Ефективність логістики сільськогосподарської продукції як фактор підвищення її конкурентоспроможності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність логістики сільськогосподарської продукції як фактор підвищення її конкурентоспроможності

Проаналізовано особливості й сучасний стан логістичного обслуговування товаропотоків сільськогосподарської продукції в Україні. Висвітлено основні проб-леми організації ланцюгів постачання цієї продукції, що стримують підвищення її конкурентоспроможності. Окреслено перспективні напрями розвитку ринку послуг агрологістики в Україні. логістичний товаропотік конкурентоспроможність

Ключові слова: агрологістика, ланцюги постачання сільськогосподарської продукції, перевезення аграрних вантажів, зберігання сільськогосподарської продукції.

Харсун Л. Эффективность логистики сельскохозяйственной продукции как фактор повышения ее конкурентоспособности. Проанализированы особен-ности и состояние логистического обслуживания товаропотоков сельскохозяйс-твенной продукции в Украине. Освещены основные проблемы организации цепей поставок этой продукции, которые сдерживают повышение ее конкурентоспо-собности. Определены перспективные направления развития рынка услуг агро-логистики в Украине.

Ключевые слова: агрологистика, цепи поставок сельскохозяйственной продукции, перевозка аграрных грузов, хранение сельскохозяйственной продукции.

Постановка проблеми. Потенціал агропромислового комплексу може стати своєрідним локомотивом виходу вітчизняної економіки з кризи й забезпечити економічну та соціальну безпеку країни. Однак реалізація цього потенціалу, обумовленого переважно природно-геогра-фічними чинниками, залежить безпосередньо від кооперації з іншими галузями економіки, а також від цілого комплексу політичних, право-вих і ринково-економічних факторів.

Наразі мова не стільки про можливості виробництва певного продукту, скільки про потребу забезпечення ним кінцевого споживача на конкурентоздатних умовах. Для аграрної продукції резерв підви-щення конкурентоспроможності є колосальним, адже співвідношення її собівартості й доданої вартості, за деякими оцінками, становить 25/75. Саме цей факт виводить на перший план питання ефективної органі-зації ланцюгів постачання сільськогосподарської продукції, що забезпе-чила б її конкурентними перевагами за ціною, якістю та надійністю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Потреба оптимізації логістичного забезпечення потоків продукції агросектора України сьогодні широко обговорюється в наукових і ділових колах нашого суспільства. Зокрема, з'являється багато публікацій, присвячених визначенню сутності агрологістики, її елементів і специфічних рис. Це праці таких вітчизняних і зарубіжних вчених, як С. Гриценко, Т. Корнілова, Т. Косарєва, Н. Потапова [1-4] та ін. Безпосередні учасники аграрних ринків також публічно діляться своїм досвідом і думками про основні проблеми функціонування логістичних ланцюгів постачання сільськогосподарської продукції.

Мета статті - дослідження специфічних рис логістичного обслуговування потоків сільськогосподарської продукції в Україні та окреслення шляхів реалізації потенціалу до підвищення її конкуренто-спроможності за рахунок оптимізації логістичної складової.

Матеріали та методи. Матеріалами досліджень слугували дані про стан логістичного обслуговування сільськогосподарських товаро- потоків в Україні. Інформаційна база для дослідження - статистичні дані, представлені в публікаціях практиків і експертів логістичного та аграрного ринку. Використано загальнонаукові й спеціальні методи економічних досліджень, зокрема методи узагальнення, структурного аналізу та порівняння, систематизації тощо.

Результати дослідження. Логістика в сільськогосподарських ланцюгах постачання передбачає управління насамперед матеріальними потоками, що включають вхідні потоки (посівний матеріал, добрива, пальне тощо), потоки в процесі виробництва, збору врожаю, обробки, зберігання та дистрибуції сільськогосподарської продукції. Не менш важливими й результативними є логістичні рішення в організації інформаційних (ціни, транспортні можливості) та фінансових потоків (кредити, платежі, страхування) [5]. Відтак, логістична активність є потріб- ною ланкою всіх бізнес-процесів агропромислових підприємств і може бути джерелом як ризиків, так і додаткових конкурентних переваг, впливаючи на надійність, терміни, відстежуваність ланцюгів постачання сільськогосподарської продукції та безпосередньо на її якість.

