Статистичний аналіз розповсюдження Інтернету в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління статистики у місті Кременчуці Головного управління статистики у Полтавській області

Статистичний аналіз розповсюдження Інтернету в Україні

Л. Л. ПОЛТАВЕЦЬ,

Анотація

інтернет статистичний інформаційний розповсюдження

В статті проаналізовано тенденції та сфери розповсюдження Інтернету в Україні. Визначено основних користувачів Інтернет, надано їх характеристику. Досліджено статистичні показники, що характеризують використання Інтернету. Надано рекомендації щодо покращення ситуації в сфері інформаційних технологій.

Ключові слова: проникнення Інтернету, користувачі Інтернет, інформаційно- комунікаційні технології (ІКТ), широкосмугове з 'єднання.

Аннотация

Л. Л. ПОЛТАВЕЦ, кандидат экономических наук, главный специалист-экономист отдела социальной статистики, Управление статистики в городе Кременчуге Главного управления статистики в Полтавской области

Статистический анализ распространения Интернета в Украине

В статье проанализированы тенденции и сферы распространения Интернета в Украине. Определены основные пользователи Интернет, представлена их характеристика. Исследованы статистические показатели, характеризующие использование Интернета. Даны рекомендации по улучшению ситуации в сфере информационных технологий.

Ключевые слова: распространение Интернета, Интернет-пользователи, информационно-коммуникационные технологии, широкополосное соединение.

Annotation

L. L POLTAVETS, PhD (Economics), Chief Specialist-Economics of Social Statistics Department, Statistics Office in the city of Kremenchuk, Chief Statistics Department in Poltava Region

Statistical Analysis of the Spread of Internet in Ukraine

Digital technologies have been rapidly spreading in the world, penetrating in the all the spheres of human life. Ukraine, although integrated in the global ICT markets, has featured slow rates of new technologies dissemination, not least because of the low penetration of Internet. In view of the above, the article's objective is to analyze statistical data on the spread of Internet in Ukraine.

The analysis reveals that in spite of the significantly grown number Internet subscribers, рercentage of individuals using Internet in Ukraine is only 52% of the population. This level is too low if even compared with the neighboring countries. The gap in Internet use between city and rural areas was 30% in 2016.

By age group, the most active Internet users are youth aged 15-23. However, of the people elder than 55, the number of Internet users is far lower than in developed countries. It is stressed that the official statistical data do not reflect the actual situation with the spread of Internet in Ukraine. The analysis of statistical data on ICT use at enterprises by employment number shows that the most active Internet users are enterprises with 10-49 employees; Internet is used for performing work functions by 31% of the employees. Only 48.8% of respondents from enterprises have got in contact with public administration offices via Internet.

The analysis demonstrates the wide gap between Ukraine and developed countries in the ICTfield. This is due to the low spread of Internet resulting in the slow penetration of new technologies and standards in the telecommunication sector.

Keywords: spread of Internet, Internet users, information and communication technologies, broadband connection.

Постановка проблеми

У суспільно-економічних умовах, що склалися в Україні, одним із актуальних завдань є приведення її економіки до загальносвітових стандартів завдяки впровадженню передових інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в усі сфери суспільного життя. Це сприятиме стимулюванню економіки та залученню нових інвестицій, підвищить конкурентоспроможність та ефективність окремих її секторів, створить передумови для розвитку новітніх інноваційних виробництв тощо. З огляду на зазначене набуває актуальності статистичний аналіз поширення Інтернету в Україні, за допомогою якого визначаються показники, що відображають масштаби і тенденції використання ІКТ в різних сегментах українського суспільства, а також стан і розвиток Інтернет-технологій в Україні.

Аналіз досліджень і публікацій

Дослідженням цифрових технологій присвячені наукові праці таких закордонних учених як Don Tapscott [1; 2], Lindsey Anderson [3], Irving Wladawsky-Bergera [3], Bhaskar Chakravorti та інші [4], Silver Tambur [5] та інші.

