Економічне оцінювання та планування витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Економічне оцінювання та планування витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств

Вацик Наталія Орестівна

Львів - 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка» Міністерства освіти і науки України.

Захист відбудеться « » ________ 2014 р. о __ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.03 у Національному університеті «Львівська політехніка» (79013, м. Львів, вул. Ст. Бандери, 12, IV н.к., ауд. 209-А).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» (79013, м. Львів, вул. Професорська, 1).

Автореферат розісланий «__» _______ 2014 р.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні умови розвитку ринкової економіки вимагають акцентування уваги на активному залученні суб'єктів господарювання до зовнішнього ринку за умови оптимізування витрат як одного із ключових об'єктів управління у системі менеджменту машинобудівних підприємств. Тому пріоритетним завданням є пошук та застосування дієвих інструментів ідентифікування та оцінювання витрат на експортну діяльність з метою стимулювання зовнішньоекономічних відносин, максимізації прибутку та одержання додаткових конкурентних переваг. Особливого значення у цьому контексті набуває ефективне планування експортної діяльності як передумови виконання усіх інших функцій управління.

Сучасні підходи до тлумачення сутності витрат на експортну діяльність та традиційні способи здійснення експортної діяльності не забезпечують досягнення цілей суб'єкта господарювання та можливостей розгляду експортних операцій у довгостроковому періоді. Глобалізація середовища значно розширює загальну мету та завдання планування витрат на експортну діяльність, які спрямовуються на ідентифікацію складу та оптимізацію величини таких витрат за підходом виокремлення стадій залучення вітчизняних суб'єктів господарювання до зовнішнього ринку і стабільного розвитку експортної діяльності в межах циклу такої діяльності, що є неможливим без розроблення відповідного інструментарію їх економічного оцінювання. Особливо актуальним сьогодні постає проблема не лише економічного оцінювання витрат на експортну діяльність, але й розроблення науково обґрунтованих засад їх планування з урахуванням стадії залучення до зовнішнього ринку в межах циклу експортної діяльності.

Сучасні наукові дослідження проблем планування діяльності підприємства, у тому числі зовнішньоекономічної, а також питань ідентифікації та економічного оцінювання витрат, у тому числі на експортну діяльність, активно проводяться у сфері менеджменту. У сфері планування вагомими є праці таких відомих вітчизняних та зарубіжних науковців, як П. Беаміша, Д. Болла, Дж. Бріклі, М.І. Бухалкова, Е. Інкпена, А. Катца, В. Маккулоха, К. Сміта, Ф. Розенцвейга, А.О. Босака, В.Ю. Горчакова, М.О. Данилюка, С.Я. Єлецьких, Е.Е. Ібрагімова, О.А. Кириченка, О.Є. Кузьміна, Л.С. Кутідзе, В.Р. Лещій, Л.Г. Ліпич, А.А. Мазаракі, О.Г. Мельник, В.П. Мікловди, Н.Ю. Подольчака, А.А. Садєкова, С.Я. Салиги, Г.М. Тарасюка, А.О. Фатенок-Ткачук, С.Є. Хрупович, Н.І. Чухрай, С.М. Шаповала. Найвідомішими науковцями, що проводять дослідження у сфері витрат є Ф. Гюнтер, Дж. Зіммерман, М. Мінор, А. Моррісон, Л.В. Базалієва, Ю.М. Великий, А.М. Вічевич, П.О. Гаврись, А.П. Гречан, М.Г. Грещак, Н.В. Гришко, І.Є. Давидович, Г.М. Захарчин, У.І. Когут, Р.О. Костирко, О.В. Максимець, В.М. Панасюк, Г.О. Партин, Й.М. Петрович, Л.В. Попович, В.В. Прохорова, Т.В. Склярук, Ю.С. Цал-Цалко, Л.Г. Цимбалюк, А.В. Череп, Л.І. Чернобай, А.І. Ясінська та ін.

Незважаючи на наявність значної кількості наукових праць, присвячених проблемам оцінювання та планування витрат, все ж залишається низка дискусійних питань щодо проблем економічного оцінювання та планування витрат на експортну діяльність у розрізі стадій залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку. Існують певні розбіжності у тлумаченні сутності витрат на експортну діяльність; визначенні їх складу та моменту виникнення залежно від підходу до ідентифікації таких витрат, способу виходу на зовнішній ринок і повноти циклу виготовлення експортної продукції, а також у формуванні процесів їх оцінювання та планування з урахуванням вищенаведених аспектів.

