Передумови формування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні

— "Про недержавне пенсійне забезпечення", чітко визначивши, що страхові компанії можуть брати участь на етапі накопичення недержавних пенсій виключно шляхом створення і реєстрації окремої юридичної особи -- недержавного пенсійного фонду, а також шляхом залучення адміністратора, компанії з управління активами та зберігача;

— "Про страхування", передбачивши, що компанії із страхування життя можуть здійснювати недержавне пенсійне забезпечення лише відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" [4].

Формою економічних взаємовідносин між НПФ та учасниками визначено пенсійний контракт без ототожнення його з страховою угодою. Перевагами такого контракту є те, що з одного боку вкладники як учасники НПФ мають більш розширені повноваження, в тому числі в розпорядницькій діяльності коштами, а з другого -- права учасників та вкладників строго розмежовані.

Створення ефективно функціонуючих недержавних пенсійних фондів в Україні означає функціонування нового механізму пенсійного забезпечення. Значущість таких фондів визначається їх спроможністю бути суттєвим джерелом підтримки соціальних стандартів та одночасно акумулятором внутрішніх інвестиційних ресурсів для прискореного розвитку національної економіки. Формування пенсійних накопичень учасника НПФ здійснюється за рахунок надходження пенсійних внесків, отримання інвестиційного прибутку, що збільшує пенсійні накопичення. За рахунок пенсійних активів НПФ здійснюються витрати на функціонування НПФ. При цьому кошти НПФ можна витрачати тільки на покриття тих витрат.

Важливим питанням є місткість ринку послуг НПФ, вона не однакова і нині диференційована по містах, районах, залежить від рівня зайнятості людей, їх віку, економічного рейтингу району, міста та інших чинників. Роль представництв НПФ у цих умовах незмінна -- широке залучення до участі у фонді мешканців регіону, створення передумов для формування обігу пенсійних коштів.

Створення ефективно функціонуючої та стабільної системи недержавного пенсійного забезпечення сприятиме активізації процесів детінізації економіки, виплати заробітних плат, притоку капіталів, отриманих внаслідок праці закордоном.

Результати аналізу діяльності ринку недержавного пенсійного забезпечення (табл. 1) виявили позитивну динаміку розвитку даної системи, зокрема прибуток від інвестування активів НПФ має тенденцію до зростання.

Порівняно з 2012 р. кількість контрактів з юридичними особами зменшилася на 3,0%, а з фізичними особами зросла на 0,8%; кількість учасників НПФ значно збільшилась. Серед учасників НПФ переважну більшість становили особи віком від 25 до 50 років, а саме 64,5%, та особи вікової групи від 50 до 60 років, що становили 24,4%. Частка учасників НПФ вікової групи старше 60 років становила 5,7 %, вікової групи до 25 років -- 5,4% [1].

Пенсійні виплати (одноразові та на визначений строк) збільшившись протягом 2013 року на 19,2%, при цьому одноразові виплати -- на 16,5 %, пенсійні виплати на визначений термін -- на 85,6 %.

Встановлено, що неоднозначність діяльності недержаних пенсійних фондів, ідентичність функціонування з страховим ринком, породжують необхідність у конкретизації їх завдань, до яких віднесено: збір та акумулювання пенсійних внесків; інвестиційна діяльність задля збереження та збільшення пенсійних активів; здійснення пенсійних виплат. Схема недержавного пенсійного забезпечення повинна мати пільговий режим оподаткування на всіх етапах функціонування, що у довгостроковому плані знижує пенсійне навантаження на бюджетну систему, виводить накопичення громадян у інвестиційно спроможні фонди фінансування реального сектору економіки.

Результати аналізу свідчать про неефективний розподіл фінансових ресурсів серед інструментів інвестиційного ринку, де найбільша концентрація фінансових ресурсів зосереджена на депозитних рахунках банківських установах, хоча могла б бути спрямована в більш прибуткові джерела відтворення коштів.

