Інноваційний механізм інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

УДК 330.341.1:658

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Інноваційний механізм інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства

Спеціальність: 08.00.04 - Економіка і управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Давліанідзе Яна Сергіївна

Донецьк - 2014

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України на кафедрі економіки підприємства

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Краснова Вікторія Василівна, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), завідувач кафедри економіки підприємства.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Драчук Юрій Захарович Луганський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ), професор кафедри менеджменту;

кандидат економічних наук, доцент Солоха Дмитро Володимирович Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк),доцент кафедри екологічного менеджменту.

Захист відбудеться «23» січня 2014 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.052.07 у ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» Міністерства освіти і науки України за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Артема, 96.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» Міністерства освіти і науки України за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 58.

Автореферат розісланий «19» грудня 2013 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В. Оленцевич

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах господарювання динамічний інноваційний розвиток є ключовою умовою зміцнення політичної і економічної ролі будь-якої країни у світовій спільноті. Необхідність забезпечення інтенсивного характеру інноваційного розвитку економіки України потребує організації інноваційної діяльності підприємств за рахунок інтенсифікації виробництва на основі формування оптимальних пропорцій взаємодії його чинників у процесі господарської діяльності.

У зв'язку з цим актуальною є проблема розробки науково-методичних підходів та практичних рекомендацій щодо формування і впровадження інноваційного механізму інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства.

Науковим підґрунтям дисертаційної роботи є результати досліджень вітчизняних та зарубіжних учених за декількома напрямками. Основоположні принципи інтенсифікації чинників виробництва закладено у роботах класиків економічної думки - Ф. Бастіа, М. Вебера, К. Маркса, Р. Оуена, У. Петті, Д. Рікардо, А. Сміта, Ф.У. Тейлора, Ф. Енгельса та інших. Значний внесок у дослідження проблем інноваційної діяльності підприємств внесли Л.І. Абалкін, А.Г. Аганбегян, В.Є. Адамов, О.І. Анчишкін, І.Т. Балабанов, В.М. Геєць, Ю.З. Драчук, А.М. Колот, О.М. Кузьменко, Г.С. Поспєлов, О.В. Савчук, Е.Б. Фігурнов, Т.С. Хачатуров, С.А. Хейнман, С.С. Шаталін. Питання моделювання параметрів гірничих підприємств, розвитку та підтримки потужності шахтного фонду привертали увагу таких дослідників як О.М. Алимов, О.І. Амоша, А.І. Акмаєв, О.С. Астахов, О.Г. Вагонова, О.С. Галушко, Т.А. Гатов, Г.К. Губерна, Ф.І. Євдокимов, А.І. Кабанов, В.Є. Нейєнбург, І.В. Петенко, Б.Л. Райхель, В.І. Саллі, Д.В. Солоха.

Разом із тим, на сьогодні не вироблено єдиного підходу щодо забезпечення процесів інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства на інноваційній основі. За цих умов потребують поглиблення наукові дослідження у сфері розробки інноваційного механізму інтенсифікації чинників виробництва, впровадження якого в діяльність промислових підприємств сприятиме здійсненню інноваційних перетворень та проведенню комплексної модернізації з метою більш раціонального використання ресурсної бази підприємств. Це обумовило вибір теми, мету, завдання і структуру дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Донецького національного університету за темами: «Соціально-економічний розвиток суб'єктів господарювання в умовах структурної трансформації економіки промислового регіону» (номер державної реєстрації 0108U01819), у межах якої автором запропоновано механізм формування і реалізації цільових комплексних програм інтенсифікації чинників виробництва; «Організаційно-економічний механізм соціально-економічних стратегій розвитку суб'єктів господарювання в умовах структурних перетворень сучасних господарських систем» (номер державної реєстрації 0111U005114), у рамках якої автором розроблено концептуальний підхід до забезпечення процесів інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства на інноваційній основі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних положень і розробка науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення інноваційного механізму розвитку промислового підприємства на основі інтенсифікації чинників виробництва, формування їх збалансованої структури в умовах здійснення інноваційних перетворень та комплексної модернізації.

Для досягнення мети у дисертації поставлено та вирішено наступні завдання:

досліджено теоретичні підходи і проведено оцінку сучасних умов інноваційного розвитку підприємства;

обґрунтовано необхідність інтенсифікації чинників виробництва в умовах комплексної модернізації промислового підприємства;

розроблено концептуальний підхід до забезпечення процесів інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства на інноваційній основі;

обґрунтовано умови розробки і реалізації цільової комплексної програми інтенсифікації чинників виробництва;

уточнено діагностичний інструментарій проведення комплексного аналізу техніко-технологічних і організаційних умов діяльності підприємства;

проведено структурно-ієрархічний аналіз умов визначення пріоритетних напрямів інтенсифікації чинників виробництва;

синтезовано ключові параметри чинників виробництва за ступенем інтенсивності їх впливу на інноваційні процеси з використанням процедур кластеризації;

розроблено і реалізовано сценарно-імітаційну модель, що дозволяє оцінювати зміну рівня інтенсивності використання чинників виробництва в умовах впровадження інновацій;

запропоновано інноваційний механізм реалізації цільової комплексної програми інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства.

Об'єктом дослідження є процеси інтенсифікації чинників виробництва в умовах здійснення інноваційних перетворень.

Предметом дослідження є науково-методичні засади обґрунтування і використання механізму інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства на інноваційній основі.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дисертаційної роботи є класичні положення економічної теорії, фундаментальні роботи вітчизняних і зарубіжних учених та практиків з питань управління економікою.

