Вступ та постановка проблеми. Сучасним мейнстрімом в медицині є впровадження багатосторонніх бізнес-платформ, що є невід'ємною складовою системи електронної охорони здоров'я, а також забезпечує підвищення якості, ефективності, доступності та зручності надання медичних послуг за рахунок використання сучасних цифрових технологій. Бізнес-платформи на ринках медичних товарів та послуг характеризуються складністю інфраструктури, оскільки покликані виконувати не тільки економічні (максимізація прибутку, зниження витрат, досягнення лідерства на ринку, задоволення потреб кінцевого споживача тощо), але й соціальні, демографічні, політичні та інші завдання, що є специфікою цієї галузі.

Використання бізнес-платформ докорінно змінює конкурентні відносини, що пов'язано з динамічністю та постійним розвитком інновацій на ринках медичних товарів та послуг. Дослідження конкуренції є основою вдосконалення антимонопольного законодавства та формування ефективного механізму державного регулювання ринків в Україні та світі. Однак сьогодні у вітчизняній науковій літературі недостатньою мірою проаналізовано такі питання, як, зокрема, вплив бізнес-платформ на природу конкуренції на медичному ринку України, особливості конкуренції між платформами та її сторонами-учасниками, система ціноутворення на багатосторонньому ринку медичних товарів та послуг, що обумовлює актуальність нашого дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика багатосторонніх ринків та бізнес-платформ досить широко висвітлена у зарубіжній літературі, адже їй присвячена значна кількість наукових публікацій. Дослідженню сутності двосторонніх ринків присвячені роботи: Д. Гейла, Л. Шеплі, Ж. Тіроля, Ж. Роше, М. Армстронга, Дж. Райта, С. Яблонського, А. Шастіко, О. Паршиної, А. Ігнатюк та інших вчених.

монополістична конкуренція електронна охорона здоров'я

Ф. Чу та М. Янсіті досліджують вплив якості продукції/послуг на конкурентоспроможність платформи на ринку. К. Боудрей та Л. Джеппесен аналізують, як конкуренція між сторонами платформи може зменшити інноваційні стимули для виробників додаткових продуктів. С. Ансарі та його співавтори визначають, як новий учасник може успішно конкурувати з лідером платформи, використовуючи стратегію кооперації. О. Коваленко досліджує багатосторонні платформи як мережі створення вартості тощо.

Важливу роль у дослідженні платформ на медичному ринку відіграли роботи таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як, зокрема, П. Василакопулу, М. Грізо, Т. Дженсен, Д. Волш, К. Моран, Р. Байс, А. Сальніков, В. Вишневський.

Метою роботи є аналіз конкурентних відносин, що виникають між бізнес-платформами на ринку медичних послуг в Україні та світі.

Результати дослідження. Розвиток інформаційних технологій та впровадження багатосторонніх бізнес-плат - форм в усі сфери діяльності людини кардинально змінюють ринкові соціально-економічні відносини. Багатосторонні бізнес-платформи сприяють розвитку усіх видів економічної діяльності, зокрема медицини.

В науковій літературі значна кількість публікацій присвячена характеристиці таких понять, як "електронна охорона здоров'я" (ЕОЗ), "телемедицина", "інтернет-медицина", однак недостатньо вивчені економічні аспекти впровадження бізнес-платформ на ринку медичних послуг, зокрема питання конкуренції.

Для аналізу конкуренції бізнес-платформ, що є невід'ємною складовою системи електронної охорони здоров'я, необхідно насамперед проаналізувати сутність поняття "електронна охорона здоров'я".

Редактор журналу “Journal of Medical Internet Research” Г. Ейсенбах у 2001 році першим спробував дати визначення терміна "електронна охорона здоров'я": "це галузь, що виникає та розвивається на перетині медичної інформатики, охорони здоров'я та бізнесу".

