замість ручних засобів (трудових ресурсів). У світі активно почали розвиватись форми кооперації транснаціональних корпорацій (ТНК). Ключовими в різних секторах економіки стали використання електроніки та інформаційних технологій для автоматизації виробництва, а рушіями економічного прогресу - наукові дослідження. Все це підсилило інтерес до технологічних аспектів розвитку сучасного суспільства, його електронізації і цифровізації.

У ХХІст. все більше дослідників звертає увагу на те, що світ вступив в епоху цифрового виробництва та індустрії-4.0 [27]. Економісти пропонують сприймати концепцію «Індустрія 4.0» (The Fourth Industrial Revolution) як комплекс ідей по автоматизації виробництва на основі цифрових технологій. Четверта промислова революція (20-30-ті рр. ХХІ ст.-...) пов'язана з оцифровуванням, роботизацією усіх сфер життя та стиранням меж між людиною, технологіями і природою [7, с. 99]. Очевидними ознаками цифрової економіки стали: скорочення кількості працівників, які безпосередньо зайняті виробництвом, зміни в організації бізнесу, що визначаються появою моделей бізнесу з розподіленими структурами та з горизонтальною взаємодією. На Всесвітніх Форумах у Давосі у 2016-2018 роках тема оволодіння четвертою промисловою революцією, її впливу на економічне середовище та соціальний простір обговорювалися на основі дослідження К. Шваба (К. Schwab «The fourth industrial revolution»). У своїх роботах науковець наголошує на швидкості та масштабності змін спричинених четвертою промисловою революцією, необхідності задати нові рамки розуміння процесів, що відбуваються в межах світової економічної системи, необхідності структурної перебудови на мікро- та макрорівні національних економік, створення нових платформ взаємозв'язку і координації між державою, приватним сектором та суспільством.

На думку К. Шваба, четверту промислову революцію («Індустрію 4.0», еру кібер) пов'язують зі злиттям технологій і стиранням меж між фізичними, цифровими і біологічними сферами. Комбінація технологій, нові способи збору й аналізу даних, адитивні технології виробництва, штучний інтелект, біотехнології, робототехніка, нанотехнології, автономні транспортні засоби, 3-D друк, інновації - усе це характеризує четверту промислову революцію [26]. Відбувається поява нових форм кооперації у вигляді технологічних платформ, Smart- або Digital-технологій (штучний інтелект, робототехніка, інтернет речей, 3-D друк, блокчейн, біотехнології, квантові обчислення), будуються технології мислення шляхом програмування [24, р. 112].

Ряд інновацій, які на думку експертів найближчим часом набудуть поширення, виглядає наступним чиномтак: 2018 рік - хмарні сховища для всього; 2021 рік - інтерне-роботи і послуги;

2022 рік - інтернет речей, 3D-друк у виробництві;

2023 рік - імплантуючі технології, Big Data для прийняття рішень, зорові інтерфейси, цифрова присутність; 2024 рік - повсюдне програмування, 3D-друк в медицині; 2025-й - 3D-друк споживчих товарів, штучний інтелект в офісах; 2026 рік - автопілотуючі автомобілі, штучний інтелект в прийнятті рішень, розумні міста [24, р. 113].

Значні зміни будуть відбуватись і на ринку праці. У результаті впровадження автопілотно- го наземного транспорту, розвитку алгоритмів і робототехніки зникає робота не тільки у промисловості, а й у сфері послуг. За даними WEF, до 2020 року в розвинених державах кількість створених робочих місць на 5,1 млн позицій буде відставати від кількості скорочених.

