Соціально-економічні наслідки розвитку регіонів України за умов реформування адміністративно-територіального устрою

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 332.12:351/354(477)

Миколаївський національний аграрний університет

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ЗА УМОВ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ

Христенко О.А.

Постановка проблеми. Питання побудови сучасної моделі територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою були актуальними у політичному та науковому середовищі. Але більша частка спроб зупинялись ще на стадії концептуальних обґрунтувань чи законопроектів. Зате проблеми та перешкоди, що пов'язані з недосконалістю адміністративно-територіального устрою, а також управлінням територіями з роками збільшувалися. Насамперед вони загострилися на ключовому, базовому рівні, тобто в селах, селищах та малих містах. Саме там місцеве самоврядування здебільшого є нездатним забезпечити сприятливе середовище та активізувати економічну діяльність для життєдіяльності населення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вчені з різних сфер та галузей досліджували дану проблему, зокрема, економічних, соціологічних, політичних, географічних та й інших наук. Важливе значення мають наукові праці С. О. Білої, З. С. Варналія, Б. М. Данили- шина, М. І. Долішнього, О. В. Долгальової, Ф. Д. Заставного, І. Т. Зварича, З. В. Тітенко, І. Ф. Кураса, О. Г. Кучабського, М. С. Кармазі- ної, Л. Г. Чернюк, М. Д. Пістуна, М. І. Карліна, В. С. Кравціва, О. В. Картунова, О. І. Шаблія. В той же час науковці такі, як: О. Д. Василик, Я. В. Верменич [2], О. П. Кириленко Р. Р. Сливка, І. О. Кресіна, В. М. Федосов досліджували окремі питання територіального устрою держави, формуючи особисті наукові концепції. Наявні праці стосуються різних аспектів адміністративно-територіальних проблем країни підштовхують до подальших розробок та акумуляції різносторонніх підходів щодо ефективного реформування територіального устрою України.

Тема реформування територіального устрою України є сучасною і суттєвою, хоча за часи незалежності науковці та законодавці порушували не раз. Сформовано деяку кількість проектів, але на жаль проблема ще залишається невирішеною. Регіон має не тільки надавати блага, але і створювати потрібне комфортне середовище, залучати необхідні ресурси, при тому ще й забезпечувати їх дієве використання, створювати належні умови для підвищення соціально-економічного розвитку.

Формулювання цілей статті. Метою даної роботи є дослідження стану соціально- економічного розвитку регіонів та змін, що відбуваються за умов реформування адміністративно-територіального устрою, пояснення проблематики територіального устрою України, а також вірогідних напрямів його покращення і вдосконалення на даному етапі її правового, демократичного і економічного розвитку.

Виклад основного матеріалу. Процеси, що відбувалися в Україні несли за собою неконтрольований характер. Вони показали себе у відсутності системних заходів державної регіональної політики щодо зменшення регіональних диспропорцій та як результат невизначених засобів і напрямів регіонального розвитку, завуальованості соціально-економічної сутності перетворень. Тому це утворило існуючу соціальну структуру суспільства, звужений соціально- економічний потенціал, подальшу поляризацію й збільшення ризиків нестабільності [8, С. 21-23].

Варто зазначити, що присутні відмінності у рівнях соціально-економічного розвитку регіонів відіграють значну роль не тільки на темпи реформування кожного регіону окремо, але й на умови де відбувається реформування держави в цілому і на вибір стратегії управління регіональним розвитком.

Теоретичні підходи та механізми реалізації принципів стійкого розвитку й надалі залишається дискусійним питанням [7, С. 42-47].

Кучабський О. вважає, що принциповою проблемою є реформування адміністративно-територіальної структури в сучасній країні. Адже, від її вдалого вирішення залежить результативність функціонування й розвитку суспільства країни на довгий період [9, С. 168].

Звісно невід'ємною частиною реформи територіальної організації влади в Україні на засадах децентралізації є реформування адміністративно-територіального устрою, яке передбачене новою Державною стратегією регіонального розвитку до 2020 року, що прийнята у серпні 2014 року [12].

Однією з популярних моделей реформування системи АТУ вважають модель, що запропонована Українською асоціацією місцевих та регіональних влад. Рекомендують як альтернативу запровадити департаменти до варіанта укрупнення районів. Із цим запровадженням департаментів, виникає недоречним укрупнення районів. На рівні департаментів будуть працювати одні органи виконавчої та судової влади, а це: департаменти місцевих державних адміністрацій; представництва міністерств, відомства, податкових адміністрацій; СБУ; МВС; прокуратури та інші органи.

