Економіко-екологічний механізм підвищення ефективності управління поводженням з електронними відходами

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

імені МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

Спеціальність 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Економіко-екологічний механізм підвищення ефективності управління поводженням з електронними відходами

Шулаєва Юлія Євгенівна

Донецьк - 2012

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі менеджменту та господарського права ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Донецьк).

Захист відбудеться «27» січня 2012 р. о «1400» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.055.01. Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 30.

Автореферат розісланий «26» грудня 2012 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Виноградова

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У зв'язку з великим техногенним навантаженням і неефективністю діючої системи поводження з відходами рівень забруднення навколишнього середовища побутовими і промисловими відходами в Україні надзвичайно високий. Однією з найнебезпечніших груп у складі твердих побутових відходів є електронні відходи. Захоронення таких відходів веде до забруднення навколишнього середовища важкими металами та галогенізованими органічними сполуками, до безповоротної втрати цінних матеріальних ресурсів. Електронні відходи в більшості країн, що розвиваються, становлять понад 5% загального обсягу твердих побутових відходів. Щорічно в Україні утворюється понад 200 тис. т таких відходів і спостерігається тенденція до зростання. За обсягами утворення і нагромадження електронних відходів Україна зрівнялася з більшістю країн ЄС і випереджає деякі з них.

Дослідження зарубіжних вчених J. Bartel, I. Hischier, R. Huisman, Y. Jung, T. Lindhqvist, A. Mclaren, J. Puckett, D. Sinha, T. Smith, M. Tojo, R. Widmer і ін. спрямовані на розробку понятійного апарату, методів обліку обсягів утворення і нагромадження електронних відходів, моделей організації утилізації, стратегії управління цим процесом. Результати досліджень кількісного економіко-екологічного аналізу містяться в роботах M. Carnegie, B. Choi, B. Hikwama, S. Miyamoto, H. Selin, H. Shin, Stacy D. Van Deveer, M. Tekawa, і ін. Формування системи ефективних інструментів регулювання економіко-екологічних систем є об'єктом дослідження І. Александрова, С. Білой, В. Бугас, Б. Буркинського, О. Веклич, О. Губанової, І. Масленнікової, В. Міщенка, Н. Пахомової, О. Половяна, А. Садєкова, І. Синякевича та ін. Проте, слід зазначити, що в Україні економіко-екологічні проблеми, пов'язані з утворенням та нагромадженням електронних відходів, недостатньо досліджені, тобто відсутні ефективні механізми поводження з ними, методи оцінки шкоди, що завдається екосистемі. Актуальність і особливе значення розробки економіко-екологічного механізму підвищення ефективності управління поводженням з електронними відходами обумовили вибір теми, її мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» за темою «Теоретико-методологічні проблеми вдосконалення управлінського і правового забезпечення діяльності промислових підприємств» (номер державної реєстрації 0108U001286, визначено напрями вдосконалювання схем збирання таких відходів, запропоновано метод встановлення та прогнозування обсягів їх утворення та нагромадження).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних положень, розробка методичних підходів і практичних рекомендацій з формування економіко-екологічного механізму підвищення ефективності управління поводженням з електронними відходами. Для досягнення мети поставлено і вирішено такі завдання:

сформульовано дефініцію поняття "електронні відходи" на основі існуючих підходів до визначення, що є основою розробки концепції та механізму управління поводженням з такими відходами;

визначено основні інструменти управління поводженням з електронними відходами і розроблено модель управління поводженням з ними;

на основі аналізування існуючих методів розрахунку екологічного збитку, виявлені їх недоліки та обґрунтовано доцільність оцінки екологічної шкоди на підставі методів оцінки повного життєвого циклу продукції;

розроблено методичні підходи щодо формування національних тарифів платежів за забруднення навколишнього середовища електронними відходами; електронний відходи платіж

обґрунтовано доцільність застосування авансових платежів як основного фінансового джерела для забезпечення гарантованих надходжень в національні та регіональні екологічні фонди поводження з електронними відходами; запропоновано метод встановлення величини авансових платежів для окремих груп електричного та електронного обладнання;

аналізовано законодавство, що регулює поводження з електронними відходами, країн ЄС і України, на цій підставі запропоновано основні напрямки і методичні рекомендації з удосконалювання законодавчих та нормативних документів у сфері управління поводженням з електронними відходами в Україні;

запропоновано метод встановлення обсягів утворення та нагромадження електронних відходів;

рекомендовано процедуру створення екологічних фондів рециклювання електронних відходів і розрахунку питомих витрат на поводження з електронними відходами по трьох моделях управління, що є основою вибору короткострокової і довгострокової стратегії управління поводженням з ними;

встановлено економіко-екологічну ефективність впровадження вдосконаленого механізму управління поводженням з електронними відходами з урахуванням транзакційних витрат по реалізації механізму.