Основними чинниками, що визначатимуть структурну перебудову економіки в умовах четвертої промислової революції будуть: нові технологічні зміни і відкриття та прискорений розвиток НТП; глобалізація світової економічної системи, суттєве підвищення продуктивності праці та вивільнення великої кількості робочої сили; зміна механізмів державного регулювання та розширення механізмів саморегуляції. На думку К. Шваба, економіка отримає нові можливості за допомогою чотирьох основних ефектів: суттєвого зростання очікувань з боку замовника; поліпшення якості продуктів; спільних інновацій; появи нових форм організації праці[26]. Це потребуватиме загальної зміни економічної стратегії та стратегії управління для забезпечення перерозподілу пропорцій робочої сили в економіці, вкладень капіталу, розміщення продуктових сил та досягнення конкурентоздатності в нових економічних умовах.

Щодо України, то на думку дослідників, її національне господарство перебуває на другій хвилі технологічного розвитку з незначними елементами третьої. Рівень конкурентоспроможності економіки України, порівняно із іншими державами світу є невисоким. Так, у 2017р серед держав світу Україна посіла 85 місце. Варто зазначити, що Польща в даному рейтингу перебувала на 36 місці, США на 3 місці. Динаміка індексу конкурентоспроможності України починаючи з 2012 року (73 місце) спадна [27], що є, звичайно, негативним явищем (рис. 1а., 1б).

Порівняно із іншими державами, слабкими місцями національної економіки України є: зловживання владними повноваженнями, недостатня якість інфраструктури, зростаюча інфляція, низький попит на якісну на продукцію, неефективність системи оподаткування, недостатня міцність банківської системи, недосконала модернізація виробничих процесів та недостатня інноваційність.

Тому, структурна перебудова національної економіки України буде реалізовуватись в умовах трансформаційного падіння та перехідного періоду, що накладеться на структурну кризу та спадний економічний цикл.

Характерними особливостями розвитку національної економіки України упродовж останніх років є:

посилення впливу циклічності, світових кризових явищ та внутрішніх реформ і трансформацій на уповільнення темпів економічного зростання після 2008р. та у 2013-2017рр. (після зростання ВВП України упродовж 2002- 2008рр. із 42393 млн.дол.США до 179992 млн.дол. США у 2009 р. ВВП держави зменшилось на 34,9%, і поступово повернувши динаміку докризових років у 2013р. сягнуло 183319 млн.дол.США. У 2014р відбулось суттєве падіння на 28,1%, у 2015р. - на 31,3%. Таким чином у 2017р. ВВП України досягнуло рівня доларового еквіваленту 2005 року і становило 93270 млн. дол. США [11]). Незважаючи на номінальне зростання, спостерігається відносно невисокий рівень ВВП порівняно із розвиненими державами, що частково визначається невисоким попитом на вітчизняні товари та послуги на зовнішніх ринках і нерозвиненістю внутрішнього ринку;

Таблиця 1. Структура пропозиції та використання ресурсів в економіці України, %*

*- узагальнено автором на основі [11]

1) зміна структури споживання та нагромадження в економіці. Аналіз структури використання ресурсів у зведених національних рахунках України засвідчив, що у 2017 р. порівняно з 2016 р. відбулося зменшення частки кінцевого споживання (на 1,0 %) переважно через перерозподіл використаних ресурсів на користь збільшення експортних поставок (на 0,3%) та проміжного споживання (на 0,3 %). Але лише 4,7% загального обсягу ресурсів в економіці було використано у 2017 р. на валове нагромадження основного капіталу, що менше на 0,2 % ніж у 2016 р. Задоволення потреб економіки відбувалося за рахунок поступового збільшення експортованої продукції. Попри те, що питома вага імпорту у загальному обсязі пропозиції ресурсів на внутрішньому ринку збільшилася у 2017 р. порівняно з 2016 р. на 0,2 % (до 18,9 %) (табл. 1);

2) зміни у галузевій структурі національної економіки, що супроводжувались падінням частки промислового виробництва (із 17,4 % ВВП переробної промисловості у 2000р. до 14,2.% у 2017р. [11]), скороченням сільськогосподарського виробництва (із 14,0 % ВВП сільського господарства у 2000р. до10,3% у 2017р. [11]), зростання, спричинених ринковими механізмами ціноутворення, обсягів внутрішньої торгівлі та підвищення послуг з надання інформації, фінансових послуг, а також операцій на ринку нерухомості;

