Розвиток ринку органічної продукції в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЗВИТОК РИНКУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ

Приходько Ірина Валеріївна

кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародних економічних відносин Львівський національний університет імені Івана Франка

Анотація. В статті досліджено підходи до трактування поняття органічної продукції. Проаналізовано класифікації поділу органічної продукції за рівнем екологічної чистоти. Запропоновано авторське трактування поняття «органічної продукції». Виокремлено основні особливості розвитку ринку органічної продукції в Україні, основні його переваги та стримуючі фактори, запропоновано можливі стратегії розвитку ринку органічної продукції в Україні. Органічну продукцію означено як продукцію виготовлену з екологічно чистої та безпечної сировини без застосування консервантів, генетично модифікованих організмів та хімічних добрив, що мають шкідливий вплив на довкілля та людину, а покращення смакових та якісних характеристик органічного продукту досягається завдяки застосуванню безпечних засобів природного походження. Виявлено, що український ринок органічної продукції характеризується низкою проблем серед яких доволі складний процес сертифікації, відсутність державної підтримки, низький рівень обізнаності споживачів та застарілі методи оцінки якості органічної продукції.

Key words: market, organic products, certification, organic raw materials.

Постановка проблеми. В умовах глобалізаційних процесів розвиток ринку органічної продукції в Україні є надважливим питанням. Виробництво органічної продукції характеризується численними перевагами серед яких позитивні економічні, екологічні та соціальні ефекти, що є запорукою сталого економіко-екологічного розвитку нашої держави.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вагомий внесок у дослідження питань виробництва органічної продукції зробили такі науковці, як: Р. С. Грабовський [1], Е. М. Карпенко [2], Т. А. Кунділовська [3], Д. С. Піддубна [4], О. М. Маслак, Л. В. Породіна [5], О. Прутська, Н. Беляева [6], І. Головко [7], Я. М. Лагута [8]. Проте недостатній аналіз сучасного ринку органічної продукції України зумовлює актуальність та вибір теми дослідження.

Мета статті полягає у проведенні аналізу виробництва органічної продукції, визначенні основних особливостей та перешкод розвитку ринку органічної продукції в Україні.

Викладення основного матеріалу дослідження. Найбільш загальне поняття органічна продукція було сформульовано в 70-х рр. ХХ ст. фахівцями з ведення землеробства й садівництва за органічною технологією. Екологічно чиста продукція в їхньому розумінні розглядалась як продукція, вирощена без пестицидів, штучно виготовлених мінеральних добрив на грунті, а вміст мінералів збільшується завдяки внесенню природних мінеральних добрив [4].

Відповідно до законодавства України, «виробництво органічної продукції (сировини)» -- це виробнича діяльність фізичних або юридичних осіб, де під час такого виробництва виключається застосування хімічних добрив, пестицидів, генетично модифікованих організмів, консервантів тощо й на всіх етапах виробництва (вирощування, переробки) застосовуються методи, принципи та правила, визначені ЗУ «Про виробництво та обіг сільськогосподарської продукції та сировини» від 3 вересня 2013 р. [9].

Д. Піддубна окреслює органічну продукцію як продукцію, під час виробництва якої не використовуються синтетичні добрива, генетично модифіковані організми, хімікати, стимулятори росту, гормони й інші речовини, які негативно впливають на здоров'я людей та екологічний стан навколишнього природного середовища [4].

На думку О. Прутської та Н. Бєляєвої органічна продукція обов'язково є екологічною. Таким чином, визначальним критерієм у визначенні органічної продукції є відповідність її виробництва певним, законодавчо закріпленим, правилам органічного виробництва. Ці правила передбачають, що виробництво органічної продукції здійснюється виключно з органічної сировини. В органічному виробництві забороняється використання генетично модифікованих організмів, похідних генетично модифікованих організмів і продуктів, вироблених з генетично модифікованих організмів, як харчових продуктів, кормів, технологічних добавок, препаратів захисту рослин та покращення ґрунту, добрив, насіння, вегетативного походження садивного матеріалу, мікроорганізмів і тварин [6].

На нашу думку, органічну продукцію можна означити як продукцію виготовлену з екологічно чистої та безпечної сировини без застосування консервантів, генетично модифікованих організмів та хімічних добрив, що мають шкідливий вплив на довкілля та людину, а покращення смакових та якісних характеристик органічного продукту досягається завдяки застосуванню безпечних засобів природного походження.