Об'єктом дослідження є процес формування національного економіко-екологічного механізму підвищення ефективності управління поводженням з електронними відходами.

Предметом дослідження є економіко-екологічний механізм ефективного управління поводження з електронними відходами.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною та інформаційною базою дисертаційної роботи є праці вітчизняних та зарубіжних учених із проблем оцінки екологічної шкоди й збитку, формування ефективного механізму управління поводженням з електронними відходами; законодавчо-нормативна база України, ЄС і США; дані Державного комітету статистики України, Державної митної служби України, Міністерства охорони навколишнього середовища України, статистичні звіти виконавчих органів ЄС; матеріали періодичних видань, організацій, які мають досвід у сфері поводження з електронними відходами.

Для формування економіко-екологічного механізму підвищення ефективності управління поводженням з електронними відходами і обґрунтування концептуальної моделі управління поводженням з такими відходами - методи логіки, системного аналізу та синтезу; для оцінки екологічної шкоди - методи кількісної оцінки життєвого циклу продукції; для прогнозування обсягів утворення та нагромадження електронних відходів - економетрічні методи. Обробку статистичної інформації здійснено за допомогою пакета MS Excel, оцінку екологічної шкоди, що завдається персональними комп'ютерами протягом життєвого циклу, реалізовано в SIMAPRO (v. 7.0.).

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі виконано постановку й вирішення актуального для національної економіки завдання щодо формування економіко-екологічного механізму підвищення ефективності управління поводженням з електронними відходами. Наукова новизна запропонованих і обґрунтованих положень та рекомендацій полягає у такому:

вперше:

розроблено концептуальну модель підвищення ефективності управління поводженням з електронними відходами, в межах якої запропоновано методичні підходи щодо визначення нормативних платежів за забруднення навколишнього середовища електронними відходами, що є основою розробки механізму управління ними;

удосконалено:

науково-методичний підхід до розрахунку обсягів утворення і нагромадження електронних відходів, який, на відміну від існуючих, враховує обіг електричного і електронного обладнання та період його експлуатації, що дозволяє удосконалити їх статистичний облік окремо від потоку твердих побутових відходів;

наукові підходи щодо підвищення ефективності механізму управління поводженням з електронними відходами на основі вдосконалення його інструментарію, який, на противагу існуючим, доповнений спеціальними інструментами управління електронними відходами (заставні, авансові платежі, заборона та штрафи за застосування визначених небезпечних речовин у виробництві електричного та електронного обладнання, обов'язок зі збирання та переробки відпрацьованої техніки та ін.), системне використання яких посилює вплив на об'єкт управління;

методичні засади кількісної оцінки економіко-екологічної ефективності управління поводженням з електронними відходами, що відрізняються від існуючих, створюючи її комплексність із врахуванням розрахункових та реальних ефектів, отриманих від продажу або використання витягнутих при переробці електронних відходів вторинних матеріалів та скорочення витрат на їх розміщення;

дістало подальшого розвитку:

науково-методичний підхід до формування груп у класифікаторі відходів за ознакою ідентичності їх властивостей, який, на відміну від існуючих, забезпечує однозначність вибору методу поводження з ними та є інформаційною основою визначення обсягів надходжень в екологічні фонди;

модель управління поводженням з електронними відходами, використання якої, на відміну від існуючих, створює умови для замкнення циклу обороту сировини та забезпечує отримання економічної та екологічної користі муніципалітетами, виробниками і користувачами електричного і електронного обладнання;

теоретичне визначення сутності поняття "електронні відходи", що є будь-яким електричним або електронним обладнанням, яке повністю або частково втратило споживчі властивості та не має подальшого використання, від якого їх власник законодавчо зобов'язаний позбутися шляхом утилізації, що є основою для вдосконалення законодавчих документів, встановлення шкоди і збитку, який завдається реципієнтам.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичних і практичних рекомендацій щодо формування економіко-екологічного механізму підвищення ефективності управління поводженням з електронними відходами. Найбільш значущі є такі результати: методичні рекомендації щодо удосконалювання законодавства для забезпечення ефективного поводження з електронними відходами в Україні; метод встановлення обсягів утворення і нагромадження електронних відходів; класифікація інструментарію механізму управління поводженням з електронними відходами; методичні рекомендації із впровадження схем збирання електронних відходів.