У процесі дослідження застосовано: методи техніко-економічного, порівняльного, динамічного аналізу для проведення комплексного оцінювання та аналізу концентрації гірничих робіт, рівня механізації і автоматизації; метод регресійного аналізу для отримання залежностей фондовіддачі, фондомісткості і фондоозброєності праці від продуктивності праці робітника; структурно-ієрархічний метод для формування пріоритетних напрямів інтенсифікації чинників виробництва; метод кластерного аналізу для визначення груп вугільних підприємств, які демонструють різний ступінь залучення праці та капіталу в інтенсифікацію виробництва; сценарно-імітаційного моделювання для оцінювання результативності залучення праці і капіталу, інтегральне значення якого відображено вектором інтенсифікації, періоду окупності і розгортання та інші. Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні акти, дані Державної служби статистики України, матеріали первинного обліку та статистичної звітності вугільних підприємств, матеріали науково-практичних конференцій і семінарів.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі здійснено розв'язання актуальної науково-практичної задачі щодо формування інноваційного механізму інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства на основі збалансування їх структури для забезпечення ефективного використання ресурсної бази підприємств.

До найбільш важливих результатів, які визначають наукову новизну дисертації, належать такі:

вперше:

розроблено концептуальний підхід до забезпечення процесів інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства на інноваційній основі, який на відміну від існуючих передбачає удосконалення процедури визначення пріоритетних напрямів інтенсифікації чинників виробництва за векторними оцінками, що дозволяє обґрунтувати умови впровадження і реалізації цільових інноваційних комплексних програм;

удосконалено:

діагностичний інструментарій формування інформаційного поля для побудови інноваційного механізму інтенсифікації чинників виробництва на основі комплексного аналізу техніко-технологічних і організаційних умов діяльності підприємства, що дозволяє збалансувати ресурсні можливості і забезпечити дієвість механізму інтенсифікації чинників виробництва на інноваційній основі;

науково-методичній підхід до формування напрямів інтенсифікації чинників виробництва на основі застосування структурно-ієрархічного аналізу, який дозволяє враховувати багатоваріантність впливу чинників виробництва на зміну трудомісткості і капіталомісткості робіт, а також відокремити економічну, інноваційну та соціальну складові використання праці і капіталу для здійснення першочергових заходів з інтенсифікації чинників виробництва;

дістали подальшого розвитку:

визначення сутності інноваційного розвитку підприємства на основі розкриття послідовності структурно-функціональних позитивних змін, що пов'язані з придбанням нових або перетворенням наявних інновацій, вплив яких на рівень інтенсивності внеску праці і капіталу у виробничі результати є необхідною умовою створення більш стійкої життєздатності промислового підприємства;

сценарно-імітаційний підхід до управління процесами інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства на основі оптимізації їх структури, що відтворена векторними оцінками коефіцієнту інтенсифікації, динаміка якого за диференційним та інтегральним принципом дозволяє визначати зміну результативності внесків праці і капіталу у виробничий результат внаслідок реалізації інноваційних заходів цільових комплексних програм інтенсифікації чинників виробництва;

механізм формування і реалізації цільових комплексних програм інтенсифікації чинників виробництва за рахунок вибору оптимального варіанта поєднання внесків окремих чинників виробництва у результати господарської діяльності підприємств, що дозволяє забезпечувати підвищення ефективності інноваційних рішень на промислових підприємствах.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення отриманих наукових результатів полягає в розробці рекомендацій з удосконалення інноваційного механізму інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства.

Одержані в дисертації висновки та рекомендації щодо використання практичного інструментарію здійснення інноваційних перетворень знайшли практичне застосування в діяльності ТОВ «Шахта «Рассвет-1» (довідка №05/34 від 17.01.2013 р.), ВП «Шахта «Трудівська» ДП ДВЕК» (довідка №02-011 від 19.02.2013 р.), ВП «Шахтоуправління Свердловське» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» (довідка №01-01-531 від 20.06.2013 р.). Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі Донецького національного університету МОН України при викладанні дисциплін «Економіка підприємства», «Організація виробництва» і «Економіка і організація інноваційної діяльності» (довідка №138/6.9.0-134 від 11.04.2013 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розробки теоретичних, практичних і методичних положень, рекомендацій із впровадження механізму інтенсифікації чинників виробництва в умовах інноваційних перетворень та комплексної модернізації промислових підприємств. Внесок автора у колективно опубліковані праці конкретизовано у списку публікацій. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, які отримані в результаті індивідуальних досліджень.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні результати дослідження доповідались та були схвалені на науково-практичних конференціях: 5 міжнародних: «Політологічні, соціологічні та психологічні виміри перехідного суспільства: як зробити реформи успішними» (м. Суми - 22-24 червня 2006 р.), «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва» (м. Харків - 14-15 грудня 2007 р.), «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк - грудень 2007 р.), «Vмdeckэ pokrok na pшelomu tysyachalety - 2012» (Praha - 27.05.-05.06. 2012 r.), «Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури» (м. Львів - 16-18 травня 2013 р.);

4 всеукраїнських: «Державна політика та стратегія реформування економіки України в XXI сторіччі» (м. Полтава - 27 березня 2007 р.), «Економіка та управління в умовах побудови інформаційного суспільства» (м. Одеса - 15-16 квітня 2010 р.), «Організаційно-економічні проблеми регіонального розвитку в сучасних умовах» (м. Сімферополь - 22 квітня 2010 р.), «Сучасні проблеми управління інвестиційною та інноваційною діяльністю» (м. Донецьк - 28-29 березня 2013 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 17 наукових праць, серед яких 8 - у фахових наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 3,33 д.а., з них особисто автору належить 3,03 д.а.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 251 сторінку комп'ютерного тексту, включаючи основний текст (на 189 сторінках), 35 таблиць (на 24 сторінках), 27 рисунків (на 19 сторінках), список використаних джерел із 218 найменувань (на 23 сторінках) та 10 додатків (на 38 сторінках).

