Роль інноваційного потенціалу в економічному розвитку регіону з урахуванням податкового навантаження

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЛЬ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ З УРАХУВАННЯМ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Одінцов М.М., Одінцова Т.М.

У статті вивчається вплив податкового навантаження на економічний розвиток окремих регіонів країни з потужним інноваційним потенціалом. Метою статті є теоретичне обґрунтування і розробка методичного підходу до оцінки впливу інноваційного потенціалу на економічне зростання регіону та допустимого рівня податкового навантаження по відношенню до валового регіонального продукту. В ході дослідження зясовано, що максимізувати економічне зростання з врахуванням інноваційної і податкової складової дозволяє розрахування точок Лаффера 1-го і 2-го порядку. Виявлено, що традиційно використовувана дослідниками трифакторна виробнича функція не відтворює реального стану та дає досить не точну оцінку впливу ресурсного потенціалу економічної системи регіону на економічний розвиток. Тому вона не може бути використана для прогнозування на перспективу. Доведено, що більш точну оцінку та прогноз дає чотирифакторна виробнича функція, в якій крім основних ресурсів (праці, інвестицій, земельних ресурсів) враховується інноваційний потенціал регіону. На основі чотирифакторної виробничої функції за допомого точок Лаффера 1-го і 2-го порядку розраховані оптимальні обсяги ВРП (валового регіонального продукту) і податкових надходжень, що відповідають ресурсному потенціалу регіону при різному рівні податкового навантаження. Розрахунки проводились на статистичних даних Дніпропетровської області. Запропонована авторами методика може бути використана іншими регіонами країни для проведення аналізу та оцінки впливу ресурсного потенціалу на економічне зростання, а також для прогнозного моделювання економічних тенденцій. Методика буде корисна в питаннях удосконалення податкової політики країни.

Ключові слова: інноваційний потенціал, виробнича функція, точки Лаффера 1-го і 2-го порядку, податкове навантаження, економічне зростання.

В статье изучается влияние налоговой нагрузки на экономическое развитие отдельных регионов страны с мощным инновационным потенциалом. Целью статьи является теоретическое обоснование и разработка методического подхода к оценке влияния инновационного потенциала на экономический рост региона и допустимого уровня налоговой нагрузки по отношению к валовому региональному продукту. В ходе исследования выяснено, что максимизировать экономический рост с учетом инновационной и налоговой составляющей позволяет расчета точек Лаффера 1-го и 2-го порядка. Выявлено, что традиционно используемая исследователями трифакторная производственная функция не позволяет получить точных расчетов и не определяет реального состояния. Поэтому такой методический подход дает весьма не точную оценку влияния ресурсного потенциала экономической системы региона на экономическое развитие и не может быть использован для прогнозирования на перспективу. Доказано, что более точную оценку и прогноз дает четыре факторная производственная функция, в которой помимо основных ресурсов (труда, инвестиций, земельных ресурсов) учитывается инновационный потенциал региона. На основе четыре факторной производственной функции с помощью точек Лаффера 1-го и 2-го порядка рассчитаны оптимальные объемы ВРП (валового регионального продукта) и налоговых поступлений, соответствующие ресурсному потенциалу региона при разном уровне налоговой нагрузки. Расчеты проводились на статистических данных Днепропетровской области. Предложенная авторами методика может быть использована другими регионами страны для проведения анализа и оценки влияния ресурсного потенциала на экономический рост, а также для прогнозного моделирования экономических тенденций. Методика будет полезна в вопросах совершенствования налоговой политики страны.

Ключевые слова: инновационный потенциал, производственная функция, точки Лаффера 1-го и 2-го порядка, налоговая нагрузка, экономический рост.

Keywords: innovation potential, production function, Laffer points 1 st and 2 nd order, tax burden, economic growth.

Постановка проблеми. В сучасних умовах функціонування української економіки чітко прослідковується нагальна необхідність формування моделі економічного розвитку, в якій буде враховано не тільки сировинний, але й інноваційний потенціал окремих регіонів і потенціал країни в цілому. Це передбачає пошуки відповідних мотиваційних механізмів, що дозволять інтенсифікувати використання наявних інноваційних ресурсів виробництва. У зв'язку з цим дослідження механізмів стійкого розвитку на основі інноваційного фактору є надзвичайно актуальними. Стійкість розвитку виробництва з позицій ефективного застосування інноваційного мотиваційного механізму виробництва являє собою аналіз складних функціональних залежностей інтегрованого виробництва. Цей процесс прямо опирається на інноваційні й інвестиційні фактори виробництва.