Органічну продукцію на світовому ринку поділяють на чотири типи, залежно від того, як була вирощена продукція:

- 100% органічна (повинна мати 100% сертифіко- ваних інгредієнтів);

- органічна (понад 95% органічних інгредієнтів. Існують обмеження щодо використання методів виробництва, у яких дозволяється не більше 5% неорганічних речовин);

- вироблена з органічних інгредієнтів (понад 70% сертифікованих інгредієнтів. Існують обмеження щодо використання методів виробництва, у яких дозволяється не більше 30% неорганічних речовин);

- менш ніж на 70% органічна (може налічувати лише деякий відсоток органічних речовин у складі продукції) [10].

Органічні продукти -- це такі, при виробництві яких:

- у рослинництві заборонено використовувати отруйні хімікати, а також мінеральні добрива синтетичного походження, при цьому захист рослин здійснюється переважно препаратами натурального походження, а для живлення ґрунту й рослин використовуються органічні добрива;

- категорично заборонене використання генетично модифікованих організмів;

- у тваринництві не дозволяється застосовувати стимулятори росту, гормони й антибіотики, а для лікування тварин використовуються профілактичні засоби й гомеопатичні препарати [11].

У деяких країнах існують власні національні стандарти екологічно чистого виробництва. Наприклад, у Швейцарії екологічно чистою (органічною) продукцією вважається та, до складу якої входить не менше 90% сировини екологічно чистого виробництва за швейцарськими стандартами. У Японії органічна сільськогосподарська продукція має бути вироблена на основі використання компостів із забороною сільськогосподарських хімікатів та добрив не менше ніж за 2 роки перед висіванням та насадженням. При цьому забороняється використання сільськогосподарських хімікатів та добрив, а також ГМО на всіх виробничих стадіях [5, С. 15].

Є. Карпенко пропонує класифікувати продукти харчування за рівнем їх екологічної чистоти на трьох рівнях: нижчий -- на даному етапі сертифікується як екологічно чистий тільки процес переробки продуктів харчування (за відсутності харчових додатків, концентратів тощо); середній -- сертифікується екологічний процес виробництва сировини, з якої виготовляють продукти харчування. На даному етапі ставляться більш жорсткі вимоги до виконання умов екологічності; вищий -- на даному етапі відслідковується чистота тих ресурсів, які використовуються при виробництві сировини (стан ґрунтів, пасовищ і т.д.) [2].

Ринок органічної продукції України розвивається швидкими темпами і за останні 10 років обсяг виробленої продукції зріс у 25 разів, а чисельність господарств, які займаються виробництвом органічної продукції -- у 5,5 рази. При чому темпи росту пропозиції органічної продукції в Україні в декілька разів перевищували середньоєвропейський показник [1].

Історія розвитку органічного ринку держави, то його поступ розпочався в 2000-х роках. Так, у 2007 році обсяги ринку становили близько 500 тис. євро, в 2008-600 тис., в 2009-1,2 млн, в 2010-2,4 млн, у 2011 цей показник зріс до 5,1 млн, в 2012 -- до 7,9 млн, а в 2013 році -- до 12,2 млн євро. Принаймні про це свідчать дані Федерації органічного руху України. Поступове зростання внутрішнього органічного ринку й попиту вітчизняні експерти прогнозували і на 2014 рік, що було зумовлено розширенням асортименту і збільшенням кількості готових органічних продуктів вітчизняного виробництва. Однак свої корективи внесла продовольча інфляція. Через зниження рівня життя більшості людей, зокрема потенційних споживачів органічної продукції -- українців середнього достатку, можливості внутрішнього споживчого ринку органічних продуктів помітно знівелювалися [7].

Офіційні статистичні огляди IFOAM підтверджують, що якщо в 2002р. в Україні було зареєстровано 31 господарство, що отримало статус «органічного», то в 2016 р. нараховувалось вже 360 сертифікованих органічних господарства, а загальна площа сертифікованих органічних сільськогосподарських земель склала 411200 га. (табл. 1).

Сучасний ринок органічної продукції в Україні на початку 2016р. складав 17 млн євро, але це надзвичайно низький показник -- у розрахунку на 1 особу всього 0,39 євро.

Таблиця 1

Загальна площа органічних сільськогосподарських угідь та кількість органічних господарств в Україні, 2002--2016 рр.

Джерело: [11]

Для порівняння, у Данії споживання органічної продукції на одну особу складає 138,6 євро, Швейцарії -- 131,5 євро, Австрії -- 103,8 євро, Швеції -- 75,4 євро [3]. За прогнозами до 2020 р. обсяги цього ринку сягнуть 200-250 млрд дол. США. Близько 1,8 млн виробників різних країн світу займаються органічним виробництвом на понад 37 млн га сільськогосподарських угідь. Лише в країнах ЄС кількість «органічних» господарств за останні 15 років зросла у понад 20 разів [12, С. 191-193].