Потреба подальшого удосконалення теоретичних та прикладних засад економічного оцінювання та планування витрат на експортну діяльність зумовила актуальність дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота за тематичним спрямуванням відповідає науковим напрямам кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка»: «Проблеми корпоративного управління на підприємствах машинобудування та приладобудування» (номер державної реєстрації 0107U009521) при написанні Розділу 6 «Управління витратами на експортну діяльність машинобудівних та приладобудівних підприємств», підрозділів 6.1 «Закономірності та чинники формування витрат на експортну діяльність машинобудівних та приладобудівних підприємств» та 6.2 «Методичні положення з аналізування та економічного оцінювання витрат на експортну діяльність машинобудівних та приладобудівних підприємств». Автором розроблено матрицю оцінювання чинників формування витрат на експортну діяльність залежно від стадій залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку і запропоновано розширити типологію методів аналізування та оцінювання витрат на експортну діяльність за допомогою введення групи методів, що застосовуються залежно від стадій залучення до зовнішнього ринку (акт впровадження від 20.12.2012 р.); «Проблеми менеджменту і міжнародної економічної діяльності» (номер державної реєстрації 0108U004264) при написанні Розділу 12 «Теоретичні та прикладні засади економічного оцінювання та планування витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств», підрозділів 12.1 «Сутнісна характеристика та класифікація витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств», 12.2 «Сутність, види та методи планування витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств» та 12.3 «Процес економічного оцінювання витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств з урахуванням стадій залучення до експортного ринку», в межах якої автором запропоновано тлумачення категорії «витрати на експортну діяльність» залежно від участі суб'єкта господарювання у зовнішньоекономічній діяльності у комплексному та управлінському аспектах, удосконалено типологію витрат на експортну діяльність та розроблено процес економічного оцінювання витрат на експортну діяльність з урахуванням стадій залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку (акт впровадження від 11.12.2013 р.).

Наукові результати дисертаційної роботи використані під час розроблення держбюджетної науково-дослідної роботи Національного університету «Львівська політехніка» «Методологія та інструментарій процесійно-структурованого менеджменту» (номер державної реєстрації 0111U001215) на кафедрі менеджменту і міжнародного підприємництва у 2012 р. при написанні Розділу 2 «Побудова системи процесійно-структурованого менеджменту на засадах структурної декомпозиції», підрозділу 2.4. «Формування технології процесійно-структурованого менеджменту». Зокрема, автором в межах системи процесійно-структурованого менеджменту обґрунтовано реалізацію процесу управління витратами на експортну діяльність з урахуванням стадій залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку (акт впровадження від 15.11.2013 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних, методичних та прикладних засад економічного оцінювання та планування витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств з урахуванням стадій залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку.

Для досягнення мети у роботі поставлено такі завдання:

- уточнити сутність понять «витрати на експортну діяльність» та «стадії залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку», а також визначити сфери їх застосування;

- обґрунтувати склад витрат на експортну діяльність та момент виникнення таких витрат залежно від стадій залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку;

- удосконалити типологію витрат на експортну діяльність, а також розвинути змістове наповнення і типологію чинників формування витрат на експортну діяльність залежно від стадій залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку;

- розробити інструментарій аналізування та економічного оцінювання витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств за стадіями залучення до зовнішнього ринку;

- удосконалити технологію поточного планування витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств з урахуванням стадій залучення до зовнішнього ринку; експортний витрата господарювання машинобудівний

- удосконалити процес стратегічного планування витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств з урахуванням стадій залучення до зовнішнього ринку.

Об'єктом дослідження є процеси економічного оцінювання та планування витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні засади економічного оцінювання та планування витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств з урахуванням стадій залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань у дисертаційній роботі використовувались загальнонаукові та спеціальні методи наукового дослідження, а саме: аналіз, синтез, групування, порівняння та узагальнення - для уточнення понятійно-категоріального апарату під час виконання роботи (усі розділи дисертації), зокрема, для обґрунтування сутності понять «експортна діяльність», «витрати на експортну діяльність», «цикл експортної діяльності», «стадія залучення до зовнішнього ринку» (підр. 1.1), «планування витрат на експортну діяльність» (підр. 1.2), для формування та систематизації складу витрат на експортну діяльність з урахуванням фаз виробничого циклу (підр. 1.1), для удосконалення типологій витрат на експортну діяльність (підр. 1.1), планування витрат на експортну діяльність (підр. 1.2), чинників формування витрат на експортну діяльність (підр. 2.2), методів аналізування та економічного оцінювання витрат на експортну діяльність (підр. 3.1), для формування бази даних з урахуванням стадій залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку (підр. 3.2), для обґрунтування принципів планування (підр. 1.2), для ідентифікації чинників формування витрат на експортну діяльність залежно від стадій залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку (підр. 2.2); гіпотетичний метод - для формування гіпотези щодо зміни рівня та складу витрат на експортну діяльність з урахуванням стадій залучення до зовнішнього ринку (підр. 1.1); методи анкетування, експертних оцінок та емпіричного дослідження - під час розроблення анкети з метою ідентифікації основних характеристик та параметрів стадій залучення вітчизняних машинобудівних підприємств до зовнішнього ринку, складу витрат на експортну діяльність та чинників впливу на формування таких витрат (підр. 2.1), а також під час формування матриці оцінювання чинників формування витрат на експортну діяльність залежно від стадій залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку (підр. 2.2); методи динамічного, статистичного та порівняльного аналізу - для аналізування експортної діяльності вітчизняних машинобудівних підприємств (підр. 2.1); факторний аналіз (метод головних компонент) - для зменшення розмірності чинників формування витрат на експортну діяльність та виявлення їх ключових елементів на кожній стадії залучення до зовнішнього ринку в межах циклу експортної діяльності (підр. 3.2); дискримінантний аналіз - для ідентифікації стадії залучення до зовнішнього ринку та побудови класифікаційних функцій для прогнозування (підр. 3.2); кореляційно-регресійний аналіз - для визначення кореляційних залежностей ефективності експортної діяльності від ключових витрат такої діяльності (підр. 4.1); методи математичного та статистичного аналізу - для визначення параметрів основної статистики (підр. 4.1 та 4.2); метод стратегічного планування (SWOT-аналіз) - для визначення переваг та недоліків підходів до тлумачення сутності витрат; графічний - для наочного відображення результатів дослідження (усі розділи дисертації).