Українські науковці В. Апалькова [6], О. Джусов [7], Г. Карчева [8], С. Коля- денко [9], Н. Коровайченко [10] та інші займаються проблемами впровадження в економічне середовище України інструментів “цифрової економіки”, визначають передумови інтеграції країни до світу передових технологій. Проте питання, пов'язані зі статистичними дослідженнями окремих аспектів цифрової економіки в контексті України, зокрема розповсюдження Інтернету, недостатньо вивчені і потребують подальшого ґрунтовного аналізу.

Виходячи з вищевикладеного метою цього дослідження є статистичний аналіз розповсюдження Інтернету в Україні. Для досягнення мети дослідження вирішуються такі завдання: 1) оцінити основні тенденції і сфери поширення Інтернету в Україні; 2) провести статистичний аналіз окремих показників, що характеризують використання Інтернету в Україні.

Результати дослідження

Як зазначається у [4], сукупний доход, отриманий від цифрових технологій у країнах G-20, зріс із 2,3 трлн дол. у 2010 році до 4,2 трлн дол. у 2016 році. У країнах, що розвиваються, збільшення швидкості Інтернету на 10 в. п. призведе до загального економічного зростання на 1,3%. У Африці впровадження Інтернету насамперед у такі сфери як сільське господарство та охорона здоров'я дасть можливість збільшити сукупний ВВП усього континенту на 300 млн дол. до 2025 року.

Україна як член світового співтовариства інтегрована у міжнародні ринки цифрових технологій, але впроваджуються ці технології повільними темпами. Згідно з даними Міжнародного союзу електрозв'язку [11], рівень проникнення Інтернету в Україні у 2016 році складав 52%, до Інтернету підключено 62% домогосподарств, що є низьким навіть у порівнянні з найближчими країнами-сусідами України, не кажучи вже про країни G7 (рис. 1). Як зазначається у [12], хоча різниця в розвитку соціальної інфраструктури між містом і селом в Україні дещо скорочується, рівень проникнення Інтернету у сільській місцевості зріс із 45% у 2015 році до 54% у 2016 році. Згідно з даними Інтернет-асоціації України (ІнАУ) [13], у 2017 році частка “регулярних” Інтернет-користувачів у містах із населенням більше 100 тис. складала 73%, у містах з населенням менше 100 тис. - 59%, у сільській місцевості - 52%.

Рис. 1 Рівень проникнення Інтернету в Україні та інших країнах у 2016 році, % Джерело: побудовано автором за даними [11]

Офіційні дані Держстату України про кількість абонентів мережі Інтернет публікуються з 2007 року, хоча Євростат, ОЕСР, Міжнародний союз електрозв'язку оперують ними починаючи з 2000 року, а ІнАУ використовує дані з 2004 року [11; 13; 14].

На рис. 2 надано інформацію про кількість користувачів Інтернет в Україні з 2007 по 2017 рік згідно з даними офіційної статистики [15].

Рис. 2 Кількість абонентів Інтернет в Україні у 2007-2017 рр. Джерело: побудовано автором за даними [15; 16]

Як видно із рис. 2, протягом 2007-2015 років відбувалося поступове збільшення кількості користувачів Інтернету з 1375 тис. до 6090 тис. У порівнянні з 2015 роком у 2016 році кількість користувачів різко збільшилася на 10633 тис., у 2017 році - на 17542 тис. завдяки збільшенню використання бездротового широкосмугового доступу до мережі Інтернет. Так, у 2016 році засоби бездротового з'єднання використовували 9765 тис. абонентів із 16723 тис., а у 2017 році - 17509 тис. абонентів із 23632,3 тис. [15; 16].

Таке зростання кількості абонентів мережі Інтернет в Україні стало можливим у тому числі завдяки загальній тенденції збільшення обсягів продажу smart-пристроїв в Україні протягом 2016-2017 років. Згідно з даними GFK Ukraine [17], український ринок побутової електроніки із 52,5 млн шт. у 2014 році скоротився до 35,2 млн шт. у 2015 році. У 2016 році відбулася певна стабілізація цього ринку, і лише у 2017 році спостерігалося його зростання за всіма категоріями. Телекомунікаційний сектор є лідером за темпами зростання. У 2016 році продаж смартфонів зріс на 22%, а за січень-липень 2017 року - на 25%, зростання продажів ІТ-обладнання склало 8%. При цьому протягом 2015-2017 років спостерігалось поступове скорочення обсягів продажу медіапланшетів, що є загальносвітовою тенденцією. Протягом останніх років також відбулося зростання обсягів продажу “рухомих гаджетів” (wearable devices) - смартгодинників, фітнестрекерів, пристроїв для визначення місцезнаходження людини тощо.

