Удосконалення методичного підходу до оцінки нематеріальних активів при визначенні рівня ліквідності підприємства в умовах його інноваційного розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення методичного підходу до оцінки нематеріальних активів при визначенні рівня ліквідності підприємства в умовах його інноваційного розвитку

Корнух Оксана Валентинівна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів суб'єктів господарювання та інноваційного розвитку, Соловйова Юлія Ігорівна магістр, Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет»

Анотація

У статті наведено підходи вчених до трактування таких понять як «ліквідність», «ліквідність підприємства», «управління ліквідністю підприємства». Проведено аналіз ліквідності балансу гірничодобувних підприємств. Наголошено на міжнародному досвіді ефективного використання об'єктів інтелектуальної власності у господарському обігу, зазначено що саме об'єкти інтелектуальної власності на сьогодні є дієвим інструментом інноваційного розвитку підприємства. У фінансовій звітності як українських так й іноземних підприємств майже всі об'єкти інтелектуальної власності обліковуються у складі нематеріальних активів. Здійснено порівняльну характеристику П(С)БО 8 з МСБО 38, визначено їх схожі та відмінні риси. Загострено увагу, що національні стандарти мають обмежені вимоги до розкриття інформації. Запропоновано методичний підхід до оцінки нематеріальних активів підприємства шляхом ранжування нематеріальних активів на основі експертних оцінок.

Ключові слова: ліквідність, ліквідність підприємства, управління ліквідністю підприємства, необоротні активи, інноваційний розвиток, гудвіл.

В статье приведены подходы ученых к трактовке таких понятий как «ликвидность», «ликвидность предприятия», «управлениеликвидностью предприятия». Проведен анализ ликвидности баланса горнодобывающих предприятий. Отмечено международный опыт эффективного использования объектов интеллектуальной собственности в хозяйственном обороте, показано, что именно объекты интеллектуальной собственности сегодня являются действенным инструментом инновационного развития предприятия. В финансовой отчетности как украинских, так и иностранных предприятий почти все объекты интеллектуальной собственности учитываются в составе нематериальных активов. Проведено сравнительную характеристику П(С)БУ 8 и МСБУ 38, определено их схожие и отличительные черты. Заострено внимание, что национальные стандарты имеют ограниченные требования к раскрытию информации. Предложен методический подход к оценке нематериальных активов предприятия путем ранжирования нематериальных активов на основе экспертных оценок.

Ключевые слова: ликвидность, ликвидность предприятия, управления ликвидностью предприятия, необоротные активы, инновационное развитие, гудвилл.

The article presents the approaches of scientists to the interpretation of such concepts as «liquidity», «liquidity of the enterprise», «liquidity management of the enterprise». An analysis of the liquidity of the balance ofmining enterprises was conducted. The international experience of efficient use of intellectual property objects in the economic circulation is emphasized, and it is stated that intellectual property objects today are an effective tool for innovative development of the enterprise. In the financial statements of both Ukrainian and foreign enterprises, almost all intellectual property objects are accounted for as intangible assets. The comparative characteristics ofP (C) BO 8 from IAS38 have been made, their similar and distinctive features have been determined. It is emphasized that national standards have limited disclosure requirements. The methodical approach to the estimation of intangible assets of the enterprise by means of ranking of intangible assets on the basis of expert evaluations is offered.

Key words: liquidity, liquidity of the enterprise, liquidity management o the enterprise, non-current assets, innovative development, goodwill.

Постановка проблеми. У сучасних умовах дієві та раціональні управлінські рішення на макро- і мікрорівні ґрунтуються на результатах аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання. Одним із параметрів оцінки фінансового стану, за яким оцінюється імідж підприємства в діловому світі, рівень інвестиційної привабливості, здатність суб'єкта господарювання забезпечувати ефективність фінансово-господарської діяльності, є ліквідність підприємства. Міжнародний досвід свідчить, що саме об'єкти інтелектуальної власності на сьогодні є дієвим інструментом забезпечення інноваційного розвитку підприємства. У фінансовій звітності як українських так й іноземних підприємств майже всі об'єкти інтелектуальної власності обліковуються у складі нематеріальних активів. Саме нематеріальні активи потенційно можуть збільшувати ринкову вартість, підвищувати інвестиційну привабливість підприємства за умови ефективного їх використання у власному виробництві, комерціалізації прав інтелектуальної власності іншим суб'єктам господарювання. В той же час, перехід до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в Україні яскраво показує різницю між національними (Н (С)БО 8) та міжнародними стандартами (МСБО 38).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом окремі питання щодо визначення сутності, оцінки та управління ліквідністю підприємства вивчали такі вчені як Бугай В.З. [4], Білий Є.Л. [4], Щербань О.Д. [13], Багацька К.О. [2], Бержанір І.А. [3], Олександренко І.В. [4] та ін. Але і до сьогодні відсутній підхід до оцінки нематеріальних активів підприємства у складі показників ліквідності підприємства.