Теоретичною інформаційною основою дисертаційної роботи є наукова, інформаційно-довідкова, навчально-методична література вітчизняних та зарубіжних авторів, матеріали періодичних видань, статистичні звіти та огляди Державної служби статистики України, дані фінансової та управлінської звітності низки вітчизняних машинобудівних підприємств, їх внутрішні організаційно-розпорядчі документи, Інтернет-джерела, результати авторських досліджень, а також нормативно-правові акти органів державної влади та міжнародних організацій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні теоретичних положень та практичних рекомендацій з економічного оцінювання та планування витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств. Основні наукові результати, які відображають новизну роботи, полягають у такому:

вперше:

-розроблено інструментарій аналізування та економічного оцінювання витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств за стадіями залучення до зовнішнього ринку, який включає процес економічного оцінювання витрат, формування інтегральних показників оцінювання витрат на експортну діяльність на кожній із стадій та ідентифікування точки переходу з однієї стадії на іншу;

удосконалено:

- типологію витрат на експортну діяльність, що, на противагу існуючим, передбачає розмежування витрат на експортну діяльність за стадією залучення до зовнішнього ринку та є підґрунтям для визначення складу витрат на експортну діяльність на кожній із стадій, а також типологію чинників формування витрат на експортну діяльність з урахуванням стадій залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку, що визначає особливості оцінювання та взаємозв'язок впливу встановлених чинників на рівень та склад витрат на експортну діяльність на кожній із стадій;

- технологію поточного планування витрат на експортну діяльність, яка, на відміну від інших, відрізняється тим, що розглядає кожну стадію залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку як окремий елемент з метою реалізації стратегії експортної діяльності;

- процес стратегічного планування витрат на експортну діяльність, який, на відміну від існуючих, враховує цикл експортної діяльності машинобудівного підприємства і передбачає вибір стратегії відповідно до виявлення стратегічних можливостей;

набули подальшого розвитку:

- тлумачення поняття «витрати на експортну діяльність», яке окреслює можливості трактування таких витрат залежно від участі суб'єкта господарювання у зовнішньоекономічній діяльності у комплексному та управлінському аспектах з урахуванням стадій залучення до зовнішнього ринку, та тлумачення поняття «стадії залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку», вираженої у часових одиницях, яка описує певний етап розвитку експортної діяльності з притаманними їй якісними та кількісними ознаками, що змінюють напрям оптимізації залежно від стадії;

- перелік витрат на експортну діяльність з обґрунтуванням моменту виникнення таких витрат на підставі виявлення залежності стадії залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку та фаз виробничого циклу експортної продукції.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні теоретичних положень і прикладних рекомендацій з економічного оцінювання та планування витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств, які можуть застосовуватись під час комплексного оцінювання та планування системи менеджменту підприємства. У роботі розроблено заходи та рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності економічного оцінювання та планування витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств.

Результати дисертаційної роботи впроваджені у виробничо-господарську діяльність низки вітчизняних машинобудівних підприємств, зокрема: ЗАТ «Автонавантажувач» (довідка № 33/11 від 28.11.2011 р.), ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (довідка № 2661 від 22.10.2012 р.), СП ТзОВ «Сферос-Електрон» (довідка № 1641 від 10.06.2013 р.), ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» (довідка № 33-823 від 17.06.2013 р.), що засвідчує їхнє прикладне використання.