3) зміни галузевої та технологічної структур, що зорієнтовані на забезпечення сировинного, а не високотехнологічного експорту в Україні. Загальний невисокий рівень експорту (коефіцієнт співвідношення імпорту товарів та послуг та експорту товарів та послуг становить 1,12% у 2016р. [11]), що призводить до загальної інфляційної нестабільності (упродовж останніх чотирьох років індекс споживчих цін січень до грудня відповідного року: 112,1% у 2014р., 148,7% у 2015р.; 113,9 % у 2016р.; 114,4% у 2017р. 113,7 [11];

4) зменшення обсягів капітальних інвестицій у галузі тривалого терміну окупності, зокрема сировинної промисловості та підвищення рівня капіталізації галузей зі швидкою інвестиційною віддачею;

5) високий рівень «тінізації економіки». Так, за попередніми розрахунками у І кварталі 2017 року рівень тіньової економіки склав 37% від офіційного ВВП, що на 6 відсоткових пунктів менше за показник І кварталу 2016 року [13];

6) зростання динамічності руху капіталів за межі України та притоку іноземних інвестицій в Україні;

7) невисокий рівень інновацій в економіці та оновлення основних фондів підприємств та технологічного експорту. За даними Світового Банку (World bank), частка високотехнологічного експорту окремих держав становить: Сінгапуру - 67%, США - 27%, Німеччини - 17%. Латвії - 13%, Польщі - 8%; України - 7% [30];

8) брак трудових ресурсів в результаті трудової міграції, особливо у прикордонних регіонах України.

Найбільш складними загрозами з точки зору потреб структурної модернізації та адаптації національної економіки до революції «Індустрія 4.0», є [3]: загострення глобальної конкурентної боротьби за інноваційні та інтелектуальні ресурси; ймовірність закріплення низькотехнологічного характеру національної економіки та погіршення умов участі в міжнародному поділі праці; вичерпання поточних конкурентних переваг галузей економіки України, орієнтованих на зовнішній попит, внаслідок подорожчання імпортованих ресурсів; відсутність ефективних механізмів перерозподілу капіталу від традиційних до науково-технологічних секторів економіки; недостатній рівень використання інноваційного потенціалу як головного чинника адаптаційних можливостей економіки та зміцнення національної конкурентоспроможності.

Головними трендами в управлінні четвертої промислової революції, відповідно до яких необхідно модернізувати національну економіку є : активне впровадження цифрових технологій, створення додаткової вартості за допомогою цифрових технологій; необхідність суттєвої автоматизації та інноваційності виробничих процесів для зростання продуктивності праці; адаптація виробничих структур під бажання споживацької аудиторії; створення системних платформ для управління виробництвами та великими організаційними структурами; реструктуризація економіки із активним розвитком високотехнологічних цифрових галузей.

Серед додаткових можливостей, якими можна буде скористатись на етапі настання четвертої промислової революції для України будуть: загальне зростання попиту на продукцію та послуги у світовому масштабі; підвищення якості виробництва товарів та послуг; загальне підвищення фондовіддачі та зменшення трудозатрат; можливості для збільшення продуктивності; полегшення можливостей підготовки спеціалістів он-лайн; поява нових форм орагінзації праці та утримання робочої сили; більша ефективність бізнесу за рахунок зменшення затратності виробництва; побудова сервісної економіки нового типу; значний рівень індивідуалізованості підприємницької діяльності; стимулювання чесних конкурентних відносин; суттєве зростання значимості боротьби за інтелектуальний капітал та розвиток економіки знань; розвиток інтернету речей internet of Things - IoT), що дозволяє змінити та додати нові функції речам, під'єднавши 'їх у мережі, розвиток розумних міст; поява крипто валют (біткойнів), що поєднані у блокчейни, що видозмінить фінансову систему майбутнього, див. (табл. 2).

