Інноваційний сегмент ринку праці: оцінка тенденцій та перспектив

Визначення ринку інноваційної праці та особливостей його функціонування, пов'язаних із взаємодією попиту і пропозиції, встановленням ціни праці, характером конкуренції. Вплив ринку інноваційної праці на конкурентоспроможність національної економіки.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.11.2018
Размер файла 373,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Таблиця 1

Динаміка чисельності працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, осіб

Працівники

2013

2014

2015

2016

Зростання ( - ) / зменшення (--) в 2016 р. до 2013 р., %

Зростання ( - ) / зменшення (--) в 2016 р. до 2014 р., %

Зростання ( - ) / зменшення (--) в 2016 р. до 2015 р., %

Усього

155386

136123

122504

97912

-37,0

-28,1

-20,1

дослідники

115806

101440

90249

63694

-45,0

-37,2

-29,4

техніки

14209

12299

11178

10000

-29,6

-18,7

-10,5

допоміжний

персонал

25371

22384

21077

24218

-4,5

8,2

14,9

У тому числі мають науковий ступінь

доктора наук

11155

9983

9571

7091

-36,4

-29,0

-25,9

доктора філософії (канд. наук)

41196

37082

32849

20208

-50,9

-45,5

-38,5

Джерело: розраховано автором за даними: www.ukrstat.gov.ua/operativ/oper_new.html. Дані за 2013--2015 рр. ураховують постійних та тимчасових працівників (сумісників та осіб, які працюють за договорами цивільноправового характеру, включаючи науково-педагогічних працівників), дані за 2016 р. наведені без урахування науково-педагогічних працівників.

Аналіз статистичних даних показує, що в Україні загальна чисельність працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, знижується. За період 2010--2016 рр., це скорочення становило 46,3 %, у тому числі кількість дослідників зменшилася на 52,4 % (табл. 1). Зазначимо, що майже половина дослідників -- це люди після 50-ти років.

Зменшення чисельності працівників, зайнятих науковими дослідженнями та розробками, супроводжується низькою якістю самої інноваційної діяльності. З одного боку, більшість інновацій, використовуваних в економіці України, як зазначено вище, є запозиченими. З іншого, власні НДР зосереджуються у низькота середньотехнологічних секторах виробництва. Так, у 2015 р. лише 10,7 % з 17,3 % інноваційно активних підприємств здійснювали високотехнологічне виробництво, тоді як понад 60 % із них належали до низькоі середньо низького технологічного виробництва [16, с. 95].

Вищу інноваційну активність виявляють підприємства з більшою чисельністю зайнятих. Зокрема, 40 % підприємств з кількістю працюючих понад 250 осіб є інноваційно активними, тоді як серед невеликих підприємств із кількістю працюючих менше 49 осіб таких було біля 15 % [18].

Закономірним є також те, що впровадження інновацій, зокрема технологічних, які передусім визначають інноваційний розвиток, більшою мірою здійснюється на підприємствах з вищою чисельністю зайнятих. На підприємствах та в організаціях, які здійснювали НДР, кількість виконавців таких робіт на кінець 2016 р. становила 97,9 тис осіб (з урахуванням сумісників та осіб, які працюють за договорами цивільно-правового характеру), з яких 65,1 % -- дослідники, 10,2 -- техніки, 24,7 -- допоміжний персонал.

У структурі дослідників найчисельнішою ланкою є підсегмент віком 30--39 років, понад 40 % якого становлять доктори та доктори філософії (рис. 3). За статтю в кожній віковій групі переважають чоловіки, за винятком осіб 40--49 років, серед яких жінки складають більше половини.

Застарілість технологічного базису української економіки, низька інноваційна активність на макроі мікрорівнях, зменшувана частка працівників, що виконують наукові дослідження та розробки, відбиваються на консервативній структурі зайнятості. За даними Статистичної служби ЄС (Eurostat), для 28 країн-членів, у 2014 р. зайнятість в аграрному секторі становила 5 %, промисловому -- 21,9, сервісному -- 73,1 %. Натомість в Україні, у 2015 р. відповідна пропорція мала такий вигляд: 19,1, 15,1 і 65,8 %. При цьому важливе значення має якісна структура сфери послуг (третинний сектор). Більшість її працівників зайнято в оптовій і роздрібній торгівлі. Цей вид економічної діяльності разом із сільським господарством забезпечував 38,8 % усієї зайнятості в країні, тоді як частка зайнятих в інноваційних видах економічної діяльності (освіта, професійна наукова та технічна діяльність, інформація й телекомунікації) становила лише 13,3 %. Отже, структура зайнятості в Україні є неякісною, з низьким вмістом її інноваційних видів і домінуванням видів праці, характерних для застарілих технологічних укладів. Як справедливо зазначає І. Новак, переважна частина зайнятого населення все ще здобуває звичний обсяг матеріальних благ за рахунок рутинної праці, що здешевлюється під впливом науково-технічного і технологічного прогресу [11].Сфера послуг є нерозвиненою, в її структурі превалюють фінансово-посередницькі та торгові, тоді як сектор інноваційних послуг (інноваційна інфраструктура) перебуває на початкових етапах формування.