Рекомендації щодо встановлення обсягів утворення і нагромадження електронних відходів впроваджені в практику діяльності підприємств АТЗТ "Донецьквторресурси-В" (акт впровадження від 21.05.2010) та ЗАТ "Донекоресурси" (акт впровадження від 17.06.2010), висновки щодо удосконалювання законодавства у сфері поводження з електронними відходами та впровадження схем їх збирання опубліковано на офіційному сайті Обласної суспільної екологічної організації "Центр Сталого Розвитку "Роза Вєтров" (акт впровадження від 30.06.2010).

Практичні рекомендації з удосконалення управління поводженням з електронними відходами в Україні і адаптації європейського досвіду в цій області до умов України схвалено мальтійською державною екологічною компанією WasteServ Malta Ltd. (сертифікат від 23.12.2009).

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» при викладанні дисциплін «Екологічний менеджмент» та «Економіка підприємства».

Особистий внесок здобувача. Усі результати дисертаційної роботи одержані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях. Внесок автора в роботи, виконані в співавторстві, конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень обговорені і одержали схвалення на восьми науково-практичних конференціях. Основні з них: Міжнародна наукова конференція "Проблеми економічного і правового забезпечення менеджменту господарюючих суб'єктів" (Донецьк, 2008), XI міжнародна наукова конференція студентів і молодих учених "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання" (Донецьк, 2008), VІІІ Міжнародна наукова конференція аспірантів і студентів "Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів" (Донецьк, 2009), ІХ Всеукраїнська наукова конференція студентів, аспірантів і молодих вчених "Екологічний менеджмент у загальній системі управління" (Суми, 2009), ІІ Міжнародна науково-практична конференція "Теорія і практика сучасного менеджменту: проблеми та шляхи вирішення" (Тернопіль, 2009), Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених "Інвестиційні та інноваційні складові розвитку внутрішнього ринку України в умовах глобалізації" (Київ, 2009).

Публікації. Основні положення і висновки опубліковані в наукових працях, у тому числі: 8 статей у наукових спеціалізованих виданнях, 5 матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій - 4,45 д.а., з яких особисто автору належить - 3,98 д.а.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 189 найменувань на 19 сторінках і 14 додатків на 28 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 157 сторінок, включаючи 36 таблиць на 12 сторінках, 37 рисунків на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі сформульовано актуальність, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну отриманих результатів, їх практичне значення.

У першому розділі "Концептуальні основи ефективного управління поводженням з електронними відходами" наведено аналітичний огляд проблеми нагромадження електронних відходів в Україні і світі, запропоновано інструментарій механізму управління поводженням з електронними відходами та розроблено схему управління поводженням з ними.

Узагальненням літературних джерел визначено, що електронними відходами є будь-яке електричне або електронне обладнання, яке повністю або частково втратило споживчі властивості та не має подальшого використання, від якого їх власник законодавчо зобов'язаний позбутися шляхом утилізації. Доведено, що електронні відходи є окремою групою в складі твердих побутових відходів, тому, враховуючи темпи їх зростання та специфічність морфологічного і хімічного складу (цінні матеріали і високотоксичні речовини, що містяться в деталях електричного і електронного обладнання), обґрунтовано необхідність розробки механізму управління поводженням з такими відходами.

Стратегія поширення сфер відповідальності виробників (Extended Producer Responsibility) передбачає мінімізацію загального негативного впливу продукції на навколишнє середовище шляхом покладання відповідальності за весь її життєвий цикл на виробника, імпортера, дилера. Концепція цієї стратегії є базовою при розробці моделі управління поводженням з електронними відходами

Наведена модель характеризує замкнений цикл обороту сировини, де первинні матеріали перетворюються в кінцевий продукт (електричне або електронне обладнання), який наприкінці життєвого циклу переробляється з метою витягу вторинних матеріалів та їх повернення у виробничий процес. На підставі цієї моделі пропонується економіко-екологічний механізм ефективного управління поводженням з електронними відходами, який передбачає застосування адміністративних, економічних та інформаційних інструментів управління твердими побутовими відходами та спеціальних інструментів управління електронними відходами (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 2. Інструментарій управління поводженням з електронними відходами

Серед інструментів управління поводженням з електронними відходами переважають інструменти жорсткого механізму, проте доведено, що лише комплексне використання інструментів жорсткого, стимулюючого і м'якого механізмів забезпечить ефективність управління поводженням з електронними відходами.

