Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна металургійна академія України

Кафедра економіки та підприємництва імені Т.Г. Беня

Аналіз наукової інформації та критичний аналіз наявних методичних положень про вплив ризику на ефективність інвестицій

Гулик Т.В., кандидат економічних наук, доцент

Кербікова А.С., старший викладач

Дрофа Є.А., асистент

Анотації

Рис. 1. Функція корисності для інвесторів із різним характером сприйняття ризику

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам залучення інвестицій в економіку України присвячена велика кількість робіт сучасних науковців і практиків, у тому числі таких авторів, як С.В. Онікієнко [1], А.А. Пересада та ін. [2]. Різноманітні теоретичні та практичні аспекти моделювання економічних процесів розглядаються в наукових працях Д. Блекуела, М. Бугір, І. Кольцова, О. Моляка, І. Іванілова, Дж. Фон Неймана.В. Юринця та інших.

Метою статті є дослідження наявних методичних положень впливу ризику на ефективність інвестицій. В умовах нестійкості та невизначеності важливим аспектом дослідження проблем інвестування економіки є використання сучасного математичного апарату, що ґрунтується на економіко-математичних моделях.

Результати дослідження. У сучасній теорії ризику чітко виокремлюються два протилежні погляди на трактування категорії "ризик" - класичний, представниками якого є Дж. Міль [4, с.46] та І. Сеньйор, і неокласичний, прибічниками якого виступають А. Маршалл [5], А. Пігу [6], Дж.М. Кейнс [7], принципові розбіжності яких походять із різного сприйняття характеру співвідношення між непевністю та ризиком (таблиця 1).

Порівнюючи класичний та неокласичний підходи, необхідно зазначити, що погляди неокласиків є лише логічним розвитком класичних. Так, неокласична теорія передбачає, що генетичні корені ризику первинно виникають у невизначеності, яка є особливим об'єктивним станом, що згодом викликає суб'єктивне сприйняття небезпеки - непевність.

Такий підхід дає змогу зрозуміти етимологію ризику як економічної історико-логічної категорії, в якій невизначеність і незнання зумовлюють появу об'єктивної непевності, що сприймається суб'єктами діяльності як стан відчуття небезпеки. Така суб'єктивно усвідомлена небезпека і є ризиком.

Окремі питання щодо визначення ефективності інвестиційних проектів з урахуванням впливу факторів ризику висвітлені в працях багатьох авторів (зокрема, Т.В. Майорова [3], А.А. Пересада [2], С.В. Онікієнко [1] та ін.).

Отже, з позиції різних суб'єктів інвестиційної діяльності одна і та сама ситуація може мати різні оцінки ризику, які визначаються насамперед їх індивідуальним ставленням до ризику. Суб'єктивне сприйняття ризику відбивається на зміні граничної корисності приросту очікуваних інвестиційних доходів (рис.1).

Подані на рисунку типові графіки функції корисності наочно демонструють "золоте правило інвестування": чим більший ризик інвестування, тим вищою має бути доходність проекту.

Обов'язковою умовою виникнення ризику є наявність альтернативних сценаріїв розвитку подій, що зумовлює отримання різних результатів: у ситуації, коли можливим є лише один результат, незалежно від того, йдеться про втрати чи надбання, ризику не існує, оскільки не існує альтернатив. Ризик в інвестуванні - це кількісно оцінена з позиції певного суб'єкта інвестиційної діяльності невизначеність, пов'язана з можливістю виникнення у процесі реалізації інвестиційного проекту несприятливих подій та їх наслідків в формі певних фінансових втрат (зниження доходів, зростання витрат, втрата прибутку тощо). Таким чином, ключовими скланиками сутності інвестиційного ризику як економічної категорії є:

невизначеність дії ринкових факторів зараз та у майбутньому;

існування декількох альтернатив розвитку подій;

можливість настання несприятливої події, ймовірність втрат активів, неотримання очікуваного прибутку або інших відхилень від запланованих, прогнозованих показників;

об'єктивна необхідність здійснення управлінських заходів щодо зменшення можливих негативних або несприятливих наслідків;

суб'єктивне сприйняття подій.

Метою аналізу впливу ризику на ефективність інвестицій є розроблення можливих заходів щодо запобігання виникненню очікуваних фінансових втрат. Досягнення цієї мети значною мірою визначається якістю ідентифікації ризиків інвестицій, тобто повнотою виявлення всієї системи несприятливих факторів, здатних зумовити зниження обсягів доходів, зростання інвестиційних потреб у капіталі та відповідне зменшення інвестиційного прибутку. У зв'язку з цим інвестиційний аналіз передбачає складання вичерпного переліку ризиків для кожного інвестиційного проекту та оцінку відповідної структури очікуваних фінансових втрат.

Ефективність цього процесу базується насамперед на чіткій класифікації системи ризиків, їх групуванні та агрегуванні можливого впливу на результати інвестицій.

За джерелами виникнення та можливістю усунення інвестиційні ризики прийнято поділяти на систематичні (загальноекономічного характеру, спільні для всіх сфер економіки, які є такими, що не диверсифікуються) та несистематичні (пов'язані з умовами реалізації тільки цих інвес тицій, як правило, можливими помилками планування та організації проекту, втрати від яких можуть бути знижені за рахунок диверсифікації) ризики. На систематичні ризики, якими, наприклад, є загальна фінансова криза, інфляція тощо, припадає близько 25-50% загального ризику будь-якого інвестиційного проекту.

Таблиця 2. Огляд типових ризиків для різних етапів проектного циклу

За характером дії ризики поділяють на прості та складні. Складні ризики є комбінацією простих ризиків, яка характеризується спільним негативним наслідком їх виникнення. Прості ризики зумовлюються дією сукупності незалежних подій, а наслідки їх виникнення оцінюються індивідуально.

Традиційно в інвестиційному аналізі виокремлюються такі агреговані типи ризиків, як:

політичний, правовий і загальноекономічний ризики, які, на відміну від інших форм ризиків, належать до зовнішніх умов реалізації інвестицій;

технічний ризик, зумовлений недоліками та помилками в технічному аналізі проектних рішень (наприклад, якість проектування, вибір технології, організація управління проектом тощо);

фінансовий ризик, пов'язаний з тим, що не досягаються певні параметри розробленого фінансового плану проекту (наприклад, зміни в джерелах та обсягах фінансування, несвоєчасне надходження коштів від реалізації, незадовільний фінансовий стан партнерів, зростання витрат за проектом тощо);

маркетинговий ризик виникає через прорахун - ки під час оцінювання ринкових умов дії проекту, а саме ємності ринку збуту та можливостей ресурсних ринків щодо виконання проектних поставок, організації реклами та збутової мережі, часу виходу на ринок, обраної цінової політики тощо.

екологічний ризик, пов'язаний з недостатнім розробленням питань впливу на навколишнє середовище;

ризик учасників проекту, пов'язаний з можливими негативними подіями в управлінні та фінансовому стані учасників інвестиційного проекту.

Оскільки реалізація інвестиційних проектів проходить декілька стадій проектного циклу, то аналіз ризику необхідно проводити в розрізі відповідних етапів (таблиця 2). Ризик аналізується для кожної стадії реалізації інвестиційного проекту, а потім встановлюється сумарний ризик проекту та загальний обсяг можливих фінансових втрат.

інвестиція наукова інформація

Висновки