Економічне співробітництво України з регіонами прикордонних держав (на прикладі Закарпатської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічне співробітництво України з регіонами прикордонних держав (на прикладі Закарпатської області)

Рошко С.М.

У статті розглянуто особливості економічного співробітництва України з прикордонними регіонами Словаччини, Польщі, Угорщини та Румунії на сучасному етапі та здійснено аналіз основних аспектів співробітництва Закарпатської області з аналізованою групою країн. На основі даних Держкомстату України піддано аналізу експортно-імпортні операції Закарпатської області з регіонами прикордонних держав та розглянуто вклад іноземних інвестицій у розвиток економіки області з аналізованої групи країн. прикордонний експортний імпортний закарпатський

Ключові слова: міжнародне економічне співробітництво, зовнішня торгівля, торгівля товарами і послугами, прикордонний регіон, Європейський Союз, експорт, імпорт, інвестування.

ВСТУП

У процесах глобалізації світової економіки міжнародне економічне співробітництво набуває все більшої ваги, впливаючи як на рівень розвитку кожної окремої країни, так і на розвиток світового процесу в цілому. У сучасному світі практично не залишилось країн, які не залучені у процеси міжнародного економічного співробітництва. Для України з часів здобуття незалежності розвиток і вдосконалення системи міжнародних стосунків став одним із пріоритетних завдань. Цьому сприяло її геополітичне розташування та сусідство зі східноєвропейськими країнами, на сьогодні - членами Європейського Союзу. Активну роль вже з початку 1990-х років у розвитку міжнародних відносин України на європейському напрямку її зовнішньої політики відігравала Закарпатська область. Особливо вагомим був вклад Закарпаття у становлення і розвиток нової системи міжнародних стосунків незалежної Української держави з сусідніми постсоціалістичними країнами Центрально-Східної Європи - Угорщиною, Словаччиною, Польщею і Румунією. Серйозною базою для розвитку оновленого співробітництва були дружні зв'язки споріднених адміністративно-територіальних одиниць, міст-побратимів і трудових колективів та інтенсивне прикордонне співробітництво України зі східноєвропейськими країнами.

Зовнішньоторговельна діяльність Закарпатської області з аналізованою групою країн динамічно починає розвиватися з 1995 року. Як відомо, суть зовнішньоторговельних операцій полягає в міжнародній торгівлі товарами і продукцією в матеріально-речовій формі. Розвиток міжнародного ринку товарів обумовив формування та інтенсивний розвиток міжнародного ринку послуг. У Закарпатській області за останні роки спостерігається тенденція до розширення сфери послуг та збільшення обсягів реалізованих послуг в області, що забезпечує тисячі робочих місць. Виробництво послуг має свої особливості. Воно може бути, а може і не бути пов'язане з товаром у його матеріальному вигляді і реалізується два види послуг: виробничі (матеріальні) і невиробничі (нематеріальні).

Питання взаємного впливу прикордонних територій сусідніх країн на їх економічний та соціальний розвиток, механізми регулювання зовнішньоекономічних зв'язків знайшли своє відображення у працях багатьох вчених. Зокрема, у колективній праці Гало М., Штулер І.Ю., Данко О.М., Ценклер Н.І., Кальницький А.Е. досліджено актуальні аспекти зовнішньоекономічної діяльності Карпатського регіону [1], питання участі Закарпаття в транскордонному співробітництві України з державами Центрально-Східної Європи розглянуто у працях Мікловди В.П., Лендєла М.А., Слави С.С., Сембера С.В. [3], Передрія О.С., Студеняка П.Ю., Устича С.І., Дяченка Б.І. [4] та інших науковців. Однак, науковий аналіз економічного співробітництва прикордонного регіону України з регіонами прикордонних держав у зв'язку з інтеграцією нашої держави у світову спільноту дає підставу для їх актуалізації.

Метою даної наукової статі є розгляд актуальних проблем економічного співробітництва України з регіонами прикордонних держав на прикладі Закарпатської області. У дослідженні особливу увагу приділено питанням експортно-імпортних операцій прикордонного регіону та звернено увагу на стан інвестиційної сфери Закарпатської області на сучасному етапі, прослідковано надходження прямих та портфельних іноземних інвестицій у економіку області з прикордонних регіонів сусідніх держав.

Методологічно стаття побудована на аналізі економіко-статистичної інформації, використано метод порівняльно-економічного аналізу, синтезу, а також застосовано аналіз динамічних рядів.