Інноваційні процеси необхідно роглядати як мультиплікативну систему, що відображає комплекс взамнопов'язаних дій, які виконуються в певній послідовності, спрямованій на досягнення кінцевої мети виробництва. За внутрішнім порядком інноваційний процес складається із окремих стадій: фундаментальні науково-дослідні роботи, дослідно-конструкторські, технологічні або проектні роботи, виробничі випробування і доведення нововведень, освоєння нововведень у виробництво і їх поширення. З метою посилення ролі інноваційних факторів у стабілізації і стабільному розвитку необхідно вирішувати важливе завдання - створення високо конкурентного інноваційного середовища. В той же час процес стимулювання інноваційного процесу не можливо відділяти від проблеми оптимізації податкового навантаження на економічну систему інноваційного середовища.

Однією із проблем, яка стримує соціально-економічний розвиток є низька інвестиційна активність підприємств, зокрема підприємств промислових регіонів країни. При цьому одним із ефективних заходів підтримки підприємництва інноваційного напрямку слід вважати заходи стимулюючої податкової політики країни. В питаннях оптимізації податкового навантаження цікавим є теорія Лаффера, а саме методика розрахунку точок Лаффера 1-го і 2-го порядку, які відображають зростання або рецесію виробництва при різних рівнях оподаткування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вибір інноваційного шляху розвитку пояснюється багатьма науково обґрунтованими факторами: основою стійкого соціально-економічного зростання; важливим фактором конкурентосроможності підприємництва; генератором нових економічних систем на основі виробництва інноваційної продукції, тощо. Ознайомлення із зарубіжною і вітчизняною науковою літературою з проблем інноваційного розвитку дозволяє зробити наступний висновок: питання впливу інновацій на інтенсивність економічного зростання є досить теоретично обґрунтованою концепцією, але недостатньо дослідженою з точки зору практики.

Теоретичним питанням підвищення ефективності економіки на основі інноваційного потенціалу або інноваційних факторів займалися такі всесвітньо відомі вчені, як: П. Друкер [1], М. Портер [2], Й. Шумпетер [3]. Зокрема П. Друкер визначав інновацію як особливий інструмент підприємців, засіб, за допомогою якого вони здійснювати новий вид бізнесу або послуг. М. Портер загострював увагу на тому, що єдиним способом збереження конкурентної переваги економіки виступає безперервна модернізація виробництва. На цій основі він розробив концепцію кластера, в якому досягається ефект інноваційного зростання за рахунок позитивної динаміки оновлень і безперервному процесі нарощування продуктивності виробництва. В роботі Й. Шумпетера інноваційний процес розглядається з позицій нарощування додаткового продукту від використання новаторських розробок. Особливий інтерес викликає його висновок в тому, що він на багатьох прикладах показав механізм перетворення інновацій в реальний економічний ефект. валовий продукт податковий дніпропетровський

Дослідженню основ економічного розвитку під впливом інноваційних чинників приділяли увагу також наступні зарубіжні і національні вчені: Н.В. Бондарчук [4], В.М. Геєць [5], П.С. Єщенко [6], В.В. Зянко [7], І.В Іода [8], Н.П. Мацелюх [9], А.А. Меліхов [10], Т.О. Пожуєва [11], Н.І. Солдатикова [12], М. Шарко [13], І.В. Юхновський [14].

Слід відмітити, що у переважній більшості публікацій відмічених авторів обов'язковою частиною висновків є теоретичне обґрунтування необхідності сприяння розвитку інноваційної складової розвитку економіки окремих підприємств, галузей або у цілому країни, і мало досліджень прикладного характеру, які можливо застосовувати на практиці. Відсутня також розробка конкретного механізму інноваційного розвитку регіону або країни.

На наш погляд, у багатьох дослідженнях також не врахована досить важлива проблема: впливу податкової системи, зокрема податкового навантаження, на економічних розвиток як на рівні країни у цілому, так і рівні регіонів. Крім того, більшість існуючих методик оцінки впливу податкового навантаження на економіку мають суттєві недоліки.

Виходячи з вищевикладеного, особливу актуальність у стабілізації розвитку економіки регіонів і країни у цілому набувають питання, пов'язані з розробкою методичного інструментарію оцінки впливу податкового навантаження на валовий регіональний продукт (ВРП), що дозволяє здійснювати формування більш ефективної бюджетної і податкової політики регіонів і країни з урахуванням інтересів держави і бізнесу в різних сегментах економіки.

Теоретичні основи та особливості впливу податкового навантаження на економіку й на обсяги податкових надходжень започатковані Артуром Лаффером (Arhtur Betz Laffer) [15]. Аналіз впливу податкового навантаження на економічне зростання відображено в роботах ряду авторів, серед яких Є.В Балацький [16], А.Б. Гусєв [17], Ю.Ш. Ананіашвілі [18], М.О. Какаулина і О.А. Цепелєв [19] та інші. Зокрема М.О. Какаулина і О.А. Цепелєв удосконалили трьох факторну виробничу функцію, додавши до її побудови фактор земельних ресурсів, що дало можливість підвищити точність розрахунків впливу факторів виробництва на зростання обсягів валового регіонального продукту регіону.

