Сучасний соціально-економічний стан АПК України у контексті його інвестиційної забезпеченості

Размещено на http://allbest.ru

2

Навчально-методичний комплекс «НТУУ «КПІ» - МУФ»

Сучасний соціально-економічний стан АПК України у контексті його інвестиційної забезпеченості

Смак Р.Ю. аспірант

Вступ

Постановка проблеми. Проблеми сучасного АПК, можливості його подальшого розвитку та джерела соціально-економічного забезпечення такого розвитку розглядаються у монографіях цілої низки вчених. Аналіз показав, що на сучасному етапі агропромисловий комплекс України перебуває у складному становищі, а саме виробничий потенціал АПК України не повністю використовується, деякі види сільськогосподарської діяльності у рослинництві стають нерентабельними, тваринництво взагалі занепадає, відбувається скорочення робочих місць, зростає рівень неплатоспроможності суб'єктів агропромислової діяльності, скорчуються обсяги виробництва, погіршується структура експорту сільськогосподарської продукції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми господарського життя, які так чи інакше пов'язані з агропромисловим комплексом, завжди були в центрі наукових інтересів як іноземних, так і вітчизняних вчених. Ціла низка вітчизняних вчених внесла свій науковий додаток до інтелектуальної спадщини у сфері інвестиційної проблематики в сфері сільського господарства: І.А. Бланк, Л.Т Гораль, Л.М. Горбатюк, А.А. Гребеннікова, К.Р. Гуменна, С.О. Гуткевич, Л.Т. Котова, М.М. Лук'яник, О.А. Руденко, П.Т. Саблук, Н.О. Татаренко В.Г. Федоренко та інші [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7].

Мета статті. На основі здійсненого різностороннього аналізу соціального та економічного стану агропромислового комплексу країни, а також фінансово-інвестиційних передумов його сучасного положення визначити основні причини, які впливають на соціально-економічний стан АПК.

Виклад основного матеріалу

За свідченням деяких дослідників, з початку 2000-х років у господарстві України відбувалося суттєве зростання активів підприємств як сільського господарства, так і в межах національного господарства в цілому. Так, середня доля активів підприємств сільського господарства у загальній галузевій структурі підприємств національної економіки у період з 2005-2013 року становила лише 5% (Рис. 1), що яскраво говорить про непропорційність розподілу капіталу та порівняну непривабливість аграрного сектору для інвестування [9, c. 251; 14, с. 130].

Рис. 1. Середня доля активів за видами економічної діяльності у період 2005-2013 рр. Джерело: [9, с. 248]

Дана тенденція продовжується і до цього часу, про що свідчать останні статистичні дані Державної служби статистики України (Рис. 2).

Рис. 2. Динаміка активів підприємств України, млн. грн

Джерело: побудовано автором на основі офіційних даних Державної служби статистики України (http://www. ukrstat.gov. ua/)

Заслуговує уваги також інша довгострокова тенденція у сільському господарстві, а саме зростання питомої ваги оборотних активів у структурі активів сільськогосподарських підприємств (Рис. 3.).

Рис. 3. Динаміка структури активів сільського господарства, млн. грн.

Джерело: побудовано автором на основі офіційних даних Державної служби статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua/)

Таке положення справ є свідченням того, що скорочення відносної частки необоротних активів відбувається через відсутність можливості сільськогосподарських підприємств замінити застарілі та зношені основні засоби виробництва.

Технічне забезпечення та ремонтно-обслуговувальна база АПК України знаходиться у кризовому стані, рівень забезпечення сільськогосподарськими машинами досягає лише 45-65%, амортизаційний строк вже закінчився для 80% технічних засобів (через що 12-15% зернових залишаються не зібраними щорічно), динаміка списання зношеної техніки щороку значно перевищує динаміку закупівлі нової [11, с. 12].