На наш погляд, є сумнівною позиція багатьох експертів щодо необхідності переважного розвитку сільського господарства з асоційованими з ним виробництвами, оскільки така орієнтація економіки не спроможна забезпечити національної конкурентоспроможності. Остання можлива лише за умови інноваційного спрямування суспільного виробництва.

Треба зазначити, що у світовій літературі виділяються четвертинна та п'ятинна зайнятість, які виникають за рахунок виокремлення з третинного сектору, найбільшого за чисельністю зайнятих, ще двох секторів, що охоплюють зайнятість у сфері послуг для бізнесу та зайнятість у сфері послуг для населення відповідно. Обидва типи зайнятості базуються на застосуванні інформаційно-комп'ютерних технологій.

Якісною характеристикою ринку інноваційної праці з боку пропозиції є професійно-кваліфікаційний рівень зайнятих. Показники стану освіти включено до індикаторів інноваційності економіки. За міжнародними даними, Україна увійшла в топ-50 країн за якістю освіти. Проте, попри усі здобутки освіти, вона ще не відповідає завданням формування працівника інноваційного типу.

Також показником інноваційної активності є ступінь готовності до інновацій, який, за даними Світового економічного форуму, посідає: за технологічною готовністю -- 86 місце, за здатністю до інновацій -- 52.

Про низьку готовність до інновацій свідчать результати обстеження інноваційної діяльності в економіці України за період 2014--2016 рр. (табл. 2).

Результати обстеження свідчать, що найвпливовішими чинниками недостатньої інноваційної активності є низький попит на інновації, на який, разом із невизначеним попитом на інноваційні ідеї, вказали 13 % не інноваційних підприємств. Ще 9,7 % таких підприємств відзначили відсутність ідей або можливостей для інновацій. Підкреслимо, що саме чинник попиту на інновації є ключовим у створенні попиту на інноваційну працю.

Таблиця 2

Розподіл неінноваційних підприємств за причинами, що перешкоджали здійсненню інновацій протягом 2014--2016 рр., %

Причини, що перешкоджали здійсненню інновацій

Кількість неінноваційних підприємств, %

Немає вагомих причин здійснювати інновації

83,0

У тому числі

низький попит на інновації на ринку

10,2

через попередні інновації

8,7

через дуже низьку конкуренцію підприємства на ринку

5,9

відсутність хороших ідей або можливостей для інновацій

9,3

Можливому впровадженню інновацій перешкоджають вагомі чинники

17,0

У тому числі

відсутність коштів у межах підприємства

9,7

відсутність кредитів або приватного капіталу

5,0

зависокі витрати на інновації

9,0

відсутність кваліфікованих працівників

2,0

відсутність партнерів по співпраці

1,4

труднощів у отриманні державної допомоги для інновацій

6,5

невизначений попит на інноваційні ідеї

2,8

занадто велика конкуренція на ринку

5,3

законодавчі / нормативні акти, що створили додаткове навантаження

5,8

Сукупна дія попиту та пропозиції на інноваційних ринках (інтелектуальної власності, інноваційних технологій, інноваційної праці, інноваційних продуктів) визначає місце країни у світі за ступенем інноваційності. За міжнародними порівняннями Україну відносять до країн «інноваторів, що формуються», які значно відстають від інноваційних лідерів. Приналежність України до групи країн-інноваторів, що формуються, обумовлена неефективним використанням наявного людського потенціалу, неузгодженням конгруентних інноваційних ринків, низькою якістю дослідницької інфраструктури, нерозвиненістю сталих взаємозв'язків між елементами національної інноваційної системи в цілому та слабкою інтегрованістю в міжнародну науковотехнічну та інноваційну кооперацію.

