Основні аспекти створення системи моніторингу діяльності господарюючого суб'єкта

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСНОВНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ДІЯЛЬНОСТІ ГОСПОДАРЮЮЧОГО СУБ'ЄКТА

Макарова М.В., д.е.н., профессор

ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

В статье рассмотрены проблемы формирования системы мониторинга деятельности хозяйствующего субъекта с целью осуществления управляющих воздействий на него. Особое внимание уделено информационному аспекту построения такой системы и обоснованию системы показателей экономического положения субъекта для системы мониторинга.

Ключевые слова: хозяйствующий субъект, система мониторинга; система показателей для мониторинга деятельности хозяйствующего субъекта; информационный контур системы мониторинга.

моніторинг господарюючий економічний показник

The article concerns the problems of the formation of the monitoring system of the economic entity activities for the purpose of control of impacts on it. Particular attention is paid to the IT aspect of the monitoring system construction and the justification of the system of indicators for the monitoring.

Keywords: economic entity; monitoring system; system of indicators for the monitoring of the economic entity activities; information contour of the monitoring system.

Підвищення мобільності навколишнього і внутрішнього середовища сучасного господарюючого суб'єкта, активне формування його конкурентного оточення визначають нові методи і підходи до ефективного управління його виробничо-економічною діяльністю.

Одним з таких напрямів є розробка комплексу показників, що характеризують виробничо-економічну діяльність господарюючого суб'єкта і забезпечують можливість керуючих впливів на нього.

Найважливішою складовою формування необхідної інформаційної бази для прийняття адекватних управлінських рішень в області виробничо-економічної діяльності є системи моніторингу.

Сучасні дослідження з проблем організації моніторингових систем промислових підприємств (Р. Каплан, Д. Нортон) [1,2], а також практичний досвід, накопичений у цій області, дозволяють зробити висновок про те, що проблеми організаційного, методичного та інформаційного забезпечення моніторингу виробничо-економічної діяльності господарюючого суб'єкта поки не знайшли свого остаточного вирішення ні в науковый літературі, ні на практиці господарювання.

Основу методологічної бази моніторингу діяльності господарюючого суб'єкта в Україні складає в основному аналіз показників його економічної стійкості, зокрема, платоспроможності. При цьому поза увагою зазвичай залишаються завдання формування ефективної системи управління діяльністю господарюючого суб'єкта. Разом з тим зрозуміло, що розробка і впровадження систем моніторингу, спрямованих на вдосконалення організації та управління виробництвом товарів і послуг, є запорукою ефективного розвитку господарюючого суб'єкта.

Метою нашої статті є опис методологічних і методичних підходів до розробки системи моніторингу діяльності господарюючого суб'єкта.

Як зазначено вище, нині відзначається постійне зростання швидкості зміни факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, що вчиняють вплив на діяльність господарюючого суб'єкта, тому все частіше менеджери зіштовхуються з необхідністю підвищення оперативності отримання об'єктивної інформації про діяльність суб'єкта з метою прийняття адекватних управлінських рішень.

На нашу думку, оптимальним вирішенням проблеми отримання об'єктивної оперативної інформації для прийняття ефективних управлінських рішень є побудова в господарюючих суб'єктах систем моніторингу діяльності.

У наукових колах відсутня єдність думок щодо терміна «моніторинг», оскільки вивчається і використовується в межах різних сфер науково-практичної діяльності. Він може розглядатися і як спосіб дослідження реальності, що використовується в різних науках, і як спосіб забезпечення сфери управління різними видами діяльності шляхом подання своєчасної та якісної інформації особам, що приймають рішення.

За узагальненим визначенням моніторинг - це постійне спостереження за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату або первісним припущенням.

Найбільш об'єктивно економічний вміст моніторингу відображено в наступному визначенні. Моніторинг - це система контролю, оцінки і прогнозування діяльності господарюючого суб'єкта, заснована на постійному, формалізованому, детальному поточному спостереженні в режимі реального часу. Головне в моніторингу - не охопити якомога більше областей, а чітко і своєчасно фіксувати їх стан за заздалегідь визначеною сукупністю ознак.