Все це свідчить про існування значної інвестиційної незабезпеченості аграрного сектору, що не дає можливості відновити необоротні активи у тій мірі, яка би відповідала науково обґрунтованим потребам сільськогосподарського виробництва [9, с. 251; 8, с. 42; 12, с. 59]. Не зважаючи на те, що спостерігається деяке зростання також і нематеріальних активів, деякі вчені вказують, що зростання основних засобів може відбуватися за рахунок капітальних ремонтів та дооцінки повністю амортизованої техніки з метою її подальшої експлуатації [13, с. 112].

Рівень занепаду технічного та ресурсного забезпечення сільськогосподарських підприємств особливо яскраво видно у порівнянні з показниками європейських країн, за такими показниками: рівень механізації, обсяг ріллі на одиницю техніки (трактор), обсяг посівів зернових на одиницю техніки (комбайн), кількість корів на одиницю техніки (доїльну машину).

Аналіз статистичних даних показав, для того, щоб досягти принаймні середньоєвропейського рівня механізації, Україні ще у 2010 році потрібно було збільшити тракторний парк більш ніж у 3 рази, а щоб досягти рівень Німеччини чи Польщі - більш ніж у 8 разів. Що стосується комбайнів, то для досягнення середньоєвропейського рівня в Україні потрібно збільшити їх кількість у 1,5 разів, а щоб досягти рівня Польщі - більш ніж у 2 рази. Показник технічної озброєності також значно відстає від провідних країн Європи тай від середнього показника європейських країн в цілому. Так, в Україні на один трактор припадає більш ніж 6 працівників, тоді як у Австрії, наприклад, на 6 працівників припадає 18 тракторів; в Європі в середньому на 2 працівники приходиться 1 трактор.

Низький рівень технічної озброєності негативно виплаває на продуктивність виробництва у сільському господарстві та призводить до низького рівня урожайності.

Так як найбільшу вартість у структурі основних засобів агропромислових підприємств займають саме зернозбиральні комбайни та трактори, то дуже яскраво відображає стан сучасної тенденції різкого скорочення рівня механізації АПК низхідна тенденція динаміки кількості одиниць техніки (Рис. 4.).

Рис. 4. Сільськогосподарська техніка в сільськогосподарських підприємствах, тис. шт.

Джерело: побудовано автором на основі офіційних даних Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua/)

Згідно з офіційними даними Державної служби статистики, за 5 років (2010-2015 рр.) кількість зернозбиральних комбайнів в країні скоротилася на 6,1 тис., а тракторів - на 23, 4 тис. Аналіз показав, що, з дев'яностих років в аграрному секторі України відбувається деіндустріалізація та перехід на використання ручної праці, коли темпи вибуття основних засобів підприємств сектору втричі перевищують темпи їх надходження [8, с. 46]. Відповідно, для того щоб відновити належний рівень технічної озброєності, який існував у 90-х роках, необхідно щонайменше збільшити кількість тракторів на 432 000 одиниць, комбайнів - на 97 000 одиниць, вантажних автомобілів - на 252 000 одиниць.

Ознакою недостатньої інвестиційної забезпеченості аграрного сектору є низький рівень наявності та використання сільськогосподарськими підприємствами виробничих запасів, а саме мінеральних добрив та пестицидів у порівнянні країнами Європи. Для досягнення рівня європейських країн, необхідно збільшити щорічне внесення азотних добрив на більш ніж 3,4 млн. т., фосфорних - на 1,2 млн.т. та калійних добрив - на 1,3 млн. т., інакше постраждає родючість українських ґрунтів, що вже фактично відбувається. агропромисловий інвестиційний економічний

Також інвестиційні можливості сільськогосподарських виробників дещо погіршуються постійним зростанням дебіторської заборгованості у складі оборотних активів сільськогосподарських підприємств. Так, починаючи з 2008 року питома вага дебіторської заборгованості зросла з 38% до 56% у 2015 р., що негативно впливає та стан платоспроможності та ліквідності активів підприємств.