На рівні департаментів формуються органи місцевого самоврядування. У подальшій перспективі, з укрупненням регіонів і після впорядкування територіального устрою на фундаментальному рівні, департаменти зможуть увійти щодо переліку головних адміністративно-територіальних одиниць України [13].

Цікавим є підхід щодо проведення адміністративно-територіальної реформи А. В. Лісового. Вчений рекомендує створити дворівневу схему адміністративно- територіального устрою, сформувавши близько 50-60 земель чи округів (міні- регіонів) і 3000-3500 громад (міні-районів). Від так виходить, що більшу частину регіонів потрібно буде розділити на менші адміністративні території, що зумовить позбутися диспропорцій між сучасними регіонами [10, С. 80-90].

Спочатку, важливим етапом реформування адміністративно- територіального устрою на принципах децентралізації є утворення спроможних територіальних громад на базі соціально-економічної моделі. Вона діятиме із забезпеченням визначеної часової доступності найпотрібніших соціальних послуг. Для вдалого проходження даного етапу повинні бути розроблені перспективні плани об'єднання територіальних громад для кожного регіону, формат здійснення консультацій з членами територіальних громад, гнучкий механізм усунення протиріч, встановлені часові рамки. Зазначимо головні напрями трансформації відносин в області управління соціально- економічним розвитком між центральними та регіональними органами влади (рис. 1)..

Рисунок 1 - Етапи трансформації відносин в області управління соціально-економічним розвитком між центральними та регіональними органами влади

Варто відмітити, що соціально- економічний розвиток регіонів у першій половині 2017 року в порівнянні з першою половиною 2016 року є кращим по окремих показниках, наприклад, як зовнішня торгівля товарами та пряме іноземне інвестування. У 2016 році в наслідок реформи децентралізації влади було виявлено інструменти фінансування регіонального і місцевого розвитку та змінено систему фінансування, що дозволило місцевій владі вдало вирішувати проблеми на місцях і не допускати їх виникнення [3].

Об'єднання пройшло не комплексно, тобто без змін меж районів. Реформа була лише на рівні громад, тому є території, що мають у підпорядкуванні району частину населених пунктів. Дані райони є достатньо слабкими у інфраструктурному та звісно фінансовому плані тому, що більшу частку отримала новоутворена об'єднана громада. Зазначимо перешкоди, що має адміністративно-територіальна реформа (рис. 2).

Рисунок 2 - Перешкоди, що має адміністративно-територіальна реформа

Щоб визначити рейтинг соціально- економічних станів регіонів країни як варіант розглянемо такі показники, як кількість капітальних інвестицій, кількість активних підприємств, обсяг роздрібного товарообігу підприємств, обсяг реалізованої промислової продукції.

Капітальні інвестиції - це кошти, які направлені на збільшення основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних матеріальних активів, а ще на їх модернізацію і реконструкцію, що призводять до росту первісно очікуваних в майбутньому економічних вигод.

Активність підприємств - це особливий показник їх діяльності, він виявляється у різних її напрямах (соціальному, економічному, інноваційному, виробничому, трудовому маркетинговому тощо).

Товарооборот - один із найважливіших макроекономічних показників соціально- економічного розвитку країни взагалі і для окремого її регіону зокрема. Забезпечує соціально-економічний розвиток країни та її конкурентоспроможність на міжнародному ринку - це розвиток промислової галузі України. адміністративний територіальний децентралізація влада

На основі статистичних даних Держкомстату України за 2016 р. [5] складемо таблицю про роздрібний товарооборот та обсяг реалізованої промислової продукції, капітальні інвестиції (табл. 1).

Таблиця 1 Дані дослідження роздрібного товарообороту підприємств та обсягу реалізованої промислової продукції, капітальних інвестицій

Відобразимо роздрібний товарооборот показником розглянемо роздрібний підприємств та обсяг реалізованої товарооборот підприємств. промислової продукції на рис. 3. Першим

Рисунок 3 - Роздрібний товарооборот підприємств, млн грн

Рисунок 4 - Обсяг реалізованої промислової продукції, млн грн

Забезпечення балансу політики до місцевих бюджетів. Використовується єдина методологія розрахунку трансфертів

Кращі умови для регіонального розвитку. Юрисдикція громади поширюється на достатньо велику територію, це дасть змогу місцевому управлінню приймати зважені рішення щодо вирішення питань