Стаття складається зі вступу, двох розділів, що відображають результати дослідження, висновків та переліку використаних джерел.

1. ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ І ПОСЛУГАМИ

Після розширення ЄС на Схід у 2004 та 2007 рр. і утворення нового кордону особливого значення набуває активізація економічного співробітництва України з новими державами-членами ЄС та посилення зовнішньоекономічних зв'язків між Закарпатською областю та західними партнерами, а особливо з такими близькими сусідами, як Угорщина, Польща, Словаччина, Румунія, які є дійсними членами ЄС. Найбільш суттєвими перешкодами на шляху співпраці є недосконалість законодавства та відсутність належної інформованості щодо потенційних зарубіжних партнерів. Заслуговують на увагу розробка спільних регіональних програм співробітництва, нарощування експорту товарів та послуг, створення спільних підприємств.

У грудні 2006 року була розроблена та прийнята Регіональна стратегія розвитку Закарпатської області до 2015 року, яка є пріоритетним документом розвитку регіону до 2015 року і визначає стратегічні цілі, завдання і пріоритети розвитку області на вказаний період. У розробленій стратегії найважливішим механізмом її реалізації пропонується формування дієвого партнерства різних секторів суспільства: владних структур, бізнесу та громадськості [6].

У Регіональній стратегії обґрунтовано п'ять пріоритетних цілей, однією з яких є поглиблення транскордонної та єврорегіональної співпраці. У зв'язку з цим визначено наступні операційні цілі:

· розвиток ділової прикордонної інфраструктури та співпраці між місцевими і регіональними громадами країн-сусідів;

· поглиблення економічної інтеграції господарюючих суб'єктів європейських країн та регіонів;

· формування та розвиток транскордонної інформаційно-комунікаційної та транспортної мереж.

Втілити в життя намічені цілі планується, перш за все, за рахунок посилення експортно-імпортних зв'язків, залучення додаткових інвестицій, створення та реалізації спільних програм тощо. Прогнозується, що розроблена Регіональна стратегія розвитку Закарпатської області до 2015 року забезпечить не тільки зростання соціально-економічної сфери регіону, але й сприятиме євроінтеграції України. Простежимо, як реалізуються намічені цілі на практиці шляхом аналізу основних показників експортно-імпортних операцій Закарпатської області та показників надходження іноземних інвестицій в економіку області на сучасному етапі.

Для Закарпатської області притаманні зовнішньоекономічні зв'язки з Польщею, Румунією, Словаччиною та Угорщиною в експортно-імпортній діяльності як товарами, так і послугами. Експорт-імпорт товарів регіону відображає табл.1, а експорт-імпорт послуг - табл.2.

Таблиця 1. Експорт-імпорт товарів по країнах у Закарпатській області [8, С. 221-222].

(млн. дол. США)

На основі показників табл.1 можна зробити наступні висновки:

· як для експорту, так і для імпорту товарів по аналізованій групі країн характерна динаміка збільшення обсягів як експортованих, так і імпортованих товарів у 2005-2008 рр.. Експорт товарів за аналізований період збільшився в Польщу в 1,9 рази, у Словаччину - в 1,8 рази, в Угорщину - в 3,6 рази, в Румунію - в 12,8 рази (у відсотковому відношенні найбільше, хоча, як видно з таблиці обсяги експорту-імпорту з даною країною - найменші). Імпорт товарів з аналізованої групи країн також збільшився: з Польщі - в 2,8 рази, з Словаччини - в 3,2 рази, з Угорщини - в 3,8 рази, з Румунії - в 9,8 рази. У 2009 році спостерігається різке зменшення обсягу як експортованих, так і імпортованих товарів;

· наростаюча тенденція характерна і для зовнішньоторговельного обороту товарами (ЗТО) регіону у 2005-2008 рр. Зовнішньоторговельний оборот регіону - це сума його експорту та імпорту. Дані таблиці свідчать, що зовнішньоторговельний оборот товарами з аналізованою групою країн збільшився у 2008 році порівняно з 2005 роком з 419,7 млн. дол. США до 1361,2 млн. дол. США, тобто у 3,2 рази. У 2009 році ЗТО регіону з аналізованою групою країн зменшився, порівняно з 2008 роком у 1,9 рази;