Як зазначається у [13], у 2017 доступ до Інтернету в Україні здійснювався через домашній ноутбук (40% користувачів), мобільний телефон чи смартфон (42%), стаціонарний домашній комп'ютер (40%), планшет (16%), стаціонарний комп'ютер на роботі (6%), робочий ноутбук (5%), комп'ютер в Інтернет-кафе (1%). При цьому частка користувачів, які використовували лише бездротовий доступ до мережі Інтер- нет, складала 15%.

Що стосується вікової структури користувачів Інтернет в Україні, то за даними ІнАУ [13], серед осіб від 15 до 23 років Інтернетом користуються 93%, від 30 до 44 років - 87 %, від 45 до 54 років - 65%, від 55 до 64 років - 38%, старше 65 років - 12% користувачів. При цьому, згідно з даними ОЕСР, у країнах-членах цієї організації серед осіб у віці 55-74 роки Інтернетом користуються в середньому 62,8%. А у таких країнах як Японія, Німеччина, Австралія, Бельгія, Швейцарія, США частка Інтернет- користувачів у віці 55-74 роки складає більше 70%, у Великій Британії, Фінляндії, Нідерландах - більше 80%, у Норвегії, Швеції, Данії, Люксембурзі - більше 90% [14].

Як відомо, з допомогою загальних показників використання Інтернету можна опосередковано оцінити рівень розвитку ІКТ країни. Згідно з інформацією Державної служби статистики України [18], у 2016 році 39540 підприємств використовували комп'ютерну техніку у своїй роботі, або 95,1% підприємств, які взяли участь у вибірковому обстеженні за ф. № 1-ІКТ (річна) за 2016 рік (табл. 1).

Таблиця 1

Розподіл підприємств за видами діяльності, які використовували комп'ютерну техніку та мали доступ до мережі Інтернет у 2016 році

Із даних табл. 1 видно, що найбільшими користувачами комп'ютерів є підприємства переробної промисловості та оптової і роздрібної торгівлі (разом майже 50%). Що стосується використання ІКТ працівниками, тільки 30,9% працівників використовували комп'ютер у своїй діяльності, що свідчить про низький рівень комп'ютеризації та автоматизації виробничих процесів. Наприклад, у будівництві, переробній промисловості, логістиці масштаби використання людської праці і надалі залишатимуться досить високими, що пов'язано зі специфікою діяльності, але ця праця в більшості не є комп'ютерізованою. Лише підприємства, що працюють у сфері інформації та телекомунікацій, професійної, наукової та технічної діяльності, оптової та роздрібної торгівлі мають високу частку працівників, які використовують комп'ютер у своїй роботі (у середньому 64,6%). При цьому їхня частка у структурі обстежуваних підприємств становить 36,5%.

Доступ до мережі Інтернет мали 38825, або 98,2% підприємств, які були обстежені Держстатом України. Для роботи в мережі Інтернет 33,5% підприємств використовували вузькосмуговий доступ, 71,88% - фіксоване широкосмугове з'єднання, 25,0% - широкосмугове мобільне з'єднання за допомогою портативних пристроїв. При цьому мережу Інтернет респонденти в основному використовували для надсилання чи отримання повідомлень електронною поштою (96,9% користувачів); здійснення банківських операцій (95,3%); отримання інформації про товари та послуги (85,8%); отримання інформації від органів державної влади (78,1%). Лише 48,8% респондентів здійснювали різноманітні операції з органами державної влади (за винятком отримання інформації) через мережу Інтернет. Останнє, зокрема, свідчить про відсутність чіткої позиції держави щодо запровадження електронного документообігу між органами влади та підприємствами. Особливо це стосується реєстрації бізнесу, ліцензійних і тендерних операцій, регуляторної діяльності.

Що стосується розподілу респондентів-користувачів комп'ютерної техніки та мережі Інтернет за чисельністю працівників, то найбільшими користувачами є підприємства з кількістю працюючих від 10 до 49 осіб (табл. 2).