Всесвітня Організація Охорони Здоров'я (ВООЗ) під електронною охороною здоров'я розуміє надання медичної допомоги пацієнтам, підвищення кваліфікації та навчання медпрацівників, виявлення захворювань та моніторинг тенденцій суспільного здоров'я за допомогою досягнень в галузі ІКТ.

У 2005 році ВООЗ прийняла резолюцію про розвиток системи електронної охорони здоров'я, що включає широкий спектр медичних послуг та інформаційних технологій. Дистанційні консультації у фахівця (телемедицина та мобільна медицина), електронні рецепти, електронні "історії хвороби", вибір лікаря, запис до лікаря за допомогою сайту тощо - складові елементи електронної охорони здоров'я, якій в іноземній літературі відповідає поняття “e-health" [18].

Розвинені країни світу впроваджують “e-health”, підлаштовуючи загальні принципи, визначені ВООЗ, під особливості національної охорони здоров'я. Однак сьогодні ці дослідження неможливі без аналізу бізнес-платформ, що забезпечують підвищення якості, ефективності, доступності та зручності надання медичних послуг за рахунок використання сучасних цифрових технологій та взаємодії усіх учасників ринку.

В умовах вдосконалення ІКТ та провадження інновацій ринки медичних товарів та послуг набувають ознак багатосторонніх, що досягається шляхом використання бізнес - платформ. Високий потенціал багатосторонніх ринків медичних товарів та послуг та світова тенденція до підвищення ефективності витрачання коштів на охорону здоров'я ставлять перед розвиненими країнами нові завдання:

використання хмарних технологій в охороні здоров'я;

впровадження сервісів, що забезпечують інтеграцію та інтероперабельність медичних інформаційних систем;

інтеграція даних медичних пристроїв в процес забезпечення лікування;

розвиток мобільного здоров'я;

використання телемедицини, віддалений моніторинг пацієнтів;

впровадження системи візуалізації медичних зображень, обмін такими зображеннями [2].

Розвиток медицини в майбутньому буде можливим тільки завдяки платформам та їх постійному вдосконаленню.

Побудова системи електронної охорони здоров'я відбувається двома шляхами, а саме американським та європейським. Американська модель передбачає розвиток ринку медичних послуг на основі принципів вільної конкуренції бізнес-платформ, де держава виконує регулятивні функції. На ринку діють декілька медичних платформ, які конкурують між собою за споживачів, використовуючи широкий спектр методів нецінової конкуренції. Країнами, що сьогодні використали американську модель розвитку ринку медичних послуг, є США та Ізраїль.

В тих країнах, де медичне обслуговування гарантується державою, розвиток електронної охорони здоров'я відбувається за європейською моделлю, що передбачає створення загальнодержавної платформи, яка задовольняє потреби споживачів та стимулює розвиток ринку централізовано. Країнами, що вибрали європейську модель, є Данія, Швеція, Норвегія, Естонія, Росія (табл.1) [1].

У статті П. Василакопулу та його співавторів "Створення національних платформ електронної охорони здоров'я: виклик інтеграції" проаналізовано бізнес-платформи, що були ініційовані та впроваджені державою в галузі охорони здоров'я у трьох скандинавських країнах, а саме Данії, Норвегії та Швеції. У всіх трьох країнах медичне обслуговування гарантується державою, отже, створення державної електронної системи охорони здоров'я потребувало реформування на законодавчому рівні. Створення платформи в кожній з країн ініціювалося урядом, однак були вибрані різні стратегії. В Данії у провадженні платформи брали участь всі рівні виконавчої влади, пріоритетність задач визначалася шляхом обговорення з безпосередніми учасниками в різних регіонах країни. В Норвегії створили спеціальне Агентство, яке централізовано склало план розвитку платформи на ринках медичних товарів та послуг [1].

Методи конкурентної боротьби на ринках медичних товарів та послуг визначаються відповідно до вибраної державою стратегії розвитку. В одних країнах основним драйвером розвитку цифрової медицини була держава, в інших - потреба в системній економії, або підприємці побачили можливість швидко отримати прибутки шляхом впровадження інновацій.

