Перспективні інноваційні програми, проекти та моделі розвитку аграрних підприємств з іноземними інвестиціями

Рис. 2. Макет комплексної програми із залучення інвестицій (розроблено автором на основі [5])

ефективно поєднуються з аутсорсингом послуг наукових центрів та університетів. Цей розподіл дослідницьких зусиль дозволяє фірмам розвивати власний інноваційний потенціал, залишаючись при цьому в центрі потоків науково-технічної інформації [4, c. 197].

У основі всіх процесів управління науково-інноваційною діяльністю (НІД) лежить планування, хоча воно носить обмежений характер і нерозривно пов'язане з фінансуванням (бюджетуванням) або здійснюється паралельно. Набір методів і засобів державної політики, спрямованих на розвиток інноваційної активності, досить широкий, хоча її варіанти, рушійні сили й організаційні рішення в різних країнах мають свої особливості. У більшості країн здійснюється планування науково-технічної діяльності, спрямоване на усунення ризику дублювання робіт, урахування довгострокових міждисциплінарних досліджень, установлення деякого абсолютного рівня обсягів фінансування НДДКР із суспільних фондів (бюджету).

Одним із напрямків підвищення ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності аграрних підприємств з іноземними інвестиціями може стати розробка комплексних програм із залучення інвестицій як основа модернізації інвестиційної діяльності (рис. 2).

Вказана модель повинна містити у собі три основні складові: інвестиційна привабливість, управління інвестиційним процесом, заходи з поліпшення інвестиційного клімату. Кожен з наведених елементів має свій алгоритм із залучення інвестицій.

Однією з ключових умов досягнення стратегічних цілей, визначених у «Стратегії розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року», є переведення його розвитку на інноваційну основу, невід'ємним компонентом якої є впровадження аграрними підприємствами інноваційних проектів і ефективного та результативного управління ними. Як справедливо зазначають науковці, необхідність упровадження інноваційних проектів як механізмів системного локального розвитку в рамках окремих аграрних підприємств посилюється наявністю організаційно-технологічних, виробничо-ресурсних, соціально-економічних, структурно-інформаційних проблем товаровиробників, що потребують нагального вирішення. Варто погодитися з тим, що ефективність реалізації інноваційних проектів у аграрних підприємствах насамперед залежить від правильності управлінських дій, обраної моделі управління та її успішного практичного впровадження [6, с. 30].

Характеризуючи стан і тенденції впровадження інноваційно-інвестиційних проектів у підприємствах аграрної сфери економіки України, слід зазначити, що до недавнього часу (2016 р.) були відсутні систематизовані інформаційно-аналітичні та/або статистичні дані, які б свідчили про сучасний стан і характер перебігу досліджуваних процесів. Проте останнім часом Департамент стратегії та економічного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України здійснює на постійній основі щоквартальний моніторинг стану впровадження найбільш важливих інвестиційних проектів на основі інформації департаментів агропромислового розвитку облдержадміністрацій. На підставі цього готується «Аналітична записка щодо впровадження найбільш важливих інвестиційних проектів, які реалізуються в агропромисловому комплексі регіонів станом на ...» [7, с. 24].

Таблиця 2 Впровадження найбільш важливих інвестиційних проектів у аграрних підприємствах України на 01.01.2017 р. (розраховано й побудовано автором за даними Міністерства аграрної політики і продовольства України, 2017 р.)

Так, за інформацією департаментів агропромислового розвитку облдержадміністрацій станом на 1 січня 2017 р. у аграрній сфері економіки України підприємства загалом реалізували 380 інвестиційних проектів, що на 82 проекти (27,5 %) більше порівняно з відповідною датою 2016 р. Найбільшу кількість інноваційно- інвестиційних проектів впроваджують агрофор- мування у: Львівській -- 48 од. (+ 30 од., або у 2,6 раза більше порівняно з 2016 р.); Вінницькій -- 45 од. (+ 3 од., або 7,1 %); Черкаській -- 43 од. (+18 од., або 72,0 %); Полтавській -- 40 од. (+ 31 од., або в 4,4 раза більше) та Херсонській -- 39 од. (+ 4 од., або 11,4 %) областях (табл. 1).

Загальна сума кошторисної вартості інвестиційних проектів становила майже 27,9 млрд. грн., з яких основним джерелом фінансування були власні кошти -- 19,2 млрд. грн., або 68,8 %. Вартість інвестиційних проектів, що реалізуються у регіонах, коливається від 80,0 тис. грн. до 9,6 млрд. грн. У порівнянні з даними станом на 01.01.2016 р. загальна сума кошторисної вартості інвестиційних проектів зменшилась на 2,8 млрд. грн. Зокрема, власні та залучені кошти зменшились на 1,3 млрд. грн. і 0,7 млрд. грн. відповідно.