Запропоновано концептуальну модель підвищення ефективності управління поводженням з електронними відходами (рис. 3).

Рис. 3. Концептуальна модель підвищення ефективності управління поводженням з електронними відходами

Доведено, що використання запропонованих методів забезпечить підвищення ефективності існуючого в Україні механізму управління поводженням з електронними відходами.

У другому розділі "Методичні основи ефективного управління поводженням з електронними відходами" здійснена оцінка екологічної шкоди, що завдається протягом життєвого циклу персональним комп'ютером, наведено рекомендації щодо формування ефективної системи платежів у складі механізму поводження з електронними відходами та удосконалення законодавчого поля, що регулює цей процес.

Для удосконалення законодавчої бази аргументована необхідність розмежування понять екологічної шкоди та економічного збитку, що завдається навколишньому середовищу, оскільки його забруднення супроводжується складними екологічними процесами, які не мають прямого відношення до економічної системи.

На цій основі для кількісної оцінки негативних наслідків пропонується використання терміна "екологічна шкода".

На основі аналізу існуючих в Україні методів оцінки екологічної шкоди виявлені їх недоліки і обґрунтована доцільність оцінки екологічної шкоди, що завдається електричним та електронним обладнанням, за допомогою методів кількісної оцінки повного життєвого циклу продукції. Такі методи є засобом виявлення та обліку матеріалів та енергії, що витрачаються, шкідливих речовин, що надходять у навколишнє середовище протягом життєвого циклу продукції. На основі методу Eco-indicator'99 здійснена оцінка екологічної шкоди, що заподіюється персональним комп'ютером (рис. 4).

Рис. 4. Оцінка екологічної шкоди персонального комп'ютера

за стадіями життєвого циклу

Доведено, що використання вторинної сировини та енергії, отриманих на стадії утилізації електронних відходів скорочує частку первинної сировини у виробництві нового електричного та електронного обладнання. Рециклювання електронних відходів запобігає екологічної шкоді, що завдається при їх захороненні та полягає в значних негативних наслідках для ресурсного потенціалу та здоров'я населення.

Однією з першочергових задач при розробці механізму управління поводженням з електронними відходами є створення фінансової інфраструктури для їх збирання і переробки. На основі аналізування діючих платежів за забруднення навколишнього середовища виділено низку недоліків, що знижують їх ефективність, і в ряді випадків ставлять під сумнів доцільність їх застосування. Збільшення нормативів збору за розміщення відходів та зміна співвідношень між нормативами збору за розміщення відходів різних класів небезпеки стане стимулом для виробників електричного та електронного обладнання до мінімізації відходів, удосконалювання промислового дизайну такого обладнання та пошуку альтернатив небезпечним речовинам, що застосовуються у виробництві.

Доведено, що впровадження авансових платежів забезпечує гарантоване надходження коштів до фондів рециклювання електронних відходів та сприяє переміщенню фінансового тягаря і відповідальності щодо поводження з електронними відходами з муніципальних органів на виробників та імпортерів, стимулюючи їх до розробки і реалізації ефективного механізму управління поводженням з електронними відходами. Запропоновано метод визначення величин авансових платежів (формула 1). Результати їх розрахунку для деякого електричного та електронного обладнання наведено у табл. 1. Інформаційною основою є маса одиниці обладнання (конкретної моделі) та діюча вартість рециклювання електронних відходів, основними складовими якої є витрати на їх збирання, транспортування, сортування та вилучення вторинної сировини.

,(1)

де - величина авансового платежу одиниці електричного або електронного обладнання, грн.; - маса одиниці електричного або електронного обладнання, кг; - вартість рециклювання 1 кг електронних відходів, грн.

Таблиця 1

Величини авансових платежів

Внаслідок прогресуючого нагромадження відходів і появи нових видів особливу актуальність набуває точність встановлення класів небезпеки відходів, що є основою вибору методу поводження з відходами та визначення обсягу надходжень в екологічні фонди. В Україні діє декілька класифікаторів відходів, однак вони не забезпечують однозначного визначення їх класу небезпеки, що ускладнює облік обсягів і хімічного складу відходів. Тому обґрунтована доцільність розробки та впровадження єдиного державного класифікатора відходів, що призведе до зміни процедури класифікації відходів і забезпечить однозначність визначення методу поводження з ними. Етапи цього процесу наведено на рис. 5.