Якщо на ринку бізнес-платформи впроваджують на засадах американської моделі, то між платформами виникає конкуренція за пацієнтів, інвесторів, державні гранти, виробників медичних препаратів, науково-дослідницькі програми тощо.

Якщо ж бізнес-платформа створена відповідно до європейської моделі, вона має загальнонаціональний характер та впроваджується централізовано відповідними органами державної влади, які формують та визначають основні цілі та складові елементи платформи. Конкуренція на медичних ринках, де платформа є державною монополією, виникає між розробниками платформ, виробниками медичних препаратів, науково-дослідними інститутами тощо (табл.2).

Головними особливостями конкуренції на ринках медичних товарів та послуг є:

дія платформ в умовах державної монополії та монополістичної конкуренції;

зміна меж ринків медичних товарів та послуг завдяки виникненню зв'язків між учасниками, які раніше не взаємодіяли між собою;

стирання меж між класичним поділом ринків за рахунок створення мережевих зв'язків між різними сторо - нами-учасниками платформи;

долучення нових учасників завдяки впровадженню інновацій;

посилення конкуренції між розробниками платформ;

посилення конкуренції між медичними закладами за кінцевого споживача;

конкурентне ціноутворення на ринках медичних товарів та послуг;

використання нових методів недобросовісної конкуренції;

конкуренція з технологічної та економічної трансформується в соціальну та культурну взаємодію [10; 11; 13].

Бізнес-платформи на ринках медичних товарів та послуг - це інструмент для підвищення прозорості ринку та зниження витрат та ризиків, завдяки чому пацієнти отримують конкурентні пропозиції та зручні послуги.

На ринку медичних послуг України вже успішно працює пілотна платформа doc.ua, яка була розроблена за рахунок інвестицій приватного сектору для залучення споживачів та завоювання ніші на ринку медичних послуг України. Однак платформа doc.ua надає досить обмежений спектр послуг (пошук лікаря та запис на прийом) та тільки частково задовольняє потреби споживачів в умовах IV промислової революції. Загальносвітові тенденції у галузі медицини ставлять перед Україною нові завдання створення системи електронної охорони здоров'я шляхом впровадження бізнес-платформи з широким асортиментом послуг, що буде задовольняти потреби усіх учасників ринку та стимулювати розвиток вітчизняної медицини до світового рівня.

В рамках загальнонаціональної медичної реформи в Україні урядом ініційовано створення єдиної державної медичної бізнес-платформи під назвою “eHealth”, що є комплексом систем, які виконують одночасно кілька ключових функцій, таких як створення електронного реєстру медустанов, аптек, лікарів, працівників (Medical Service Providers, MSP), реєстру пацієнтів (Master Patient Index, MPI), реєстру декларацій, тобто контрактів між пацієнтом, медичним закладом та лікарем на надання медичних послуг; автоматизація процесів реєстрації медичних установ, аптек, їх підрозділів, лікарів, декларацій і пацієнтів (REST API); автоматизація формування біл - лінгового капітаційного звіту (фінансування) та майбут-Таблиця 1

Особливості впровадження бізнес-платформ на ринках медичних товарів та послуг у різних країнах світу нього адміністрування платформи з боку Національної служби здоров'я.

Таблиця 1. Особливості впровадження бізнес-платформ на ринках медичних товарів та послуг у різних країнах світу

Джерело: складено автором самостійно

Сьогодні платформа “eHealth” працює в тестовому режимі, що не дає можливості оцінити вплив на конкуренцію в повному обсязі. Однак, на нашу думку, створення бізнес-платформи в Україні в одній із найбільш складних галузей є кроком на шляху розвитку медицини в Україні до світового рівня. Платформа “eHealth” є державною власністю, тобто державною монополією на ринку медичних послуг в Україні. Хоч державою і не заборонене створення аналогів за рахунок приватних інвестицій, однак, як свідчить досвід зарубіжних країн, приватні платформи не зможуть конкурувати з державною, оскільки не в змозі залучити достатню кількість учасників [12].

