Економічний аналіз матеріаломісткості виробництва хмелю в Україні

Ключові слова: агроекосистема, хмелепродукція, матеріаломісткість, природокористування, вирощування, витрати, компоненти.

Формування концепції збалансованого розвитку в природокористуванні агроекосистем виробничої сфери Поліського регіону є доволі складним процесом. Особливо, це стосується тих територій, де необхідно покращити не тільки використання матеріально-технічних та природних ресурсів, але й завчасно здійснити чітке опрацювання теоретико-методичних основ щодо стратегії розвитку галузі хмелярства. Зокрема, йдеться про максимальне забезпечення галузі розробками заходів щодо збалансованого та сталого розвитку [1].

Для розвитку такого напряму необхідною є побудова алгоритму з чіткими послідовними перетвореннями, спрямованими на підвищення ефективності галузі хмелярства. Крім того, найважливішими ефективними показниками вважаються ті, ріст яких опереджає сумарні виробничі витрати.

Серед усього різноманіття процесів у природокористуванні агроекосистем, що входять у сферу виробництва хмелю, важко назвати більш складнішу і водночас багатограннішу компоненту, ніж широке застосування різновидності матеріальних ресурсів. Тому жодне з існуючих методичних підходів стосовно застосування їх у природокористуванні агроекосистем не можуть у доступній формі пояснити, як з урахуванням окремих показників культури, так і щодо окремих зон -- Полісся, Лісостепу та Степу. Крім того, наука про матеріаломісткість нині ще не має у своїх наукових розробках всебічно обґрунтованої теорії впливу циклів сонячної активності на сільськогосподарські культури. Особливо, на багаторічну культуру -- хміль [2].

Сприятливі природно-кліматичні та соціально-економічні умови зони Полісся обумовлюють розвиток галузі хмелярства, що забезпечує підвищення якості життя сільського населення, створення робочих місць, наповнення державного та регіонального бюджету, дає міцну основу для виробництва конкурентоспроможної експортної хмелепродукції та може стати важливим напрямом у сталому розвитку регіональної економіки із валютними надходженнями [3, с. 8].

Хмелярство -- важлива галузь, сировинна продукція якої завдяки вмісту специфічних смол, ефірного масла та біологічно активних речовин знайшла широко використовується в різних галузях народного господарства. Особливо доволі широко хмелепродукція використовується в пивоварній та фармацевтичній галузях.

Упродовж останніх років виробництво хмелю як в Україні, так і у світі зазнало значних втрат, наслідки яких виявилися вразливими для галузі. За оцінки сучасної кон'юнктури на ринку хмелю змінилися сортовий склад насаджень і зони його розміщення, матеріально- технічні ресурси, що забезпечують отримання високоякісної сировини хмелю [4]. Тому для виробництва цієї культури необхідно передбачити технологічні рішення, що забезпечують економію енергоресурсів та зниження собівартості продукції. Обов'язковим ланцюгом в організаційно-господарських заходах повинні домінувати процеси з максимальним економічним ефектом, які підвищують економію матеріально-технічних ресурсів у період вирощування хмелю та знижують матеріаломісткість.

Наразі в економічній науці, немає єдиної думки з питання тенденції змін матеріаломісткості. Одні економісти засвідують закономірні явища зростання частки матеріальних затрат у виробництві, але з деяким зниженням в окремі роки, а також про їх скорочення на тлі розвитку науково-технічного прогресу, і тільки допускається їх тимчасове підвищення. На нашу думку, теоретичне положення Енгельса, що: «Підвищення продуктивності праці полягає в тому, що частка живої праці скорочується, а частка минулого збільшується, але збільшується так, що сумарна сума праці, полягає в товарі, зменшується: отже кількість живої праці зменшується більше, ніж збільшується кількість минулої праці» [5, с. 131].

Теоретичною і методологічною основою роботи послужили праці вітчизняних і зарубіжних вчених -- економістів з відповідної проблеми: В.Г. Андрійчука, В.А. Амбросова, П.І. Гайдуцького, А І Добриніна, О.В. Захарчука, В.В. Зіновчука, М.Г. Лобаса, І.І. Лукінова, Л.Н. Мусієнко, В.Я. Месель-Веселяка, О.М. Онищенка, П.Т. Саблука, Д.А. Саїнського, М.П. Сахацького, Б.С. Сінельнікова, Є.І. Ходаківського, М. Шпичака, В.В. Юрчишина та ін.

Вивченню питань розвитку хмелярства в Україні, підвищенню його ефективності та обґрунтуванню векторів стратегічного розвитку присвячено праці А.Л. Бойка, А.О. Годованого, Г.С. Головач, В.І. Довгалюка, В.Б. Ковальова, П. Куровського, Н.О. Куровської, М.І. Ляшенка, Ю.А. Никитюка, О.М. Николюк, Т.Ю. Приймачук, Л.В. Проценко, Й.Г. Рейтмана, Р.І. Рудика, Ю.І. Савченка, Т.Ю. Ситнікової, К.Г. Стеценка, В.М. Циганка, І.П. Штанька та ін. Значний внесок у вивчення матеріаломісткості рослинницької продукції в сільськогосподарському виробництві зробили наукові праці О.А. Брильова, О.А. Бугуцького, Я.К. Бєлоуської, В.С. Бондаря, Ю.В. Василенко, А.А. Зелінського, Н.І. Макаренка, О.П. Мельника, П.П. Мельника, В.І. Пиркіна та ін.