Таблиця 2

Розподіл підприємств за кількістю працівників, що використовували комп'ютерну техніку та мали доступ до системи Інтернет у 2016 році

Згідно з даними табл. 2, підприємства з кількістю працюючих до 49 осіб найбільше використовують широкосмуговий доступ та доступ до мережі Інтернет за допомогою портативних пристроїв. Підприємства з кількістю працюючих від 10 до 49 осіб складають найбільшу частку серед підприємств, які мали у своєму штатному розписі фахівців у сфері ІКТ. Це свідчить про високу мобільність та здатність цих підприємств пристосовуватися до мінливих вимог ринку.

Звичайно, ця інформація не в повному обсязі відображає реальний стан справ щодо розповсюдження Інтернету в Україні та не в повній мірі є репрезентативною. Наразі відсутні офіційні статистичні дані про соціально-демографічну структуру користувачів Інтернету як у містах, так і в сільській місцевості, кількість Інтернет-абонентів у разрахунку на 100 жителів тощо.

“Цифрові” трансформації в Україні майже не відбуваються через низку економічних чинників (застарілі основні засоби та технології виробництва, зношеність мереж, нерозвиненість інфраструктури тощо). Сьогодні склалася ситуація, коли вітчизняні ІТ-компанії на міжнародних ринках цифрових технологій мають більший попит, ніж в Україні. Це пов'язано зі сприятливим бізнес-середовищем за кордоном, кращими можливостями для особистісного розвитку, вищим рівнем оплати праці та доступом до передових технологій. Так, згідно з даними Національного банку України [19], у ІІІ кварталі 2017 року обсяги експорту інформаційно-технологічних послуг зросли на 17,2%, передусім завдяки зростанню обсягів експорту комп'ютерних послуг (23,6%). За даними Держстату України [20], у 2017 році обсяг експорту комп'ютерних послуг зріс на 11% порівняно з 2016 роком.

Створення сприятливих умов для ведення бізнесу, широке розповсюдження Інтернету на найвіддаленіші території, висока швидкість та якість передачі даних у будь-якій точці України створять у майбутньому передумови для переходу економіки на інноваційно-технологічну основу.

Варто відзначити, що більше 20% території України покриває Інтернет стандарту 3G [21]. При цьому майже однакові з Україною за територією Франція, Німеччина, Іспанія мають повне покриття своєї території швидкісним Інтернетом стандартів UMTS та LTE, а такі країни як Польща, Румунія та інші наближаються до цього показника.

Таке відставання України відбулося через те, що 3G-технологія використовується в Україні в діапазоні 2100 МГц. При цьому за допомогою більш низьких частот (800 МГц, 900 МГц) можна поширити швидкісний Інтернет на невеликі населені пункти, віддалені від мегаполісів. Це призвело б до скорочення розриву між користуванням Інтернетом у міській та сільській місцевості, який у 2016 році склав близько 30% [12].

Проникнення швидкісного Інтернету сприятиме також широкому доступу користувачів у сільській місцевості до адміністративних послуг, дасть можливість отримувати кваліфіковану медичну допомогу, користуватися послугами у різних сферах.

У цьому контексті показовим для України є досвід колишньої радянської республіки Естонії. Наприклад, зареєструвати своє підприємство, перевірити інформацію про право власності та установчі документи online можна за лічені години. Близько 99% усіх банківських трансферів, 95% податкових декларацій здійснюються та заповнюються в мережі Інтернет [4; 5]. Але з огляду на соціально-демографічні, географічні та економічні відмінності між Україною і Естонією створити такі ж сприятливі умови в Україні буде вкрай важко.

Висновки

Отже, низький рівень проникнення Інтернету в Україні, повільне впровадження новітніх технологій і стандартів у галузі зв'язку та телекомунікацій свідчать про значне відставання України від інших розвинених країн у сфері “цифрових” технологій. Результати проведеного статистичного аналізу можуть допомогти у вирішенні проблем статистичного забезпечення показників, які характеризують розповсюдження Інтернету, сприяти розширенню інформаційної бази при побудові різних комп'ютерних моделей щодо перспектив становлення “цифрової” економіки в Україні та розробленню науково обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на покращення ситуації в цій сфері.