Отже, порівняльний аналіз факторів попиту (інноваційна активність підприємств) й пропозиції (інноваційна зайнятість, підготовка інноваційних працівників, ступінь готовності до інновацій) на ринку інноваційної праці з урахуванням взаємодії конгруентних ринків дає змогу зробити висновок про такі основні тенденції формування ринку інноваційної праці в Україні:

• низький та одночасно незадоволений попит на інноваційну працю;

• невідповідність та незбалансованість попиту і пропозиції на ринку інноваційної праці за умов кількісного зменшення пропозиції;

• нерівномірність розвитку ринку інноваційної праці на регіональному рівні та в аспекті видів економічної діяльності;

• недосконалість інституціонального забезпечення функціонування ринку інноваційної праці, переплетіння формальних і неформальних способів включення інноваційної діяльності у суспільне виробництво;

• незбалансованість і неузгодженість конгруентних інноваційних ринків;

• брак адекватних стимулів до інноваційної діяльності, еміграція інноваційних працівників, відсутність стратегічного підходу до інноваційної зайнятості.

Як наслідок, країна несе величезні втрати через недовикористання неосяжного потенціалу інноваційної праці та недосконалість механізмів її регулювання. Потрібні комплексні заходи з модернізації всього контексту інноваційного розвитку України. Формування ринку інноваційної праці жодним чином не може розглядатися як автономна проблема, враховуючи принаймні його похідний характер від інших взаємопов'язаних ринків. Навпаки, підходи до його подальшого розвитку лежать у руслі загальної модернізації української економіки. Нині можна окреслити параметри необхідних перетворень у процесі становлення ринку інноваційної праці.

На основі аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду економічної модернізації та проведеного дослідження НДР «Імперативи розвитку ринку праці України» виконана відділом соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України у 2015--2017 рр. нами висловлена пропозиція щодо переходу від інерційного до модернізаційного сценарію розвитку інноваційного ринку праці. Його параметрами можуть бути такі:

• створення нових робочих місць, часткова або повна модернізація потрібних наявних робочих місць, рішуча ліквідація безнадійно застарілих робочих місць (у відсотковому відношенні 25: 55: 20);

• підвищення частки інноваційних підприємств, що впроваджують інновації, до 25 % їх загальної кількості;

• охоплення різними формами підвищення кваліфікації, у т. ч. університети третього віку, набуття другої професії, перепідготовки не менше 40 % економічно активного населення;

• підвищення частки інноваційної продукції до 10--20 % ВВП і 15--25 % експорту;

• зміна структури зайнятості інноваційного типу: не менше 2/3 зайнятих у третинному секторі; більше 25 % працівників з третинною освітою, кількість років освіти -- не менше 14; 35--40 % керівників і фахівців вищого рівня кваліфікації в професійно-кваліфікаційній структурі, не менше п'яти дослідників на 1000 зайнятих; зайнятість у первинному секторі -- 10 %, вторинному -- 20, в третинному -- 70; зростання зайнятості четвертинного (інформаційні технології, дослідження, торгівля, страхування, операції з нерухомістю, фінансові послуги) та п'ятинного секторів (охорона здоров'я, освіта, відпочинок, державне управління) та переважання зайнятості в інноваційних видах діяльності.

Умовами реалізації модернізаційного сценарію розвитку ринку інноваційної праці є такі:

1. удосконалення правового поля, орієнтованого на сприяння розвитку економіки та зайнятості в інноваційному напрямі; інституційне оформлення «нових практик» гнучкої зайнятості, інституалізація соціально-трудових відносин у сегменті інноваційної праці;

2. стимулювання попиту на інновації та на інноваційну працю в економіці, збільшення фінансування науки і спрямування коштів на цілі реалізації наукових досягнень;

3. упровадження маркетингового підходу до дослідження та управління новими формами зайнятості (сегментування за демографічними, освітніми, регіональними, професійними характеристиками, умовами праці та оплати);

4. всебічна підтримка інноваційної зайнятості, створення умов гідної праці в інноваційних сегментах ринку [9];

5. підвищення якості освіти, освіти впродовж життя, розробка інноваційних освітніх програм, спрямованих на формування випереджувальних динамічних компетенцій та розвиток креативного потенціалу населення;

6. забезпечення ефективної взаємодії конгруентних інноваційних ринків на основі побудови ефективних науково-виробничих-продуктових ланцюжків;

7. пожвавлення обороту робочих місць в економіці за рахунок уведення в дію інноваційних робочих місць із високим мультиплікативним ефектом;

8. сприяння професійній мобільності у сфері ринку інноваційної праці шляхом розвитку систем перепідготовки та забезпечення комунікацій;

9. оновлення системи соціального захисту у сфері ринку інноваційної праці, у т. ч. захист гнучких її форм;

10. удосконалення інфраструктури ринку інноваційної праці, розвиток приватно-державного партнерства в інноваційній сфері.