Стосовно України, то, незважаючи на економічний спад, вона має значний потенціал для інноваційного розвитку. Україна входить до ТОР- 50 інноваційних економік світу за даними агенції Bloomberg (41-ша позиція). При цьому, найменш ефективною складовою інноваційності економіки України є держава (державне регулювання). Зважаючи на викладене вище щодо зменшення ролі держави в умовах четвертої промислової революції, у майбутньому цей фактор буде менш значущим. За наявними даними [28; 23], у 2015 р. у світових рейтингах знань та інновацій Україна зайняла достатньо високі позиції: за створенням знань - 14-ту; за ефективністю використання інновацій - 1 5-ту; за обсягами видатків на освіту - 18-ту; за кількістю поданих заявок на патентування - 19-ту; за кількістю випускників ВНЗ у галузі науки і техніки - 20-ту; за кількістю працівників у сфері надання знаннєємних послуг - 39-ту. За даними агенції Bloomberg [21]. За складовими глобального інноваційного індексу Україна займає високі позиції за фактором продуктивності, виробничої доданої вартості, концентрації наукових досліджень, інтенсивністю досліджень та розробок (рис. 2а., 2б).

Таблиця 2. Продуктові і технологічні інновації, породжені IV промисловою революцією, що впливатимуть на національну економіку*

*- узагальнено автором на основі джерел [19; 1; 8; 9]

Україна у глобальному інноваційному індексі займає 41 місце, значення якого становить 56,77. Серед держав, які потрапили до рейтингу, перше місце займає Німеччина 85,54. Близькими по рейтингу з Україною виявилися Чорногорія, Катар, Таїланд і Монголія, а лідерами рейтингу стали Швейцарія, Швеція та Нідерланди [16]. Очевидно, що ключовим фактором «четвертої промислової революції» є розвиток технологій і науки. На поточному етапі, якщо звернути увагу на бюджет України на 2016-2018 роки, то можна помітити, що витрати на науку скорочуються [11]. Проте, Україна, займає доволі сильні позиції за світорим індексом таланів (рис. 3а., 3б). Окрім того, незважаючи на незначні вкладення у науковий сектор та невисоку кількість наукових кадрів (на 1 тис. населення 3,7 тис.ос.), потенціал науково-дослідного сектору України залишається на високому рівні, про що свідчать результати рейтингу за індексом науки OECD

Узагальнюючи можна ствердити, що для України є можливою реалізація двох ключових стратегій розвитку економіки в умовах настання четвертої промислової революції :

І.Поступова адаптація до нових економічних умов зі стимулюванням розвитку інформаційних технологій та стимулювання інновацій і розвитку економіки знань.

До прикладу, Кабінетом Міністрів України заплановано: до 2020 року досягнути покриття широкосмуговим доступом до інтернетом понад 70-80% території України; збільшити показники розвитку цифрової інфраструктури (Змлрд.дол. США щорічного притоку інвестицій у цифрову інфраструктуру) [18]. Передбачено, що такі зміни можуть мати суттєвий вплив на національну економіку, а саме на [18]: підвищення темпів зростання ВВП країни (до 6% у 2020р.); збільшення кількості підприємств, що випускають цифрові продукти, та робочих місць фахівців цифрової сфери (300-400тис. робочих місць); перехід на безготівкові розрахунки у 97 %; зростання цифрового експорту на 25%; побудова дорожніх карт цифрових змін у агросекторі, машинобудуванні, легкій промисловості, енергетиці, туризмі, гірничо-добувній промисловості.

ІІ. Стратегія тотального випередження, яку на нашу думку не можливо здійснити миттєво, і реалізація даної стратегії є менш реалістичною і передбачає швидку адаптацію національної економіки до четвертої промислової революції.