Бізнес-платформа “eHealth” покликана створити конкурентне середовище на ринках медичних товарів та послуг, забезпечити прозорість надання послуг, знизити рівень корумпованості в галузі, забезпечити ринкове ціноутворення на медичні послуги, а також створити умови для підвищення рівня кваліфікації працівників шляхом розвитку конкуренції між ними.

Однак, на нашу думку, для успішного запуску бізнес - платформи на ринку медичних послуг необхідно враховувати такі проблеми, що характерні для медичної галузі в Україні, як відсутність мереж у всіх медичних закладах України, низький рівень технічної підготовленості персоналу, недобросовісна конкуренція, асиметрія інформації, тінізація доходів, корупція.

Система електронної охорони здоров'я в Україні тільки починає розвиватися, що унеможливлює аналіз конкурентних відносин на поточному етапі, однак, аналізуючи зарубіжний досвід, можемо зробити висновок, що запуск бізнес-платформи сприятиме розвитку конкуренції та потребує вдосконалення законодавства щодо захисту конкуренції з огляду на зміни на ринку.

Використання бізнес-платформ докорінно змінює конкурентні відносини, що пов'язане з динамічністю та постійним розвитком інновацій на ринках медичних товарів та послуг

Основними тенденціями розвитку системи електронної охорони здоров'я є використання хмарних технологій в охороні здоров'я; впровадження сервісів, що забезпечують інтеграцію та інтероперабельність медичних інформаційних систем; інтеграція даних медичних пристроїв в процес забезпечення лікування; розвиток мобільного здоров'я; використання телемедицини та віддалений моніторинг пацієнтів; впровадження системи візуалізації медичних зображень та обмін такими зображеннями.

Побудова системи електронної охорони здоров'я відбувається двома шляхами, а саме американським та європейським. Американська модель передбачає розвиток ринку медичних послуг на основі принципів вільної конкуренції бізнес-платформ, де держава виконує регулятивні функції. В тих країнах, де медичне обслуговування гарантується державою, розвиток електронної охорони здоров'я відбувається за європейською моделлю, що передбачає створення загальнодержавної платформи, яка задовольняє потреби споживачів та стимулює розвиток ринку централізовано.

Головними особливостями конкуренції на ринках медичних товарів та послуг є дія платформ на ринках медичних товарів та послуг в умовах державної монополії та монополістичної конкуренції; зміна меж ринків медичних товарів та послуг завдяки виникненню зв'язків між учасниками, які раніше не взаємодіяли між собою; стирання меж між класичним поділом ринків за рахунок створення мережевих зв'язків між різними сторонами-учасниками платформи; долучення нових учасників завдяки впровадженню інновацій; посилення конкуренції між розробниками платформ; посилення конкуренції між медичними закладами за кінцевого споживача; конкурентне ціноутворення на ринках медичних товарів та послуг тощо.

В рамках загальнонаціональної медичної реформи в Україні урядом ініційоване створення єдиної державної медичної бізнес-платформи під назвою “eHealth”.

Платформа “eHealth” є державною власністю, тобто державною монополією на ринку медичних послуг в Україні, хоча державою і не заборонене створення аналогів за рахунок приватних інвестицій, однак, як свідчить досвід зарубіжних країн, приватні платформи не зможуть конкурувати з державною, оскільки не в змозі залучити достатню кількість учасників.

Бізнес-платформа “eHealth” покликана створити конкурентне середовище на ринках медичних товарів та послуг, забезпечити прозорість надання послуг, знизити рівень корумпованості в галузі, забезпечити ринкове ціноутворення на медичні послуги, а також створити умови для підвищення рівня кваліфікації працівників шляхом розвитку конкуренції.

Список використаних джерел