Оцінка запасу фінансової стійкості аграрних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 658:338.41

ОЦІНКА ЗАПАСУ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Захарова Н.Ю.

к.е.н., доцент кафедри фінансів і кредиту ТДАТУ

Анотація

Проведено оцінку порогу рентабельності і зони фінансової стійкості аграрних підприємств. Визначено вплив факторів, що обумовлюють зміну цих показників. Розглянуто сутність і механізм дії операційного левериджу. Висвітлені особливості застосування операційного левериджу у практиці господарювання.

Ключові слова: запас фінансової стійкості, поріг рентабельності, постійні витрати, змінні витрати, операційний леверидж, виробничий ризик.

Аннотация

Проведена оценка порога рентабельности и зоны финансовой устойчивости аграрных предприятий. Определенно влияние факторов, которые обусловливают изменение этих показателей. Рассмотрена сущность и механизм действия операционного левериджа. Освещены особенности применения операционного левериджа в практике хозяйствования.

Ключевые слова: запас финансовой устойчивости, порог рентабельности, постоянные затраты, переменные затраты, операционный леверидж, производственный риск.

Summary

The estimation of threshold of profitability and area of financial firmness of agrarian enterprises is conducted. Influence of factors which stipulate the change of these indexes is сertained. Essence and mechanism of action of operating leveridzh is considered. The features of application of operating leveridzh are lighted up in practice of menage.

Keywords: stocked financial firmness, threshold of profitability, permanent charges, variable charges, operating leveridzh, production risk.

Постановка проблеми. У кризових умовах розвитку економіки аграрні підприємства мають мобілізувати всі можливості щодо забезпечення стійкості їх фінансового становища і утримання певного рівня прибутковості господарювання. Тому на перший план висувається проблема підвищення ефективності управління доходами і витратами підприємств, що є передумовою досягнення стабільних фінансових результатів і використання можливостей формування достатнього обсягу власних фінансових ресурсів для забезпечення розвитку виробничо-господарської діяльності на перспективу. У цьому контексті важливого значення набуває питання формування запасу фінансової стійкості, що дозволить підвищити рівень захищеності сільськогосподарських підприємств і надасть можливість фінансового маневрування у складних економічних умовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значення оцінки запасу фінансової стійкості та методика її проведення широко представлені у працях О.Я. Базілінської, М.Д. Білика, Л.А. Лахтіонової, Г.В. Савицької, Ю.М. Тютюнник, Ю.С. Цал-Цалко. Сучасна практика фінансового менеджменту у поєднанні із оцінкою запасу фінансової стійкості потребує також ґрунтовних досліджень механізму операційного левериджу, основні складові якого розроблені І.О. Бланком, Ю.М. Воробйовим, В.В. Ковальовим, А.М. Поддєрьогіним. Однак, актуальною залишається необхідність розробки дієвих механізмів підвищення фінансової стійкості і прибутковості аграрних підприємств на основі виявлення вузьких місць і невикористаних можливостей з урахуванням галузевих особливостей господарювання.

Мета роботи. Метою статті є проведення оцінки запасу фінансової стійкості та дослідження особливостей використання операційного левериджу у практиці господарювання аграрних підприємств.

Виклад основного матеріалу. В процесі оцінки фінансової стійкості науковці значну увагу приділяють визначенню запасу фінансової стійкості підприємства. Це пов'язано з виділенням постійних і змінних витрат у загальній їх структурі. Такий підхід суттєво різниться із загальноприйнятими методиками оцінки фінансової стійкості, за якими зазвичай виділяють абсолютні і відносні показники, матричні баланси, моделі оцінки фінансової стійкості. Основою оцінки фінансової стійкості за цими методичними підходами є визначення співвідношення окремих груп і статей балансу та характеристика стану підприємств за приналежністю до певних типів фінансової стійкості. В свою чергу, визначення запасу фінансової стійкості характеризує підприємство з точки зору забезпечення прибутковості операційної діяльності. Інформаційною базою для цього є дані форми №2 “Звіт про фінансові результати”.

Найбільш економічно обґрунтованим вважаємо методичний підхід Ю.М. Тютюнника [4], згідно з яким визначено поріг рентабельності і запас фінансової стійкості для аграрних підприємств Приазовського району Запорізької області.

рентабельність фінансовий стійкість леверидж

Таблиця 1

Поріг рентабельності і запас фінансової стійкості аграрних підприємств

Поріг рентабельності всіх підприємствах, крім СТОВ “Федорівка”, збільшився, що свідчить про значне зростання необхідної суми операційного доходу для покриття витрат. Однак, важливо зазначити, що питома вага порогу рентабельності в операційному доході у ТОВ “Іскра” знизилася з 57,6 до 40,9%, а у СТОВ “Розівка” з 48,6 до 37,7%. Це означає, що дещо більша частина операційного доходу буде спрямовуватися на отримання прибутку, а не на покриття витрат. Крім того, саме вказані підприємства мають доволі високий запас фінансової стійкості, тобто їх діяльність характеризується меншим рівнем ризику виникнення збитковості. Найменш захищеною від отримання збитків є операційна діяльність ТОВ “Рассвет” і СТОВ “Федорівка”. Відзначимо, що отримані дані підтверджують результати щодо характеристики типів фінансової стійкості кожного з досліджуваних підприємств. Так, ТОВ “Іскра” і СТОВ “Розівка” мають абсолютно стійкий фінансовий стан, тоді як інші - нестійкий.