Охарактеризувати моніторинг можна також як оперативний збір даних про складні явища і процеси, які описуються досить невеликою кількістю ключових, особливо важливих показників з метою оперативної діагностики стану об'єкта дослідження в динаміці. Підкресливши властивість оперативності моніторингу, можна його ідентифікувати як спрямоване націлене оперативне відстеження і аналізу економічних зрушень.

Таким чином, моніторинг як функція управління передбачає збирання інформації, її комплексну оцінку і прогноз за стабільною системою показників. Необхідність реалізації цієї вимоги диктується його зорієнтованістю на аналіз, порівняння результатів управління. Стандартність інформаційного набору показників додає моніторингу властивості інформаційного процесу.

З точки зору системного підходу моніторинг можна охарактеризувати як взаємозв'язок таких об'єктів і процесів, як: об'єкти моніторингу; межі і рівень декомпозиції об'єктів моніторингу; показники, що характеризують об'єкти моніторингу; методика проведення моніторингу; програмне забезпечення мониіторінгу; збирання фактичних даних за показниками об'єктів; обробка фактичних даних, аналіз оброблених даних. Дані об'єкти і процеси і утворюють систему моніторингу, і є її елементами.

При проведенні моніторингу постійно виникає необхідність отримання інформації, репрезентативною щодо різних об'єктів, наприклад, господарюючого суб'єкта в цілому та його окремих складових. Об'єктами спостереження в моніторингу виступають соціально-економічні відносини у господарюючому суб'єкті, їх взаємозв'язки і взаємодії із зовнішнім середовищем. Суб'єктами можуть виступати авторитетні фахівці та керівники, що виступають у ролі експертів, здатні судити про внутрішні механізми виробництва товарів і послуг, пріоритетах розвитку, про стан об'єкта.

Будучи частиною інформаційної бази прийняття управлінських рішень, моніторинг повинен бути пов'язаний з системами стратегічного і оперативного менеджменту господарюючого суб'єкту. При побудові та функціонуванні системи моніторингу слід врахувати такі особливості, що відрізняють певний господарюючий суб'єкт від інших, а саме:

1) специфіку застосованої виробничої технології для виробництва товарів і послуг та відповідних технологічних показників;

2) систему розрахунків з постачальниками і споживачами;

4) специфіку продукту господарюючого суб'єкту;

5) наявність великого числа зовнішніх факторів, що впливають на результати виробничо-господарської діяльності, але не залежать від персоналу господарюючого суб'єкта.

На мікрорівні завдання моніторингу можна сформулювати наступним чином:

1. Забезпечення керівництва своєчасної та достовірної інформацією про діяльність та економічний стан господарюючого суб'єкта.

2. Діагностика та попередження збійних, кризових та негативних ситуацій в діяльності господарюючого суб'єкта для їх якнайшвидшого та ефективного попередження, локалізації та ліквідації.

3. Формування ключових показників ефективності управління для побудови справедливої ??системи мотивації персоналу.

4. Забезпечення безперервної та взаємовигідної взаємодії усіх підрозділів господарюючого суб'єкта між собою.

Система моніторингу діяльності та економічного стану господарюючого суб'єкта являє широкий комплекс заходів організаційного, методологічного та управлінського характеру. Тобто, організація моніторингу пов'язана з визначенням і вибором оптимального поєднання різноманітних форм моніторингу, з урахуванням особливостей конкретної ситуації. Першорядну роль у цьому процесі відіграє вибір основних показників діяльності для включення їх в систему моніторингу.

Для тих видів моніторингу, під час яких здійснюється опосередковане вимірювання, зокрема моніторингу діяльності та економічного стану господарюючого суб'єкта, значною проблемою є забезпечення високої якості інструментарію, розробка критеріїв оцінювання, індикаторів і показників, сам процес вимірювання, статистична обробка результатів та їх адекватна інтерпретація.

У відповідності зі сказаним вище, на нашу думку, одним з можливих напрямів оптимізації моніторингової діяльності може стати поділ системи моніторингу на групи і більш детальне дослідження відповідно до їх орієнтації на певного користувача результатів моніторінгу. В межах кожної з груп вирішуються проблеми представлення та розповсюдження інформації, отриманої під час моніторингу, а також проблеми оплати його організації та проведення.