Враховуючи кризовий стан ресурсно-технічного забезпечення аграрного сектору, про що яскраво свідчить вище приведені аналітичні дані, тривожним видається низький рівень довгострокового кредитування (понад 5 років) національного господарства загалом та сільського господарство зокрема (Рис. 5, Рис. 6. і Рис. 7). Саме довгострокові кредити являються запорукою оновлення та переоснащення ресурсно-технічної бази аграрного сектору.

Рис. 5. Кредити, надані резидентам у розрізі строків погашення, млн.грн.

Джерело: побудовано автором на основі офіційних даних Національного Банку України (https://www. bank.gov. ua)

Рис. 6. Кредити, надані нефінансовим корпораціям, у розрізі строків погашення, млн. грн.

Джерело: побудовано автором на основі офіційних даних Національного Банку України (https://www. bank.gov. ua)

Більш того, питома вага аграрного сектору у кредитному портфелі банківських установ України мала тенденцію до скорочення, починаючи з 2000 року (з 10,7% у 2000 р. до 0,8% у 2009 р.).

Рис. 7. Структура пасивів сільськогосподарських підприємств, %

Джерело: побудовано автором на основі офіційних даних Державної служби статистики України (http://www. ukrstat.gov. ua/)

Лише з 2009 року тенденція змінюється на позитивну, та у 2016 р. доля аграрного сектору досягає вже 5,6%. Тут слід наголосити на тому, що саме кредитний механізм є дуже важливим елементом стимулювання розвитку аграрного сектору у розвинутих країнах світу. Так, питома вага кредитної заборгованості у вартості основного капіталу аграрних підприємств Італії та Бельгії досягає більш ніж 30%, Франції - понад 40%, Великої Британії та Німеччини - 50%, тоді як в Україні цей показник складає18-20%.

Експерти ООН зазначають, що в Україні, незважаючи на доволі розвинену банківську систему, доступ до фінансування залишається обмеженим, особливо для підприємств малого та середнього бізнесу (МСБ). До 75% представників підприємств аграрного сектору, згідно опитувань експертів ООН, заявляють про те, що саме поганий доступ до кредитування є основним бар'єром на шляху подальшого розвитку та інвестиційної діяльності аграрних підприємств.

Висновки

За результатами проведеного дослідження соціально-економічного стану агропромислового комплексу та його інвестиційного забезпечення, приходимо до наступних висновків. На сучасному етапі АПК України перебуває у тяжкому кризовому стані, а саме:

- виробничий потенціал агропромислових підприємств не використовується в повній мірі;

- деякі види сільськогосподарської діяльності у рослинництві є нерентабельними;

- сільськогосподарська діяльність в сфері тваринництва нерентабельна;

- зростає рівень неплатоспроможності суб'єктів агропромислової діяльності;

- погіршується структура експорту продукції агропромислових підприємств через зростання долі сировини та продукції з низькою додатковою вартістю;

- значного занепаду зазнав саме переробний сектор АПК, що вказує на зміщення діяльності підприємств у сферу ресурсної продукції;

- рівень забезпечення сільськогосподарськими машинами досягає лише 45-65%;

- низький рівень наявності та використання підприємствами АПК виробничих запасів, а саме мінеральних добрив та пестицидів;

- спостерігається постійне зростанням дебіторської заборгованості у складі оборотних активів підприємств АПК;

- доступ до банківського кредитування дуже обмежений, особливо для підприємств МСБ.

Бібліографія

1. Кирилов Ю.Є. Концептуальні засади конкурентоспроможного розвитку аграрного сектору економіки України в умовах глобалізації [Текст]: [монографія] /Ю. Є. Кирилов; Держ. ВНЗ «Херсон. держ. аграр. ун-т». - Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2015. - 419 с.