Теоретико-прикладні положення та результати дисертаційної роботи застосовуються у навчальному процесі Національного університету «Львівська політехніка» під час викладання дисциплін «Економіка міжнародної інвестиційно-інноваційної, туристичної та медіа-комунікаційної діяльності» (для студентів напряму підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка» усіх форм навчання) та «Менеджмент» (для студентів напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит» заочної форми навчання) (довідка про впровадження № 67-01-37 від 15.01.2014 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень дисертанта. Усі наукові результати, викладені в дисертації, одержані дисертантом самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, які становлять особистий внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та прикладні рекомендації дисертаційного дослідження розглянуто та схвалено на таких міжнародних науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури» (19-21 травня 2011 р.); ІХ Международная научно-практическая конференция «Современные информационные технологии в экономике и управлении предприятиями, программами и проектами» (Алушта, 12-18 сентября 2011 г.); Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми економіки та менеджменту (10-12 листопада 2011 р.); ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Пріоритети нової економіки знань в ХХІ сторіччі» (26-27 грудня 2011 р.); І Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Інтеграційні економіко-правові напрями розвитку України та країн близького зарубіжжя» (31 січня 2012 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Можливості та перспективи забезпечення стійкого економічного розвитку України: проблеми та шляхи вирішення» (17-18 лютого 2012 р); Х Міжнародна науково-практична конференція «Аналіз та прогнозування трансформаційних процесів в економіці сучасного світу: проблеми та перспективи» (6-7 квітня 2012 р.); ІV Міжнародна науково-практична відео-конференція «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми комерціалізації науково-технічних розробок» (23-24 травня 2012 р.); IX Міжнародна науково-практична конференція «Маркетинг та логістика» (8-10 листопада 2012 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Економіка і управління: досягнення та перспективи» (23-24 листопада 2012 р.); І Міжнародна науково-практична конференція «Розвиток національних економік в умовах глобальної нестабільності» (15-16 лютого 2013 р.); ІV Міжнародна науково-практична конференція «Стратегії розвитку економічних систем на мікро- та макрорівнях» (17-18 травня 2013 р.); І Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання економічних наук» (28-29 червня 2013 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми формування та реалізації конкурентної політики» (19-20 вересня 2013 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція студентів, аспірантів та молодих учених «Національна економіка в умовах глобалізації: тенденції, проблеми та перспективи» (26 листопада 2013 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 28 наукових праць, з яких 3 колективні монографії, 9 статей у фахових виданнях України, 1 стаття у наукових періодичних виданнях іноземних держав, 15 тез доповідей науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій 23,41 друкованих аркушів, з них особисто автору належить 14,29 друкованих аркушів.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 277 сторінок, у тому числі основний зміст дисертації представлено на 197 сторінках тексту. Робота містить 31 рисунок, 31 таблицю, список використаних джерел із 171 найменування, а також 46 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету та завдання, предмет та об'єкт, методологічну базу дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення розроблених теоретичних положень і прикладних рекомендацій з економічного оцінювання та планування витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств.

У першому розділі «Теоретичні засади економічного оцінювання та планування витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств» розкрито сутність витрат на експортну діяльність в управлінському та комплексному аспектах, розвинуто типологію витрат на експортну діяльність, розглянуто принципи, види та методи планування витрат на експортну діяльність, наведено характеристику і типологію методів аналізування та економічного оцінювання витрат на експортну діяльність.

Дослідження економічної та енциклопедичної літератури, а також нормативно-правових актів на предмет трактування поняття «експортна діяльність» свідчить про відсутність чіткої ідентифікації та необхідності уточнення даного тлумачення. На підставі розгляду поняття господарської діяльності, зовнішньоекономічної діяльності та експортних операцій нами уточнено поняття експортної діяльності як одного із видів господарської діяльності вітчизняних суб'єктів господарювання, що включає чотири фази виробничого циклу експортної продукції: передвиробничу, виробничу, реалізаційну та післяреалізаційного обслуговування і утилізації.

Огляд та аналізування вітчизняних і зарубіжних літературних джерел виявили наявність чотирьох підходів до тлумачення сутності витрат, а саме: 1) бухгалтерського, спрямованого на ідентифікацію витрат за документальним фактом їх здійснення; 2) податкового, що передбачає виокремлення тих видів витрат, які враховуватимуться чи не враховуватимуться при розрахунку величини прибутку для цілей оподаткування; 3) економічного, основною метою якого є раціональне споживання факторів виробництва та одержання відповідного прибутку; 4) міжнародного, згідно з яким витрати визнаються залежно від виду умов поставки.

