Формалізація впливу політико-безпекових детермінантів на міграційну привабливість країни

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 339.9:331.556.4

Житомирський _державний_технологічний університет

ФОРМАЛІЗАЦІЯ ВПЛИВУ ПОЛІТИКО-БЕЗПЕКОВИХ ДЕТЕРМІНАНТІВ НА МІГРАЦІЙНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ КРАЇНИ

Актуальність проблеми. Щороку питання соціо-демографічної та економічної безпеки держав постає все більш гостро і реагувати країнам на глобальні виклики та загрози стає дедалі важче. Проте, важливим є і той факт, що нестабільне політико-безпекове середовище у світі провокує численні потоки біженців та шукачів притулку. Вимушена міграція, яка набула глобального поширення (зауважимо, що це міграція біженців, шукачів притулку та внутрішньо переміщених осіб), за оцінками Світового економічного форуму найбільше пов'язана з кризами державності та міждержавними конфліктами. У зв'язку з цим, створення теоретичного базису та прикладного інструментарію прогнозування міграції біженців та шукачів притулку набуває актуальності.

Аналіз останніх наукових досліджень. Як правило, наукові дослідження проблематики біженців концентруються на питаннях соціально-економічного, політичного, культурного та іншого впливу біженців на країни та території, приймаючи сам факт міграції біженців та шукачів притулку як явище, спровоковане військовим конфліктом. Проте, детермінанти формування міграційних мотивів біженців є достатньо різноманітними, а їх вплив на міграційну привабливості країни, тобто своєрідне співвідношення сукупності факторів «притягування- виштовхування», потрібно аналізувати з точки зору можливості прогнозування зростання потоків даних категорій мігрантів через погіршення умов політико-безпекового середовища та посилення відповідного типу геоекономічного ризику.

Даній проблематиці присвячують свої дослідження М. Бальцилар (M. Balcilar) [2], Ж. Бок'єго (G. Bocqueho) [3], М. Дешам (М. Deschamps) [3], А. Дрейер (А. Dreher) [4], Ж. Жакоб (J. Jacob) [3], М.А. Клеменс (М.А. Clemens) [5, 6], С. Ленглотц (S. Langlotz) [4], А. Майер (А. Mayer) [7], Дж. Б. Нагент (J. B. Nugent) [2], А. Фукс (А. Fuchs) [4], Дж. Хант (J. Hunt) [5, 6], Дж. Хелстроффер (J. Helstroffer) [3], М. Чайка (М. Czaika) [7]. Їх праці слугували методологічним базисом даного дослідження, проте невирішеним є проблемне питання формалізації впливу політико-безпекових детермінантів на міграційну привабливість країни з точки зору формування у ній факторів «притягування та виштовхування» для досліджуваної категорії мігрантів.

Метою статті є формалізація дії політико-безпекових детермінантів на формування міграційних мотивів, що розвине методологію дослідження міграції біженців та шукачів притулку.

Викладення основного матеріалу дослідження. У 2018 році Світовий економічний форум визначив широку вимушену міграції (Large- scale involuntary migration) серед глобальних ризиків (при цьому у 2016 році вона потрапила навіть у топ-5 глобальних ризиків) [1] (рис. 1).

Рис. 1. Візуалізація зв 'язку широкої вимушеної міграції з іншими глобальними проблемами

В цілому такий зв'язок є очевидним і простежується якраз у нашій державі у зв'язку з військово-політичним конфліктом на Донбасі. Крім того, значний зв'язок у вказаному вище звіті зафіксовано з такими глобальними проблемами, як зростання соціально-економічної нестабільності, провал систем регіонального або глобального управління, провал систем національного управління, провал системи адаптації до змін клімату, безробіття та неповна зайнятість, екстремальні кліматичні події та природні катастрофи. Як бачимо причинно-наслідкові зв'язки фіксуються з багатьма сферами людського буття - від економічних до природно-кліматичних. Проте, перш за все, найбільшим є зв'язок з політико-безпековими детермінантами (саме до них відносяться чотири найбільш пов'язані глобальні ризики).