Постановка завдання. Метою даного дослідження є удосконалення методичного підходу до оцінки нематеріальних активів при визначенні рівня ліквідності підприємства.

Виклад основного матеріалу. Логіка нашого дослідження полягає у наступному: визначити основні підходи науковців до трактування таких понять як «ліквідність», «ліквідність підприємства», «управління ліквідністю підприємства»; провести аналіз ліквідності балансу гірничодобувних підприємств; в обґрунтуванні сучасної ролі нематеріальних активів при визначенні рівня ліквідності підприємства.

Ліквідність підприємства як економічна категорія широко використовується у фінансово-економічному аналізі підприємства. Її багатогранність зумовила відсутність єдиного трактування серед науковців. У результаті дослідження визначень, що використовуються для розкриття змісту ліквідності підприємства та з метою їх систематизації, виділено чотири підходи (табл. 1).

Таблиця 1 Теоретичні підходи до визначення поняття «ліквідність»

Ковальов В.В. розуміє ліквідність, як перетворення активу підприємства на грошові засоби, а щодо ступеня ліквідності визначає тривалість періоду, який необхідний для трансформації активу.

Шеремет А.Д. розглядає поточну й перспективну ліквідність. Поточну ліквідність розуміє, як співвідношення найбільш ліквідних активів до короткострокових пасивів. А перспективну навпаки, активи, що повільно реалізовуються з пасивами середньостроковими та довгостроковими. Але і поточну, і перспективну ліквідність асоціює з платоспроможністю.

Бутинець Ф.Ф. та Савицька Г.В. тлумачать ліквідність, як здатність підприємства швидко розраховуватися зі своїми зобов'язаннями.

Хоча поняття ліквідності різняться, але є дещо спільне, а саме те, що ліквідність це перш за все, здатність активів на підприємстві перетворюватись на грошові кошти.

Виділення підходів до трактування поняття «ліквідність підприємства» забезпечує систематизацію поглядів на зміст цієї категорії та розкриває її багатогранність, а формулювання функцій ліквідності підприємства конкретизує роль даного поняття у системі управління (табл. 2).

Таблиця 2 Теоретичні підходи до визначення поняття «ліквідність підприємства»

Як видно з таблиці 2, автори ототожнюють ліквідність підприємства з платоспроможністю. Тобто, наскільки своєчасно підприємство зможе розрахуватися зі своїми зобов'язаннями, спроможність за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел вишукувати резерви платіжних коштів, підтримувати рівновагу між обсягом і строками перетворення активів у грошові кошти за обсягами і строками погашення зобов'язань.

Сучасні економічні умови господарювання вимагають від керівництва нових підходів до управління ліквідністю підприємства, з урахуванням швидкої зміни зовнішнього середовища і необхідності розробки дієвих заходів з метою зменшення його негативного впливу на результати фінансово-господарської діяльності.

При цьому потрібно застосувати системний підхід та в комплексі формувати політику управління ліквідністю, основними складовими якої є: управління платоспроможністю; управління ліквідністю активів; взаємопов'язане управління ліквідністю, доходністю та ризиком підприємства.

Визначити сутність та складові ліквідності підприємства є першим етапом, але більш складне питання -- це ефективне управління нею. Тому, наступним кроком наведемо основні підходи до трактування поняття «управління ліквідністю підприємства», які представлено в таблиці 3. Можна констатувати, що і управління ліквідністю підприємства автори трактують по різному, але схожість полягає в постійному моніторингу та оптимізації величини активів, в прогнозуванні потреби в ліквідних коштах.

Таблиця 3 Теоретичні підходи до визначення поняття «управління ліквідністю підприємства»

Багацька К.О. вважає важливим контроль нормативів ліквідності з боку НБУ та GAP-аналізу, сутність якого полягає у порівнянні однакових за строками використання і погашення груп активів і зобов'язань і розрахунки розривів ліквідності.

На наступному етапі нашого дослідження проведемо аналіз ліквідності балансу підприємств. Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні статей активу зі статтями пасиву. У бухгалтерському балансі в активі засоби підприємства групуються за ступенем зростання їх ліквідності, в пасиві зобов'язання розміщені по мірі скорочення термінів (посилення, підвищення строковості) їх погашення. Якщо при такому порівнянні активів вистачає, то баланс -- ліквідний і підприємство платоспроможне і навпаки. Аналіз ліквідності проведемо на основі даних гірничодобувних підприємства міста Кривого Рогу за 2016 рік.