Ґрунтовне дослідження переваг та недоліків кожного з перелічених вище підходів дало змогу обґрунтувати трактування витрат на експортну діяльність у комплексному та управлінському аспектах. У комплексному аспекті - це сукупність витрат вітчизняних суб'єктів господарювання у грошовому вираженні: витрат періоду на НДДКР, розробку та виробництво нової продукції, що підлягатиме експортуванню, витрат на адаптацію або модифікацію уже існуючої продукції підприємства відповідно до вимог реальних чи потенційних споживачів зовнішнього ринку, витрат на реалізацію та післяреалізаційне обслуговування експортної продукції і її утилізацію залежно від виробничого циклу суб'єкта господарювання та за умови врахування міжнародних правил здійснення експорту. В управлінському аспекті витрати на експортну діяльність формуються з врахуванням стадій залучення до зовнішнього ринку та міжнародних правил INCOTERMS.

Опираючись на теорію життєвого циклу, нами запропоновано розглядати цикл експортної діяльності суб'єкта господарювання як сукупність стадій залучення до зовнішнього ринку, які характеризують розвиток такої діяльності, що полягає у зміні усіх стадій як у послідовному, так і у невизначеному порядку, починаючи від виходу на зовнішній ринок до припинення експортної діяльності чи відродження такої діяльності на нових засадах.

Стадії залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку за авторським підходом включають: початкове залучення до зовнішнього ринку, нарощення експортної діяльності підприємства, сформованість експортної діяльності підприємства та скорочення експортної діяльності підприємства, і в межах циклу експортної діяльності описують певні етапи розвитку такої діяльності та визначають склад і динаміку економічних показників, у тому числі витрат на експортну діяльність. Означені стадії розглядаються нами як інструмент дослідження витрат на експортну діяльність підприємства.

Важливим аспектом економічного оцінювання та планування витрат на експортну діяльність є ретельно сформована їх типологія. У результаті аналізування та систематизування літературних джерел і власних досліджень запропоновано доповнити існуючу типологію витрат на експортну діяльність двома новими типологічними ознаками: 1) за стадією залучення до зовнішнього ринку, що включає сукупність витрат суб'єкта господарювання на експортну діяльність, величина і склад яких залежить від певної стадії; 2) залежно від фаз виробництва суб'єкта господарювання, що включає витрати за повним та/або частковим циклами. Витрати на експортну діяльність за повним виробничим циклом включають витрати від розробки ідеї експортного товару до його виготовлення, реалізації, експлуатації, післяпродажного обслуговування та утилізації. Натомість, витрати на експортну діяльність за частковим виробничим циклом включають частину витрат відповідно до фаз повного виробничого циклу, які фактично реалізуються.

Ідентифікування стадій залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку та фаз виробничого циклу дало змогу встановити відповідні до них групи витрат на експортну діяльність та складові таких витрат (табл.1).

На стадії початкового залучення до зовнішнього ринку виникають лише деякі статті витрат на експортну діяльність, проте це не вказує на їх мінімальний рівень, оскільки дані витрати є найвищими порівняно з розміром одержуваного прибутку. На наступних двох стадіях, незважаючи на зростання кількості позицій витрат на експортну діяльність, їх розмір поступово знижується за рахунок збільшення величини прибутку та досягнення ефекту масштабу. Стадія скорочення експортної діяльності підприємства характеризується суттєвим зростанням витрат на експортну діяльність.

Таблиця 1

Матриця виникнення витрат на експортну діяльність залежно від стадій залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку з урахуванням фаз виробничого циклу*

* розроблено автором

Умовні позначення: «Х» - витрати на експортну діяльність на певній стадії залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку у межах відповідної фази виробничого циклу.

Витрати на експортну діяльність є одним із основних об'єктів процесу планування, що, насамперед, базується на виокремленні видів, принципів та методів планування даних витрат. Результати аналізування основоположних засад сприяли виокремленню загальних та специфічних принципів планування витрат на експортну діяльність, серед яких нами запропоновано виокремити принципи послідовного планування з урахуванням циклу експортної діяльності та пріоритетності об'єктів планування залежно від стадії залучення до зовнішнього ринку.

У процесі планування відбувається ідентифікування та оцінювання витрат на експортну діяльність, що, насамперед, передбачає огляд сукупності методів аналізування та економічного оцінювання витрат на експортну діяльність і формування їх типології із виокремленням групи методів, що застосовуватимуться залежно від стадій залучення до зовнішнього ринку.

У другому розділі «Аналізування витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств» проаналізовано результати експортної діяльності вітчизняних підприємств, розглянуто закономірності та чинники формування витрат на експортну діяльність з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду.

