Соціально-економічна ефективність юридичного консалтингу в контексті інвестиційного підходу

О.С. Марченко

доктор економічних наук, професор, професор кафедри економічної теорії Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Україна, м. Харків

У статті обґрунтовано зміст інвестиційного підходу до аналізу соціально-економічної ефективності юридичного консалтингу на основі показника віддачі інвестицій юридичних фірм у людський капітал юристів. Розкрито значний розрив між обсягами інвестицій у юридичний персонал і валового доходу національних юридичних фірм. Доведено, що застосування юридичним бізнесом моделі дешевої робочої сили призводить до втрат якості та професійного рівня консалтингової діяльності, падіння соціально-економічної ефективності та конкурентоспроможності юридичного консалтингу.

Ключові слова: юридичний консалтинг, соціально-економічна ефективність юридичного консалтингу, інвестиційний підхід, віддача інвестицій у людський капітал юристів.

Постановка проблеми. Ефективний юридичний консалтинг є важливим чинником розбудови правової економіки, здійснення економічних реформ, конкурентоспроможності бізнесу в умовах євроінтеграційних процесів.

У зв'язку з цим актуальним є обґрунтування підходів, методів, критеріїв та показників оцінки соціально-економічної ефективності підприємницької діяльності в сфері надання юридичних послуг, що є основою економічного аналізу діяльності суб'єктів юридичного консалтингу на макро- та мікроекономічному рівнях, визначення напрямів та засобів її удосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологічною основою дослідження ефективності юридичного консалтингу є економічний аналіз права як складова нової інституціональної теорії, фундаментальні засади якого розроблено Р. Познером [1]. Слід підкреслити, що теоретичною основою економічного аналізу права є концепція економічного імперіалізму нобелівського лауреата Г. С. Беккера [2]. Різним аспектам економічного аналізу права присвячено праці українських вчених-економістів О. А. Гриценко [3], О.О. Набатової [4], Л. С. Шевченко [5], представників юридичної науки О.А. Воловик [6], Н. М. Оніщенко [7]. Позитивним зрушенням щодо розвитку економічного аналізу права в Україні О. Воловик обґрунтовано вважає видання Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого наукового журналу «Економічна теорія та право» [6, с. 129]. Але юридичний консалтинг у цілому та зокрема його соціально-економічна ефективність не набули ще значення важливого об'єкта економічного аналізу права.

Формулювання цілей. Метою статті є обґрунтування інвестиційного підходу до аналізу соціально-економічної ефективності юридичного консалтингу та визначення на цій основі її критеріїв та показників.

Виклад основного матеріалу. Зміст поняття соціально-економічної ефективності юридичного консалтингу є багатоаспектним, що обумовлює доцільність та обґрунтованість її аналізу на основі сполучення різних підходів та критеріїв.

Фахівці українського видання «Юридична практика» застосовують критерій продуктивності праці юристів за доходом (обсяг доходу юридичної фірми, що припадає на одного юриста) для визначення місця суб'єктів юридичного консалтингу у рейтингу ТОП-50 юридичних фірм України за їх фінансовою ефективністю. Наприклад, у рейтингу 2017 р. фірма «Нобілі» за фінансовою ефективністю зайняла 22 місце з показником 2839,7 тис. грн доходу на одного юриста, фірма «Василь Кисіль та партнери» 23 місце - 2789,1 тис. грн доходу на одного юриста.

На мою думку, визначення ефективності юридичного бізнесу на основі показника продуктивності праці юристів як співвідношення валового доходу юридичних фірм і чисельності їх юридичного персоналу є доцільним, оскільки у його основі є визнання провідної ролі цих фахівців у юридичному бізнесі. Саме їх продуктивність є головним чинником соціально-економічної ефективності діяльності суб'єктів юридичного бізнесу. Але водночас, по- перше, слід розрізняти ефективність бізнесу в цілому і віддачу його окремого ресурсу, хоча і провідного. Ефективність юридичного бізнесу залежить від віддачі всього його ресурсного потенціалу, від управлінських та маркетингових компетенцій менеджменту юридичної фірми щодо його формування та використання, інших чинників.