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, задачі дослідження, визначено об'єкт і предмет, розкрито наукову новизну і практичне значення роботи, відображено апробацію одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методичні основи інтенсифікації чинників виробництва на інноваційній основі» досліджено теоретичні підходи і проведено оцінку сучасних умов інноваційного розвитку підприємства, обґрунтовано необхідність інтенсифікації чинників виробництва в умовах комплексної модернізації промислового підприємства, розроблено концептуальний підхід до забезпечення процесів інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства на інноваційній основі.

Системний аналіз тенденцій розвитку інноваційної діяльності підприємств України дозволив констатувати її незадовільний стан. Про це свідчать такі дані: питома вага підприємств, що впроваджують інновації, не перевищує 14 %, при цьому з кожним роком зменшується частка інноваційної продукції у загальних обсягах реалізованої продукції - з 7,0 % у 2002 р. до 3,3 % у 2012 р.

Вітчизняні інноваційні підприємства здебільшого створюються на базі вже існуючих суб'єктів господарювання без забезпечення відповідних умов для впровадження інновацій. Основними джерелами фінансування інноваційної діяльності є власні кошти підприємств, що в кризових умовах розвитку економіки країни є недостатніми для забезпечення необхідних масштабів інноваційних перетворень. Існуючі процеси активізації інноваційної діяльності в цілому не відповідають національному вектору модернізаційних змін. Більшістю експертів України стан інноваційної діяльності визначається як кризовий і такий, що не відповідає сучасному рівню інноваційних процесів у промислово розвинених країнах і потребам інноваційного розвитку вітчизняних підприємств.

На основі аналізу основних наукових підходів до визначення сутності інноваційного розвитку підприємства у роботі сформульовано авторське тлумачення цієї категорії як процесу структурно-функціональних позитивних змін на підприємстві, що відбуваються внаслідок придбання нових або перетворення наявних характеристик внеску праці і капіталу у виробничий результат, необхідний для забезпечення інтенсифікації чинників виробництва і підвищення конкурентоспроможності підприємства за умов ефективної взаємодії з навколишнім середовищем.

Нестабільність економічного середовища уповільнює процес переходу на інноваційний шлях розвитку підприємств та потребує розробки науково-методичних підходів до забезпечення інноваційного розвитку саме за рахунок інтенсифікації чинників виробництва. Інтенсифікація чинників виробництва передбачає забезпечення економії ресурсів на випуск одиниці продукції при збільшенні загальних результатів діяльності підприємства. У процесі інтенсифікації чинників виробництва запропоновано ключову роль надати формуванню їх збалансованої структури на основі впровадження інноваційних підходів до організації і управління виробництвом.

На основі аналізу економічної природи чинників виробництва доведено, що в умовах різних соціально-економічних формацій праця як виробничий ресурс отримує свою змістовну наповнюваність за умов збалансованого поєднання з капіталом.

У роботі отримали розвиток теоретичні аспекти економічної сутності понять «праця» і «капітал» як чинників інтенсифікації виробництва. Встановлено, що провідна роль у реалізації процесів інтенсифікації належить інноваційній складовій, яка забезпечує матеріалізацію накопичених людством знань у нову техніку і технології, що здійснюють позитивний вплив на зміну продуктивності праці та рівня капіталоємності виробництва.

Запропоновано концептуальний підхід до забезпечення процесів інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства на інноваційній основі, за рахунок впровадження механізму взаємодії основних виробничих і організаційних складових (рис. 1).

На відміну від традиційних методів управління інноваційним розвитком, що базуються на відокремленні технологічної ланки, обґрунтовано комплексний підхід з урахуванням діалектичної, аналітичної, сценарної і динамічної складових, на базі яких запропоновано методичний підхід до формування оптимальної стратегії інтенсифікації чинників виробництва у ході реалізації цільових комплексних програм впровадження інновацій у діяльність промислових підприємств. Такий підхід спирається на основні постулати теорії управління інноваціями, теорії розвитку систем, оптимізації чинників виробництва і теорію регулювання.

Запропонований концептуальний підхід передбачає розв'язання завдань за допомогою забезпечення комплексу умов інтенсифікації чинників виробництва, який потребує формування та реалізації цільових комплексних програм на основі визначення залежностей продуктивності праці від фондоозброєності і фондовіддачі, а також можливостей збільшення продуктивності праці на основі інновацій.

У другому розділі «Діагностика умов інтенсифікації чинників виробництва в умовах здійснення інноваційних перетворень» обґрунтовано умови розробки і реалізації цільової комплексної програми інтенсифікації чинників виробництва, уточнено діагностичний інструментарій проведення комплексного аналізу техніко-технологічних і організаційних умов діяльності підприємства, проведено структурно-ієрархічний аналіз умов визначення пріоритетних напрямів інтенсифікації чинників виробництва.

Рис. 1. Концептуальний підхід до забезпечення процесів інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства на інноваційній основі

На основі узагальнення наукових джерел і практичного досвіду встановлено, що вугільна промисловість є первинною ланкою виробничої діяльності і невід'ємною складовою всього промислового комплексу на сучасному етапі відтворювальних процесів.

Проте аналіз розвитку вугільної промисловості свідчить, що упродовж останніх років видобуток вугілля в Україні постійно зменшується: з 135,6 млн. т. у 1991 р. до 86 млн. т. у 2012 р.

Аналіз свідчить, що це зумовлено недостатністю капітальних вкладень, несвоєчасним введенням у дію нових очисних вибоїв, високим рівнем аварійності на гірничих механізмах і машинах, відсутністю довгострокової програми капітального будівництва, неукомплектованістю штату працівників і дефіцитом кваліфікованих кадрів для роботи на сучасному обладнанні.