Змістовне наповнення агрологістики та її специфічні риси напряму визначаються об'єктом, на який спрямована вся управлінська логістична активність. Традиційно до сільськогосподарської продукції відносять будь-яку продукцію рослинного й тваринного походження. Проте в українському законодавстві є низка протиріч у визначенні її складу. Зокрема деякі законодавчі акти не включають до нього харчові про-дукти, а лише товари, зазначені в 1-14 групах УКТЗЕД. Зазвичай спірним є віднесення деяких груп товарів до сільськогосподарських, як, скажімо, кормів для тварин, відходів і побічних продуктів аграрного виробництва. Найбільш лаконічним, загальним і таким, що виключає більшість правових колізій, є визначення сільськогоспо-дарської продукції, наведене в Законі України "Про оптові ринки сільськогосподарської продукції": сільськогосподарська продукція - це продукція, що підпадає під визначення груп 1-24 Української кла-сифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) згідно із Законом України "Про Митний тариф України", за винятком підакциз-них товарів, окрім товарів первинного виноробства - виноматеріалів (коди УКТЗЕД 2204 29 - 2204 30) [6].

Специфічні ознаки сільськогосподарської продукції як об'єкта матеріальних потоків передусім ті, що пов'язані із сезонністю її виробництва (переважно для продукції рослинництва), обмеженими термінами зберігання та значними втратами споживних властивостей, визначають особливості агрологістики. Мовиться насамперед про потребу корегування логістичних процесів залежно від сезонності збору врожаю та збуту більшості агропромислових товарів. Суттєва залежність від кліматичних умов сільськогосподарського виробництва також створює низку обмежень для ланцюгів постачання. Чутливість до різних хвороб і шкідників, зі свого боку, вимагає додаткових логістичних операцій, як, приміром, фумігації зерна, використання специфічної упаковки тощо. Складність планування і функціонування ланцюгів постачання сільськогосподарської продукції обумовлена також суттєвими процедурними та регуляторними обмеженнями державного рівня, що створюються з метою забезпечення продуктової, екологічної та соціальної безпеки в країні.

Загалом, зважаючи на різноманітність сільськогосподарської продукції, неоднорідним є також логістичне забезпечення її товаро- руху. Адже до сільськогосподарської продукції відносяться і масові товари (насипні - зерно, насіння, цукор; навальні - овочі, фрукти; наливні - жири й олії), і тарно-штучні (м'ясні, молочні вироби, кава, чай), і особливо режимні (риба, квіти, живі тварини). Це вимагає диверсифікованого підходу щодо вибору виду транспорту, територіаль-ного розміщення й технічної оснащеності складських потужностей, кількості й складу учасників ланцюгів постачання та інших умов організації логістичних процесів.

Складність і неоднорідність логістичного обслуговування товаро- руху сільськогосподарської продукції зумовлює посилення кооперації між усіма учасниками ланцюгів постачання, створення за їхньої участі спільно із сільськогосподарськими підприємствами інтегрованих об'єд-нань, функціонування спеціалізованих агрологістичних провайдерів.

Очевидно, що забезпечення високого рівня конкурентоспромож-ності сільськогосподарської продукції за рахунок ефективної організації та управління її логістичними ланцюгами постачання є надзвичайно складним завданням, і його успішне виконання, як стверджують фахівці Світового банку, залежить від трьох основних складових: інфраструктури (особливо доріг і залізничного сполучення, приміром, між основними економічними центрами й портами), ринку логістич- них послуг і процедурного та регуляторного середовища агропромис-лового комплексу [5].

Аналіз системи логістичного забезпечення ринку сільськогоспо-дарської продукції України треба починати із визначення масштабів її сфери діяльності, що продиктовані насамперед обсягами випуску, товарною структурою та торговельною направленістю вітчизняного агропромислового комплексу.

Якщо брати до уваги обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у вартісному вираженні (в постійних цінах), то його рівень протягом останніх шести років коливається в межах 216.6-254.6 млрд грн. Причому за результатами 2017 р. відмічається зниження цього показника майже на 3 % до 247.7 млрд грн. Про ско-рочення фізичного обсягу продукції сільського господарства свідчить і динаміка індексу сільськогосподарської продукції - зниження його значення на 9 % у 2017 р. порівняно із 2016 р. Водночас у фактичних цінах масштаби сільськогосподарського виробництва демонструють позитивну динаміку й сягають 625.6 млрд грн у 2016 р. (рис. 1).