Усі активи підприємства залежно від ступеня їх ліквідності, тобто від здатності та швидкості перетворення в грошові кошти, можна умовно поділити на класи активів, які представлені в таблиці 4 та рис. 1.

Рис. 1. Групування активів гірничодобувних підприємств м. Кривого Рогу за 2016 рік

Таблиця 4 Класи активів гірничодобувних підприємств за 2016 рік

Пасиви балансу групуються залежно від ступеня зростання строків погашення зобов'язань (табл. 5, рис. 2).

Таблиця 5 Класи пасивів гірничодобувних підприємств за 2016 рік

Рис. 2. Зобов'язання гірничодобувних підприємств м. Кривого Рогу за 2016 рік

Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують короткострокові зобов'язання. Підприємство може бути ліквідним в більшій або меншій мірі, або у нього взагалі може бути відсутня ліквідність. Для оцінки реального ступеня ліквідності підприємства спочатку необхідно здійснити аналіз ліквідності балансу.

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки з кожної групи пасивів. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови: А_х > П₂ А₃ П₃ А₄ П₄ Аналіз ліквідності балансу гірничодобувних підприємств м. Кривого Рогу за 2016 рік показав, що у всі підприємств баланс є ліквідним.

Ідея дано роботи полягає у наступному. На сьогодні, коли поступово економіки розвинених країн переходять на інноваційний шлях розвитку, то змінюють ключові чинники забезпечення стійкого економічного розвитку. Основним таким чинником є об'єкти інтелектуальної власності, які можна комерціалізувати шляхом заключення ліцензійних договорів (на яізнох умовах) з метою роялті, договорів франчайзингу, договорів на передачу ноу-хау тощо. Тобто, ті об'єкти інтелектуальної власності, які обліковуються як нематеріальні активи і відносяться до четвертої групи мало ліквідних активів можуть потенційно стати ліквідними активами. Наприклад, підприємство має патент на винахід (скоротити витрати на її виготовлення втричі, а за своїми якісними показниками ця «речовина» перевищує відомі аналоги в два рази), термін дії якого закінчиться через дванадцять років. Підприємство може надавати іншим підприємствам різні види ліцензій на використання такого методу, причому повністю захистити свої інтереси. Кількість таких договорів не обмежена, прибуток буде отримувати від кожного такого договору. Отже, ліквідність такого нематеріального активу дуже велике носити його до мало ліквідних активів буде недоречним.

Наступним кроком порівняємо нематеріальні активи за національними (П(С)БО № 8) з міжнародними (М(С)БО №38) та зведемо у таблиці 6. МСБО 38. момент, що такі елементи у МСБО 38 як: клієнтські контракти, списки клієнтів, ліцензії, роялті, ліцензійні договори та договори франчайзингу відсутні у П(С)БО № 8.

Схожими рисами між національним і міжнародним стандартами є:

Таблиця 6 Порівняльна характеристика П(С)БО 8 з МСБО 38

- придбані нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з ціни придбання мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат пов'язаних з його придбанням і доведенням до стану, в якому він придатний до використання за призначенням;

- при строку використання необхідно використовувати терміни корисного активу;

- у примітках до фінансової звітності та у фінансових звітах розкривається інформація про вартості.

Розбіжності між національним та міжнародним стандартами бухгалтерського обліку полягають у:

- П(С)БО мають обмежені вимоги щодо розкриття інформації. Це передбачене користувачі фінансових звітів, складених за П(С)БО, корисної інформації;

- протиріччя між чинними П(С)БО і відповідними їм МСБО у вимогах або підходах. Прикладом таких протиріч є підхід до нарахування амортизації.

Необхідно також відмітити, що згідно МСБО гудвіл -- це нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між ринковою ціною та балансовою вартістю активів підприємства як цілісного майнового комплексу, що виникає в результаті використання найкращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів, послуг, нових технологій тощо. Вартість ґудвілу не підлягає амортизації і не враховується під час визначення витрат платника податку, щодо активів якого виник такий гудвіл. В даному дослідженні автори хотіли привернути увагу саме до гудвілу, оскільки, з позиції підприємства, яке розвивається інноваційним шляхом саме гудвіл буде якісним показником ліквідності підприємства. Аналіз гірничодобувних підприємств м. Кривого Рогу показав, що строка «гудвіл» у даних підприємств не містить будь-яких цифрових даних. І така ситуація спостерігається по багатьом-багатьом підприємствам України різних галузей промисловості. В даному напрямі багато питань і проблем, задача нашого дослідження полягає в тому, щоб показати недооцінену роль нематеріальних активів підприємства саме при його оцінці ліквідності в умовах інноваційного розвитку. Беззаперечний і той факт, що інноваційний шлях розвитку є безальтернативним для українських підприємств.