Впровадження більш раціонального використання основних чинників виробництва на засадах інтенсифікації є однією з можливостей збільшення фактичних фінансово-економічних результатів діяльності вугільних підприємств. інноваційний вугільний інтенсифікація

Вирішення цих проблем потребує розробки і впровадження цільових комплексних програм інтенсифікації чинників виробництва на основі інноваційних перетворень, що формуються за результатами комплексного аналізу техніко-технологічних і організаційних умов діяльності підприємств.

Обґрунтованість такого підходу підтверджується ретроспективним аналізом вугільної промисловості і отриманими статистичними залежностями показників фондовіддачі, фондомісткості і фондоозброєності, які використовуються для укрупнених передпланових розрахунків основних техніко-економічних показників діяльності підприємства при формуванні цільових комплексних програм інтенсифікації чинників виробництва.

Для забезпечення більш високої точності передпланових розрахунків розроблено статистичну модель оцінки прогнозу впливу фондовіддачі, фондомісткості та фондоозброєності на продуктивність праці робітника з видобутку.

У модель включено основні показники розвитку вугільного підприємства, аналіз яких в єдиній системі розрахунків дозволяє встановити взаємний вплив рівня використання живої і матеріалізованої праці на результати виробництва і визначити їх зв'язок з основними показниками прогнозу - продуктивністю праці та рівнем видобутку.

За двома парними регресійними моделями отримано статистичні залежності, що визначають вплив факторних ознак - фондовіддачі (x₁), фондомісткості (x₂), фондоозброєності (x₃), - на результативну ознаку продуктивності праці робітника з видобутку (Y).

За результатами аналізу, збільшення фондовіддачі (x₁) на 1 % спричиняє збільшення продуктивності праці робітника з видобутку (Y) на 0,33 %.

Відповідно, якщо фондоозброєність (x₃) збільшиться на 1 %, то продуктивність праці робітника з видобутку (Y) збільшиться на 0,43 %. Враховуючи статистичну інформацію та отримані регресійні моделі I і II, зроблено прогнози динаміки показника продуктивності праці робітника з видобутку (Y) на три роки (табл. 1).

Таблиця 1

Статистична оцінка прогнозу впливу фондовіддачі,

фондомісткості та фондоозброєності на продуктивність праці робітника з видобутку

Модель I
Періоди	Прогноз на підставі багатофакторної регресійної моделі І	R - коефіцієнт детермінації	F - критерій Фішера	t1 - критерій Стьюдента	t2 - критерій Стьюдента
2013 р.	103,387818	0,986	232,6	7,72	14,409
2014 р.	109,07627	Коефіцієнт еластичності (x1)	Коефіцієнт еластичності (x3)	Стандартний коефіцієнт (x1)	Стандартний коефіцієнт (x3)
2015 р.	114,764722	0,387562777	0,436498553	0,396675853	0,740199912
Модель II
	Прогноз на підставі багатофакторної регресійної моделі ІІ	R - коефіцієнт детермінації	F - критерій Фішера	t1 - критерій Стьюдента	t2 - критерій Стьюдента
2013 р.	101,640311	0,99	335,45	-9,53	20,27
2014 р.	107,020088	Коефіцієнт еластичності (x2)	Коефіцієнт еластичності (x3)	Стандартний коефіцієнт (x2)	Стандартний коефіцієнт (x3)
2015 р.	112,399865	-0,17664133	0,477756648	-0,380961325	0,810164033

Потреба розробки системи заходів у межах запропонованого комплексно-цільового підходу привела до необхідності впорядкування напрямів впливу чинників виробництва на функціональні сфери діяльності промислових підприємств.

Для визначення пріоритетних напрямів інтенсифікації чинників виробництва обрано процедуру оцінки їх результатів за окремими складовими за допомогою метода аналізу ієрархій (МАІ).

На підставі аналізу діяльності вугільних підприємств сформовано сукупність заходів, які з різним ступенем інтенсивності впливають на значення показників використання чинників виробництва: підвищення ефективності функціонування організаційних структур управління (1), формування чіткої інтегрованої системи фінансово-інвестиційного планування (2), оновлення основних фондів вугільних підприємств (3), підвищення ефективності та рівня механізації гірничих робіт (4), автоматизація процесів управління персоналом та оптимізація кількості технічного персоналу (5), підвищення рівня безпеки праці (6), зниження аварійності на основі автоматизації виробничих процесів (7). Пропозиції обґрунтовано оцінками пріоритетності впровадження заходів, які отримано на основі структурно-ієрархічного аналізу, що дозволило впорядкувати економічний, інноваційний та соціальний напрями інтенсифікації чинників виробництва за рівнем пріоритетності їх реалізації (табл. 2).

Таблиця 2

Оцінка пріоритетності напрямів інтенсифікації чинників виробництва

Напрями інтенсифікації	(1)	(2)	(3)	(4)	(5)	(6)	(7)	Узагальнені або глобальні пріоритети
	0,179	0,105	0,222	0,241	0,065	0,056	0,133
Економічний	0,263	0,547	0,263	0,618	0,387	0,196	0,122	0,364
Інноваційний	0,547	0,263	0,190	0,086	0,169	0,493	0,320	0,269
Соціальний	0,190	0,190	0,547	0,297	0,443	0,311	0,558	0,367

Аналіз кількісних оцінок результативності напрямів інтенсифікації чинників виробництва засвідчив майже однаковий рівень пріоритетності реалізації економічного і соціального напрямів (відмінність коефіцієнтів становить 0,003), що передбачає поєднання соціальних і економічних заходів у цільових комплексних програм інтенсифікації чинників виробництва.