Конфігурація ланцюгів постачання сільськогосподарської про-дукції в Україні також має свої особливості, що передусім обумовлено складом їх учасників. Постачальниками (вантажовідправниками) такої продукції виступають трейдери, переробні та безпосередньо сільсько-господарські підприємства, кожен з яких характеризується різними обсягами, параметрами плановості, направленості та цінової політики.

Специфікою логістичних ланцюгів постачання продукції сіль-ського господарства в Україні є їхня довжина, що переважно включає трансграничну доставку, тобто передбачає залучення більшої кількості учасників і порівняно вищий рівень складності логістичних операцій. В Україні відмічається постійне нарощення експорту аграрної продук-ції, який, за даними Держстату України в 2016 р., становив понад 50 % (15.3 млн дол. США) всього обсягу сільськогосподарського виробництва. Експортна направленість аграрного сектора передбачає перевезення вантажів порівняно більшими партіями, ніж у внутрішньому сполу-ченні, що зумовлює їх орієнтацію на магістральні види транспорту, мультимодальні перевезення та використання потужностей великих перевалочних комплексів. До того ж позитивне сальдо в торгівлі сіль-ськогосподарською продукцією (рис. 2) для України означає і те, що відповідальність за функціонування її ланцюгів постачання лежить переважно на вітчизняних учасниках ринку.

Детальніше визначити запитувані параметри логістичного за-безпечення ринку сільськогосподарської продукції України можна, деталізувавши товарну структуру як внутрішніх, так і зовнішніх його товаропотоків. Так, у структурі сільськогосподарського виробництва України 72 % припадає на продукцію рослинництва, що представлена переважно масовими товарами: насипними - зернові культури, цукор; навальними - овочеві, плодові та ягідні культури; наливними - олії [9].

Доставка таких вантажів здебільшого підпадає під сферу дії залізнич-ного, морського та річкового видів транспорту.

Схожою є й структура вітчизняного експорту сільськогоспо-дарської продукції, 52 % в якій займають продукти рослинного поход-ження (на 1-му місці - зернові культури, на 2-му - насіння і плоди олійних рослин); майже 26 % припадає на жири та олії тваринного або рослинного походження; 15.9 % - готові харчові продукти (найбільше експортовано цукру та кондитерських виробів із цукру) та 6.2 % (на 1.1 % більше порівняно з 2016 р.) - живі тварини та продукти тваринного по-ходження. Проте імпорт аграрної продукції майже на половину складається із готових харчових виробів (44.9 %), що й пояснює забезпечення його поставок переважно автомобільним транспортом [8].

Географічну направленість ланцюгів постачання аграрної продукції визначає склад торговельних партнерів України в цій галузі. У загальній структурі зовнішньоторговельного товарообігу сільськогосподарської продукції частка Європейського Союзу становить 35.2 %, а до ТОП-5 країн-імпортерів української агропродукції увійшли, за результатами восьми місяців 2017 р., Індія, куди було експортовано товарів на суму 1.3 млрд дол. США, Єгипет - 986.1 млн дол. США, Нідерланди -

762.8 млн дол. США, Іспанія - 731.6 млн дол. США та Китай -

631.8 млн дол. США [10]. Така географія поставок вітчизняної агро- продукції є індикатором необхідних змін у логістичній інфраструктурі, співвідношенні різних видів транспорту в логістичному забезпеченні зовнішньої торгівлі України продукцією сільського господарства (приміром, переважання морського транспорту в перевезеннях до Індії, Єгипту та Китаю, автомобільного - в європейському напрямку).

Проте наразі є багато свідчень низького рівня конкуренто-спроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції, значною мірою обумовленого недосконалістю логістичних операцій, передусім пов'язаних із транспортуванням і зберіганням таких вантажів. Зокрема, за словами О. Мельник, менеджера з логістики компанії "Кернел", Україна втрачає 20 дол. США на кожній тонні виготовленої продукції під час її транспортування, що на 40 % більше, ніж у Німеччині, й на 30 %, ніж у США [11]. Той факт, що агрологістика в Україні на 30-40 % дорожча, ніж у Франції та Німеччині, під-тверджує і представник компанії "Бунге Україна" та експерт комітету з питань агропромислового комплексу Американської торговельної палати в Україні О. Копейка.