Крім того, зменшилась потреба в інвестиціях на 1,1 млрд. грн. [8, с. 206]. У агроформуваннях реалізовувалися, в основному, проекти, кошторисна вартість яких становила до 500,0 млн. грн. -- 374 од., або 98,4 % від загальної кількості; від 500,0 млн. грн. до 1,0 млрд. грн. -- 1 од., або 0,3 %, і понад 1,0 млрд. грн. -- 5 од., або 1,3 %. Середня кошторисна вартість інвестиційного аграрного проекту, що реалізувався станом на 01.01.2017 р., у розрізі областей коливалась від 2,9 млн. грн. у Закарпатській області до 576,8 млн. грн. у Сумській області за середнього значення цього показника в Україні на рівні 73,4 млн. грн. (рис. 3).

Провідними агроформуваннями із залучення інвестицій серед підприємств, які впроваджували інноваційно-інвестиційні проекти.

Закарпатська

Полтавська

Кіровоградська

Чернівецька

Волинська

Рівненська

Львівська

Хмельницька

Миколаївська

Дніпропетровська

Черкаська

Харківська

Житомирська

Івано-Франківська

Херсонська

Київська

Чернігівська

Тернопільська

Запорізька

Вінницька

Одеська

Сумська

Рис. 3. Рейтинг аграрних підприємств областей України за середньою вартістю інноваційно-інвестиційних проектів станом на 01.01.2017р. (розраховано й побудовано автором за даними Міністерства аграрної політики і продовольства України, 2017 р.)

-- Вінницькій області, де загальна вартість проектів становила майже 10,9 млрд. грн., з них 9,6 млрд. грн. -- це будівництво сучасного птахо- комплексу з виробничою потужністю 440 тис. т м'яса/рік;

-- Одеській області -- 2,7 млрд. грн., з них 2,5 млрд. грн. -- розбудова зернового терміналу з можливістю зберігання 200,0 тис. т зерна та з річним відвантаженням 4,5 млн. т;

-- Херсонській області -- 2,6 млрд. грн., з них 1,7 млрд. грн. -- у будівництво птахофабрики з утримання 2,5 млн. гол. молодняка птиці та 5,0 млн. гол. курей-несучок;

-- Черкаській області -- 2,3 млрд. грн., з них 1,3 млрд. грн. -- будівництво племрепродукто- ра з виробництва інкубаційних яєць потужністю 320 млн. шт. яєць за рік;

-- Сумській області -- 2,3 млрд. грн., з них 2,2 млрд. грн. -- розбудова елеватора та комплексу з виробництва комбікормів потужністю 300 тис. т. за рік [9]. модернізація інвестиційний фінансування інноваційний

Впровадження тільки згаданих п'яти найбільших інвестиційних проектів, за даними профільного міністерства, забезпечить робочими місцями понад 11,0 тис. осіб.

Характеризуючи структуру джерел фінансування інноваційно- інвестиційних аграрних проектів (рис. 4), варто зазначити, що, попри переважне домінування власних джерел у більшості підприємств регіонів, є й такі, де значну питому вагу займали залучені кошти. Зокрема, до них належать агроформуван- ня Одеської (57,7 %), Київської (47,0 %), Харківської (40,8 %), Вінницької (35,2 %) та Львівської (30,3 %) областей.

Рис. 4. Структура джерел фінансування інноваційно-інвестиційних аграрних проектів у розрізі областей України станом на 01.01.2017р. (розраховано й побудовано автором за даними Міністерства аграрної політики і продовольства України, 2017р.)

У Волинській, Закарпатській, Запорізькій і Сумській областях кошти для реалізації інвестиційних проектів не залучали, проте є потреба в інвестиціях у таких розмірах: відповідно 88,5 млн. грн., 2,3 млн. грн., 90,0 млн. грн. та 42,0 млн. грн. У Тернопільській і Хмельницькій областях інвестиційні проекти реалізуються агроформуваннями за рахунок власних коштів, не маючи потреби в додаткових інвестиціях. Найбільше освоєно інвестицій від загальної кошторисної вартості інвестиційних проектів у сільськогосподарських підприємствах Закарпатської -- 80,0 %, Житомирської -- 78,4 %, Черкаської -- 66,9 %, Херсонської -- 66,0 %, Вінницької -- 60,2 %, Волинської -- 56,8 %, Кіровоградської -- 53,6 % областей. Водночас у Запорізькій і Тернопільській областях інвестиції не освоювали [10, с.97].