Крім того, потребують впровадження заходи у межах інноваційного напряму, за рахунок якого забезпечується зменшення виробничих витрат, а тим самим і собівартість видобутку 1 тонни вугілля.

У третьому розділі «Розробка інноваційного механізму інтенсифікації чинників виробництва на базі вугільних підприємств» синтезовано ключові параметри чинників виробництва за ступенем інтенсивності їх впливу на інноваційні процеси з використанням процедур кластеризації, розроблено і реалізовано сценарно-імітаційну модель, що дозволяє оцінювати зміну рівня інтенсивності використання чинників виробництва в умовах впровадження інновацій, запропоновано інноваційний механізм реалізації цільової комплексної програми інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства.

Для визначення ступеня збалансованості внеску чинників виробництва у результати господарської діяльності підприємства з метою виокремлення передумов інтенсифікації чинників виробництва проведено покрокову процедуру кластерізації вугільних підприємств та у динаміці визначено можливості інтенсифікації чинників виробництва.

Сформовано чотири кластери вугільних підприємств:

кластер А - недостатні умови для інтенсифікації праці і капіталу;

кластер B - достатні умови для інтенсифікації праці і недостатні для капіталу;

кластер С - недостатні умови для інтенсифікації праці і достатні для капіталу;

кластер D - достатні умови для інтенсифікації обох чинників (табл. 3).

У дисертаційній роботі результати кластерізації покладено в основу розробки рекомендацій щодо формування пріоритетності реалізації заходів цільової комплексної програми інтенсифікації чинників виробництва.

Таблиця 3

Результати кластерного аналізу вугільних підприємств за оцінками можливостей інтенсифікації чинників «праця» і «капітал»

№ з/п	Назва підприємства	За можливістю інтенсифікації чинника «праця»	За можливістю інтенсифікації чинника «капітал»
1	2	3	4
		2000 рік	2012 рік	2000 рік	2012 рік
1	ВП «Шахта «Должанська-Капітальна» ТОВ «ДТЕК «Свердловантрацит» (негативна динаміка)	кластер «С»	кластер «А»	кластер «С»	кластер «А»
2	ВП «Шахта «Червоний партизан» ТОВ «ДТЕК «Свердловантрацит» (позитивний перехід, значний резерв чинника «капітал»)	кластер «В»	кластер «С»	кластер «В»	кластер «D»
3	ВП «Шахта «Комсомольська» ДП «Антрацит» (є можливості інтенсифікації чинника «праця»)	кластер «А»	кластер «В»	кластер «А»	кластер «А»
4	ВП «Шахта ім. М.В. Фрунзе ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит» (негативна динаміка)	кластер «В»	кластер «А»	кластер «В»	кластер «А»
5	Ш/у «Луганське» ДП «Луганськвугілля» (позитивний перехід, проте треба активізувати чинник «капітал»)	кластер «А»	кластер «С»	кластер «А»	кластер «С»
6	ВП «Шахта ім. В.В. Вахрушева ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит» (стійка позиція диспропорцій внеску праці і капіталу)	кластер «В»	кластер «В»	кластер «С»	кластер «В»
7	ПАТ «ДТЕК Шахта «Комсомолець Донбасу» (зниження інтенсифікації чинника «праця» у динаміці)	кластер «В»	кластер «С»	кластер «В»	кластер «С»

Визначення передумов і оцінка можливостей інтенсифікації чинників виробництва здійснені за допомогою апарату економіко-математичного моделювання (для отримання можливих меж інтенсифікації на базі векторних оцінок), дотримання яких дозволяє підприємству досягти більш раціонального використання праці і капіталу.

Основним критерієм керованості процесів інтенсифікації чинників виробництва, що дозволяє здійснювати моніторинг доцільності застосування певних заходів цільової комплексної програми інтенсифікації чинників виробництва, є коефіцієнт інтенсифікації. Він характеризує відносне нормоване значення зростання (зменшення) загального виробничого результату при зміні внеску чинника виробництва (праці чи капіталу) на 1 %. Динаміка процесів інтенсифікації чинників виробництва відтворена показником періоду розгортання заходів цільової комплексної програми інтенсифікації чинників виробництва, мінімальне значення якого вказує на доцільність їх впровадження. Основні припущення та гіпотези моделювання зводяться до наступного: всі параметри роботи вугільного підприємства до впровадження комплексної інноваційної програми інтенсифікації чинників виробництва (далі по тексту «до інтенсифікації») зведені до одиниці (рис. 2).

Шляхом моделювання напрямів інтенсифікації чинників виробництва обґрунтовано пріоритетність заходів цільової комплексної програми, спрямованих на зміну стану виробничо-господарських процесів за окремими функціональними сферами: заходи першої групи, що спрямовані на підвищення ефективності організації і управління очисними роботами; заходи другої групи щодо вдосконалення виробничо-технологічної бази гірничопідготовчих робіт і підтримки гірничих виробок; заходи третьої групи щодо оновлення і модернізації шахтного устаткування; заходи четвертої групи стосуються підвищення безпеки гірничих робіт, зниження і усунення аварійності на основі впровадження автоматизованих та інноваційних технологій у цій сфері; заходи п'ятої групи відносяться строго до сфери впровадження більш досконалих системно-інтегрованих форм координації систем управління за рахунок підвищення мотиваційної, комунікаційної та організаційної складових праці та підвищення трудової дисципліни.

Рис. 2. Функціональні сфери моделювання в завданнях формування і вибору вектору інтенсифікації чинників виробництва

Застосування розробленої моделі підвищує керованість процесами технологічного розвитку вугледобувного підприємства, а також забезпечує точність прогнозування параметрів його функціонування в умовах впровадження цільових комплексних програм.