В Україні сертифіковані такі види органічних продуктів: бобові культури, олійні культури, зернові культури, овочі, кавуни, дині, гарбузи, фрукти, ягоди, виноград, ефіроолійні культури, молочні продукти, яйця, гриби та ін. У 2016 у світі обсяги ринку лише сертифікованої органічної продукції перевищують 100 млрд доларів. За даними Швейцарсько-українського проекту FIBL, Україна займає 11 місце серед країн Європи за виробництвом органічних сільськогосподарських продуктів і 5 місце -- за нарощуванням органічного виробництва [8].

Сьогодні виробництво органічної продукції в Україні має низку особливостей та проблем (табл. 2).

Таблиця 2

Характеристики ринку органічної продукції України

Джерело: складено автором

Аналізуючи основні характеристики українського ринку органічної продукції варто зазначити, що для його ефективного функціонування насамперед необхідно збільшити рівень державної підтримки та захисту від іноземної конкуренції, забезпечити інституційний розвиток органів державної влади як на національному, так і на регіональному рівнях, запровадити прозорі правила і процедури щодо функціонування органічного сектору в Україні, а також застосовувати комплексний підхід до просування органічної продукції на споживчий ринок.

Висновки та перспективи подальших розробок. Таким чином, проведений аналіз дозволяє дійти висновку, що український ринок органічної продукції характеризується низкою особливостей та проблем, серед яких слід виокремити такі як відсутність чіткої визначеної стратегії розвитку ринку органічної продукції, процес сертифікації органіки є доволі складним, відсутня державна підтримка, яка б передбачала пільгове кредитування та оподаткування, дотації чи субсидії. Основними каналами збуту є спеціалізовані магазини у містах та супермаркети, однак погана обізнаність споживачів стримує розвиток цієї сфери, а тому доцільною є адаптація сучасних світових тенденцій та досвіду інших країн щодо підтримки органічного виробництва, створення нових каналів збуту через застосування маркетингових досліджень, запровадження нових методів оцінки якості такої продукції.

Література

1. Грабовський Р. С. Ринок органічної продукції України (тенденції та перспективи) / Р. С. Грабовський, О. О. Да- дак, Р. П. Дудяк // Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С. З. Гжицького. -- 2014. -- № 1(58). -- Том 16. -- С. 3-6.

2. Карпенко Е. М. Терминологические подходы к современной классификации экологически чистых товаров продовольственного рынка / Е. М. Карпенко [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: www.ir.znau.edu.ua/ bitstream/123456789/5272/1/Organik_2015_39_44pdf

3. Кунділовська Т. А. Сучасний стан та перспективи розвитку органічного сільськогосподарського виробництва в Україні / Т. А. Кунділовська, Н. М. Зеленянська // Вісник соціально-економічних досліджень. -- 2016. -- № 2 (61). -- С. 155-165.

4. Піддубна Д. С. Поняття органічної продукції та процес її сертифікації в Україні / Д. С. Піддубна, О. О. Пінчук // Науковий вісник Херсонського університету. -- 2015. -- Вип. 5. -- Том 2. -- С. 81-84.

5. Породіна Л. В. Сучасний стан регулювання ринку безпечного продовольства: світовий досвід / Л. В. Породіна // Економіка АПК. -- 2013. -- № 13. -- С. 15.

6. Прутська О. О. Сутність та теоретичні засади розвитку органічного сільськогосподарського виробництва / О.О. Прутська, Н. В. Бєляєва // Збірник наукових праць ВНАУ. -- 2012. -- № 4 (70). -- C. 86-91.

7. Головко І. Органічна ніша / І. Головко / Вісник Офіційно про податки. -- 2016. -- № 32 (889) [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.visnuk.com.ua/ua/news/id/3143?issue=287

8. Лагута Я. М. Стан та перспективи розвитку ринку органічної продукції в контексті соціальної відповідальності бізнесу / Я. М. Лагута, Н. В. Михайленко // Причорноморські студії. -- 2017. -- № 18. -- С. 79-82.

9. Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини: ЗУ від 3.09.2013 / ВРУ / Офіційний інтернет-сайт [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http: zakon1.rada.gov.ua/laws/show/425-18.

10. Сагайдак Ю. Проблеми та перспективи розвитку екологічного ринку в Україні / Ю. Сагайдак // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. -- 2012. -- № 142. -- С. 32-35.

11. Органік в Україні / Федерація органічного руху України. URL: http://organic.com.ua/uk/homep- age/2010-01-26-13-42-29

12. Оверковська Т. К. Проблемні питання правового регулювання органічного виробництва у сільському господарстві / Т. К. Оверковська // Актуальні проблеми юридичної науки: Збірник тез міжнародної наукової конференції «Десяті осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 18-19 листопада 2013 р.): у 4 част. -- Частина друга. -- Хмельницький: Вид-во ХУУП, 2013. -- С. 191-193.

Размещено на Allbest.ru