Чи не основним свідченням неефективної агрологістики в Україні є недостатня кількість і незадовільний стан вагонів (насамперед вагонів- зерновозів) і локомотивів, суттєве підвищення тарифів на залізничні перевезення. У підсумку додаткові витрати на перевезення аграрних вантажів виникають унаслідок потреби використовувати дорожчі аль-тернативні способи доставки - автомобільний транспорт і контейнерні перевезення. Обмежені потужності залізничного транспорту зазвичай

стають причиною затримки морських суден у портах і потреби сплачувати додатково демередж судноплавним компаніям у розмірі 15-20 тис. дол. США за 1 день. Загалом, за попередніми оцінками учасників круглого столу "Дефіцит зерновозів у рамках експортної логістики", присвяченого проблемам перевезення зернових вантажів урожаю 2016 р., агросектор станом лише на вересень 2016 р. втратив понад 75 млн грн унаслідок збоїв у поставках залізницею, продикто-ваних ще й дефіцитом пального.

Нестача вагонів є суттєвою перешкодою і для забезпечення ефективного логістичного сервісу поставок цукру. Збитки цукрових заводів, пов'язані з тим, що зазвичай свою продукцію вони змушені відвантажувати автомобільним транспортом, який дорожчий за заліз-ничний, експерти оцінюють у 1.5-2 млн грн [12].

Автомобільний транспорт також не в повній мірі покриває потреби аграрного сектора з огляду на нестачу вантажних автомобілів і подорожчання такого способу перевезення на 15-22 % унаслідок підвищення цін на пальне та введення вагового контролю. У підсумку наразі навіть спостерігається переорієнтація доставки соняшникової олії з автомобільного транспорту на залізничні цистерни.

Високий рівень логістичної складової у перевезеннях сільсько-господарської продукції зазвичай продиктований обмеженим доступом учасників ринку до інфраструктурних об'єктів, особливо до тих, що є в державній власності. Приміром, у структурі вартості перевалки зерна 53 % припадає на оплату за доступ до причалу, подачу вагонів, електроенергії, водопостачання та водовідведення, оренду нерухомого майна, компенсацію земельного податку та страхування. Решта 47 % - транспортно-експедиторські послуги, що включають і прямі витрати терміналу з перевантаження зерна [13]. Значною мірою така ситуація пов'язана із високою вартістю портових зборів, які зазвичай удвічі вищі порівняно із зборами в портах ЄС та інших країн Чорноморського басейну. Так, вартість заходу судна до Миколаївського порту становить 250 тис. дол. США для судна класу Panamax, до Одеси та Чорномор-ська - 125 тис. дол. США., до порту "Південний" - 170 тис. дол. США. Отже, Миколаївський морський порт є найдорожчим у світі [14].

Конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції значною мірою залежить і від того, як забезпечуються умови її зберігання, пакування, навантаження, розвантаження. Найбільш розвиненою в Україні є мережа складських комплексів для зберігання зернової продукції. Приміром, у 2017 р. загальна потужність портових зернових терміналів в Україні оцінюється в 60.7 млн т, що на 50 % перевищує реальні обсяги перевалки зернових вантажів (майже 40 млн т на рік) і обумовлює підвищення конкуренції в сегменті [15]. До того ж, за прогнозами аналітиків, на кінець 2018 р. ємності для одноразового зберігання хлібних вантажів в українських морських портах зростуть на 27 % і становитимуть 4295 тис. т, а потужність терміналів з перевалки - 82 млн т на рік [16].

Значно гіршою є ситуація із зберіганням продукції в ланцюгах постачання овочів і фруктів. Наразі в Україні функціонує майже 300 фруктосховищ ємністю 250 тис. т, при тому що виробництво стано-вить 2 млн т фруктів [17]. Як стверджує Д. Темен, керівник проекту USAID "Агроінвест" (Велика Британія): лише 10 % вітчизняних сховищ наразі відповідають встановленим нормам, тому країна втрачає 65 % свіжих овочів і фруктів, тоді як, скажімо, Голландія - 35 [18].

