Особливості управління інтелектуальним капіталом туристичної компанії

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМ КАПІТАЛОМ ТУРИСТИЧНОЇ КОМПАНІЇ

Гусаковська Тетяна Олександрівна,

кандидат економічних наук

Проаналізовано основні підходи щодо управління інтелектуальним капіталом та розроблено рекомендації для формування підсистеми управління інтелектуальним капіталом у складі системи управління туристичної компанії.

Ключові слова: інтелектуальний капітал, людський капітал, організаційний капітал, капітал відносин, методи оцінки інтелектуального капіталу, система управління.

інтелектуальний капітал управління туристичний

Постановка проблеми. В сучасній економіці, що ґрунтується на інформації та знаннях, інтелектуальний капітал (ІК) організації є одним з визначальних факторів її інноваційного розвитку та забезпечення конкурентоспроможності. З цієї точки зору цілеспрямоване формування та раціональне використання інформаційно-інтелектуальних факторів, починаючи з моменту отримання інформаційних ресурсів і до перетворення їх в об'єкти інтелектуальної власності та комерційні продукти, набуває вирішального значення. Тому забезпечення ефективного управління формуванням та використанням ІК стає одним з найважливіших питань управління організацією.

Аналіз існуючих досліджень свідчить про значну увагу, що приділяється проблемі управління ІК організації вітчизняними та зарубіжними науковцями. Важлива роль у дослідженні даної проблеми належить таким відомим вченим як Едвінсон Л., Нонака І., Нортон Д., Полторак А., Прусак Л., Роос Г., Саліван П., Свейбі К.Е., Стюарт Т., Тіс Д. та ін. Вагомий внесок у розробку теоретичних та методичних засад щодо управління ІК організації зробили також Бутнік-Сіверський О.Б., Валдайцев С.В., Зінов В.Г., Ілляшенко С.М., Кендюхов О.В., Козирєв А.М., Леонтьєв Б., Лукічова Л.І., Пузиня Н.Ю., Старкова Н.О., та ін. На сьогоднішній день існує ціла низка підходів до управління ІК організації, що розглядають цей процес у різних аспектах. При цьому найбільша увага дослідників зосереджена, в основному, на вирішенні проблем управління ІК підприємств високотехнологічних галузей, що мають у своєму активі науково-технічні розробки. Однак для успішного розвитку туристичної компанії ефективне управління інтелектуальним капіталом не менш важливе.

Постановка завдання. Метою статті є вдосконалення організаційно-методичного забезпечення процесу управління інтелектуальним капіталом туристичної компанії.

Виклад основного матеріалу дослідження. Вважається, що новий термін „інтелектуальний капітал” вперше був введений у науковий обіг Дж. Гелбрейтом в 1969 році, проте значний вклад у розвиток питання з точки зору уточнення змісту об'єкта дослідження і виділення його основних елементів, був внесений в 90-і роки XX ст. вченими Е. Брукінг, Л. Эдвінсоном, К. Свейбі, П. Друкером, П. Саліваном, Д. Тісом, Т. Стюартом та іншими [1-5]. Широкого розповсюдження термін „інтелектуальний капітал” набуває також у першій половині 90-х років. В 1992 р. шведська компанія „Scandia“ опублікувала в річному звіті дані про власний інтелектуальний капітал. В цьому ж році в журналі „Форчун” вийшла друком стаття Т. Стюарта „Інтелектуальний капітал - головне багатство вашої компанії”, яка зіграла вирішальну роль в популяризації даного терміну [1,5].

Найбільшого розповсюдження в економічній літературі в області дослідження інтелектуального капіталу набули результати, отримані компанією „Scandia“. Відповідно до її розробок інтелектуальний капітал включає структурний і людський капітал, враховує можливість майбутніх доходів з точки зору творчого вкладу працівників, їх можливостей постійно створювати і збільшувати вартість підприємства. Людський капітал - сукупна величина інвестицій в навчання і підвищення кваліфікації персоналу. Включає також компетентність і креативність працівників, користь від їх діяльності для підприємства. Ресурсами людського капіталу є ноу-хау і досвід компанії для вирішення її ключових проблем. Структурний капітал - всі ті структури і процеси, які використовуються працівниками в своїй діяльності. Він включає в себе все те, що залишається, коли працівники ідуть з організації. Структурний капітал включає капітал відносин та організаційний капітал. Капітал відносин складається із зв'язків та стійких відносин з клієнтами та партнерами. Метою формування капіталу відносин є створення такої організаційної структури, яка дозволить клієнтам та партнерам підтримувати активні зв'язки з персоналом підприємства. Організаційний капітал - систематизована частина інтелектуального капіталу, що має відношення до організації в цілому (процедури, технології, системи управління, технічне і програмне забезпечення, патенти, торгові марки, організаційні структури). Організаційний капітал - це організаційні можливості підприємства щодо реалізації потреб ринку. Він відповідає за те, як людський капітал використовується в організаційних системах щодо реалізації можливостей створення капіталу та підвищення загальної вартості підприємства. Організаційний капітал в більшій мірі є власністю підприємства і може бути відносно самостійним об'єктом купівлі-продажу. Він складається з інноваційного та процесного капіталу. Інноваційний капітал включає здатність підприємства до оновлення, виражену у вигляді інтелектуальної власності, тобто захищену комерційним правом, а також інші нематеріальні активи та цінності, зокрема методи роботи та комерційні таємниці. Процесний капітал - сукупна вартість процесів, що використовуються підприємством у комерційній діяльності.