Пакет першочергових заходів щодо удосконалення механізму регулювання ринку інноваційної праці має включати: чітке визначення стратегічних пріоритетів держави у сфері інноваційної політики та інноваційної зайнятості; системне оцінювання ефективності розробки і впровадження інновацій з відповідним стимулюванням інноваційних працівників; збільшення державних інвестицій у інноваційні сфери діяльності; підтримка інноваційних підприємств (пільгове оподаткування, доступні кредити, організаційна допомога у проходженні інноваційного циклу); розвиток неформальних інститутів регулювання ринку інноваційної праці, нових форм самозайнятості; сприяння співробітництву освітніх закладів з науковими установами та підприємствами реального сектору економіки.

Висновки

Формування ринку інноваційної праці є новою ознакою трансформаційних процесів в економіці України. Тенденції його розвитку свідчать про значні суперечності, серед яких низький та одночасно незадоволений попит на інноваційну працю; незбалансованість попиту і пропозиції інноваційної праці за умов кількісного зменшення пропозиції; нерівномірність розвитку ринку інноваційної праці на регіональному рівні та в аспекті видів економічної діяльності; недосконалість інституціонального забезпечення, переплетіння формальної і неформальної зайнятості; незбалансованість і неузгодженість конгруентних інноваційних ринків; брак стимулів до інноваційної діяльності, еміграція інноваційних працівників, відсутність стратегічного підходу до інноваційної зайнятості.

Подолання цих суперечностей вимагає переходу від інерційного до модернізаційного сценарію розвитку економічної системи, органічним компонентом якої є ринок інноваційної праці. Визначеними параметрами його модернізації є створення нових робочих місць, часткова або повна модернізація потрібних наявних робочих місць, рішуча ліквідація безнадійно застарілих робочих місць (у пропорції 25: 55: 20), підвищення частки підприємств, що впроваджують інновації, до 25 % їх загальної кількості, охоплення різними формами підвищення кваліфікації не менше 40 % економічно активного населення, підвищення частки інноваційної продукції до 10--20 % ВВП і 15--25 % експорту, зміна структури зайнятості у напрямі підвищення частки її інноваційних типів.

Умовами реалізації модернізаційного сценарію розвитку ринку інноваційної праці визначено: встановлення стратегічних пріоритетів держави у сфері інноваційної політики та інноваційної зайнятості; інституційне оформлення «нових практик» гнучкої зайнятості, інституалізація соціально-трудових відносин у сегменті інноваційної праці; стимулювання попиту на інновації та інноваційну працю в економіці, впровадження маркетингового підходу до дослідження та управління новими формами зайнятості, всебічна підтримка інноваційної зайнятості, створення умов гідної праці в інноваційних сегментах ринку, підвищення якості освіти, забезпечення ефективної взаємодії конгруентних інноваційних ринків на основі побудови ефективних науково-виробничих-продуктових ланцюжків, пожвавлення обороту робочих місць в економіці за рахунок уведення в дію інноваційних робочих місць із високим мультиплікативним ефектом, сприяння професійній мобільності у сфері ринку інноваційної праці, оновлення системи соціального захисту у сфері ринку інноваційної праці, удосконалення інфраструктури ринку інноваційної праці, розвиток приватно-державного партнерства в інноваційній сфері.

Література

1. Bell D. The coming of post-industrial society // Business and society review. Innovation, -- 2011. p. 5--23. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.os3.nl/_media/20112012/ daniel_bell_the_coming_of_post-industrial_society.pdf (дата звернення: 22.03.2018).

2. Castells M. The Rise of the Network Society, 2nd Edition, with a New Preface. Oxford: WileyBlackwell. 2009 -- 656 p.

3. Rifkin J. The Third Industrial Revolution. New York Times bestselling book. 2011. 291 p.

4. Dunlop J.T. Labor markets and wage determination: Then and now // How labor markets work. Lexington Books, 1988. P. 47--87.

5. Doeringer P., Piore M. Internal Labor Markets and Manpower Analysis. Lexington, Mass. 1972. 212 p.

6. Сажова Л.В. Занятость инновационного типа: пространство поиска национальной модели [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://cyberleninka.ru/.../zanyatost-innovatsionnogotipa-prostranstvo-poiska-natsion (дата звернення: 01.03.2018).