Для стимулювання розвитку цифрової економіки Україні варто орієнтуватись на Цифровий порядок денний для Європи [22]. Окрім того, зараз Кабінетом Міністрів України схвалена «Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки». Відповідне рішення було прийнято на засіданні уряду 17 січня 2018рр. Відповідно до стратегії передбачено розвиток телекомунікаційних мереж, спеціалізованої інфраструктури, наприклад, для підтримки безпеки на транспорті, обчислювальна ІТ--інфраструктури для підтримки сервісів та систем

- електронного квитка, інтелектуальних транспортних систем, прогнозування трафіку, автономного водіння та інших. Наступним кроком має бути Big Data, штучний інтелект [17].

У сучасних умовах розвитку національної економіки серед ТОП перспективно привабливих для заінвестування галузей експертами визначено такі галузі:

Фармацевтична та медична галузі. Іноземні інвестори відзначають наявність в Україні кваліфікованого кадрового потенціалу, відносну незайнятість ринку, а також державні програми підтримки бізнесу у галузі фармацевтики. Вони вважають, що українські виробничі потужності мають значний потенціал для нарощування [14].

ІТ галузь, інформаційні технології та комунікації. Український ІТ-сектор далі зростає (так, у 2016 р. відбулось зростання обсягів експорту галузі на 3 млрд.дол.США з загальним річним приростом 20,0%. У 2017р. в ІТ-секторі працювало 120 тис. осіб, у 2012 їх було вдвічі менше - 42,4 тис. Але в цій сфері теж існує небезпека «відтоку мізків». За 2015-2016 рр. з України виїхало близько 9 тисяч фахівців, також планують покинути Україну 80% випускників вузів, які здобувають освіту у сфері інформаційних технологій. Тому зараз важливо створити сприятливий клімат для інвестицій у галузь [2];

Агровиробництво. У 2016 продукція сільського господарства зайняла 42% в структурі експорту

- зростання в порівнянні з 2015 роком склало 4,5%. Збільшилися поставки в Африку, Азію і ЄС. Експорт переорієнтувався на ці регіони і зменшився в країни СНД [2];

Виробництво альтернативних джерел енергії. На сьогоднішній день в Україні електрична енергія звідновлюваних джерел виробляється на вітроелектростанціях, сонячних електростанціях, малих гідроелектростанціях та ТЕС/ТЕЦ на біомасі та на когенераційних установках на біогазі. Загалом понад 150 юридичних осіб та 265 об'єктів відновлюваної електроенергетики приєднані до об'єднаної енергетичної мережі та реалізують «зелену» електроенергію споживачам [4].

Для того, щоб забезпечити розвиток цифрових технологій та адаптуватись до умов четвертої промислової революції необхідним є дотримання ряду умов: стимулювання (матеріальне й моральне) креативної інноваційної діяльності, переважно позитивне; формування інноваційної інфраструктури; розвиток інтелектуального капіталу та інноваційної культури (складової інтелектуального капіталу), що розглядається як соціокультурний механізм формування інноваційної поведінки людини та є однією з основних складових інноваційно-сприятливого середовища [20, с. 237].

Узагальнюючи результати дослідження, пропонуємо пріоритетні напрями та основні заходи для реалізації випереджаючого соціально-економічного розвитку України в умовах четвертої промислової революції:

1. Розробка стратегії структурної перебудови національної економіки в умовах четвертої промислової революції. 2.Стимулювання високотехнологічного виробництва та високотехно- логічного експорту, розвитку інновацій. 3. Широкомасштабне впровадження електронного урядування на усіх рівнях. Впровадження технологій smart city. 4. Стимулювання розвитку ІТ сектору та капіталовкладень в інновації. 5. Стимулювання розвитку наукових досліджень.