В 1991 році професором Едвінсоном в компанії Skandia розроблювалась нова бізнес-стратегія в рамках „бізнес-логіки інтелектуального капіталу” [1]. Одним із результатів цих розробок є Skandia Navigator, система, розроблена з метою визначення керівництвом компанії не лише фінансових показників, але також і показників, що враховують важливі стратегічні перспективи. Модель визначає успіх діяльності організації та її фінансове положення як результат управління інтелектуальним капіталом.

Крім Skandia Navigator в цей же час Kaplan Norton була розроблена модель Balanced Scorecard, що мала багато спільного з Navigator [5,7,8]. Мета розробки цих моделей полягала в тому, щоб дати менеджменту інструмент, за допомогою якого могла бути визначена сьогоднішня стратегічна позиція компанії для забезпечення майбутнього розвитку.

У розглянутих вище моделях інтелектуальний капітал представлений у виді арифметичної суми його елементів. Разом з тим, у зв'язку зі складністю розглянутих явищ необхідно також враховувати взаємодію елементів між собою та їхню неоднакову роль у створенні вартості компанії. Така спроба зроблена іншим шведським дослідником К.Е. Свейбі [2]. Його модель "The іntangіble assets monіtor" також широко відома. Свейбі воліє вживати запозичений з бухгалтерського обліку термін "нематеріальні активи", хоча в загальноприйнятому змісті мова йде про ІК. Схематично цю модель можна представити у вигляді таблиці, в якій відображено інвестиції як у матеріальні активи (устаткування, будинки), так і в нематеріальні. Кожний із трьох нефінансових показників оцінюється з погляду росту й інновацій, ефективності і стабільності (табл. 1).

Таблиця 1

Матриця Свейбі

Кожний з показників у моделі Свейбі має свою одиницю виміру (відсотки, коефіцієнти, вартість у грошових одиницях, питомі показники тощо). Очевидно, що представлена система показників дає непряму оцінку інтелектуального капіталу компанії у вигляді результатів (наприклад, додана вартість, задоволеність клієнтів) або зовнішніх проявів діяльності менеджерів по збільшенню вартості компанії (наприклад, витрати на навчання працівників). У звітах про інтелектуальний капітал не роз'яснюється порядок розрахунку показників, навіть таких, котрі не мають загальноприйнятих підходів до розрахунку (наприклад, індекс задоволеності клієнтів). Крім того, порівняння звітів однієї компанії за кілька років приводить до висновку, що склад показників досить довільно і без пояснень змінюється, у зв'язку з цим інформація стає непридатною для аналізу.

Слід зазначити, що оцінки інтелектуального капіталу (і відповідні моделі) можуть значно відрізнятися в різних компаніях. Тому було зроблено спроби точніше врахувати нефінансові фактори росту вартості компанії [6]. У три- і чотирилисткових моделях (FіMіAM) найбільшою мірою врахована взаємодія між його елементами. При перетинанні кіл виникають нові елементи інтелектуального капіталу, зміст кожного з яких описується авторами з метою як можна точніше врахувати вплив елементів на вартість компанії. У чотирилисткову модель включено такий елемент, як стратегічний альянс, або партнерський капітал, що розглядаються як відносини між акціонерами. Вихід партнера також може привести до втрати доходів компанії. Основна ж перевага цієї моделі в тому, що авторами побудована шкала структурованості елементів ІК, при цьому найбільш структурований (отже, повністю належить компанії) структурний капітал, найменш - капітал клієнтів; структурованість людського капіталу розглядається нижче середнього рівня. Такий елемент, як, наприклад, "структурний капітал плюс людський капітал" розглядається як знання, компетенція та вміння співробітників, що належать до структури компанії і не можуть бути втрачені через звільнення працівника. Цей показник знаходиться в центрі шкали структурованості інтелектуального капіталу.

Розгляд ІК в якості основного джерела успіху компанії в майбутньому притаманний також і для IC-Rating™ [3]. Для кожної галузі розглядаються наступні питання:

· Яку вартість та ефективність має сьогоднішній ІК?

· Чи має підприємство бажання та можливість зберігати та вдосконалювати цей капітал?

· Наскільки високий ризик втрати ІК?