За словами М. Бальцилара (M. Balcilar) та Дж. Б. Нагента (J.B. Nugent) «конфлікти в країні походження є тривалими, як це було в останні десятиліття в Афганістані, Іраку та Сирії, тому цивільним мігрантам, виштовхнутим конфліктами, доводиться приймати ряд важких рішень та обирати серед невизначених та ризикових альтернатив, <...> на цей вибір можуть вплинути фізичні та нефізичні втрати, спричинені конфліктом, життєві умови біженців, демографічні та соціально-економічні особливості біженців» [2, с. 7]. Говорячи про недоліки існуючих досліджень, вони вказують на те, що такі наукові пошуки, як правило, оперують агрегованими національними даними щодо економічних, географічних та природних факторів, а також факторів, пов'язаних з конфліктом, які все ж є дуже важливими. Проте, вказані вчені наголошують на потребі врахування особистісних оцінок (в даному разі вони зосереджують увагу на питаннях мотивації біженців до повернення на батьківщину).

Ми погоджуємося з підходом А. Дрейера (А. Dreher), С. Ленглотц (S. Langlotz) та А. Фукса (А. Fuchs) [4], які узагальнюючи існуючі дослідження, вважають, що ВВП на душу населення, торговельні потоки, чисельність населення, економічна та політична свобода, права людини та статево-вікова структура населення, а також війни, природні та антропогенні катастрофи впливають на еміграцію. «Проте, деякі з цих факторів, - пишуть вони, - наприклад, ситуація з дотриманням прав людини у країні, впливають на міграцію біженців набагато більше, аніж на міграцію в цілому» [4, с. 6]. На підтвердження вони констатують, що кількість запитів на надання притулку на Заході збільшується зі зростанням тиску, терору та бідним економічним становищем країн походження. Тому вони роблять висновок, що «зарубіжна допомога полегшує невирішені гуманітарні проблеми, економічні труднощі та інші фактори впливу, що має зменшити потік біженців» [4, с. 6-7].

Щодо векторів міграції біженців, то Ж. Бок'єго (G. Bocqueho), М. Дешам (М. Deschamps), Ж. Жакоб (J. Jacob) та Дж. Хелстроффер (J. Helstroffer) [3] зазначають, що «біженці вирішують мігрувати у західну країну або в іншу безпечну країну або табір біженців, близькі до їх країни походження, виходячи з очікуваної корисності за різних обставин. Переміщення до західної країни є дорогим та ризикованим, тому що біженці можуть не отримати там легальний статус та бути відправленими назад на батьківщину» [3 с. 7]. Тобто в даному разі, вони скерували дослідження на ідентифікацію не стільки факторів «виштовхування» біженців з країн походження, скільки на визначення факторів формування параметрів самого процесу міграції.

Дослідження характеру дії політико-безпекових детермінантів, на нашу думку, слід починати з оцінки безпекової ситуації країн та регіональних об'єднань світу в цілому, адже рівень їх недієздатності та загрози окремим категоріям населення провокує вимушену міграцію з відповідних країн. Вважаємо за доцільне інтерпретувати рівень політико-безпекових загроз країн як політико-безпековий тип геоекономічного ризику, адже загрози такого роду не дозволяють в повній мірі реалізувати геоекономічні стратегії та ефективно використати ресурси розвитку. Для дослідження рівня цього типу геоекономічного ризику обрано джерела показників (Індекс недієздатності держав та Індекс розвитку прав жінок та подолання тендерної нерівності). міграційний геоекономічний ризик біженець

На основі Індексу недієздатності держав (Fragile State Index) [8] можна в цілому продемонструвати дію політико-безпекових детермінантів, що є базисом визначення інтенсивності їх дії та окреслити потенційно значний тиск мігрантів на країни призначення. Використання даних Інституту жінок, миру та безпеки Джорджтауну (Georgetown University's Institute for Women, Peace and Security) [9] щодо рейтингування країн світу за показником розвитку прав жінок та подолання гендерної нерівності дозволяє судити про фактори виштовхування, а також про рівень доступу гендерних груп до економічних благ, що в подальшому базисом для формулювання положень політики інтеграції біженців у країнах призначення.

Шляхом розрахунку медіанних значень та квартильного розмаху варіації показників країн вказаних вище рейтингів визначено межі груп для класифікації країн за рівнем політико-безпекового типу геоекономічного ризику (отримані групи представлено в таблиці 1).

Таблиця 1 - Розраховані показники меж груп за рівнем геоекономічного ризику

Таким чином, з використанням отриманої шкали можна аналізувати стан геоекономічного ризику у країнах світу на підставі їх рейтингових показників в частині політико-безпекової складової. Це дозволяє на основі комплексності вказаних індексів з точки зору врахування внутрішніх і зовнішніх безпекових загроз з'ясувати розбіжності у показниках країн різних інтеграційних об'єднань (найвищими показниками недієздатності відрізняються EAC, ECOWAS, SAARC та SADC, що є закономірним, виходячи з наявних у них активних військово-політичних та етнічних конфліктів).