Впровадження рекомендацій дозволить згрупувати відходи за ознакою ідентичності властивостей і чітко встановити їх клас небезпеки. При уніфікації або розробці нового Державного класифікатора відходів за основу рекомендовано прийняти Європейський каталог відходів (European Waste Catalogue and hazardous waste list).

У третьому розділі "Реалізація механізму управління поводженням з електронними відходами" представлено результати опробування механізму підвищення ефективності управління поводженням з електронними відходами, наведено динаміку утворення і нагромадження електронних відходів в Україні та у Донецькій області, запропоновано стратегію ефективного управління поводженням з електронними відходами, визначено еколого-економічну ефективність рекомендованого механізму.

На підставі розрахункових обсягів утворення електронних відходів в Україні за запропонованим методом встановлено, що за цим показником Україна випереджає більшість країн ЄС (рис. 6).

Рис. 6. Обсяги утворення електронних відходів на одного мешканця по країнах

Рис. 7. Обсяги утворення електронних відходів

утворення і нагромадження електронних відходів; 2) удосконалення законодавчого поля, що регулює поводження з електронними відходами; 3) удосконалення організаційно-економічного механізму управління поводженням з електронними відходами; 4) підвищення інформованості населення про небезпеку електронних відходів і про реалізацію програм поводження з ними. Тому рекомендовано напрями з вирішення визначених задач: 1) на основі запропонованих методів розрахунку об'ємів утворення і накопичення електронних відходів рекомендовано ведення їх обліку і створення статистичної бази даних, що передбачає можливість прогнозування; 2) обґрунтовано доцільність внесення змін до існуючих нормативно-правових актів, що регламентують поводження з електронними відходами в Україні; 3) запропоновано рекомендації щодо фінансового забезпечення заходів поводження з електронними відходами; 4) обґрунтовано впровадження низки інформаційних інструментів, що підвищують обізнаність населення про небезпеку електронних відходів.

Елементи механізму управління поводженням з електронними відходами функціонують та взаємодіють за трьома основними потоками: матеріальним, грошовим, інформаційним. Для підвищення ефективності управління поводженням з електронними відходами розроблено схеми руху матеріального та фінансового потоків механізму (рис. 8).

На підставі аналізування існуючої системи збирання електронних відходів визначено її недоліки і рекомендовано схеми збирання електронних відходів: у пунктах роздрібних продажів електричного та електронного обладнання і збирання електронних відходів за вимогою. Доцільність використання цих схем підтверджується досвідом розвинених країн Європи і світу, а також результатами опитування, проведеного серед групи людей, резидентів м. Донецька, у віці від 20 до 60 років. Відбір респондентів відбувався за допомогою методу стихійної вибірки. Репрезентативність забезпечено розрахунком обсягу вибіркової сукупності, який склав 95 осіб.

Планування фонду рециклювання електронних відходів та розрахунок питомих витрат на поводження з електронними відходами по трьох моделях управління дозволили розробити короткострокову і довгострокову стратегії управління поводженням з електронними відходами в Україні. Короткострокова стратегія передбачає переробку частини обсягу електронних відходів та транспортування решти для утилізації за рубіж з причини обмеженості кількості власних переробних підприємств. У довгостроковій перспективі необхідне створення інфраструктури для утилізації усього об'єму електронних відходів, що підтверджується розрахунками екологічної, економічної та соціальної доцільності.

Ефективність реалізації механізму управління поводженням з електронними відходами для національної економіки визначається відповідними розрахунками еколого-економічного ефекту, отриманого за рахунок продажу або використання матеріалів, витягнутих в процесі переробки електронних відходів, заміни первинних ресурсів у виробництві вторинними, зниження витрат на їх розміщення, скорочення обсягів електронних відходів, що розміщуються на полігонах (табл. 2).