Найпоширенішими напрямами реалізації інноваційно-інвестиційних аграрних проектів у країні станом на 01.01.2017 р. були такі (будівництво або реконструкція): вирощування ВРХ -- 89 од. (23,4 %), у т. ч. молочного напряму 72 од. (18,9 %) та м'ясного -- 17 од. (4,5 %); обробка, зберігання та переробка зерна й насіння -- 73 од. (19,2 %); свинокомплекси -- 62 од. (16,3 %); ово- че- та плодосховища -- 35 од. (9,2 %); птахокомп- лекси -- 23 од. (6,1 %); багаторічні насадження -- 13 од. (3,4 %); краплинне зрошення -- 13 од. (3,4 %); переробка сільськогосподарської сировини -- 6 од. (1,6 %) та ін.

Висновок

Зростання обсягу інвестицій в аг- роформування, розмір яких наразі перевищив до- кризовий період, свідчить про поліпшення інвестиційної привабливості й позитивні очікування. Крім реальних інвестицій у фізичні активи, про поліпшення інвестиційного клімату також свідчать настрої інституційних інвесторів на фінансових ринках. Зокрема, наприкінці 2016 р. уперше із жовтня 2014 р. загальна ринкова вартість українських публічних аграрних акціонерних товариств перевищила 3,5 млрд. дол. США.

Найбільше інвестиційних проектів реалізовувалось у галузі скотарства, а також обробки, зберігання та переробки зерна й насіння. Зрозуміло, що кожен із реалізованих інвестиційних проектів може мати різний рівень інноваційності, проте переважну більшість із них (можливо, і всі) можна визнати інноваційними, оскільки навряд чи сучасний інвестор буде вкладати кошти в несучасні технології. Позитивний тренд відновлення інвестиційних надходжень свідчить про поліпшення очікувань підприємств, що вже працюють. За умов продовження позитивних тенденцій можна очікувати на зростання частки іноземних інвестицій у країну. Отже, усе це свідчить про збільшення інвестиційних можливостей для впровадження інноваційних проектів аграрних підприємств України.

Література

1. Данилишин Б. М. Інвестиційна політика в Україні : [монографія] / Б. М. Данилишин, М. Х. Корецький, О.І. Дацій. -- Донецьк : Юго-Восток, Лтд, 2006. -- 62 с.

2. Рунчева Н. В. Формирование инновационных моделей корпоративного развития аграрного производства [Электронный ресурс] / Н. В. Рунчева // Progress in Economic Sciences. -- Режим доступа : http://pne. pwsz.pila.pl/DOI/11_R6ocznik_Naukowy_IE_1-2014_ Pychczewa.pdf.

3. Мармуль Л. О. Інвестування інноваційного розвитку харчових і переробних підприємств : [монографія] / Л. О. Мармуль, І. В. Ксьонжик. -- Миколаїв, 2011. -- 53 с.

4. Ширма В. В. Організація інноваційного забезпечення функціонування сільськогосподарських підприємств / В. В. Ширма // Економіка та управління АПК. -- 2013. -- № 10. -- С. 197.

5. Коденська М. Ю. Інвестиційна складова аграрно-промислової інтеграції / М. Ю. Коденська, Ю. О. Не- стерчук // Економіка АПК. -- 2012. -- № 12. -- С. 49.

6. Кропивко М. Ф. Напрями реформування системи управління аграрним сектором в умовах децентралізації влади та розвитку євроінтеграційних процесів / М. Ф. Кропивко // Економіка АПК. -- 2016. -- № 6. -- С. 26-36.

7. Кирилов Ю. Є. Формування ефективного організаційно-економічного механізму інвестування аграрного сектору економіки України / Ю. Є. Кирилов // Аг- росвіт. -- 2015. -- № 8. -- С. 18-24.

8. Саблук П. Т Інноваційна модель розвитку аграрного сектору економіки України та роль науки в її становленні / П. Т Саблук // Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. -- 2011. -- № 2. -- С. 200-208.

9. Степаненко С. В. Інвестиційна привабливість регіонів та інноваційна політика в контексті сталого економічного зростання / С. В. Степаненко // Державне будівництво. -- 2012.

10. Дуброва Н. П. Державна політика у сфері інноваційного розвитку аграрного сектору України / Н. П. Дуброва, Л. С. Крючко // Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. -- 2015. -- № 1. -- 94-97.

Анотація