Взявши за основу визначені нами в попередніх дослідженнях політико- безпекові детермінанти формування міграційного мотиву, вважаємо за доцільне побудувати модель, здатну з високим рівнем адекватності відобразити стан досліджуваної категорії передумов міжнародної міграції (в першу чергу, виходячи з характеру саме політико-безпекових детермінантів, можна говорити про мотиви міграції біженців та шукачів притулку). При цьому, виходимо з припущення про те, що сукупність політико-безпекових детермінантів формують в країнах «фактори виштовхування», які, діючи з різною інтенсивністю у різних країнах формують їх міграційну привабливість. Тобто, чим нижче рівень політико-безпекових ризиків, тим слабшою є дія політико-безпекових детермінантів формування міграційного мотиву, а отже, тим вище є міграційна привабливість країни. А вже диференціація у показниках міграційної привабливості країн у компаративному аспекті обумовлює формування країни походження біженців та країни їх призначення.

Тому через формалізацію та побудову моделі на основі наявних статистичних даних, на нашу думку, стає можливим обчислення впливу кожного детермінанту на загальний результуючий показник - формування міграційну привабливість. З метою визначення передумов формування міграційних потоків біженців з постконфліктних територій, обґрунтовано модель впливу політико-безпекових детермінантів на формування міграційної привабливості країни.

Для підвищення рівня адекватності оцінки важливо правильно обґрунтувати уточнюючі (поправочні) коефіцієнти. Їх вплив може бути суттєвим, оскільки в цілому значимість різних детермінантів різниться за різними статево-віковими та освітньо-професійними групами населення.

Зауважимо при цьому, що такі вагові коефіцієнти можуть бути отримані емпірично шляхом агрегування індивідуальних оцінок респондентами таких детермінантів.

На основі проведеного опитування визначено суму індивідуальних оцінок та їх частку у сумі оцінок, наданих респондентами групі політико- безпекових детермінантів в цілому, та сформовано вагові коефіцієнти, що будуть використані нами для розрахунків далі (див. табл. 3).

У базовому формулюванні рекомендована модель оцінки міграційної привабливості на основі політико-безпекових детермінантів враховує і відповідні фактори середовища країни, і інституційні фактори та має вигляд:

^іХКпі -І- o^xKgg -І- а3хкзгпс

Кпі(КпрК' КрКК, КрПН)

Квб(КзКПС' Квосзс)

Кзгпс(КсзТЗ' ^ЗППМ' Кссз)

при цьому:

а± + а2 + а3 -- 1

де Пп0д - політико-безпековий показник міграційної привабливості. В свою чергу, даний показник складається з груп детермінантів:

К, - політико-ідеологічні детермінанти (включає К - політичний режим в країні, Кркк - рівень корупції в країні, К - наявність політичних рухів, які передбачають нетерпимість до окремих категорій населення);

К - військово-безпекові детермінанти (включає Кт - участь держави у збройних конфліктах та постконфліктний стан території держави, К» - вимоги обов'язкової служби у збройних силах);

К™ - детермінанти захисту громадянських прав і свобод (включає К - система захисту від терористичних загроз, К™ - система захисту від переслідування за політичними мотивами, К - система судового захисту).

Вагові коефіцієнти впливу а, є показником важливості окремих детермінантів з точки зору формування міграційного мотиву та отримані у спосіб, описаний вище. Отже, для оцінки впливу політико-безпекових детермінантів на рівень міграційної привабливості нами вирішено застосувати комплексний підхід, що базується на поєднанні емпіричних оцінок із офіційними статистичними та рейтинговими даними (табл. 2).

Таблиця 2 -- Опис показників, що використовуються для оцінки політико-безпекових детермінантів

Таким чином, сформовано інформаційну базу для параметризації впливу політико-безпекових детермінантів на формування міграційної привабливості країни як основи формування міграційних мотивів біженців. Вказані показники стали базисом для розрахунку нормалізованих значень впливу кожного детермінанту на показник міграційної привабливості, виходячи з описаного у табл. 2 характеру показників. Для оцінки динаміки міграційної привабливості використано відповідні показники України за 2011-2017 рр., що дозволило проаналізувати вплив політико-безпекових детермінантів на показник міграційної привабливості України за розробленою моделлю (табл. 3).

Таблиця 3 -- Нормалізовані дані для розрахунку політико-безпекового показника міграційної привабливості України у 2011-2017рр.