Таблиця 2

Розрахунки ефективності рекомендованого механізму управління поводженням з електронними відходами

де - обсяг -го вторинного матеріалу, витягнутого з електронних відходів, т; - ціна -го вторинного матеріалу, грн.; - норматив плати за розміщення відходів, грн./т; - обсяг електронних відходів, т; - фактичні витрати, необхідні для роботи механізму управління поводженням з електронними відходами, грн.; - частка матеріалів, відповідно, I, II, III і IV класів небезпеки, які містяться в - му виді обладнання; - плата за розміщення відходів I, II, III і IV класів небезпеки, грн./т; - обсяг відходів, що створюється від - го виду обладнання, т; - обсяг -го первинного матеріалу, що використовується у виробництві електричного або електронного обладнання, т; - ціна -го первинного матеріалу, грн.

Таким чином, результати оцінки економіко-екологічної ефективності запропонованого механізму підтверджують доцільність його впровадження, практична реалізація сприятиме запобіганню або зменшенню об'ємів утворення електронних відходів, формуванню фонду їх рециклювання, стимулюванню впровадження маловідходних технологій. Додаткові надходження за рахунок рекомендованих ставок зборів за розміщення відходів складають 7792,16 (1468334,37 - 1460542,21) тис. грн.

ВИСНОВКИ

Зростання добробуту населення і стрімкі темпи науково-технічного прогресу обумовили збільшення обсягів утворення електронних відходів в Україні і світі, що спричинило зростання екологічних загроз. Їх попередження потребує розвитку теоретичних й методологічних основ управління поводженням з електронними відходами. Результати дослідження є основою висновків теоретико-методичного та практичного характеру.

1. На основі теоретичних досліджень існуючих підходів до визначення терміна «електронні відходи» запропонована дефініція даного поняття, що є основою розробки еколого-економічного механізму підвищення ефективності управління поводженням з електронними відходами. Електронними відходами є будь-яке електричне або електронне обладнання, яке повністю або частково втратило споживчі властивості та не має подальшого використання, від якого їх власник законодавчо зобов'язаний позбутися шляхом утилізації.

2. Обґрунтовано доцільність реалізації концепції поширення відповідальності виробників як основи механізму ефективного управління поводженням з електронними відходами на підставі рівноваги між якістю навколишнього середовища і економічним розвитком, для чого рекомендовано модель управління поводженням з електронними відходами.

3. Запропоновано напрями удосконалення інструментарію управління поводженням з електронними відходами на основі адаптації існуючих інструментів управління твердими побутовими відходами і впровадження низки специфічних (економічних, законодавчо-нормативних та інформаційних) інструментів, які розроблені для управління поводженням з електронними відходами.

4. Доведено доцільність кількісної оцінки екологічної шкоди на підставі методів оцінки повного життєвого циклу продукції. На основі методу Eco-indicator'99 здійснена оцінка екологічної шкоди, що завдається персональним комп'ютером протягом життєвого циклу. Доведено, що найбільша шкода навколишньому середовищу заподіюється на стадії виробництва за рахунок споживання природних ресурсів і викидів CO2, SO2, NOх, важких металів в атмосферу та водойми, та на стадії експлуатації за рахунок споживання електроенергії. На стадії утилізації збільшується потенціал ресурсів внаслідок використання вторинних матеріалів, витягнутих у процесі переробки електронних відходів, скорочення земельних площ, відведених під полігони відходів, зниження викидів SO2 і NOх в атмосферу, миш'яку і кадмію у водойми.

5. Розроблено методичні підходи щодо формування тарифів платежів за забруднення навколишнього середовища електронними відходами із застосуванням альтернативних економічних інструментів. Обґрунтована необхідність збільшення нормативів збору за розміщення відходів і зміни співвідношень між нормативами збору за розміщення відходів чотирьох класів небезпеки. Аргументовано застосування методу встановлення величин авансових платежів - основного фінансового джерела, що забезпечує гарантовані надходження в екологічні фонди поводження з електронними відходами.

6. На підставі аналізування законодавства України, яке регулює сферу поводження з відходами, встановлено, що в Україні, на відміну від розвинених країн ЄС і світу, відсутні спеціальні нормативно-правові акти, які регламентують управління поводженням з електронними відходами. Обґрунтована доцільність внесення доповнень і коректив у чинне законодавство України (Державний класифікатор відходів України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», що містить метод нарахування амортизації основних засобів підприємства та ін.) та прийняття нових нормативно-правових актів, спираючись на досвід розвинених країн. Рекомендовано підходи щодо удосконалювання законодавчого поля, що регулює управління поводженням з електронними відходами в Україні.