- Зменшення корупційннх факторів в управлінні землею

Поліпшення умов у комплексному плануванні розвитку території. Основну роль у плануванні починає - план розвитку громади

Малий показник деградації сільського населення. Упровадження інституту старост і наближення центрів прийняття рішень щодо головних питань соціального життя

Рисунок 5 - Проблеми, що вирішуються при реалізації запропонованого варіанта адміністративно-територіального устрою

Вирішення інфраструктурних і соціальних проблемних питань, збалансований розвиток територій

Управління територією - забезпечується оптимальне співвідношення об'єктів керування та контролю

Уникнення негативних явищ на межі адміністративно-територіальних одиниць різного рівня. Так як межі юрисдикції АТО продовжуються, то найнижча вартість землі спостерігається
на межі з іншою громадою.

Перспективи проведення ряду реформ.Адаптація українського законодавства щодо норм ЄС

Покращується управління земельними ресурсами та відповідальність органів публічної влади

Література

1. Адміністративно-територіальна реформа в Україні : політико-правові проблеми : монографія / І.О. Кресіна, А. А. Коваленко, К. М. Вітман ; За ред. І. О. Кресіної. - К. : Логос, 2009. - 148 с.

2. Верменич Я. В. Історична регіоналістика : навч. посіб. / Відп. ред. В. А. Смолій ; НАН України. Інститут історії України. - К. : Інститут історії України, 2014. - 412 с.

3. Державне управління регіональним розвитком України : монографія / [за ред. В. Є. Вороніна, Я. А. Жаліла]. - К. : НІСД, 2010. - 288 с.

4. Котикова О. І. Державне регулювання економіки та економічна політика: конспект лекцій / О. І. Котикова. - Миколаїв : МНАУ, 2016. - С. 106-107.

5. Котикова О. І. Методологічні підходи до формування концепції стійкого розвитку / О. І. Котикова // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2009. - Вип. 2 (49). - С. 42-47.

6. Кулик В. В. Сучасні проблеми удосконалення державного регулювання соціально-економічних процесів / В. В. Кулик // Бізнес інформ, 2011. - №5. - С. 21-23.

7. Кучабський О. Г. Адміністративно-територіальна організація України : теорія, методологія, механізми становлення : монографія / Олександр Кучабський. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2010. - 168 с.

8. Лісовий А. В. Адміністративно-територіальне реформування регіонів України / А. В. Лісовий // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2010. - №6. - С. 80-90.

9. Новик В. П. Реформування адміністративно-територіального устрою у контексті конституційної реформи в Україні // Актуальні проблеми конституційного права та державотворення. - Хмельницький : Вид-во Хмельницького університету управління та права, 2008. - 101 с.

Анотація

Ключові слова: регіон, регіоналізація, соціально-економічний розвиток, адміністративно-територіальний устрій, територіальне управління, реформа.

Ключевые слова: регион, регионализация, социально-экономическое развитие, административно-территориальный уклад, территориальное управление, реформа.

Introduction. The problem of reforming the territorial structure of Ukraine is current and significant. Although during the time of independence a number of projects have been formed, but unfortunately the problem remains unresolved. The region must not only provide benefits, but also create the necessary comfortable environment, attract the necessary resources, while ensuring their effective use, create the proper conditions for increasing socioeconomic development.

Purpose. The purpose of the article is to study the state of socio-economic development of regions and changes in the context of reforming the administrative and territorial structure, explaining the problems of the territorial structure of Ukraine, as well as the directions of its legal, democratic and economic improvement and development.

Results. The models of reforming the administrative and territorial structure (ATS), the approaches to administrative and territorial reform, as well as the stages of reforming the ATS on the basis of decentralization are explored. The ways of transformation of relations in the field of management of social and economic development between central and regional authorities are presented. The article analyzes the rating of social and economic conditions of regions of Ukraine according to certain indicators. The obstacles in the administrative and territorial reform, as well as the socio-economic and legal consequences expected during the reform, are identified.

Conclusions. One of the main problems of the regional economy is the search for options for the stability and prosperity of the socio-economic development of the territories, and overcoming and eliminating the signs of their depression. In order to do this, it is necessary to study the socio-economic consequences of the reform process. The main obstacle in overcoming the disbalanced development of the territories is the disproportionality of the administrative and territorial structure of the state, which needs to identify the well-founded ways of reforming.

Keywords: region, regionalization, socio-economic development, administrative and territorial structure, territorial administration, reform.