7. Standing G. The precariat: the new dangerous class. London: Bloomsbury Academic, 2011. 198 p.

8. Давидова І.О. Інноваційна зайнятість в аспекті її сутнісних характеристик // Ефективна економіка. 2015. № 5 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=4041 (дата звернення: 01.03.2018).

9. Гідна праця: імперативи, українські реалії, механізми забезпечення: монографія / за наук. ред. А.М. Колота. - Київ: КНЕУ, 2017.500 с.

10. Лібанова Е.М. Проблеми розвитку ринку праці в контексті соціальної політики України, загроз та викликів ХХІ столітт // Ринок праці та зайнятість населення. 2012. № 2. С. 41-45.

11. Стратегія зайнятості для України: якими мають бути орієнтири // Дзеркало тижня. 2017. 20 листопада.

12. Інноваційна праця: діагностика проблем, важелі активізації: монографія / М.В. Семикіна, С.Р. Пасєка, Л.А. Коваль, Л.Д. Збаржевецька / за наук. ред. М.В. Семикіної. Черкаси: МАКЛАУТ, 2012. 321 с.

13. OECD Services Trade Restrictiveness Index: Policy Brief. / OECD 2014 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.oecd.org/mcm/MCM-2014-STRI-Policy-Brief.pdf (дата звернення: 01.03.2018).

14. Петрова І.Л. Ринок інноваційної праці: тенденції формування в Україні // Україна: аспекти праці. 2013. № 5. С.3--7.

15. Flexibility and competitiveness: labour market flexibility, innovation and organisational performance (FLEX-COM) Final report PSE project / Research DG European Commission Issued in September2005 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://wwwcordis.europa.eu/documents/.../ 90882401EN6.pdf (дата звернення: 01.03.2018 ).

16. Стан розвитку науки і техніки, результати наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності, трансферу технологій за 2015 рік: аналітична довідка. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/informatsiyno.../2-3-ad-kmu-2015.pdf (дата звернення: 01.03.2018).

17. Позиція України в рейтингу країн світу за індексом глобальної конкурентоспроможності 2016--2017 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://edclub.com.ua/analityka/pozyciyaukrayiny-v-reytyngu-krayin-svitu-za-indeksom-globalnoyi-konkurentospromozhnosti-1 (дата звернення: 01.03.2018).

18. Здійснення наукових досліджень і розробок в Україні: доповідь Архів, 2016 рік [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 01.03.2018).

19. Обстеження інноваційної діяльності в економіці України за період 2014--2016 років (за міжнародною методологією): доповідь [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua/ (дата звернення: 01.03.2018).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Поняття ринку праці. Суб’єкт ринку праці, працездатний член суспільства. Проблеми зайнятості, безробіття, рівня заробітної плати. Властивості конкурентного ринку праці. Співвідношення обсягів попиту і пропозиції праці. Двостороння монополія і ринок праці.

    реферат [220,4 K], добавлен 17.12.2008

  • Основні визначення моделей ринку праці. Модель конкурентного ринку праці. Аналіз попиту та пропозиції робочої сили у 2010-2014 роках. Аналіз зайнятості та безробіття населення. Аналіз працевлаштування зареєстрованих безробітних. Механізм дії ринку праці.

    курсовая работа [230,2 K], добавлен 10.12.2015

  • Теоретичні засади функціонування ринку праці: сутність, інфраструктура, нормативно-правове забезпечення. Показники економічної активності та рівня зайнятості населення Україні. Аналіз показників безробіття. Оцінка попиту та пропозиції на ринку праці.

    курсовая работа [201,9 K], добавлен 18.04.2011

  • Підходи до визначення поняття ринку праці, структура, фактори і механізм його функціонування (попит на працю, пропозиція праці та ринкова рівновага). Стан ринку праці в Україні на сучасному етапі, ефективність державного регулювання неповної зайнятості.

    курсовая работа [310,2 K], добавлен 05.01.2014

  • Економічне зростання як передумова для збільшення зайнятості та доходів населення, підвищення продуктивності його праці. Якість пропозиції робочої сили. Тенденції розвитку ринку праці в Україні. Характеристика попиту і пропозиції на ринку праці в Україні.

    курсовая работа [51,4 K], добавлен 17.06.2015

  • Нормативно-правове забезпечення попиту та пропозиції на ринку праці. Особливості ринку праці, зайнятості населення Житомирської області. Шляхи удосконалення державного регулювання конкурентоспроможності робочої сили, економічна та соціальна ефективність.