Подальші дослідження щодо удосконалення науково-методичних підходів до економічного оцінювання та планування витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств можливо здійснювати лише після ґрунтовного аналізування сучасних тенденцій у цій сфері. Важливо оцінити не лише динаміку витрат на експортну діяльність з урахуванням стадій залучення вітчизняних машинобудівних підприємств до зовнішнього ринку, але і тенденції розвитку машинобудівної галузі. Слід зазначити, що світова економічна криза 2008-2009 рр. негативно позначилась на результатах фінансово-економічної діяльності підприємств машинобудівного комплексу України. Проте виконаний аналіз статистичних даних вказує на часткове відновлення темпів розвитку машинобудівної галузі протягом 2010-2012 рр. Одним із найважливіших показників діяльності вітчизняних машинобудівних підприємств є операційні витрати з реалізованої продукції (табл. 2).

Таблиця 2

Операційні витрати з реалізованої продукції машинобудівних підприємств з урахуванням витрат на експортну діяльність за період 2005-2012 рр.*

* складено на підставі офіційної інформації Державного комітету статистики України

У процесі дослідження структури операційних витрат з реалізованої продукції було виявлено, що витрати на експортну діяльність не належать до окремої групи, а відображаються у складі операційних витрат з реалізованої продукції. Це відповідно ускладнює процедуру ідентифікації складу та обліку таких витрат, а також призводить до труднощів щодо визначення доцільності та ефективності проведення експортної діяльності вітчизняними суб'єктами господарювання.

Аналізування практичних аспектів формування витрат на експортну діяльність, здійснене на прикладі ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів»; ВАТ «Дрогобицький долотний завод»; ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»; ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»; СП ТзОВ «Сферос-Електрон»; ПАТ «Іванофранківський завод «Промприлад»; ПАТ «Львівський інструментальний завод», дало змогу виявити, що більшість досліджуваних машинобудівних підприємств характеризуються наявністю повного виробничого циклу виготовлення продукції, що відповідно впливає на склад витрат на експортну діяльність. Також встановлено, що досліджуваним суб'єктам господарювання притаманний певний цикл експортної діяльності, який відрізняється сукупністю стадій залучення до зовнішнього ринку, послідовністю переходу на кожну наступну стадію та їх часовою тривалістю.

Аналізування експортної діяльності вітчизняних машинобудівних підприємств сприяло визначенню основних закономірностей та чинників формування витрат на експортну діяльність за вітчизняним та зарубіжним підходами. Серед основних слід виокремити чинники внутрішнього (цілі експортної діяльності, спосіб входу, структура, організаційні чинники, завдання/маркетингова стратегія, рівень контролю за експортними операціями, технологія, виробничі чинники, працівники, менеджерські якості, ресурси/забезпеченість ресурсами) та зовнішнього (споживачі, постачальники, конкуренти, державні органи влади та законодавчі акти, інфраструктура, міжнародні події, науково-технічний прогрес, соціально-культурні обставини, особливості міжнародних відносин) середовищ. До особливостей визначення чинників формування витрат на експортну діяльність слід віднести зміну вектора їх впливу залежно від стадії залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку, а також можливість виявлення взаємозв'язків між визначеними чинниками та складом витрат на експортну діяльність.

У третьому розділі «Економічне оцінювання витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств з урахуванням стадій залучення до зовнішнього ринку» сформовано модель аналізування та економічного оцінювання витрат на експортну діяльність підприємств, а також розроблено інструментарій аналізування та економічного оцінювання витрат на експортну діяльність підприємств з урахуванням стадій залучення до зовнішнього ринку.

Формування моделі аналізування та економічного оцінювання витрат на експортну діяльність базується на ключових методах з урахуванням фаз виробничого циклу, передбачає розроблення процесу аналізування та економічного оцінювання таких витрат та виявлення основних співвідношень між показниками експортної діяльності на кожній із стадій залучення до зовнішнього ринку (рис.1).

Рис. 1. Основні співвідношення середніх витрат на експортну діяльність, граничних витрат на експортну діяльність та обсягу виробництва і реалізації експортної продукції з урахуванням стадій залучення до зовнішнього ринку*

* розроблено автором

Умовні позначення:

Вexp 1,2,3,4 - середні витрати на експортну діяльність на кожній із чотирьох запропонованих стадій залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку; Вгр 1,2,3,4 - граничні витрати на експортну діяльність на кожній із чотирьох запропонованих стадій залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку; Q 1,2,3,4 - обсяг експортних операцій на кожній із чотирьох запропонованих стадій залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку.

Процес аналізування та економічного оцінювання витрат на експортну діяльність полягає у побудові комплексного методу з урахуванням стадій залучення до зовнішнього ринку та концепції граничних витрат. До основних переваг комплексного методу аналізування та економічного оцінювання витрат на експортну діяльність можна віднести: побудову графіка темпів приросту витрат на експортну діяльність для визначення тривалості кожної із чотирьох запропонованих стадій залучення до зовнішнього ринку; визначення моменту переходу суб'єкта господарювання на наступну стадію залучення до зовнішнього ринку шляхом встановлення рівня витрат на експортну діяльність на кожній із стадій та їх відповідності допустимим межам; розрахунок показника рівня ефективності експортної діяльності на кожній із стадій залучення до зовнішнього ринку.