· показники таблиці дозволяють зробити дослідження стосовно визначення впливу експорту та імпорту товарів на сальдо зовнішньої торгівлі. Сальдо зовнішньої торгівлі є різниця між сукупним імпортом і експортом товарів протягом року. Воно є активним (позитивним), якщо експорт за вартістю перевищує імпорт, і пасивним (від'ємним) коли ситуація протилежна. Покривають негативне сальдо торгового балансу золотом або конвертованою валютою [3, С.43]. У цілому в 2005-2008 рр. по аналізованій групі країн цей показник - позитивний. Негативним сальдо зовнішньої торгівлі було у 2005 році з Румунією, а у 2008 році - з Словаччиною. Разом по аналізованій групі країн сальдо зовнішньої торгівлі було позитивне як у 2005 році, так і у 2008 році, у той час як по Закарпатській області в цілому цей показник був негативний. У 2009 році сальдо зовнішньої торгівлі по області - негативне, по аналізованій групі країн - позитивне;

· спадна тенденція в експортно-імпортній діяльності товарами є результатом світової фінансової кризи, яка розпочалася на ринку нерухомості США у 2007 році і негативно вплинула на соціально-економічний розвиток абсолютної більшості країн світу.

Таблиця 2. Експорт-імпорт послуг по країнах у Закарпатській області [8, С. 233-234].

(тис. дол. США)

Статистичні показники табл.2 свідчать про наступне:

· як для експорту, так і для імпорту послуг по аналізованій групі країн характерна динаміка збільшення обсягів як експортованих, так і імпортованих послуг у 2005-2008 рр.. Експорт послуг за аналізований період збільшився в Польщу в 1,8 рази, у Словаччину - в 1,1 рази, в Угорщину - в 2,2 рази, в Румунію - в 6,5 рази. Імпорт послуг із аналізованої групи країн також збільшився: з Польщі - в 3,5 рази, з Словаччини - в 2,3 рази, з Угорщини - в 2,4 рази, з Румунії - в 1,1 рази. Питома вага країн, що межують з областю в експорті послуг практично не змінилася, в імпорті зросла в 1,6 рази. У 2009 р. спостерігаємо значне скорочення обсягів експортованих і імпортованих послуг, що є негативним наслідком світової фінансової кризи;

· зовнішньоторговельний оборот послугами (ЗТО) регіону у 2005-2008 рр. також зріс, а у 2009 р. різко зменшився. Дані таблиці свідчать, що зовнішньоторговельний оборот послугами з аналізованою групою країн збільшився у 2008 році порівняно з 2005 роком у 2 рази. У 2009 р. ЗТО зменшився у 2,1 рази;

· сальдо зовнішньої торгівлі послугами в аналізований період у 2005-2008 рр. позитивне з Польщею, Румунією і Угорщиною, негативне - із Словаччиною. У цілому по аналізованій групі країн сальдо зовнішньої торгівлі позитивне у 2005 році, негативне - у 2008 році, у той час як по області сальдо зовнішньої торгівлі послугами у аналізованих роках - позитивне. У 2009 р. по області сальдо зовнішньої торгівлі - позитивне, по аналізованій групі країн - негативне.

Якщо порівняти дані табл.1 і 2, то можна відзначити, що зовнішньоторговельний оборот товарами за 2005 рік перевершив такий показник із послуг у 22,6 рази (419, 7 млн. дол. США ЗТО товарами, у той час як послугами - 18,6 млн. дол. США), у 2008 році - більш, як у 37,1 рази (1361,2 та 36,7 млн. дол. США), у 2009 р. - у 40,1 рази (713,3 та 17,8 млн. дол. США). Зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг за 2005 рік становив 438,3 млн. дол. США, частка послуг у цьому показнику - 4,2%, за 2008 рік - 1397,9 млн. дол. США - 2,6 %, за 2009 рік - 731,1 млн. дол. США - 2,4 % відповідно. Таке співвідношення не відповідає світовим стандартам, оскільки, як відомо, у світовій торгівлі частка послуг становить понад 20 % у загальних обсягах торгівлі товарами і послугами. Тому доцільно звернути увагу на подальший розвиток сфери послуг у зовнішній торгівлі і адаптувати її до світових стандартів.

2. РОЗВИТОК ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

На розвиток економічних та соціальних відносин держав світу значно вливають також інвестиції, оскільки, як правило, внутрішні інвестори не можуть забезпечити інвестиційні потреби країни, тому необхідним є створення належних умов для притоку іноземних інвестицій. Вигідне геополітичне розташування Закарпатської області дає можливість бути своєрідним транзитним мостом між країнами Сходу та ЄС. Після розширення кордонів Європейського Союзу і утворення нового кордону, інвестиційна роль у цьому аспекті значно зросла. Для області притік нових інвестицій є вигідним, оскільки сприяє активізації фінансово-господарської діяльності, освоєнню нової техніки та технологій, створенню додаткових робочих місць тощо.