Отже, зростання ролі й значення нематеріальних активів та гудвілу обумовило необхідність розробки нового методичного підходу до оцінки ліквідності підприємства (з урахуванням інноваційності його розвитку), який ґрунтується на інтегральній оцінці фактичних і нормативних показників ліквідності необоротних активів. Фактичні ранги запропоновано визначати відповідно до структури необоротних активів підприємства, а нормативні ранги в нашому дослідженні визначено за допомогою експертних оцінок. В якості експертів виступили фахівці інноваційних підприємств: головний бухгалтер, бухгалтер по основним фондам, бухгалтер по нематеріальним активам та спеціаліст по маркетингу першої категорії.

Наступним кроком визначено фактичні та нормативні ранги рівня ліквідності необоротних активів гірничодобувних підприємств (табл. 7).

Таблиця 7. Фактичні та нормативні ранги рівня ліквідності необоротних активів гірничодобувних підприємств за 2016 рік

Відхилення фактичного розміщення показників від нормативного, виражене через коефіцієнт кореляції двох рядів, являє собою рівень поточної ліквідності балансу.

Для того, щоб оцінити тісноту зв'язку між фактичними і нормативними рангами поточних активів та пасивів використаємо коефіцієнт Спірмена, який розраховується як

К = (Ф² - Н²) / N (N² -1).

(Ф² - Н²) квадрат різниці фактичних і нормативних рангів;

N -- число пар рангів

Коефіцієнт кореляції між фактичними та нормативними значеннями для гірничодобувних підприємств дорівнює 0,5. Для того щоб оцінити силу зв'язку між вказаними рядами рангів, необхідно використовувати шкалу Чеддока:

Таблиця 8 Показники тісноти зв'язку

Отже, з розрахунку видно, що сила зв'язку між фактичними та нормативними рангами необоротних активів гірничодобувних підприємств є помірна. Нагадаємо, що на даних підприємствах взагалі не використовують гудвіл.

Висновки та перспективи подальших досліджень

В роботі використовується методичний підхід до оцінки ліквідності підприємства, який ґрунтується на інтегральній оцінці фактичних і нормативних показників ліквідності необоротних активів гірничодобувних підприємств міста Кривого Рогу.

Розглянуті в статті питання дозволяють по новому і більш комплексно підійти до ролі нематеріальних активів при оцінці ліквідності підприємства з урахуванням його інноваційного розвитку.

ліквідність баланс інноваційний актив

Література

1. Багацька К.О. Діагностика і управління ризиком ліквідності підприємства / К.О. Багацька // Економічний аналіз. -- 2012.

2. Багацька К.О. Особливості застосування матричних моделей у діагностиці платоспроможності підприємства / К.О. Багацька, Л.М. Лукащук // Економічний аналіз. -- 2013.

3. Баржанір І.А. Аналіз ліквідності як важливий етап оцінки фінансового стану підприємства / І.А. Баржанір // Фінанси, облік, банки. -- 2012.

4. Білий Є.Л. Тенденції формування оборотних активів машинобудівних підприємств та їх оцінка / Е.Л. Білий, В.З. Бугай // Економічні науки. -- 2008.

5. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік / Ф.Ф. Бутинець // ПП Рута. -- 2009.

6. Іонін Є.Є. Індикатори фінансової стійкості підприємства як інструмент ранньої діагностики банкрутства / Є.Є. Іонін // Фінанси, облік, банки. - 2016.

7. Іонова А. Ф. Фінансовий аналіз. Управління фінансами / А.Ф. Іонова, Н. Н. Селезньова // Юніті. -- 2006.

8. Коваленко Л.О. Фінансовий менеджмент / Л.О. Коваленко, Л.М. Ремньова // Знання. -- 2005.

9. Ковальов В.В. Введення в фінансовий менеджмент / В.В. Ковальов // Фінанси та статистика. -- 2004.

10. Костирко Р.О. Фінансовий аналіз / Р.О. Костирко // Фактор. -- 2007.

11. Лисун І.Ю. Економічна суть ліквідності та платоспроможності / І.Ю. Лисун // Економічний аналіз. -- 2014.

12. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства / Знання. -- 2007.

13. Шеремет А.Д. Методика фінансового аналізу комерційних організацій / А.Д. Шеремет, Є.В. Негашев // Інфра-М. -- 2008.

14. Щербань О.Д. Визначення ефективності використання фінансових ресурсів / О.Д. Щербань // Вісник економічного транспорту і промисловості. -- 2013.

Размещено на Allbest.ru