Формування моделі аналізування та економічного оцінювання витрат на експортну діяльність з урахуванням стадій залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку є підґрунтям для розроблення інструментарію аналізування та економічного оцінювання таких витрат. Запропонований інструментарій включає процес економічного оцінювання витрат на експортну діяльність (рис. 2), який охоплює сукупність послідовних взаємопов'язаних етапів, і забезпечує виявлення взаємозв'язків між витратами на експортну діяльність, чинниками їх формування та стадіями залучення до зовнішнього ринку з метою визначення рівня ефективності таких витрат в межах циклу експортної діяльності конкретних суб'єктів господарювання.

І етап полягає у формуванні бази даних з використанням програмного забезпечення MS Access з метою розміщення необхідної інформації суб'єкта господарювання за заздалегідь розробленими таблицями щодо величини та складу витрат на експортну діяльність, чинників формування таких витрат з урахуванням стадій залучення до зовнішнього ринку.

Рис. 2. Процес економічного оцінювання витрат на експортну діяльність за кожною стадією залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку*

* розроблено автором

ІІ етап передбачає ідентифікацію та оцінювання рівня впливу чинників внутрішнього та зовнішнього середовищ на формування витрат на експортну діяльність на кожній стадії залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку в межах циклу експортної діяльності.

IІІ етап полягає у застосуванні факторного аналізу (методу головних компонент) з використанням програмного забезпечення Statistica. Застосування даного методу для цілей економічного оцінювання витрат на експортну діяльність дає змогу зменшити кількість чинників впливу на формування витрат на експортну діяльність, виокремити ключові чинники на кожній стадії залучення до зовнішнього ринку в межах циклу експортної діяльності, а також сформувати висновки щодо складу витрат, які слід розглядати як ключові на кожній стадії залучення до зовнішнього ринку.

ІV етап передбачає формування матриці взаємозв'язку між чинниками формування витрат на експортну діяльність та складом таких витрат з урахуванням стадій залучення до зовнішнього ринку.

V етапом розробленого процесу є визначення інтегрального показника витрат на експортну діяльність на кожній стадії залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку в межах циклу експортної діяльності як сукупності ключових витрат. Ключові витрати визначаються на основі їх відповідності певним ключовим компонентам (чинникам формування витрат на експортну діяльність).

VI етап передбачає використання дискримінантного аналізу для ідентифікування стадії залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку та побудови класифікаційних функцій для прогнозування. Кількість класифікаційних функцій для кожного суб'єкта господарювання буде залежати від фактичної кількості стадій його залучення до зовнішнього ринку. Розрахунок класифікаційних функцій здійснюється за формулою:

(1)

де Si- результат показника класифікації (грн.); ci- константа для сукупності витрат на експортну діяльність на певній стадії залучення до зовнішнього ринку (грн.); wij- вага для певного виду витрат на експортну діяльність з урахуванням стадії залучення до зовнішнього ринку; xі- спостережуване значення для відповідного виду витрат на експортну діяльність з урахуванням стадії залучення до зовнішнього ринку (грн.); 1, 2,…, m- індекси, що відображають кількість змінних.

Завершальний етап процесу економічного оцінювання витрат на експортну діяльність полягає у формуванні висновків щодо рівня витрат на експортну діяльність та виступає підґрунтям для подальшого планування таких витрат.

У четвертому розділі «Планування витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств з урахуванням стадій залучення до зовнішнього ринку» удосконалено технологію поточного планування витрат на експортну діяльність з урахуванням стадії залучення до зовнішнього ринку, здійснено вибір стратегії експортної діяльності з урахуванням стадії залучення до зовнішнього ринку.