Як відомо, виділяють дві основні форми іноземних інвестицій: прямі і портфельні. Якщо портфельні інвестиції здійснюються, як правило, у грошовій формі, то прямі реалізуються також у формі постачання товарів, сировини, устаткування, технологій, у вигляді управлінського досвіду і т.п.

Надходження прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в економіку Закарпатської області в цілому, у тому числі по групі аналізованих країн, відображено у табл.3.

Таблиця 3. Прямі іноземні інвестиції в економіку Закарпатської області із сусідніх країн-інвесторів [8, С. 238-239].

(на початок року; тис. дол. США)

Аналіз даних табл. 3 за 2001-2010 рр. свідчить:

· по аналізованій групі країн прямі іноземні інвестиції мали наростаючу тенденцію з 2001 по 2009 роки. Найбільше ПІІ в економіку області на початок 2009 року надійшло з Угорщини та Польщі (відповідно 34,7 та 33,1 млн. дол. США). У 2010 році спостерігаємо зменшення притоку ПІІ в економіку області загалом і по групі аналізованих країн, за винятком Румунії. Причиною зменшення обсягу ПІІ, очевидно, стала світова економічна криза;

· У 2008 році спостерігається зменшення ПІІ з Угорщини у порівнянні з 2007 роком - 32274 тис. дол. США у 2008 р. і 32587 у 2007р., а також зменшення притоку ПІІ із Словаччини у 2009 році порівняно з 2008 роком - 11211 тис. дол. США і 13565 тис. дол. США відповідно. Зменшення притоку інвестицій у регіон було пов'язано зі скасуванням майже усіх пільг суб'єктів господарювання СЕЗ „Закарпаття”. Однак, на сукупний обсяг надходження прямих інвестицій із аналізованих країн дані показники не вплинули, він із кожним роком збільшувався.

· Динамічно зростав обсяг надходження інвестицій із Польщі: із 758 тис. дол. США у 2001 році до 33122 тис. дол. США у 2009 році. Значне зростання обсягу ПІІ спостерігаємо з Румунії: якщо у 2007 році - це тільки 11 тис. дол. США, то у 2009 році - 1698 тис. дол. США.

· Слід зазначити, що частка аналізованої групи країн у відсотковому відношенні до сукупного обсягу інвестицій у Закарпатській області у 2009 році зменшилася порівняно з 2001 роком - 22,7 % у 2009 році та 28,6 % у 2001 році, у 2010 році - 22,0 %. Це пояснюється декількома чинниками. Зокрема, це недосконалість та часта зміна законодавства, а також відсутність належної підтримки як з боку державної, так і регіональної влади. Політика держави повинна бути направлена на створення сприятливих умов для здійснення інвестиційної діяльності, на створення та впровадження програм підтримки і заохочення інвесторів.

Значно меншим є обсяг портфельних іноземних інвестицій у економіку області в цілому і з аналізованої групи країн, що відображено у таблиці 4.

Таблиця 4. Портфельні іноземні інвестиції в економіку області із сусідніх країн-інвесторів [8, С. 244].

(на початок року)

На фоні загального зростання притоку портфельних іноземних інвестицій в економіку області у 2006-2009 рр., збільшення кількості даного виду інвестицій за аналізований період спостерігаємо тільки з Угорщини, однак обсяги надходження інвестицій із даної країни циклічно змінювалися, то зменшуючись, то зростаючи: у 2006 році - 115 тис. дол. США, у 2008 році - 80 тис. дол. США, у 2009 році - 487 тис. дол. США і у 2010 році - 498 тис. дол. США. По надходженню портфельних іноземних інвестицій із країн-сусідів Угорщина домінує, її частка у загальному обсягу портфельних іноземних інвестицій в області на початок 2010 року складає 34,6 %. Із Польщі надходження портфельних інвестицій залишалось на одному рівні (5 тис. дол. США у рік), суттєво скоротився притік портфельних іноземних інвестицій з Словаччини у 2008-2010 роках порівняно з 2006 роком - із 109 тис. дол. США до 5 тис. дол. США. У 2009 році вперше спостерігаємо надходження портфельних іноземних інвестицій з Румунії - 11 тис. дол. США.