Значення порогу рентабельності і запасу фінансової стійкості підприємства формуються під впливом комплексу чинників. Найбільш вагомим з них є операційний дохід, постійні і змінні витрати.

Таблиця 2

Факторний аналіз порогу рентабельності, тис. грн.

Проведений факторний аналіз показав, що на зміну порогу рентабельності аграрних підприємств, крім СТОВ “Федорівка”, в першу чергу вплинуло зростання постійних і змінних витрат. В той же час збільшення запасу фінансової стійкості обумовлено збільшенням операційного доходу.

Відзначимо, що розподіл операційних витрат підприємства на постійні й змінні є передумовою використання механізму операційного левериджу.

Російський дослідник В.В. Ковальов відзначає, що під операційним левериджем розуміється характеристика умовно-постійних витрат виробничого характеру (їх основа амортизаційні відрахування) у контексті загальної суми загальних витрат підприємства, що розглядається як фактор коливання його фінансових результатів, у якості якого обрано показник операційного прибутку [3].

Відомо три основні міри операційного левериджу:

- питома вага постійних виробничих витрат у загальній сумі витрат, що тотожно співвідношенню постійних і змінних витрат;

- відношення темпу зміни прибутку до вирахування податків і відсотків до темпів зміни обсягів реалізації у натуральних одиницях;

- відношення чистого прибутку до постійних виробничих витрат.

Найбільш поширеним у вітчизняній практиці є використання коефіцієнту операційного левериджу, що визначається як відношення постійних витрат до загальної їх суми. При цьому, чим вищим є його значення, тим більш інтенсивно змінюється сума операційного прибутку по відношенню до темпів зміни обсягу реалізації продукції.

Оцінка структури витрат аграрних підприємств показала, що існує досить істотна різниця у співвідношенні постійних і змінних витрат. Найвищий коефіцієнт операційного левериджу (0,42) має ТОВ “Іскра”, діяльність якого за результатами оцінки запасу фінансової стійкості є достатньо захищеною від отримання збитків. Однак, з іншого боку висока питома вага постійних витрат свідчить про значний рівень виробничого ризику. Це потребує здійснення контролю за динамікою коефіцієнту операційного левериджу та його впливом на зміну прибутку.

Рис. 1 - Структура витрат аграрних підприємств Приазовського району, 2010 р.

Інтерпретація результатів дії операційного левериджу базується на врахуванні ряду особливостей. Так, І.О. Бланк виділяє наступні:

1. Позитивний вплив операційного левериджу починає проявлятися лише після того, як підприємство подолало точку беззбитковості операційної діяльності.

2. Після подолання точки беззбитковості, чим вищим є коефіцієнт операційного левериджу, тим більшу силу впливу на приріст прибутку буде мати підприємство, яке нарощує обсяг реалізації продукції.

3. Найбільший позитивний вплив операційного левериджу досягається в зоні, яка максимально наближена до точки беззбитковості (після її подолання).

4. Механізм операційного левериджу має й зворотну спрямованість - при будь-якому зниженні обсягу реалізації продукції обсяг валового операційного прибутку буде зменшуватись більш високим темпом.

5. Ефект операційного левериджу стабільний тільки в короткостроковому періоді [1].

Окрім цього, Ю.М. Воробйов додає, що зростання коефіцієнта операційного левериджу приводить до втрати гнучкості в управлінні операційними витратами, що підвищує фінансовий ризик, а в довгостроковому періоді може негативно вплинути на формування операційної прибутку підприємства [2].

Висновки

Слід відзначити, що аграрні підприємства з високим запасом фінансової стійкості мають можливість оновлювати основні засоби, підвищувати рівень механізації і автоматизації праці, тобто збільшувати частку постійних витрат. Це сприятиме нарощенню прибутку сільськогосподарських підприємств. Але при цьому повинні бути використані всі можливості скорочення витрат на управління і збут продукції, щоб запобігти отриманню збитків.

Стосовно змінних витрат підприємства повинні застосовувати політику скорочення, оскільки їх зміна безпосередньо впливатиме на збільшення або зменшення прибутку. З іншого боку, актуальним для сільськогосподарських підприємств залишається достатнє фінансове забезпечення всіх фаз технологічного процесу для досягнення високого рівня урожайності культур або продуктивності тварин, що також обумовлюватиме результат господарювання.

Отже, раціональне управління постійними й змінними витратами є основою збільшення операційного прибутку підприємства, забезпечує формування певного запасу фінансової стійкості й сприяє підвищенню рівня фінансової безпеки аграрних підприємств.

Література

1. Бланк І.О. Управління фінансами підприємств // І.О. Бланк, Г.В. Ситник.- К.: Нац. торг.-екон. ун-т, 2006. - 780 с.

2. Воробьев Ю.Н. Финансовый менеджмент: [Учебное пособие] // Ю.Н. Воробьев. - Симферополь: Таврия, 2007. - 632 с.

3. Ковалев В.В. Курс финансового менеджмента: [Учебник] //В.В. Ковалев. - М.: ТК Велби, 2008. - 448 с.

4. Тютюнник Ю.М. Формування методики факторного аналізу показників фінансової стійкості аграрних підприємств / Ю.М. Тютюнник // Облік і фінанси АПК. - 2009. - №1. - С. 111-115.

Размещено на Allbest.ru