Водночас логістичні проблеми агроринку України можуть мати й позитивні наслідки, хоча й в більш довгостроковій перспективі. Зокрема висока вартість і недосконалість внутрішньої логістики можуть зробити прямий експорт сільськогосподарської продукції менш вигідним і, як наслідок, стимулювати розвиток виробництва товарів із високою доданою вартістю. До того ж така ситуація може стати своєрідним стимулом для збільшення інвестицій в агрологістичну інфраструктуру та рухомий склад, а також для удосконалення самих логістичних операцій із сільськогосподарською продукцією з боку їх учасників.

Значний потенціал підвищення ефективності доставки сільсько-господарських вантажів в Україні має річковий транспорт, особливо для доставки зернових. Нарощення обсягів річкових перевезень по Дніпру об'єктивно підтримується і наявністю перевалочних потуж-ностей - приблизно 20 елеваторів, якими оперують такі компанії, як "Нібулон", Державна продовольчо-зернова корпорація України, АСК "Укррічфлот", "Гермес-Трейдинг", "Рівненське ХПП" TESSLAGROUP та ін. За даними експертів міжнародної компанії Baker Tilly, на сьогодні можливості українських річок використовуються менше ніж на 1 %, тоді як у Німеччині та Румунії цей показник становить від 13 до 27 % [19].

Переорієнтація сільськогосподарських вантажів на річковий транс-порт уможливить суттєво знизити витрати на ремонт автомобільних доріг і розмір логістичної складової в ціні товарів. До прикладу, доставка баштанних культур р. Дніпро, яка, за словами генерального директора ТОВ СП "Нібулон" О. Вадатурського, обходиться в 4-5 разів дешевше, ніж автомобільним транспортом. Це вже не кажучи про те, що складнощі з логістикою та збутом зазвичай зумовлюють ситуацію, коли приблизно 30 % врожаю кавуна взагалі залишається на полі.

Низка позитивних зрушень відмічається і в логістиці постачання олійної продукції з України, яка забезпечує майже 50 % її експорту по всьому світу. Серед найперспективніших напрямів таких вантажопе-ревезень наразі учасники ринку називають західну Європу, Англію, Північну та Південну Америку, Африку, Далекий та Близький Схід, що передбачають переважно доставку морем і вимагають вибору ефективних засобів упаковки. До прикладу, компанія DSV Global Transport and Logistics Україна вже активно використовує флексітанки та ISC-контейнери, що дає змогу відправляти олію невеликими партіями контейнеровозами, економити на підготовці тари, хоча й передбачає обов'язкове страхування вантажу, оскільки ризики пошкодження,

скажімо флексітанків, значно вищі, ніж такого спеціалізованого облад-нання, як /^-контейнери, цистерни, танкери.

Значну перспективу в Україні має розвиток холодових ланцюгів постачання. Мовиться про поставки ягід з України, експорт яких виріс за останні п'ять років майже в 4 рази; вершкового масла (наша країна стала другим постачальником цього продукту до країн ЄС); морозива та низки інших товарів, перевезення яких відбувається за умови дотримання особливих температурних режимів.

Загалом, у секторі агрологістики України намітилась і позитивна тенденція до розширення співпраці сільськогосподарських підприємств із логістичними провайдерами. Відмічається поступовий відхід від схеми реалізації продукції через трейдерів, що забезпечували майже все логістичне обслуговування вантажопотоків. Як зразок успішного аутсорсингу логістичних послуг можна назвати досвід компанії "Рабен- Україна" з організації збірної лінії для фруктів та овочів з полів, у ре-зультаті функціонування якої сільськогосподарські виробники отримали змогу контролювати ціну реалізації, відправляти продукцію невели-кими партіями, знижуючи її втрати, виконувати зобов'язання перед контрагентами за рахунок якісного логістичного сервісу.

Перспективними напрямами розвитку сегменту терміналів для зберігання й перевалки сільськогосподарських вантажів є першочер-гове будівництво овоче- та фруктосховищ. Для логістичного ж за-безпечення товароруху зернової продукції більш нагальним є удоско-налення технічного оснащення елеваторів задля забезпечення їх вищої пропускної спроможності й оборотності.