Основна проблема полягає у правильному виборі пріоритетних напрямів інноваційного та технологічного розвитку, для реалізації яких є необхідні та достатні умови. Доведено, що виділити та обґрунтувати перспективні з комерційної точки зору напрями науково-технологічного інноваційного розвитку України можна на основі поєднання [10, с. 69]: маркетингових прогнозів, для виявлення найбільш імовірних тенденцій зміни споживчого попиту на різних товарних ринках; експертних оцінок стану розвитку науки і техніки для визначення можливостей втілення наявних і перспективних науково-технічних розробок у нові продукти й технології, які б відповідали запитам споживачів як існуючим, так і майбутнім. Механізм переходу України на шлях випереджаючого розвитку під час четвертої хвилі промислової революції наведений на рис. 4.

При цьому, реформування та змін потребує як державного управління, так і сектор бізнесу. Отже, основним завданням влади на цьому етапі повинні бути законодавчі зміни, що стосуються стимулювання та підтримки розвитку малого бізнесу. Адже саме малі підприємства є основою інноваційного розвитку будь-якої економіки. У той самий час сучасний вітчизняний бізнес потребує реформування, адже більшість галузей, у яких проводиться господарська діяльність, є вже технологічно застарілими і не відповідають сучасним потребам. І, перш за все, увагу необхідно приділити розвитку людського капіталу, який виражається рівнем інтелекту, знаннями та досвідом працівників. Досягнути цього можна за рахунок активізації концепції безперервної освіти, що передбачає постійне та багаторівневе навчання працівників, яке проводиться і через систему електронного навчання [9, с.14].

Висновки

Отже, підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок про те, що для України важливим завданням є вибір та реалізація стратегії розвитку економіки в умовах настання четвертої промислової революції на основі поступової адаптації до нових економічних умов зі стимулюванням розвитку інформаційних технологій та стимулювання інновацій і розвитку економіки знань, що буде зорієнтована на:

- стимулювання високотехнологічного виробництва та високотехнологічного експорту, розвитку інновацій; широкомасштабне впровадження електронного урядування на усіх рівнях; впровадження технологій smart city; стимулювання розвитку ІТ сектору та капіталовкладень в інновації; стимулювання розвитку наукових досліджень; реформуванні фінансового сектору; побудові дорожніх карт цифрових змін у агросекторі, машинобудуванні, легкій промисловості, енергетиці, туризмі, гірничо-добувній промисловості. Для стимулювання розвитку цифрової економіки Україні варто орієнтуватись на Цифровий порядок денний для Європи. Перспективними з точки зору подальших досліджень можуть стати дослідження розвитку потенціалу української економіки.

Список використаних джерел

I. 4-я промышленная революция в Давосе [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://expert. ru/2016/01/21/chetvertaya-promyishlennaya- revolyutsiya.

2. 5 галузей української економіки, які чекають на інвестиції [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://news.finance.ua/ua/news/-/397755/5- galuzej-ukrayinskoyi-ekonomiky-yaki-chekayut-na- investytsiyi.

3. Аналітична записка «Щодо основних засад структурно-інноваційної політики України» Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/Monitor14/01.htm.

4. Виробництво електричної енергії з відновлюваних джерел в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://moesonce.com/ukraine/ virobnictvo- elektrichnoi-energii-z-vidnovlyuvanih-dzherel-v- ukraini.html.

5. Глобальний інноваційний індекс [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.epravda.com. ua/news/2016/01/19/577315.

6. Глобальні економічнітрендита Україна без майбутнього [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www. epravda.com.ua/ publications/2017/07/17/627005.

7. Жулин О. В. Перспективи і загрози соціально-економічного розвитку України в умовах Четвертої промислової революції / О. В. Жулин // Економіка та управління на транспорті. - 2017. - Вип. 4. - С. 97-108.

8. Индустрия 4.0:что такое четвертая

промышленная революция? [Електронний ресурс].

- Режим доступу: http://hi-news.ru/business- analitics/ industriya-4-0-chto-takoe-chetvertaya- promyshlennaya-revolyuciya.html.

9. Ілляшенко С. М. Перспективи і загрози четвертої промислової революції та їх урахування при виборі стратегій інноваційного зростання / С. М. Ілляшенко, Н. С. Ілляшенко // Маркетинг і менеджмент інновацій.