Певні автори вважають за доцільне виділити три групи, відмінні за кількістю користувачів і інтенсивністю використання результатів моніторингу відповідним користувачем [4].

Першу групу складають види моніторингу, орієнтовані на суспільство в цілому. Метою такого моніторингу є формування громадської думки. Види моніторингу, результати яких призначені для такого роду аудиторії, нечисленні. Ознайомлення користувача з результатами моніторингу в цьому випадку здійснюється через засоби масової інформації, в тому числі, й електронні. Зазвичай, оплата такого роду моніторингу проводиться за допомогою системи бюджетного фінансування. До цієї сфери відноситься просування продукції і товарів господарюючого суб'єкта.

Друга група включає види моніторингу, орієнтованого на фахівців відповідних галузей діяльності. Це найбільш численна група. До неї належить більшість існуючих систем моніторингу. При цьому самі групи фахівців, для яких призначені результати кожного конкретного моніторингу, можуть бути як досить малі, так і дуже численні. Основними способами поширення отриманої під час такого виду моніторингу інформації є спеціалізовані видання, в тому числі періодичні, Інтернет, передплата. Оплата цього виду моніторингу проводиться користувачами, причому кожен користувач оплачує тільки частину витрат.

Третя група включає види моніторингу, користувачами якого є конкретні органи управління, керівники, окремі структури. У науковій літературі недостатньо представлені види моніторингу, що входять до цієї групи. Ціла низка консалтингових фірм пропонує і реалізує цільові функції моніторингу, користувачами яких є виключно керівники. Засобом поширення інформації, отриманої під час такого моніторингу, є аналітичні звіти, рекомендації, проекти, які зазвичай не мають широкого розповсюдження. У цьому випадку оплата робіт проводиться, як правило, тільки замовником - самим господарюючим суб'єктом.

Нас тут цікавить, насамперед, третій різновид моніторингу.

Загальним завданням моніторингу є попередження про ту чи іншу, небезпеку для ефективного функціонування об'єкта, причому не тільки констатація факту появи небезпечних змін, а саме попередження про них до того, як ситуація може стати незворотною. Тим самим створюється можливість запобігти або мінімізувати можливий деструктивний розвиток подій.

Входження будь-якого господарюючого суб'єкта в систему моніторингу включає в себе низку протиріч: з одного боку, фінансовий стан господарюючого суб'єкта - справа самого господарюючого суб'єкта, й іноді він прагне широко не афішувати його рівень, з іншого боку, входження господарюючого суб'єкта в систему моніторингу може свідчити про його прозорість, надійність і бути своєрідним символом для допуску на ринок.

Роботу можна побудувати таким чином, щоб самі господарюючі суб'єкти, і в першу чергу трудові колективи, будуть зацікавлені у внутрішньому і зовнішньому моніторингу та його прозорості. Зовнішній моніторинг обов'язково повинен проводитися зовнішніми, незалежними організаціями, в тому числі і аудиторськими фірмами.

Для побудови системи моніторінгу діяльності господарюючого суб'єкту важливе обгрунтування формалізованого алгоритму проведення моніторингу, його спирання на діагностику діяльності суб'єкту.

На нашу думку, також надзвичайно актуальним для побудови системи моніторингу господарюючого суб'єкта є створення інформаційного контуру, який полегшує вирішення управлінських, економічних та адміністративних завдань (рис.1). Тобто, для ефективного функціонування системи управління господарюючого суб'єкта потрібна розвинена інформаційна інфраструктура на основі відповідних інформаційних технологій. У цьому зв'язку доцільно створення інформаційних ресурсів господарюючого суб'єкта, що включають структуровану нормативну, довідкову та іншу інформацію. Для її обробки можуть застосовуватися ефективні програмні засоби аналізу ділової та іншої інформації. Тобто, управління інформатизацією господарюючого суб'єкта має забезпечити оперативне представлення та використання даних про різні напрямки його діяльності (включаючи інноваційну, господарську і виробничу), контроль і обмін оперативною інформацією.

У зв'язку з тим, що в господарюючих суб'єктах різних форм власності можуть застосовуватися різні типи організаційних структур, інформаційні системи, що входять до складу їх систем моніторингу, також будуть мати свою специфіку.