Порівнюючи діяльність банків, страхових компаній та НПФ, останній повністю розподіляє інвестиційний дохід між учасниками та захищений від банкрутства через процедуру державного нагляду та контролю; внески можуть здійснюватися невеликими періодичними платежами та за деяких обставин допускається їх тимчасове припинення; мінімізує ризики за допомогою диверсифікації.

Важливим питання функціонування НПФ є формування системи запобігання та мінімізації ризиків, до яких належать: ризики невірної оцінки вартості активів внаслідок можливості маніпулювання цінами або відсутністю операцій за неліквідним цінним папером і, відповідно, застарілими котируваннями; ризики нецільової діяльності у зв'язку з можливістю інвестування в активи пов'язаних осіб засновників; ризики низької ліквідності та високої волатильності фондового ринку на фоні нерозвинутого ринку державних цінних паперів; ризиками непрозорої конкуренції з боку впровадження державою пенсійних схем для працівників бюджетної сфери, зокрема центрального банку, а також впровадженням квазіпенсійних продуктів страховими компаніями та банками; функціонування пенсійних схем, які використовують неконкурентні переваги і містять додаткові моральні та фінансові ризики; неоднозначність законодавчої бази щодо участі на етапі накопичення страхових компаній та банків.

З'ясовано, що система недержавного пенсійного забезпечення в Україні має тенденції щодо збільшення учасників в секторі фізичних осіб, однак зменшення юридичних, а також зростання обсягів активів пенсійних фондів у загальному. Результати структурного аналізу свідчать про неефективний розподіл фінансових ресурсів серед інструментів інвестиційного ринку, де найбільша їх концентрація зосереджена на депозитних рахунках банківських установах, хоча могла б бути спрямована в більш прибуткові джерела відтворення коштів.

На основі дослідження іноземного досвіду запровадження та функціонування накопичувальних пенсійних фондів у реальному секторі економіки запропоновано положення змісту та активізації інвестиційної діяльності інститутів системи недержавного пенсійного забезпечення, що передбачає створення неавтономних недержавних фондів з державними гарантіями, де активи юридично не відокремлені від вкладника.

Система упередження та мінімізації ризиків діяльності недержавних пенсійних фондів має ґрунтуватись на єдиних принципах здійснення недержавного пенсійного забезпечення, шляхом трансформації пенсійних схем, які не відповідають вимогам діючого законодавства з дольовою участю учасників, забезпечення держаних гарантій нівелювання банкрутства, впровадженні заходів контролю та нагляду, в тому числі щодо інвестиційної діяльності.

Для оцінювання перспектив активізації діяльності інституцій в системі недержавного пенсійного забезпечення, обсягів інвестиційних ресурсів, акумульованих за рахунок пенсійних внесків доцільним є застосування методу прогнозування активів недержавних пенсійних фондів України, а також сценарного аналізу динаміки, що надасть змогу виявити стійку модель розвитку.

Література

1. Діяльність недержавних пенсійних фондів [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.ufin.com.ua/analit_mat/strah_rynok/141.htm

2. Лук'яненко Д.Г. Перспективи роботи недержавних пенсійних фондів / Д.Г. Лук'яненко // Цінні папери України. -- 2010. -- № 18. -- 378 с.

3. Мудра-Рудик Я.А. Інвестиційна діяльність недержавних пенсійних фондів: структурно-динамічний аналіз / Я.А. Мудра-Рудик // Міжнародна економічна політика: наук. журнал / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, ДВНЗ "Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана"; голов. ред. Д.Г. Лук'яненко. -- 2012. -- Спец. вип.: у 2 ч. -- Ч. 1. -- С. 527--533.

4. Привалов Ю. Пенсійна реформа в Україні: тенденції та перспективи / Ю. Привалов, Ю. Саєнко, Ю. Сапєлкін; відп. ред. Ю. Саєнко. -- К.: ПЦ "Фоліант", 2005. -- 218 с.

Размещено на Allbest.ru