- 2016. - № 1. - С. 11-21.

10. Ілляшенко С. М. Концептуальні засади маркетингового прогнозування стратегічних напрямів науково-технологічного інноваційного розвитку України на основі експертних оцінок / С.М. Ілляшенко // Вісник національного університету «Львівська політехніка». Проблеми економіки та управління. - 2010. - №668. - С. 68-74.

II. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

1 2. Позиція України в рейтингу країн світу за індексом глобальної конкурентоспроможності 201 62017 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// edclub.com.ua/analityka/pozyciya-ukrayiny-v- reytyngu-krayin-svitu-za-indeksom-globalnoyi- konkurentospromozhnosti-1.

13. Рівень тіньової економіки у І кварталі 2017 року склав 37% ВВП [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua/News/Detail ?lang=uk- UA&id=f1af7de3-9a52-427b-8445-949e2916 9f1 b&title=RivenTinovoiEko nomikiUIKvartali201 7- RokuSklav37-Vvp

14. Топ-5 галузей економіки, які першими в Україні прийматимуть зарубіжних інвесторів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.epravda.com. ua/publications/2015/12/8/570529.

15. Україна. Економічний огляд 3 жовтня 2017 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pubdocs. worldbank.org/en/298951507019475876/ Ukraine -Economic-Update-October-2017-uk.pdf.

16. Україна поліпшила свій показник у Глобальному інноваційному індєксі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ua.censor.net.ua/n444233.

17. Уряд схвалив Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.kmu.gov.ua/ ua/news/uryad-shvaliv-koncepciyu-rozvitku-cifrovoyi- ekonomiki-ta-suspilstva-ukrayini-na-2018-2020.

1 8. Цифрова економіка. Навіщо це Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://minfin. com.ua/ua/2017/11/29/31212131.

19. Четвертая промышленная революция, или как перестать беспокоиться по поводу курса доллара [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:// politota.dirty.ru/chetviortaia-promyshlennaia- revoliutsiia-984132.

20. Шипуліна Ю.С. Інноваційна культура як основа сприятливого середовища інноваційного розвитку організації: методичні засади оцінки / Ю.С. Шипуліна // Маркетинг і менеджмент інновацій. - 2013. - №1. - С. 236-246.

21. Bloomberg помістив Україну у ТОП-50 іннова

ційних економік світу [Електрoнний ресурс]. - Режим дoступу:http://www.pravda.com.ua/news/2016/

01/19/7095939.

22. Digital Agenda for Europe // European Commission [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// ec.europa.eu/digital-agenda/digital-agendaeurope.

23. Human Development Report. The Rise of the South: Human Progress in a Diverse World [Електроннийресурс].

- 2015. - Режим доступу: http://hdr.undp. org/sites/ default/files/2015_human_ development_report_1.pdf.

24. Matyushenko I. Yu. Prospects of development of converging technologies in countries of the world and Ukraine for solving global problems: monograph. Kharkiv: Sole Proprietor L. M. Liburkina, 2017. - 448 p.

25. Pisa 2015 Results. Excellence and equity

in education [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://www.keepeek.com/Digital-Asset-

Management/oecd/education/pisa-2015-results- volume-i_9789264266490-en#.Wncsoahl-Uk#page1.

26. Schwab K. The Fourth Industrial Revolution. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www. foreignaffairs.com/articles/2015-12-12/fourth- industrial-revolution.

27. The Global Innovation Index. The Human Factor in Innovation. 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.globalinnovationindex.org/ content/ page/gii-full-report-2015.

28. The global talent index report : the outlook to 2015 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http:// www.globaltalentindex.com/pdf/Heidrick_Struggles _ Global_Talent_Report.pdf.

29. The third industrial revolution [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.economist. com/node/21553017.

30. The world bank ВВП [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.worldbank.org.

Размещено на Allbest.ru