Мета статті. Теоретичне обґрунтування і розробка методичного підходу до оцінки впливу інноваційного потенціалу на економічне зростання регіону та допустимого рівня податкового навантаження по відношенню до валового регіонального продукту, що дозволить максимізувати валовий регіональний продукт шляхом оптимального оподаткування економіки регіону. Дослідження передбачає побудову виробничої мультиплікативної функції Кобба-Дугласа з урахуванням таких факторів, як заробітна праця, капітальні інвестиції, земельні ресурси, внутрішні поточні витрати на наукові й науково-технічні роботи та податкове навантаження на економічну систему регіону.

Виклад основних результатів дослідження. Вивчення питань впливу основних факторів виробництва, зокрема інноваційного потенціалу територій, з урахуванням податкового навантаження, на економічне зростання регіону набуває особливої актуальності в умовах рецесії суспільного виробництва. Питання визначення оптимальної величини податкового навантаження на економічну систему потребують глибоких додаткових досліджень. Корисним в даному випадку є врахування кривої "взаємозв'язок величини податкових надходжень і економічного зростання" (розрабленої А Лаффером) та способів її коректування.

Багато дослідників відмічають двояке значення податкових надходжень на розвиток економіки регіонів та у цілому країни. Скорочення податків є важливою умовою для залучення інвестицій, а зростання податкових надходжень приводить до поліпшення ряду проблем соціального характеру. В роботі Б. В. Полсона і Ю. Г. Каплан було виявлено негативний вплив високих податкових ставок на економічне зростання економік територій [20].

Дослідники також звертають увагу на взаємозв'язок між внутрігалузевими особливостями територій, зростанням податкових надходжень і економічним зростанням, зокрема, зміщенням темпів економічного зростання з традиційних галузей (сільського господарства і обробної промисловості) в бік високотехнологічних галузей інноваційного напряму. У попередньому дослідженні [21], була проведена оцінка параметрів функціонування областей України, яка дозволила на теоретичному рівні виконати групування кластерів за показником евклідових віддалей. До першого кластеру було віднесено Дніпропетровську і Харківську області, а до другого - Полтавську, Запорізьку, Львівську, Одеську і Київську області, що мають високі показники технологічного рівня виробництва, і розвиваються в межах податкового навантаження між I-ю і II-ю точками Лаффера.

Це означає, що рівень податкового навантаження вказаних областей на рівні точки Лаффера I-го порядку ще дає їм можливість уникати ситуації рецесії. Крім того рецесія виробництва (точка Лаффера II-го порядку) в кожній області виникає при різному податковому навантаженні.

Якщо у Харківській області економічна система витримує навантаження на валовий регіональний продукт до 15,1 %. Дніпропетровській 10,9 %, то у Запорізькій області спад виробництва починається вже при податковому навантаженні 8,7 %. Виникає питання, що лежить в основі цього механізму.

Механізм формування тенденції зростання економіки в одних регіонах і рецесії в інших можливо виявити за допомогою мультиплікатора інновацій. Для розрахунку мультиплікатора інновацій спочатку визначається гранична схильність до інноваційності за формулою:

MPI = А I / A Y(1)

де - MPI гранична схильність до інноваційності;

А I - приріст витрат на виконання наукових досліджень і розробок;

A Y - приріст валового регіонального продукту.

Мультиплікатор інновацій розраховується за формулою:

M = 1 / MPI(2)

де I - витрати на інновації; Y - валовий регіональний продукт.

На основістатистичної інформації проведенорозрахунок

мультиплікатора інвестицій в регіонах України (табл. 1).

Як видно з розрахунків, на протязі 2010 - 2015 років найвищий індекс інноваційності, що забезпечує дію мультиплікатора інновацій був у Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Харківській областях.

Розрахунок мультиплікатора інновацій регіонів України* (млн. грн.)

Виявлено, що традиційна трьох факторна виробнича функція Кобба-Дугласа не відтворює реального механізму впливу ресурсного потенціалу економічної системи регіону на економічне зростання, і тому не може бути використана для прогнозування розвитку на перспективу. Доведено, що більш точний прогноз дозволяє здійснити чотирьох факторна виробнича функція, в якій крім ресурсів праці, капітальних інвестицій і земельних ресурсів враховується інноваційний потенціал регіону. На прикладі Дніпропетровської області показано дієвість методики, основа якої є чотирифакторна виробнична функція. За допомогою точок Лаффера 1 -го і 2го порядку розраховані оптимальні обсяги ВРП (валового регіонального продукту) і податкових надходжень, що відповідають ресурсному потенціалу Дніпропетровської області при різному рівні податкового навантаження. Дані розрахунки дають можливість прогнозувати механізм розвитку економічної системи області і обирати напрямок економічного зростання.