Список використаних джерел

1. Tapscott D. The Digital Economy Anniversary Edition: Rethinking Promise and Peril in the Age of Networked Intelligence [Electronic resource]. URL: https://www.amazon.com/The-Digital-Economy-ANNIVERSARY-EDITION/ dp/0071835555.

2. Tapscott D. After 20 years it's harder to ignore the digital economy's dark side [Electronic resource]. URL: https://hbr.org/2016/03/after-20-years-its-harder-to-ignore-the-digital- economys-dark-side.

3. Anderson L., Wladawsky-Berger I. The 4 things it takes to succeed in the digital economy [Electronic resource]. URL: https://hbr.org/2016/03/the-4-things-it-takes-to-succeed-in- the-digital-economy.

4. Chakravorti B., Tunnard C., Chatuverdi R. S. The way to Estonia. How to reach dsgital nirvana [Electronic resource]. URL: https://www.foreignaffairs.com/articles/global-commons/2015-03-24/way-estonia.

5. Tambur S. Digital economy Estonia: from it tiger to the world's most pre-emitent e-state [Electronic resource]. URL: https://neweuropeaneconomy.com/fdi/digital-economy-estonia/.

6. Апалькова В. В. Концепція розвитку цифрової економіки в Євросоюзі та перспективи України // Вісник Дніпропетровського університету. Серія “Менеджмент інновацій”. 2015. Вип. 4 [Електронний ресурс]. URL: https://mi-dnu.dp.ua/index.php/MI/article/download/52/47/.

7. Джусов О. А., Апальков С. С. Цифрова економіка: структурні зрушення на міжнародному ринку капіталу // Міжнародні відносини. Серія “Економічні науки”. 2016. № 9 [Електронний ресурс]. URL: https://journals.iir.kiev.ua/index.php/ec_n/article/view/3058.

8. Карчева Г. Т., Огородня Д. В. Цифрова економіка та її вплив на розвиток національної та міжнародної економіки // Фінансовий простір. 2017. № 3(27). С. 13-21.

9. Коляденко С. В. Цифрова економіка: передумови та етапи становлення в Україні і у світі // Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2016. № 6. С. 105-112.

10. Коровайченко Н. Ю. Передумови інтеграції України до єдиного цифрового ринку Європейського Союзу // Ефективна економіка. 2017. № 7 [Електронний ресурс]. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5648.

11. Statistics. Percentage of individuals using the Internet [Electronic resource]. URL: https:// www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Pages/stat/default.aspx.

12. Цифрова адженда України - 2020 [Електронний ресурс]. URL: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf.

13. Проникновение Интернета в Украине [Электронный ресурс]. URL: http://inau.ua/proekty/doslidzhennya-internet-audytoriyi.

14. OECD Digital Economy Outlook 2017 [Electronic resource]. URL: http://oecd.org/internet/oecd-digital-economy-outlook-2017-9789264276284-en.htm.

15. Кількість абонентів зв'язку на 1 січня 2018 року [Електронний ресурс]. URL: http:/ ukrstat.gov.ua/.

16. Стан і розвиток зв'язку в Україні за 2016 рік. Статистичний бюлетень [Електронний ресурс]. URL: http:/ukrstat.gov.ua/.

17. GFK о рынке Украины: smart и wearable-устройства - растут, фотоаппараты с планшетами - падают [Электронный ресурс]. URL: https://www.imena.ua/blog/gfk-smart-trands-ukraine/.

18. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах. Статистичний бюлетень [Електронний ресурс]. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.

19. Статистика зовнішнього сектору [Електронний ресурс]. URL: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=65613.

20. Структура зовнішньої торгівлі послугами у 2016-2017 роках [Електронний ресурс]. URL: http:/ukrstat.gov.ua/.

21. Некрасов В. 4G не поможет: почему в Украине нет сплошного 3G-покрытия и как это исправить // Экономическая правда. 2018. 15 марта [Электронный ресурс]. URL: https://www.epravda.com.ua/rus/publications/2018/03/15/634981/.

Размещено на Allbest.ru