По-друге, соціально-економічна ефективність юридичного бізнесу характеризується не продуктивністю одного чи сукупності всіх його ресурсів як такою, а віддачею витрат його суб'єктів у їх залучення, використання, комбінацію, удосконалення тощо, оскільки ефективність вимірюється в системі координат: результати (обсяг продукту, доходу, прибутку) - витрати на їх досягнення. Виходячи з цього, ефективність юридичного бізнесу більш точно характеризує співвідношення результату підприємницької діяльності з надання юридичних послуг (валового доходу, балансового прибутку, чистого прибутку) за певний період часу і витрат на його досягнення.

По-третє, головним ресурсом надання юридичних послуг є специфічні та інтерспецифічні трудові ресурси - юристи різного рівня професійної кваліфікації. Саме юристи є тим ресурсом юридичного консалтингу, який є головним і незамінним на інші фактором надання юридичної послуги, створення її вартості та прибутку суб'єктів юридичного бізнесу. Отже, базовими витратами на досягнення соціально-економічного результату слід вважати витрати юридичної фірми на юридичний персонал, які є її інвестиціями у фірмово-специфічний людський капітал юристів.

Таким чином, визначення соціально-економічної ефективності юридичного консалтингу повинно спиратися на інвестиційний підхід, за яким витрати суб'єктів юридичного бізнесу на оплату праці юристів, їх навчання, підвищення кваліфікації тощо визначаються як інвестиції в їх фірмово-специфічний людський капітал - знання, здібності, навички професійної юридичної діяльності. Методологічною основою інвестиційного підходу до визначання ефективності юридичного бізнесу є: ресурсна теорія, відповідно до якої критерієм ефективності фірми є віддача її ресурсного потенціалу, в основі якої - виробнича функція як залежність обсягу продукту та кількості і комбінації використаних ресурсів; теорія людського капіталу як сукупності знань, навичок, здібностей людини, що формується на базі інвестицій у її розвиток.

Спираючись на інвестиційний підхід, для оцінки соціально-економічної результативності юридичного бізнесу слід обрати показник віддачі інвестицій у людський капітал юристів як співвідношення валового доходу юридичної фірми (з відрахуванням витрат на юридичний персонал) та витрат на юридичний персонал за рік (формула 1). Слід підкреслити, що інвестиційний підхід, що пропонується, є основою розрахунку саме соціально-економічної ефективності юридичного консалтингу, оскільки інвестиції у розвиток юридичного персоналу мають не тільки економічну, а й соціальну спрямованість, забезпечують досягнення економічних і соціальних цілей як юристів, так і юридичного бізнесу.

RI = (TR - CL) / CL , (1)

юридичний економічний консалтинг інвестиційний

де RI (return on investment in human capital of lawyers) - віддача інвестицій юридичної фірми у людський капітал юристів (рази);

TR (total revenue) - валовий дохід юридичної фірми;

CL (costs for legal staff) - витрати на юридичний персонал.

Важливо зауважити: 1) більш точним критерієм віддачі інвестицій у людський капітал юристів фірми є її прибуток, але ці дані щодо діяльності юридичних фірм є відсутніми у відкритому доступі; 2) складовою валового доходу є валові витрати, елементом яких є витрати на оплату праці персоналу, отже, доцільним є виключення із розрахунку цих витрат; 3) розрахунок показника соціально-економічної ефективності суб'єктів юридичного консалтингу в Україні значно ускладнює обмеженість та конфіденційність інформації про витрати та результати діяльності юридичних фірм. У зв'язку з цим пропонується, по-перше, непряме (розрахункове) визначення структури валового доходу та витрат на персонал юридичних фірм на основі відкритих статистичних даних щодо діяльності підприємств у такій галузі національної економіки, як професійна, наукова та технічна діяльність, до якої належить юридичний консалтинг, у 2016 р. (табл. 1); по-друге, розрахунок витрат на юридичний персонал на основі середнього рівня оплати праці юристів (таблиці 2, 3) та її частки у витратах на персонал.

За даними табл. 1 для визначення віддачі інвестицій юридичного бізнесу в юридичний персонал слід спиратися на таку розрахункову структуру валового доходу та витрат на персонал: витрати на персонал - 8,4% валового доходу; оплата праці - 7,1% валового доходу; частка оплати праці у витратах на персонал - 85,2%; частка інших витрат у витратах на персонал - 14,8%.

Таблиця 1. Структура валового доходу та витрат підприємств України у галузі професійної, наукової та технічної діяльності1 у 2016 р.