Закарпатська область може відігравати значну роль у розвитку можливих форм співробітництва України та ЄС. Це пояснюється, зокрема, розташуванням регіону на перетині українського кордону з чотирма державами-членами ЄС, утворенням територіями Закарпатської області та сусідніх адміністративно-територіальних одиниць Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії єдиного та, з географічної точки зору, компактного транскордонного регіону, об'єднаного взаємодоповнюючою структурою економіки, традиційними зовнішньоекономічними зв'язками, рівнем розвитку людських ресурсів.

Світова фінансова криза негативно вплинула на економічне співробітництво Закарпатської області, і України в цілому, з регіонами прикордонних держав, свідченням чого є різке зменшення обсягів експортованих і імпортованих товарів і послуг. Для подолання негативних наслідків світової фінансової кризи необхідна виважена державно політика у забезпеченні випереджуючих темпів у соціально-економічному розвитку в порівнянні з іншими країнами світу, у тому числі, і у зовнішньоторговельній діяльності.

Слід звернути також увагу на те, що в економіці Закарпатської області обсяги зовнішньої торгівлі товарами з аналізованою групою країн Центрально-Східної Європи значно перевищують обсяги зовнішньої торгівлі послугами. Частка експортно-імпортних операцій послугами у загальному обсягу торгівлі товарами і послугами прикордонного регіону України не відповідає світовому рівню. Отже, сферу послуг у зовнішній торгівлі необхідно довести до світових стандартів, щоб за співвідношенням вона становила 20 % до міжнародної торгівлі товарами та послугами.

Одним із основних завдань на сьогоднішній день є також формування ефективної державної інвестиційної політики. Першочерговим завданням для нашої країни є створення сучасної і досконалої законодавчої бази та правового середовища, здатного привернути увагу інвесторів й ефективно спрямувати їх капіталовкладення на відновлення та забезпечення подальшого зростання виробництва. Притоку іноземних інвестицій повинна сприяти реформа правового середовища аналогічна тому, яка здійснена в розвинутих країнах. Таке середовище обумовлює використання відповідного регулювання, коли приймаюча сторона та іноземний інвестор виступають в ролі рівноправних сторін у відносинах, що базуються на договірній основі.

Отже, необхідно розробити виважену стратегію залучення інвестицій, яка має бути, насамперед, спрямована на залучення довгострокових прямих іноземних інвестицій у стратегічно важливі галузі економіки України і краю.

Подальші наші наукові розробки будуть спрямовані на дослідження впливу світової фінансової кризи на зовнішньоторговельну діяльність України та регіонів Українських Карпат, а також питань сталого розвитку прикордонних регіонів.

Перелік використаних джерел

1. Гало М., Штулер І.Ю, Данко О.М., Ценклер Н.І., Кальницький А.Е. Актуальні аспекти зовнішньоекономічної діяльності Карпатського регіону // Проблеми економічного та соціального розвитку регіону і практика наукового експерименту: Науково-технічний збірник. - Київ - Ужгород - Ніредьгаза, 2002. - Вип. 18. - 232 с.

2. Козик В.В.Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб./ Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. - К.: Знання-Прес, 2003. - 406 с.

3. Мікловда В.П., Лендєл М.А., Слава С.С., Сембер С.В. та ін. Транскордонне співробітництво в умовах розширення Європейського Союзу на Схід / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф., член-кор. НАН України В.П. Мікловди. - Ужгород: Карпати, 2006. - 496 с.

4. Передрій О.С., Студеняк П.Ю., Устич С.І., Дяченко Б.І. Прикордонне співробітництво Закарпатської області із суміжними територіями сусідніх держав (1945-1990 рр.) // Нариси історії Закарпаття. - Ужгород, 2003. - Т.3. - С.232-252.

5. Приходько В.П., Сергієнко Т.С., Сюсько І.М. Закарпаття в ТСК України з державами Центрально-Східної Європи (1990-і роки) // Нариси історії Закарпаття. - Ужгород, 2003. - Т.3. - С.252-268.

6. Регіональна стратегія розвитку Закарпатської області до 2015 року. - Ужгород, 2007.

7. Рошко С.М. Розвиток інвестиційної сфери Закарпатської області (на прикладі співробітництва з регіонами прикордонних держав) // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Міжнародні відносини. - Ужгород, 2008. - Вип. 2-3.

8. Статистичний щорічник Закарпаття за 2009 рік / Головне управління статистики у Закарпатській області / За ред. Г.Д.Гриник. - Ужгород, 2010. - 544 с.

Размещено на Allbest.ru