Комплексне дослідження функціональних сфер і умов здійснення інноваційних перетворень, покладених в основу цільової комплексної програми інтенсифікації чинників виробництва, дозволяє стверджувати, що зв'язок і взаємозумовленість інноваційних та інтенсифікаційних процесів полягають у їх накладенні один на одного - з деяким випередженням у часі циклів інтенсифікації з метою збільшення тривалості стадії активного використання інновацій комплексної програми. Результати інтенсифікації виробництва і відповідність вимогам цільової комплексної програми (термінами і показниками) проявляються у зростанні ефективності використання ресурсів і досягненні більш вигідної стратегічної позиції підприємства на ринку. Тому результат інтенсифікації має визначатися на основі показників, що відображають позитивну динаміку використання праці і капіталу, що відповідає завданням реалізації інноваційної стратегії і підвищення конкурентоспроможності підприємства на ринку.

Згідно із загальноприйнятими вимогами виділення структурних складових механізму управління процесами і явищами в економічних об'єктах, запропоновано наступні основні блоки інноваційного механізму інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства в умовах реалізації цільових комплексних програм (рис. 3).

Стратегічний рівень механізму інтенсифікації чинників виробництва, завдання якого спрямовані на активізацію інноваційних процесів промислових підприємств, передбачає постановку цілей та формування відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення. Аналітичний рівень охоплює завдання з формування об'єктних орієнтирів інтенсифікації, які рекомендовано здійснювати відповідно до економічного, інноваційного та соціального напрямів інтенсифікації чинників виробництва.



Рис. 3. Механізм інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства в умовах реалізації інноваційних заходів цільових комплексних програм

На основі структурно-ієрархічного підходу впорядковано інноваційні заходи щодо основних функціональних сфер діяльності підприємства: очисних робіт, підготовчих робіт, управління безпекою та визначення витрат за кожним заходом, рівень яких відповідає окремим критеріям інтенсифікації, граничні значення яких не дозволяють знизити існуючий рівень внеску чинників виробництва.

У відповідності до запропонованого підходу було побудовано вектор інтенсифікації чинників виробництва, за яким встановлено пріоритетність основних заходів цільової комплексної програми інтенсифікації чинників виробництва ПАТ «ДТЕК Шахта «Комсомолець Донбасу». Ця програма спрямована на використання резервів інтенсифікації праці і капіталу, що визначаються можливостями збільшення їх внеску, обумовленими довжиною вектору і знаходженням у відповідному кластері С. Так, отримане значення коефіцієнта інтенсифікації для заходів, що спрямовані на підвищення ефективності управління очисними роботами, та незначне відставання періоду розгортання цього заходу від періоду окупності дозволили визначити перший рівень пріоритетності та обов'язкове включення його до цільової комплексної програми. Наступні заходи було упорядковано наступним чином: впровадження автоматизованих системно-інтегрованих форм координації управління, оновлення і модернізація шахтного устаткування, підвищення безпеки гірничих робіт і усунення аварійності, вдосконалення виробничо-технологічної бази гірничопідготовчих робіт і підтримки гірничих виробок. Реалізацію комплексу аналогічних заходів було здійснено в умовах ТОВ «Шахта «Рассвет-1», що забезпечило отримання підприємством економічного ефекту у розмірі 205 тис. грн.

Запропонований механізм інтенсифікації чинників виробництва дозволяє підвищити ефективність роботи промислових підприємств шляхом забезпечення збалансованого вкладу чинників виробництва в процеси інноваційних перетворень, що відповідають сучасним завданням інноваційного розвитку та фактичному рівню виробничих можливостей підприємств.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і практичне розв'язання актуального науково-прикладного завдання щодо впровадження інноваційного механізму інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства. Результати проведеного дослідження дозволили сформулювати такі висновки.

1. На основі узагальнення теоретичних підходів визначено сутність інноваційного розвитку підприємства як процесу структурно-функціональних позитивних змін, що пов'язані з перетворенням наявних характеристик внеску праці і капіталу у виробничий результат, який забезпечує інтенсифікацію чинників виробництва і підвищує рівень конкурентоспроможності промислового підприємства. Це надає можливість розглядати процес управління інноваційним розвитком підприємства у двох площинах - за основними складовими інноваційних перетворень (цільовою, структурною, ресурсною, організаційно-управлінською і техніко-економічною) та ієрархічними рівнями (інноваційним, соціальним і економічним).

2. На основі аналізу економічної природи чинників виробництва отримано розвиток теоретичних аспектів економічної сутності понять «праця» і «капітал» як чинників інтенсифікації виробництва. Доведено, що провідна роль у реалізації процесів інтенсифікації належить інноваційній складовій, завдяки якій система знань матеріалізується в інноваційній праці і через неї безпосередньо впливає на зміну рівня капіталоємності виробництва, забезпечуючи інтенсифікацію його чинників. Це дозволяє встановити зв'язок основних елементів механізму інтенсифікації - «інноваційний розвиток», «інтенсифікація чинників виробництва», «зростання загального рівня прибутковості».

3. Розроблено концептуальний підхід до забезпечення процесів інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства на інноваційній основі з урахуванням постулатів теорії управління інноваціями, теорії розвитку систем, оптимізації чинників виробництва і теорії регулювання. На базі основних теоретичних підходів - діалектичного, аналітичного, сценарного і динамічного, - визначено методи формування стратегії інтенсифікації чинників виробництва, обґрунтовано умови її застосування і можливості впровадження цільових комплексних програм інтенсифікації чинників виробництва як ключових елементів управління на етапах розвитку та впровадження інновацій у діяльність підприємств вугільної промисловості.