2. Балян А.В. Інвестиційна діяльність аграрного сектору України в умовах розвитку прикордонного співробітництва з країнами ЄС [Текст] : [монографія]/А. В. Балян, Г. В. Спаський ; Нац. акад. аграр. наук України, Нац. наук. центр «Ін-т аграр. Економіки», Закарпат. держ. с.-г. дослід. станція. - Київ : Аграрна наука, 2016. - 150 с.

3. Єрмаков О. Ю. Інформаційне забезпечення ефективного розвитку аграрного сектору національної економіки [Текст] : монографія / О. Ю. Єрмаков, Н. А. Рогоза. - Київ : Компринт, 2016. - 227 с.

4. Кушнір І.В. Фінансово-кредитне забезпечення розвитку аграрного сектору економіки України [Текст] : монографія /І.В. Кушнір. - Миколаїв : Миколаїв. обл. друк., 2011. - 122 с.

5. Смирнова Н. В. Аналіз співвідношення оборотних і необоротних активів сільськогосподарських підприємств [Текст] /Н.В. Смирнова //Економічний аналіз : зб. наук. праць / Тернопільський національний економічний університет; редкол. : В. А. Дерій (голов. ред.) та ін. - Тернопіль: Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського національного економічного університету “Економічна думка ”, 2014. - Том 18. - № 2. - С. 246-252. - ISSN 1993-0259. https://www.econa.org.ua/index.php/econa/article/viewFile/686/pdf_309

6. Войкіна В. Кредит vs лізинг: як держава підтримує купівлю сільгосптехніки? 16.11.2016 Аграрне інформаційне агентство Agravery. Режим доступу: http://agravery.com/uk/posts/show/kredit-vs-lizing-ak-derzava-pidtrimue- kupivlu-silgosptehniki (03.03.2017)

7. Майорова Т.В. Банківське кредитування інвестиційної діяльності» сільськогосподарських підприємств [Електронний ресурс] / Т.В. Майорова // Фінанси України. - 2016. - С. 10-16. Режим доступу: http://ir.kneu. edu.ua:8080/bitstream/2010/17578/1/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D 0%B0%201.pdf (03.03.2017)

8. Бурковська А.В. Кредитне забезпечення відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств / А. В. Бурковська, І. Г. Коржинський // Фінансовий простір. - 2015. - № 1. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv. gov.ua/UJRN/Fin_pr_2015_1_9 (03.03.2017).

9. Петрук О.М. Оцінка інвестиційно-кредитного потенціалу підприємств АПК / О. М. Петрук, І. О. Григорук // Облік і фінанси. - 2014. - № 4. - С. 108-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Oif_apk_2014_4_18

10. Мельник К.М. Інвестиційні кредити комерційних банків у фінансуванні аграрного сектора економіки України / К. М. Мельник // Зб. наук. праць Уманського національного університету садівництва /[редкол: О. О. Непочатенко (відп. ред.) та ін.]. - Киів : Вид-во «Основа», 2016. - Вип. 89. -Ч. 2: Економічні науки. - С. 127-138. http:// journal.udau.edu.ua/assets/files/89/Ekon/Ukr/12.pdf (03.03.2017)

Анотація

Сучасний соціально-економічний стан АПК України у контексті його інвестиційної забезпеченості. Смик Р.Ю. аспірант, Навчально-методичний комплекс «НТУУ «КПІ» - МУФ»

На сучасному етапі агропромисловий комплекс України перебуває у складному становищі. Виробничий потенціал АПК України не повністю використовується, відбувається скорочення робочих місць, зростає рівень неплатоспроможності суб'єктів агропромислової діяльності, скорчуються обсяги виробництва, погіршується структура експорту сільськогосподарської продукції. Рекомендаціям щодо вирішення проблем кризового стану АПК мають передувати чітко визначені перспективи його розвитку. Для цього необхідно дослідити стан та динаміку розвитку ряду соціально-економічних, економічних (кількісних), фінансових та натуральних показників.