7. Запропоновано метод встановлення обсягів утворення електронних відходів в Україні та в Донецькій області. Виконано прогноз їх накопичення. Встановлено, що в Україні на 2022 р. нагромадиться близько 3 млн. т електронних відходів, у Донецькій області - 4530,87 тис. т.

8. Виділено основні напрямки підвищення ефективності управління поводженням з електронними відходами в Україні. Запропоновано схеми руху матеріального та фінансового потоків механізму ефективного управління поводженням з електронними відходами. Обґрунтовано застосування схем збирання електронних відходів: приймання електронних відходів у пунктах роздрібних продажів електричного та електронного обладнання і збирання електронних відходів за вимогою.

9. На основі розрахунків питомих витрат на поводження з електронними відходами і бюджету фонду рециклювання для моделей управління поводженням з електронними відходами запропоновано короткострокова і довгострокова стратегія управління поводженням з електронними відходами.

10. Результати оцінки економіко-екологічної ефективності рекомендованого механізму управління поводженням з електронними відходами підтверджують доцільність його застосування. Методичні рекомендації впроваджено в практику діяльності підприємств АТЗТ «Донецьквторресурси-В», ЗАТ «Донекоресурси», Обласної суспільної екологічної організації «Центр Сталого Розвитку «Роза Вєтров» та схвалені мальтійською державною екологічною компанією Wasteserv Malta Ltd.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Шулаева Ю.Е. Сравнение некоторых аспектов экологической политики сферы бытовых и промышленных отходов в Украине и за рубежом / Ю.Е.Шулаева // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: [сб. науч. тр.]. - Донецк: Институт экономики промышленности НАН Украины, 2007. - С. 240-255.

2. Шулаева Ю.Е. Обоснование необходимости усовершенствования Государственного классификатора отходов / Ю.Е. Шулаева // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. - Вип. 33-2 (128). - Донецьк: ДонНТУ, 2008. - С. 12-19.

3. Шулаева Ю.Е. Динамика накопления электронных отходов в Донецкой области / Ю.Е. Шулаева // Економіка: проблеми теорії та практики: [зб. наук. праць]. - Вип. 240. - Т.IV. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - С. 927-935.

4. Шулаева Ю.Е. Подходы к формированию платежей за загрязнение окружающей среды электронными отходами / И.А. Александров, Ю.Е. Шулаева // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: [сб. науч. тр.]. - Донецк: ДонНУ, 2009. - С. 1031-1038.

Особистий внесок: ідеї щодо формування нормативів платежів за забруднення навколишнього середовища електронними відходами. - 0,25 д.а.

5. Шулаева Ю.Е. Инструментарий механизмов эффективного управления электронными отходами / Ю.Е. Шулаева // Зб. наук. праць «Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України». - Суми: видавництво Державного вищого навчального закладу «Українська академія банківської справи Національного банку України», 2009. - №25. - С. 282-293.

6. Шулаева Ю.Е. Подходы к оценке экологического ущерба, наносимого персональными компьютерами / Ю.Е. Шулаева // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. - Вип. 36-1. - Донецьк: ДонНТУ, 2009. - С. 166-172.

7. Шулаева Ю.Е. Отражение авансовых платежей за рециклирование электронных отходов в цене товара / Ю.Е. Шулаева // Торгівля і ринок України: [зб. наук. праць]. - Вип. 27. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2009. - С. 501-506.

8. Шулаєва Ю.Є. Інституційні заходи регулювання поводження з електронними відходами / Н.Е. Дєєва, Ю.Є. Шулаєва // Теоретичні та прикладні питання економіки: [зб. наук. праць]. - Вип. 22. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. - С. 172-179.

Тези доповідей та матеріали конференцій

9. Шулаева Ю.Е. Анализ динамики накопления электронных отходов в Украине / Ю.Е. Шулаева // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання : праці Дев'ятої міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених, (9-11 грудня 2008 р.) / Донецький національний університет. - Донецьк: ДонНУ, 2008. - С. 243-245.

10. Шулаева Ю.Е. Дефиниция понятия «электронные отходы / Ю.Е. Шулаева// Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів : збірка доповідей VIIІ Міжнародної наукової конференції аспірантів та студентів, (14-16 квітня 2009 р.) / Донецький національний технічний університет, Донецький національний університет. - Т. 1 - Донецьк: ДонНТУ, ДонНУ, 2009. - С. 161-163.

Размещено на Allbest.ru