Результат оцінки обґрунтовується письмово в формі детального звіту і роз'яснюється. Виходячи з цього, сегмент, що розглядається, оцінюється шляхом стандартизованого процесу з трьох різних точок зору: оцінка сьогоднішньої ефективності ІК; оцінка управління організацією, розвитку та відновлення ІК; оцінка ризику зниження ефективності. Результат оцінки ІК - масштабування факторів, що є визначальними для дохідності організації в довгостроковому періоді. Цей результат може використовуватись як основа для прийняття рішень відносно змін (управління людськими ресурсами, управління підприємством, маркетинг, збут і т.д.), а також як керівництво для щоденних робочих процесів.

На сьогоднішній день дослідження і розробки в області управління ІК організації продовжують проводитись у рамках системного підходу. Діяльність організації розглядається як взаємодія окремих її працівників та підрозділів в процесі реалізації індивідуальних та загальноорганізаційних завдань, взаємно пов'язаних між собою. Стратегічний розвиток організації знаходиться у прямій залежності від забезпечення ефективної взаємодії між її підрозділами в процесі формування та використання інтелектуальних ресурсів [1-9].

Аналізуючи складові ІК туристичної компанії, приходимо до висновку, що основними його елементами є людський капітал та капітал відносин. В організаційному капіталі найбільшого значення набувають організаційні структури, системи управління та торгові марки. Враховуючи ці особливості туристичної компанії, можемо сформувати підсистему управління ІК (рис. 2).

Рис. 2. Підсистема управління ІК в системі управління туристичною компанією

Всі виділені підсистеми управління ІК мають завдання створення необхідних умов для найбільш ефективного управління створенням та використанням ІК. Тому кожна з підсистем має відповідний набір функцій, виконання яких забезпечить успішну роботу всієї системи управління ІК компанії (табл. 2).

Таблиця 2

Функціональний зміст складових системи управління ІК туристичної компанії

Висновки. Система управління ІК туристичної компанії не повинна дублювати функції систем управління, що існують на підприємстві. Завданням виділеної системи є забезпечення належного виконання специфічних функцій, пов'язаних з управлінням ІК. Крім того, система управління ІК виступає в ролі координуючого центру, що має забезпечити узгодженість дій всіх існуючих складових системи управління компанії, де це стосується формування та використання ІК. Як показали дослідження, використання даної системи управління не потребує суттєвого збільшення кількості персоналу, тому у порівнянні з результатами, які вона забезпечує, її використання є ефективним.

ЛІТЕРАТУРА

1. L. Edvinsson. Skandia Navigator [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.intellectualcapital.se. - Заголовок з екрану.

2. Sveiby K. E. Methods for Measuring Intangible Assets [Електронний ресурс] / K. E. Sveiby. - Режим доступу: http: // www.sveiby.com. - Заголовок з екрану.

3. Intellectual Capital Management auf Basis eines IC-Rating™ [Електронний ресурс] / Marc S. Tenbieg, Mart Kivikas. - Режим доступу: http:// www.braiconn.de. - Заголовок з екрану.

4. Нонака И. Компания-создатель знания: Зарождение и развитие инноваций в японских фирмах / И. Нонака , Х. Такеучи. - М.: ЗАО „Олимп-Бизнес”, 2003. - 384 с.

5. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал / Э. Брукинг. -- СПб: Питер, 2001. -- 288 с.

6. Просвирина И.И. Интеллектуальный капитал: новый взгляд на нематериальные активы / И.И. Просвирина // Финансовый менеджмент. - 2004. - №4. - С. 5 - 9.

7. Старкова Н.О., Костецкий А.Н. Интеллектуальные активы фирмы: идентификация и управление // Экономика. Управление. Право. - 2000. - №4. - С. 16-22.

8. Кендюхов О.В. Організаційно-економічний механізм управління інтелектуальним капіталом підприємства: автореферат дис. на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук. / О.В. Кендюхов. Національна академія наук України. Інститут економіки промисловості. Донецьк. - 2007. -31 с.

9. Маркова Н.С. Теоретико-методичні основи формування й розвитку інтелектуального капіталу: автореферат дис. на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. / Н.С. Маркова. Харківський національний економічний університет. Харків. - 2005. - 18 с.

Татьяна Гусаковская, кандидат экономических наук. Особенности управления интеллектуальным капиталом туристической компании. Проанализированы основные подходы к управлению интеллектуальным капиталом и разработаны рекомендации по формированию подсистемы управления интеллектуальным капиталом в составе системы управления туристической компании.

Ключевые слова: интеллектуальный капитал, человеческий капитал, организационный капитал, капитал отношений, система управления.

Tetyana Gusakowska. Features of management the intellectual capital of tourist company. The basic going is analysed near a management an intellectual capital and developed recommendation on forming of subsystem of management an intellectual capital in composition control system tourist company.

Keywords: intellectual capital, human capital, organizational capital, capital of relations, management system.

Размещено на Allbest.ru