Технологія поточного планування витрат на експортну діяльність зосереджена на розгляді кожної стадії залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку як окремого елемента. З метою реалізації цілей поточного планування витрат на експортну діяльність найважливішим є виконання трьох запропонованих підетапів технології поточного планування, а саме: 1) аналізування результатів дискримінантного аналізу витрат, що використовувались для побудови функцій класифікацій та рівня ефективності експортної діяльності з урахуванням стадії залучення до зовнішнього ринку; 2) дослідження щільності взаємозв'язку між обсягами витрат на експортну діяльність та рівнем ефективності експортної діяльності шляхом побудови кореляційної матриці та представлення залежності рівня ефективності експортної діяльності від ключових витрат в усіх можливих комбінаціях; 3) аналізування стадій залучення до зовнішнього ринку суб'єкта господарювання за допомогою сформованих масивів даних щодо витрат на експортну діяльність та рівня ефективності такої діяльності для кожної із стадій з метою визначення параметрів описової статистики. Основним параметром для подальшого аналізування витрат на експортну діяльність є встановлення рівня вірогідності для ідентифікування інтервальних оцінок (меж) зміни показників експортної діяльності з урахуванням стадій залучення суб'єкта господарювання до зовнішнього ринку. Особливістю рівня вірогідності є можливість його варіювання з метою підвищення точності прогнозу кожного показника експортної діяльності на усіх стадіях залучення до зовнішнього ринку на наступний часовий проміжок. Завершальним кроком запропонованих підетапів є визначення кореляційної залежності рівня ефективності експортної діяльності від ключових витрат такої діяльності на кожній із стадій залучення до зовнішнього ринку у різних комбінаціях за допомогою кореляційно-регресійного аналізу та вибір оптимальної за критеріями адекватності. Приклад результатів оцінювання лінійної/нелінійної регресії для стадій залучення ПАТ «ДЗАК» до зовнішнього ринку за фазами виробничого циклу наведений у табл. 3.

Таблиця 3

Результати оцінювання лінійної/нелінійної регресії для стадій залучення ПАТ «ДЗАК» до зовнішнього ринку за фазами виробничого циклу *

* сформовано автором з використанням програмного забезпечення Statistica

Умовні позначення:

- рівень ефективності експортної діяльності; - витрати на виробництво експортної продукції;- витрати на реєстрацію експортної діяльності, підготовку, оформлення та укладання зовнішньоторговельного контракту; - витрати на утримання експортного відділу, торгових представників, філій, дочірніх компаній.

Розроблені кореляційні залежності рівня ефективності експортної діяльності від ключових витрат такої діяльності сприяють ідентифікації циклу експортної діяльності суб'єкта господарювання; визначенню моменту переходу на кожну наступну стадію з урахуванням інтервальних оцінок змін показників як перетину між визначеними інтервалами (мінімальним і максимальним розміром) ключових показників експортної діяльності (витрат на експортну діяльність та рівня ефективності такої діяльності); вибору оптимальної стратегії відповідно до виявлених стратегічних можливостей.

Для визначення точки переходу на наступну стадію залучення до зовнішнього ринку слід використати розраховані рівні вірогідності для кожної стадії залучення до зовнішнього ринку з метою дослідження діапазону зміни ключових показників експортної діяльності в межах циклу такої діяльності. Діапазон зміни ключових показників експортної діяльності з урахуванням стадій залучення ПАТ «ДЗАК» до зовнішнього ринку представлений у табл. 4.Таблиця 4

Діапазон зміни ключових показників експортної діяльності з урахуванням стадій залучення ПАТ «ДЗАК» до зовнішнього ринку*

* сформовано автором з використанням програмного забезпечення StatisticaРозрахунок діапазону зміни ключових показників експортної діяльності стане підґрунтям для вибору рекомендованих стратегій реалізації експортної діяльності суб'єкта господарювання з урахуванням стадій залучення до зовнішнього ринку та повноти циклу експортної діяльності.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичні та методичні узагальнення щодо вирішення наукового завдання, яке полягає у розробленні теоретичних положень і прикладних рекомендацій з економічного оцінювання та планування витрат на експортну діяльність машинобудівних підприємств. Запропоновані підходи до економічного оцінювання спрямовані на удосконалення та підвищення рівня ефективності експортної діяльності та оптимізацію витрат на експортну діяльність з урахуванням стадій залучення до зовнішнього ринку.

Результати дисертаційної роботи дають можливість сформувати такі висновки:

1. Доведено необхідність економічного оцінювання та планування витрат на експортну діяльність з урахуванням стадій залучення до зовнішнього ринку. Розроблення та впровадження у практику менеджерами зазначених процесів сприятиме ідентифікації циклу експортної діяльності суб'єкта господарювання з визначенням перспектив та можливостей розвитку такої діяльності, оптимізації витрат на експортну діяльність з урахуванням стадії залучення до зовнішнього ринку, а також нівелюванню ймовірності переходу на стадію скорочення експортної діяльності підприємства як завершального етапу циклу експортної діяльності.

2. Уточнено понятійно-категорійний апарат щодо економічного оцінювання та планування витрат на експортну діяльність. Зокрема, у дисертації набуло подальшого розвитку тлумачення витрат на експортну діяльність залежно від участі суб'єкта господарювання у зовнішньоекономічній діяльності, що передбачає розгляд таких витрат у двох аспектах: комплексному та управлінському. Згідно із першим аспектом витрати на експортну діяльність є сукупністю витрат вітчизняних суб'єктів господарювання у грошовому вираженні: витрат періоду на НДДКР, розробку та виробництво ново...