    дипломная работа [519,5 K], добавлен 13.05.2012

  • Ринкова система як сукупність взаємозв'язаних ринків, які охоплюють різноманітні сфери людської діяльності. Роль та значення ринку праці в сучасній системі, умови функціонування як складової ринку робочої сили. Проблеми ефективного розвитку ринку праці.

    курсовая работа [36,1 K], добавлен 31.10.2014

  • Регіональний поділ ринку праці. Теорія нодального району французьких регіоналістів. Теорія сегментації ринку праці. Регіональні особливості зайнятості і функціонування ринку праці. Перелік основних груп оцінок ситуацій на регіональних ринках праці.

    статья [8,9 K], добавлен 12.07.2010

  • Поняття праці як фактору виробництва. Умови виникнення та функціонування ринку. Мікроекономічна характеристика ринку праці: аналіз механізму дії, структура та функції, попит та пропозиція на ньому. Проблеми та перспективи розвитку ринку праці в Україні.

    реферат [215,1 K], добавлен 28.11.2010

  • Теоретичні основи статистичного аналізу показників попиту та пропозиції робочої сили. Вивчення залежності показників попиту та пропозиції на ринку праці методом статистичних групувань. Кореляційний та індексний аналіз цих показників від параметрів ринку.

    курсовая работа [306,9 K], добавлен 22.11.2014

  • Поняття ринку праці, його класифікація, функції та необхідні умови існування. Сучасні види та моделі ринку праці: американська, японська, шведська та російська. Аналіз моделей праці за окремими деталями: патерналістська, соціал-демократична, ліберальна.

    реферат [45,9 K], добавлен 24.06.2010

  • Суть, зміст та структура ринка праці. Безробіття, його види і показники. Функції та сегментація ринку праці. Соціально-економічні наслідки безробіття, соціальний захист безробітних. Умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці в Україні.

    реферат [26,8 K], добавлен 11.08.2009

  • Ринок праці - важлива складова ринкової системи. Виділено чотири напрями підходів до визначення ринку праці. Ринок праці - є самостійною комплексною системою в ринковій економіці, яка, з одного боку, залежить, від інших ринків, з іншого - впливає на них.

    реферат [24,5 K], добавлен 14.02.2009

  • Поняття, структура та економічна природа ринку праці як елемента ринкової економіки. Напрями державного регулювання трудових відносин в Україні, його переваги та недоліки. Основні проблеми та шляхи покращення розвитку сучасного ринку праці в Україні.

    курсовая работа [165,1 K], добавлен 18.07.2010

  • Роль організації оплати праці у сучасних умовах економічної кризи. Залежність між ціною товару "робоча сила" і його кількістю, взаємодія попиту і пропозиції на ринку праці. Проблема захисту грошових доходів від інфляції та застосування індексації.

    доклад [14,7 K], добавлен 13.06.2011

  • Зв'язок безпеки ринку праці з економічною безпекою держави. Співвіднесення підходів до розуміння ринку праці з семантичними ознаками поняття "економічна безпека". Диспропорції ринку праці як фактори-загрози для відтворення трудового потенціалу регіонів.

    статья [2,9 M], добавлен 11.09.2017

  • Ринок праці як соціально-економічна підсистема, що базується на збалансованості попиту й пропозиції робочої сили, основним важелем регулювання якої є ціна робочої сили. Напрями прямого економічного впливу держави на розвиток ринку праці в Україні.

    контрольная работа [20,0 K], добавлен 25.02.2011

  • Розгляд сутності ринку праці та основних підходів до аналізу його функціонування. Застосування державою заходів, направлених на подолання стану безробіття. Структура та функції Центру зайнятості. Система показників ринку праці Держкомстату України.

    курсовая работа [135,6 K], добавлен 10.09.2010

  • Аналіз економічної характеристики ринку праці України в сучасний період. Стан зайнятості населення в країні. Особливості суспільно-географічного дослідження безробіття. Перспективи використання трудового потенціалу. Територіальна організація ринку праці.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 08.12.2014

  • Теоретичні аспекти, необхідність та форми регулювання ринку праці в сучасних умовах. Державне та правове регулювання. Діяльність Державної служби зайнятості в Україні. Проблеми функціонування ринку праці, державна стратегія та ефективність регулювання.

    контрольная работа [31,3 K], добавлен 19.02.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.