Запропонована авторами методика може бути корисна для проведення аналізу та оцінки впливу ресурсного потенціалу на економічне зростання в інших регіонах країни, а також для прогнозного моделювання економічних тенденцій в цілому. Застосування даної методики також доречне в питаннях удосконалення податкової політики країни.

Список джерел

1. П. Друкер. Бизнес и инновации / П. Друкер. - М.: Вильямс, 2007.432 с.

2. М. Портер. Международная конкуренция: конкурентные преимущества стран: / М. Портер. - М.: Международные отношения, 1993. - 896 с.

3. Й. А. Шумпетер. Теория экономического развития. / Й. А. Шумпетер. - М.: Прогресс, 1992. - 401 с.

4. Н.В. Бондарчук. Стан та перспективи розвитку інноваційних процесів в Україні / Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - 2015. -№ 2. - С. 205 - 2009.

5. В.М. Геєць, В.П. Семиноженко. Інноваційні перспективи України. Монографія. - Харків; Константа, 2006. - 272 с.

6. П.С. Єщенко. Економічне зростання без розвитку: причини і шляхи інноваційного перетворення України / П.С. Єщенко // Економіка України. - 2013. - № 10 (673). - С. 4 - 20.

7. В.В. Зянко. Сутність та джерела фінансового забезпечення інноваційної діяльності малих підприємств / В.В. Зянко, Н.А. Стасько, Дун Сіньїн // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2015. - № 4. - С. 57

- 62.

8. Ю.В. Иода. Инновации и экономический рост: оценка факт оров развития / Ю.В. Иода // Вестник ТГУ, выпуск 5 (73). - 2009. - С. 189 - 194.

9. Н.П. Мацелюх, Г.В. Демянчук. Фінансування та стимулювання комерціалізації інновацій в Україні: проблеми і шляхи вирішення / Н.П. Мацелюх, Г.В. Демянчук // Наука та інновації. - 2014. - № 3. - С. 69 - 79.

10. А.А. Меліхов. Моделювання інноваційної складової

конкурентного розвитку промислових підприємств / А.А. Меліхов // Економічний вісник Донбассу. - 2014. - № 3 (37). - С. 144 - 153.

11. Т.О. Пожуєва Інноваційна діяльність - основа ефективного підприємництва / Т.О. Пожуєва, О.М. Лебедєва // Вісник економічної науки України. - 2011. - № 1. - С. 117 - 119.

12. Н.И. Солдатикова. Инновации как фактор обеспечения устойчивого экономического роста / Н.И. Солдатикова // Вестник ЧГУ. Экономика. Вып.48. Экономика. Вып.48. -2015. - № 8 (363). - С. 63 - 70.

13. М. Шарко. Модель формування національної інноваційної системи України / М. Шарко // Економіка України. - 2005. - № 8. - С. 25 - 30.

14. Юхновський І.В. Сутність, структура та проблеми формування національної інноваційної системи України / І.В. Юхновський // Вісник Сумського державного університету. Серія: Економіка. - 2011. - № 4. С. 169

- 174.

15. Laffer, A.B. The Laffer Curve: Past, Present, and Future / A.B. Laffer // Heritage foundation. - 2004. - № 1765. - P. 1 - 16.

16. Балацкий Е.В. Анализ влияния налоговой нагрузки на экономический рост с помощью производственно-институциональных функций // Проблемы прогнозирования - 2004. № 4. - С. 124 - 135.

17. Ф.Б. Гусев. Налоги и экономический рост: теории и эмпирические оценки: монография . М.: Экономика и право. 2003. 139 с.

18. Ю.Ш. Ананиашвили. Налоги и макроэкономическое равновесие: лафферо-кейнсианський синтез: монография / Ю. Ананиашвили, В. Папава. - Стокгольм. - 2010. - 142 с.

19. Какаулина М.О. Моделирование влияния налоговой нагрузки на экономический рост региона с учетом ресурсного потенциала / М.О. Какаулина, О.А. Цепелев, А.П. Латкин // Налоги и налогообложение. - 2014.

- № 8 (122). С. 774 -790.

20. Powlson B.W., Kaplan J. G. State Income Taxes and Economic Growth // Cato Journal. 2008. Vol. 28. № 1.

21. Т.М. Одінцова. Вплив податкового навантаження на економічний розвиток регіонів: кластерний підхід. Облік і фінанси, № 1 (790). 2018.

Размещено на Allbest.ru