При цьому все більшу роль починають відігравати сучасні способи передачі інформації між центрами відповідальності; методи доступу до віддалених інформаційних ресурсів, що містять актуальну інформацію; запровадження нових технологій виробництва товарів і послуг з використанням інформаційних систем.

Рис. 1. Структура інформаційного контуру для побудови системи моніторінгу діяльності господарюючого суб'єкта (складено за [4])

Як уже зазначалося, основою підвищення ефективності системи моніторингу є впровадження сучасних інформаційних технологій для автоматизації обробки, зберігання і розповсюдження інформації. Інформаційний контур для побудови системи моніторінгу діяльності господарюючого суб'єкта являє собою середовище, де циркулюють інформаційні потоки та функціонують фізичні засоби їх підтримки та розвитку. Детальніше складові інформаційного контуру представлені на рис. 2.

Рис. 2. Складові інформаційного контуру для функціонування системи моніторингу господарюючого суб'єкта (складено за [4])

Сформований інформаційний контур системи моніторінгу діяльності господарюючого суб'єкта містить:

- ієрархічну чи іншу (горизонтальну, мережну) модель комунікаційних відносин;

- способи формування інформаційних потоків і ресурсів;

- мережу маршрутів інформаційних надходжень;

- канали руху інформації.

Сутність технології, покладеної в основу функціонування системи моніторінга на базі запровадження вищенаведеного інформаційного контуру, полягає в тому, щоб:

- створити систему каталогів;

- створити інформаційні ресурси;

- забезпечити систематичне обслуговування користувачів поряд з виконанням разових запитів до системи;

- використовувати зворотний зв'язок.

Особливістю інформаційного контуру є наявність багатосторонніх потоків інформації, що забезпечують як її споживання і накопичення, так і розширене відтворення. Єдиний інформаційний контур допомагає реалізовувати цілі і завдання, що стоять перед системою моніторингу. Для структуризації інформаційного контуру може бути застосований алгоритм, що дозволяє здійснювати ефективне інформаційне обслуговування на основі системного підходу (рис. 3).

Інформаційні потоки організуються таким чином, щоб не порушувалась тематична єдність наданої інформації, зберігалося функціональне призначення блоку інформації, зміст матеріалів відповідав потребам певної категорії користувачів інформації, крім того, кожен інформаційний потік повинен відповідати певним цілям. Після формування і стабілізації інформаційного контуру в межах господарюючого суб'єкту може бути розпочато створення системи моніторингу.

Рис. 5. Система моніторингу основних показників економічного стану господарюючого суб'єкту [4]

У підсумку зазначимо, що на підставі інформації, отриманої від системи моніторингу, можуть прийматися різноманітні управлінські рішення, у тому числі щодо оптимізації фінансових ресурсів і портфеля замовлень господарюючого суб'єкта. Тобто, система моніторингу є інформаційною базою планування і прогнозування оптимальних значень основних показників економічного стану господарюючого суб'єкта.

Вважаємо, що у статті нам вдалося провести аналіз існуючих методологічних і методичних підходів до розробки системи моніторингу діяльності господарюючого суб'єкта, запропонувати свої оцінки інформаційного аспекту створення такої системи, навести обґрунтування її системи показників, на підставі зрушень яких і доцільно прийняття управлінських рішень в умовах інформаційної невизначеності функціонування суб'єкта господарювання.

Список використаної літератури

1. Каплан Р. Организация, ориентированная на стратегию/ Р. Каплан, Д. Нортон. - Издательство: Олимп-Бизнес, 2010. - 320 с.

2. Каплан Р. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию/ Р. Каплан, Д. Нортон. - Издательство: Олимп-Бизнес, 2006. - 304 с.

3. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия/ И. Ансофф. - С.-Пб.: Питер, 1999. - 416 с.

4. Болквадзе И. Р. Формирование системы мониторинга экономического состояния промышленного предприятия как фактор повышения эффективности системы управления. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по спец. 08.00.05 - Экономика и управление народным хозяйством (экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами промышленности)/ И. Р. Болквадзе. - М.: 2004, РГГУ. - 136 с.

Размещено на Allbest.ru