4. Проаналізовано умови і можливості реалізації комплексної програми інтенсифікації чинників виробництва, яка сформована на основі програмно-цільового підходу і передбачає гнучку структуру основних елементів, за якими стає можливим досягненням основної мети - визначення оптимального варіанту зміни кількісної і якісної складових праці і капіталу. За рахунок формування більш ефективних параметрів фінансування техніко-технологічних та організаційних заходів забезпечується збалансоване зростання продуктивності, професіоналізму та безпеки праці при існуючому рівні фінансування.

5. Доведено, що підприємства вугільної промисловості як невід'ємні складові національного промислового комплексу на сучасному етапі відтворювальних процесів потребують постійного техніко-технологічного оновлення за умов збереження високого соціального рівня мотивації і безпечності праці. Для цього в роботі запропоновано діагностичний інструментарій проведення комплексного аналізу техніко-технологічних і організаційних умов діяльності підприємства, що забезпечує дієвість механізму інтенсифікації чинників виробництва на інноваційній основі.

6. З метою обґрунтування пріоритетних напрямів інтенсифікації чинників виробництва отримано узагальнені оцінки глобальних пріоритетів інтенсифікації чинників виробництва, які дозволяють визначати основні сфери впровадження інтенсифікаційних заходів у межах економічного, інноваційного та соціального напрямів. Доведено доцільність використання структурно-ієрархічного аналізу для здійснення вибору пріоритетів, що дозволяє обґрунтувати основні заходи та механізм впровадження цільової комплексної програми інтенсифікації чинників виробництва.

7. У якості аналітичного підґрунтя структурної оцінки впливу інновацій на зміну умов інтенсифікації чинників виробництва запропоновано процедуру кластеризації вугільних підприємств за оцінкою можливостей інтенсифікації чинників «праця» і «капітал». Для визначених кластерів у роботі обґрунтовано специфіку здійснення інноваційних перетворень, а також встановлено взаємозв'язок зміни рівня інтенсифікаційних можливостей окремих чинників у динаміці, яка відтворена за допомогою вектору інтенсифікації для відповідного кластеру. Представлена процедура є основою синтезу ключових параметрів інтенсифікації чинників виробництва та виступає підготовчим етапом до формування рішень з оцінки можливостей здійснення інноваційних перетворень.

8. Ключовим елементом розробки рекомендацій щодо визначення вектору інтенсифікації прийнято модельне значення результативності внеску виробничих чинників у загальний результат діяльності підприємства як зміни рівня інтенсифікації за диференційним та інтегральним принципами. Розрахунок величини вектору інтенсифікації для сформованих кластерів підприємств на основі запропонованої сценарно-імітаційної моделі дозволяє оцінити результативність інтенсифікації чинників виробництва в умовах реалізації заходів комплексної програми. Завдання моделювання зводиться до отримання числових результатів формування оптимальних векторів інтенсифікації чинників виробництва. Основним критерієм є обраний рівень результативності здійснення заходів комплексної програми інтенсифікації чинників виробництва, за яким найменші витрати ресурсів і часу дозволяють отримати максимально можливу інтенсивність внеску праці і капіталу у збільшення результатів діяльності вугільного підприємства - обсяг видобутку вугілля.

9. На основі концептуального підходу до забезпечення процесів інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства на інноваційній основі запропоновано механізм інтенсифікації чинників виробництва, впровадження якого дозволяє отримати позитивну динаміку внеску праці і капіталу у загальний результат, забезпечує зростання можливостей відповідної реалізації інноваційної стратегії і збереження стійкої конкурентоспроможної позиції підприємства на ринку. Циклічність виконання операцій у механізмі забезпечує безперервність процесу інтенсифікації виробництва і відповідність вимогам цільової комплексної програми інтенсифікації чинників виробництва (термінами і показниками).

Список опублікованих наукових праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Давлианидзе Я.С. Об актуальных проблемах развития науки и техники в угольной отрасли Украины / Э.С. Саратикянц, Я.С. Давлианидзе // Економіка промисловості. - 2006. - №3(34). - С. 71-77. Особистий внесок: визначено необхідність інтенсифікації чинників виробництва в умовах комплексної модернізації промислових підприємств.

2. Давлианидзе Я.С. Воздействие основных факторов производства на конечные результаты угольного предприятия / Э.С. Саратикянц, Я.С. Давлианидзе // Прометей. - 2007. - №1(22). - С. 139-144. Особистий внесок: уточнено діагностичний інструментарій проведення комплексного аналізу техніко-технологічних і організаційних умов діяльності підприємства.

3. Давлианидзе Я.С. Повышение технического уровня добычи угля - главное условие формирования инновационной модели труда / Э.С. Саратикянц, Я.С. Давлианидзе // Економіка промисловості. - 2007. - №4(39). - С. 90-96.

Особистий внесок: доведено та обґрунтовано багатоваріантність впливу чинників виробництва на зміну трудомісткості і капіталомісткості робіт, а також виявлено чинники зміни продуктивності праці, що негативно впливають на динаміку діяльності вугільних підприємств.

4. Давлианидзе Я.С. Разработка и реализация целевой комплексной программы угледобывающего предприятия / Я.С. Давлианидзе // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 250: В 9 т. - Т.IV - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - С. 1027-1033.

5. Давлианидзе Я.С. Труд как основа развития общества и важнейший фактор производства / Я.С. Давлианидзе // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Вип. 256: В 10 т. - Т.I - Дніпро.: ДНУ, 2009. - С. 82-87.

6. Давлианидзе Я.С. Развитие инновационной деятельности как условие интенсификации факторов производства / В.В. Краснова, Я.С. Давлианидзе // Бізнес-навігатор. - 2012. - №3 (29). - С. 12-18. Особистий внесок: досліджено теоретичні підходи і проведено оцінку сучасних умов інноваційного розвитку підприємств.