В їх працях відображено теоретичні підходи до визначення суті поняття матеріаломісткості, визначено рівень і динаміку змін певних показників, а також окреслено групу чинників, які зумовлюють зниження матеріаломісткості у процесі вирощування сільськогосподарських культур. Тому розглядаючи матеріаломісткість у системі економічних досліджень можна стверджувати, що це -- фундаментальна ключова компонента, що спричиняє комплекс негативних наслідків, з одного боку або, з іншого, сприяє розробці принципово нових підходів у господарюванні галузевих структур агроекосистем (табл. 1).

матеріаломісткість хміль економічний урожайність

Таблиця 1 Динаміка виробничих витрат хмелегосподарств в Україні, тис. грн.

Середнє значення блоку показників дає змогу визначити інтегральну оцінку матеріаломісткості щодо виробництва культури в умовах агроекосистем. Тенденція зміни показників матеріаломісткості хмелю залежить від різних чинників, у т. ч. якості земель, сорту хмелю, природно-кліматичних умов тощо. Важливим чинником впливу на матеріаломісткість хмелярства є соціально-економічна складова, що гарантує оплату праці в господарствах і впливає на підвищення життєвого рівня населення, культурно-технічного рівня, умов праці, охорони праці, а також задоволення соціально- специфічних потреб.

Економічні чинники матеріаломісткості хмелю залежать від зміни системи економічних відносин у вигляді власності на засоби виробництва, територіальних, внутрішньогалузевих і міжгалузевих структур, рівня концентрації виробництва, зміни принципів розподілу чистого доходу тощо.

На особливу увагу заслуговують організаційні чинники в господарстві, що відображають об'єктивну сукупність структурних компонентів матеріаломісткості, між якими існує закономірний взаємозв'язок і взаємодія (технічних, технологічних, економічних і соціальних). Такий системний підхід надає можливість досліджувати зміни у питаннях чіткої організації рівня забезпеченості матеріально-технічними ресурсами виробничого процесу вирощування культури та оцінити ефективність їх використання.

Величина змін валового збору хмелю формується двома чинниками -- збільшенням посівних площ (посадки) й інтенсивністю галузі. Врожайність хмелю залежить від сукупного результативного показника, взаємодії біологічних особливостей культури, її сортового складу, ґрунтово-кліматичних умов, технології вирощування, системи добрив, організації збирання та інших чинників. Найвища продуктивність досягається за умови сприятливого поєднання їх позитивної дії. Для забезпечення такої дії потрібно знання біології рослин, техніки, технології та організації вирощування продукції. Основними шляхами підвищення врожайності хмелю й поліпшення його якості є: проведення робіт із догляду за насадженнями в оптимальні агротехнічні терміни; науково обґрунтовані норми внесення органічних і мінеральних добрив; ефективна боротьба зі шкідниками, хворобами і бур'янами: розміщення хмільників; закладка нових насаджень і заміна малопродуктивних сортів районованими високоврожайними сортами; впровадження прогресивних технологій вирощування і переробки хмелю тощо.

Висновки

Нині у хмелегосподарствах випередженими темпами, порівняно з ростом валової продукції, збільшуються показники затрат праці та амортизаційні відрахування. Подальше їх зростання буде негативно впливати на динаміку матеріаломісткості хмелю. Водночас останніми роками значно підвищилась якість застосування предметів праці, особливо високоякісних сортів та гібридів, концентрованих добрив, високоефективних препаратів для захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів, що надає змогу хмелегосподарствам зібрати оптимальний урожай з одночасним підвищенням матеріаломісткості.

Важливим аспектом під час дослідження матеріаломісткості хмелю є витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції відповідно до науково обґрунтованих норм. Це -- нормативи, які спрямовані на одержання екологічно безпечної продукції, де функціонує збалансованість еколого-економічних та суспільних компонентів, невиснажливе використання та відтворення природних ресурсів. Таким чином, матеріаломісткість -- одна із складових компонентів системи виробництва хмелю, яка оптимізує структуру сукупних витрат, формує напрями раціонального їх використання з метою зниження рівня матеріаломісткості продукції та підвищення біопродуктивності природних ресурсів у галузях агроекосистем.

Список використаної літератури

1. Мельник П.П. Еколого-економічні основи управління природокористуванням в агроекосисте- мах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук: спец. 08.00.06. -- економіка природокористування та охорони навколишнього природного середовища / П.П. Мельник. К.: ТОВ «ДІА», 2017. 36 с.

2. Мельник П.П. Матеріаломісткість виробництва цукрових буряків і шляхи її зниження (на прикладі бурякосіючих колгоспів лісостепових районів Київської області): авто- реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.05. -- економіка, планування, організація управління народним господарством (сільське господарство) / П.П. Мельник. К.: 1992. 22 с.

3. Венгер В.М., Трибель С.О., Лапа О.М. та ін. Технологія вирощування та захист хмелю від шкідливих організмі / За редакцією В.М. Венгера. К.: Колобіг: Фенікс, 2011. 196 с.

4. Проценко А.В. Формування системи інтеграції науки і виробництва в хмелярстві [Текст]: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.03 / Проценко Альона Василівна; Житомир. нац. агроекол. ун-т. Житомир, 2015. 20 с. Маркс К., Енгельс Ф. Збірник праць // 2 вид., Т. 25. 286 с.

Размещено на Allbest.ru