Висновки. Загалом ринок послуг агрологістики в Україні є досить динамічним і розвивається в бік задоволення вимог щодо підвищення рівня конкурентоспроможності ланцюгів постачання сільськогосподар-ської продукції. Про це свідчать такі тенденції ринку, як модернізація й удосконалення логістичних операцій шляхом оновлення рухомого складу, використання інноваційних засобів упаковки й перевалки вантажів, оптимізації способу перевезення та витрат на доставку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гриценко С., Терещенко С. Агрологістика в Україні: сучасний стан і пер-спективи розвитку. Вісн. Донецького нац. ун-ту. 2015. № 1. С. 87--89. Серія В. "Економіка і право".

2. Корнилова Т. Что ждет рынок зерновой логистики в ближайшие годы. Київ. 2017. № 2. С. 32--38.

3. Косарева Т. В. Логістизація економіки АПК. Економіка АПК. 2003. № 12. С. 23--27.

4. Потапова Н. А. Системні характеристики логістики АПК. Вісник НУ "Львівська політехніка". Львів. 2010. С. 694--702. Серія "Логістика".

5. Ean Francois Arvis, Ian Gillson, Charles Kunaka. Managing Logistics Risks in Agricultural Supply Chains along International Corridors. The World Bank. URL : http://www.agriskmanagementforum.org/content/managing-logistics- risks-agricultural-supply-chains-along-international-corridors.

6. Сільськогосподарська продукція. URL : http://agrobirga.ck.ua/sg-produkciya.

7. Індекс сільськогосподарської продукції у 2017 році (попередні дані). Експрес-випуск. Продукція сільського господарства у постійних цінах за 2016 рік. Стат. бюл. Економічні рахунки сільського господарства (рахунок виробництва та рахунок утворення доходу). Стат. зб. "Сільське господарство України" 2016 рік. URL : http://www.ukrstat.gov.ua/.

8. Товарна структура зовнішньої торгівлі України. URL : http://www.ukrstat.gov.ua/.

9. Продукція сільського господарства у 2017 році (попередні дані). URL : http://www.ukrstat.gov.ua/.

10. Экспорт украинской агропродукции вырос почти на 25 %. 06.10.2017. URL : https://delo.ua/business/eksport-ukrainskih-produktov-vyros-pochti-na- 25-335194/?supdated_new=1510658634.

11. Транспортные проблемы агрологистики: цифры. 19.12.16. URL : http://logist.fm/news/transportnye-problemy-agrologistiki-cifry.

12. Через брак вагонів цукровики понесуть мільйонні збитки. 09.01.2018. URL : http://landlord.ua/cherez-brak-vagoniv-tsukroviki-ponesut-milyonni-zbitki/.

13. Какая себестоимость перевалки зерновых в Украине. 15.01.2018. URL : https://ports.com.ua/articles/kakaya-sebestoimost-perevalki-zernovykh-v-ukraine.

14. Копейка О. Проблемы аграрной логистики Украины. 20.02.2017. URL : http://logist.fm/publications/olga-kopeyka-problemy-agrarnoy-logistiki-ukrainy.

15. Потужність портових зернових терміналів на 50 % перевищує потребу. URL : http://www.agravery.com/uk/posts/show/potuznist-portovih-zernovih- terminaliv-na-50-perevisue-potrebu.

16. Ильницкий К. Сколько зерновых терминалов построили в 2017 году и какие прогнозы на 2018-й. 09.01.2018. URL : https://ports.com.ua/articles/skolko- zernovykh-terminalov-postroili-v-2017-godu-i-kakie-prognozy-na-2018-y.

17. Умная логистика: возможности роста фермеров. 26.06.2017. URL : http://logist.fm/publications/umnaya-logistika-vozmozhnosti-rosta-fermerov.

18. Омелянчук І. Чи врятує українське село агрологістика? URL : http://a7d.com.ua/agropoltika/5603-chi-vryatuye-ukrayinske-selo- agrologstika.html.

19. ШевченкоЮ. Агрологістика в Україні: проблеми та перспективи. URL : http://yur-gazeta.com/publications/practice/transportne-pravo/agrologistika-v- ukrayini-problemi-ta-perspektivi.html.

Размещено на Allbest.ru