7. Давлианидзе Я.С. Эволюция и современное состояние научных представлений об интенсификации факторов производства / Я.С. Давлианидзе // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. - Вип. 1 (6). - Т.2. - Полтава: ПДАА. - 2013. - С. 136-139.

8. Давлианидзе Я.С. Формирование приоритетов интенсификации факторов производства угольного предприятия на основе структурно-иерарх.анализа / Я.С. Давлианидзе // Ек-ка промисловості. - 2013. - №1-2(61-62). - С. 54-61.

Матеріали наукових конференцій

1. Давлианидзе Я.С. Некоторые проблемы угольной промышленности Донбасса / Я.С. Давлианидзе // Політологічні, соціологічні та психологічні виміри перехідного суспільства: як зробити реформи успішними: матер. третьої міжнар. наук. конф. (22-24 червня 2006 р., м. Суми) - Суми, 2006. - Том 2. - С. 32-35.

2. Давлианидзе Я.С. Повышение эффективности работы угледобывающих предприятий / Я.С. Давлианидзе // Державна політика та стратегія реформування економіки України в XXI сторіччі: матер. всеукр. наук.-практ. конф. (27 березня 2007 р., м. Полтава) - Полтава: ПДАА, 2007. - С. 78-80.

3. Давлианидзе Я.С. Влияние организационных факторов на производительность труда / Я.С. Давлианидзе // Проблеми та перспективи розвитку підприємництва: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 14-15 грудня 2007 р., м. Харків) - Харків: ХНАДУ, 2007. - Ч. 2. - С. 27-28.

4. Давлианидзе Я.С. Проблемы развития и использования инновационного труда в угольной промышленности Украины / Я.С. Давлианидзе // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання: праці восьмої міжнар. наук. конф. студентів та молодих учених (грудень 2007 р., м. Донецьк) - Донецьк: ДонНУ, 2007. - Ч. 5. - С. 49-51.

5. Давлианидзе Я.С. Процесс формирования и реализации комплексной программы / Я.С. Давлианидзе // Економіка та управління в умовах побудови інформаційного суспільства: матеріали II Всеукр.науково-практ. конфер.(15-16 квітня 2010 р., м. Одеса) - Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2010. - С. 30-32.

6. Давлианидзе Я.С. Методика разработки целевой программы и информационная наполняемость ее разделов / Я.С. Давлианидзе // Организационно-экономические проблемы регионального развития в современных условиях: материалы всеукраинской научно-практической конференции молодых ученых, аспирантов и студентов (22 квітня 2010 р., м. Сімферополь) - Симферополь: Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, 2010. - С. 73-75.

7. Давлианидзе Я.С. Концепция построения инновационного механизма интенсификации факторов производства промышленного предприятия / Я.С. Давлианидзе // Vмdeckэ pokrok na pшelomu tysyachalety - 2012: materiбly VIII mezinбrodnн vмdecko-praktickб konference. Dil 8. Ekonomickй vмdy, Praha, 27 kvмtna - 05 иervna 2012 r. - Praha: Publishing House «Education and Science» s.r.o. - S. 75-77.

8. Давліанідзе Я.С. Напрямки оптимізації інноваційних процесів інтенсифікації чинників виробництва / Я.С. Давліанідзе // Сучасні проблеми управління інвестиційною та інноваційною діяльністю: Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і молодих вчених (28-29 березня 2013 р., м. Донецьк) - Донецьк: ДонНТУ, 2013. - С. 240-242.

9. Давліанідзе Я.С. Перспективи інноваційного розвитку промисловості України / Я.С. Давліанідзе // Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури: II Міжнар. науково-практична конференція (16-18 травня 2013 р., м. Львів) - Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013. - С. 44-45.

Анотація

Інноваційний механізм інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства. Давліанідзе Я.С. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка і управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2014.

Дисертаційну роботу присвячено вирішенню актуальної науково-практичної задачі щодо формування інноваційного механізму інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства на основі збалансування їх структури для забезпечення ефективного використання ресурсної бази промислових підприємств.

Досліджено теоретичні підходи і проведено оцінку сучасних умов інноваційного розвитку підприємства, обґрунтовано необхідність інтенсифікації чинників виробництва в умовах комплексної модернізації промислового підприємства, розроблено концептуальний підхід до забезпечення процесів інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства на інноваційній основі.

На основі сформованої аналітичної бази обґрунтовано умови розробки і реалізації цільової комплексної програми інтенсифікації чинників виробництва, уточнено діагностичний інструментарій проведення комплексного аналізу техніко-технологічних і організаційних умов діяльності підприємства, проведено структурно-ієрархічний аналіз умов визначення пріоритетних напрямів інтенсифікації чинників виробництва.

У межах рекомендаційної частини роботи синтезовано ключові параметри чинників виробництва за ступенем інтенсивності їх впливу на інноваційні процеси з використанням процедур кластеризації, розроблено і реалізовано сценарно-імітаційну модель, що дозволяє оцінювати зміну рівня інтенсивності використання чинників виробництва в умовах впровадження інновацій, запропоновано інноваційний механізм реалізації цільової комплексної програми інтенсифікації чинників виробництва промислового підприємства.

Ключові слова: інноваційний розвиток, чинники виробництва, умови інтенсифікації, структурно-ієрархічний метод, цільова комплексна програма інтенсифікації чинників виробництва, коефіцієнт інтенсифікації.

Аннотация

Инновационный механизм интенсификации факторов производства промышленного предприятия. Давлианидзе Я.С. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - ГВУЗ «Донецкий национальный технический университет» Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2014.

...